Якщо щелепи потерпілого міцно затиснені, а відкрити рот не вдається, слід виконувати штучне дихання "з вуст до носа".
Припиняють штучне дихання після відновлення у потерпілого достатньо глибокого та ритмічного самостійного дихання.
Зовнішній масаж серця
У разі зупинки серця слід, не гаючи ані секунди, покласти потерпілого на рівну, жорстку основу: лаву, підлогу, підкласти під спину дошку /ніяких валиків під плечі та шию підкладати не можна/.
Якщо допомогу подає одна людина, вона розміщується збоку від потерпілого і нахилившись,робить два швидких енергійних вдування /способом "з вуст до вуст" або "з вуст до носа"/, потім піднімається, лишаючись на тому ж боці від потерпілого, долоню однієї руки кладе на нижню половину грудини, а пальці злегка піднімає. Долонюдругоїруки вона накладає на першу долоню упоперек або повздовж і натискає, допомагаючи нахилом свого корпусу. Руки при натисненні повинні бути розпрямлені у ліктьових суглобах.
Натискання слід виконувати швидкими поштовхами, таким чином, щобзміщуватигрудинуна 4-5 см; тривалість натиснення щонайбільш 0,5 с, інтервал поміж окремими натисненнями 0,5 с.
В часі пауз руки з грудини не знімають, пальці лишаються прямими, руки повністю випрямленими у ліктьових суглобах.
Якщооживлення виконує одна людина, то на кожні два вдування вона виконує 15 натиснень на грудину. За хвилину слід виконати не менш 60 натиснень та 12 вдувань.
Якщо воживленні приймають участь дві особи, співвідношення "дихання-масаж" складає1:5.У часі штучного вдиху потерпілого той, що виконує масаж серця натиснення не виконує.
Якщо реанімаційні заходи здійснюються як слідшкірні покровирожевіють,зіниці звужуються, самостійне дихання відновлюється.Пульсна сонних артеріях в часі масажу мусить добре відчуватись.Після відновлення серцевої діяльності та визначення доброго пульсу масаж серця негайно припиняють, продовжуючи штучне дихання у разіслабкого дихання потерпілого. З відновленням повноцінного самостійного дихання штучне дихання також припиняють.
Перенесення або перевезення потерпілого
Для перенесення потерпілого наслідком травми використовують ноші, які слід швидко принести до місця пригоди та поставити поряд з потерпілим, з боку ураженої частини тіла.
В часі піднімання, перенесення та перевезення потерпілого необхіднонезавдаватийомунепокою та болю, не припускати струшень, не надавати йому незручного або небезпечного положення.
Піднімати потерпілого та класти його на ноші слід обережно, без хапанини та поспіху. Найкраще це робити втрьох, стоячи на одному коліні з одного боку потерпілого /де немає ушкоджень/, причому один з тих, що піднімають потерпілого, підсовує руки під його голову та лопатки, другий - під поперек та під верхню частину стегон, а третій - під стегна та голмілки.
Слід не переносити потерпілого до нош, а лише підняти його, не встаючи з колін з тим, щоб хтось інший підсунув в цей час ноші під потерпілого. Особливо важливо це при різних переломах.
При переломах хребта, якщо ноші м'які, а також у разі перелому нижньої щелепи,коли потерпілий задихається його слід класти на ноші долілиць.
Переноситипотерпілого на ношах можна вдвох або у чотирьох. По рівному місцю потерпілого несуть ногами наперед, а при підійманні до гори або по сходах навпаки - головою наперед.
Щоб не гойдати ноші, носії мусять іти не в ногу, піднімаючи ноги можливо менше,та дещо зігнувши їх у колінах, щоб уникнути струсів.
Знімаючи потерпілогознош, слід діяти таким же чином, як при йогопідніманні на ноші з землі, ноші необхідно негайно віднести на місце до цеху.
При перевезенні важкопотерпілого, якщо є відповідна можливість, слід потерпілого перевозити на тих же ношах, поставивши їх до машини. Необхіднобути завжди готовими для перенесення потерпілих без нош. Потерпілого переносять звичайно удвох. Для цього найзручніше зробити для нього сидіння з чотирьох або з трьох рук.
У першому випадку потерпілий охоплює за плечі носіїв, у другому - один з носіїв свою вільну руку кладе на плече другого носія.
Додаток 21
Рекомендований
Рекомендації щодо оснащення об'єктів первинними засобами
пожежогасіння
1. До первинних засобiв пожежогасiння вiдносяться: вогнегасники; пожежний iнвентар (покривала з негорючоготеплоiзоляцiйного полотна, грубововняної тканини або повстi, ящики зпiском, бочки з водою, пожежнi вiдра, совковi лопати);пожежний iнструмент (гаки, ломи, сокири тощо).
2. Для визначення видiв та кiлькостiпервиннихзасобiв пожежогасiння слiдвраховувати фiзико-хiмiчнi та пожежонебезпечнi властивостi горючих речовин, їх взаємодiю з вогнегасними речовинами, а також розмiри площ виробничих примiщень, вiдкритих майданчикiв та установок.
3. Необхiдну кiлькiсть первинних засобiв пожежогасiння визначають окремо для кожного поверху та примiщення, а такождля стажерок вiдкритих установок.
Якщо водномупримiщеннi знаходяться декiлька рiзних за пожежноюнебезпекою виробництв, не вiддiлених одне вiд одного протипожежними стiнами, усi цiпримiщення забезпечують вогнегасниками, пожежним iнвентарем та iншими видами засобiв пожежогасiння за нормами найбiльш небезпечного виробництва.
4. Покривала (з матерiалiв, вказаних у п.1 цього додатку) повиннi мати розмiр не менше 1м х1 м. Вони призначенi для гасiння не великих осередкiв пожеж в разi займання речовин, горiння яких не може вiдбуватися без доступу повiтря. У мiсцях застосування та зберiгання ЛЗР та ГР розмiри покривал можуть бути збiльшенi до величин: 2 м х1,5 м, 2 м х 2 м. Покривала слiд застосовувати для гасiння пожеж класiв "А", "В", "D", (Е).
5. Бочки з водою встановлюються у виробничих, складських та iнших примiщеннях, спорудах у разi вiдсутностi внутрiшнього протипожежного водогону та наявностi горючих матерiалiв,а також на територiї об'єктiв.Їхня кiлькiсть у примiщеннях визначається з розрахунку установки однiєї бочки на 250-300 кв.м захищуваної площi.
6. Бочки для зберiгання води з метою пожежогасiння вiдповiдно до ГОСТ 12.4.009-83 повиннi мати мiсткiсть не менше 0,2 куб.м i бути укомплектовані пожежним відром мiсткiстю не менше 0,08 куб.м.
7. Пожежнi щити (стенди) встановлюються на терiторiї об'єкта з розрахунку один щит (стенд) на площину 5000 кв.м.
До комплекту засобiв пожежогасiння,якi розмiщуються на ньому, слiд включати:вогнегасники - 3одиниці, ящик з пiском –1 одиниця,покривало з негорючоготеплоiзоляцiйного матерiалу або повстi розмiром до 2м х 2м - 1 одиниця, гаки - 3 одиниці, лопати - 2 одиниці, ломи - 2 одиниці, сокири - 2 одиниці.
8. Ящики для пiску повиннi мати мiсткiсть 0.5;1,0 або 3,0 куб.м та бути укомплектованими совковою лопатою.
Вмiстилища для пiску,що є елементом констукцiї пожежного стенду, повиннi бути мiсткiстю не менше 0,1 куб.м. Конструкцiя ящика (вмiстилища) повинна забезпечувати зручнiсть дiставання пiску та виключати попадання опадiв.
9. Склади лiсу, тари та волокнистих матерiалiв слiд забезпечувати збiльшеною кiлькiстю пожежних щитiв з набором первинних засобiв пожежогасiння, виходячи з мiсцевих умов.
10.Вибiр типу та визначення необхiдної кiлькостi вогнегасникiв:
10.1. Вибiр типу та визначення потрібної кiлькостi вогнегасникiв здiйснюється за таблицями 1 або 2 в залежностi вiд їх вогнегасної спроможностi, граничної площi, класу пожежiгорючих речовин та матерiалiв у захищуваному примiщеннi або об'єктi (стандарт ISO N 3941-77):
клас А -пожежiтвердих речовин, переважно органiчного походження,горiнняякихсупроводжується тлiнням (деревина, текстиль, папiр);
клас В -пожежi горючих рiдин або твердих речовин, якi розтоплюються;
клас С - пожежi газiв;
клас Д - пожежі металів та їх сплавів;
клас (Е)* - пожежi, пов'язанi з горiнням електроустановок.
Крiм перерахованих параметрiв,беретьсядоуваги також категорiя примiщень за вибухопожежною та пожежною небезпекою.
*) Додатковий клас, прийнятий у ППБ для позначення пожеж, пов'язаних з горiнням електроустановок.
10.2. Вибiр типу вогнегасника (пересувний чи переносний) обумовлений розмiрамиможливихосередкiв пожеж;у разi збiльшених їх розмiрiв рекомендуєтьсявикористовувати пересувнi вогнегасники (таблиця 2).
Для гасiння великих площ горiння,коли застосування ручних та пересувних вогнегасникiв єнедостатнiм, на об'єктiмають бути передбаченi додатково ефективнi засоби пожежогасiння.
10.3. В таблицях1 та 2 знаком "++" позначенi рекомендованi до оснащення об'єктiв вогнегасники, знаком "+" - вогнегасники, застосування яких допускається в разi вiдсутностi рекомендованих та за наявностi вiдповiдного обгрунтування; знаком "-" - вогнегасники, котрi не допускаються для оснащення об'єктiв.
10.4. Необхiдно враховувати климатичнi умови експлуатацiї будiвель та споруд,вибираючи вогнегасник звiдповiдною температурною межею використання.
10.5. Якщо на об'єктi можливi комбiнованi осередки пожеж, то перевага у виборi вогнегасника вiддається бiльш унiверсальномущодо області застосування.
10.6. Дляграничноїплощiпримiщеньрiзнихкатегорiй (максимальної площi,захищуваноїоднимабо групою вогнегасникiв) необхiдно передбачатикiлькiстьвогнегасникiв одного з типiв, зазначену в таблицях 1 та 2 перед знаками "++" або "+".
10.7. Громадськi будiвлi та спорудиповиннiмати накожному поверсi не менше двох переносних вогнегасникiв.
10.8. Комплектування технологiчного устаткування вогнегасниками здiйснюється відповідно до вимог технiчних умов (паспортiв) на це устаткування або вiдповiдних галузевих правил пожежної безпеки, затверджених у встановленому порядку.
10.9. Комплектування iмпортного устаткування вогнегасниками здiйснюється згiдно з вимогами договору на його поставку.
10.10. У мiсцях зосередження коштовної апаратури й устаткування кiлькiсть засобiв пожежогасiння може бути збiльшена.
10.11. Коли від пожежі захищаються примiщення з EOM, телефонних станцiй, музеїв,архiвiв тощо, слiд враховувати специфiку вогнегасних речовин у вогнегасниках, якi призводять пiд час гасiння до псування
обладнання. Цi примiщення рекомендується оснащувати вуглекислотними вогнегасниками зурахуванням граничнодопустимоїконцентрацiї вогнегасної речовини.
10.12. Виробничi примiщення категорiїД,а також тi,якi мiстять негорючi речовини й матерiали,можутьне оснащуватися вогнегасниками, якщо їх площа не перевищує 100 кв.м. необхiднiсть установлення вогнегасникiв у таких примiщеннях визначають власники пiдприємств.
10.13. Вiдстань вiд можливого осередку пожежi до мiсця розташування вогнегасника не повинна перевищувати20 мдлягромадських будiвель та споруд; 30 м - для примiщень категорiй А,Б,В (горючi гази та рiдини); 40 м - для примiщень категорiй В, Г; 70 м - для примiщень категорiї Д.
10.14. За наявностi декiлькох не великих примiщеньз однаковим рiвнем пожежонебезпекикiлькiсть необхiдних вогнегасникiввизначається згiдно з п.10.13 татаблицями1 або2 з урахуванням сумарної площi цих примiщень.
10.15. Окремi пожежонебезпечнi виробничi установки (фарбувальнi камери, загартовувальнi ванни, випробувальнi стенди, установки для миття та знежирювання деталей, сушильнi камери тощо) обладнуються не менше нiж двома вогнегасниками кожна або одною стаціонарною установкою пожежогасiння.
10.16. Окремо розташованi вiдкритi ректифiкацiйнi, адсорбцiйнi колони та iншi технологiчнi установки забезпечуються вогнегасниками, покривалами, ящиками з пiском, паровими шлангами.Їх кiлькiсть
визначається адмiнiстрацiєю об'єкта залежно вiд потужностi установок та кiлькостi горючих легкозаймистих рiдин i газiв,якi мiстяться в апаратах.
10.17. У мiсцяхнаявностi великої кiлькостiЛЭР, ГРта легкогорючих матерiалiв (каучук, гума тощо) доцiльно встановлювати стацiонарнi або пересувнi вогнегасники типу ОВП - 100, ОУ - 25, ОУ - 80, ОП - 100, ОПА - 100, ОП - 250 i подiбне.
10.18. Примiщення, обладнанiавтоматичними стацiонарними установками пожежогасiння,забезпечуються вогнегасниками на 50%, виходячи з їх розрахункової кiлькостi.
10.19. Приклади визначення кiлькостi та типу вогнегасникiв за таблицями1 i 2 з урахуванням вимог п.10.13:
- примiщення категорiї Аплощею970кв. м (клас пожежi-В) повинно захищуватися п'ятьма порошковими вогнегасниками типу ОП – 10 (таблиця 1).Вiдстань мiжвогнегасникамитамiсцямиможливого загоряння повинна становити не бiльше 30 м;
- примiщення категорiї Д площею 1200 кв.мповиннозахищатися двома вогнегасникамиОУ-5 (таблиця1) (для гасiння загорянь електродвигунiв верстатiв). Вiдстань мiж вогнегасниками тамiсцями можливого загоряння не бiльше 70 м.
Таблиця 1
Рекомендації щодо оснащення приміщень переносними вогнегасниками
| Категорiя примiщення | Гранична захищуваль- на площа, кв.м. | Клас пожежi | Пiннi та воднi вогнегас- никии мiс- ткiстю 10 л | Порошковi вогнегасники місткістю, л | Хладоновi вогнегасни- ки мiсткiс тю | Вуглекислотнi вогнегасники мiсткiстю, л |
| 2 | 5 | 10 | 2(3) л | 2 (3) (8) | 5 |
| А,Б,В | 200 | А | 2++ | - | 2+ | 1++ | - | - | - |
| (горючi | |||||||||
| гази i | В | 4+ | - | 2+ | 1++ | 4+ | - | - | |
| рiдини) | |||||||||
| С | - | - | 2+ | 1++ | 4+ | - | - | ||
| Д | - | - | 2+ | 1++ | - | - | - | ||
| (Е) | - | - | 2+ | 1++ | - | - | 2++ | ||
| В | 400 | А | 2++ | 4+ | 2++ | 1+ | - | - | 2+ |
| Д | - | - | 2+ | 1++ | - | - | - | ||
| (Е) | - | - | 2++ | 1+ | 2+ | 4+ | 2++ | ||
| Г | 800 | В | 2+ | - | 2++ | 1+ | - | - | - |
| С | - | 4+ | 2++ | 1+ | - | - | - | ||
| Г, Д | 1800 | А | 2++ | 4+ | 2++ | 1+ | - | - | - |
| Д | - | - | 2+ | 1++ | - | - | - | ||
| (Е) | - | 2+ | 2++ | 1+ | 2+ | 4+ | 2++ | ||
| Громадсь- | |||||||||
| кi будiвлi | |||||||||
| та спо- | |||||||||
| руди | 800 | А | 4++ | 8+ | 4++ | 2+ | - | - | 4+ |
| (Е) | - | - | 4++ | 2+ | 4+ | 4+ | 2++ |
Примiтки:
1. Максимальна площа можливих осередкiв пожеж класiв А та В у примiщеннях, в яких передбачається
використання вогнегасникiв, не повинна перевищувати вогнегасної спроможностi застосовуваних вогнегасникiв.
2. Для гасiння осередкiв пожеж рiзних класiв порошковi вогнегасники повиннi мати вiдповiднi заряди:
для класу А - порошок АВС(Е); для класiв В,С та (Е) - ВС(Е) або АВС(Е) та класу Д - Д.
3. Значення знакiв "++", "+", "-" наведено в п.10.3
Таблиця 2
Рекомендацiї щодо оснащення примiщень пересувними вогнегасниками
| Категорiя примiщення | Гранична захищувана площа, кв.м | Клас пожежi | Повiтро - пiннi вогнегас- ники мiст- кiстю 100л | Комбiнованi вогнегасники мiсткiстю (пiна порошок) 100л | Порошковi вогнегасники мiсткiстю 50(100) л | Вуглекислотнi вогнегасники мiсткiстю , л |
| 25(40) | 80 |
| А,Б,В (горючi | 500 | А | 1++ | 1++ | 1++ | - | 3+ |
| гази та рiдини) | В | 2+ | 1++ | 1++ | - | 3+ | |
| С | - | 1+ | 1++ | - | 3+ | ||
| Д | - | - | 1++ | - | - | ||
| (Е) | - | - | 1+ | 2+ | 1++ | ||
| В (крiм горючих | 800 | А | 1++ | 1++ | 1++ | 4+ | 2+ |
| газiв та рiдин) | В | 2+ | 1++ | 1++ | - | 3+ | |
| С | - | 1+ | 1++ | - | 3+ | ||
| Д | - | - | 1++ | - | - | ||
| (Е) | - | - | 1+ | 1+ | 1+ |
Примiтки:
1. Максимальнi площi можливих осередкiв пожеж класiв А та В у примiщеннях, в яких передбачається використання вогнегасникiв, не повинні перевищувати вогнегасної спроможностi використовуваних пересувних вогнегасникiв.
2. Для гасiння осередкiв пожеж рiзних класiв порошковi та комбiнованi вогнегасники повиннi мати вiдповiднi заряди: для класу А - порошок АВС(Е); для класiв В,С та (Е) - ВС(Е) або АВС(Е) та для класу Д - Д.
3. Значення знакiв "++", "+", "-" наведено в п.10.3
Додаток 22
Г Р А Ф І К
огляду обладнання та арматури резервуарів, в яких зберігаються вогне- та вибухонебезпечні речовини
| N п/п | Найменування обладнання | Огляд обладнання |
| 1 | 2 | 3 |
| 1 | Дихальний клапан механічний | В весняно-літній період не мен ше двох разів на місяць, при температурі зовнішнього повітря нижче нуля градусів - не менше одного разу на тиждень |
| 2. | Люк-лаз та світовий люк | Не менше одного разу на місяць (без відкриття) |
| 3. | Замірний люк | Не менше двох разів на місяць |
| 4. | Вентиляційний патрубок | Те ж |
| 5. | Приймально-роздавальні патрубки | -"- |
| 6. | Вогневі запобіжники | Не менше одного разу на місяць при температурі повітря зовні вище нуля, а при температурі нижче нуля - не менше двох ра зів на місяць |
| 7. | Арматура для закриття | Щоденно |
| 8. | Драбини та площадки | Не менше одного разу на місяць |
| 9. | Трубопроводи пожежогасіння | Те ж |
| 10. | Візуальний огляд зварних швів резервуарів | -"- |
Примітка: результати огляду заносяться письмово до спеціального журналу, що знаходиться у відповідальних осіб