діелектричними рукавицями, калошами, килимками, шланговим протигазом з примусовою подачею повітря;
захисною каскою зі струмонепровідних матеріалів.
Проведення вогневих робіт усередині ємності із застосуванням зрідженого газу або використання гасорізів не дозволяється.
ІІІ.НАНЕСЕННЯ ЗАХИСНИХ ПОКРИТЬ НА ВНУТРІШНІ ПОВЕРХНІ
ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПОСУДИН
Підготовка технологічних посудин до нанесення та проведення робіт з нанесення захисних покриттів повинна здійснюватись відповідно до вимог цього розділу та Правил охорони праці під час фарбувальних робіт, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 26 листопада 2013 року № 865, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 грудня 2013 року за № 2109/24641 (НПАОП 28.0-1.32-13).
Перед початком робіт з нанесення захисних покриттів усі посадові особи, які здійснюють безпосереднє керівництво та нагляд за веденням робіт, повинні бути ознайомлені з планом виконання робіт, який передбачав би конкретні технічні рішення, що забезпечують безпеку виробничого процесу:
розрахунок ефективності, схеми, характеристики та режими роботи вентиляційних установок;
схеми безпечного монтажу риштувань, помостів, підмостків та іншого допоміжного обладнання, забезпечення заземлення;
перелік, характеристики та комплектність засобів механізації, електрообладнання;
схеми безпечного транспортування лакофарбових матеріалів до місць виконання робіт;
технологічний регламент контролю вмісту шкідливих та вибухопожежонебезпечних речовин у повітрі робочої зони, що містить опис типів газоаналізаторів, що застосовуються, місць та періодичності відбору проб.
Виконувати роботи з нанесення покриттів дозволяється лише після отримання від особи, відповідальної за проведення цих робіт (начальника цеху, дільниці, виробництва або майстра, виконроба), наряду-допуску. Наряд-допуск видається на строк, який є необхідним для виконання такого обсягу робіт. У випадку перерви у виконанні робіт понад добу наряд-допуск анулюється, а з поновленням робіт видається новий.
У місцях, де проводяться роботи з нанесення покриттів, а також в приміщеннях, де зберігаються лаки, емалі, розчинники та інші горючі компоненти або готуються суміші захисних покриттів:
необхідно використовувати вибухозахищене електрообладнання та електропроводку у вибухозахищеному виконанні;
заборонено виконувати електрозварювальні роботи, застосовувати інструмент, який при ударі може викликати іскроутворення, не дозволяється використовувати будь-які джерела відкритого вогню.
У приміщеннях, де проводяться роботи з нанесення захисних покриттів, слід проводити вологе прибирання. Вентиляція цих приміщень має бути безперервною. Електродвигуни відкритого типу, світильники загального призначення та вимикачі до них загального застосування, а також електроустаткування, яке не використовується при проведенні покриття, на час виконання робіт повинні бути знеструмлені.
Місцеві системи витяжної вентиляції повинні бути оснащені блокувальними пристроями, що забезпечують подачу робочих сумішей до розпилювачів лише в разі дії вентиляційних агрегатів.
Посудина або апарат, на внутрішню поверхню якого наноситься захисне покриття, повинні безперервно вентилюватись протягом усього часу виконання робіт.
Місце проведення робіт з нанесення покриттів має бути огороджене та позначене попереджувальними написами.
Очищення поверхонь має виконуватись механізованим інструментом (щітками, наждачними кругами, голкофрезами тощо).
При проведенні очищення поверхонь необхідно забезпечити персонал, який проводить ці роботи, ЗІЗ, які захищають від небезпечних та шкідливих впливів.
Газополум’яне та піскоструйне з використанням сухого піску очищення внутрішніх поверхонь посудин та апаратів не допускається.
Для виконання покриттів слід використовувати лише лакофарбові та інші матеріали, які відповідають вимогам безпеки та якості продукції підприємства.
Робочі суміші лакофарбових матеріалів слід готувати в окремих приміщеннях або спеціально відведених місцях, обладнаних місцевою припливно-витяжною вентиляцією.
Подрібнення компонентів (отверджувачів, наповнювачів тощо) слід виконувати в закритих апаратах, що унеможливлюють виділення пилу; приготування смоли із затверджувачем слід здійснювати в герметичних апаратах з мішалками.
Розігрів затверджувачів для епоксидних смол слід проводити лише у гарячій воді.
На робочі місця лакофарбові матеріали мають доставлятись у щільно закритій тарі готовими до застосування, у кількості, що не перевищує змінної витрати. Застосування скляної тари не допускається.
Складові двокомпонентних лакофарбових матеріалів (епоксидні смоли із затверджувачем тощо) мають доставлятись до місць виконання робіт окремо.
Нанесення лакофарбових матеріалів на внутрішні поверхні посудин та апаратів виконується пензлем або валиком.
Фарбування розпиленням допускається, як виняток, за письмовим розпорядженням адміністрації та за умови використання апаратів повітряного розпилення або розпилювачів зі зниженим туманоутворенням. При цьому повинні бути вжиті заходи, що забезпечують зниження концентрації горючих парів та газів у повітрі робочої зони до рівня, який не перевищує половини нижньої межі концентрації вибуху.
У посудинах та апаратах, на внутрішню поверхню яких наносяться захисні покриття за допомогою лакофарбових матеріалів (робочих сумішей), що здатні утворювати вибухопожежонебезпечні суміші, встановлюються автоматичні сигналізатори до вибухонебезпечних концентрацій, які попереджують про утворення у повітрі робочої зони вибухонебезпечного середовища.
При утворенні у повітряному середовищі посудини або апарата концентрацій шкідливих речовин, що перевищують граничнодопустимі концентрації, та відсутності можливості нормалізації складу повітря роботи усередині посудини або апарата виконуються в ізолюючих протигазах.
Для освітлення робочих місць при виконанні покриттів з використанням матеріалів, які містять вибухопожежонебезпечні розчинники, повинні застосовуватись електричні світильники у вибухозахищеному виконанні, що працюють за напруги 12 В.
Штепсельні розетки переносних електросвітильників та електричні пускові пристрої розташовуються поза посудинами або апаратами на відстані не менше 5 м.
Після завершення робіт залишки лакофарбових матеріалів має бути повернено до приміщення або спеціального місця для їх змішування та зберігання і злиті у тару, що закривається.
Матеріали, непридатні до подальшого використання, повинні зливатись у спеціальний посуд з написом "Для зливання забруднених продуктів" та піддаватись утилізації спеціалізованими організаціями.
Усі операції, пов’язані з переливанням лакофарбових матеріалів з однієї тари до іншої, повинні виконуватись під витяжними пристроями на піддоні з бортами заввишки не менше 0,05 м, виготовленому з матеріалу, який унеможливлює іскроутворення.
Перелиті або розсипані лакофарбові матеріали потрібно нейтралізувати, прибрати та винести з приміщення.
Руки працівників, які працюють з ґрунтовками, перетворювачами іржі та розчинниками, захищаються спеціальними пастами, гумовими рукавичками.
Розташування обладнання для виконання покриттів та організація робочих місць повинні забезпечувати зручність обслуговування та безпечність евакуації працівників в аварійних ситуаціях.
На робочих місцях, де за умовами технологічного процесу підлога постійно мокра або холодна, встановлюють стійкі підніжні решітки, виготовлені з матеріалів, які унеможливлюють ковзання і легко піддаються санітарній обробці.
Стан підлоги, каналізації та зливних трубопроводів повинен забезпечувати швидкий і безпечний злив небезпечних речовин.
Виробничі, допоміжні будівлі і приміщення мають бути обладнані природною і припливно-витяжною вентиляцією, у тому числі аварійною протидимною вентиляцією відповідно до ДБН В.2.5-67:2013 "Опалення,
вентиляція та кондиціонування", затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25 січня 2013 року № 24.
Для забезпечення безпеки під час експлуатації та технічного обслуговування систем вентиляції підприємства необхідно керуватися вимогами розділів ZV-VIII та додатків до Правил з безпечної експлуатації систем вентиляції у хімічних виробництвах, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 05 жовтня 2009 року № 164, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2009 року за № 988/17004.
Експлуатацію і ремонт систем водопостачання і каналізації необхідно здійснювати з дотриманням вимог чинного законодавства.
У цехах (виробничих ділянках) має бути вивішена схема трубопроводів із зазначенням запірної, регулюючої, запобіжної арматури і контрольно-вимірювальних приладів та їх нумерації і позначень.
Необхідно забезпечити працівників питною водою, для чого потрібно встановити автомати газованої води, кулери або іншу тару з водою. Дозволяється також забезпечення питною водою в дрібній розфасовці. Відстань від робочого місця до пункту водороздачі не повинна перевищувати 50 м.
У місцях, де можливе отримання хімічних опіків або займання одягу, необхідно встановлювати на відстані не більше 10 м від робочих місць кабіни аварійних душів і станцій для промивання очей, для видалення працівниками самостійно шкідливих речовин (кислот, кальцинованої соди, їдкого натру тощо) у разі попадання їх на тіло чи в очі, та змочування одягу, що зайнявся; аварійний душ і станція для промивання очей повинні бути в наявності в кожному складі зберігання хімічних речовин; поблизу кожної ділянки безтарного розвантаження рідких хімічних речовин; у центральній лабораторії, в приміщенні станцій безрозбірного миття обладнання (CIP станцій), машин для миття ящиків і пляшок, на станціях зарядки кислотних або лужних акумуляторів. Це аварійне обладнання повинно бути:
легкодоступне в зоні, вільній від перешкод;
переважно розташоване на самому очевидному шляху евакуації;
захищене від морозу, якщо перебуває поза приміщенням (де застосовується);
аварійний душ і станції для промивання очей необхідно перевіряти щотижня шляхом пуску води із записом у журналі контролю стану безпеки відповідного підрозділу підприємства.
Рівень шуму на робочих місцях повинен відповідати нормам, встановленим Санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 37 (ДСН 3.3.6.037-99). Для зменшення негативного впливу підвищеного рівня шуму, який перевищує граничнодопустимий рівень, необхідно застосовувати інженерні рішення щодо його зниження або використовувати відповідні ЗІЗ
.Рівні освітленості у виробничих, побутових, допоміжних та інших приміщеннях мають відповідати вимогам чинного законодавства.
Рівень вібрації на робочих місцях не повинен перевищувати норм, установлених Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації (ДСН 3.3.6.039-99), затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39.
Роботи на персональних комп’ютерах необхідно виконувати відповідно до чинних нормативно-правових актів у сфері роботи з електронними пристроями.
Під час роботи в хімічних та бактеріологічних лабораторіях слід керуватися вимогами Правил охорони праці під час роботи в хімічних лабораторіях, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11 вересня 2012 року № 1192, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 вересня 2012 року за № 1648/21960, та Правил влаштування і безпеки роботи в лабораторіях (відділах, відділеннях) мікробіологічного профілю, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 28 січня 2002 року № 1.
УТРИМАННЯ, ЕКСПЛУАТАЦІЯ ТА ОБСЛУГОВУВАННЯ
ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК ТА ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ
На підприємстві необхідно реалізувати технічні та організаційні заходи, що забезпечують захист працівників від дії електричного струму.
Утримання, експлуатацію та обслуговування електроустановок та електричних мереж необхідно здійснювати з дотриманням вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25 липня 2006 року № 258, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1143/13017, Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18 грудня 2002 року № 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 березня 2003 року за № 203/7524, Вимог до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 05 лютого 2014 року № 99, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 лютого 2014 року за № 335/25112, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697.
Електроінструмент, що застосовується на виробництві, та його використання повинні відповідати вимогам Правил охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 19 грудня 2013 року № 966, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 лютого 2014 року за № 327/25104.
Електроприлади й електрообладнання, установлені на устаткуванні (машинах, механізмах, тощо) та ізольовані від його станини, повинні мати самостійне занулення, 23 заземлення. У разі порушення або несправності заземлення електричні установки слід негайно вимкнути і вжити заходів щодо відновлення заземлення.
Обладнання, під час роботи якого можливе утворення статичної електрики, повинно мати пристрої, які унеможливлюють її накопичення. Для зниження впливу статичної електрики необхідно використовувати відповідні засоби колективного та індивідуального захисту.
Очищення електрообладнання від пилу необхідно проводити за затвердженим графіком, але не рідше одного разу на місяць, а в запилених приміщеннях - щотижня відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.21.98 та НАПБ А.01.001 -2004.
Посудини, що працюють під тиском, повинні експлуатуватися відповідно до Правил безпеки і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (НПАОП 0.001.59-87), затверджених Державним комітетом з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничому нагляду при Раді Міністрів СРСР від 27 листопада 1987 року, та Технічного регламенту безпеки обладнання, що працює під тиском, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 січня 2011 року № 35.
Поверхні, які нагріваються під час проведення технологічних процесів, необхідно теплоізолювати і забезпечити підтримання температури поверхні не більше 43°С згідно з ДСТУ Б EN ISO 7730:2011 Ергономіка теплового середовища. Температури гарячих поверхонь, доступних для дотику. Посібник з визначення граничних значень температур поверхонь в стандартах на продукцію з використання EN 5637.
У всіх вибухопожежонебезпечних приміщеннях не дозволяється проведення ремонтних робіт при вимкнених припливно-витяжних вентиляційних системах.
Для унеможливлення вибухів, пожеж та зниження рівня запиленості приміщень та обладнання необхідно здійснювати прибирання та очистку від пилу приміщень, обладнання, інженерних мережах та будівельних конструкцій відповідно до затвердженого графіка. Прибирання має бути організоване таким чином, щоб під час його проведення пил не підіймався у повітря.
Збірники пилу повинні переважно розміщуватися на вулиці. У разі неможливісті вибухорозрядні пристрої мають бути виведені (спрямовані) за межі будівлі.
Для гарантування безпечної роботи працівників слід встановити графіки профілактичних оглядів та об’ємів обслуговування пристроїв та обладнання, для яких відсутні строки технічного обслуговування (фіксатори, завіси, перила, трапи, ворота тощо).
Небезпечні місця та зони проведення робіт необхідно позначати попереджувальними знаками відповідно до Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262.
Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, розширення, реконструкцію, технічне переозброєння, реставрацію, капітальний ремонт об’єктів - будівель, споруд, приміщень підприємств, їх окремих пускових черг необхідно здійснювати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461.
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХПРОЦЕСІВ
Технологічні процеси організовують таким чином, щоб вони забезпечили умови праці, які відповідають граничнодопустимим рівням концентрації небезпечних, шкідливих речовин та факторів з додержанням вимог чинного законодавства та Державних санітарних норм і правил для підприємств, що виробляють солод, пиво та безалкогольні напої, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 11 грудня 2007 року № 811, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26 грудня 2007 року за № 1411/14678, Державних санітарних правил та норм підприємств щодо виробництва і розливу мінеральних та штучно-мінералізованих вод, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 18 квітня 2000 року № 65, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за № 252/26697, та цих Правил.
У приміщеннях, де зберігаються, використовуються небезпечні речовини чи суміші або можливе виділення шкідливих і небезпечних парів, газів і пилу, повинен бути організований систематичний контроль (за затвердженим графіком) за їх вмістом у повітрі робочої зони. Такі місця та приміщення позначаються відповідними знаками безпеки згідно з Технічним регламентом знаків безпеки і захисту здоров’я працівників. При можливому надходженні у повітря робочої зони шкідливих речовин з гостроспрямованим механізмом дії повинен бути забезпечений безперервний контроль із сигналізацією про перевищення ГДК.
Влаштування дослідних установок, проведення окремих експериментальних робіт на діючому обладнанні може бути допущено при здійсненні необхідних заходів безпеки та дотриманні вимог цих Правил.
Необхідно припинити роботу на несправному обладнанні, в тому числі при несправності контрольно-вимірювальних приладів, заземлювальних пристроїв, технологічного оснащення, інструменту, захисних огорож, блокувань і пристроїв пускової апаратури, кнопок і рукояток управління, а також при відключеній місцевій витяжній вентиляції.
Обладнання, апарати, комунікації та арматура для легкозаймистих рідин (нафтопродуктів, спирту та його водних розчинів), розташовані в будівлях і на відкритих майданчиках, повинні бути герметичні і захищені від можливого впливу тиску, що перевищує припустимий, і механічних пошкоджень.
Виробничі процеси виробництва солоду, пива, безалкогольних напоїв, мінеральних та інших вод для мінімізації виділення в приміщення шкідливих, вибухопожежонебезпечних парів, газів і пилу повинні бути максимально механізованими і автоматизованими.
У процесі роботи необхідно стежити за справністю контрольної і запобіжної апаратури та пристроїв, які встановлені на технологічному обладнанні. Запобіжні клапани мають бути ретельно відрегульовані на необхідний тиск і опломбовані. Перевірка їх повинна проводитись за затвердженим графіком.
Показники мікроклімату в робочій зоні повинні відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42 (ДСН 3.3.6.042-99).
При експлуатації свердловин по водозабору слід дотримуватись вимог безпеки відповідно до Правил техніки безпеки при експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених місць (НПАОП 41.0-1.01-79).
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИРОБНИЦТВА СОЛОДУ
Подавання ячменю, солоду, їх відходів, інших зернопродуктів у виробництво, їх транспортування по технологічних операціях повинно бути механізовано.
При експлуатаціїсилосівбункери для зберігання ячменю, солоду та їх відходів мають забезпечувати можливість повного витікання з них продуктів.
Відділення подрібнювальне, замочувальне, солодоpощення, солодосушильне повинні бути обладнані пpипливно-витяжною вентиляцією.
Технологічні процеси, пов’язані з можливістю виділення пилу в робочу зону (розвантаження, переміщення, пересипання, очищення ячменю, солоду), мають виконуватись за умов герметизації устаткування та завантажувальних пристроїв.
При роботі ноpiй, зеpнових сепараторів, очищувально-соpтувальних машин, pозсiвачів, трієрів, солодополipувачів та інших машин для подріблення ячменю та солоду має бути включена аспірація.
Приміщення для очищення зерна слід оснащувати вентиляцією і пиловловлювачами; всі зерноочисні машини та зернопроводи повинні знаходитися в справному стані і не пропускати зернового пилу в приміщення.
Усі силоси та бункери повинні бути обладнані аспірацією з таким pозpахунком, щоб протягом заповнювання зерном, готовою продукцією чи відходами запилене повітря, яке витискається, не надходило до робочого приміщення.
Вимкнення аспipацiйних установок пци pоботi технологічногоітpанспоpтного устаткування не дозволяється. В аваpiйних ситуаціях та пци виникненні загоряння слід вимикати одночасно аспipацiйнеітехнологічне устаткування кнопкою "Стоп", яку встановлено біля входу до кожної виробничої будівлі та захищено від випадкового натискання.
Дверцята, накривкиілюки, ^юначені для оперативного контролю за pоботою устаткування, яке аспipується, повинні влаштовуватись у місцях, доступних для безпечного обслуговування, та щільно зачинятись.
Для підвищення рівня безпеки працівників та зручності обслуговування у гоpизонтальних ділянках люки для очищення повітропроводів повинні установлюватись на відстані не більше 4 м між ними, а також біля фасонних деталей повітроводів (відведень, трійників).
В аспіраційних установках не менше pазу на місяць слід перевіряти наявність пилу, відкладеного усеpединi гоpизонтальних повітроводів, та у pазi необхідності пpоводити їх очищення.
Зерно, солод та інші зернопродукти, які надходять на переробку, підлягають магнітній сепарації для видалення металевих домішок. Очищення магнітних уловлювачів (автоматичне та вручну) повинно проводитись у терміни, зазначеш в інструкції, яка затверджена роботодавцем відповідно до рекомендацій завода-виготовлювача.
Огоpожа електpомагнiтних сепаpаторiв повинна мати надійне заземлення длявідвєдєннястатичної електpики.
Магнітна сепарація зернопродуктів повинна проводитися тільки при безперебійній роботі світлової сигналізації дії електромагнітних сепараторів.
Троси підвісок розсівів повинні перевірятися щокварталу і при виявленні на них обривів ниток на кроці звивання 5% і більше повинні замінюватися новими.
З метою уникнення розрядів статичної електрики все обладнання повинно бути заземлено.
Посудини для замочування зерна повинні бути обладнані пристроєм для видалення діоксиду вуглецю.
Роботи всередині посудин для замочування зерна, бункерів, силосів для ячменю та солоду, солодоростильних барабанів і солодосушарок повинні виконуватися відповідно до пункту 40 розділу ІІ цих Правил.
Двері солодосушарок повинні мати блокування з приводом солодозворушувача, що відключає його при відкриванні дверей. Вхід людей в камеру допускається тільки після знеструмлення електроприводу, на пусковому пристрої повинна бути вивіска "Не вмикати! Працюють люди!".
Роботи всередині солодосушарок повинні проводитися при температурі не вище 40° С із застосуванням теплоізолюючого одягу, взуття та ЗІЗ органів дихання.
Солодозворушувачі горизонтальних солодосушарок і пневматичних ящиків при статичному способі солодопророщення повинні мати дистанційне керування.
Напруга в ланцюзі управління електроприводів солодозворушувача та інших механізмів і машин солодопророщення має бути не вище 42 В.
Шахта солодосушарки у верхній частині повинна бути закрита незнімними ґратами.
Топки для рідкого і газоподібного палива повинні мати автоматичне блокування, що забезпечує: відсічення подачі палива в топку при загасанні факела; неможливість запалювання палива без попереднього запуску вентиляторів гарячого повітря і продувки топки.
У приміщенні, де розташовані топки рідкого і газоподібного палива, повинна бути вивіска "Продуй топку перед запалюванням палива!", а на топці нанесений знак "Обережно! Небезпека вибуху!".
Топки, що працюють на рідкому і газоподібному паливі, повинні бути обладнані вибуховими клапанами, кількість, розмір і розташування яких визначаються проектною організацією.
Розпалювання топок рідкого або газоподібного палива після тривалої зупинки або ремонту повинно проводитись в присутності особи, відповідальної за безпечну експлуатацію тепловикористовувальних агрегатів, або особи, яка виконує його функції (обов’язки).
На магістралі, що підводить рідке або газоподібне паливо до топок, повинен бути головний запірний вентиль, встановлений зовні приміщення, де розташовані топки.
При роботі, яка пов’язана з ходінням по зерну, робітники повинні бути забезпечені гумовими чобітьми або бахілами. Гумові чоботи або бахіли перед початком роботи мають бути знезаражені дезінекційними засобами у спеціальних ємностях. Взуття зберігається в спеціальній шафі. Вхід на тік обладнується дезінфекційними килимками.
Відстань від кінця лотка або труби, з яких подається ячмінь у замочувальний чан, до поверхні води повинна бути мінімальною для зменшення запиленості приміщення.
Замочувальні чани, ящики солодопророщення, пересувні грядки, барабани, ящикові сита, підситовий простір, перегородки в ящиках, ворушителі для зерна після кожного циклу робіт необхідно чистити, мити та дезінфікувати.