роботі електроустаткування.
105
E
10.3. Обслуговування устаткування
F
10.3.1. Перевірка знань персоналу, який обслуговує електроуста-
новки, повинна провадитись у комісії того підприємства, на якому пра-
цює особа, знання котрої перевіряються.
10.3.2. Кожному працівникові, який пройшов перевірку знань, ви-
дається посвідчення встановленої форми з присвоєнням групи (II-V) що-
до електробезпеки.
10.3.3. Спеціалісту з охорони праці, який не пройшов перевірки
знань ПТБ і ПТЕ, ПУЕ та інструкцій, ніяких вказівок електротехнічному
персоналу давати не дозволяється.
10.3.4. При обслуговуванні електроустановок напругою до 1000 В
без зняття напруги на струмоведучих частинах та поблизу них необхід-
но:
- огородити розташовані поблизу робочого місця та інші струмо-
ведучі частини, що знаходяться під напругою, до яких можливе випадко-
ве доторкання;
- працювати в діелектричних калошах або стоячи на ізолюючій під
ставці чи на діелектричному килимку;
- застосовувати інструмент з ізолюючими рукоятками (викрутки
повинні мати ізольовані стержні), а при відсутності вказаного інстру-
менту - користуватись діелектричними рукавицями.
10.3.5. Встановлення та зняття запобіжників, як правило, вико-
нується при знятій напрузі. Під напругою, але без навантаження, допу-
скається встановлення та зняття запобіжників на приєднаннях, у схемі
яких відсутні комутаційні апарати.
10.3.6. Для підготовки робочого місця при роботах із зняттям
напруги повинні бути виконані у зазначеному порядку такі технічні
заходи:
- виконані необхідні вимкнення та вжиті заходи до недопущення
подачі напруги на місце роботи;
- на приводах ручного та на ключах дистанційного керування ко-
мутаційної апаратури вивішені забороняючі плакати;
- перевірена відсутність напруги на струмоведучих частинах, на
які повинне бути накладене заземлення для захисту людей від ураження
електричним струмом;
- накладене заземлення;
- вивішені попереджувальні та розпоряджувальні плакати;
- огорожені, у разі необхідності, робочі місця та струмоведучі
частини, що лишились під напругою.
10.3.7. Організаційними заходами, що гарантують безпечне веде-
ння робіт на електроустановках, є:
- оформлення робіт нарядом-допуском, розпорядженням або пере-
ліком робіт, що виконуються у порядку поточної експлуатації;
- допущення до роботи;
- нагляд під час роботи;
- оформлення перерви у роботі, переведень на інше робоче міс-
це, закінчення роботи.
10.3.8. Відповідальними за безпеку робіт є:
- особа, що видає наряд та віддає розпорядження;
- допускаючий - відповідальна особа з оперативного персоналу;
- відповідальний керівник робіт;
- виконавець робіт;
- спостерігач;
- члени бригади.
10.3.9. Наряд видається оперативному персоналу безпосередньо
перед початком підготовки робочого місця (до початку роботи бригади).
Видавати наряд напередодні проведення робіт не дозволяється.
106
10.3.10. Наряд на роботу виписується у двох примірниках. Він
заповнюється з застосуванням копіювального паперу за умови чіткості
та ясності записів у обох примірниках. Оформлення наряду слід викону-
вати відповідно до п. 7.2.1.5 ч.1 цих EПравилF.
10.3.11. На всі роботи, які виконуються зі зняттям напруги, ви-
дається один наряд.
10.3.12. Виконавець робіт, що виконуються за нарядом в електро-
установках напругою понад 1000 В, повинен мати групу з електробезпеки
не нижчу за IV, а в установках до 1000 В - не нижчу за III.
10.3.13. Перед допуском до роботи відповідальний керівник та
виконавець робіт разом з допускаючим перевіряють виконання технічних
заходів з підготування робочого місця та проводять інструктаж.
10.3.14. Час допуску бригади та закінчення робіт з наведенням
номеру наряду та змісту робіт вноситься до оперативного журналу.
10.3.15. Власник підприємства разом зі спеціалістом з охорони
праці визначає перелік професій неелектротехнічного персоналу,
пов'язаного з роботою, при виконанні якої може виникнути небезпека
ураження електричним струмом. Цей персонал повинен проходити щорічну
перевірку знань безпечних методів роботи по обслуговуванню установки.
Перевірку знань здійснює відповідальний за електрогосподарство підп-
риємства, цеху, дільниці, або за його письмовою вказівкою особа, яка
має групу з електробезпеки не нижчу за III.
Присвоєння групи I неелектротехнічному персоналу оформлюється
у спеціальному журналі з підписами того, кого перевіряють, та того,
хто перевіряє відповідно до додатка 18.
E
10.4. Захисні заходи електробезпеки від ураження електричним
струмом
F
10.4.1. Для захисту людей від ураження електричним струмом
при пошкодженні ізоляції повинен бути застосований, у крайньому разі,
один з наступних захисних заходів: заземлення, занулення, захисне
вимкнення, розподільчий трансформатор, мала напруга, подвійна ізоля-
ція, вирівнювання потенціалів.
10.4.2. Заземлення чи занулення електроустановок слід виконува-
ти:
- при напрузі 380 В і вище змінного струму та 440 В і вище
постійного струму - в усіх електроустановках. У разі неможливості ви-
конання заземлення, занулення або, якщо це становить значні труднощі
з технологічних причин, допускається обслуговування електроустатку-
вання з ізолюючих площадок;
- при номінальних напругах понад 42 В, але нижче 380 В змінно-
го струму та понад 110 В, але нижче 440 В постійного струму - лише у
приміщеннях з підвищеною небезпекою, особливо небезпечних, а також на
зовнішніх установках.
10.4.3. Для заземлення електроустановок у першу чергу повинні
бути використані природні заземлювачі. Якщо при цьому опір заземлюю-
чих пристроїв або напруга дотику має допустимі значення, а також за-
безпечуюються нормовані значення напруги на заземлюючому пристрої, то
штучні заземлювачі повинні застосовуватися лише у разі необхідності
зниження щільності струму, що протікає природніми заземлювачами або
стікає з них.
10.4.4. Для заземлення електроустановок різного призначення і
різних напруг, територіально наближені одна до іншої, рекомендується
застосовувати один загальний заземлюючий пристрій.
Для об'єднання заземлюючих пристроїв різних електроустановок у
один загальний заземлюючий пристрій слід використовувати усі наявні
107
природні, особливо подовжені, заземлюючі провідники.
Заземлюючий пристрій, який використовується для заземлення
електороустановок одного або різних призначень і напруг, повинен за-
довольняти усім вимогам, що ставляться до заземлення цих електроус-
тановок: захисту людей від ураження електричним струмом при пошкод-
женні ізоляції, умовам режимів роботи мереж, захисту електроустатку-
вання від перенапруги тощо.
10.4.5. Електроустановки до 1 кВ змінного сруму можуть бути з
глухозаземленою або з ізольованою нейтраллю, електроустановки постій-
ного струму - із глухозаземленою або ізольованою середньою точкою, а
електроустановки з однофазним джерелом струму - з одним глухозазем-
леним або з обома ізольованими виводами.
У чотирипровідних мережах трифазного струму і трипровідних ме-
режах постійного струму глухе заземлення нейтралі або середньої точки
джерел струму є обов'язковим.
10.4.6. В електроустановках до 1 кВ з глухозаземленою нейтраллю
або з глухозаземленим виводом джерела однофазного струму, а також з
глухозаземленою середньою точкою в трипровідних мережах постійного
струму повинне бути виконане занулення. Застосування в таких електро-
установках заземлення корпусів електроприймачів без їх занулення не
допускається.
10.4.7. Електроустановки до 1 кВ змінного струму з ізольованою
нейтраллю або ізольованим виводом джерела однофазного струму, а також
електроустановки постійного струму з ізольованою середньою точкою
слід застосовувати у разі підвищених вимог безпеки (для пересувних
установок тощо). Для таких установок у якості захисного заходу повин-
но бути виконано заземлення у поєднанні з контролем ізоляції мережі
або захисне вимкнення.
10.4.8. Захисне вимкнення рекомендується застосовувати у якос-
ті основного і допоміжного заходу захисту, якщо безпека не може бути
забезпечена шляхом заземленння чи занулення або якщо улаштування за-
землення чи занулення викликає труднощі за умовами виконання або за
економічних міркувань. Захисне вимкненння повинно здійснюватися
пристроями (апаратами), що задовольняють у відношенні надійності дії
спеціальним технічним умовам.
10.4.9. Трифазна мережа до 1 кВ з ізольованою нейтраллю або
однофазна мережа до 1 кВ з ізольованим виводом, що зв'язані транс-
форматором з мережею вище 1 кВ, повинна бути захищена пробивним за-
побіжником від небезпеки, що виникає при пошкодженні ізоляції між об-
мотками вищої і нижчої напруги трансформатора. Пробивний запобіжник
повинен бути встановлений у нейтралі або фазі з боку нижчої напруги
кожного трансформатора. При цьому повинен бути передбачений контроль
за цілістю пробивного запобіжника.
10.4.10. У електроустановках до 1 кВ у місцях, де у якості за-
хисного заходу застосовуються розподільні або понижуючі трансформато-
ри, вторинна напруга трансформаторів повинна бути: для розподільних
трансформаторів - не більше 380 В, для понижуючих трансформаторів -
не більше 42 В.
У разі застосування цих трансформаторів слід керуватися насту-
пним:
1) розподільні трансформатори повинні задовольняти спеціальним
технічним умовам у відношенні підвищеної надійності конструкції і
підвищених випробувних напруг;
2) від розподільного трансфоматора дозволяється живлення тіль-
ки одного електроприймача з номінальним струмом плавкої вставки або
розщеплювача автоматичного вимикача на первинній стороні не більше
15А;
3) заземлення вторинної обмотки розподільного трансформатора
108
не допускається. Корпус трансформатора у залежності від режиму нейт-
ралі мережі, що живить первинну обмотку, повинен бути заземлений або
занулений. Заземлення корпусу електроприймача, приєднаного до такого
трансформатора, не потрібне;
4) понижуючі трансформатори з вторинною напругою 42 В і нижче
можуть бути використані у якості розподільних, якщо вони задовольня-
ють вимогам, наведеним у пп. 1 і 2 цього параграфу. Якщо понижуючі
трансформатори не є розподільними, то у залежності від режимів нейт-
ралі мережі, що живить первинну обмотку, слід заземлювати або занулю-
вати корпус трансформатора, а також один з виводів (одну із фаз) або
нейтраль (середню точку) вторинної обмотки.
10.4.11. До частин, що підлягають зануленню або заземленню
відносяться:
1) корпуси електричних машин, апаратів, трансформаторів, сві-
тильників тощо;
2) приводи електричних апаратів;
3) вторинні обмотки вимірювальних трансформаторів;
4) каркаси розподільних щитів, щитів керування, щитків і шаф,
а також частини, які знімаються або відчиняються, якщо на останніх
встановлено електрообладнання напругою вище 42 В змінного струму або
більше 110 В постійного струму;
5) металеві конструкції розподільних пристроїв, металеві ка-
бельні конструкції, металеві кабельні з'єднувальні муфти, металеві
оболонки і броня контрольних і силових кабелів, металеві оболонки
проводів, металеві рукави і труби електропроводки, кожухи і опорні
конструкції шинопроводів, лотки, короби, струни, троси і сталеві по-
лоси, на яких закріплені кабелі і проводи (окрім струн, тросів і по-
лос, на яких прокладені кабелі із заземленою або зануленою металевою
оболонкою чи бронею), а також інші металеві конструкції, на яких
встановлене електрообладнання;
6) металеві оболонки і броня контрольних і силових кабалів і
проводів напругою до 42 В змінного струму і до 110 В постійного стру-
му, прокладених на загальних металевих конструкціях, у тому числі у
загальних трубах, коробах, лотках тощо разом з кабелями і проводами,
металева оболонка і броня яких підлягає заземленню або зануленню;
7) металеві корпуси пересувних і переносних елктроприймачів;
8) електрообладнання, що встановлене на рухомих частинах верс-
татів, машин і механізмів.
10.4.12. Заземлюючий пристрій, який виконується з додержанням
вимог до його опору, повинен мати у будь-яку пору року опір не більше
0.5 Ом, включаючи опір природніх заземлювачів.
10.4.13. Заземлення електроустановок напругою вище 1 кВ мережі
з ізольованою нейтраллю при використанні заземлюючого пристрою тільки
для електроустановок вище 1 кВ повинно бути не більше 10 Ом.
10.4.14. В електроустановках напругою до 1 кВ з глухозаземле-
ною нейтраллю опір заземлюючого пристрою, до якого приєднані нейтралі
генераторів чи трансформаторів або виводи джерел однофазного струму,
у будь-яку пору року повинен бути не більше 2, 4 і 8 Ом відповідно
при лінійних напругах 660, 380 і 220 В джерела трифазного струму або
380, 220 і 127 В джерела однофазного струму.
10.4.15. В електроустановках напругою до 1 кВ з ізольованою
нейтраллю опір заземлюючого пристрою, що використовується для зазем-
лення електроустаткування, повинен бути не більше 4 Ом.
10.4.16. В електроустановках понад 1 кВ з ізольованою нейтраллю
повинне бути виконане заземлення.
10.4.17. У вибухонебезпечних зонах будь-якого класу підлягають
заземленню всі електроустановки при усіх напругах змінного та постій-
109
ного струму, а також устаткування, яке встановлено на занулених (за-
землених) металевих конструкціях.
10.4.18. При проведенні ремонтних робіт на електроустаткуванні
необхідно встановлювати переносне заземлення для захисту працюючих
від ураження електричним струмом в разі помилкової подачі напруги до
місця роботи.
10.4.19. До мережі заземлення повинні бути приєднані стаціонар-
но прокладені трубопроводи усіх призначень (матеріалопроводи, аспіра-
ційні та вентиляційні повітропроводи тощо), металеві корпуси техноло-
гічного устаткування.
10.4.20. Кожна частина електроустаткування,що підлягає зазем-
ленню, повинна бути приєднана до заземлюючого контуру окремим провід-
ником. Послідовне підключення електроустаткування до заземлюючого
контуру не допускається.
10.4.21. Відкрито прокладені заземлюючі провідники повинні бути
пофарбовані у відповідності з вимогами ГОСТ 12.2.007.0-75. Зовнішній
огляд заземлюючого пристрою проводиться разом з оглядом електроустат-
кування та записом висновків огляду у спеціальному журналі не рідше
разу на три місяці. Магістралі заземлення або занулення і відгалужен-
ня від них у закритих приміщеннях і зовнішніх установках, місця при-
єднання заземлюючих і нульових захисних провідників до частин устат-
кування повинні бути доступні для огляду.
10.4.22. Все технологічне та транспортне устаткування, де мо-
жуть накопичуватись заряди статичної електрики (комунікації, транс-
портні засоби, повітряні компресори та повітродувки тощо), повинно
бути заземлене та являти собою єдиний на всьому протязі електричний
ланцюг, приєднаний не ближче ніж через 25 м до заземлюючого пристрою.
10.4.23. З системи устаткування, що знаходиться в ланцюгу, на-
лежить виділяти та заземлювати (незалежно від заземлення всього лан-
цюга) змішувачі, дозатори, шнеки, приймальні щітки та приймачі сипких
матеріалів, фільтри, ємкості з аераційними пристроями, аерожолоби,
просіювачі та інші пристрої, що є джерелом особливо інтенсивного та
швидкого виникнення заряду статичної електрики.
10.4.24. Залізничні цистерни, автоцистерни та металеві бочки,
до яких проводиться наливання (зливання) легкозаймистих рідин, по-
винні надійно приєднуватись до заземлювача, а також мати заземлююче
з'єднання з наливним рукавом.
10.4.25. В устаткуванні (дробильно-подрібнюючі машини, насоси з
електроприводом для перекачування легкозаймистих речовин, газові
компресори тощо), яке призначене для роботи в умовах можливого ут-
ворення вибухонебезпечних концентрацій парів, газів, пилу та їх
сумішей з повітрям, застосування пристроїв, що іскрять, недопустиме.
10.4.26. Матерчаті рукави пилоочисних фільтрів необхідно проши-
вати мідяним тросиком, сполученим з заземлюючою системою. При цьому
фільтри слід встановлювати за межами цеху або у його ізольованій час-
тині, де немає постійних робочих місць.
10.4.27. У вибухопожежонебезпечних цехах не дозволяється засто-
сування плоскопасових передач.
Як виняток, дозволяється застосування клинопасових передач,
але при цьому усі частини установки повинні бути виконані з електроп-
ровідних матеріалів, а шківи та всі металеві предмети, що знаходяться
поблизу паса, мусять бути заземлені. Крім того, шкіряні та гумові па-
си повинні не рідше одного разу на тиждень покриватись мастилом (100
частин гліцерину та 40 частин сажі за масою). Паси слід утримувати в
чистоті та не допускати потрапляння до них бруду, масла, води та
інших речовин, що можуть змінити електропровідність покриття.
10.4.28. При транспортуванні ЛЗР автоцистернами повинен бути
забезпечений контакт корпусу цистерн з землею.
110
10.4.29. Зовнішня поверхня скляних трубопроводів повинна мета-
лізуватись або фарбуватись електропровідними емалями та лаками. При
цьому повинен бути забезпечений електричний контакт між електропро-
відним шаром та заземленою металевою арматурою.
Замість електропровідних покриттів допускається обмотування
скляних трубопроводів мідяним дротом, який повинен бути приєднаний до
заземленої металевої арматури. За відсутності металевої арматури кон-
такт електропровідного покриття скляних трубопроводів з заземленням
може здійснюватись за допомогою заземлених металевих хомутів через
20 - 30 м.
10.4.30. Вимірювання опору заземлювачів, а також питомого опору
грунту повинне виконуватись, як правило, в періоди найменшої елект-
ропровідності грунту: влітку - при найбільшому висиханні або взимку -
при найбільшому промерзанні грунту.
10.4.31. Позапланові виміри опору заземлюючих пристроїв повинні
виконуватись після їх реконструкції або капітального ремонту.
10.4.32. Вимірювання опору заземлюючих пристроїв з оформленням
протоколу повинне проводитись не рідше разу на рік.
10.4.33. З'єднання заземлюючих провідників між собою повинно
бути виконане зварюванням, а їх приєднання до металевих частин апара-
тів, машин тощо - зварюванням або гвинтовими та болтовими з'єднаннями
у відповідності з ГОСТ 12.1.030-81 та ГОСТ 10434-82.
10.4.34. Біля заземлюючого пристрою або місця приєднання зазем-
люючих провідників повинен бути розміщений знак заземлення у відпо-
відності з ГОСТ 21130-75.
10.4.35. Використання землі як фазного або нульового проводу в
електроустановках до 1000 В не дозволяється.
10.4.36. Ємкості (силоси чи бункери) сипких продуктів об'ємом
понад 50 куб. м повинні бути заземлені не менше ніж у двох діамет-
рально протилежних місцях.
Для вертикальних ємкостей діаметром до 2.5 м допускається один
заземлюючий пристрій.
В залізобетонних ємкостях повинні заземлюватись їх металеві
днища та всі інші металеві частини.
10.4.37. Проходи спеціально прокладених нульових заземлюючих
провідників крізь стіни приміщень з вибухопожежонебезпечними зонами
повинні виконуватись у відрізках труб або в прорізах. Отвори труб та
прорізів повинні бути ущільнені негорючими матеріалами. З'єднання
нульових заземлюючих провідників у місцях проходів не допускається.
10.4.38. Для визначення технічного стану заземлюючого пристрою
повинні періодично проводитись:
- зовнішній огляд видимої частини заземлюючого пристрою;
- огляд з перевіркою наявності ланцюга між заземлюючим та за-
землюваним елементами (відсутність обривів та незадовільних контактів
у проводці, яка з'єднує апарати із заземлюючим пристроєм), а також
перевірка пробивних запобіжників трансформаторів;
- вимірювання опору заземлюючого пристрою;
- перевірка ланцюга "фаза-нуль";
- перевірка надійності з'єднань природних заземлювачів;
- вибіркове розкриття грунту для огляду елементів заземлюючого
пристрою, що знаходяться в землі.
10.4.39. На кожний заземлюючий пристрій, що знаходиться в екс-
плуатації, повинен бути паспорт, який містить схему заземлення, ос-
новні технічні дані, дані про результати перевірки стану заземлюючого
пристрою, про характер ремонтів та змін, що були внесені до пристрою.
10.4.40. На вході до приміщень класу В - IIа необхідно встанов-
лювати металеві грати для ніг, а на вхідних дверях - металеві ручки,
що заземлені відповідно до вимог ПУЕ.
111
10.4.41. Неметалеве устаткування вважається електростатично за-
земленим, якщо опір будь-якої точки внутрішньої і зовнішньої повер-
хонь відносно контура заземлення не перевищує 10 у сьомому сту-
пені Ом.
10.4.42. При проведенні електозварювальних робіт не дозволяєть-
ся застосовувати у якості зворотного проводу металеві трубопроводи,
устаткування, шини заземлення та інші конструкції. Обидва електропро-
води від зварювального агрегату повинні бути підведені безпосередньо
до місця електрозварювання.
E
10.5. Захист будівель та споруд від блискавки
F
10.5.1. Відповідно призначень будівель та споруд необхідність
виконання захисту від блискавки і вторинних її проявів та його кате-
горія, а при використанні стержневих та тросових блискавковідводів -
тип зони захисту повинні визначатись у відповідності з вимогами
РД 34.21.122-87.