НПАОП 1.8.10-1.06-97 ПРАВИЛА БЕЗОПАСНОСТИ ДЛЯ МАСЛО-ЖИРОВОГО ПРОИЗВОДСТВА

роботі електроустаткування.

 

 

105

E

10.3. Обслуговування устаткування

F

10.3.1. Перевірка знань персоналу, який обслуговує електроуста-

новки, повинна провадитись у комісії того підприємства, на якому пра-

цює особа, знання котрої перевіряються.

10.3.2. Кожному працівникові, який пройшов перевірку знань, ви-

дається посвідчення встановленої форми з присвоєнням групи (II-V) що-

до електробезпеки.

10.3.3. Спеціалісту з охорони праці, який не пройшов перевірки

знань ПТБ і ПТЕ, ПУЕ та інструкцій, ніяких вказівок електротехнічному

персоналу давати не дозволяється.

10.3.4. При обслуговуванні електроустановок напругою до 1000 В

без зняття напруги на струмоведучих частинах та поблизу них необхід-

но:

- огородити розташовані поблизу робочого місця та інші струмо-

ведучі частини, що знаходяться під напругою, до яких можливе випадко-

ве доторкання;

- працювати в діелектричних калошах або стоячи на ізолюючій під

ставці чи на діелектричному килимку;

- застосовувати інструмент з ізолюючими рукоятками (викрутки

повинні мати ізольовані стержні), а при відсутності вказаного інстру-

менту - користуватись діелектричними рукавицями.

10.3.5. Встановлення та зняття запобіжників, як правило, вико-

нується при знятій напрузі. Під напругою, але без навантаження, допу-

скається встановлення та зняття запобіжників на приєднаннях, у схемі

яких відсутні комутаційні апарати.

10.3.6. Для підготовки робочого місця при роботах із зняттям

напруги повинні бути виконані у зазначеному порядку такі технічні

заходи:

- виконані необхідні вимкнення та вжиті заходи до недопущення

подачі напруги на місце роботи;

- на приводах ручного та на ключах дистанційного керування ко-

мутаційної апаратури вивішені забороняючі плакати;

- перевірена відсутність напруги на струмоведучих частинах, на

які повинне бути накладене заземлення для захисту людей від ураження

електричним струмом;

- накладене заземлення;

- вивішені попереджувальні та розпоряджувальні плакати;

- огорожені, у разі необхідності, робочі місця та струмоведучі

частини, що лишились під напругою.

10.3.7. Організаційними заходами, що гарантують безпечне веде-

ння робіт на електроустановках, є:

- оформлення робіт нарядом-допуском, розпорядженням або пере-

ліком робіт, що виконуються у порядку поточної експлуатації;

- допущення до роботи;

- нагляд під час роботи;

- оформлення перерви у роботі, переведень на інше робоче міс-

це, закінчення роботи.

10.3.8. Відповідальними за безпеку робіт є:

- особа, що видає наряд та віддає розпорядження;

- допускаючий - відповідальна особа з оперативного персоналу;

- відповідальний керівник робіт;

- виконавець робіт;

- спостерігач;

- члени бригади.

10.3.9. Наряд видається оперативному персоналу безпосередньо

перед початком підготовки робочого місця (до початку роботи бригади).

Видавати наряд напередодні проведення робіт не дозволяється.

 

 

106

 

10.3.10. Наряд на роботу виписується у двох примірниках. Він

заповнюється з застосуванням копіювального паперу за умови чіткості

та ясності записів у обох примірниках. Оформлення наряду слід викону-

вати відповідно до п. 7.2.1.5 ч.1 цих EПравилF.

10.3.11. На всі роботи, які виконуються зі зняттям напруги, ви-

дається один наряд.

10.3.12. Виконавець робіт, що виконуються за нарядом в електро-

установках напругою понад 1000 В, повинен мати групу з електробезпеки

не нижчу за IV, а в установках до 1000 В - не нижчу за III.

10.3.13. Перед допуском до роботи відповідальний керівник та

виконавець робіт разом з допускаючим перевіряють виконання технічних

заходів з підготування робочого місця та проводять інструктаж.

10.3.14. Час допуску бригади та закінчення робіт з наведенням

номеру наряду та змісту робіт вноситься до оперативного журналу.

10.3.15. Власник підприємства разом зі спеціалістом з охорони

праці визначає перелік професій неелектротехнічного персоналу,

пов'язаного з роботою, при виконанні якої може виникнути небезпека

ураження електричним струмом. Цей персонал повинен проходити щорічну

перевірку знань безпечних методів роботи по обслуговуванню установки.

Перевірку знань здійснює відповідальний за електрогосподарство підп-

риємства, цеху, дільниці, або за його письмовою вказівкою особа, яка

має групу з електробезпеки не нижчу за III.

Присвоєння групи I неелектротехнічному персоналу оформлюється

у спеціальному журналі з підписами того, кого перевіряють, та того,

хто перевіряє відповідно до додатка 18.

E

10.4. Захисні заходи електробезпеки від ураження електричним

струмом

F

 

10.4.1. Для захисту людей від ураження електричним струмом

при пошкодженні ізоляції повинен бути застосований, у крайньому разі,

один з наступних захисних заходів: заземлення, занулення, захисне

вимкнення, розподільчий трансформатор, мала напруга, подвійна ізоля-

ція, вирівнювання потенціалів.

10.4.2. Заземлення чи занулення електроустановок слід виконува-

ти:

- при напрузі 380 В і вище змінного струму та 440 В і вище

постійного струму - в усіх електроустановках. У разі неможливості ви-

конання заземлення, занулення або, якщо це становить значні труднощі

з технологічних причин, допускається обслуговування електроустатку-

вання з ізолюючих площадок;

- при номінальних напругах понад 42 В, але нижче 380 В змінно-

го струму та понад 110 В, але нижче 440 В постійного струму - лише у

приміщеннях з підвищеною небезпекою, особливо небезпечних, а також на

зовнішніх установках.

10.4.3. Для заземлення електроустановок у першу чергу повинні

бути використані природні заземлювачі. Якщо при цьому опір заземлюю-

чих пристроїв або напруга дотику має допустимі значення, а також за-

безпечуюються нормовані значення напруги на заземлюючому пристрої, то

штучні заземлювачі повинні застосовуватися лише у разі необхідності

зниження щільності струму, що протікає природніми заземлювачами або

стікає з них.

10.4.4. Для заземлення електроустановок різного призначення і

різних напруг, територіально наближені одна до іншої, рекомендується

застосовувати один загальний заземлюючий пристрій.

Для об'єднання заземлюючих пристроїв різних електроустановок у

один загальний заземлюючий пристрій слід використовувати усі наявні

 

 

107

 

природні, особливо подовжені, заземлюючі провідники.

Заземлюючий пристрій, який використовується для заземлення

електороустановок одного або різних призначень і напруг, повинен за-

довольняти усім вимогам, що ставляться до заземлення цих електроус-

тановок: захисту людей від ураження електричним струмом при пошкод-

женні ізоляції, умовам режимів роботи мереж, захисту електроустатку-

вання від перенапруги тощо.

10.4.5. Електроустановки до 1 кВ змінного сруму можуть бути з

глухозаземленою або з ізольованою нейтраллю, електроустановки постій-

ного струму - із глухозаземленою або ізольованою середньою точкою, а

електроустановки з однофазним джерелом струму - з одним глухозазем-

леним або з обома ізольованими виводами.

У чотирипровідних мережах трифазного струму і трипровідних ме-

режах постійного струму глухе заземлення нейтралі або середньої точки

джерел струму є обов'язковим.

10.4.6. В електроустановках до 1 кВ з глухозаземленою нейтраллю

або з глухозаземленим виводом джерела однофазного струму, а також з

глухозаземленою середньою точкою в трипровідних мережах постійного

струму повинне бути виконане занулення. Застосування в таких електро-

установках заземлення корпусів електроприймачів без їх занулення не

допускається.

10.4.7. Електроустановки до 1 кВ змінного струму з ізольованою

нейтраллю або ізольованим виводом джерела однофазного струму, а також

електроустановки постійного струму з ізольованою середньою точкою

слід застосовувати у разі підвищених вимог безпеки (для пересувних

установок тощо). Для таких установок у якості захисного заходу повин-

но бути виконано заземлення у поєднанні з контролем ізоляції мережі

або захисне вимкнення.

10.4.8. Захисне вимкнення рекомендується застосовувати у якос-

ті основного і допоміжного заходу захисту, якщо безпека не може бути

забезпечена шляхом заземленння чи занулення або якщо улаштування за-

землення чи занулення викликає труднощі за умовами виконання або за

економічних міркувань. Захисне вимкненння повинно здійснюватися

пристроями (апаратами), що задовольняють у відношенні надійності дії

спеціальним технічним умовам.

10.4.9. Трифазна мережа до 1 кВ з ізольованою нейтраллю або

однофазна мережа до 1 кВ з ізольованим виводом, що зв'язані транс-

форматором з мережею вище 1 кВ, повинна бути захищена пробивним за-

побіжником від небезпеки, що виникає при пошкодженні ізоляції між об-

мотками вищої і нижчої напруги трансформатора. Пробивний запобіжник

повинен бути встановлений у нейтралі або фазі з боку нижчої напруги

кожного трансформатора. При цьому повинен бути передбачений контроль

за цілістю пробивного запобіжника.

10.4.10. У електроустановках до 1 кВ у місцях, де у якості за-

хисного заходу застосовуються розподільні або понижуючі трансформато-

ри, вторинна напруга трансформаторів повинна бути: для розподільних

трансформаторів - не більше 380 В, для понижуючих трансформаторів -

не більше 42 В.

У разі застосування цих трансформаторів слід керуватися насту-

пним:

1) розподільні трансформатори повинні задовольняти спеціальним

технічним умовам у відношенні підвищеної надійності конструкції і

підвищених випробувних напруг;

2) від розподільного трансфоматора дозволяється живлення тіль-

ки одного електроприймача з номінальним струмом плавкої вставки або

розщеплювача автоматичного вимикача на первинній стороні не більше

15А;

3) заземлення вторинної обмотки розподільного трансформатора

 

 

108

 

не допускається. Корпус трансформатора у залежності від режиму нейт-

ралі мережі, що живить первинну обмотку, повинен бути заземлений або

занулений. Заземлення корпусу електроприймача, приєднаного до такого

трансформатора, не потрібне;

4) понижуючі трансформатори з вторинною напругою 42 В і нижче

можуть бути використані у якості розподільних, якщо вони задовольня-

ють вимогам, наведеним у пп. 1 і 2 цього параграфу. Якщо понижуючі

трансформатори не є розподільними, то у залежності від режимів нейт-

ралі мережі, що живить первинну обмотку, слід заземлювати або занулю-

вати корпус трансформатора, а також один з виводів (одну із фаз) або

нейтраль (середню точку) вторинної обмотки.

10.4.11. До частин, що підлягають зануленню або заземленню

відносяться:

1) корпуси електричних машин, апаратів, трансформаторів, сві-

тильників тощо;

2) приводи електричних апаратів;

3) вторинні обмотки вимірювальних трансформаторів;

4) каркаси розподільних щитів, щитів керування, щитків і шаф,

а також частини, які знімаються або відчиняються, якщо на останніх

встановлено електрообладнання напругою вище 42 В змінного струму або

більше 110 В постійного струму;

5) металеві конструкції розподільних пристроїв, металеві ка-

бельні конструкції, металеві кабельні з'єднувальні муфти, металеві

оболонки і броня контрольних і силових кабелів, металеві оболонки

проводів, металеві рукави і труби електропроводки, кожухи і опорні

конструкції шинопроводів, лотки, короби, струни, троси і сталеві по-

лоси, на яких закріплені кабелі і проводи (окрім струн, тросів і по-

лос, на яких прокладені кабелі із заземленою або зануленою металевою

оболонкою чи бронею), а також інші металеві конструкції, на яких

встановлене електрообладнання;

6) металеві оболонки і броня контрольних і силових кабалів і

проводів напругою до 42 В змінного струму і до 110 В постійного стру-

му, прокладених на загальних металевих конструкціях, у тому числі у

загальних трубах, коробах, лотках тощо разом з кабелями і проводами,

металева оболонка і броня яких підлягає заземленню або зануленню;

7) металеві корпуси пересувних і переносних елктроприймачів;

8) електрообладнання, що встановлене на рухомих частинах верс-

татів, машин і механізмів.

10.4.12. Заземлюючий пристрій, який виконується з додержанням

вимог до його опору, повинен мати у будь-яку пору року опір не більше

0.5 Ом, включаючи опір природніх заземлювачів.

10.4.13. Заземлення електроустановок напругою вище 1 кВ мережі

з ізольованою нейтраллю при використанні заземлюючого пристрою тільки

для електроустановок вище 1 кВ повинно бути не більше 10 Ом.

10.4.14. В електроустановках напругою до 1 кВ з глухозаземле-

ною нейтраллю опір заземлюючого пристрою, до якого приєднані нейтралі

генераторів чи трансформаторів або виводи джерел однофазного струму,

у будь-яку пору року повинен бути не більше 2, 4 і 8 Ом відповідно

при лінійних напругах 660, 380 і 220 В джерела трифазного струму або

380, 220 і 127 В джерела однофазного струму.

10.4.15. В електроустановках напругою до 1 кВ з ізольованою

нейтраллю опір заземлюючого пристрою, що використовується для зазем-

лення електроустаткування, повинен бути не більше 4 Ом.

10.4.16. В електроустановках понад 1 кВ з ізольованою нейтраллю

повинне бути виконане заземлення.

10.4.17. У вибухонебезпечних зонах будь-якого класу підлягають

заземленню всі електроустановки при усіх напругах змінного та постій-

 

 

109

 

ного струму, а також устаткування, яке встановлено на занулених (за-

землених) металевих конструкціях.

10.4.18. При проведенні ремонтних робіт на електроустаткуванні

необхідно встановлювати переносне заземлення для захисту працюючих

від ураження електричним струмом в разі помилкової подачі напруги до

місця роботи.

10.4.19. До мережі заземлення повинні бути приєднані стаціонар-

но прокладені трубопроводи усіх призначень (матеріалопроводи, аспіра-

ційні та вентиляційні повітропроводи тощо), металеві корпуси техноло-

гічного устаткування.

10.4.20. Кожна частина електроустаткування,що підлягає зазем-

ленню, повинна бути приєднана до заземлюючого контуру окремим провід-

ником. Послідовне підключення електроустаткування до заземлюючого

контуру не допускається.

10.4.21. Відкрито прокладені заземлюючі провідники повинні бути

пофарбовані у відповідності з вимогами ГОСТ 12.2.007.0-75. Зовнішній

огляд заземлюючого пристрою проводиться разом з оглядом електроустат-

кування та записом висновків огляду у спеціальному журналі не рідше

разу на три місяці. Магістралі заземлення або занулення і відгалужен-

ня від них у закритих приміщеннях і зовнішніх установках, місця при-

єднання заземлюючих і нульових захисних провідників до частин устат-

кування повинні бути доступні для огляду.

10.4.22. Все технологічне та транспортне устаткування, де мо-

жуть накопичуватись заряди статичної електрики (комунікації, транс-

портні засоби, повітряні компресори та повітродувки тощо), повинно

бути заземлене та являти собою єдиний на всьому протязі електричний

ланцюг, приєднаний не ближче ніж через 25 м до заземлюючого пристрою.

10.4.23. З системи устаткування, що знаходиться в ланцюгу, на-

лежить виділяти та заземлювати (незалежно від заземлення всього лан-

цюга) змішувачі, дозатори, шнеки, приймальні щітки та приймачі сипких

матеріалів, фільтри, ємкості з аераційними пристроями, аерожолоби,

просіювачі та інші пристрої, що є джерелом особливо інтенсивного та

швидкого виникнення заряду статичної електрики.

10.4.24. Залізничні цистерни, автоцистерни та металеві бочки,

до яких проводиться наливання (зливання) легкозаймистих рідин, по-

винні надійно приєднуватись до заземлювача, а також мати заземлююче

з'єднання з наливним рукавом.

10.4.25. В устаткуванні (дробильно-подрібнюючі машини, насоси з

електроприводом для перекачування легкозаймистих речовин, газові

компресори тощо), яке призначене для роботи в умовах можливого ут-

ворення вибухонебезпечних концентрацій парів, газів, пилу та їх

сумішей з повітрям, застосування пристроїв, що іскрять, недопустиме.

10.4.26. Матерчаті рукави пилоочисних фільтрів необхідно проши-

вати мідяним тросиком, сполученим з заземлюючою системою. При цьому

фільтри слід встановлювати за межами цеху або у його ізольованій час-

тині, де немає постійних робочих місць.

10.4.27. У вибухопожежонебезпечних цехах не дозволяється засто-

сування плоскопасових передач.

Як виняток, дозволяється застосування клинопасових передач,

але при цьому усі частини установки повинні бути виконані з електроп-

ровідних матеріалів, а шківи та всі металеві предмети, що знаходяться

поблизу паса, мусять бути заземлені. Крім того, шкіряні та гумові па-

си повинні не рідше одного разу на тиждень покриватись мастилом (100

частин гліцерину та 40 частин сажі за масою). Паси слід утримувати в

чистоті та не допускати потрапляння до них бруду, масла, води та

інших речовин, що можуть змінити електропровідність покриття.

10.4.28. При транспортуванні ЛЗР автоцистернами повинен бути

забезпечений контакт корпусу цистерн з землею.

 

 

110

 

10.4.29. Зовнішня поверхня скляних трубопроводів повинна мета-

лізуватись або фарбуватись електропровідними емалями та лаками. При

цьому повинен бути забезпечений електричний контакт між електропро-

відним шаром та заземленою металевою арматурою.

Замість електропровідних покриттів допускається обмотування

скляних трубопроводів мідяним дротом, який повинен бути приєднаний до

заземленої металевої арматури. За відсутності металевої арматури кон-

такт електропровідного покриття скляних трубопроводів з заземленням

може здійснюватись за допомогою заземлених металевих хомутів через

20 - 30 м.

10.4.30. Вимірювання опору заземлювачів, а також питомого опору

грунту повинне виконуватись, як правило, в періоди найменшої елект-

ропровідності грунту: влітку - при найбільшому висиханні або взимку -

при найбільшому промерзанні грунту.

10.4.31. Позапланові виміри опору заземлюючих пристроїв повинні

виконуватись після їх реконструкції або капітального ремонту.

10.4.32. Вимірювання опору заземлюючих пристроїв з оформленням

протоколу повинне проводитись не рідше разу на рік.

10.4.33. З'єднання заземлюючих провідників між собою повинно

бути виконане зварюванням, а їх приєднання до металевих частин апара-

тів, машин тощо - зварюванням або гвинтовими та болтовими з'єднаннями

у відповідності з ГОСТ 12.1.030-81 та ГОСТ 10434-82.

10.4.34. Біля заземлюючого пристрою або місця приєднання зазем-

люючих провідників повинен бути розміщений знак заземлення у відпо-

відності з ГОСТ 21130-75.

10.4.35. Використання землі як фазного або нульового проводу в

електроустановках до 1000 В не дозволяється.

10.4.36. Ємкості (силоси чи бункери) сипких продуктів об'ємом

понад 50 куб. м повинні бути заземлені не менше ніж у двох діамет-

рально протилежних місцях.

Для вертикальних ємкостей діаметром до 2.5 м допускається один

заземлюючий пристрій.

В залізобетонних ємкостях повинні заземлюватись їх металеві

днища та всі інші металеві частини.

10.4.37. Проходи спеціально прокладених нульових заземлюючих

провідників крізь стіни приміщень з вибухопожежонебезпечними зонами

повинні виконуватись у відрізках труб або в прорізах. Отвори труб та

прорізів повинні бути ущільнені негорючими матеріалами. З'єднання

нульових заземлюючих провідників у місцях проходів не допускається.

10.4.38. Для визначення технічного стану заземлюючого пристрою

повинні періодично проводитись:

- зовнішній огляд видимої частини заземлюючого пристрою;

- огляд з перевіркою наявності ланцюга між заземлюючим та за-

землюваним елементами (відсутність обривів та незадовільних контактів

у проводці, яка з'єднує апарати із заземлюючим пристроєм), а також

перевірка пробивних запобіжників трансформаторів;

- вимірювання опору заземлюючого пристрою;

- перевірка ланцюга "фаза-нуль";

- перевірка надійності з'єднань природних заземлювачів;

- вибіркове розкриття грунту для огляду елементів заземлюючого

пристрою, що знаходяться в землі.

10.4.39. На кожний заземлюючий пристрій, що знаходиться в екс-

плуатації, повинен бути паспорт, який містить схему заземлення, ос-

новні технічні дані, дані про результати перевірки стану заземлюючого

пристрою, про характер ремонтів та змін, що були внесені до пристрою.

10.4.40. На вході до приміщень класу В - IIа необхідно встанов-

лювати металеві грати для ніг, а на вхідних дверях - металеві ручки,

що заземлені відповідно до вимог ПУЕ.

 

 

111

 

10.4.41. Неметалеве устаткування вважається електростатично за-

земленим, якщо опір будь-якої точки внутрішньої і зовнішньої повер-

хонь відносно контура заземлення не перевищує 10 у сьомому сту-

пені Ом.

10.4.42. При проведенні електозварювальних робіт не дозволяєть-

ся застосовувати у якості зворотного проводу металеві трубопроводи,

устаткування, шини заземлення та інші конструкції. Обидва електропро-

води від зварювального агрегату повинні бути підведені безпосередньо

до місця електрозварювання.

 

E

10.5. Захист будівель та споруд від блискавки

F

10.5.1. Відповідно призначень будівель та споруд необхідність

виконання захисту від блискавки і вторинних її проявів та його кате-

горія, а при використанні стержневих та тросових блискавковідводів -

тип зони захисту повинні визначатись у відповідності з вимогами

РД 34.21.122-87.

Завантажити