ності до вимог щодо охорони праці;
- організовувати пропаганду безпечних методів праці та співро-
бітництво з працівниками у галузі охорони праці;
- вживати узгоджених з органами державного нагляду заходів, що
забезпечують безпеку працівників у разі відсутності в нормативних ак-
тах про охорону праці вимог, які необхідно виконувати для забезпечен-
ня нешкідливих та безпечних умов праці на певних роботах.
3.2.5. Працівник зобов'язаний:
- знати і виконувати вимоги нормативних актів про охорону пра-
ці, правила поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та ін-
шими засобами виробництва, користуватися засобами колективного та ін-
дивідуального захисту;
- дотримуватися зобов'язань щодо охорони праці, передбачених
колективним договором (угодою, трудовим договором) та правилами
внутрішнього трудового розпорядку підприємства;
- дотримуватися встановленого протипожежного режиму, виконува-
ти вимоги правил та інших нормативних актів з питань пожежної безпе-
ки.
- проходити у встановленому порядку попередні та періодичні
медичні огляди;
3.2.6. Особи, винні у порушенні цих Правил, притягаються до
дисциплінаpної, адміністративної, матеріальної або кримінальної від-
повідальності згідно з чинним законодавством.
3.3. Порядок розслідування аварій та нещасних випадків
3.3.1. Розслідування аварій і нещасних випадків, що мали місце
на виробництві, проводиться відповідно до Положення про розслідування
та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на під-
приємствах, в установах і організаціях.
20
3.4. Організація навчання та вимоги до персоналу
3.4.1. Усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі ро-
боти проходять на підприємстві навчання, інструктаж з питань охорони
праці, пожежної безпеки, подання першої допомоги потерпілим від не-
щасних випадків, про правила поведінки при виникненні аварій.
3.4.2. Власник повинен при укладанні трудового договору
проінформувати працівника під розписку про умови праці на
підприємстві, наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих
факторів, які ще не усунуті, можливих наслідків їх впливу на здоров'я
і про права на пільги і компенсацію за працю в таких умовах. Власник
зобов'язаний за свої кошти організувати проведення попереднього (при
прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) ме-
дичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із
шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у
професійному доборі,*) а також щорічного обов'язкового медичного ог-
ляду осіб віком до 21 року, згідно з Положенням про медичний огляд
працівників певних категорій, затвердженим наказом Міністерства охо-
рони здоров'я України.
*) Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі, затверд-
жено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10.12.93 N241,
зареєстровано Мінюстом України 25.01.95 N18/554.
3.4.3. Посадові особи і спеціалісти, інші працівники підприєм-
ств, а також приватні особи, які зайняті проектуванням, виготовлен-
ням, монтажем, налагоджуванням, ремонтом, реконструкцією, діагносту-
ванням та експлуатацією об'єктів, виконанням робіт, обумовлених Пра-
вилами, проходять підготовку (підвищення кваліфікації), перевірку
знань Правил у порядку, передбаченому Типовим положенням про навчан-
ня, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці і
Типовим положенням про спеціальне навчання, інструктаж і перевірку
знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та ор-
ганізаціях України.
3.4.4. Посадові особи до початку виконання своїх обов'язків і
періодично один раз на три роки повинні проходити навчання і перевір-
ку знань з питань пожежної безпеки. Порядок організації навчання виз-
начається Переліком посад, при призначенні на які особи зобов'язані
проходити навчання і періодичну перевірку знань з питань пожежної
безпеки та порядок його організації.
3.4.5. Працівники, зайняті на роботах, передбачених Переліком
робіт з підвищеною небезпекою, повинні проходити спеціальні навчання
і не менше одного разу на рік перевірку знань відповідних нормативних
актів про охорону праці.
3.4.6. Перелік питань з перевірки знань з охорони праці з ура-
хуванням специфіки виробництва складають члени комісії по перевірці
знань з питань охорони праці, узгоджує служба охорони праці і зат-
верджує керівник підприємства.
3.4.7. Особи, яких приймають на роботу, пов'язану з підвищеною
пожежною небезпекою, попередньо, до початку самостійного виконання
робіт, повинні пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний міні-
мум). Працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небез-
пекою, один раз на рік проходять перевірку знань відповідних норма-
тивних актів з пожежної безпеки.
3.4.8. Програми навчання з питань пожежної безпеки повинні по-
годжуватися з органами державного пожежного нагляду.
3.4.9. Відповідальність за організацію навчання і перевірку
21
знань з охорони праці та пожежної безпеки на підприємстві покладаєть-
ся на його керівника, а в структурних підрозділах (цеху, дільниці,
лабораторії, майстерні тощо) - на керівників цих підрозділів.
3.4.10. Контроль за навчанням і періодичністю перевірки знань
з питань охорони праці здійснює служба охорони праці або працівники,
на яких покладені ці обов'язки керівником підприємства.
3.4.11. Не дозволяється допуск осіб віком до вісімнадцяти ро-
ків до робіт, передбачених Переліком важких робіт і робіт із шкідли-
вими і небезпечними умовами праці, на яких не дозволяється застосува-
ння праці неповнолітніх.
3.4.12. Не дозволяється застосування праці жінок до робіт, пе-
редбачених Переліком важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними
умовами праці, на яких не дозволяється застосування праці жінок.
Не дозволяється залучення жінок до підіймання і переміщення
речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.
3.4.13. Допуск до роботи осіб, які у встановленому порядку не
пройшли навчання, інструктаж та перевірку знань з питань охорони
праці та пожежної безпеки, не дозволяється.
4. ВИМОГИ ПОЖЕЖНО° БЕЗПЕКИ
4.1. Загальні вимоги
4.1.1. Пожежна безпека підприємства повинна відповідати вимо-
гам Закону України Про пожежну безпеку, Правил пожежної безпеки в Ук-
раїні та вимогам відповідних нормативних актів.
4.1.2. Забезпечення пожежної безпеки є складовою частиною ви-
робничої та іншої діяльності посадових осіб, працівників підприємств
та підприємців. Це повинно бути відображено у трудових договорах
(контрактах) та статутах підприємств.
Забезпечення пожежної безпеки підприємств покладається на їх
керівників і уповноважених ними посадових осіб, відповідальних за по-
жежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць тощо,
технологічного та інженерного устаткування, утримання і експлуатацію
технічних засобів протипожежного захисту. Обов'язки щодо забезпечення
пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного
захисту повинні бути відображені у відповідних посадових документах
(функціональних обов'язках, інструкціях, положеннях тощо).
На кожному підприємстві з урахуванням його пожежної небезпеки
наказом повинен бути встановлений відповідний протипожежний режим
згідно з п. 3.3 Правил пожежної безпеки в Україні.
Забезпечення пожежної безпеки при проектуванні, будівництві,
розширенні, реконструкції та технічному переоснащенні підприємств,
будівель і споруд покладається на органи архітектури, замовників, за-
будовників, проектні та будівельні організації.
4.1.3. Власник підприємства зобов'язаний:
- розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної без-
пеки відповідно до нормативних актів з пожежної безпеки, розробляти і
затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють в
межах підприємства, здійснювати постійний контроль за їх додержанням;
- впроваджувати досягнення науки і техніки, позитивний досвід;
- забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів,
норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів
державного пожежного нагляду;
- організовувати навчання працівників правилам пожежної безпе-
ки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;
- у разі відсутності в нормативних актах вимог, необхідних для
22
забезпечення пожежної безпеки, необхідно вживати відповідних заходів,
погоджуючи їх з органами державного пожежного нагляду;
- утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і
зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх ви-
користання не за призначенням;
- створювати, у разі потреби, відповідно до встановленого по-
рядку підрозділи пожежної охорони та необхідну для їх функціонування
матеріально-технічну базу;
- подавати на вимогу державної пожежної охорони відомості та
документи про стан пожежної безпеки об'єктів і продукції, що ними ви-
робляється;
- здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів
виявлення і гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої ав-
томатики;*)
- своєчасно інформувати пожежну охорону про несправність по-
жежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання, а та-
кож про закриття доріг і проїздів на своїй території;
- проводити службове розслідування випадків пожеж.
*) Перелік будівель і приміщень, які підлягають обладнанню ав-
томатичними установками пожежогасіння та автоматичною пожежною сигна-
лізацією, наведено у додатку 5.
4.1.4. У кожному підрозділі (цеху, майстерні, лабораторії чи
іншому приміщенні) повинна бути опрацьована інструкція щодо заходів
пожежної безпеки і схема евакуації людей з приміщення, затверджена
власником, вивчена в системі виробничого навчання та вивішена на
видному місці.
4.1.5. У будівлях, як правило, необхідно передбачати оповіщен-
ня про пожежу. Спосіб оповіщення (технічні засоби чи організаційні
заходи) визначається в залежності від призначення будівлі та її
об'ємно-планувального та конструктивного рішення.
4.1.6. У виробничих, адміністративних і побутових будівлях
підприємства не дозволяється:
а) виконувати прибирання приміщень з використанням бензину,
гасу та інших легкозаймистих та горючих рідин;
б) оббивати стіни машинописних бюро, службових кабінетів, об-
числювальних центрів та подібних приміщень горючими тканинами, не-
просоченими вогнезахисними сумішами;
в) відігрівати трубопроводи у разі їх замерзання паяльними
лампами або іншими засобами з застосуванням відкритого вогню;
г) проводити перепланування приміщень без узгодження з органа-
ми державного пожежного нагляду.
4.1.7. Всі речовини, що зберігаються (застосовуються) на
підприємствах, повинні мати показники їх пожежної небезпеки за
ГОСТ12.1.044-89 з вказівкою вогнегасильних речовин, які слід застосо-
вувати при гасінні. Застосування матеріалів і речовин, на які відсут-
ні показники пожежної небезпеки, не дозволяється.
4.2. Протипожежне водопостачання, пожежна техніка
і засоби зв'язку
4.2.1. Водопровідна мережа, на якій встановлюється пожежне об-
ладнання, повинна забезпечувати необхідний напір та пропускати розра-
ховану кількість води з метою пожежогасіння. При недостатньому напорі
на об'єктах повинні встановлюватись насоси-підвищувачі.
Тимчасове відключення ділянок водопровідної мережі з встанов-
23
леними на них пожежними гідрантами або кранами, а також зменшення на-
пору в мережі нижче потрібного допускається за умовою повідомлення
про це пожежної охорони.
4.2.2. При наявності на території підприємства або поблизу
нього природних водоймищ (рік, озер, ставків) повинні бути обладнані
під'їзди і пірси для встановлення пожежних автомобілів і забору води
будь-якої пори року.
4.2.3. За пожежними резервуарами, водоймами, водопровідною ме-
режею і гидрантами, спрінклерними, дренчерними і насосними установка-
ми повинен здійснюватися постійний технічний нагляд, що забезпечує їх
справний стан і постійну готовність до застосування у разі пожежі чи
займання.
Відновлення протипожежного запасу води в резервуарах, витраче-
ної під час гасіння пожежі або в інших випадках, слід виконувати в
термін:
- 24 години - на промислових підприємствах з приміщеннями кате-
горій А, Б, В;
- 36 годин - на промислових підприємствах з приміщеннями катего-
рій Г, Д, В;
- 72 години - на сільськогосподарських підприємствах.
4.2.4. У випадку проведення ремонтних робіт або відключення
ділянок водопровідної мережі, виходу з ладу насосних станцій, несп-
равності спрінклерних і дренчерних установок, витікання води з пожеж-
них водойм необхідно терміново сповістити про це пожежну охорону.
4.2.5. Під'їзди і підходи до пожежних водойм, резервуарів і
гідрантів повинні бути завжди вільними. Біля місця розташування по-
жежного гідранта повинен бути встановлений світловий або флуоресцент-
ний покажчик з нанесеним літерним позначенням ПГ, цифровим позначен-
ням відстані у метрах від покажчика до гідранта і внутрішнього діа-
метра трубопроводу в міліметрах.
Біля місця розташування пожежної водойми повинен бути встанов-
лений світловий або флуоресцентний покажчик з нанесеним літерним поз-
наченням ПВ, цифровими позначеннями запасу води в кубічних метрах та
кількості пожежних автомобілів, що можуть бути одночасно встановлені
на майданчику біля водойми.
4.2.6. Кришки люків колодязів пожежних підземних гідрантів по-
винні бути очищені від грязі, льоду і снігу, а стояк - звільнений від
води. Взимку пожежні гідранти повинні утеплюватись для запобігання
промерзанню.
4.2.7. Пожежні гідранти та крани повинні не рідше одного разу
на шість місяців підлягати технічному обслуговуванню і перевірятися
на роботоздатність шляхом пуску води.
4.2.8. В приміщенні пожежної насосної станції повинні бути
вивішені:
- загальна схема протипожежного водопостачання;
- схеми спрінклерних і дренчерних установок підприємства і
інструкції з їх експлуатації. На засувках і пожежних насосах-підвищу-
вачах повинно бути вказано їх призначення.
4.2.9. Насосна станція повинна мати телефонний зв'язок або
сигналізацію, що зв'язує її з пожежною охороною підприємства обо
міста (района).
4.2.10. Пожежні насоси водонасосної станції підприємства по-
винні утримуватися в постійній експлуатаційній готовності і перевіря-
тися на створення потрібного напору шляхом пуску не рідше одного разу
на місяць (з відповідним записом у журналі).
4.2.11. Пожежні крани внутрішнього протипожежного водопроводу
в усіх приміщеннях необхідно обладнати рукавами та стволами, які по-
винні знаходитись в опломбованих шафах.
24
Пожежні рукави повинні бути сухими, скоченими і підключеними
до кранів і стволів.
На дверцятах шафи пожежного крана повинні бути вказані: лі-
терне позначення ПК, порядковий номер пожежного крана, номер телефону
найближчої пожежної частини.
4.2.12. Виробничі, адміністративні, складські і допоміжні
будівлі та приміщення повинні бути забезпечені засобами гасіння пожеж
та зв'язку (пожежна сигналізація, телефони) для негайного виклику по-
жежної допомоги у випадку виникнення пожежі.
4.2.13. Усі види пожежної техніки та протипожежного устатку-
вання, що застосовуються для запобігання пожежам і їх гасіння, повин-
ні мати державний сертифікат якості.
Відповідальність за утримання та своєчасний ремонт пожежної
техніки та устаткування, засобів зв'язку і пожежогасіння покладається
на власника підприємства. Вогнегасники і засоби виклику пожежної до-
помоги, що знаходяться у виробничих приміщеннях, лабораторіях і скла-
дах, передаються під відповідальність (збереження) керівників цехів,
складів та інших посадових осіб.
4.2.14. Використання пожежної техніки для потреб, що не по-
в'язані з навчанням пожежних формувань та пожежогасінням, не дозволя-
ється.
При аваріях і стихійних лихах застосовувати пожежну техніку
дозволяється за наявності дозволу органів пожежного нагляду.
4.2.15. Виїзна пожежна техніка (пожежні автомобілі, мотопомпи)
і пожежне обладнання повинні знаходитись в справному стані згідно з
вимогами п.п.6.4.5 - 6.4.7 Правил пожежної безпеки в Україні. Для їх
зберігання повинно бути обладнане спеціальне опалюване приміщення
(пожежне депо, бокс).
Для зазначення місця знаходження пожежної техніки і вогнегасних
засобів повинні застосовуватись вказівні знаки за ГОСТ 12.4.026-76,
які розміщуються на видних місцях на висоті 2-2.5 м як у приміщенні,
так і назовні.
4.2.16. Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у ви-
робничих приміщеннях, на території підприємства, як правило, повинні
встановлюватись спеціальні пожежні щити.
4.2.17. Контроль за утриманням і готовністю до дії вогнегас-
ників та інших засобів гасіння пожеж, які знаходяться в цехах, скла-
дах, майстернях, лабораторіях, здійснює начальник пожежної охорони
або добровільної пожежної дружини підприємства.
4.2.18. Порядок розміщення, обслуговування та застосування
вогнегасників повинен дотримуватись у відповідності з вказівками інс-
трукцій підприємств-виготовлювачів, чинних нормативно-технічних доку-
ментів, а також з такими вимогами:
- не допускається зберігання і застосування вогнегасників з
зарядом, що включає галоїдовуглеводневі сполуки і в непровітрюваних
приміщеннях площею менше 15 кв. м;
- не дозволяється встановлювати вогнегасники на шляхах евакуа-
ції людей з приміщень, що захищаються, за винятком розміщення вогне-
гасників у нішах;
- вогнегасники повинні розміщуватись на висоті не більше 1.5 м
від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані не
менше 1.2 м від краю дверей при їх відчиненні;
- конструкція і зовнішнє оформлення тумби або шафи для розмі-
щення вогнегасників повинні бути такими, щоб можна було візуально
визначити тип вогнегасників, що в них зберігаються.
Вогнегасник повинен встановлюватися таким чином, щоб інструк-
тивний напис на його корпусі лишався видимим.
4.2.19. Відповідальність за своєчасне і повне оснащення підп-
25
риємства вогнегасниками та іншими засобами пожежогасіння, забезпечен-
ня їх технічного обслуговування, навчання правилам користування вог-
негасниками несуть власники підприємств або орендарі згідно з догово-
ром оренди.
4.3. Вимоги пожежної безпеки до технологічного устаткування
4.3.1. Технологічне устаткування за нормальних режимів роботи
повинно бути пожежобезпечним. На випадок небезпечних несправностей і
аварій необхідно передбачити заходи, що обмежують масштаб та наслідки
пожежі.
4.3.2. З обслуговуючим персоналом підприємств повинні бути
вивчені характеристики пожежної небезпеки речовин та матеріалів, що
застосовуються або виробляються (отримуються), та характеристики по-
жежонебезпечного технологічного устаткування, яке застосовується на
підприємстві.
Застосовувати у виробничих процесах і зберігати речовини та
матеріали з невивченими параметрами щодо пожежної і вибухової небез-
пеки не дозволяється.
4.3.3. Технологічне устаткування, апарати, трубопроводи, арма-
тура, в яких циркулюють речовини, що виділяють вибухопожежонебезпечні
пари, гази та пил, повинні, як правило, бути герметичними.
4.3.4. Не дозволяється виконувати виробничі операції на устат-
куванні, установках та верстатах з несправностями, які можуть викли-
кати загоряння та пожежу, а також при відключенні контрольно-вимірю-
вальних приладів, за допомогою яких визначаються встановлені режими
температури, тиску, концентрації горючих газів, парів і інші техноло-
гічні параметри.
4.3.5. Гарячі поверхні трубопроводів та устаткування в примі-
щеннях, в яких вони викликають небезпеку займання матеріалів або ви-
буху газів, парів рідин або пилу, повинні ізолюватися негорючими ма-
теріалами для зниження температури поверхні до безпечної величини.
4.3.6. Для контролю за станом повітряного середовища у вироб-
ничих та складських приміщеннях, в яких застосовуються або зберіга-
ються речовини і матеріали, здатні утворювати вибухонебезпечні кон-
центрації газів і парів, повинні встановлюватися автоматичні газоа-
налізатори.
При відсутності газоаналізаторів, що серійно виготовляються,
повинен здійснюватися періодичний лабораторний аналіз повітряного се-
редовища.
4.3.7. В пожежонебезпечних цехах і на устаткуванні, що створює
небезпеку вибуху або займання, у відповідності з вимогами
ГОСТ12.4.026-76 повинні бути вивішені знаки, що не дозволяють корис-
тування відкритим вогнем, а також попереджають про дотримання обереж-
ності при наявності займистих та вибухових речовин.
4.4. Евакуація людей із приміщень і будівель
4.4.1. Евакуаційні шляхи повинні забезпечувати безпечну еваку-
ацію всіх людей, які знаходяться в приміщеннях будівель, через еваку-
аційні виходи.
У будівлях та спорудах, що мають два поверхи і більше, у разі
одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, повинні бути роз-
роблені і вивішені на видному місці плани (схеми) евакуації людей на
випадок пожежі.
4.4.2. Кількість евакуаційних виходів з будівель з кожного по-