Міністерство праці та соціальної політики
Комітет по нагляду за охороною праці України
Державний нормативний акт
про охорону праці
ПРАВИЛА БУДОВИ,
ВИГОТОВЛЕННЯ, МОНТАЖУ,
РЕМОНТУІ БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ
ВИБУХОЗАХИЩЕНИХ ВЕНТИЛЯТОРІВ
Київ 1998
ДЕРЖАВНИЙ НОРМАТИВНИЙ АКТ ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ
Держнаглядохоронпраці
11.09.98 № 183
ДНАОП 0.00-1.18–98
ПРАВИЛА БУДОВИ,
ВИГОТОВЛЕННЯ, МОНТАЖУ,
РЕМОНТУ І БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ
ВИБУХОЗАХИЩЕНИХ ВЕНТИЛЯТОРІВ
Київ 1998
Розроблені:Акціонерним товариством “НДІкондиціонер”, м.Харків за участю Державного науково-дослідного інституту техніки безпеки хімічних виробництв (ДержНДІТБХВ), м.Сєвєродонецьк.
Внесені:Управлінням по нагляду в хімічній, нафтопереробній та газовій промисловості Держнаглядохоронпраці України.
Введені:
З введенням в дію цих Правил вважати такими, що втратили чинність на території України, “Правила будови, монтажу та безпечної експлуатації вибухозахищених вентиляторів”, затверджені Держгіртехнаглядом СРСР 11.04.85.
Відповідальні виконавці:
В.Б.Горєлік, В.М.Єпіфанов, О.Н.Лук’янова, Р.Г.Оксененко, А.В.Петрова, О.Б.Бордяковський, М.І.Буковський.
Редакційна комісія:
А.П.Сазонов, М.Д.Янчева, Л.О.Мельничук, В.М.Єпіфанов, В.М.Шинкарь, А.І.Чернишов
Передрукування заборонено
© Держнаглядохоронпраці України
ЗМІСТ
1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ
2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ
3. ВИЗНАЧЕННЯ
4. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
5. БУДОВА І ВИГОТОВЛЕННЯ ВИБУХОЗАХИЩЕНИХ ВЕНТИЛЯТОРІВ
6. КОНСТРУКЦІЙНІ МАТЕРІАЛИ, ПОКРИТТЯ І КОМПЛЕКТУЮЧІ ДЕТАЛІ І ВИРОБИ
7. ВИПРОБУВАННЯ І КОНТРОЛЬ ВИБУХОЗАХИЩЕНИХ ВЕНТИЛЯТОРІВ
8. МОНТАЖ ВИБУХОЗАХИЩЕНИХ ВЕНТИЛЯТОРІВ
9. ЕКСПЛУАТАЦІЯ І ТЕХНІЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ ВИБУХОЗАХИЩЕНИХ ВЕНТИЛЯТОРІВ
10. РЕМОНТ ВИБУХОЗАХИЩЕНИХ ВЕНТИЛЯТОРІВ
11. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ПРАВИЛ
Додаток 1" Схеми конструктивних виконань вентиляторів "
Додаток 2" Схеми аеродинамічних проміжків радіальних вентиляторів "
Додаток 3 " Перелік технічних вимог для включення у заявку на розробку
і виготовлення вибухозахищених вентиляторів "
Додаток 4" Перелік вибухозахищених вентиляторів, які випускаються підприємствами України "
Додаток 5" Рекомендовані матеріали і захисні покриття для вибухозахищених вентиляторів,
які переміщують вибухонебезпечні суміші, що містять агресивні компоненти "
Додаток 6" Види випробувань і перелік засобів випробувань "
Додаток 7 " Акт приймання вибухозахищених вентиляторівв експлуатацію "
Додаток 8" Перелік вихідних даних для розробки заходів по доробленню вентиляторів "
Правила будови, виготовлення, монтажу, ремонту
і безпечної експлуатації вибухозахищених вентиляторів
ДНАОП 0.00-1.18–98
Дата введення: 01.01.99
Ці Правила встановлюють технічні вимоги до проектування, будови, виготовлення, монтажу, ремонту і безпечної експлуатації вибухозахищених вентиляторів.
Вимоги нормативного акту поширюються на вибухозахищені вентилятори радіальні від №2 до №20, осьові від №2,5 до №12,5, які переміщують газопаропилоповітряні суміші із приміщень вибухонебезпечних зон, віднесених по класифікації “Правил устройства электроустановок” (ПУЭ, розд.7) до зон класів В-І В-Іа В-Іб В-Іг В-ІІ В-ІІа.
Вимоги цього нормативного акту не поширюються на вентилятори для морських і річкових транспортних засобів, а також на шахтні вентилятори.
Правила обов’язкові для всіх працівників, які виконують роботи щодо проектування, виготовлення, випробування, монтажу, налагодження, ремонту, технічного діагностування та експлуатації вибухозахищених вентиляторів.
В цих правилах використовуються діючі на Україні такі нормативні документи:
| № п/п | Позначення нормативного акту | Назва | Ким, коли затверджено, Мінюсті |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| 1. | ДНАОП 0.00-1.03–93 | Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів | Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці України від 16.12.93р. №128 |
| 2. | ДНАОП 0.00-1.21–84 | Правила технічної експлуатації електроустановок споживачів і правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів | Затверджено Головдерженергонагляд Міненерго СРСР 21.12.84. Зміни: 1988р. |
| 3. | ДНАОП 0.00-1.21–95 | Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів | Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці України від 09.01.98 №4 |
| 4. | ДНАОП 0.00-1.29–97 | Правила захисту від статичної електрики | Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці України від 22.04.97№103 |
| 5. | ДНАОП 0.00-4.12–94 | Типове положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці | Затверджено наказом Держнаглядохоронпраці України від 4.04.94 №30 |
| 6. | ДНАОП 0.00-5.12–74 | Типова інструкція з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних об’єктах | Затверджено Держгіртехнаглядом СРСР 7.05.74 |
| 7. | ДНАОП 0.01-1.41–72 | Правила пожежної безпеки при проведенні зварювальних та інших вогневих робіт на об’єктах народного господарства | Затверджено ГУПО МВС СРСР 29.12.72 |
| 8. | НАОП | Правила техніки безпеки при експлуатації електроустановок (видання 2-е, перероблене і доповнене) | Затверджено Міненерго СРСР, ЦК галузевої профспілки 10.09.85 |
| 9. | НАОП | Загальні правила вибухобезпеки для вибухопожежонебезпечних хімічних, нафтохімічних і нафтопереробних виробництв | Затверджено |
| 10. | ГОСТ 2.747–68 | ЕСКД. Обозначения условные графические в схемах. Размеры условных графических обозначений. | |
| 11. | ГОСТ 9.032–74 | ЕСЗКС. Покрытия лакокрасочные. Группы, технические требования и обозначения | |
| 12. | ГОСТ 9.105–80 | Покрытия лакокрасочные. Классификация и основные параметры методов окраски | |
| 13. | ГОСТ 9.401–91 | Покрытия лакокрасочные. Общие требования и методы ускоренных испытаний на стойкость к воздействию климатических факторов | |
| 14. | ГОСТ 9.402–80 | ЕСЗКС. Покрытия лакокрасочные. Подготовка металлических поверхностей перед окраской | |
| 15. | ГОСТ 12.1.003–83 | ССБТ. Шум. Общие требования безопасности | |
| 16. | ГОСТ 12.1.011–78 | ССБТ. Смеси взрывоопасные. Классификация | |
| 17. | ГОСТ 12.1.012–90 | ССБТ. Вибрация. Общие требования безопасности | |
| 18. | ГОСТ 12.1.018–93 | ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования | |
| 19. | ГОСТ 12.2.007.0–75 | ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности | |
| 20. | ГОСТ | ССБТ. Машины электрические вращающиеся. Требования безопасности | |
| 21. | ГОСТ 12.2.021–76 | ССБТ. Электрооборудование взрывозащищенное. Порядок согласования технической документации, проведения испытаний, выдачи заключений и свидетельств | |
| 22. | ГОСТ 12.2.028–84 | ССБТ. Вентиляторы общего назначения. Методы определения шумовых характеристик | |
| 23. | ГОСТ 12.3.009–76 | ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности | |
| 24. | ГОСТ 12.3.020–80 | ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятии. Общие требования безопасности | |
| 25. | ГОСТ 12.4.021–75 | ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования | |
| 26. | ГОСТ 12.4.026–76 | ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности | |
| 27. | ГОСТ 15.001–88 | СРПП. Продукция производственно технического назначения | |
| 28. | ГОСТ 3242–79 | Соединения сварные. Методы контроля качества | |
| 29. | ГОСТ 3325–85 | Подшипники качения. Поля допусков и технические требования к посадочным поверхностям валов и корпусов. Посадки | |
| 30. | ГОСТ 5976–90 | Вентиляторы радиальные общего назначения. Общие технические требования | |
| 31. | ГОСТ 11710–66 | Допуски и посадки деталей из пластмасс | |
| 32. | ГОСТ 12971–67 | Таблички прямоугольные для машин и приборов. Размеры | |
| 33. | ГОСТ 14192–77 | Маркировка грузов | |
| 34. | ГОСТ 14771–76 | Дуговая сварка в защитном газе Соединения сварные | |
| 35. | ГОСТ 15150–69 | Машины, приборы и другие технические изделия. Исполнения для различных климатических районов, категории, условия эксплуатации, хранения и транспортирования в части воздействия климатических факторов внешней среды | |
| 36. | ГОСТ 15846–79 | Продукция, отправляемая в районы Крайнего Севера и труднодоступные районы. Упаковка, маркировка, транспортировка и хранение | |
| 37. | ГОСТ 18242–72 | Статистический приемочный контроль по альтернативному признаку. Планы контроля | |
| 38. | ГОСТ 21130–75 | Изделия электротехнические. Зажимы заземляющие и знаки заземления.Конструкция и размеры | |
| 39. | ГОСТ 22270–76 | Оборудование для кондиционирования воздуха, вентиляции и отопления. Термины и определения | |
| 40. | ГОСТ 23170–78 | Упаковка для изделий машиностроения. Общие требования | |
| 41. | ГОСТ 23518–79 | Дуговая сварка в защитных газах. Соединения сварные под острыми и тупыми углами. Основные типы, конструктивные элементы и размеры | |
| 42. | ГОСТ 24634–81 | Ящики деревянные для продукции, поставляемой для экспорта. Общие технические требования | |
| 43. | ДСТУ 2296–93 | Національний знак відповідності | |
| 44. | ДСТУ 3000–95 | Вентилятори радіальні та осьові загального призначення. Методи визначення вібраційних характеристик | |
| 45. | ДСТУ 3191–96 | Обладнання для кондиціонування повітря та вентиляції. Загальні вимоги безпеки | |
| 46. | ДСТУ 3251–95 | Вентилятори радіальні і осьові. Випробування | |
| 47. | ДСТУ 3350–96 (ГОСТ 30434–96) | Обладнання для кондиціонування повітря та вентиляції. Норми і методи контролю вібростійкості і віброміцності | |
| 48. | ДСТУ ІSO 13351–96 | Промислові вентилятори. Розміри | |
| 49. | СНиП 2.04.05 | Опалення, вентиляція і кондиціонування | |
| 50. | ПУЭ | Правила устройства электроустановок | Энергоатомиздат, 1987 |
| 51. | ТУ 16–91-ВРВ100ТУ | Віброізолятори гумові вибухозахищені | |
| 52. | Інструкція з технічного обслуговування і ремонту вибухозахищених вентиляторів | Затверджена Мінбудшляхмашем СРСР 21.12.88 |
| Термін | Визначення терміна |
| Вентилятор із різнорідних металів | Вибухозахищений вентилятор, проточна частина якого виконана із сталі (звичайної або легованої), а на вхідному колекторі зі сторони робочого колеса встановлене кільце з неіскристого матеріалу (латунь, бронза, електропровідна пластмаса тощо) |
| Радіальний і осьовий вентилятор: низького тиску середнього тиску високого тиску | Вентилятор, який розвиває повний тиск: до 1000 Па; понад 1000 до 3000 Па; понад 3000 Па |
| Джерело ініціювання вибуху | Джерело (іскри тертя, співудар, тепло тертя), яке має запас енергії або температури, достатній для ініціювання вибуху вибухонебезпечної суміші, що переміщується вентилятором |
| Вибухонебезпечна газопаропилоповітряна суміш | Суміш із повітрям пальних газів, парів ЛЗР, пальних пилу або волокон з нижньою концентраційною межею займання не більше 65г/м3при переході їх у завислий стан, яка за певної концентрації здатна вибухати при виникненні джерела ініціювання вибуху (нагрівання, іскри тертя або співудару). |
| Осьовий і радіальний проміжок | Проміжки між робочим колесом і колектором вентилятора, які виключають можливість їх співудару при нормальній роботі. |
| Лабіринтове | Ущільнення між корпусом вентилятора і валом привода, виконане з неіскристого матеріалу, яке забезпечує мінімальний проміжок для запобігання виходу з вентилятора вибухонебезпечної суміші. |
| Вибухозахищений віброізолятор | Віброізолятор з пружним елементом із гуми, призначений для зменшення динамічних навантажень, які передаються від вентилятора на перекриття або фундамент, конструкція якого виключає іскроутворення при руйнуванні в процесі експлуатації |
| Електропровідне полімерне покриття | Покриття з полімерної порошкової композиції, яке у своєму складі має електропровідні компоненти, не здатне скупчувати на поверхні деталей і вузлів проточної частини вентилятора заряди статичної електрики і яке має питомий об’ємний опір не вище 105Ом·м. |
| Неіскристі матеріали | Матеріали, деталі з яких при співударі одна з одною не викликають появи фрикційних іскор або при терті між собою не здатні накопичувати статичну електрику для утворення електричних іскор, які спроможні ініціювати вибух переміщуваної вентиляторами вибухонебезпечної суміші. |
| Струмознімач | Пристрій для зняття з вала робочого колеса вентиляторів 3-ої і 5-ої конструктивних схем статичної електрики, яка утворюється при терті робочого колеса з переміщуваним середовищем. |
4.1. Вибухозахищенi вентилятори є вентиляторами спеціального призначення.
4.2. При використанні вентиляторів, які закуплені по імпорту або виготовляються за іноземними ліцензіями, документація на них повинна підлягати експертизі в експертно-технічних центрах Держнаглядохоронпраці (надалі ЕТЦ), або в спеціалізованій організації, яка має дозвіл Держнаглядохоронпраці. При цьому вимоги з безпеки повинні бути не нижчими за вимоги, визначені цими Правилами.
4.3. Порядок і терміни приведення вентиляторів, які знаходяться в експлуатації, до вимог цих Правил визначаються керівниками підприємств за узгодженням із місцевими органами державного нагляду за охороною праці.
4.4. Розробка і виготовлення вибухозахищених вентиляторів повинна здійснюватись спеціалізованою організацією, яка має дозвіл Держнаглядохоронпраці.
4.5. Вибір типів і виконань вентиляторів для вибухонебезпечних виробництв визначається проектними організаціями, виходячи з категорії і групи переміщуваної вентиляторами вибухонебезпечної суміші відповідно до ГОСТ 12.1.011.
4.6. Вентилятори, які відпрацювали визначений нормативно-технічною документацією ресурс, підлягають перевірці на можливість їх подальшої експлуатації. Обстеження вентиляторів здійснює організація, що має дозвіл (ліцензію) органів державного нагляду за охороною праці, і яка розробляє заходи по приведенню вентиляторів до вимог цих Правил та видає висновки про можливість їх подальшої експлуатації.
4.7. Вентилятори, призначені для переміщення вибухонебезпечних сумішей певних категорій і груп, можуть бути використані для переміщення інших вибухонебезпечних сумішей, які відносяться лише до нижчих категорій і груп.
4.8. Посадові особи і спеціалісти, інші працівники підприємств, а також приватні особи, які зайняті проектуванням, виготовленням, монтажем, налагодженням, ремонтом, діагностуванням та експлуатацією вибухозахищених вентиляторів, виконанням робіт, обумовлених Правилами, проходять підготовку (підвищення кваліфікації), перевірку знань Правил у порядку, передбаченому “Типовим положенням про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці” (ДНАОП 0.00-4.12–94).
5.1. Конструкція вентиляторів повинна відповідати вимогам стандартів, технічних умов, технічної документації, що включає робочі креслення.
5.2. Аеродинамічні, акустичні, вібраційні характеристики виготовлюваних вентиляторів повинні відповідати вимогам чинних нормативно-технічних документів на них.
Середнє квадратичне значення віброшвидкості вентиляторів, незалежно від виду балансування робочих коліс і муфт, не повинно перевищувати 6,3 мм/с.
Вібраційні характеристики вентиляторів перевіряють згідно з ДСТУ 3000, ДСТУ 3350, ГОСТ 12.1.012.
Акустичні характеристики перевіряють за ГОСТ 12.2.028.
5.3. Радіальні вентилятори повинні виготовлятись за 1-им або 3-им конструктивним виконанням; осьові вентилятори – за 1-им і 2-им конструктивним виконанням згідно з додатком 1.
Радіальні вентилятори можуть виготовлятись правого і лівого обертання та мати різні положення корпусу відповідно до ГОСТ 5976; осьові вентилятори – правого і лівого обертання. Терміни і визначення за ГОСТ 22270.
5.4.Комплектуючі вироби, які входять до складу вентиляторів, повинні пройти вхідний контроль на заводі–виготівникові вентиляторів відповідно до вимог ДСТУ, ГОСТів, ОСТів і ТУ на дані вироби.
Вибухозахищений двигун є основним комплектуючим виробом вентилятора і вибирається відповідно до Правил будови електроустановок, розділ 7.3.54–7.3.66.
У разі відсутності потрібного двигуна необхідно використовувати двигун з більш високим рівнем вибухозахищеності.
5.5. Конструкція вентиляторів повинна забезпечувати вибухозахищеність у повністю справному стані у визнаному нормальному режимі роботи вентиляторів.
Елементи конструкції вентиляторів і вентиляційних систем повинні відповідати вимогам ДСТУ 3191, ДСТУ ІSО 13351, ГОСТ 12.4.021, а також СНиП 2.04.05.
5.6. Деталі і вузли (корпуси, робочі колеса, колектори) вентиляторів повинні бути виготовлені з матеріалів, що виключать можливість їх деформації і руйнування під час транспортування, монтажу та експлуатації.
Для збільшення жорсткості і міцності у порівнянні з вентиляторами загального призначення слід використовувати метал підвищеної міцності або конструктивні елементи, що підвищують жорсткість.
Коефіцієнт запасу статичної міцності робочих коліс вентиляторів повинен бути в межах 1,3 – 2,0.
Робочі колеса необхідно випробовувати при частоті обертання, що перевищує на 10 – 20% номінальну.
5.7. В радіальних вентиляторах із різнорідних металів на колекторі з боку робочого колеса необхідно встановлювати кільце з неіскристого матеріалу (латунь, пластмаса електропровідна тощо), поєднане з ним нерознімним з’єднанням (клепання, зварювання, приклеювання тощо).
Кільце повинне виступати від торця колектора на величину проміжку між робочим колесом і колектором, але не менше ніж на 3 мм.
В осьових вентиляторах із різнорідних металів проточна частина корпусу в зоні обертання робочого колеса або кінці лопаток робочого колеса повинні бути виготовлені з неіскристого матеріалу (латунь, пластмаса електропровідна тощо).
5.8. Не рекомендується в осьових вентиляторах використовувати робочі колеса з поворотними лопатками.
5.9. У вентиляторах з покриттям проточної частини електропровідним полімером, деталі і вузли під покриття мають бути без гострих кромок, кутів і задирок.
5.10. Для вентиляторів технологічного призначення з неповоротним корпусом у нижній частині корпусу для зливу конденсату повинен бути (за вимогою замовника) передбачений зливний патрубок (штуцер) із пробкою, яка герметично закривається, або іншим запірним пристроєм.
5.11. Вентилятори повинні мати заземлюючий затискач і знак заземлення, виконані відповідно до ГОСТ 21130, ГОСТ 12.2.007.0 і ГОСТ 2.747.
5.12. Робочі колеса повинні бути динамічно збалансовані. Допустима залишкова незрівноваженість робочих коліс після балансування не повинна перевищувати значень, встановлених ГОСТ 5976.
При виготовленні вентиляторів з покриттями проточної частини балансування коліс необхідно здійснювати до нанесення покриттів. При використанні полімерних покриттів завтовшки більше 0,4 мм необхідно додатково перевірити робочі колеса на дисбаланс після нанесення покриттів.
5.13. Жорсткі вали вентиляторів повинні мати критичну частоту обертання вище номінальної не менше ніж на 30%.
5.14. Для огляду і чищення внутрішньої поверхні корпусу і робочого колеса вентилятори від № 10 і вище повинні мати в корпусі люк, що герметично закривається, розмірами не менше 200х300 мм.
5.15. Для запобігання витоку переміщуваної вибухонебезпечної суміші на задній стінці корпусу вентилятора із різнорідних металів із зовнішнього боку, у місці проходу вала, необхідно встановлювати накладку з латуні або іншого неіскристого матеріалу (пластмаса, пароніт, гума тощо) завтовшки 1–3 мм, які відповідають умовам експлуатації. Кріплення накладки рекомендується здійснювати самонарізними шурупами з неіскристого металу.
5.16. У вентиляторах середнього тиску у місці проходу вала встановлюється манжетне ущільнення.
5.17. У вентиляторах високого тиску встановлюється безконтактне лабіринтове ущільнення, при цьому вентилятор повинен мати для відсмоктування газу обвідний трубопровід, який іде від корпусу лабіринтового ущільнення до колектора, або додаткові пази у маточині робочого колеса; з тильного боку заднього диску робочого колеса встановлюють лопатки для відсмоктування газу від лабіринтового ущільнення.