НПАОП 0.00-1.74-15Правила охорони праці під час експлуатації хвостовихі шламових господарств гірничоруднихі нерудних підприємств

МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ
НАКАЗ

19.01.2015 м. Київ № 20

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 лютого 2015 р. за № 127/26572

Про затвердження Правил охорони праці під час експлуатації хвостових і шламових
господарств гірничорудних і нерудних підприємств

Відповідно до статті 28 Закону України "Про охорону праці"

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила охорони праці під час експлуатації хвостових і шламових господарств гірничорудних і нерудних підприємств, що додаються.

2. Вважати такими, що не застосовуються на території України, Правила безпеки при експлуатації хвостових і шламових господарств гірничорудних і нерудних підприємств, затверджені Державним комітетом СРСР з нагляду за безпечним веденням робіт у проми­словості і з гірничого нагляду 22 грудня 1987 року.

3. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України у встанов­леному порядку:

1. забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юс­тиції України;

2. внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.

1. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр В. Демчишин

ПОГОДЖЕНО:

Міністр охорони здоров'я України

О. Квіташвілі

МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ВУГІЛЬНОЇ
ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ

ПРАВИЛА

ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ ХВОСТОВИХ
І ШЛАМОВИХ ГОСПОДАРСТВ ГІРНИЧОРУДНИХ
І НЕРУДНИХ ПІДПРИЄМСТВ ЗМІСТ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 3

2. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ 3

3. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ 6

4. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ СИСТЕМИ

ГІДРАВЛІЧНОГО ТРАНСПОРТУВАННЯ ХВОСТІВ 9

1. Загальні вимоги 9

2. Вимоги безпеки під час експлуатації пульпонасосних станцій 10

3. Вимоги безпеки під час експлуатації аварійних і буферних ємностей .... 11

4. Вимоги під час експлуатації пульпопроводів і трубопровідної

арматури 11

1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ ХВОСТОСХОВИЩ,

ШЛАМОСХОВИЩ ТА ВІДСТІЙНИХ СТАВКІВ 13

1. Загальні вимоги 13

2. Вимоги безпеки під час експлуатації дамб і гребель хвостосховищ 15

3. Вимоги безпеки під час експлуатації водоприймальних і водоскидних

споруд хвостосховищ і шламосховищ 17

1. Вимоги безпеки під час зимового намиву хвостосховища 19

2. Контроль і спостереження за безпечним станом хвостосховищ і

шламосховищ та вимоги безпеки під час їх проведення 20

1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ СИСТЕМИ

ОБОРОТНОГО ВОДОПОСТАЧАННЯ 23ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України 19 січня 2015 року № 20

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

03 лютого 2015 р. за № 127/26572

ПРАВИЛА

охорони праці під час експлуатації хвостових і шламових господарств
гірничорудних і нерудних підприємств

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Ці Правила поширюються на всіх суб'єктів господарювання неза­лежно від форм власності та організаційно-правової форми, які здійснюють діяльність, пов'язану з експлуатацією хвостових і шламових господарств гір­ничорудних і нерудних підприємств.

2. Ці Правила не поширюються на суб'єктів господарювання, діяль­ність яких пов'язана з експлуатацією споруд систем очищення стічних вод, систем транспортування і укладання зневоднених хвостів, хвостосховищ і шламосховищ з дамбами мерзлого типу.

3. Ці Правила встановлюють вимоги охорони праці під час експлуата­ції хвостових і шламових господарств гірничорудних і нерудних підприємств (далі - хвостові і шламові господарства).

4. Ці Правила є обов'язковими для роботодавців та працівників, які ви­конують роботи під час експлуатації хвостових і шламових господарств.

1. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

1. Терміни та визначення понять у цих Правилах вживаються в таких значеннях:

аварійна ємність- ємність, яка призначена для приймання пульпи при короткочасному виході з ладу основної системи гідротранспортування пуль­пи;

буферна ємність- ємність, призначена для постійного прийому низько- консистентної пульпи із збагачувального підрозділу з подальшим перекачу­ванням її в хвостосховище земснарядами;

відстійний ставок- водоймище у хвостосховищі або шламонакопичу- вачі (інколи біля накопичувача), призначене для освітлення і накопичення технічної води, яка забирається водозабірними спорудами системи оборотно­го водопостачання;

вторинний відстійник- ставок, призначений для доосвітлення води, що скидається з відстійного ставка або згущувачів;

гідротранспортування- технологічний процес переміщення часток твердих відходів з потоком води;

дамба обвалування (вторинна дамба)- дамба, що відсипається з хвостів, шламів, привезеного ґрунту по зовнішньому контуру упорної призми для огородження ярусів намиву;

дамба розділяюча- дамба, що розділяє хвостосховище або шламонако- пичувач на окремі частини (відсіки, секції, карти намивання);

дамба первинна- огороджувальна споруда, що зводиться до початку заповнення хвостосховища або шламонакопичувача;

зумпф- ємність для приймання і розподілення пульпи біля ґрунтового насоса;

карта намивання- ділянка намивного хвостосховища, на якій вико­нується намивання упорної призми;

консервація хвостосховища або шламонакопичувача- комплекс за­ходів, який забезпечує довготривале безпечне зберігання хвостів (шламів) у хвостосховищі або шламонакопичувачі після його заповнення або зміни строку експлуатації з різних причин;

концентрація пульпи- відношення в одиниці об'єму пульпи ваги твер­дих відходів до ваги пульпи;

небезпечна зона- частина місцевості, розташована біля низового укосу греблі або дамби, затоплення якої може мати катастрофічні наслідки;

обезводнення- видалення з водонасичених хвостів води до вологості, що дає змогу проводити їх розробку сухорийною технікою і транспортування механічним транспортом;

пляж- зона відкладання хвостів, розташована між огороджувальною дамбою і урізом води;

пульпа- суміш твердих відходів (хвостів, шламів) з водою;

пульповипуск- пристрій для випуску пульпи з пульпопроводу;

пульпопроводи- напірні, напірно-самопливні або самопливні трубо­проводи, по яких транспортується пульпа;

пульпопроводи магістральні- пульпопроводи, по яких пульпа транс­портується до хвостосховища або шламонакопичувача;

пульпопроводи розподільні- пульпопроводи, що прокладаються у межах хвостосховища або шламонакопичувача;

рівень води у хвостосховищі або шламонакопичувачі- відмітка дзер­кала води у відстійному ставку;

система оборотного водопостачання- комплекс споруд, устаткування, водогонів для подачі на підприємство технологічної води (для повторного використання);

система очищення стічних вод- комплекс споруд і устаткування для знешкодження і видалення шкідливих речовин, що містяться в промислових стоках;

темна пора доби- частина доби від заходу сонця до сходу сонця відповідно до Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306;

устаткування хвостових і шламових господарств- пульпопроводи, установки та обладнання пульпонасосних станцій, технічні засоби, що засто­совуються при експлуатації, аваріях і ремонтних роботах на хвостових і шламових господарствах;

фронт намивання- загальна ширина потоку пульпи, що розтікається на карті намивання з одночасно працюючих випусків;

хвости- відходи збагачення корисних копалин, які складаються з поро­ди з включенням корисних компонентів, що не можуть бути вилучені при прийнятій технології збагачення;

хвостове господарство- комплекс систем (споруд, трубопроводів, ко­мунікацій) для транспортування та складування хвостів і оборотного водопо­стачання підприємств;

хвостосховище- природна або штучна створена ємність для складуван­ня хвостів, які переміщуються з місць їх утворення переважно гідравлічним способом, і для освітлення води;

шлам- дисперсні тверді неорганічні відходи, які отримано в результаті технологічних процесів на металургійних, хімічних та інших виробництвах і які в суміші з водою мають текучу властивість;

шламове господарство- комплекс спеціальних гідротехнічних споруд та устаткування, які призначені для накопичення та тимчасового зберігання шламів;

шламонакопичувач- відкрита земельна ємність великих розмірів, при­значена для накопичення та тимчасового зберігання шламів;

щільність часток пульпи- відношення маси сухих хвостів або шламів (за винятком маси води) до об'єму твердої частини хвостів або шламів, т/м3;

ярус намивання- шар хвостів (шламів), які намиті з одного положення розподільних пульпопроводів.

1. Позначення та скорочення:

ГТС - гідротехнічні споруди;

ГДК - граничнодопустимі концентрації;

ГДС - граничнодопустимі стоки;

ДБН - державні будівельні норми України;

ІТП - інженерно-технічні працівники;

КВА - контрольно-вимірювальна апаратура;

НПАОП - нормативно-правовий акт з охорони праці;

ПЗР - планово-запобіжні ремонти;

ПЛАС - план локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій;

ПНС - пульпонасосні станції;

ПОР - проект організації робіт;

СЗЗ - санітарно-захисна зона;

СОВ - система оборотного водопостачання.

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

1. Укладання хвостів необхідно проводити відповідно до щорічного плану намивання і заповнення хвостосховища, розробленого на підставі про­екту будівництва або реконструкції хвостосховища та затвердженого робото­давцем.

2. Майданчик для влаштування хвостосховищ, санітарно-захисні та охоронні зони, а також чистота вод, що скидаються у відкриті водоймища, і чистота повітряного басейну в районі розташування хвостових і шламових господарств повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів. Виробничі та побутові приміщення, проїзди, проходи, зв'язок, сиг­налізація та освітлення повинні відповідати проектній документації, затвер­дженій в установленому порядку.

3. Механізми та устаткування хвостових і шламових господарств по­винні бути справними, обладнаними справними гальмами, сигнальними та захисними пристроями від перевантажень, КВА відповідно до технічних умов їх експлуатації.

4. До об'єктів хвостових і шламових господарств: будівель, споруд, устаткування необхідно забезпечити під'їзд автотранспорту без перешкод у будь-яку пору року. Проходи до устаткування, яке розташоване всередині будівель, повинні бути вільними, незахаращеними, достатніми для безпечно­го ведення поточних та ремонтних робіт.

5. Хвостові і шламові господарства повинні мати технічні засоби зв'яз­ку та сигналізації.

6. В операторському пункті хвостових і шламових господарств на па­нелі управління необхідно передбачити пристрої сигналізації аварійного відключення агрегатів насосних станцій, що працюють в автоматичному ре­жимі без працівників.

7. Об'єкти хвостових і шламових господарств, що потребують ціло­добового обслуговування, повинні мати стаціонарне електроосвітлення.

На випадок вимкнення електропостачання працівників, які працюють у темну пору доби, необхідно забезпечувати акумуляторними світильниками. Освітлення виробничих і адміністративно-побутових приміщень повинно відповідати вимогам чинних державних будівельних норм.

1. Пересування працівників, які виконують роботи у хвостових і шла­мових господарствах, необхідно здійснювати за призначеними для цього проходами, сходами і майданчиками. Пересування працівників по пульпо­проводах забороняється. На дільниці хвостових і шламових господарств по­винні бути схеми руху працівників, транспорту та під'їзних шляхів, затвер­джені уповноваженими посадовими особами, призначеними роботодавцем.

Роботодавець повинен забезпечити безпечну експлуатацію електро­устаткування відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електро­установок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охоро­ною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).

1. Ремонт споруд, мереж і устаткування необхідно проводити за щорічними графіками ПЗР цих споруд, мереж і устаткування, які складені на підставі проекту хвостосховища та затверджені роботодавцем.

2. Роботодавець розробляє та затверджує інструкції з охорони праці відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, за­твердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9, зареєстро­ваного в Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 року за № 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98).

3. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб та працівників повинні проводитися відповідно до вимог Типового положен­ня про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (далі - НПАОП 0.00­4.12-05).

4. Роботодавець з урахуванням специфіки виробництва повинен ро­зробити та затвердити перелік робіт з підвищеною небезпекою, для прове­дення яких потрібні спеціальне навчання і щорічна перевірка знань з питань охорони праці, відповідно до вимог Переліку робіт з підвищеною небезпе­кою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охо­роною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юс­тиції України 15 лютого 2005 року за № 232/10512 (далі - НПАОП 0.00-2.01­05).

Працівники та посадові особи, які не пройшли навчання і перевірку знань з охорони праці у встановленому порядку, до виконання робіт не до­пускаються.

1. Роботодавець організовує проведення попереднього (під час прий­няття на роботу) та періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників певних категорій відповідно до вимог Порядку прове­дення медичних оглядів працівників певних категорій, затверджено­го наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.

2. Забороняється залучення жінок до робіт відповідно до Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженого наказом Міністер­ства охорони здоров'я України від 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрова­ного в Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260.

Підіймання та переміщення важких речей жінками здійснюються з до­триманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194.

1. Забороняється залучення неповнолітніх до робіт відповідно до Пе­реліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затверджено­го наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385.

Підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми здійснюються з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких ре­чей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у Міністерстві юс­тиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208.

1. Всі роботи з підвищеною небезпекою повинні виконуватися тільки за письмовим нарядом. Перелік посадових осіб та працівників, які мають право видавати наряди, повинен затверджуватися наказом роботодавця.

2. При виконанні робіт на хвостових і шламових господарствах тех­нологічні процеси та устаткування, які шкідливо впливають на здоров'я працівників, повинні відповідати нормам "Санитарных правил организации технологических процессов и гигиенических требований к производственно­му оборудованию СП 1042-73", затверджених Головним санітарним лікарем СРСР від 04 квітня 1973 року № 1042-73 (СП 1042-73).

3. Рівень шуму на робочих місцях повинен відповідати нормам, уста­новленим Санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфра­звуку ДСН 3.3.6.037-99, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 37 (ДСН 3.3.6.037-99).

4. Рівень вібрації на робочих місцях не повинен перевищувати норм, установлених Державними санітарними нормами виробничої загальної та ло­кальної вібрації ДСН 3.3.6.039-99, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39.

5. Параметри мікроклімату в межах робочої зони повинні відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень ДСН 3.3.6.042-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42 (ДСН 3.3.6.042-99).

6. Напруженість електромагнітного поля промислової частоти не по­винна перевищувати значень, визначених Державними санітарними нормами і правилами при роботі з джерелами електромагнітних полів ДСН 3.3.6.096­2002, затверджениминаказом Міністерства охорони здоров'я України від 18 грудня 2002 року № 476, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 13 березня 2003 року за 203/7524 (ДСН 3.3.6.096-2002).

7. Вміст шкідливих хімічних речовин в повітрі робочої зони працівників не повинен перевищувати значень, встановлених в "Общих сани­тарно-гигиенических требованиях к воздуху рабочей зоны" (ГОСТ ССБТ. 12.1.005-88), "Предельно-допустимых концентрациях (ПДК) вредных ве­ществ в воздухе рабочей зоны" (СН 4617-88).

8. Роботодавець повинен забезпечити працівників засобами індивіду­ального захисту відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137 (далі - НПАОП 0.00-4.01-08).

9. Працівники, які виконують роботи, пов'язані з експлуатацією хво­стових і шламових господарств, повинні бути забезпечені засобами індивіду­ального захисту відповідно до Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам гірничодобувної промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 21 серпня 2008 року № 184, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 вересня 2008 року за № 832/15523 (далі - НПАОП 0.00-3.10-08).

10. Роботодавець повинен розробити і затвердити ПЛАС відповідно до вимогЗакону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки".

11. Роботодавець організовує проведення розслідування і облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві відповідно до вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, за­твердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

12. На хвостових і шламових господарствах контрольний огляд ГТС проводиться не рідше ніж два рази на рік відповідними працівниками, які входять до складу комісії, що створена за рішенням роботодавця.

Контрольні огляди проводяться навесні перед паводком з метою пе­ревірки стану готовності ГТС до безпечної експлуатації в паводковий період та восени з метою перевірки стану та підготовки ГТС до безпечної експлуа­тації в осінньо-зимовий період.

1. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ЕКСПЛУАТАЦІЇ СИСТЕМИ
   ГІДРАВЛІЧНОГО ТРАНСПОРТУВАННЯ ХВОСТІВ

1. Загальні вимоги

   1. Для безпечної експлуатації системи гідротранспорту хвостів необ­хідно здійснювати регулярний контроль за основними технологічними пара­метрами, передбаченими проектом хвостосховища:

• визначення характеристик пульпи, що транспортується;

• визначення і аналіз параметрів режиму роботи системи;

• своєчасність виконання профілактичних заходів із запобігання по­рушенням у роботі системи (профілактика зносу, замулювання, гідроударів);

• виконання планів планово-попереджувальних ремонтів споруд і устаткування.

1. Скидання із збагачувальних фабрик об'ємів пульпи, що переви­щують пропускну спроможність системи і можуть призводити до постійних технологічних переливів в аварійну ємність, не допускається.

1. Вимоги безпеки під час експлуатації пульпонасосних станцій

   1. У приміщенні ПНС необхідно вивішувати затверджену роботодав­цем спільну схему насосного, енергетичного та іншого устаткування станції, трубопроводів та їх перемикань із зазначенням стаціонарних номерів всіх аг­регатів і запірно-регулюючої арматури на підставі проекту хвостосховища.

   2. На стінах у межах ремонтних майданчиків необхідно вивішувати схеми строповки, які складені відповідними працівниками та затверджені ро­ботодавцем, основного устаткування і вантажів, які передбачені умовами експлуатації ПНС.

   3. Рухомі частини ґрунтових і водяних насосів, електродвигунів, ма­шин та іншого устаткування мають бути огороджені.

   4. Необхідно щодня перевіряти справність сигналізації для оповіщення про аварійне відключення насосів, переповнення хвостових і дренажних зумпфів і лотків відповідним працівникам ПНС, на яких покладено виконан­ня цих функцій наказом роботодавця.

   5. Ґрунтовий насос запускається у разі, якщо справне устаткування та не проводяться ремонтні роботи на трасі пульпопроводу.

   6. Після монтажу та капітального ремонту гідромеханічне устаткуван­ня перед пуском в експлуатацію необхідно випробувати на міцність і герме­тичність методом гідравлічних випробувань.

   7. Дренажна система ПНС (лотки, зумпфи, дренажні колектори, аварійний випуск) повинна мати доступ для огляду і очищення та утримува­тися в робочому стані. Скупчення в ній сторонніх предметів і твердих осадів забороняється.

   8. У ПНС необхідно забезпечувати подачу води для промивки всмок­туючих патрубків і пульпопроводів.

   9. Електродвигуни дренажних і аварійних насосів необхідно забезпе­чувати основним та резервним живленням.

   10. Пульпонасосні станції повинні забезпечувати подачу пульпи з ро­зрахунковими параметрами витрат, гранулометричного складу, консистенції на кожному із встановлених в них ґрунтових насосів.

   11. Розміщення устаткування і розводка інженерних мереж у ПНС по­винні бути виконані таким чином, щоб розрив напірних водоводів і пульпо­проводів не впливав на роботу електродвигунів ґрунтових насосів і щитів управління.

   12. Звукова та світлова сигналізація про аварійне відключення насосів, переповнення хвостових і дренажних лотків і зумпфів, підтоплення насосної, зняття напруги повинна утримуватись в належному технічному стані.

   13. Телефони диспетчерського зв'язку, які встановлені в ПНС і насос­них станціях водопостачання в приміщеннях оперативного контролю та управління, повинні бути зблоковані із засобами оповіщення, що встановлені в машинних залах.

   14. У разі відключення електроенергії система освітлення приміщень і території ПНС повинна негайно підключатися до аварійного джерела елек­тропостачання.

2. Вимоги безпеки під час експлуатації аварійних і буферних ємностей

   1. Аварійні і буферні ємності і їх устаткування повинні знаходитися в справному технічному стані, а рівень заповнення їх водою і хвостами не пе­ревищувати мінімального рівня, що передбачений проектом хвостосховища.

   2. Скидання в аварійну ємність частини витрати пульпи, що надходить до ПНС, забороняється.

   3. ПНС повинні мати мобільний зв'язок з земснарядами, що працюють у хвостовому господарстві.

   4. Під час застосування у хвостових і шламових господарствах плаву­чих земснарядів необхідно дотримуватись вимог Правил охорони праці під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом, затвердже­них наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 березня 2010 року № 61, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03 червня 2010 року за № 356/17651 (далі - НПАОП 0.00-1.24-10).

   5. Забороняється встановлювати зворотні клапани і протиударні засоби на земснарядах і плавучих пульпопроводах.

3. Вимоги під час експлуатації пульпопроводів
   і трубопровідної арматури

   1. Траса пульпопроводів повинна бути доступною для обслуговування працівниками із застосуванням автотранспортної спеціалізованої техніки.

   2. На трубах і лотках пульпопроводів повинен бути нанесений пікетаж траси відповідно до проекту хвостосховища.

   3. Використання резервного пульпопроводу не за призначенням забо­роняється. Необхідно щомісяця перевіряти справність резервного пульпо­проводу та можливість його експлуатації з урахуванням технологічних, кліматичних та інших чинників, що склалися на момент перевірки, згідно з технічною документацією на експлуатацію пульпопроводів.

   4. Випуски для спорожнення пульпопроводів по трасі та їх запірна ар­матура повинні бути справними, а ємність для прийому пульпи під час спо­рожнення пульпопроводів - мати вільний об'єм, визначений проектною до­кументацією, затвердженою в установленому порядку.

   5. Самоточні пульпопроводи (лотки), які відводять згущену пульпу від згущувачів в пульпонасосну станцію, повинні мати ухили, що виключають їх зашламованість і запресовку.

   6. Проходи, пристрої для вентиляції, аварійне освітлення, монтажні люки в перекритті та підйомно-транспортні засоби для проведення ремонту і заміни пульпопроводів, які розташовані в підземних камерах та галереях, по­винні підлягати періодичному огляду і підтримуватися у справному стані.

   7. Під час експлуатації пульпопроводів необхідно: