НПАОП 1.8.10-1.06-97 ПРАВИЛА БЕЗОПАСНОСТИ ДЛЯ МАСЛО-ЖИРОВОГО ПРОИЗВОДСТВА

pепашок неодинакової товщини; наявність олійних плям на черепашках,

вихід олії з макухою, перерви у виході черепашок) - слід провести

заходи із стабілізації режиму пресування.

1.27. При необхідності збереження мезги та макухи у пресуваль-

ному цеху допускається у кількості, що не перевищує робочого об'єму

жаровні. За темперарурою зберігання мезги та макухи повинен бути

встановлений контроль. У разі підвищення температури, макуху і мез-

гу слід перелопатити, а при усуненні причин, викликаних необхідніс-

тю розвантаження мезги та макухи на підлогу, їх слід негайно пере-

робити.

E

 

2. ЗБЕРІГАННЯ ДОПОМІЖНИХ МАТЕРІАЛІВ

F

2.1. Зберігання, транспортування і робота з кислотами, луга-

ми та іншими хімічними речовинами повинні відповідати вимогам пiд-

розд. 7.2.2 ч.1 цих EПравилF.

2.2. Каталізатор, покритий пасивованою оболонкою, при пору-

шенні оболонки може загорятися. Каталізатор повинен зберігатися у

закритих металевих бочках. Відкрите зберігання таблетованого ката-

лізатора не допускається.

E

 

3. ВИРОБНИЦТВО РАФІНАЦІ° І ДЕЗОДОРАЦІ° ЖИРІВ

F

3.1. Баки для зберігання олії і жирів повинні бути забезпече-

ні зливно-наливними, підігрівальними і контрольно-вимірювальними

приладами.

3.2. Ємкісне устаткування (баки, збірники, резервуари тощо),

що працює під тиском повинно бути обладнано:

а) люками (лазами) для огляду, чищення і ремонту з накривка-

ми, які щільно закриваються;

б) покажчиками рівня рідких продуктів;

в) мірильними і світловими люками.

Верхні люки (лази), окрім кришок, повинні бути обладнані

заглибленими і надійно закріпленими гратами, які знімаються, з ко-

мірками не більше 0,1х0,1 м.

3.3. Апарати (агрегати), які потребують спостереження за

температурою і тиском (вакуумом) і знаходяться на значній відстані

від робочого місця або при відсутності прямого спостереження повин-

ні бути забезпечені місцевими покажчиками і дистанційними реєструю-

чими пристроями і приладами, які встановлюються на щиті.

3.4. Нейтралізатор повинен бути обладнаний автоматичним

пристроєм, який відключає подачу гріючої пари в "сорочку" або змі-

йовик при досягненні температури жиру 95■ С.

 

 

133

 

3.5. Нейтралізатор повинен бути закритий накривкою і забез-

печений покажчиками рівня наповнення. Наповняти нейтралізатор вище

встановленої позначки не дозволяється.

3.6. Нейтралізатор повинен мати манометр на паровій "сороч-

ці" і запобіжний клапан на підвідному паропроводі.

3.7. Відстій, що утворився на дні нейтралізатора повинен бу-

ти видалений до початку нагрівання олії.

3.8. Не дозволяється вести процес нейтралізації при сильному

піноутворенні, яке загрожує викидом.

3.9. Шарнірна труба нейтралізатора повинна бути обладнана

підйомною лебідкою.

3.10. Не допускається подача пари в "сорочку" або змійовик

незаповненого нейтралізатора.

3.11. На вакуум-сушильному апараті повинні бути встановлені

вакуумметр, термометр на паровій "сорочці" і запобіжний клапан на

підвідному паропроводі.

3.12. Кришка лаза для чищення, огляду і ремонту апарата по-

винна легко відчинятися, щільно зачинятися і мати надійну ущільнюю-

чу прокладку.

3.13. Оліємірильне скло повинно бути забезпечене металевою

оправою і пристроями, які перекривають вихід олії з апарата у ви-

падку пошкодження скла.

3.14. Вакуум-сушильна установка повинна мати пристрої, які

виключають попадання води або жиру у вакуум-насос.

3.15. Випробування вакуум-сушильної установки та інших апа-

ратів, які працюють під вакуумом, на щільність після монтажу, ре-

монту (із застосуванням зварювання елементів, які працюють під роз-

рідженням,) і періодичність, у термін, встановлений виробничою інс-

трукцією, повинні піддаватися гідравлічним випробуванням пробним

тиском 0,193 МПа (2 кгс/кв.см).

3.16. Апарати, які працюють під вакуумом, повинні випробову-

ватися на вакуум з залишковим тиском за нормами заводу-виготовлюва-

ча.

3.17. Вакуум-прес повинен бути забезпечений манометром на лі-

нії надходження олії; тиск фільтрації не повинен перевищувати

0,196 МПа (2 кгс/кв.см).

3.18. Не допускається робота фільтрпреса при наявності течі

олії між рамами, плитами і в армаратурі.

3.19. Працюючі фільтрпреси повинні бути захищені салфетками

для попередження розбризкування олії.

3.20. На гідравлічній системі затискача преса повинен бути

встановлений манометр; тиск на затискачі фільтрпреса повинен від-

повідати паспортним даним завода-виготовлювача.

Електродвигун, призначений для затиску фільтрпреса, повинен

бути захищений від перевантаження.

3.21. Розбирання і складання сепаратора повинно виконуватися

згідно з інструкцією.

3.22. Для знімання і встановлення барабана сепаратора пови-

нен бути обладнаний спеціальний електротельфер.

3.23. Для запобігання порушення балансування сепаратора за-

бороняється заміняти його деталі з інших сепараторів тієї ж марки.

3.24. Кришка сепаратора повинна бути обладнана блокiровкою,

яка не дозволяє пуск сепаратора при відкритій кришці.

3.25. Перед пуском сепаратора необхідно переконатися у пра-

вильності його складання.

У спеціальному журналі повинні бути відзначені прізвища:

а) слюсаря, який проводив складання;

б) особи, яка дозволила пуск його в роботу.

3.26. При виникненні вібрації, різких коливань числа обертів,

стороннього шуму сепаратор повинен бути зупинений.

 

 

134

 

3.27. Для безпечної зупинки сепараторної лінії у випадку

припинення подачі пари, води чи електроенергії необхідно в першу

чергу зупинити пароежектор і зняти вакуум у сушильному апараті,

вимкнути насос подачі сирої олії і після цього здійснити послідовну

зупинку всіх сепараторів, насосів і змішувачів.

3.28. На дезодораторах періодичної дії у випадку наявності

запірного пристрою на вакуумній лінії слід встановити у верхній

частині апарата запобіжну мембрану, розраховану на тиск

0,147 МПа (1,5кгс/кв.см).

3.29. Засувка на трубі сухопарника (якщо вона необхідна) по-

винна бути змонтована так, щоб шпиндель розташовувався у горизон-

тальному положенні. Конструкція засувки повинна виключати можли-

вість випадіння дисків-щічок при переміщенні шпинделя.

3.30. Трубопровід для подачі гострої пари у дезодоратор по-

винен мати редукуючий пристрій з манометром і запобіжним клапаном,

встановлений з боку меншого тиску.

3.31. Дезодоратор повинен бути оснащений вакуумметром з від-

повідними границями вимірювання.

3.32. Висота барометричної труби, яка відповідає мінімально-

му залишковому тиску в дезодораторі повинна виключати можливість

попадання в дезодоратор води з барометричної системи.

3.33. Підігрівання олії в дезодораторі повинно проводитись

тількі під вакуумом.

3.34. Паропровід гострої пари повинен забезпечуватися прист-

роєм для спускання конденсату з лінії перед подачею гострої пари в

дезодоратор.

3.35. Не допускається робота дезодораційної установки при

переповненому краплезбірнику.

3.36. При використанні в якості реактора переетерифікації

дезодоратор повинен бути укомплектований спеціальним боксом і тру-

бопроводом для введення елюату натрію під шар жиру в апараті згідно

з вимогами "Инструкции по технике безопасности при использовании

элюата натрия в производстве переэтерифицированных жиров."

3.37. Промивання дезодоратора періодичної дії луговим розчи-

ном і водою з барботуванням парою повинно проводитися:

а) при відкритій засувці на трубі сухопарника (на лінії "де-

зодоратор-барометричний конденсатор");

б) при безперервній подачі води на барометричний конденса-

тор;

в) при постійному спостереженні за показаннями манометра.

3.38. Під час промивання дезодоратора пара не повинна пода-

ватися в ежекторний блок (вакуум-насос не повинен працювати; над-

лишковий тиск на лінії гострої пари після редукційного клапана не

повинен перевищувати 0,0686 МПа (0.7кгс/кв.см).

3.39. Промивання дезодоратора безперервної дії (типу

Де-смет) повинно проводитися відповідно до інструкції фірми-виго-

товлювача.

3.40. При припиненні подачі пари, води і електроенергії, а

також у випадку різкого падіння вакууму дезодораційна установка по-

винна бути негайно зупинена.

3.41. Насоси, які мають графітні або гумові ущільнення саль-

ників пускати в хід "вхолосту", без рідини не дозволяється.

3.42. У ротаційних, коловоротних і поршневих насосах для

запобігання аварії під час роботи не можна закривати крани на наг-

нітальному боці, якщо відсутні перепускні пристрої.

 

 

 

E 135

4. ВИРОБНИЦТВО ГІДРОВАНИХ ЖИРІВ

F

4.1. Виробництво гідрованих жирів для продування апаратів,

технологічних трубопроводів повинно бути забезпечене інертним га-

зом.

4.2. Апарати, компресори і трубопроводи з вибухонебезпечними

і шкідливими речовинами для індивідуального періодичного промивання

і продування повинні мати штуцери для підключення до них трубопро-

водів пари, води, інертного газу.

4.3. Штуцери під час роботи апаратури і технологічних тру-

бопроводів повинні бути відокремлені від лінії пари, води і інерт-

ного газу шляхом зняття ділянок трубопроводів, а на апаратурі, яка

вимикається, - встановлені заглушки.

4.4. На всіх трубопроводах, якими в автоклавний цех подаєть-

ся водень, олія, інертний газ і вода повинні бути зворотні клапа-

ни.

4.5. Апарати, паропроводи, трубопроводи гарячої води і тех-

нологічні трубопроводи, що проходять через виробничі приміщення

підлягають зовнішній ізоляції. Теплоізоляційні матеріали для гаря-

чих поверхонь апаратів, трубопроводів повинні бути непористими і

негорючими.

Застосування скловати для теплоізоляції апаратів і техноло-

гічних трубопроводів, призначених для рослинної олії, жирів, сало-

масу, не допускається.

4.6. Нові чи відремонтовані запобіжні клапани, встановлені

на посудинах, які працюють під тиском вищим за 0,07 МПа

(0,7кгс/кв.см) повинні бути відрегульовані на стенді на робочий

тиск, перевірені на щільність затвора і рознімних з'єднань у відпо-

відності до вимог розд. 8.10 ч.1 цих EПравилF.

4.7. Запобіжний клапан на автоклавах і саломасовідстійниках

повинен бути обладнаний відвідною трубкою і спеціальним збірником,

який обігрівається парою. Викид водню в атмосферу повинен проводи-

тися зі збірника.

4.8. На трубопроводі відпрацьованого водню, що направляється

з автоклава в очисну систему повинно бути встановлено редукційне

пристосування (або ручний редукційний вентиль) з манометром і запо-

біжним клапаном на боці меншого тиску.

4.9. На вводі трубопроводу, який подає водень в автоклав-

ний цех повинна бути встановлена зовні будівлі (у безпечному міс-

ці) на відстані не менше 3 м і не далі 50 м від стінки буді-

влі запірна апаратура з дистанційним керуванням.

4.10. Запірна арматура, яка щойно встановлюється або відре-

монтована повинна бути перевірена на герметичність на стенді на

полуторний тиск на протязі 5 хвилин.

4.11. Кришки лазових отворів у баках для олії і збірниках

фільтрованого саломасу повинні бути завжди зачинені.

4.12. Апарати, посудини, в яких обробляються або зберігають-

ся олія, саломас, каталізатор в олії з температурою більше 100■ С,

що небезпечні при попаданнi до них вологи повиннi бути позначенi

згiдно з ГОСТ 12.4.026-76. Ці посудини і апарати необхідно контро-

лювати з метою запобігання попадінню до них вологи і можливого по-

дальшого викиду з них гарячої олії.

4.13. Водневий компресор повинен бути забезпечений:

- зворотнім клапаном на нагнітальному трубопроводі;

- манометром і запобіжним клапаном на кожному ступеню комп-

ресора, які слід розташовувати перед вимикальною арматурою.

- стояком для викиду водню у атмосферу при продуванні і від

запобіжних клапанів;

- термометрами для контролю температури охолодженої води і

масла в системі мащення;

 

 

136

 

- обвідним трубопроводом для створення можливості продування

системи, обминаючи компресор;

- запірною арматурою на всмоктувальних і нагнітальних тру-

бопроводах, які дозволяють надійно і безпечно відключати компресор;

- манометром або U-подібним водяним манометром, який пока-

зує тиск газу на пiдвiдному газопроводi.

4.14. Компресор для водню повинен мати сигнальні автоматичні

пристрої (блокування) для вимикання електродвигуна:

- при тискові на всмоктувальній лінії компресора нижче вста-

новленого паспортом компресора;

- при підвищенні температури охолодженої води, яка виходить

вище 40■ С (або при припиненні надходження води);

- при зниженні рівня дзвона газгольдера до мінімально допус-

тимого положення (10% від об'єма).

4.15. Посудини і апарати компресорних установок, які працю-

ють під тиском (буферні ємкості, холодильники, глушники) повинні

відповідати вимогам Правил будови i безпечноi експлуатацii посудин,

що працюють пiд тиском.

4.16. При проведенні технологічних процесів не дозволяється:

- працювати на установках при несправних контрольно-вимірю-

вальних приладах;

- працювати на апаратах і машинах, в яких виникають шум,

вібрація, в яких несправні мастильні пристрої;

- швидко відкривати парові вентилі, щоб запобігти гідравліч-

них ударів у паровій системі;

- виконувати підтягування болтів, фланців, муфтових з'єд-

нань, набивку сальників на апаратах і комунікаціях, які знаходяться

під тиском і на рухомих частинах устаткування;

- подавати саломас на фільтрацію під тиском;

4.17. При проведенні процесу гідратації не допускається про-

тікання жиру через крани, фланці.

4.18. При складанні фільтрпресів не допускається утворення

складок фільтртканини в місцях затиску. Під час фільтрації саломасу

не дозволяється перевищувати температуру, тиск.

4.19. Чищення саломасних фільтрпресів повинні проводити двоє

робітників у захисному одязі і фартухах з фільтротканини, яка зак-

риває ноги від бризок. Видалення каталізатора з піддонів фільтрпре-

сів повинно бути механізовано. Використана фільтротканина негайно

видаляється за межі цеху, щоб запобігти самозагоряння.

4.20. Працюючі фільтрпреси повинні мати захист на випадок

розбризкування саломасу. Накривати фільтрпреси фільтротканиною за-

бороняється.

4.21. Ємкості фільтрованого саломасу повинні бути обладнані

витяжними трубами, виведеними вище даху.

4.22. Видалення парів акролеіну і летючих продуктів при

фільтрації саломасу повинно проводитися природною вентиляцією крізь

витяжні труби зонтів, встановлених над кожним фільтрпресом.

4.23. Апарати і устаткування, які виділяють пил повинні бу-

ти закриті і обладнані місцевими аспіраційними і пилоуловлюючими

пристроями. Подавання таблеток пасивованого каталізатора з тари на

розмелювання, а також скидання подрібненого каталізатора у резерву-

ар з олією повинно виконуватися за допомогою вакуума.

4.24. Наявність водню в повітряному середовищі у верхній

зонi виробничих приміщень слід контролювати за допомогою швидко-

діючих сигналізаторів горючих газів, світловою і звуковою сигналі-

зацією, електрообладнання яких повинно відповідати вимогам ПУЕ.

Повітрозабірні пристрої до приладу-сигналізатора у приміщен-

ні автоклавного відділення і компресорної станції для водню повинні

бути встановлені у верхній зоні приміщення під стелею, у місцях

можливого накопичення водню.

 

 

137

 

4.25. Водень з верхньої частини виробничих приміщень, що ви-

діляється з апаратів і арматури внаслідок недосконалої герметизації

і при аваріях повинен видалятися в атмосферу крізь постійно відк-

риті аераційні ліхтарі або крізь отвори витяжних труб, установлених

у стелі, за рахунок підйомної сили водню при постійно діючій прип-

ливній вентиляції.

4.26. В автоклавному відділенні і в приміщенні, де встанов-

лені компресори водню повинна бути передбачена аварійна припливна

механічна вентиляція, яка забезпечує разом з постійно діючою прип-

ливною вентиляцією 8-кратний обмін повітря за годину.

Сигналізатори горючих газів повинні блокуватися з пусковим

пристроєм аварійної вентиляції, які вмикаються при вмісті в повітрі

20% (об'єма) водню від нижнього граничного рівня вибуху. Ручні пус-

кові пристрої аварійної вентиляції повинні розташовуватися біля

вхідних дверей зовні приміщення.

4.27. З метою виключення можливості утворення вакууму і

підсмоктування повітря в апарати при зупинці технологічної лінії,

які не зв'язані з відкриванням апаратів, останні необхідно залишати

під тиском водню з газгольдера.

4.28. У випадку відсутності тиску чи виникнення в газопрово-

ді вакууму на ділянці "газгольдер - буферна ємкість низького тиску"

повинна спрацьовувати автоматична система вимкнення компресора.

E

5. ВИРОБНИЦТВО ПЕРЕЕТЕРIФІКАЦІ° ЖИРІВ.

F

5.1. Завантаження змішувачів алкоголятом натрію повинно про-

вадитися з барабанів, розташованих усередині боксу.

Для завантаження алкоголяту натрію з мішків має бути вста-

новлений сухий бокс, обладнаний гумовими рукавами з рукавичками для

рук робітника. Рекомендується використовувати прозорі бокси з орг-

скла, які забезпечують візуальне спостереження за розкриванням міш-

ків і завантаженням каталізатора у змішувач.

5.2. Для приготування олійної суспензії алкоголят натрію не-

обхідно використовувати з одного або декілька барабанів.

У разі неповного використання порошкоподібного алкоголяту

натрію з барабанів, невикористаний повністю мішок з каталізатором

повинен бути зав'язаний і барабан герметично закритий. Залишок

нейтралізатора повинен бути закритий у спеціальному негорючому схо-

вищі до наступного завантаження. Не допускається зберігання каталі-

затора у негерметичній упаковці.

5.3. Змішування жиру, який підлягає переетерiфікації, з по-

рошкоподібним каталізатором проводиться безпосередньо в перее-

терiфікаторі.

5.4. Завантаження порошкоподібного алкоголяту натрію в пере-

етерiфікатор необхідно проводити з використанням захисного боксу з

трубою за допомогою вакууму під шар інтенсивно перемішуваного жиру.

5.5. Змішувач повинен бути обладнаний трубопроводом для пог-

линання порошку, який виведено у нижню частину апарату під ша-

ром жиру. Зовнішній кінець трубопроводу у вигляді гнучного шлангу

для забирання за допомогою вакууму порошку каталізатора з поліети-

ленового мішка повинен мати наконечник з матеріалу, що не дає іс-

кор. Для зняття зарядів статичної електрики наконечник повинен бути

заземлений.

5.6. Змішувач для приготування масляної суспензії повинен

бути забезпечений інтенсивною мішалкою, водяною охолодженою "сороч-

кою" і підключений до вакуум-насоса через гідрозатвор (уловлювач)

для уловлювання проскакування алкоголяту натрію.

5.7. Рівень олії у змішувачі, при якому допускається заван-

таження алкоголяту натрію повинен мати чітку позначку, доступну

для контролю.

 

 

138

 

5.8. Не дозволяється на ділянці завантаження алкоголяту нат-

рію користуватися відкритим вогнем і проводити роботи, що виклика-

ють іскроутворення.

 

E

5.9. ЗБЕРІГАННЯ АЛКОГОЛЯТУ НАТРІЮ

F

5.9.1. Склад алкоголяту натрію повинен бути розташований в

окремому приміщенні - закритому, сухому, неопалюваному і з постій-

ним вентилюванням.

5.9.2. Допускається обладнувати склади в будівлі, прибудова-

ній до окремо розташованих приміщень (окрім складів для зберігання

продуктів). Улаштування складу в підвальних і нижніх поверхах гро-

мадських, виробничих і допоміжних будівель не допускається.

5.9.3. Приміщення складу повинно бути обладнано легкодоступ-

ними, зручними стелажами на висоті не менше 0,2 м від підлоги з ме-

ханізованим підніманням барабанів на стелаж.

5.9.4. Склад повинен бути обладнаний пожежною сигналізацією,

забезпечений сухим піском для гасіння місцевих осередків загоряння

алкоголяту натрію.

5.9.5. Допускається одночасно зберігати у складі до 5 т ал-

коголяту натрію, але не більше 2 т у кожному відсіку.

5.9.6. При зберіганні алкоголяту натрію необхідно слідкувати

за збереженням герметичності барабана, не допускається контакт ка-

талізатора з вологою і повітрям.

5.9.7. Алкоголят натрію повинен зберігатися на складі у гер-

метичній заводській упаковці. На дверях складу, усередені складу в

місцях зберігання, на ділянках робіт з отруйними речовинами повинен

бути напис "Обережно! Отруйні речовини" згідно з ГОСТ 12.4.026-76.

5.9.8. У приміщеннях для зберігання алкоголяту натрію не до-

пускається зберігання інших речовин.

 

E

6. ВИРОБНИЦТВО МАРГАРИНУ

F

6.1. Розтоплення твердих жирів повинно проводитися в окремо-

му ізольованому приміщенні.

6.2. Розтоплювальна камера і кабіни для розтоплювання жирів

гострою парою повинні бути обладнані дверима, які щільно зачиняють-

ся, i витягувальними трубами без запірних пристро1в.

6.3. Діаметр розтоплювального штуцера повинен бути меншим

діаметра отвору в діжці, щоб залишався достатній зазор для вільного

виходу крізь нього надлишкової (несконденсованої) пари.

6.4. Надлишковий тиск пари для розтоплення жирів не повинен

перевищувати встановленого технологічним регламентом.

6.5. Зачищення розтоплювальних камер повинно проводитися

після їх охолодження до 40■ С.

6.6. Завантаження і вивантаження бочок з ванни для глухого

розігрівання, а також дерев'яних діжок в розтоплювальну камеру по-

винні бути механізовані.

Завантажити