У паспорті необхідно зазначати всі зміни, які вносяться до системи газового господарства, з додаванням відповідних схем.
Всі однотипні установки, що використовують газ, а також обладнання, запобіжна і запірна арматура, КВП на установці повинні бути пронумеровані.
Біля кожної установки, що використовує газ, повинні бути вивішені схеми газового обладнання із зазначенням номерів обладнання, запобіжної і запірної арматури, контрольно-вимірювальних приладів.
Всі газопроводи і установки, що використовують газ, підлягають технічному обслуговуванню і ремонту у строки, що зазначені в паспортах або інструкціях заводів-виробників обладнання, приладів, апаратів з урахуванням місцевих умов експлуатації.
Технічне обслуговування необхідно здійснювати не рідше ніж один раз на місяць, а поточний ремонт - не рідше ніж один раз на 12 місяців.
Перевірку і прочищення газоходів і димових труб необхідно здійснювати одночасно з поточним ремонтом печей, котлів та іншого обладнання, а також після кожного випадку порушення тяги, але не рідше ніж один раз на рік (до початку опалювального сезону). Результати оформляються актом, у якому зазначається відсутність засмічення, відокремленість, герметичність, справність оголовків димоходів.
Перевірку герметичності приєднання імпульсних труб і гумотканних рукавів до штуцерів приладів або газопроводів необхідно здійснювати за допомогою приладів або мильної емульсії не рідше ніж один раз на тиждень.
Контрольний огляд газового господарства необхідно здійснювати не рідше ніж два рази на рік.
Зовнішні поверхні газопроводів, обладнання, арматуру необхідно фарбувати не рідше ніж один раз на 5 років відповідно до вимог ГОСТ 1420269"Трубопроводы промышленных предприятий. Опознавательная окраска, предупреждающие знаки и маркировочные щитки" та ДСТУ Б В.2.5-29:2006.
Перед пуском у роботу установок, що використовують газ, їхні топки і газоходи повинні бути провентильовані (провітрені).
Закінчення вентиляції визначають за допомогою газоаналізатора (вміст газу не повинен перевищувати 20% НКМЗ).
До розпалювання установки, що використовує газ, повинні бути послідовно продуті газом газопровід перед колектором установки, колектор установки і відводи до пальників.
Продування газопроводу і колектора необхідно здійснювати при закритій запірній арматурі перед пальниками. Закінчення продування визначають газоаналізатором або спалюванням проб: полум’я має бути рівномірним і блакитного кольору.
Запірну арматуру безпосередньо перед пальником допускається відкривати тільки після включення запального пристрою або піднесення до нього запальника, який горить. Подавання газу в топки, які обладнані автоматизованими газопальниковими блоками, що працюють за програмою, визначається інструкцією заводу-виробника блоку.
Якщо установки працюють на різних видах палива і мають спільні газоходи, то пуск установок на газовому паливі необхідно здійснювати за умови вимкнення установок, які використовують інші види палива.
Перед ремонтом і при тривалій зупинці (понад 3 доби) установки (за винятком котлоагрегатів, що знаходяться в резерві) газопровід до неї і газопровід до пальника (при його живленні від колектора до відключення на установку) необхідно відключати від діючих газопроводів першим по ходу газу до неї запірним пристроєм із встановленням інвентарної заглушки.
Газопроводи безпеки у цей час повинні залишатися у відкритому стані.
Газоходи установок, що виведені в ремонт або зупинку на строк понад один місяць, необхідно відключати від діючих за допомогою глухих ши- берів. Газоходи установок, що заново монтуються, повинні бути відключені від діючих за допомогою глухих перегородок.
Зняття заглушки і пуск газу після тривалої зупинки (понад 3 доби) або ремонту установки допускається за наявності актів контрольного випробування газопроводів на герметичність, перевірки топок, газоходів, контрольно-вимірювальних приладів і систем автоматики безпеки та регулювання.
Внутрішні огляд і ремонт топок установок (котлів) з перебуванням у них працівників допускається тільки після відключення агрегатів від діючих газопроводів із встановленням заглушок, відключення газоходів з встановленням глухих шиберів або перегородок, вентиляції топок і перевірки її завершення за допомогою приладів.
Вміст кисню в пробах повинен бути не меншим ніж 20%. Кількість послідовно взятих проб повинна бути не менша ніж дві.
При роботі всередині топок дверці і люки установок повинні бути відчинені.
У разі потреби в топки необхідно подавати примусово чисте повітря.
Не допускається використовувати приміщення, в яких прокладено газопроводи, встановлено газорегулюючі пристрої, установки, що використовують газ, і запірні пристрої під склади, майстерні тощо.
Забороняється навантажувати газопроводи і використовувати їх як заземлення.
Робота установок, що використовують газ, забороняється при несправності або при відключенні приладів контролю і захисту.
Якщо при розпалюванні або в процесі регулювання пальника сталися відрив, проскакування або погасання полум’я, подавання газу на пальник і запальний пристрій необхідно негайно припинити.
Якщо відрив факела стався під час розпалювання першого пальника, до повторного розпалювання допускається приступати після вентиляції топки і газоходів, а також після усунення причини неполадок.
Робота установок, що використовують газ, без постійного перебування працівників, які експлуатують та обслуговують обладнання, допускається за умови:
розміщення установок, що використовують газ, і допоміжного обладнання у відокремлених (які замикаються) приміщеннях, обладнаних охоронною і пожежною сигналізацією і аварійним вибухозахищеним освітленням із ввімкненням його поза приміщенням;
оснащення установок, що використовують газ, системами автоматизації, які забезпечують їх безаварійну роботу, протиаварійний захист, відключення подавання газу на установку при загазованості, пожежі в приміщенні та вимкненні електропостачання;
виведення сигналів про загазованість приміщення і спрацювання захистів на диспетчерський пункт або в приміщення з постійною присутністю чергового;
наявності в оперативному підпорядкуванні диспетчера чергових працівників, які експлуатують та обслуговують обладнання, що здатні виконати роботи з аварійної зупинки обладнання.
У всіх інших випадках забороняється здійснювати роботу установок, що використовують газ, без постійного перебування працівників, які експлуатують та обслуговують обладнання.
Подавання газу на установку негайно припиняється засобами автоматики (пристроями захисту) або працівниками, які експлуатують та обслуговують обладнання, у разі:
згасання полум’я пальників;
неприпустимого підвищення або зниження тиску газу;
відключення дуттьових вентиляторів або неприпустимих відхилень у подаванні повітря для згоряння газу на пальниках з примусовим подаванням повітря;
відключення димососів або неприпустимого пониження розрідження в топковому просторі;
появи нещільностей в обмуруванні, газоходах і запобіжно-вибухових клапанах;
припинення подавання електроенергії або зникнення напруги на пристроях дистанційного і автоматичного управління і засобах вимірювання;
несправностей КВП, засобів автоматизації і сигналізації загазованості та пожежної сигналізації;
відмови запобіжних і блокувальних пристроїв;
несправності пальників;
появи загазованості, виявлення витоків газу на газовому обладнанні і внутрішніх газопроводах;
вибуху в топковому просторі, вибуху або загоряння пальних відкладень у газоходах.
Під час вибуху або пожежі в цеху або котельні необхідно перекрити подавання газу запірним пристроєм, що встановлений на вводі газопроводу в приміщення для установок, що використовують газ.
Перед включенням у роботу установок сезонної дії, в тому числі опалювальних котлів, необхідно забезпечити прочищення газоходів, перевірку справності газоходів і систем вентиляції, проведення технічного обслуговування газових приладів.
У вбудованих і прибудованих котельнях необхідно перевірити газонепроникність огороджувальних конструкцій приміщень.
Готовність до роботи обладнання сезонної дії, що використовує газ, необхідно оформляти відповідним актом.
Зняття заглушок і пуск газу допускаються за наявності документів, які підтверджують виконання цих робіт.
Проектна і виконавча документація на об’єкти систем газопостачання, що експлуатуються, повинна зберігатися у власника (балансоутри- мувача). Вказана документація передається на зберігання газорозподільному підприємству у випадках укладання угоди на здійснення газорозподільним підприємством технічного обслуговування і ремонту, а також при передачі на баланс газорозподільного підприємства об’єктів систем газопостачання.
У разі втрати документації її відновлення здійснює власник (балансоутри- мувач).
На підприємствах повинні бути розроблені плани локалізації і ліквідації можливих аварій в системі газопостачання.
Вимоги безпечної експлуатації системи газопостачання теплових елек-
тростанцій, котелень
Подавання газу від позаплощадкових газопроводів у розподільну мережу ТЕС і їх котелень необхідно здійснювати:
для енергетичних, парових і водогрійних котлів - через газорегуляторні пункти або газорегуляторні установки;
для ТЕС потужністю понад 1000 МВт, які використовують газ як основне або резервне паливо, із забезпеченням двох вводів і двох ГРП та організацією взаємного резервування;
для газомазутних енергоблоків потужністю 800 МВт і вище - через блочний газорегуляторний пункт.
Конструкція котлоагрегату, в якому спалюється газове паливо, компонування газопальникових пристроїв та організація системи рециркуляції продуктів згоряння в топці повинні забезпечувати стійкий процес горіння і контроль за цим процесом, а також унеможливлювати утворення невентильова- них зон.
Газоходи для відведення продуктів згоряння котельних установок і газоходи системи рециркуляції, а також закриті простори, в яких розміщуються колектори, не повинні мати невентильованих ділянок.
Конструкцію топки і газоходів необхідно розраховувати на внутрішній тиск, який перевищує атмосферний. Розмір перевищення визначає завод-виро- бник котла і зазначає в паспорті котла.
Кількість вибухозапобіжних клапанів і місця їх встановлення визначаються проектною документацією.
У топці котла необхідно встановлювати пристрої, що забезпечують можливість нагляду за горінням та унеможливлюють викид полум’я. Дверцята лазів, люків і пристроїв для нагляду за горінням повинні бути щільними і мати запори, що унеможливлюють самовільне відкриття.
На газові пальники, що застосовують, необхідно мати паспорти за- водів-виробників.
Газові пальники повинні працювати без відриву і проскакування факела в діапазоні регулювання теплового навантаження котла.
Котельні установки небхідно обладнувати технологічними захистами, що забезпечують безпеку всіх режимів експлуатації.
Блокування, захист від зупинення котла і переведення його на понижене навантаження слід здійснювати відповідно до технологічної документації котельної установки заводу-виробника.
Введення і виведення захистів і блокувань, які перешкоджають пуску та зупинці котла, необхідно здійснювати для:
захистів із погасанням загального факела і факела розпалювального пальника - автоматично;
інших захистів або автоматично, або існуючими в схемах захистів засобами виведення-введення;
періодичної перевірки згідно з графіком.
Виведення з роботи пристроїв технологічного захисту, блокувань і сигналізації на діючому обладнанні допускається тільки в випадках необхідності їх відключення.
Проведення ремонтних і налагоджувальних робіт в колах увімкнених захистів забороняється.
Зняття заглушок на газопроводах необхідно виконувати за нарядом- допуском на виконання газонебезпечних робіт. Роботи виконуються після проведення контрольного опресовування газопроводів повітрям при тиску 0,01 МПа із забезпеченням швидкості падіння тиску за 1 годину не більше ніж 60 даПа.
Пуск газу в газопроводи агрегату, який виводять із режиму консервації, необхідно проводити після технічного обслуговування.
При пуску після простою тривалістю понад 3 доби необхідно перевіряти справність і готовність механізмів дуття і тяги агрегату, допоміжного обладнання, засобів контролю і управління механізмами і арматурою, а також працездатність захистів, блокувань і засобів оперативного зв’язку.
При подаванні на пальники енергетичних котлів газу та наявності резервного палива-мазуту і необхідності збереження циркуляції мазуту в мазутопро- водах котла необхідно забезпечити можливість виключення дії блокувань на газу на вхідний запірний орган мазутопроводу і рециркуляції із збереженням блокувань на всі запірні органи на мазуті перед пальниками.
При пуску після простою тривалістю не більше 3 діб перевірянню підлягають тільки обладнання, механізми, пристрої захисту, блокування, засоби контролю і управління, на яких здійснювали ремонт під час зазначеного простою.
Перед розпалюванням агрегату, який був у стані резерву, необхідно проводити передпускову перевірку герметичності затвору, запірних пристроїв перед пальниками і перевірку настроювання і спрацьовування ЗЗК.
Розпалювання котла при виявленні нещільності затворів забороняється.
Заповнення газопроводів котла газом здійснюють при ввімкнених тя- годуттьових пристроях у послідовності, зазначеній в інструкції з експлуатації котельної установки.
Продування газопроводів котла через трубопроводи безпеки і пальникові пристрої забороняється.
Перед розпалюванням агрегату повинна бути виконана вентиляція топки, газоходів (у тому числі і рециркуляційних), "теплого ящика" (за його наявності), а також повітропроводів протягом не менше 10 хвилин при відкритих шиберах газоповітряного тракту і при витраті повітря не менше ніж 25 % номінального.
Вентиляцію котлів, які працюють під наддувом, а також водогрійних котлів при відсутності димососів необхідно здійснювати дуттьовими вентиляторами і димососами рециркуляції (за її наявності).
Розпалювання котла з урівноваженою тягою здійснюють при увімкнених димососах і дуттьових вентиляторах, а розпалювання котлів, які працюють під наддувом, - при ввімкнених дуттьових вентиляторах.
Розпалювання котла, на якому відсутні ЗЗК у всіх пальників і визначена група запальних пальників, повинно розпочинатися з розпалювання цих пальників. При згасанні пальника необхідно негайно припинити подавання газу до нього, вимкнути його ЗЗП і провести вентиляцію пальникового пристрою при повному відкритті запірного органу на повітропроводі до нього.
Продовження розпалювання забезпечується розпалюванням наступних пальників. Повторне розпалювання відключеного пальника повинно бути проведене після усунення причин його згасання.
Розпалювання інших пальників повинно проводитися тільки при всіх працюючих запальних пальниках.
У разі не загоряння або згасання при розпалюванні будь-якого з пальників, що не входить у розпалювальну групу, необхідно припинити подачу газу на цей пальник і вимкнути його запальний пристрій.
Повторне розпалювання пальника можливе тільки після продування його повітрям, усунення причин незагоряння або згасання.
Розпалювання котла, всі пальники якого обладнані ЗЗК і ЗЗП, може починатися з розпалювання будь-якого пальника в послідовності, зазначеній в інструкції з експлуатації котельної установки.
При згасанні пальника необхідно припинити подачу газу до нього, вимкнути його ЗЗП і провести вентиляцію пальникового пристрою при повному відкритті запірного пристрою на повітропроводі до нього.
Продовження розпалювання забезпечується розпалюванням наступних пальників. Повторне розпалювання відключеного пальника повинно бути проведене після усунення причин його згасання.
Відключати запальний пристрій пальника допускається після встановлення стійкого горіння і стабілізації факела кожного конкретного пальника.
При переведенні котла з твердого або рідкого палива на газ при багатоярусному компонуванні пальників першими повинні переводитися на газ пальники нижніх ярусів.
Перед переведенням агрегату на спалювання газу необхідно проводити перевірку спрацювання ЗЗК і працездатності технологічних захистів і блокувань із газопостачання на спрацювання виконавчих механізмів або на сигнал в обсязі, який не перешкоджає роботі агрегату.
У випадку повного відривання факела в топці (згасання топки) необхідно негайно припинити подавання газу до агрегату і відключити всі ЗП.
Повторне розпалювання вентиляції топки котла, газоходів, включаючи ре- циркуляційні, "теплого ящика", проводиться тільки після усунення причин згасання факела.
При зупиненні агрегату необхідно:
припинити подавання газу у внутрішні газопроводи котла і до пальників;
відкрити запірні пристрої на продувних трубопроводах і трубопроводах безпеки;
відключити ЗЗП і ЗП пальників;
виконати вентиляцію топки, газоходів і "теплого ящика" (за його наявності) протягом 10 хвилин;
відключити тягодуттьові механізми котла.
Подавання газу в газопроводи котла негайно припиняється персоналом у випадках:
неспрацювання технологічних захистів, які передбачені на котельній установці;
розриву газопроводів котла;
вибуху в топці, вибуху або загоряння горючих відкладень у газоходах, неприпустимого розігрівання несучих балок каркаса котла;
обвалення обмурування, а також інших пошкоджень конструкцій, які загрожують персоналу або небезпечні для обладнання;
зникнення напруги на пристроях дистанційного або автоматичного управління;
пожежі, яка загрожує персоналу або обладнанню, а також системам управління агрегату.
Аварійна зупинка агрегату здійснюється за допомогою систем захистів і блокувань, а за потреби - діями персоналу.
При аварійній зупинці необхідно:
припинити подавання газу у внутрішні газопроводи і до пальників котла закриттям відповідних запірних органів;
відкрити запірні пристрої на трубопроводах безпеки;
відключити ЗЗП і ЗП пальників.
При виведенні агрегату або системи газопроводів у резерв необхідно перекривати:
запірний пристрій (з електроприводом) на газопроводі до агрегату;
запірні пристрої на газопроводі перед кожним пальником;
ЗЗП на загальному внутрішньому газопроводі до агрегату і перед кожним пальником.
Після перекриття зазначених пристороїв необхідно відкрити запірний пристрій на продувних газопроводах і трубопроводах безпеки. Після закінчення операції заглушку за запірним пристроєм на відгалуженні газопроводу до котла не встановлюють.
При виведенні газопроводів агрегату в режим консервації, а також перед виконанням робіт, пов’язаних із розбиранням газової арматури, приєднанням і ремонтом внутрішніх газопроводів агрегату, роботою всередині котла, перші за ходом газу запірні пристрої повинні бути перекриті зі встановленням за ними заглушок.
Газопроводи необхідно вивільнити від газу і продути інертним газом, парою або повітрям.
Технічне обслуговування газопроводів, газового обладнання ТЕС і їх котелень повинно забезпечувати:
огляд технічного стану;
перевірку параметрів спрацьовування ЗЗК та ЗСК, встановлених в ГРП;
перевірку працездатності ЗП та ЗЗП, що включено до схеми захисту і блокування котлів;
перевірку щільності фланцевих з’єднань, різьбових і зварних з’єднань газопроводів, сальникових набивок арматури за допомогою приладів або мильної емульсії;
контроль загазованості повітря в приміщеннях ГРП і котельної зали;
перевірку працездатності автоматичних сигналізаторів загазованості в приміщеннях ГРП і котельної зали;
перевірку спрацювання обладнання технологічного захисту, блокування і дії сигналізаторів;
включення і відключення газопроводів і газового обладнання в режими резерву, ремонту та консервації;
проведення режимно-налагоджувальних робіт на газовикористовую- чому обладнанні, що використовує газ.
Огляд технічного стану необхідно проводити не рідше ніж один раз у зміну для ГРП, внутрішніх газопроводів котельної і котлів і один раз на місяць - для надземних і підземних газопроводів.
Огляд ГРП необхідно здійснювати двома працівниками.
Підтягування сальників на арматурі, відкачування конденсату із дренажних систем газопроводів з тиском більше ніж 0,6 МПа не допускаються.
Експлуатація газопроводів і газового обладнання з виявленими при огляді порушеннями забороняється.
Перевірку параметрів спрацювання ЗЗК та ЗСК здійснюють не рідше ніж один раз у 6 місяців, а також після ремонту газового обладнання.
ЗСК в ГРП повинні настроюватись на параметри, які забезпечують початок їх відкриття при перевищенні максимального робочого тиску на виході із ГРП не більше ніж на 15 %, а ЗЗК, в тому числі вмонтовані в регулятори тиску, - при перевищенні робочого тиску не більше ніж на 25 %.
При настроюванні і перевірянні параметрів спрацювання ЗЗК та ЗСК робочий тиск газу після регуляторів тиску на виході із ГРП не повинен змінюватись.
Перевірку спрацювання ЗЗК котлів і пальників необхідно проводити перед розпалюванням котла на газі після простою понад 3 доби, перед плановим переведенням котла на спалення газу, а також після ремонту газопроводів котла.
Очищення фільтра необхідно проводити при досягненні максимально допустимого значення перепаду тиску (якщо це передбачено його конструкцією) відповідно до вимог документації з ескплуатації заводу-виробника.
Контроль загазованості в приміщенні ГРП та котельні необхідно проводити із верхньої зони приміщення стаціонарними сигналізаторами загазованості або переносним приладом не рідше ніж один раз за зміну.
При виявленні підвищеної концентрації газу необхідно організувати додаткову вентиляцію приміщення, з’ясувати причину і негайно усунути виток газу. Перевірку стаціонарних сигналізаторів загазованості на спрацювання необхідно здійснювати відповідно до вимог документації з експлуатації за- воду-виробника.
Перевірка спрацювання пристроїв технологічного захисту і дій по максимальному і мінімальному тискам газу в газопроводах проводиться у строки відповідно до вимог документації з ескплуатації заводу-виробника.