зупинки агрегату, за яким установлено пиловловлювач, або надійного відключення пиловловлювача від цього агрегату;
повного випуску пилу з пиловловлювачів та охолодження їх до температури не вище +40 °С;
розкриття усіх свічок, люків, лазів тощо у цілях провітрювання пиловловлювача та звільнення його від шкідливих газів (повнота видалення газу повинна бути перевірена аналізами проб повітря, відібраних усередині пиловловлювача);
використання для освітлення обладнання з вибухонебезпечним повітряним середовищем переносних світильників у вибухозахищеному виконанні напругою не вище 12 В;
забезпечення працівників, що виконують ремонт та ревізію апаратів, засобами індивідуального захисту від пилу та шкідливих газів.
Перед пуском рукавного фільтру або всієї установки необхідно: оглянути всі механізми та перевірити їх справність, перевірити їх дію;
перевірити ущільнення фільтра, лазів та інших елементів установки, а також надійність їх кріплення та стан рукавів;
перевірити правильність положення клапанів у закритому та відкритому станах та закриття запірних пристроїв на газопроводах.
При роботі рукавних фільтрів необхідно слідкувати за регулярним своєчасним вивантаженням пилу та не допускати його накопичення.
Не дозволяється виконувати ревізію струшувального механізму та перевіряти стан рукавів під час роботи струшувального механізму.
Скруберні установки повинні мати резервні вентилятори. При виході з ладу робочого вентилятора повинен умикатися резервний.
Роботи з ремонту та огляду газоходів належить виконувати за нарядом-допуском.
В аспіраційних системах, які видаляють запилене повітря, горизонтальні ділянки повітропроводів та ділянки з невеликим нахилом повинні бути мінімальної довжини, а в місцях можливого накопичення пилу мати оглядові вікна та люки. Люки для ревізії повітропроводів повинні мати робочі площадки.
Усі регулювальні пристрої та засуви люків повітропроводів для видалення пожежовибухонебезпечного пилу повинні бути виконані з безіскрових матеріалів та розташовуватись на вертикальних ділянках.
Повітропроводи аспіраційних систем повинні бути виконані з негорючих матеріалів, легко розбиратись і очищатись від пилу, у тому числі мокрим способом.
Вхідні отвори місцевих відсмоктувачів аспіраційних систем повинні бути затягнуті металевою сіткою.
Аспіраційні системи повинні включатися у роботу до пуску відповідного технологічного устаткування і виключатися тільки після його зупинки.
Утримання, ремонт та нагляд за обладнанням
Обладнання цехів, відділень та дільниць виробництва губчастого титану повинно підлягати огляду та ремонтам у терміни, які передбачені графіками і складеними згідно з Положенням про планово-попереджувальні ремонти (ППР) обладнання та транспортних засобів на підприємствах кольорової металургії, затвердженим Мінкольорметом СРСР 06.10.81.
Уносити зміни у конструкцію агрегатів основного обладнання або в технологічні схеми дозволяється тільки з узгодженням з генеральним проектувальником підприємства, заводом-виробником обладнання. При цьому зміни, що вносяться, не повинні знижувати рівень безпеки виробництва та повинні відповідати вимогам нормативних актів з охорони праці.
Основне обладнання після внесення в нього конструктивних змін може бути введене в експлуатацію тільки після приймання його комісією, затвердженою роботодавцем.
Апарати, ємності, газопроводи та інше обладнання виробництва губчастого титану, у яких знаходилися токсичні, інертні гази або є залишки речовин, що виділяють ці гази, перед проведенням робіт усередині них повинні бути відключені від діючого обладнання та трубопроводів за допомогою запірної арматури, заглушок, звільнені від залишкових продуктів та ретельно провітрені з наступним аналізом повітряного середовища на вміст токсичних газів. За запірною арматурою також повинна бути встановлена металева заглушка.
Заглушки повинні виготовлюватися за кресленням, бути розраховані на тиск в ємності, трубопроводі та мати хвостовики, що виступають за межі фланців.
Установка та зняття заглушок повинні відмічатися у спеціальному журналі за підписом працівника, який установив або зняв заглушку. Усі заглушки повинні бути пронумеровані. Номер та розрахований тиск повинні бути вибиті на хвостовику заглушки.
Апарати, ємності та інше обладнання, яке під час роботи мало знаходитися під надлишковим тиском, перед розкриттям (зняття кришок тощо) повинно бути ретельно перевірено на відсутність надлишкового тиску, про що необхідно зробити відповідний запис у документі, що дозволяє виконувати розкриття, налагодження та ремонт, - у наряді-допуску на виконання робіт.
Проведення зварювальних робіт, обстукування та інші механічні дії на апаратах, що знаходяться під тиском, не дозволяються.
Проводити ремонтні роботи на трубопроводах, які перебувають під тиском, та тих, що заповнені токсичними речовинами, не дозволяється.
Усі роботи всередині газоходів та лежаків повинні виконуватися після відключення їх від агрегатів і загального лежника та ретельного провітрювання з подальшим аналізом повітря на вміст токсичних речовин.
Роботи в газонебезпечних місцях повинні виконуватися відповідно до вимог НПАОП 0.00-5.11-85 та НПАОП 0.00-1.20-98.
Ремонт вентиляторів у вентиляційних приміщеннях належить виконувати за нарядом-допуском. Перед проведенням робіт у цих приміщеннях слід виконати аналіз повітря на вміст токсичних газів.
На проведення ремонту металоконструкцій печей, а також розбирання футерівки належить складати проект організації робіт, крім печей відновлення та сепарації. Роботи повинні виконуватися під наглядом працівників, відповідальних за їх проведення.
Під час ремонтних робіт, що супроводжуються пилоутворенням, необхідно здійснювати пилопридушення або евакуацію пилу місцевими відсмоктувачами.
При холодному ремонті електропечей електроди повинні бути закріплені знизу металевими конструкціями або вийняті з печі.
При аварійному ремонті РТП колошник її належить засипати шаром сухої холодної шихти.
Сушка та розігрів печей, міксерів, хлораторів повинні проводитися згідно з технологічною інструкцією.
Ремонт виливниць, а також видалення футерівки належить проводити після охолодження виливниць. Температура повітря у них повинна бути не вище +40 °С.
Ремонт рукавних фільтрів конденсаційної системи належить проводити тільки при відсмоктувальній вентиляції, що працює.
Проведення зварювальних робіт на апаратах, що знаходяться під тиском, не дозволяється.
Обслуговування та експлуатація електрозварювальних установок повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98 та ГОСТ "ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности" (ГОСТ 12.3.003-86).
Електродотримачі для ручного дугового зварювання та різки повинні відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98, та ГОСТ "ССБТ. Устройства электросварочные и для плазменной обработки. Требования безопасности" (ГОСТ 12.2.007.8-75).
Електрозварювальні установки, що застосовуються для зварювання в особливо небезпечних умовах (усередині металевих ємностей, у трубопроводах, колодязях, тунелях, котлах тощо), а також електрозварювальні установки, призначені для роботи в приміщеннях з підвищеною небезпекою, повинні бути оснащені пристроями автоматичного вимикання напруги холостого ходу або обмеження її до напруги 12 В з витримкою часу не більше 1 с.
При електрозварювальних роботах не дозволяється використання як зворотного провідника (провідників) мережі заземлення, а також металевих будівельних конструкцій, трубопроводів та технологічного обладнання.
Вимоги до електробезпеки
Електроустаткування при виробництві губчастого титану повинно відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98.
Обслуговування та ремонт електроустановок повинні виконуватися спеціально підготовленим електротехнічним персоналом. Вимоги, що висуваються до працівників,повинні відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.21-98.
Усі працівники, що обслуговують електроустановки, повинні мати групу з електробезпеки та бути навченими засобам надання першої медичної допомоги при враженні електричним струмом.
Інструкції для машиністів, апаратників, пресувальників та іншого не електротехнічного персоналу, що працює на машинах, механізмах, установках з електричним приводом та на електричному обладнанні (електротермічному, електрозварювальному та іншому), а також інструкція з проведення вологого прибирання приміщень повинні мати розділ "Електробезпека".
Заземлення та занулення електроустановок у виробничих приміщеннях виробництва губчастого титану необхідно виконувати у відповідності до вимог відповідного НПАОП.
Безпосередньо у виробничих приміщеннях повинні розміщуватись тільки електродвигуни та пульти управління, захищені від потрапляння вологи.
Електродвигуни, які встановлюються на відкритому повітрі та в приміщеннях, у яких можливе осідання на їх обмотках пилу та інших речовин, що порушують природне охолодження, повинні мати виконання не нижче ІР43.
Електродвигуни, що встановлюються у вологих місцях, повинні мати виконання не нижче ІР43, а в особливо вологих не нижче ІР44, та ізоляцію, розраховану на дію вологи та пилу.
Для електродвигунів, які встановлюються в приміщеннях з температурою повітря більше ніж +40 °С, повинні виконуватися заходи, що виключають можливість їх нагрівання вище допустимої межі.
Виводи статорної обмотки і кабельні воронки електричних машин повинні бути закріплені та захищені огородженням.
Електромашинні приміщення повинні бути обладнані телефонним зв'язком, світловою та звуковою сигналізацією і, якщо необхідно за умовами праці, повинні також бути обладнані переговорним пристроєм.
Для живлення переносних світильників у приміщеннях з підвищеною небезпекою повинна застосовуватися напруга не вище 42 В. При наявності особливо несприятливих умов, коли небезпека враження електричним струмом посилена тіснотою, незручним положенням працівника, контактом з великими сталевими, добре заземленими поверхнями (наприклад, робота в котлах, у ретортах, барабанах, газоходах, млинах, бункерах), для живлення переносних світильників повинна застосовуватися напруга не вище 12 В. З цією метою не дозволяється користуватися автотрансформатором як джерелом живлення.
Штепсельні з'єднання (розетки, вилки), що використовуються на напругу 12 - 42 В, за своїм конструктивним виконанням повинні відрізнятися від штепсельних з'єднань, призначених на напругу 127 В та 220 В.
Для живлення світильників загального освітлення повинна використовуватися напруга не вище 380/220 В.
Вибір, установка, монтаж електрообладнання та електропроводок для основних і допоміжних приміщень зарядних станцій та акумуляторних батарей повинні відповідати вимогам, які пред’являються до електроустановок у вибухонебезпечних зонах у відповідності до відповідного НПАОП.
Вимоги до праці в умовах вібрації та шуму
Рівні вібрацій і шуму, які впливають на працівників, при виробництві та переробці губчастого титану повинні відповідати вимогам Санітарних норм і правил при роботі з машинами та обладнанням, які створюють локальну вібрацію, що передається на руки працівників № 3041-84, затверджених Мінохорони здоров’я СРСР, 84 (НПАОП 0.03-3.11-84), Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН 3.3.6.037-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 37 (ДБН 3.3.6.037-99), та Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 39 (ДБН 3.3.6.039-99).
Розрахунок фундаментів під устаткування, що створює вібрацію, проводять, враховуючи вимоги СНиП "Фундаменты машин с динамическими нагрузками" (СНиП 2.02.05-87).
Вентилятори, димососи, повітрядувки, рівні шуму яких перевищують допустимі норми, повинні бути вміщені у звукоізольовані камери або звукоізолювальні укриття (кожухи), бути обладнані глушниками шуму з боку всмоктування і нагнітання, мати засоби віброізоляції, що запобігають передачі вібрацій трубопроводам і фундаментам.
Дробарки, млини, грохоти, вібраційні і пресові установки та інше устаткування, що випромінює шум, повинні бути оснащені засобами зниження шуму, бути розміщені у звукоізольованих боксах або відокремлені звукоізолювальними перегородками чи екранами.
При роботі з обладнанням (пневмогайкокрути, відбійні молотки тощо), яке створює рівні шуму та вібрації, що перевищують допустимі, повинні застосовуватися засоби індивідуального захисту (антивібраційні рукавиці та взуття, антифони тощо).
На виробництвах, де працівники працюють з обладнанням та інструментами, рівні вібрації яких перевищують нормативні, приміщення повинні бути обладнані пристроями для проведення профілактичних процедур, а також розроблені спеціальні графіки роботи з інструментами, що вібрують.
ВИМОГИ ДО РОЗМІЩЕННЯ ВИРОБНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ І ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОЧИХ МІСЦЬ
Відстань між РТП, печами опору та хлораторами повинна забезпечувати безпечну експлуатацію і виконання ремонтних робіт.
Загальноцехові збірні газоходи повинні бути обладнані люками, які герметично зачиняються. Відстань між люками повинна бути не більше 12 м.
Газорятувальна служба на виробництві повинна мати зв'язок з диспетчерською службою підприємства та територіальними органами з надзвичайних ситуацій для прийняття необхідних заходів на випадок аварії.
Усі робочі місця, приміщення та територія підприємства повинні бути забезпечені гучномовними засобами для своєчасного оповіщення про аварійні ситуації.
Для ліквідації аварійних ситуацій з хлором та тетрахлоридом титану газорятувальна служба повинна бути забезпечена аварійними засобами відповідно до вимог Табелю оснащення аварійними засобами захисту та інструментами технологічного персоналу виробництва рідкого хлору (цех, склад рідкого хлору та зливо-наливні станції), затвердженого Мінхімпромом СРСР, 88 (НПАОП 1.3.10-8.03-88).
В усіх цехах та дільницях повинні бути обладнані санітарні пости, укомплектовані аптечками з медикаментами та іншими засобами для надання першої медичної допомоги працівникам.
Усі робочі місця повинні бути атестовані відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 (НПАОП 0.05-8.0492).
Аналіз повітря на робочих місцях на запиленість і загазованість повинен здійснюватися за графіком, затвердженим роботодавцем та погодженим з санітарною інспекцією.
Розміщення зварювального обладнання повинно забезпечити безпечний та вільний доступ до нього.
Регулятор зварювального струму може розміщуватися поруч зі зварювальним трансформатором або над ним. Встановлення зварювального трансформатора над регулятором струму не дозволяється.
Пересувні джерела зварювального струму на час їх переміщення повинні бути вимкнуті з мережі.
При застосуванні пересувних джерел зварювального струму зворотний провід повинен бути ізольований, також як і прямий провід, що приєднаний до електродотримача.
ВИМОГИ ДО СПОСОБІВ ЗБЕРІГАННЯ І ТРАНСПОРТУВАННЯ ВИХІДНИХ МАТЕРІАЛІВ, ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ І ВІДХОДІВ ВИРОБНИЦТВА
Зберігання та переміщення шихтових матеріалів повинні відповідати вимогам НПАОП 27.0-1.01-87.
Межу вологості шихтових матеріалів у кожному окремому випадку слід регламентувати інструкціями, затвердженими роботодавцем.
Готову продукцію і матеріали потрібно зберігати у складських приміщеннях або на спеціально обладнаних майданчиках, які захищені дахом від атмосферних опадів.
Складські будівлі повинні відповідати вимогам СНиП "Складские здания" (СНиП 2.11.01-85), а складування матеріалів - вимогам ГОСТ 12.3.009-76.
Готову продукцію і матеріали потрібно укладати, приймати, транспортувати та зберігати згідно з технічними умовами на кожен вид продукції.
Концентрат, вуглецевміщувальний відновник та інші матеріали необхідно зберігати у спеціальних траншеях та бункерах. Улаштування траншей повинно виключати можливість змішування матеріалів при їх зберіганні.
Бункери повинні бути перекриті запобіжними ґратами з розміром чарунок не більше 250 мм х 250 мм. При цьому на бункерах для зберігання подрібнених відходів титану ємністю не більше 3 м3, встановлених вище рівня площадок для обслуговування не менше ніж на 1 м, улаштування запобіжних ґрат не обов'язкове.
Бункери для матеріалів, що злежуються, повинні бути обладнані вібраторами або іншими пристроями, які виключають зависання матеріалів.
Подавання матеріалу до порожнього бункера з відкритим нижнім люком (спуском) або затвором не дозволяється.
Завантаження матеріалів до млинів або дробарок повинно бути механізовано.
Не дозволяється використовувати у виробництві титанового шлаку шихтові матеріали, які не відповідають прийнятим стандартам, забруднені сторонніми домішками, містять злежалі або змерзлі грудки, лід, сніг.
Все устаткування з переробки і транспортування сипких матеріалів, яке за технологією не може підключатися до аспіраційних систем, повинне укриватися суцільними кожухами і герметично з'єднуватися із захисними завантажувальними і розвантажувальними пристроями. Наповнення тари сипкими матеріалами повинно бути механізоване і герметизоване.
Для зменшення пиловиділення при розвантажувально- навантажувальних роботах із сипкими матеріалами, а також зменшення кількості повітря, яке відсмоктується, і винесення матеріалу в аспіраційну мережу необхідно виконувати такі вимоги:
пересипання матеріалу слід здійснювати через похилі жолоби з мінімально допустимими за умовами транспортування кутами нахилу;
при компонуванні технологічного устаткування необхідно скорочувати висоту падіння гравітаційних потоків матеріалу; при значній висоті падіння слід застосовувати пристрої для гасіння швидкості падіння матеріалу;
напрям виходу матеріалу з жолоба повинен збігатися з напрямком руху конвейєрної стрічки, а швидкість його повинна бути рівною швидкості переміщення стрічки конвейєра.
Для зменшення пиловиділення і просипання при транспортуванні матеріалу стрічковими конвейєрами слід застосовувати:
завантажувальні пристрої, що обмежують шар матеріалу на стрічці за шириною і висотою;
спеціальні роликоопори, які запобігають сходженню і перекошенню стрічок;
підвищені кути встановлення роликоопор;
мінімально допустиму відстань між вісями роликоопор в місці завантаження матеріалу на стрічку; в особливих випадках роликоопори необхідно встановлювати на амортизаторах відповідно до технологічних норм;
очищення „холостих” гілок конвейєрних стрічок шляхом встановлення очисників в зоні дії місцевих відсмоктувачів для запобігання вторинним пиловиділенням при поверненні уловленого продукту в технологічний процес.
Для локалізації пиловиділення необхідно передбачити:
герметизацію і аспірацію устаткування;
відсмоктування повітря з бункерів і влаштування на люках бункерів щільних кришок;
розвантаження бункерів при заповненні конусної частини їх більше ніж на одну третину;
прибирання приміщень мокре (вологе).
Випуск та прибирання пилу з пиловловлювачів повинні бути механізовані із застосуванням у випадках, коли це дозволяє технологія, зволоження водою. Випуск уловленого пилу дозволяється у системи пневмогідротранспорту або в закриту тару, обладнану аспірацією.
Транспортування шихтових матеріалів повинно бути механізованим. При використанні пневмотранспорту усі його пристрої повинні бути герметизовані, а управління їхньою роботою - максимально автоматизованим.
Транспортування, зважування та пакування токсичних речовин, що утворюють пил, повинні бути механізованими та герметизованими.
Електрокари та інші види транспорту, що використовуються для перевезення ковшів з розплавом, повинні бути обладнані пристроями, що виключають попадання бризок розплаву на водія.
Випуск отруйних продуктів і реагентів у загальну каналізацію, в тому числі при аваріях, не дозволяється. Ці продукти повинні спрямовуватись у спеціальні технологічні ємності для подальшого знешкодження і утилізації.
Каналізація для відведення кислих стічних вод у будівлях цехів та відділень повинна бути виконана у вигляді лотків або труб з гідроізоляцією та захистом від корозії.
Система каналізації поза будівлями повинна бути забезпечена вентиляційними стояками для попередження накопичення в них вибухонебезпечних газів.
Кислі стічні розчини відділення миття та травлення деталей обладнання перед скиданням у каналізацію підлягають уловлюванню з них твердих завислих часток.
Вода після мокрого прибирання пилу у приміщеннях подрібнення та сортування губчастого титану перед скиданням у каналізацію повинна відстоятися для відокремлення з неї твердих зависів пилу титану, для чого повинен бути влаштований відповідний пристрій (бак, приямок) з постійно працюючою витяжною вентиляцією.
У кожному цеху, який скидає виробничі стічні води, повинен здійснюватися контроль за їх якістю згідно з технологічною інструкцією.
ВИМОГИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ КОЛЕКТИВНИХ І ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ
Працівники, які виконують роботи, пов’язані з виробництвом губчастого титану, повинні бути забезпечені спецодягом, спецвзуттям, засобами індивідуального захисту і запобіжними пристроями відповідно до Типових галузевих норм безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям гірничої та металургійної промисловості та металургійних виробництв інших галузей промисловості, затверджених постановою Держкомпраці СРСР від 01.08.79 №344/П-7 (зі змінами) (НПАОП 0.05-3.07-79). Не дозволяється допускати до роботи працівників, які не використовують відповідного спецодягу, спецвзуття і засобів індивідуального захисту.
На підприємствах виробництва губчастого титану повинна бути організована і функціонувати професійна газорятувальна служба (ГРС).
Структура та чисельність ГРС повинна визначатися відповідно до вимог Положення про газорятувальну службу та добровільну газорятувальну дружину на підприємствах Міністерства металургії СРСР, затвердженого Держпроматомнаглядом СРСР, Мінметом СРСР 03.09.90 (НПАОП 1.2.00-4.0190).
Системи вентиляції і місцевих відсмоктувань повинні відповідати вимогам будівельних норм і правил СНиП 2.04.05-91.
При розвантаженні залізничних вагонів з матеріалами, що утворюють пил, повинні бути передбачені заходи, що запобігають запиленості території і приміщень складу.
У всіх виробничих приміщеннях, де можливе виділення пожежонебезпечних або токсичних речовин, припливно-витяжна вентиляція повинна забезпечувати зниження вмісту шкідливих речовин у цих приміщеннях до гранично допустимих концентрацій (ГДК) згідно з санітарно-гігієнічними вимогами до повітря робочої зони.
Вміст шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень повинен відповідати вимогам ГОСТ "ССБТ. Общие санитарногигиенические требования к воздуху рабочей зоны" (ГОСТ 12.1.005-88).
При виконанні технологічних процесів повинна забезпечуватися робота всіх аспіраційних установок, передбачених проектом.
На робочих місцях, де за характером виробничого процесу температура повітря і теплове випромінювання перевищує санітарні норми (при завантаженні та розвантаженні печей тощо), повинні застосовуватися установки для охолодження повітря, екрани та інші пристрої для захисту від теплових випромінювань відповідно до чинних норм.
Інструментальна перевірка ефективності роботи вентиляційних систем повинна проводитись не рідше одного разу на рік, а також після кожного їх капітального ремонту і реконструкції.
Очищення повітропроводів місцевої витяжної вентиляції (аспірації) повинне здійснюватися за графіком, затвердженим роботодавцем.
Приміщення цехів хлорування, ректифікації, відновлення, вакуумної сепарації та приміщення, де встановлені витратні баки тетрахлориду титану, повинні бути обладнані аварійною витяжною вентиляцією.
На роботах, пов'язаних з небезпекою ураження електричним струмом, необхідно застосовувати захисні засоби (штанги, кліщі, ізольовані підставки, інструмент з ізольованими рукоятками, діелектричні рукавиці, боти, калоші, килимки тощо).