3.5. Конструкція фонтанної арматури повинна передбачати наявність автоматичних засувок з імпульсом від датчиків високого і низького тиску, що встановлені на вході в шлейф.
4. Підготування нафти і газу
4.1. На спеціально обладнаних нафтозбірних МНГС допускається здійснювати сепарацію газу від рідини, вимірювання дебіту свердловин, насосне відкачування газонасиченої рідини, дозування в потік газу і рідини хімічних реагентів, а також здійснювати термохімічну деемульсацію нафти і газового конденсату та осушення газу від вологи.
4.2. Об'єкти групових установок на пунктах комплексної підготовки газу і нафти, технологічний процес яких пов'язаний із застосуванням вогню, повинні розташовуватися на максимально можливій відстані (не менше 15 м) від апаратів, що містять газ, легкозаймисту чи горючу рідину, а також від видобувних свердловин і свердловин, що буряться.
5. Транспортування нафти і газу
5.1. Продувальний кран насоса для перекачування нафти повинен бути обладнаний трубкою для скидання нафти у збірну місткість.
5.2. Електропривод насоса, що перекачує нафту, повинен мати дистанційне аварійне відключення.
6. Капітальний і підземний ремонт свердловин
6.1. Капітальний та підземний ремонт свердловин на МНГО проводиться відповідно до вимог НПАОП 11.1-1.01-08.
6.2. Дозволяється проведення поточних і капітальних ремонтів свердловин без їх попереднього глушіння на родовищах із гірничо-геологічними умовами, що унеможливлюють самочинне надходження пластового флюїду до устя свердловини.
6.3. У разі виявлення газонафтопроявів устя свердловини повинно бути загерметизовано, а бригада повинна діяти відповідно до плану локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій (ПЛАС).
6.4. Чищення піщаних пробок желонкою у фонтанних свердловинах, свердловинах із можливими газонафтопроявами, а також у свердловинах, що мають у продукції сірководень, забороняється.
6.5. Поводження з техногенно-підсиленими джерелами природного походження у вигляді нафтогазодобувного обладнання, забрудненого природними радіонуклідами, повинно відповідати вимогам Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1997 року N 62 (ДГН 6.6.1-6.5.001-98), та ДСП 6.177-2005-09-02 "Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України", затверджених наказом МОЗ України від 02 лютого 2005 року N 54 (ДСП 6.177-2005-09-02).
VIII. Промислово-геофізичні роботи
1. Загальні вимоги безпеки
1.1. Заборонено проводити промислово-геофізичні роботи у свердловинах із газопроявами й інтервалами поглинання промивальної рідини.
1.2. Роботодавець під час використання джерел іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ) повинен забезпечити дотримання Вимог та умов безпеки (ліцензійних умов) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання та Вимог до звіту про аналіз безпеки провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Державного комітету ядерного регулювання України від 02 грудня 2002 року N 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17 грудня 2002 року за N 978/7266 та за N 979/7267 (далі НП 306.5.05/2.065-2002), та забезпечення радіаційної безпеки для працівників згідно з Нормами радіаційної безпеки України (НРБУ-97), затвердженими наказом МОЗ України від 14 липня 1997 року N 208, введеними в дію постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 січня 1997 року N 62 (ДГН 6.6.1-6.5.001-98), та Основними санітарними правилами забезпечення радіаційної безпеки України, затвердженими наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02 лютого 2005 року N 54, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 травня 2005 року за N 552/10832 (ДСП 6.177-2005-09-02).
2.Проведенняпрострілювально-вибуховихробіт
2.1.Перфораціюнеобхідноздійснюватинарідині,гідростатичнийтискякоївсвердловиніповиненвідповідативимогамНПАОП11.1-1.01-08нарозкриттяцьогооб'єкта.
2.2. Вибухові матеріали необхідно завозити на МНГО безпосередньо перед прострілювально-вибуховими роботами у кількості, що необхідна для виконання робіт, згідно з чинним законодавством.
Після закінчення ПВР невикористані вибухові матеріали повинні бути терміново вивезені з МНГО морським транспортом.
2.3. Допускається тимчасове зберігання вибухових матеріалів на МНГО на час проведення ПВР у переносних контейнерах, розміщених на майданчику. Майданчик необхідно обладнати спеціальним пристосуванням для аварійного скидання контейнерів із вибуховими матеріалами у море. Контейнери повинні бути захищені від сонячного проміння й атмосферних опадів.
2.4. Місцезнаходження заряджених прострілювальних апаратів і вибухових матеріалів повинно бути захищене. На огорожі слід вивісити знак небезпеки.
2.5. Під час перфорації необхідно встановити нагляд за рівнем рідини на усті свердловини. Якщо в процесі перфорації починається поглинання, свердловину необхідно долити до устя. Якщо поглинання продовжується, перфораційні роботи припинити, вилучити зі свердловини кабель і перфоратори та почати спуск бурильних труб. У разі виникнення газопроявів під час спуску труб необхідно загерметизувати устя свердловини.
2.6. Перед проведенням робіт з перфорації експлуатаційної колони устя свердловини повинно бути обладнано ОП та лубрикатором.
2.7. Перед ПВР корпуси каротажної лабораторії та каротажного підйомника повинні бути з'єднані з контуром заземлення МСП.
2.8. У період ПВР усі роботи у небезпечній зоні слід припинити на час установлення вибухових матеріалів у прострілювальні апарати і торпеди та їх спуск у свердловину на глибину нижче 50 м від морського дна.
2.9. Прострілювальна апаратура, а також торпеда, що не спрацювала, і вибуховий матеріал, що залишився не вилучений, у разі неможливості їх знищення на місці, повинні бути перевезені за допомогою морського транспорту на берег із подальшим знищенням. Дроти, приєднані до вибухових матеріалів, повинні бути "накоротко" замкнуті.
2.10. У разі виявлення прямих ознак ГНВП в процесі перфорації й неможливості підйому каротажного кабелю із свердловини його необхідно перерубати і загерметизувати устя свердловини глухими плашками превентора.
IX. Попередження і ліквідування ГНВП та відкритих газових і нафтових фонтанів
1. Профілактика ГНВП і відкритого фонтанування
1.1. Роботодавець зобов'язаний проводити профілактичні роботи з попередження ГНВП і відкритого фонтанування відповідно до вимог НПАОП 11.1-1.01-08.
1.2. У разі прямих ознак ГНВП необхідно загерметизувати устя свердловини.
1.3. Заборонено закривати плашковий превентор на розвантажених у роторі (на елеваторі чи на клинах) трубах при закритих засувках на хрестовині ОП або закритих засувках на викидних лініях.
1.4. Заборонено залишати свердловину без догляду за станом рівня на усті. У разі вимушеного простою свердловину слід загерметизувати та встановити контроль за зміною тисків під плашками превентора.
1.5. Під час буріння в акваторії моря на МНГО замість подвійного об'єму запасу рідини допускається зберігання матеріалів і технічних засобів, що забезпечують приготування необхідного об'єму розчину безпосередньо на МНГО в установлені терміни.
1.6. У разі ГНВП на одній із свердловин, що буряться, усі роботи на інших бурових установках повинні бути припинені та вжиті заходи щодо можливих ускладнень.
1.7. У випадку одночасного буріння, поточного (капітального) ремонту та експлуатації свердловин під час ГНВП необхідно повідомити експлуатаційну службу на МСП про вжиття заходів щодо припинення (за необхідності) видобування нафти на робочих свердловинах, а також бригаду поточного (капітального) ремонту свердловин про необхідність припинення робіт.
1.8. Персонал установки, який не бере участі в аварійних роботах, повинен бути евакуйований.
1.9. Роботи з монтажу, опресування й експлуатації устьового і противикидного обладнання необхідно виконувати з дотримуванням вимог НПАОП 11.1-1.01-08.
1.10. На МНГО допускається застосування факела для спалювання газу в аварійних ситуаціях. Теплове випромінювання факела не повинно перевищувати допустимі значення для обслуговувального персоналу і технологічного устаткування.
1.11. Блок підводного противикидного устаткування (ППУ) і його маніфольд повинні бути опресовані на усті свердловини з колонною головкою на робочий тиск (що становить 1,1 величини від максимально очікуваного тиску на усті) із використанням пробки опресовування.
Безпосередньо перед спуском під воду після установки колектора керування необхідно провести контрольну перевірку функціонування кожного вузла ППУ.
1.12. Секції водоізолюючої колони після кожного з'єднання і від'єднання від блока превенторів опресовують на очікуваний устьовий тиск.
1.13. На всіх морських свердловинах необхідно встановлювати на усті чотири превентори, у тому числі один превентор із зрізаючими плашками і один універсальний.
2. Ліквідування відкритих фонтанів
2.1. Працівник зобов'язаний згідно з розкладом тривог:
визначити загазованість приміщень житлового і технологічного блоків, шляхів евакуації і місць розміщення колективних рятувальних засобів;
підготувати колективні рятувальні засоби й індивідуальні засоби захисту для евакуації персоналу.
2.2. Судна, виділені для виконання робіт з ліквідації відкритого фонтана, повинні бути обладнані кранцями, іскрогасниками, мати надійний зв'язок (рацію, світловий телефон тощо) і рятувальні засоби.
2.3. Заборонено перебування працівників, які не пов'язані з роботами з ліквідування відкритого фонтана, на аварійному об'єкті, а також на плавучих засобах, що виділені для участі в аварійних роботах.
2.4. На період проведення робіт з ліквідування відкритого фонтана повинно бути забезпечено постійне чергування пожежних суден і рятувального судна з медичним працівником і необхідним устаткуванням для надання медичної допомоги.
2.5. Під час відкритого фонтана у разі розміщення на МНГО другої бурової установки або інших робочих свердловин куща необхідно зупинити буріння свердловин і вжити заходів щодо припинення видобування нафти з робочих свердловин.
2.6. Із метою запобігання спалаху відкритого фонтана від статичної електрики необхідно передбачити:
введення води в струмінь фонтана з витратою не менше 20 л/с;
електричне з'єднання устаткування і механізмів, що беруть участь у ліквідуванні відкритого фонтана і перебувають у безпосередній близькості до струменя фонтана, з металоконструкціями МНГО.
2.7. Під час ліквідування відкритого фонтана необхідно постійно зрошувати струмінь фонтана, металеві конструкції платформи в зоні устя свердловини (за наявності куща свердловин і таких, що розташовані поруч) водяними струменями із стаціонарних і переносних стволів, що розміщені на пожежних суднах, ПБУ, МСП і приестакадній платформі.
2.8. Гасіння групових фонтанів, що горять, на кущовій МСП (приестакадній платформі з кущовим розташуванням свердловин) необхідно здійснювати поетапно: гасіння кожного фонтана (при одночасному інтенсивному охолоджуванні сусідніх фонтанів), що горить, і глушіння його промивальною рідиною.
2.9. Перед входом пожежного судна в зону горіння необхідно включити захисне водяне зрошування корпусу судна і вжити заходів щодо попередження небезпеки оточення судна вогнем.
X. Консервування і ліквідування свердловин
10.1. Ліквідування, консервування та розконсервування свердловин необхідно проводити відповідно до чинного законодавства.
10.2. Під час ліквідування і консервування свердловин, що розкрили сірководневмісні об'єкти, повинні бути передбачені заходи щодо запобігання агресивній дії сірководню на колони і цементні мости.
10.3. Консервування свердловини повинно забезпечити можливість повторного введення її в експлуатацію або проведення в ній ремонтних та інших робіт.
10.4. Заборонено консервування свердловини з міжколонними пропусками газу.
otipb.at.ua