10. При зніманні чохлів для залізобетонних труб з дорнів зона руху чохла повинна бути огороджена.
11. Розбирання дорна після складання кранців повинно здійснюватись двома працівниками. Під час перебування їх всередині дорна обертати його не дозволяється.
12. Огляд і ремонт внутрішньої поверхні гумотканинних виробів з перебуванням виконавців всередині цих виробів повинні здійснюватись відповідно до вимог чинного законодавства.
13. При виконанні ремонту гумових технічних виробів з перебуванням всередині їх працівника клеї і розчинники, що необхідні для виконання роботи, повинні розміщуватись в закритих посудинах, що виключають розливання вмісту, і в об'ємах, необхідних для виконання технологічних операцій. Шорсткування і подібні роботи всередині виробу дозволяється виконувати інструментом (дрилями) з пневмоприводом.
1. Верстат для складання вікеля клинових пасів повинен мати пристосування для фіксації прикатувального валика у верхньому положенні.
2. На верстаті для складання клинових пасів шпулі з кордшнуром, що використовується для складання вікеля, повинні мати надійний фіксуючий пристрій, що виключає виліт шпулі з місця її розташування.
3. Верстат для складання клинових пасів повинен мати пристрій для фіксації профілюючого ножа у верхньому положенні.
4. Заправляння обгумованої тканини на дублер повинно виконуватись з використанням спеціального пристосування при непрацюючому дублері.
5. У схемі керування дублером складання конвеєрних стрічок повинна бути передбачена звукова сигналізація, що передує пуску дублера.
6. Розправляння тканини при надходженні на дублер повинно здійснюватись механізованим способом.
7. Промазування торців плоских пасів повинно здійснюватись під накриттям з місцевою витяжною вентиляцією.
1. Подавальні і відбірні жолоби верстата правки дорнів повинні виключати вихід з них і падіння дорна під час його обертання і поздовжньому русі під час правки.
2. Подавання дорна із стелажа-накопичувача в подавальний жолоб верстата для правки дорнів, а також переміщення його в механізм правки дорна, а потім по відбірному жолобу повинні бути механізовані.
3. Верстати для перемотування текстильних ниток і дроту повинні мати пристрої, що забезпечують автоматичну зупинку верстата після завершення намотування ниток і дроту на шпулі.
4. При роботі сукального верстата не дозволяється поправляти рух ниток і дроту і усувати петлі, що утворилися.
5. Керування верстатом для намотування бинта на бобіну повинно здійснюватись за допомогою ножної педалі.
6. Обплітальна (навивальна) машина рукавів повинна мати блокування, що виключає можливість пуску цієї машини при відкритому огородженні планшайби або обриванні нитки.
7. У схемі керування комбінат-машиною повинен бути передбачений звуковий сигнал, що передує пуску комбінат-машини.
8. На комбінат-машині переміщення рукавів з дорнами в накопичувач і на бинтування при довжині дорнів понад 4 м слід виконувати двома працівниками.
9. Накладання бинта (шнура або дроту) на рукав з дорном повинно бути механізовано.
10. Зона руху дорна (рукава) при вийманні його з рукава стисненим повітрям повинна мати огородження, розраховане на силу можливого удару дорна (рукава). Видаляти дорни з рукавів або рукави з дорнів при перебуванні працівників в огородженій зоні їх руху не дозволяється.
11. Ванна для плавлення свинцю і жолоб, по якому він подається до преса освинцювання рукавів, повинні мати накриття, що виключають надходження парів свинцю в навколишнє середовище.
12. Воронки для видалення з ванни шлаку свинцю повинні розміщуватись під накриттям з витяжною вентиляцією, а тара для шлаку - в спеціальній витяжній шафі. Роботи з видалення шлаку з ванн слід виконувати з обов'язковим застосуванням засобів індивідуального захисту органів дихання відповідно до вимог НПАОП 25.1-3.01-07.
13. Система подавання розплавленого свинцю в циліндр або завантажувальну воронку пресів освинцювання рукавів повинна виключати переливання свинцю.
14. Звільнення рукава від води після вулканізації слід виконувати до початку знімання свинцевої оболонки.
1. Гумовані ємності і апарати, що підлягають вулканізації парою, повинні бути оснащені манометрами і запобіжними клапанами.
2. Місця гумування металевих виробів повинні мати місцеву витяжну вентиляцію.
3. Транспортування важких виробів при їхньому гумуванні повинно бути механізовано.
4. Дробоструминна обробка металевих виробів перед гумуванням повинна здійснюватись в спеціальних камерах. За неможливості виконання цих робіт в камерах допускається їх виконувати у спеціально відведених приміщеннях. У цьому випадку дробоструминну обробку виробів працівник повинен виконувати у фільтрувальному протигазі.
5. Вироби, що підлягають гумуванню, для відведення зарядів статичної електрики необхідно заземлювати.
6. Роботи, що пов'язані з гумуванням внутрішніх поверхонь апаратів і ємностей, повинні проводитись у струмопровідному взутті і без використання синтетичного одягу.
7. При виконанні робіт з гумування внутрішніх поверхонь апаратів і ємностей необхідно дотримуватись вимог чинного законодавства.
8. Зберігання клею і розчинників, наповнення ними робочої тари всередині апаратів і ємностей не дозволяється.
9. При гумуванні внутрішніх поверхонь апаратів і ємностей необхідно здійснювати контроль за вмістом в них парів розчинників. Періодичність контролю встановлюється інструкцією на виробництво цих робіт, що діє на підприємстві. При вмісті парів розчинників, що перевищує гранично-допустимі концентрації, роботи слід виконувати з використанням засобів захисту органів дихання.
10. Робота з гумування внутрішніх поверхонь апаратів і ємностей повинна бути зупинена:
при розливанні клею і розчинників всередині апарата або ємності;
при зупинці вентилятора, що забезпечує повітрообмін в апараті, ємності;
при виконанні вогневих робіт;
під час грози, якщо апарат або ємність розміщені ззовні.
11. При вулканізації гумованих апаратів і ємностей парою стравлювання відпрацьованої пари необхідно здійснювати за межі виробничого приміщення в безпечне місце.
12. Верстати для обробки обгумованих валів повинні мати збірники гумової крихти.
1. Завантажувальні і розвантажувальні люки машини для розмелювання ебоніту повинні бути герметизовані і мати накриття з витяжною вентиляцією.
Транспортування, зберігання, розважування керогену, сірки і ебонітового пилу повинні виключати можливість їх пилення.
2. Робота дробильної машини із знятими елементами її накриття не дозволяється.
3. Для запобігання самозайманню ебонітового пилу в тарі необхідно після вивантаження його з дробильної машини охолодити до температури навколишнього середовища і тільки після цього виконувати затарювання.
4. Подавання моделей для виготовлення ебонітових баків і видалення їх з баків повинно бути механізовано.
5. Подавання розчину кислоти в реактор виготовлення силікагелю і транспортування суспензії силікагелю повинні здійснюватись трубопроводами.
6. Ванни для приготування розчину кислоти повинні бути обладнані бортовими відсмоктувачами.
7. Усі роботи з соляною і сірчаною кислотами необхідно виконувати в захисних окулярах, протикислотних рукавичках, прогумованому фартусі і гумовому взутті згідно з НПАОП 25.1-3.01-07.
Перед відбором проби розчину кислоти для аналізу (визначення густини) барботаж ванни слід зупинити.
8. При попаданні кислоти в очі, на відкриті ділянки тіла необхідно обробити уражене місце рясним струменем холодної води протягом не менше 5 хвилин і звернутися до медпункту.
9. При плавленні олова повинно бути виключено попадання води в котел і форми.
10. Для запобігання розриванню упаковки при віджиманні силікагелю рух плит преса повинен бути повільним.
11. Верстат для фрезерування мінорсепараторів повинен мати накриття фрези, що виключає потрапляння до неї рук працівника, і бути забезпечений місцевим відсмоктувачем.
12. Верстат для насічення фрез повинен мати стопор для виключення руху ударного механізму при встановленні заготовки.
1. Столи для намащування деталей гумовим клеєм повинні бути обладнані витяжною вентиляцією з нижнім відсмоктуванням повітря.
2. Сушити вкриті клеєм заготовки для складання гумового взуття дозволяється у спеціальних шафах або на столах, що мають витяжну вентиляцію.
3. Складальний конвеєр і установка для лакування гумового взуття повинні мати місцеву витяжну вентиляцію і в схемі керування ними повинна бути передбачена звукова сигналізація, що передує пуску складального конвеєра і установки для лакування гумового взуття.
4. На складальних конвеєрах гумового взуття з закріпленими колодками встановлення і знімання колодок, а також складання взуття на рухомому конвеєрі не дозволяється.
5. Електрообладнання установки для лакування гумового взуття повинно бути у вибухобезпечному виконанні.
6. При ручному лакуванні взуття карусель з вкритим лаком взуттям повинна мати накриття з місцевою витяжною вентиляцією.
7. Установки для лакування гумового взуття повинні мати системи пожежогасіння.
8. Подавання лаку у витратні ємності установки для лакування гумового взуття і ванни при ручному лакуванні взуття повинно здійснюватись трубопроводами. Для запобігання переповненню витратних ємностей вони повинні мати обмежувачі верхнього граничного рівня.
9. Двері камери лакування гумового взуття в електростатичному полі повинні бути оснащені блокуванням, що виключає їх відкривання в процесі роботи камери і за наявності в ній високої напруги. Справність роботи блокування повинна перевірятися перед початком процесу лакування з реєстрацією в змінному журналі.
10. Напруга електростатичного поля камери лакування гумового взуття не повинна перевищувати 140 кВ.
11. При лакуванні гумового взуття в електростатичному полі на підвісному конвеєрі з заготовками взуття не повинно бути підвісок без виробів. Коливання підвісок із заготовками взуття в камері в процесі лакування не дозволяється.
12. Нанесення лаку на поверхню гумових виробів повинно бути рівномірним і без надлишку лаку. Стікання лаку з гумових виробів не дозволяється.
13. Відпрацьований лак після закінчення зміни повинен бути прибраний з цеху в спеціально відведене місце.
14. Прибирання і чищення установки для лакування гумового взуття слід виконувати при працюючій витяжній вентиляції інструментом, що не викликає іскріння.
1. Приготування латексної суміші і коагулянту повинно здійснюватись в ізольованому приміщенні.
2. Подавання латексної суміші і коагулянту на дільницю вулканізації повинно здійснюватись трубопроводами. В окремих випадках, що обумовлені технологічним процесом, дозволяється приготування коагулянту на дільницях вулканізації.
3. Шланги для подавання латексної суміші у форми повинні бути забезпечені розподільчими кранами і надійно закріплені хомутами.
4. Розлиття латексу і латексної суміші необхідно обробити коагулянтним розчином з подальшим прибиранням.
5. Латексна суміш перед подаванням до спінювача повинна проходити через спеціальний уловлювач сторонніх включень і часток скоагульованого латексу.
6. Агрегат для виготовлення латексної нитки, а також ванни з коагулянтом, латексною сумішшю повинні бути обладнані бортовими відсмоктувачами або іншими пристроями, що виключають можливість забруднення повітря робочої зони рідкими парами і газами, які виділяються з коагулянту і латексної суміші.
7. Касети з формами для виготовлення мочаних виробів повинні забезпечуватись фіксаторами, що виключають їх довільний рух навколо осі.
8. На рейкових коліях для руху по них касет з формами повинні бути встановлені обмежувачі руху касет з формами.
9. Для ремонту і заміни касет з формами виготовлення мочаних виробів (рукавичок) повинні бути передбачені підіймально-транспортні засоби.
10. Важелі керування рухом по монорельсах касет з формами для виготовлення мочаних виробів (рукавичок) повинні забезпечуватись наконечниками з м'якої гуми.
11. Процес промивання і видалення води з латексних губчастих виробів повинен бути механізований. Віджимні валки агрегату для промивання і видалення води з латексних виробів повинні бути огороджені. У місцях перебування працівників на агрегаті повинні бути встановлені тросики для аварійної зупинки агрегату промивання та видалення води з латексних виробів.
12. При сушінні латексних губчастих виробів струмами високої частоти необхідно не рідше одного разу за зміну перевіряти надійність кріплення рухомого електроду камери сушіння.
13. Для гасіння в камері сушіння займання латексних губчастих виробів повинна бути система пожежогасіння.
14. При займанні виробів в камері сушіння струмами високої частоти подавати до неї воду або пару дозволяється тільки після повного зняття електричної напруги.
1. Зберігання утильних і зношених покришок необхідно здійснювати на відкритих площадках, забезпечених водою для цілей пожежогасіння. Відстань від цих площадок до будинків і споруд повинна бути не менше 30 м. Через кожні 100 м довжини площадки необхідно передбачати пожежні проїзди завширшки не менше 10 м.
2. Перед подаванням покришки на борторізальний верстат необхідно пересвідчитись у відсутності в ній сторонніх предметів.
3. Знімання з борторізального верстата розрізаної покришки і бортових кілець слід виконувати при повній зупинці верстата.
4. Заміна ножів на борторізальному верстаті дозволяється тільки при вимкненому приводі і після закінчення подачі стисненого повітря.
5. Центрування покришок в планшайбах борторізального верстата повинно виконуватись шляхом переривчастого вмикання приводу притискного диска. Перебування робітника при цьому напроти покришки, що обертається, не дозволяється.
6. Транспортування автопокришок і їхніх частин за технологічними операціями повинно здійснюватись конвеєрами або іншими стаціонарними транспортними засобами.
7. Розрізання покришок необхідно виконувати дисковими ножами; подавання покришок під лезо ножа повинно здійснюватись механічним способом.
Ніж, зона подавання покришок до ножа і зона виходу розрізаних частин покришок повинні бути огороджені.
8. При розрізанні покришок на шинорізі працівники повинні користуватись засобами індивідуального захисту від шуму (протишумовими навушниками).
9. Ножиці для розрізання покришок повинні бути відрегульовані на одночасне повне розрізання покришки.
10. Дробильні вальці повинні мати огородження, що виключає доступ до вальців і розкидання шматків гуми при їхній роботі.
11. Подавання сировини до вальців, змішувачів, девулканізаторів, вібраційних сит повинно здійснюватись з використанням конвеєрів, елеваторів і закритих пристроїв, а пом'якшувачів до змішувача - трубопроводами.
12. У системах подавання гумової крихти до змішувача, регенерованої суміші у девулканізатор і на вальці повинні передбачатись люки для чищення і відбирання проб. Виконувати чищення конвеєрів, елеваторів і інших систем подавання сировини і напівфабрикатів під час їхньої роботи, а також допускати їхню роботу із знятим або незагерметизованим накриттям не дозволяється.
13. Чищення гвинтових конвеєрів девулканізаторів слід виконувати спеціальним дерев'яним пристосуванням.
14. Для запобігання займанню регенерату при виході з головки девулканізатора слід передбачати його охолодження. Робота девулканізатора без охолодження регенерату не дозволяється.
15. Не дозволяється накопичення сміття, пилу, текстилю, шматочків і крихти гуми на робочих місцях.
1. Перед пуском кульових і вібраційних млинів необхідно закрити кришку завантажувального люка і закріпити її затискними пристроями.
2. Завантажувальний люк реактора для приготування просочувального складу дозволяється відкривати тільки після зупинки приводу мішалки реактора.
3. Подавання рідких компонентів просочувального складу у вимірники, дозатори і реактори необхідно здійснювати трубопроводами.
4. Трубопроводи, якими здійснюється подавання смоли, формаліну і їдкого натру в реактори для приготування поліконденсованого розчину смоли, дисперсії і технічного аміаку в реактори приготування просочувального складу, поліконденсованого розчину смоли в ємності для дозрівання просочувального складу, повинні бути розбірними з нержавіючої сталі або з покриттям внутрішньої поверхні адгезійними складами і прокладати їх слід за можливості без поворотів.
5. При чищенні реактора необхідно використовувати для освітлення переносні лампи напругою не вище 12 В, що мають захист від пошкодження.
6. Усередині сушильної камери і камери термооброблення просочувально-сушильного агрегату за необхідності візуального спостереження за перебігом технологічного процесу повинні бути передбачені стаціонарні світильники у вибухозахищеному виконанні.
7. При стикуванні корду на стикувальному пресі просочувально-сушильного агрегату приведення преса в дію повинно здійснюватись при зайнятості обох рук на пусковому пристрої.
8. Перевірка вимикачів для аварійної зупинки просочувально-сушильного агрегату, установлених біля компенсатора і просочувальної машини, повинна здійснюватись на холостому ходу агрегату. Інерційний рух віджимних валків просочувальної ванни і привідних валків витягальних станцій при аварійній зупинці агрегату не повинен перевищувати чверть оберту.
9. Блокувальні пристрої дверей камер термооброблення і сушіння корду повинні зупиняти роботу просочувально-сушильного агрегату при відкриванні дверей.
10. У схемі керування просочувально-сушильного агрегату повинен бути передбачений звуковий сигнал, що передує пуску агрегату.
11. Для обслуговування верхніх направних роликів просочувально-сушильного агрегату повинна бути передбачена площадка із сходами.
12. При сушінні тканини (корду) на агрегаті барабанного типу повинно бути автоматизовано регулювання параметрів пари, що подається до барабанів, і підтримка температурного режиму сушіння.
13. Видалення ниток корду з роликів слід виконувати при зупиненому агрегаті. При виконанні цієї операції в компенсаторі його рухома каретка повинна розміщуватись у нижньому положенні.
14. Роботи всередині сушильної камери просочувально-сушильного агрегату повинні проводитися відповідно до вимог чинного законодавства з обов'язковою присутністю спостерігача за працівником у камері. Спостерігач зобов'язаний перебувати біля дверей камери. Камера при цьому повинна бути охолоджена до температури, що не перевищує 45° C, і передбачено блокування від випадкового її пуску при перебуванні в ній працівника.
15. При займанні в сушильній камері просочувально-сушильного агрегату слід зупинити агрегат, вимкнути вентиляцію і привести в дію систему пожежогасіння.
16. Агрегати для просочення і термооброблення тканин повинні мати світлову сигналізацію, що спрацьовує при підвищенні в сушильній камері температури вище заданої.
1. Усі технологічні процеси виробництва азбестових технічних виробів повинні здійснюватися згідно з технологічними регламентами, затвердженими в установленому порядку.
2. При виготовленні азбестових технічних виробів дозволяється використання бензину, який містить не більше 1 % бензолу.
3. Інгредієнти необхідно транспортувати зі складу до робочих місць закритими транспортними системами або в закритій тарі.
4. Зважування сипких матеріалів повинне бути механізоване і автоматизоване.
5. Операції зі змішування і подрібнення сухих компонентів для азбестоформованих деталей необхідно виконувати у закритому обладнанні, забезпеченому витяжною вентиляцією.
6. Процес приготування формувальних мас без розчинника повинен здійснюватись в автоматичному режимі, починаючи з дозування інгредієнтів і завершуючи вивантаженням маси. Дозволяється розважування каучуку проводити вручну.
7. Подавання формувальних сумішей до обладнання для виготовлення заготовок (брикетів) повинно здійснюватись закритими транспортерами, пневмотранспортом або механізованим способом в закритих контейнерах.
8. Дозувальні пристрої брикетувальних агрегатів і пресів для холодного формування повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами.
9. Для зниження виробничих шкідливих викидів в повітря робочої зони, а також ліквідації трудомістких операцій розкладки маси на масорозкладниках та її сушіння у вакуумсушилках в усіх заново спроектованих та реконструйованих виробництвах фрикційних виробів для приготування формувальних мас на розчинниках необхідно передбачати встановлення вакуумзмішувачів закритого типу.
10. Подавання формувальної подрібненої маси від подрібнювачів (дезінтеграторів) до обладнання для виготовлення брикетів повинно здійснюватись механізованим способом.
11. Для охолодження гарячих виробів після вулканізації та термообробки робочі приміщення повинні бути обладнані пристроями (витяжні шафи, парасолі) для видалення тепла та газів, що виділяються.
12. Верстати для механічної обробки фрикційних виробів повинні мати закриті зони обробки, високоефективні місцеві відсмоктувачі, аерозольні розпилювачі води.
13. Видалення пилу після механічної обробки з гальмівних і фрикційних виробів слід здійснювати шляхом змивання або інтенсивною аспірацією. Не дозволяється видалення пилу ручним способом або обдуванням з використанням стисненого повітря.
14. Готові азбестові технічні вироби повинні проходити технічний контроль на робочих місцях, обладнаних місцевими відсмоктувачами. Перед відправкою вироби вміщуються у пилонепроникну упаковку.
1. Не дозволяється розміщення робочих місць у внутрішньоцехових проїздах та лініях пересування вантажів, які переносяться вантажопідіймальними кранами.
2. Робоче місце повинно бути забезпечено необхідним інвентарем та тарою для матеріалів, заготовок та оброблених виробів (стелажі, столи, ящики).