НПАОП 0.00-1.74-15Правила охорони праці під час експлуатації хвостовихі шламових господарств гірничоруднихі нерудних підприємств

  • здійснювати контроль за тиском в пульпопроводах і, у разі його підвищення понад номінальне значення, негайно виявляти і усувати причини такого перевищення;

  • у зимову пору року контролювати температуру пульпи на виході зі збагачувальної фабрики;

  • не допускати перевищення в лотках заданого в проекті рівня потоку пульпи;

  • періодично контролювати ступінь зносу стінок пульпопроводів і стан футерування, своєчасно здійснювати поворот труб, їх ремонт або заміну;

  • вживати заходів із запобігання протіканню пульпи з пульпопро­водів;

  • регулярно очищати від снігу, льоду, наносів естакади пульпопро­водів, не допускати обмерзання пульпопроводів на естакадах; восени і вес­ною перед таненням снігу очищати водопропускні труби під насипами по трасі пульпопроводів, кювети і нагірні канави;

  • своєчасно проводити ремонт полотна траси і рихтування пульпо­проводів у місцях деформації основи, а також ремонт доріг і під'їздів до пульпопроводів;

  • не допускати замулювання пульпопроводів і утворення крижаних пробок;

  • не рідше ніж один раз на рік проводити ревізію трубопровідної ар­матури, протиударних засобів і зворотних клапанів;

  • стежити за станом компенсаторів і нерухомих опор по трасі пуль­попроводів, у разі необхідності їх ремонтувати.

    1. Під час експлуатації безнапірних пульпопроводів не допускати пе­ревищення рівня потоку пульпи та своєчасно проводити нарощування стінок і ремонт лотків.

    2. У разі виявлення під пульпопроводами деформацій підмурків (обва­ли, просідання), які можуть призвести до розриву пульпопроводів, необхідно вживати заходи з їх усунення.

    3. Під час експлуатації пульпопроводів, що мають трубопровідну ар­матуру та протиударні пристрої, необхідно:

  • ремонтувати або замінювати несправні засувки та зворотні клапа­ни;

  • своєчасно проводити ревізії та ремонт протиударних пристроїв;

  • не допускати швидкого закриття засувок на кінцевих ділянках.

    1. Забороняється проводити роботи (зварювання, свердління), пов'я­зані з ремонтом пульпопроводів і арматури, якщо пульпопроводи та арматура перебувають під тиском.

    2. Під час включення пульпопроводу в роботу після ремонту праців­ники, які відповідають за його експлуатацію, повинні оглянути його по всій трасі.

    3. Розташування експлуатаційних доріг до діючих пульпопроводів повинно забезпечувати можливість виконання монтажних робіт, пов'язаних з перекладанням ділянок пульпопроводів.

    4. У місцях перетину пульпопроводів з ЛЕП необхідно:

  • контролювати наявність та справність захисного козирка на пуль­попроводі для захисту ЛЕП від короткого замикання струменем пульпи у разі утворення свища або розриву труби;

  • контролювати наявність та справність сітчастої огорожі над пуль­попроводом на випадок обриву електричного дроту та перевіряти її зазем­лення.

    1. Система спорожнення пульпопроводів не повинна забруднювати місцевість, поверхневі водоймища і підземні водні джерела.

    2. У разі відкладення мінеральних осадів необхідно вживати заходи із запобігання заростанню водоводів і запірної арматури.

  1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ ХВОСТОСХОВИЩ,
    ШЛАМОСХОВИЩ ТА ВІДСТІЙНИХ СТАВКІВ

1. Загальні вимоги

  1. Для безпечної експлуатації хвостосховищ і шламосховищ незалежно від їх типу необхідно:

  • укладати хвости та шлами відповідно до щорічного плану намиван­ня хвостосховища, дотримуватися схеми заповнення, способу випуску пуль­пи, технології укладання хвостів та інтенсивності намиву, які передбачені проектною документацією, затвердженою в установленому порядку;

  • підтримувати у хвостосховищах та шламосховищах проектний об'єм води;

  • проводити щозмінний контроль стану споруд і запобігати переви­щенню проектних критеріїв;

  • своєчасно виконувати ремонтні роботи і заходи з усунення пору­шень у режимі роботи хвостосховища та його споруд;

  • своєчасно виконувати відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачені природоохоронні захо­ди.

  1. Скидання води з хвостосховища в природні водоймища необхідно здійснювати відповідно до затвердженого дозволу з доданим пакетом про­ектів ГДС згідно з Порядком погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 321.

  2. Забороняється експлуатація хвостосховища за відсутності запасу матеріалів, інструментів, інвентарю, передбачених затвердженим роботодав­цем ПЛАС.

  3. Забороняється переміщення територією хвостосховища стороннім особам, купання у відстійних ставках, використання води зі ставка для гос­подарсько-питних цілей і водопою тварин.

Для позначення небезпечних зон навколо хвостосховищ та у місцях під'їздів і можливих підходів необхідно встановлювати відповідні попе­реджувальні знаки, які повинні відповідати вимогам Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров'я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262.

  1. Використання гребеня і берм дамб для регулярного проїзду авто­транспорту і будівельних машин забороняється, за виключенням випадків, передбачених проектом хвостосховища.

  2. Можливість та умови проведення вибухових робіт у районі розта­шування хвостосховищ визначаються проектом вибухових робіт, затвердже­ним у порядку, встановленому відповідно до вимог Порядку затвердження проектно-технічної документації на ведення підривних робіт, затверджено­го наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 12 червня 2014 року № 425, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 серпня 2014 року за № 914/25691 (НПАОП 0.00-6.17-14).

  3. Огороджувальні дамби та греблі, канали, дренажі, тунелі і розподільні пульпопроводи повинні мати інформаційні знаки, що відзнача­ють попікетно довжину споруд, а також місця їх перетину з прихованими під землею або під водою комунікаціями (кабелі, водоводи).

  4. Відстійники та згущувачі необхідно обладнувати (оснащати) при­строями або механізмами для їх очищення та промивання у разі зашламова- ності, що виключають застосування ручної праці та пошкодження кон­струкцій.

  5. Роботодавець, який експлуатує об'єкти, з яких надходять в атмо­сферне повітря забруднюючі речовини або їх суміші, повинен отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарни­ми джерелами відповідно до вимог Порядку проведення та оплати робіт, по­в'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи, затверджено­го постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 302.

  6. У процесі експлуатації хвостосховища та під час нарощування ого- роджувальних дамб не допускається зрізання ґрунту, влаштування кар'єрів і котлованів у нижньому б'єфі і на низовому укосі дамби, а також за межами карт намивання хвостосховищ.

  7. У відстійному ставку в зручному для спостереження місці повинна бути встановлена водомірна рейка з матеріалу, що не деформується, для спо­стереження за рівнем води у хвостосховищі. Рейки необхідно встановлювати незалежно від наявності приладів дистанційного контролю за рівнем води.

  8. Перевищення гребеня дамби відстійних ставків наливних хвостос­ховищ або гребня намивної дамби намивних хвостосховищ над рівнем води повинно прийматися відповідно до проекту, але бути не менше ніж 1,5 м, а в відстійних ставках шламосховищ глиноземних шламів - не менше ніж 1,0 м.

  9. Під час випуску пульпи на пляж перевищення гребеня первинної дамби і дамб обвалування над пляжем повинно бути не менше діаметра пульповипуска, але бути не менше ніж 0,5 м.

  10. Плавучі засоби, що є на хвостосховищі, повинні бути справними, мати напис із зазначенням вантажопідйомності, а на борту мати рятувальне спорядження (рятувальні круги, пеньковий канат та черпаки для вичерпуван­ня води).

До експлуатації плавучих засобів необхідно допускати працівників, які пройшли навчання та перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.12-05.

Роботи на воді необхідно виконувати за нарядом-допуском.

  1. Дамби (греблі), по яких проходять напірні пульпопроводи, під час намивання їх картовим способом необхідно обладнувати стаціонарними або пересувними джерелами освітлення.

  2. В зимову пору року забороняється без попереднього випробування ходити по льоду відстійного ставка, а також по недостатньо замерзлих відкладеннях хвостів. Ходити по льоду товщиною менше ніж 10 см та під час потепління забороняється.

До початку роботи або переправи по льоду необхідно проводити вимірювання товщини льоду. Відстань між сусідніми лунками в намічених створах повинна бути в межах 10 м. Промірочні лунки необхідно позначати віхами.

  1. Організацію переправ і пересування працівників по льоду необ­хідно проводити відповідно до наряду-допуску у присутності відповідного керівника робіт. Наряд-допуск складається за формою, затвердженою робо­тодавцем підприємства, і повинен враховувати товщину льоду, масу наван­таження, відстань між працівниками, що переправляються. Значення даних для пересування працівників та організації переправ по льоду наведено у до­датку, що додається.

  1. Вимоги безпеки під час експлуатації дамб і гребель хвостосховищ

    1. Черговість і послідовність відсипання розкривних порід у різні зони профілю дамби необхідно здійснювати відповідно до технології заповнення хвостосховищ. Відсипання необхідно проводити з дотриманням ви­мог НПАОП 0.00-1.24-10.

    2. Течу з розподільних систем пульпопроводів, прокладених по дамбі, необхідно негайно усувати. Під час промивки та спорожнення пульпопро­водів випуск пульпи і води на низовий укіс дамби забороняється.

    3. У разі появи на бермах і гребенях дамби просідань, що перевищують величини, задані проектом хвостосховища, поздовжніх або поперечних тріщин, часткового сповзання укосів скидання пульпи на цій дільниці необ­хідно припинити.

    4. Місцеві просідання дамб, що можуть призвести до переливу води через гребінь, необхідно негайно закладати ґрунтом, з якого відсипана дамба. Щільність ґрунту в закладенні повинна бути не нижче від щільності ґрунту відсипаної дамби.

    5. У разі порушення цілісності тіла дамб, значних обвалів укосів або деформацій, що призводять до загрози прориву та розтікання води та хвостів з хвостосховища, скидання пульпи в нього повинно бути негайно припинено, рівень води знижений до мінімально можливої відмітки та виконані заходи згідно з затвердженим роботодавцем ПЛАС. Подальше укладання хвостів допускається після повного завершення ремонтних робіт.

    6. У випадках, коли спостерігається підйом рівня води в п'єзометрах вище за проектну відмітку, що може привести до аварійного стану хвостос­ховища, припиняється намив даної ділянки хвостосховища до прийняття відповідного технічно обґрунтованого рішення щодо подальшої експлуатації дамби.

    7. Ділянки закритого трубчастого дренажу, в яких спостерігається підпір води, підлягають негайній ревізії. Якщо під час ревізії з'ясовано, що труба і випуск дренажу не забиті сторонніми предметами, необхідно прове­сти реконструкцію існуючого або будівництво додаткового дренажу.

    8. Якщо під час дотримання заданих у проекті технології намивання і довжини надводного пляжу спостерігається просочування фільтраційних вод на низовий укіс греблі, необхідно звернутися до організації, що розробила проект будівництва хвостосховища, для надання відповідних рекомендацій щодо усунення даного явища.

    9. У разі виявлення винесення частинок ґрунту з фільтраційною водою на низовому укосі (суфозії) роботи з намивання на цій ділянці повинні бути негайно припинені. Усунення даного явища має виконуватися з урахуванням рекомендацій організації, що розробила проект будівництва хвостосховища.

    10. Довжина випусків для скидання залишкових обсягів пульпи повин­на виключати можливість відкладення дрібнодисперсних хвостів у межах за­даної проектом довжини надводного пляжу.

    11. Укладання хвостів, що перекачуються з аварійної ємності в масив упорної призми, не допускається без узгодження з проектною організацією, що розробила проект хвостосховища.

    12. Під час намиву хвостосховища необхідно постійно підтримувати відстійний ставок у заданому проектом будівництва хвостосховища контурі.

    13. Намивання в дамбу хвостів з крупністю менше, ніж проектна забо­роняється.

    14. Роботи, пов'язані з виїмкою хвостів пляжної зони, дозволяється проводити в допустимих межах і на визначену глибину. Утворення на пляжі ям і ділянок із ухилом у бік дамби не допускається.

    15. У намивних накопичувачах на малопроникних основах з первин­ними дамбами з малопроникних ґрунтів повинен бути передбачений дренаж 1-го ярусу дамби обвалування.

    16. При середньодобовій температурі зовнішнього повітряного середо­вища нижчій за мінус 5° C намивання хвостів дозволяється лише відповідно до технології зимового намиву, передбаченої проектною документацією хво­стосховища, що затверджена в установленому порядку.

    17. Укладання хвостів на ділянках зимового намивання дозволяється проводити після повного відтанення намитого шару або відповідно до за­ходів безпеки під час зимового намивання, наведених в проекті хвостосхо­вища.

    18. Капітальний ремонт або реконструкція дамб та гребель здійснюється тільки за проектною документацією.

    19. Встановлення кранів, завантаження, розвантаження, транспорту­вання вихідних матеріалів, готової продукції необхідно виконувати відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідій­мальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з про­мислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 червня 2007 ро­ку № 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 липня 2007 року за № 784/14051 (НПАОП 0.00-1.01-07).

    20. Під час роботи на укосах гребель і дамб необхідно вживати заходи безпеки проти ковзання і падіння працівників (драбини та запобіжні пояси).

    21. Під час подавання на укіс каменю, колод та інших елементів кріплення з гребеня дамби забороняється перебування працівників у зоні можливого падіння матеріалів.

    22. В зимовий період перед початком ремонтних робіт на дамбі робочі місця необхідно очищати від снігу та льоду.

  2. Вимоги безпеки під час експлуатації водоприймальних і водоскидних
    споруд хвостосховищ і шламосховищ

    1. Для забезпечення безпечної експлуатації водозабірних і водоскид­них споруд необхідно:

  • своєчасно нарощувати поріг водозливу шляхом встановлення у во­доприймальні отвори шандор або бетонування порогу;

  • підтримувати у водозаборів задану проектом глибину води і напір над порогом водозливу;

  • своєчасно проводити нарощування порогу водозливу у водоприй­мальних вікнах колодязів і камер, не допускати потрапляння в них сторонніх предметів, пульпи і хвостів;

  • систематично контролювати якість води в точках її скидання;

  • забезпечувати пропуск побутових і паводкових надходжень води, передбачених проектом хвостосховища або шламосховища;

  • підтримувати споруди в технічно справному стані.

    1. Водоприймальні вікна колодязів, камер і сифонових водоприймачів необхідно захищати від потрапляння в них сторонніх предметів.

    2. Заповнення бетоном міжшандорного простору в процесі експлуата­ції водозабірних і водоскидних колодязів проводиться з майданчиків або ін­ших пристроїв, що забезпечують безпечне ведення робіт. Технологія бето­нування повинна відповідати проекту хвостосховища.

    3. Вхід на службовий міст, що сполучає водозабірний колодязь з бере­гом, необхідно обладнувати огорожею з воротами, що закриваються. Доступ на міст сторонніх осіб заборонено.

    4. На хвостосховищах, де колодязі не сполучені з берегом службовим мостом, необхідно передбачати засоби, що забезпечують доступ працівників до колодязя, доставку шандор і ремонтних матеріалів у будь-яку пору року.

    5. Безпосередньо біля водоприймального колодязя (лотка) необхідно передбачити аварійний запас шандор у кількості, необхідній для перекриття кожного отвору на 0,5 м вище за рівень води в хвостосховищі.

    6. Закриття водоприймальних отворів шандорами необхідно виконува­ти за наявності технічної документації: виконавчих схем, паспортів на шан- дори і бетон.

    7. Під час установлення шандор в робоче положення з плавучих за­собів працівників необхідно забезпечувати прив'язними страхувальними ре­менями і рятувальними жилетами.

    8. Перекриття водоприймальних отворів колодязів необхідно проводи­ти послідовною установкою кожної шандори в робоче положення з одночас­ною герметизацією стиків і швів. Одночасна установка декількох шандор не допускається.

    9. Для захисту водоприймального колодязя від дії льоду довкола ньо­го влаштовуються ополонки шириною не менше ніж 1,5 м.

    10. Забороняється експлуатувати колодязі та лотки, якщо висота не- омоноліченої частини шандор і напору на порозі водозливу більше визначе­них проектом хвостосховища.

    11. Після закінчення строку експлуатації водоприймальні колодязі, лотки, донні водовипуски і водоскидні колектори необхідно згідно з проек­том хвостосховища затампоновувати.

    12. Водовідвідні канали необхідно захищати від потрапляння в них сторонніх предметів і ґрунту. Берми каналів, що примикають до косогору, необхідно регулярно очищувати від осипань.

    13. Водоприймальні колодязі колектора освітлених вод повинні мати сходи для спуску та підйому працівників і бути огороджені ґратами та плаву­чими понтонами для запобігання потраплянню в них сторонніх предметів і забезпечення робіт з установки шандор. Майданчики понтонів необхідно огороджувати поруччям.

    14. Огляд і ремонт водоприймальних і водоскидних споруд необхідно здійснювати за нарядом-допуском.

    15. Під час огляду, технічного обслуговування і ремонту колодязів, не сполучених з греблею або берегом мостом, працівників, які виконують ці ро­боти, необхідно забезпечувати засобами мобільного зв'язку.

    16. Перед спуском працівників у колодязь або колектор необхідно пе­ревірити склад повітря в них газоаналізатором. Біля колодязя або колектора необхідно вивішувати попереджувальні плакати про перебування в них працівників.

    17. Спуск працівника у водоприймальні та дренажні колодязі дозво­ляється у тому випадку, коли на поверхні біля колодязя перебувають двоє працівників, що мають необхідні рятувальні засоби.

    18. Під час спуску працівників в колодязь необхідно використовувати засоби індивідуального захисту відповідно до вимог НПАОП 0.00-3.10-08.

    19. Уздовж лоткового водозабору необхідно влаштовувати сходи. Якщо ширина лотка більше ніж 2 м, сходи повинні бути з обох сторін.

    20. Промірювальні роботи з човна необхідно проводити в рятувальних жилетах бригадою в складі не менше двох працівників.

Під час промірювання глибин лотом вручну забороняється ставати на борти або лавки човна і перегинатися за борт. Забороняється намотувати на руку вільний кінець лотліня. У разі використання лота масою більше ніж 10 кг повинна застосовуватися лебідка для його опускання та підіймання.

    1. Ширина містків і трапів для переходу працівників з берега на пон­тон та інші наплавні споруди повинна бути не менше ніж 1 м. Трапи та пере­хідні містки необхідно обладнувати з обох сторін поруччям.

    2. Безнапірні тунелі повинні періодично очищатися від наносів. Пош­коджені місця облицювання необхідно своєчасно відновлювати, а вивалені камені в необлицьованих тунелях - прибирати.

    3. Тунелі необхідно оглядати не рідше двох разів на рік.

    4. Не пізніше ніж за місяць до початку повені або зливових паводків необхідно організувати комісію на чолі з працівником або посадовою осо­бою, яка відповідає за експлуатацію ГТС, і розробити заходи з безпечного пропуску паводку, які повинні бути виконані не пізніше ніж за 15 днів до пе­редбачуваного початку паводку.

    5. Працівники аварійних бригад, які будуть виконувати роботи під час приймання і пропускання паводку, повинні пройти інструктаж та навчан­ня відповідно до вимогНПАОП 0.00-4.12-05.

    6. Під час пропуску паводку запроваджується цілодобове спостере­ження за рівнем води в хвостосховищі і проходженням води через водоскидні споруди, за їх станом і станом дамби.

    7. Після пропуску паводку аварійний водоскидний канал необхідно відгородити від хвостосховища водонепроникною перемичкою та спорожни­ти акумулюючі ємності. Всі гідротехнічні споруди необхідно оглянути, а ви­явлені пошкодження - усунути.

  1. Вимоги безпеки під час зимового намиву хвостосховища

    1. Зимове намивання хвостосховищ повинне проводитися за проектом зимового намиву для виключення замерзання потоку пульпи в межах упор­них призм та акумуляції води в перехідній зоні у вигляді замитого льоду, що призводить до втрати ємності хвостосховища, або води у вигляді намороже- ного на пляж льоду в обсязі, що призводить до аварійного переповнення відстійного ставка в період весняного відтавання.

    2. На період експлуатації хвостосховищ у зимову пору року необхідно проводити спороження пульпопроводів, що не використовуються під час зи­мового намиву.

    3. На період зимового намивання не допускати протікання розподіль­чих пульпопроводів і утворення намерзання.

    4. Необхідно оцінювати вплив наслідків технології зимового намиван­ня на стійкість захисних дамб і їх фільтраційну міцність методом візуальних та інструментальних спостережень.

    5. На весь період експлуатації хвостосховищ у зимову пору року необ­хідно складати графіки роботи пульповипусків, які враховують значення температури, питомої теплоємності, питомої витрати, консистенції, грануло­метричного складу хвостів (середній діаметр завислих частинок), щільності мінеральної частини хвостів, що затверджуються роботодавцем або призна­ченими ним відповідальними працівниками.

    6. На період зимового намивання повинна бути складена схема уста­новки КВА і розроблено графік проведення контрольних спостережень на картах (ділянках), яка затверджена відповідними працівниками.

  2. Контроль і спостереження за безпечним станом хвостосховищ і
    шламосховищ та вимоги безпеки під час їх проведення

    1. Натурні спостереження на хвостосховищах і шламосховищах по­винні включати візуальні та інструментальні спостереження.

    2. Для безпечної експлуатації хвостосховищ і шламосховищ під час візуальних спостережень необхідно контролювати:

Завантажити