- рухомі частини виробничого обладнання;
- застосовувані хімічні речовини й пестициди;
- електрифіковане устаткування, інструмент і електропроводка.
4.3. Рівні небезпечних і шкідливих виробничих факторів повинні відповідати відповідним стандартам, нормам технологічного проектування і санітарним нормам за:
- шумом - ГОСТ 12.1.003, ДСН 3.3.6.037-99;
- вібрацією - ДСН 3.3.6.039-99;
- мікрокліматичними параметрами - ГОСТ 12.1.005, ДСН 3.3.6.042-99.
5. Вимоги безпеки до території, виробничих приміщень і споруд.
5.1. Територія
5.1.1. Територія підприємства повинна відповідати вимогам СНиП II-39-79, ДБН Б.2.4.3-95, СН 441-79 і цих Правил.
5.1.2. Територія повинна бути рівною, спланованою так, щоб було забезпечено відведення атмосферних вод до водостоків від будівель, майданчиків, кагатів, траншей, проїздів, пішохідних доріжок.
5.1.3. Розташування будівель і споруд не повинно допускати перехрещення шляхів переміщення сировини та готової продукції, відходів виробництва і харчової продукції.
5.1.4. На території підприємства передбачають пішохідні проходи з твердим покриттям (асфальт, бетон тощо).
У місцях переходів через канави, траншеї й інші перешкоди повинні бути установлені містки шириною не менше ніж 0,8 м із перилами висотою 1 м.
Під час роботи у темну пору доби містки й підходи до них повинні освітлюватися.
5.1.5. Проїзна частина доріг і пішохідні проходи (доріжки) повинні систематично очищатися від грязі та снігу, і в разі ожеледиці - посипатись піском, в темний період доби освітлюватися.
Пішохідні доріжки повинні бути максимально короткими з мінімальною кількістю перехрещень із шляхами вантажопотоків.
5.1.6. Небезпечні зони повинні бути огороджені та позначені знаками безпеки відповідно до ГОСТ 12.4.026.
5.1.7. Автомобільні дороги підприємства повинні відповідати вимогам СНиП 2.05.02-85.
5.1.8. Транспортні шляхи в тупиках повинні мати об`їзди або майданчики розміром 12х12, які б забезпечували можливість розвороту транспортних засобів і пожежних автомашин згідно ДНАОП 01.001-95 (НАПБ А.01.001-95).
На території підприємства повинні бути установлені покажчики робочих проходів і проїздів, а також допустима швидкість руху транспортних засобів. На межах небезпечних зон повинні бути установлені огородження й знаки безпеки.
5.1.9. Підземні інженерні мережі на території підприємства повинні мати зовнішні розпізнавальні знаки.
Кабельні траси (електросилові і зв`язку) згідно з ПВЕ повинні бути позначені пікетами через кожні 100 м, на поворотах кабелю, над кабельними муфтами, при перетині із залізничними коліями, дорогами. На пікетах повинні бути зазначені номер кабелю і його найменування.
5.1.10. Заглиблені резервуари, колодязі, люки, повинні бути закриті міцними кришками врівень із прилеглою територією
При проведенні ремонтних робіт на території підприємства повинні виконуватись вимоги СНиП III-4-80.
5.1.11. Згідно зі СНиП II-39-79 залізничні виїзди й переїзди на території підприємства повинні бути обладнані шлагбаумами, світловими сигналами або іншими пристроями, які дозволяють регулювати рух транспорту.
5.1.12. У місцях, де залізничні колії проходять поблизу будівель і споруд із дверними отворами, розташованими з боку залізничних колій, необхідно влаштовувати двосторонню (усередині і зовні) попереджувальну світлову й звукову сигналізацію про наближення потягу або вагону.
5.1.13. Швидкість руху залізничного транспорту на території підприємства повинна бути зазначена на спеціально виставлених дорожніх знаках і не перевищувати таких величин:
- потяг із локомотивом попереду вагонів - 15 км/год;
- потяг із локомотивом позаду вагонів - 10 км/год;
- рух за утруднених умов і у процесі переїзду, в`їзду або виїзду з території, причіплювання вагонів - 5 км/год;
- у процесі пересування вагонів лебідкою (вручну) - 2 км/год.
5.1.14. Пересування вагонів вручну повинно виконуватись відповідно до інструкції, затвердженої у встановленому порядку.
5.1.15. Територія та будівлі повинні бути забезпечені блискавкозахистом відповідно до вимог РД 34.21.122-87.
5.1.16. Відповідно до ДНАОП 0.00-1.21-98 при наявності на території підприємства повітряних ліній електропередавання і повітряних ліній звязку біля них створюються охоронні зони.
Зона вздовж ПЛ напругою:
- до 1 кВ та ПЛЗ - 2 метри;
- для ПЛ 1-20 кВ - 10 метрів;
- для ПЛ 35 кВ - 15 метрів;
- для ПЛ 110 кВ - 20 метрів;
- для ПЛ 154,220 кВ - 25 метрів;
- для ПЛ 330,400,500, +- 400 кВ - 30 метрів;
- для ПЛ 750 - 40 метрів;
- за периметром трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв - 1 м від крайніх кабелів.
5.1.17. На дверях вибухопожежонебезпечних приміщень або на огорожах зовнішніх вибухопожежонебезпечних установок, де використовують скраплений або стиснений газ, залежно від категорії й класу вибухопожежної небезпеки згідно з НАПБ Б.07.005-86 і ПВЕ вивішуються таблички розміром 200х200 мм із попереджувальними написами.
5.2. Виробничі приміщення та споруди
5.2.1. Згідно із вимогами СниП 2.09.02-85 до всіх будівель і споруд підприємства має бути забезпечений вільний доступ. Протипожежні розриви між будівлями, спорудами, відкритими майданчиками для зберігання матеріалів, тари, устаткування тощо повинні відповідати вимогам будівельних норм.
5.2.2. Під`їзні шляхи до автомобільних ваг повинні бути в одній горизонтальній площині з вантажною платформою і бути прямими з боку в`їзду й виїзду на протязі 12-15 м.
5.2.3. Для проходу працівників у воротах сховищ повинні влаштовуватись двері з порогом висотою не більше ніж 0,04 м.
5.2.4. Природне та штучне освітлення виробничих і допоміжних приміщень, будівель, споруд і майданчиків повинно відповідати СНиП II-4-79 і становити в виробничих відділеннях, відділенні повітряних компресорів, машинних залах і апаратних аміакових холодильних установок, овочесховищах - люмінесцентними лампами 150 лк, лампами розжарювання - 100 лк.
Електричне освітлення виконується згідно з ПВЕ.
5.2.5. Для живлення світильників місцевого стаціонарного освітлення з лампами розжарювання повинні застосовуватись напруги: у приміщеннях без підвищеної небезпеки - не вище як 220 В і в приміщеннях із підвищеною небезпекою й особливо небезпечних - не вище як 42 В. згідно ДНАОП 0.00-1.21-98
При наявності особливо несприятливих умов, коли небезпека ураження електричним струмом збільшується тіснотою, незручним положенням працюючого, торканням з великими металевими, добре заземленими поверхнями (робота в котлах, металевих ємкостях), для живлення переносних світильників повинна застосовуватись напруга не вище ніж 12 В.
5.2.6. Улаштування охолоджувальних камер і камер із регульованим газовим середовищем повинні здійснюватись згідно зі СНиП 2.11.02-87 та НАОП 8.1.00-1.04-90.
5.2.7. Приміщення станції газових середовищ (CГC) повинно відповідати вимогам СНиП 2.09.02, ДНАОП 0.00-1.20-98 і СНиП 3.05.02-88.
СГС може бути розміщена окремо або знаходитись у блоці з машинним відділенням холодильників.
Станція газових середовищ повинна мати окремий вхід, який не сполучається із входом у холодильник і його машинним відділенням, та бути опалюваною.
При розміщенні СГС у блоці з машинним відділенням холодильника допускається влаштування таких спільних приміщень, як електрощитова, насосна та побутова кімната.
5.2.8. Розміри дверних прорізів камер слід приймати з врахуванням габаритів засобів механізації та вантажних пакетів і вони повинні бути не менше 1,6х3 м.
5.2.9. Матеріали, що застосовуються для газоізоляції камер із регульованим газовим середовищем (РГС), повинні задовольняти таким вимогам:
- паронепроникність;
- газонепроникність;
- хімічна стійкість до складових газового середовища;
- тривалий строк старіння;
- висока адгезія підстилкового шару;
- відсутність отруйних речовин і запаху;
- стійкість проти механічних пошкоджень;
- ремонтопридатність.
5.2.10. У підстилковому шарі газоізоляції не допускається застосування матеріалів, які містять вапно.
Як в`яжучі засоби повинні застосовуватись глиноземні або пунцоланові цементи.
5.2.11. В суцільнозбірних холодильних камерах з РГС із залізобетонних елементів, а також у камерах із підвісними стелями, потрібно застосовувати комбінований спосіб газоізоляції.
5.2.12. Газоізоляція огороджень камер з РГС повинна забезпечувати надійну герметичність камери в умовах її експлуатації з врахуванням коливань температурно-вологових режимів, барометричного тиску всередині і зовні, циркуляції газової суміші.
5.2.13. В холодильних камерах з РГС потрібно застосовувати тепло ізольовані газонепроникні двері.
5.2.14. Камери з РГС повинні бути обладнані системою сигналізації для подання сигналу тривоги працівниками, які випадково залишились у закритих камерах. Пристрій для включення сигналізації «людина в камері» монтується в камерах біля дверей на висоті не більше ніж 0,5 м від підлоги.
5.2.15. В камерах з РГС в дверному полотні влаштовується засклене герметичне оглядове віконце на висоті від підлоги 1,5 м розміром 0,25 х 0,4 м і герметичний люк на висоті 0,5 м розміром не менше ніж 0,75 х 0,75 м для взяття зразків продукції.
5.2.16. Камери з РГС повинні бути обладнані герметичною припливно-витяжною вентиляцією, яку необхідно включати перед звільненням камери від плодоовочевої продукції.
5.2.17. Випробування камер на герметичність проводиться після закінчення усіх будівельно-монтажних робіт, газоізоляції й монтажу обладнання, а також щорічно перед закладанням продукції на зберігання.
5.2.18. В камерах з РГС відстань від повітроохолоджувача збоку вентилятора, до штабеля повинна бути 0,8 м, ширина проходу по довжині камери - 1,2 м.
5.2.19. В камері слід передбачити дистанційний і візуальний контроль температури і газового складу атмосфери за допомогою спеціальних приладів.
Датчики температури всередині камери рекомендується встановлювати в п`ятьох місцях: один - в центрі, два - біля повітроохолоджувача і два - біля дверей. Покажчики температури від датчиків виводяться за межі камери на пульт. Крім того, напроти оглядового вікна встановлюється психрометр, по показанням якого визначається відносна вологість повітря в камері.
5.2.20. Для контролю за умістом СО2і О2слід застосовувати автоматичні газоаналізатори.
6. Вимоги до виробничих майданчиків на відкритому повітрі
6.1. Ширина території виробничих майданчиків визначається видом рухомого складу, схемою розміщення кагатних полів, інтенсивністю надходження овочевої продукції.
6.2. Для взяття проб овочів і плодів з автотранспорту вручну повинні бути обладнані стаціонарні пункти. Драбини повинні мати перила, а площадка - поручні висотою 1 м згідно СН 441-79. Під час роботи в темний період доби майданчик повинен бути освітлений.
7. Водопостачання та каналізація
7.1. Внутрішній водопровід і каналізація будівель і приміщень для зберігання та первинної доробки плодоовочевої продукції, санітарно-побутових приміщень, складів для зберігання хімічних речовин повинні відповідати вимогам
СНиП 2.04.01-85.
7.2. Підприємства повинні забезпечуватися достатньою кількістю води, необхідною для задоволення питних потреб відповідно до санітарних норм, господарсько-виробничих потреб та потреб пожежогасіння згідно зі СНиП 2.04.01-85, СНиП 2.04.02-84. Якість води повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874.
7.3. Не допускається поєднання мереж господарсько-питних водопроводів із мережею водопроводів, що подають воду для технологічних потреб.
7.4. Відведення промивних вод до каналізації повинно здійснюватися закритим способом із розриванням струменя.
8. Освітлення
8.1. Освітлення приміщень повинно відповідати вимогам СНиП II-4-79.
8.2. Робочі місця по можливості повинні забезпечуватися достатнім природним освітленням і бути обладнані штучним освітленням, що забезпечує безпеку праці й захист здоров`я працівників.
8.3. Робочі місця, на яких унаслідок відмови приладів штучного освітлення можуть створюватися небезпеки, повинні мати системи аварійного освітлення, які автоматично вмикаються при відключенні струму в загальній електромережі.
8.4. Аварійне освітлення повинно забезпечувати освітленість робочих поверхонь не менше 5% норми, встановленої для системи загального освітлення, але не менше 2 люкс. На випадок евакуації людей повинна бути забезпечена освітленість підлоги основних проходів і сходів не менше 0,5 люкс.
8.5. Контроль освітленості повинен проводитися не рідше одного разу на рік, а також після кожної групової заміни джерел світла. Він має здійснюватися вимірюванням освітленості на робочих місцях, перевіркою відповідності проекту на освітлення типів і кількості освітлювальних приладів, а також їх розміщення відносно світлових отворів і обладнання.
Вимірювання рівня освітленості проводиться у площині робочої поверхні згідно з вимогами ДСТУ Б В.2.2.6-97.
8.6. Експлуатація освітлювального обладнання повинна проводитися згідно з
ДНАОП 0.00-1.21-98, ДНАОП 0.03-3.01-71.
8.7. Усі роботи по технічному обслуговуванню й очищенню світильників слід проводити тільки після зняття напруги електроживлення та охолодження світильників.
Чищення світильників місцевого освітлення має проводитися працівниками під час прибирання робочого місця.
Чищення світильників у приміщеннях загального призначення повинно проводитися не рідше одного разу на три місяці.
8.8. Для обслуговування світильників повинні застосовуватися засоби доступу, що відповідають вимогам безпеки (драбини, пересувні механізми й установки).
8.9. У вибухонебезпечних приміщеннях застосовуються світильники у вибухозахищеному виконанні, а в пожежонебезпечних - світильники у закритому виконанні.
9. Опалення, вентиляція й кондиціювання повітря
9.1. Системи опалення (охолодження) і вентиляції приміщень необхідно обладнувати згідно з вимогами ДНАОП 0.03-3.01-71 і СНиП 2.04.05-91.
9.2. Забезпечення гарячою водою будівель необхідно проводити згідно з вимогами СНиП 2.04.01-85.
9.3. Приміщення для зберігання плодоовочевої продукції і хімічних речовин повинні бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією згідно зі СНиП 2.04.05-91.
9.4. Під час роботи машин із двигунами внутрішнього згорання слід проводити вентиляцію виробничого приміщення. Загально обмінна вентиляція цих приміщень повинна забезпечувати такий обмін повітря, при якому концентрація шкідливих речовин у повітрі цього приміщення не перевищувала б гранично допустимих рівнів. Час перебування у виробничому приміщенні машини з працюючим двигуном внутрішнього згорання не повинен перевищувати часу, потрібного для виконання технологічного процесу. Машини мають бути обладнані глушниками шуму та іскрогасниками.
9.5. Припливно-витяжна вентиляція з`єднаних між собою приміщень повинна унеможливлювати приплив повітря із приміщення з більшою концентрацією шкідливих газів, пари чи пилу у приміщення з меншим умістом цих речовин.
9.6. Системи місцевої й загально обмінної вентиляції повинні бути роздільними.
9.7. Операторські, кімнати відпочинку, майстерні, лабораторії повинні мати автономну вентиляцію.
9.8. Прилади контролю температури і відносної вологості повітря встановлюються на видних місцях в усіх виробничих приміщеннях.
10. Вимоги безпеки до виробничого обладнання
10.1. Виробниче обладнання підприємства повинно відповідати вимогам ДСТУ 2189-93, ДНАОП 0.00-1.21-98, ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.2.019, ГОСТ 12.2.049, ГОСТ 12.2.061, ГОСТ 12.2.062 та цих Правил.
10.2. Технологічне обладнання й засоби механізації слід застосовувати такі, що мають сертифікати відповідності.
10.3. На вантажопідіймальні машини та на обладнання, що працює під тиском, повинні бути в наявності паспорти, у які заносяться результати технічного огляду особою, яка проводила технічний огляд, із зазначенням дозволених параметрів експлуатації і наступних строків технічних оглядів.
10.4. Всі органи керування виробничим обладнанням повинні відповідати ГОСТ 12.2.064 та мати чіткі позначення за ГОСТ 12.4.040 або написи, що пояснюють їх функціональне призначення.
10.5. Відповідно до вимог ПВЕ все технологічне обладнання з електроприводом повинно бути обладнано захисним заземленням або занулено.
10.6. Елеватори й транспортери повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.022.
10.7. Ліфти, скіпові й ліфтові підіймачі повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.02-99.
10.8. Монтаж, прийняття, експлуатація і ремонт посудин, що працюють під тиском, повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.07-94.
10.9. Вентиляційне обладнання повинно відповідати ДСТУ 3191-95 і ГОСТ 12.4.021.
10.10. Компресорне обладнання повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.2.016 і ДНАОП 0.00-1.13-71.
10.11. Аміачні холодильні установки повинні відповідати вимогам НАОП 8.1.00-1.04-90.
10.12. Усі рухомі, обертові і ті, що виступають, частини виробничого обладнання та допоміжних механізмів повинні мати захисне огородження згідно з вимогами ГОСТ 12.2.062.
10.13. Огородження місць, які підлягають частому огляду, повинні бути швидко знімні або такими, що легко відкриваються.
10.14. Будова, установка й експлуатація вантажопідіймальних машин і механізмів, а також вантажозахватних пристроїв повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.03-93.
10.15. Будова й експлуатація тари повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.010.
10.16. Порожня й заповнена тара не повинна мати цвяхів, окантувального дроту й заліза, що стирчать, а також торочок, задирок, защипів, покоробленості й інших пошкоджень. На тарі повинні бути вказані її призначення, номер, власна маса й вантажопідйомність. згідно ГОСТ 12.3.010.
10.17. Автонавантажувачі повинні відповідати вимогам ГОСТ 16215.
10.18. Будова й засоби захисту конвеєрів усіх типів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.022.
10.19. Конвеєри, що входять в автоматизовані транспортні або технологічні лінії, повинні бути обладнані автоматичними пристроями для зупинки у випадку виникнення аварійної ситуації.
10.20. Приводи конвеєрів та з`єднаних ними машин повинні бути зблоковані так, щоб у випадку раптової зупинки будь-якої машини або конвеєра попередні машини або конвеєри автоматично відключались, а послідуючі продовжували працювати до повного видалення з них вантажу, що транспортується.
10.21. Устаткування, яке потребує постійного обслуговування на висоті понад 1,5 м, повинно бути обладнано площадками зі стаціонарними сходами.
10.22. Для обладнання, що не потребує постійного обслуговування, припускається використання приставних драбин або розсувних драбин-стрем`янок згідно ГОСТ 26887.
Допускається проводити роботи на приставних драбинах на висоті, яка не перевищує 5 м. При встановленні на ґрунт або дерев’яну підлогу потрібно використовувати драбину з гострими металевими наконечниками, а при встановленні на тверду основу - із гумовими башмаками.
За необхідності верхні кінці драбин повинні мати спеціальні гаки для їхнього утримування.
10.23. Прийняття в експлуатацію змонтованої або реконструйованої холодильної установки повинно проводитись відповідно до ДБН А 3.1.3-94, СНиП 3.05.05-84 та НАОП 8.1.00-1.04-90.
10.24. Згідно з ДНАОП 1.8.10-1.19-98 на підприємстві наказом роботодавця (керівника) повинна бути призначена особа, відповідальна за справність, правильну й безпечну експлуатацію холодильних машин і установок.
10.25. Технічний огляд апаратів (посудин) холодильних установок повинен проводитись відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.07-94.
10.26. У місцях, де аміачна арматура і трубопроводи можуть бути пошкоджені транспортними засобами, вантажами тощо обов`язкове влаштування металевих захисних огороджень.
10.27. На компресорах і насосах, що працюють в автоматичному режимі, повинні бути на видному місці вивішені таблички: «Обережно. Запускається автоматично!»
10.28. Вхід у приміщення машинного (апаратного) і конденсаторного відділень дозволяється особам призначеним наказом.
10.29. Концентрація аміаку в повітрі робочої зони виробничих приміщень допускається не більше 0,02 мг/л згідно ГОСТ 12.1.005.
10.30. Будова, утримання і експлуатація швидко заморожуючих установок повинні відповідати вимогам НАОП 8.1.00-1.04-90.
10.31. Вхідні двері в камери зберігання заморожених фруктів і овочів повинні мати з внутрішньої сторони дублююче керування зовнішнім запірним пристроєм.
10.32. На самохідних завантажувачах типу ТЗК-30 і підбирачах ТПК-30 слід відрегулювати фрикційну муфту приводу, щоб забезпечити рух машини по твердому покриттю на підйом до 15. При цьому пружина не повинна бути затягнута повністю.
11. Вимоги до розміщення виробничого обладнання
та організації робочих місць
11.1. Монтаж технологічного обладнання необхідно виконувати згідно з вимогами СНиП 3.05.05-84, СНиП 3.05.07-85.
11.2. Розміщення обладнання і його вузлів повинно гарантувати безпеку і зручність під час обслуговування та ремонту, відповідати вимогам послідовності технологічного процесу.
11.3. Під час розміщення і установці обладнання згідно ВНТП-СГІП-46-25.96 потрібно передбачати:
- основні проходи в місцях перебування працівників, а також по фронту обслуговування обладнання шириною не менше 2,0 м;
- проходи між обладнанням, а також між обладнанням і стінами приміщень шириною не менше 1,0 м;
- проходи між паралельно розміщеними технологічними лініями не менше 2,0 м, при необхідності проїзду між лініями електронавантажувачів - не менше 2,5 м;
- проходи між компресорами не менше 1,5 м;
- ремонтні площадки, достатні для розбирання і чищення машин, агрегатів і їх частин;
- проходи біля віконних прорізів, які доступні з підлоги чи площадки - не менше 1,0 м;
- поздовжні і поперечні проходи для обслуговування машин і механізмів на площадках, галереях тощо шириною не менше 0,8 м.
11.4. Мінімальні відстані для проходів встановлюються між частинами обладнання, що найбільш виступають з врахуванням фундаментів, ізоляції, огородження та інших додаткових пристроїв.
11.5. Робоче місце повинно мати достатньо вільного місця для розміщення допоміжних пристроїв, а також необхідного інвентарю, та не обмежувати дії працівника під час роботи.
11.6. Робочі місця для роботи сидячи повинні відповідати ГОСТ 12.2.032.
11.7. Для сидіння на кожному робочому місці повинні бути встановлені зручні стільці або табуретки. Використовувати для цього ящики, бочки та інші випадкові предмети не допускається.