рівнемірами на стаціонарних ємностях для зберігання рідких реагентів.
У приміщеннях для складів ксантогенатів, сірконатрію та ціанідів підтримують температуру не вище 25 °C. Сильнодіючі отруйні речовини зберігають в окремих приміщеннях.
Зберігати отруйні реагенти та негашене вапно разом з іншими реагентами забороняється. Негашене вапно зберігають у неспалимому приміщенні, що унеможливлює контактування вапна з водою.
Підлога, стіни та несучі конструкції складів реагентів і всі приміщення реагентного господарства повинні бути водонепроникними та мати відповідний хімічний захист.
Стіни і стелі опоряджують таким чином, щоб на них не накопичувався пил і не сорбувалася пара та можна було очищати і мити їх поверхню. Підлогу облаштовують дренажними лотками з достатнім уклоном для стоку та відводу води в зумпф, з підводом до останнього нейтралізуючих розчинів.
Флотореагенти, сульфогідрат натрію, аміак та інші реагенти, що мають сильний запах, перевозять і зберігають тільки в справних цистернах або металевих бочках зі щільно закритими металевими пробками.
Рідкі, агресивні та високотоксичні реагенти по території підприємства перевозять тільки на обладнаному для цього транспорті і в тарі, що унеможливлює втрату хімікатів.
Солому, стружку і дерево тари, в якій зберігаються бутлі, просочують розчином хлористого цинку або сірчанокислого натрію. Закупорювання бутлів з рідкими реагентами виконують щільним, але не герметичним.
Входити до складу реагентів допускається тільки після попередньої безперебійної роботи витяжної вентиляції протягом 10 хв. Працювати в закритих складах реагентів під час зупинки вентилятора забороняється. Пускач вентилятора розташовують на зовнішній стіні біля дверей складу.
Ремонт вентилятора у разі його несправності виконують одночасно не менше ніж два працівники у протигазах.
Місце складування кожного реагенту позначають написом з назвою реагенту, що зберігається.
Реагенти зберігають за групами сумісності.
Кислоти, аміачну воду, сульфогідрат натрію та інші рідкі флотореагенти розвантажують механізованим способом.
Після зливання з цистерн рідких реагентів необхідно обережно підняти шланг і решту їх видалити зі шланга, після чого відокремити його та утилізувати.
Процеси відкриття ємностей із ціанідами, а також усі роботи, пов’язані із сильнодіючими отруйними речовинами, у тому числі приготування розчинів, механізують.
Під час зливання горючих реагентів із цистерн трубопроводи та цистерни заземлюють.
Перед перекачуванням рідких флотореагентів і хімікатів перевіряють надійність системи контролю рівня заповнення ємностей.
Зварювальні роботи на складі, а також поблизу складу вибухонебезпечних реагентів і у приміщенні насосних установок виконують тільки за наряд-допуском із зазначенням заходів безпеки. При цьому всі легкозаймисті хімічні речовини видаляють зі складу.
Перелік посадових осіб та фахівців, які мають право видавати наряд-допуски, затверджується розпорядчим документом роботодавця.
Вимоги до відділень приготування реагентів
Реагентні відділення, де розчиняють рідкі та тверді хімічні продукти у воді або інших розчинниках, відстоюють і подають приготовлені розчини у витратні баки, ізолюють від інших відділень фабрики.
До роботи у зазначеному відділенні допускаються працівники, які пройшли навчання безпечним методам праці під час приготування реагентів та отримали відповідне посвідчення.
Температурний режим у відділеннях приготування реагентів та їх окремих приміщеннях визначають з урахуванням фізико-хімічних властивостей реагентів, що готують у цих приміщеннях.
У реагентних відділеннях, де можливі раптові виділення шкідливих газів, передбачають аварійну витяжну вентиляцію, а також у визначеному місці зберігають запас протигазів, кількість яких повинна на 50 % перевищувати максимальну облікову кількість працівників, які працюють у зміні.
Біля апаратів для подавання та розмелювання сухих реагентів передбачають місцеві пиловідсмоктувальні пристрої, а в приміщеннях - пристосування для сухого або вологого прибирання пилу.
Подачу реагентів здійснюють у закритих комунікаціях і унеможливлюють розлив продуктів та контакт з ними працівників.
Чани, в яких готують розчини, та відстійники, а також поєднані з ними комунікації монтують так, щоб у разі потреби можна було повністю видалити реагенти, які вони містять, в аварійні ємності, розміщені у розчинних відділеннях.
У реагентних відділеннях передбачають автоматичний контроль заповнення чанів розчином, обладнаний звуковою та світловою сигналізацією.
Апаратура для розчинення органічних та інших пожежо- і вибухонебезпечних речовин повинна бути у виконанні, що унеможливлює виникнення іскор.
Приміщення для приготування ціанистих розчинів ізолюють від інших приміщень реагентного відділення та зачиняють. Дренаж стічних вод і відходів з нього відокремлюють від дренажу з відділень інших реагентів.
Ціанистовміщувальні промислові стоки з використанням хлоропродуктів та інших реагентів знешкоджують тільки в герметичному устаткуванні, що обладнане аспірацією, приладами контролю та дистанційним керуванням.
Уся апаратура та установки, призначені для відкривання банок з ціанідом, завантаження його в бункер, і чани-розчинники, а також чани для розчинення і зберігання готових розчинів ретельно ущільнюються та обладнуються місцевими відсмоктувачами, зблокованими з резервною вентиляційною установкою.
Чани та відстійники для кожного реагенту обладнують переливними трубами і рівнемірами та наносять на них чіткі написи із зазначенням назви реагенту.
Усі трубопроводи та ємності фарбують.
Усі особи, пов’язані з роботою в реагентних відділеннях, ознайомлюються з кольорами трубопроводів.
Розпізнавальний колір трубопроводів повинен відповідати їх вмісту (вода - зелений, пар - червоний, повітря - синій, кислоти - помаранчевий, луги - фіолетовий тощо). Протипожежні трубопроводи фарбують у червоний колір (сигнальний).
Розпізнавальне фарбування трубопроводів виконують суцільним по всій їх поверхні. Метод виконання розпізнавального кольору вибирається залежно від розташування трубопроводів, їх довжини, кількості ліній, розташованих разом, вимог техніки безпеки та виробничої санітарії, умов освітленості і видимості трубопроводів для обслуговуючого персоналу.
Приготування розчинів каустичної соди, хлористого кальцію, хлористого магнію, хлористого амонію, розкриття барабанів, подрібнення великих шматків, завантаження їх у баки-розчинники здійснюють відповідно до вимог, зазначених у розроблених на фабриці інструкціях з безпечного ведення відповідних робіт.
Під час приготування розчинів флотореагентів для місцевого освітлення можливо користуватися переносними лампами з напругою не вище ніж 42 В.
Зберігання тари в робочих приміщеннях реагентного відділення забороняється. Порядок ведення робіт під час знешкодження та здавання на склад тари з-під реагентів визначається розробленою на фабриці інструкцією.
Тару з-під ціанистих сполук знешкоджують негайно і здають на склад окремо від іншої тари.
Вимоги до хвостового господарства
Експлуатацію хвостового господарства здійснюють відповідно до вимог Правил охорони праці під час експлуатації хвостових і шламових господарств гірничорудних і нерудних підприємств, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 19 січня 2015 року № 20, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03 лютого 2015 року № 127/26572 (НПАОП 0.00-1.74-15).
Експлуатацію хвостосховища здійснюють з урахуванням вимог щодо:
охорони ґрунту та підземних вод від забруднення;
охорони прилеглих територій від затоплення під час прориву захисних дамб і підтоплення інфільтраційними водами через днища та греблю шламосховища.
Для забезпечення експлуатації хвостосховища, шламосховища та інших гідротехнічних споруд кожний цех (відділення, дільниця) повинен мати:
річний графік (план) робіт по хвостосховищу;
технічні паспорти на обладнання;
план ліквідації аварії або план ліквідації аварійних ситуацій;
інструкцію з експлуатації хвостового господарства, посадові та технологічні інструкції, інструкції з охорони праці, протипожежної безпеки та промислової санітарії;
щорічні графіки планово-попереджувальних ремонтів споруд, мереж і обладнання тощо;
щорічний технічний звіт про стан гідротехнічних споруд хвостосховища.
Під час розробки технологічних схем з переробки вихідної сировини повинно виключатися з технології застосування токсичних речовин (реагентів) I і II класів небезпеки.
Скид очищеної води зі шламосховища у відкриті водойми здійснюється відповідно до вимог Водного кодексу України.
На гірничозбагачувальних комбінатах створюють хвостосховище і складають у нього всі рідкі відходи для повторного вилучення з них у майбутньому корисних компонентів, а також використання знешламлених хвостів у вигляді піску в будівництві.
На ділянках намитого хвостосховища, у місцях під’їзду та підходів встановлюють попереджувальні знаки та плакати.
Уздовж пульповодів, укладених на естакадах, мостах, галереях, для безпеки їх обслуговування влаштовують проходи завширшки не менше ніж 0,7 м. Проходи на естакадах та мостах повинні мати огородження заввишки не менше ніж 1 м.
Водоприймальні колодязі колектора освітленої води обладнують скобами для спуску та підйому працівників і відгороджують їх для запобігання потраплянню сторонніх плаваючих предметів.
Тунелі, в яких прокладають трубопроводи для відведення освітлених вод із колекторів водосховищ, обладнують вентиляцією, освітленням і електропроводкою для виконання зварювальних робіт.
Обслуговування пульпопроводів, що перебувають під тиском понад 8 атм., виконують з дотриманням заходів, що забезпечують безпечне ведення робіт. На трубопроводах, що перебувають під тиском, забороняється проводити зварювальні роботи, свердлити отвори тощо.
Огляд водоскидних споруд і проведення в них ремонту виконують за наряд- допуском. Про перебування працівників у колодязях, ємностях і колекторах сповіщають попереджувальними плакатами.
Роботи в колекторі мають виконувати не менше ніж два працівники. Крім того, на весь час перебування працівників у колекторі при вході або виході з нього має знаходитись не менше двох працівників.
Працівників, які знаходяться в колекторі, забезпечують ліхтарем та телефонним зв’язком із працівниками, які знаходяться на вході чи виході.
Спуск працівника у водоприймальний колодязь розпочинається за умови знаходження на поверхні біля колодязя двох працівників, які можуть надати допомогу.
Працівника, що спускається в колодязь на глибину більше ніж 5 м, забезпечують електричним ліхтарем та зв’язком із працівниками, які знаходяться на поверхні.
Під час спуску в колодязь обов’язковим є використання запобіжного пояса та пенькового каната, кінець якого надійно закріплюють на спускових скобах чи стійках колодязя.
Перед спуском працівників у колектор або колодязь перевіряють склад повітря в них. За наявності в повітрі шкідливих домішок робота в колекторі або колодязі забороняється.
Для підходу до колодязів використовують містки.
Плавучі засоби, що знаходяться на хвостосховищі, утримуються у справному стані, мають написи із зазначенням вантажопідйомності, а на борту - рятувальні засоби (рятувальні круги, прядив’яні канати та черпаки для вичерпування води).
Рівень води у відстійному ставку повинен бути нижче гребеня намивної дамби не менше ніж на 1,5 м, а ширина пляжу - дорівнювати не менше 2,5-кратній висоті дамби хвостосховища на момент намиву.
Намив дамби хвостосховища проводять у теплу пору року. При температурі повітря нижчій ніж -5 °C скидання пульпи на пляж забороняється. За згодою проектної організації можливе зосереджене скидання пульпи на пляж із випусків при температурі зовнішнього повітря до -10 °C.
Купатися в ставках хвостосховища та використовувати воду із хвостосховища для господарських потреб, пиття, а також для напування тварин забороняється.
У приміщенні насосної станції вивішують затверджену роботодавцем загальну схему насосного, енергетичного та іншого устаткування станції, трубопроводів та їх перемикань із зазначенням стаціонарних номерів усіх агрегатів і запірно-регулювальної арматури.
Щодня перевіряють справність сигналізації для оповіщення про аварійне відключення насосів, переповнення хвостових і дренажних зумпфів і лотків відповідні працівники, на яких покладено виконання цих функцій розпорядчим документом роботодавця.
У приміщеннях насосних станцій обслуговування запірної та регулювальної арматури повинно бути безпечним, а арматура - справною.
Усі обертові частини насосних агрегатів огороджують; підлогу та драбини тримають у чистоті; розлите мастило збирають.
Зумпфи огороджують або закривають суцільними настилами чи ґратами для запобігання падінню у них працівників.
Для вільного доступу до всмоктувальних трубопроводів влаштовують трапи.
На території хвостосховища розташовують побутові приміщення для працівників, які його обслуговують.
Для кожної фабрики складається ПЛА.
Усі працівники ознайомлюються із ПЛА та змінами до нього під особистий підпис.
У ПЛА фабрики передбачають заходи безпеки у разі можливого руйнування або розмиву дамби хвостосховища.
У разі зміни технології робіт, запасних виходів, шляхів пересування людей на хвостосховищі у ПЛА у триденний строк вносять необхідні зміни та доводять до відома всіх працівників під особистий підпис.
Забороняється допуск до роботи працівників і посадових осіб, не ознайомлених із ПЛА щодо роботи, яку вони виконують.
Консервацію хвостосховища розпочинають після природного ущільнення в результаті фільтрації та випаровування рідкої фракції намитих матеріалів до кондицій, що дають змогу використовувати необхідну для земляних робіт техніку.
Вимоги під час агломерації, огрудкування та брикетування, до устаткування
випалу вапна та інших матеріалів
Вимоги під час агломерації та огрудкування
На кожній фабриці з урахуванням конструктивних особливостей її обладнання, виду палива, що застосовується, наявності несприятливих з питань безпеки факторів (пило-, газо- і тепловиділення) розробляються інструкції з безпечного ведення робіт під час технологічних процесів агломерації та огрудкування.
У технологічних інструкціях з виробництва котунів (агломерату) зазначаються основні технологічні параметри роботи випалювальних (агломераційних) машин та іншого обладнання фабрики, безпечні способи їх регулювання та контролю, а також особливості експлуатації, у тому числі пуску і зупинення (планового та екстреного) під час роботи, а також вимоги з охорони праці.
Улаштування та експлуатацію газового господарства фабрик, у тому числі приймання газу на випалювальні (агломераційні) машини, у топки подрібнювальних установок, у сушильні та інші установки, які працюють на газу, а також порядок розпалювання і гасіння пальників здійснюють згідно з вимогами НПАОП 27.1-1.09-09 та НПАОП 0.00-1.76-15.
Улаштування та експлуатацію трубопроводів пари, приймання пари здійснюють відповідно до вимог Правил охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 05 березня 2018 року № 333, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 квітня 2018 року за № 433/31885.
Улаштування та експлуатацію установок на фабриках огрудкування, що працюють на рідкому паливі, у тому числі порядок приймання палива, розпалювання та гасіння пальників, здійснюють відповідно до вимог НПАОП 27.0-1.01-08.
Під час планових і екстрених зупинок випалювальних і агломераційних машин обов’язкове дотримання наступної послідовності виконання операцій: спочатку припиняють подачу шихти, потім палива та повітря. Тягодуттьові машини (ексгаустери, димососи, вентилятори) зупиняють лише після повного згоряння палива на машині.
Горни випалювальних (агломераційних) машин обладнують автоматичною відсічкою подачі палива на пальники під час зупинки тягодуттьових машин, а також під час падіння тиску газу і повітря нижче визначеного рівня.
Доступ до засувок усіх колекторів і пальників повинен бути зручним і безпечним. Керування засувками (шиберами), встановленими на колекторах відхідних і рекупераційних газів, механізують та електрифікують і здійснюють дистанційно з операторської. Крім того, передбачають можливість зручного ручного керування ними.
Усі основні робочі місця фабрик огрудкування обладнують світло-звуковою сигналізацією та прямим телефонним зв’язком з операторською (пультом керування).
Працівників, які обслуговують газове господарство фабрики, забезпечують необхідною газозахисною апаратурою, яку зберігають у відведених для неї місцях поблизу робочих місць.
Газозахисну апаратуру перевіряють не рідше двох разів на рік на спеціальній установці з відображенням результатів перевірки в спеціальному журналі за формою, встановленою роботодавцем. Крім того, перевірку справності газозахисних апаратів проводять перед і після кожного їх застосування.
Стінки й склепіння горнів випалювальних і агломераційних машин, а також газоповітряні колектори відхідних і рекупераційних газів, бункери для відбору пилу, що знаходяться всередині корпусів, теплоізолюють із забезпеченням температури їх поверхні не вище ніж 45 °C. Поверхню теплоізоляції періодично очищають від пилу. У разі неможливості дотримання температури 45 °C нагріту поверхню огороджують для запобігання випадковому дотику працівників.
Уздовж агломераційної машини встановлюють укриття, яке примикає до горна. За відсутності укриття встановлюють водоохолоджувальні штори на відстані, що забезпечує повне екранування розжареної поверхні шихти.
Зони робочих майданчиків агломераційних і випалювальних машин у місцях завантаження постелі і шихти (котунів) на візку, головну частину машин з торця та боків огороджують для унеможливлення доступу обслуговуючого персоналу в зону виходу візків на робочу гілку.
Також огороджують приводи роликів роликоукладальника та місце дії механізмів завантаження котунів (хитний укладальник, роликовий грохот-живильник тощо).
Доступ до цих місць здійснюють тільки після зупинення машин і обладнання відповідного блокування.
Випалювальну машину забезпечують ефективним ущільненням між горном і випалювальними візками для унеможливлення вибивання газів та інфрачервоного випромінювання у приміщення в процесі випалювання котунів.
Отвори в перекритті для виходу візків на робочу гілку головної частини машини огороджують металевими листами, які укладають впритул до візків.
Бункери вихідної сировини, шихти, звороту (дрібняк, відсіяний від готового агломерату) та постелі обладнують аспіраційними установками, що запобігають пило-, паро- та газовиділенню.
Отвори бункерів закривають ґратами з чарунками розміром 200 х 200 мм.
Місця завантаження матеріалу в бункери конвеєрами закривають для унеможливлення пилоутворення.
Дверцята люка, призначеного для доступу працівників до змішувального барабана під час його очищення та ремонту, обладнують блокуванням, яке виключає можливість запуску барабана в роботу з відкритими дверцятами як при місцевому, так і дистанційному керуванні.
На діючих фабриках використання гарячого звороту для підігріву шихти допускається за спеціальним проектом використання гарячого звороту для підігріву шихти.
Технологія спікання агломерату повинна забезпечити отримання звороту, виключаючи його зависання в бункерах.
У разі зависання гарячого звороту або іншого гарячого матеріалу у бункерах його обвалення проводять стисненим повітрям. Ручне шурування завислого звороту допускається, якщо грохот не працює, зворот охолоджений, а також вжито додаткових заходів безпеки.
Влаштування шурувальних люків у бункерах гарячого звороту забороняється.
Використовувати воду для обвалення завислого у бункері звороту та інших гарячих матеріалів, а також їх охолодження забороняється. Воду можна використовувати тільки для охолодження конструкції бункера та грохота звороту лише після їх вивільнення від гарячих матеріалів і вжиття додаткових заходів безпеки.
Під час транспортування гарячого звороту стрічковими конвеєрами його подають на шар шихти, попередньо укладеної на стрічку. Галереї цих конвеєрів обладнують припливно-витяжною вентиляцією з обов’язковим підігрівом у холодну пору року повітря, що подається до галереї.
Вузол гарячого звороту ізолюють від інших приміщень і дільниць фабрики.
Охолоджувальні барабани для видалення пари і пилу та змішувальні барабани під час застосування гарячого звороту для підігріву шихти обладнують з торців герметичними укриттями, приєднаними до системи витяжної вентиляції.
Дверцята люків для доступу працівників усередину барабанів для очищення і ремонту обладнують блокуванням, що унеможливлює пуск барабана з відкритими дверцятами як з місцевого, так і дистанційного керування.
Очищати завантажувальні жолоби барабанів-змішувачів і барабанів- охолоджувачів під час перебування всередині барабана забороняється.
Розчищення жолоба під бункером осипу головної частини машин звороту здійснюють тільки зі змонтованих для цього майданчиків.
Для запобігання руйнуванню горна випалювальної машини, викидам полум’я та продуктів згоряння у приміщення в разі можливих порушень правил експлуатації машини на горні встановлюють вибухові клапани.
Ремонт кладки горна випалювальної і агломераційної машини виконують за нарядом-допуском при розібраних електричних схемах приводу машини та тягодуттьових засобів, а також після встановлення переносного вентилятора для подачі у горн холодного повітря.