Додаток 18
Журнал перевірки знань з техніки безпеки у персоналу
з групою электробезпеки І
| Прізвище, ім'я, по батькові | Назва цеху, електроустано- вки, де працює той, кого перевіряють | Посада, стаж роботи на цій посаді | Дата по- передньої перевір- ки, оцін- ка знань | Дата ниніш- ньої пере- вірки та причина | Оцінка знань | Підпис |
| того, хто перевіряє | того, кого перевіряють |
Додаток 19
Ж У Р Н А Л
реєстрації та огляду посудин, що працюють під тиском
та іншого устаткування, на яке не поширюються
правила Держнаглядохоронпраці
| Цех, дільниця | Найменування устаткування | Особа, відповідальна за експлуатацію та безпеч- ний стан устаткування | Запис висновків огляду | |||||
| Номер та дата наказу про відповідаль- ність | Посада, прізвище, ім'я, по батькові | Підпис відпо- відаль- ної особи | Дата огляду | Висновки огляду | Дозволений тиск кгс/кв.см | Строк наступного огляду | ||
Додаток 20
Прийоми надання першої допомоги
Загальні положення
У разі нещасного випадку велике значення належить своєчасному поданню першої передлікарняної медичної допомоги.
Щонайважливішою умовою успішного подання першої медичної допомоги є швидкість дій, знання основних правил та наявність практичних навичок в поданні першої передлікарняної медичної допомоги. Всіробітники та інженерно-технічні працівники повинні бути навчені поданню першої передлікарняної допомоги, яка охоплює:
- тимчасове зупинення кровотечі;
- перев'язування ран, опіків;
- накладання шин на місце перелому кісток;
- штучне дихання;
- перенесення потерпілого.
Заняття з подання першої допомоги повинні проводитися компетентним медичним персоналом разом з технічним персоналом. Відповідальність за організацію навчання покладається на начальника цеху та головного інженера підприємства.
З осіб, що відбули навчання, формуються санітарні пости з таким розрахунком, щоб у кожній зміні, у кожному цеху чи майстерні завжди були підготовлені люди.
Санітарні пости повинні бути забезпечені комплексом необхідних засобів для подання першої допомоги на місці.
До вказаних засобів належать: стерильний перев'язочний матеріал, вата, гумовіабо матерчаті кровотамуючі джгути, кліщі для фіксації переломів та вивихів, ватно-марлевий бинт /для бинтування в разі переломів/, йодна настоянка, розчин борної кислоти, нашатирний спирт, валер'янові краплі, питна сода, мило, рушник тощо.
Рекомендується також забезпечити підприємство апаратом для штучного диханняз комплектом інструментів для розкривання рота, відтягування та утримування язика тощо.
Медичні засоби першої допомоги комплектуються за порадою лікаря, технічні засоби - на основі розпорядження начальника цеху.
Для зберігання майна санітарного поста адміністрація повинна встановити певне місце та призначити особу, відповідальну за збереження та видачу засобів першої допомоги.
Ці особи повинні знати призначення засобів першої допомоги та вміти їх застосовувати.
В цехах та на території підприємства слід розвішувати чіткі, добре видимі покажчики до медпункту, санітарних постів, місця зберігання нош та інших засобів до подання першої допомоги.
Перша допомога при переломах, вивихах, ударах
У разі переломів та вивихів основне завдання при поданні першої допомоги полягає в тому, щоб надати ушкодженій частині тіла найбільш зручне та спокійне положення. Це є обов'язковим не лише для усунення відчуття болю, але і для попередження перетворення закритого перелому у відкритий,- коли уламки кісток зсередини проколюють шкіру.
При переломах та вивихах кінцівок необхідно ушкоджену кінцівку зміцнити шиною, фанерною пластиною, палицею чи іншим подібним предметом. Ушкоджену руку можна за допомогою бинта або косинки підвісити на шиї та прибинтувати до тулуба.
При падінні з висоти або при обвалах, якщо виникає підозра на наявність перелому хребта /різкий біль у хребті, неможливість зігнути спину та перевернутись/, перша допомога зводиться до слідуючого: потерпілого слід обережно покласти на жорстку поверхню /на санітарні ноші кладуть дошки/, строго горизонтально. При відсутності дошок до спини та боків щільно прибинтовують чотири драбинкові шини.
У разі падіння предметів на голову, ударі голови та здогадному переломі черепа /непритомність, кровотеча з вух або рота/ до голови необхідно прикласти холодний предмет /пляшку з снігом або холодною водою, грілку з льодом/ або зробити холодну примочку.
При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлі, чханні, рухах, слід туго забинтувати груди або стягнути їх рушником у часі видиху.
За впевненості, що потерпілий отримав лише удар, до місця удару слід прикласти холод /сніг, лід, змочену холодною водою тканину/ і туго його забинтувати. При відсутності ушкоджень шкіри не слід змазувати місце удару йодом, розтирати, накидати зігріваючий компрес.
Перша допомога при пораненні
При пораненні слід перш за все очистити рану від забруднення та зараження мікробами. Особливу увагу необхідно приділити ранам, забрудненим землею, щоб запобігти зараженню правцем. Своєчасне звернення до лікаря та введення протиправцевої сироватки попереджує це захворювання.
Той, хто подає першу допомогу при пораненні, повинен чисто вимити руки з милом, а якщо така можливість відсутня – обробити пальці йодною настоянкою. Дотикатись безпосередньо до рани навіть
вимитими руками неприпустимо.
При поданні першої допомоги слід дотримуватись наступних правил:
- не можна промивати рану водою чи будь-якими ліками, засипати порошками, закривати мазями;
- не можна також видаляти з рани пісок, землю тощо, щоб не викликати її зараження;
- не можна видаляти з рани згустків крові /це може призвести до сильної кровотечі/;
- не можна замотувати рану ізоляційною стрічкою.
Необхідно розпечатати наявний у шафці першої допомоги індивідуальний пакет /не дотикаючись до поверхні, що буде накладена безпосередньо на рану/, накласти стерильний перев'язочний матеріал з пакету на рану та забинтувати. При відсутності індивідуального пакета для перев'язки використовують шматок чистої тканини, змочений йодною настоянкою.
Перша допомога при кровотечах
Щоб призупинити кровотечу, необхідно:
- підняти поранену кінцівку догори;
- на кровоточиву рану накласти зібганий в жмуток перев'язочний матеріал з індивідуального пакета та притиснути його згори, не дотикаючись до рани пальцями, на 4-5 хвилин, не відпускаючи;
- якщо кровотеча припинилась, слід,не знімаючи накладений перев'язочний матеріал, накласти згори другу подушечку з другого пакета або шматок вати та туго забинтувати рану;
- у разі сильної кровотечі провадиться стискання кровоносних судин, що живлять кров'ю поранену зону шляхом згинання кінцівки в суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; у всіх випадках сильної кровотечі слід викликати лікаря. Пам'ятайте: джгут накладається на стегно ноги або плечову частину руки. Накладений джгут слід тримати якнайкоротший час /не більше 2-х годин/,оскільки можливе омертвіння обезкровленої дільниці. При кровотечі з носа відкинути голову назад, вставити в ніс тампон, змочений пероксидом водню, або накласти на перенісся холодний компрес.
Подання першої допомоги при опіках кислотами
та лугами
При потраплянні кислоти або лугу на шкіру уражені місця слід промити струменем води протягом 15-30 хвилин/ виключаючи ураження сірчаною кислотою/, потім обмити 5%-ним розчином питної соди, а місця, уражені лугами - 3%-ним розчином борної або оцтової кислоти.
У разі потрапляння на слизову оболонку очей кислоти або лугу очі слідпромити сильним струменем води протягом 15-20 хвилин, а потім-2%-ним розчином питної соди, а при ураженні лугом - 2%-ним розчином борної кислоти.
При опіках порожнини рота лугами необхідне полоскання 3%-ним розчином оцтовоїкислоти або 2%-ним розчином борної кислоти, а при опіках кислотою - 5%-ним розчином питної соди. При потраплянні кислоти до дихальних шляхів необхідно дихати розпилюваним за допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди, а при потраплянні лугу - розпилюваним 3%-ним розчином оцтової кислоти.
Подання першої допомоги при отруєннях
вуглекислим газом та сірчистим ангідридом
За наявності у повітрі 4-5% вуглекислого газу спостерігаються задишка, головний біль, млявість, серцебиття, зниження працездатності.
Якщо вміст вуглекислого газу у повітрі досягає 8-10%, спостерігається швидка втрата свідомості та смерть наслідком припинення дихання.
При отруєнні вуглекислим газом потерпілого видаляють з загазованої зони та виносять на свіже повітря. До прибуття лікаря йому дають кисневу подушку, а якщо він не дихає - роблять штучне дихання.
Симптоми гострого отруєння сірчистим газом - подразнення дихальних шляхів та очей, печіння в горлянці, кашель, стиснення в грудях. У важких випадках - задишка, посиніння, сльозоточивість.
Перша допомога - промивання носа та полоскання ротової порожнини слабким розчином соди, спокій.
Перша передлікарняна допомога при
ураженні аміаком та фреоном
Потерпілийнаслідком отруєнняпарами аміаку або фреону мусить бути винесений на свіже повітря або у чисте тепле приміщення.У разі необхідності слід негайно застосувати штучне дихання.
Необхідно звільнити потерпілого від одягу, який заважає диханню, змінити забруднений одяг, надати йому повний спокій.
Зробити інгаляцію теплою парою /крізь паперову трубку/ з чайника,у якому міститься 1-2%-ний розчин лимонної кислоти у гарячій воді.
Дати випити міцний чай, каву, лимонад або 2%-ний розчин молочної кислоти.
Рекомендується в усіх випадках отруєння вдихання кисню протягом 30-45 хвилин, зігрівання потерпілого /обкласти грілками/. У випадку глибокого сну та можливого зниження больової чутливості слідпри цьому дотримуватись обережності, щоб не спричинити опіків.
За наявность ознак подразнення носоглотки її слід полоскати 2%-ним розчином соди або водою. Незалежно від стану потерпілий повинен бути направлений до лікаря.
При спостереженні явищ задухи, кашлю потерпілого слід транспортувати у лежачому положенні.
При потраплянні аміаку абофреону в очі необхідно промити очі сильним струменем чистої води. Після цього до лікарського огляду слід одягнути темні захисні окуляри.Не можна бинтувати очі та накладати на них пов'язку.
У разі потраплянняна шкіру аміаку або фреону необхідно спочатку спрямувати на уражену поверхню струмінь чистої води.Потімураженукінцівкузанурити в теплу /35-40ºС/ воду на 5-10 хвилин, а при ураженні значної поверхні тіла- зробити загальну ванну.
Післяваннивисушитишкіру, прикладаючи до неї рушник, що добре поглинає вологу /розтирання неприпустиме/.
Накласти на уражену поверхню мазеву пов'язку або нанести на неїмазь Вишневського, чи пеніцилінову. Якщо мазі відсутні – можна скористатись вершковим /несолоним/ маслом або соняшниковою олією.
Якщона шкірі з'явились пухирі - їх ні в якому разі не можна розтинати, слід накласти на них мазеву пов'язку
Перша передлікарняна допомога при опіках
Опіки бувають трьох ступенів,починаючи від легкого почервоніння і кінчаючи важким омертвінням ділянок шкіри, а інколи - також глибше розташованих тканин. При опіках першого ступеня на уражену поверхню накладають примочку зі слабкого розчину марганцево-кислого калію /рожевого кольору/, після чого її слід забинтувати.
Надаючи допомогу потерпілому, для уникнення зараження не можнаторкатись руками опечених ділянок шкіри чи змазувати їх мазями, жирами, вазеліном присипати питною содоютощо.
Не можна розтинати пухирі, віддирати від тіла шматки обгорілого одягу.Одяг та взуття з опеченого місця краще не знімати, розрізати, виконати перев'язку та відправити потерпілого до медичної установи.Якщо обгорілий одяг прилипнув до опеченої поверхні тіла,то зверху слід накласти стерильну пов'язку і відправити потерпілого до медичного закладу.
У разі важких та розповсюджених опіків потерпілого необхідно загорнути у чисте простирадло або тканину не роздягаючи, вкрити якомога тепліш, напоїти теплим чаєм та надати йому спокій до прибуття лікаря.
Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
При ураженні електричним струмом необхідно якнайшвидше звільнити потерпілого від діяння струму.
Першим заходом особи, що надає допомогу мусить стати негайне вимкнення тієї частини електроустаткування, до якої доторкується потерпілий.
Вимкнення здійснюється за допомогою вимикачів, рубильника або інших вимикаючих апаратів шляхом зняття запобіжників, роз'єднання штепсельних сполучень тощо.
Якщо досить швидке вимкнення установки неможливе слід застосувати інші прийоми або звільнити потерпілого від діяння струму.
Звільнивши потерпілого від діяння струму слід оцінити його стан. Ознаки, що дозволяють зробити подібну оцінку, є наступним:
а) притомність: ясна, відсутня, порушена /потерпілий збуджений або загальмований/;
б) колір шкірних покровів та видимих слизових /губ, очей/: рожевий, синюшний, блідий;
в) дихання: нормальне, відсутнє, порушене /неритмічне, поверхневе, хрипке/;
г) пульс на сонних артеріях: добре визначається /ритм правильний або неправильний/, погано визначається, відсутній;
д) зіниці: вузькі, широкі.
Маючи певні навички та володіючи собою, той хто подає допомогу, здатний протягом однієї хвилини оцінити стан потерпілого та вирішитиу якій послідовності подавати йому допомогу. Колір шкірних покровів та наявність дихання /по підніманню та опусканню грудної клітини/ оцінюють візуально. Про втрату свідомості, як правило, також судять візуально. Пульс на сонній артерії промащують подушечкамидругого,третього та четвертого пальців руки, розміщуючи їх уподовж поміж кадиком /адамове яблуко/ та кивальним м'язом та злегка притискуючи до хребта.
Ширину зіниці при заплющених очах визначають таким чином: подушечки вказівних пальців кладуть на верхні повіки обох очей та, злегка притискуючи їх до очних яблук, підіймають догори. При цьомуочна щілина відкривається і на білому тлі стає видимою кругла райдужка, а у центрі круглі чорні зіниці, стан яких /вузькі чи широкі/ оцінюють, виходячи з того, яку площадь райдужки вони займають. Якщо у потерпілого відсутні: свідомість, дихання, пульс, шкірнийпокрівсинюшний, а зіниці широкі (0,5 см у перерізі) - можна вважати, що він знаходиться у стані клінічної смерті і слід якнайшвидше приступати до оживлення організму за допомогою штучного дихання за способами "з вуст до вуст" або "з вуст до носа" і зовнішнього масажу серця.Якщо потерпілий дихає різко та переривчасто, але пульс унього промацується, слід негайно розпочати штучне дихання.
Почавши оживлення,слід потурбуватись про виклик лікаря або швидкої допомоги. Це має зробити не той, хто надає поміч, а хтось інший.
Якщопотерпілийприйшов до тями, хоча до цього був зомлілий, знаходився в непритомному стані, хоча зі збереженими стійкими диханням та пульсом, його слід покласти на підстилці, розстебнути одяг,який перешкождає диханню, створити приплив свіжого повітря, зігріти тіло,якщохолодно, чи відповідно забезпечити прохолоду, якщо жарко,подбати за повний спокій, безперервно спостерігаючи за пульсом та диханням; сторонніх осіб слід видалити.
У разі знаходження потерпілого у непритомному стані необхідноспостерігати за його диханням і у разі порушення дихання наслідкомзападання язиказміститинижнющелепу вперед, взявшись пальцямизаїїкути, та підтримувати її у такому стані, доки не припиниться западання язика.
У випадкувиникненняу потерпілого блювання слід повернути його голову та плечі наліво для відходу блювотиння.
Ні в якому разі не можна дозволяти потерпілому рухатись, або, тим більш, продовжувати працю, оскільки відсутність видимих тяжких уражень, спричинених електричним струмом або іншими факторами /падіння тощо/, далеко не виключає можливості наступного погіршенняйого стану.Лишелікар здатний вирішити питання про станздоров'я потерпілого. Переносити потерпілого до іншого місця слід лише увипадках, коли йому або ж особі, щоподає допомогу продовжує загрожувати небезпека або коли надання допомоги на місці неможливе /наприклад, на опорі/.
Ні в якому разі не можна закопувати потерпілого у землю, оскільки це лише спричинить шкоду та втрату дорогоцінних для його урятування хвилин.
Напруга до 1000 В
Для відриву потерпілого від струмоведучих частин або проводу слід скористатись вірьовкою,палицею, дошкою чи будь-яким іншим сухимпредметом, щоне проводить електричний струм. Можна також
відтягнути його за сухий одяг, уникаючи при цьому дотику до оточуючих металевих предметів чи частин тіла потерпілого.
Щоб ізолювати руки того, хто подає допомогу потерпілому, якщо у нього виникає необхідність доторкнутись його тіла, не прикритого одягом, повинен одягнути діелектричні рукавички або обмотати руку шарфом, накинути на потерпілого гумовий килимок, прогумовану або просто суху тканину. Можна також ізолювати себе, ставши на гумовий килимок, суху дошку тощо.
Відокремлюючи потерпілого від струмоведучих частин рекомендується діяти однією рукою, тримаючи другу в кишені або поза спиною.
Якщо електричний струм проходить в землю через потерпілого і цейостанній спазматично стискує в руці один токоведучий елемент, простіше перервати струм, відокремивши потерпілого від землі. Можна перерубати дроти сокирою з сухим дерев'яним топорищем або перекуситидротипофазно,стоячи при цьому на сухих дошках, дерев'яній драбинітощо.
Основні правила проведення штучного дихання
Штучне дихання роблять у випадках, коли потерпілий не дихає або дихає дуже рідко, спазматично.
Перш,ніж приступити до штучного дихання слід швидко, не втрачаючижодної секунди, звільнити потерпілого від одягу, що утруднює дихання, швидко звільнити його рот від сторонніх предметів, розтулити міцно затиснуті вуста.
Прийоми штучного дихання
Перший спосіб
Потерпілого кладуть горілиць, під лопатки підкладають тугий валик,а під голову - м'яку підстилку; голова повинна дещо звисати та бути відкинута назад; потерпілому відкривають вуста пальцями, оберненими марлею або чистою хусточкою, обережно витягають язика, утримуючи його в такому положенні.
Надавши потерпілому вказане положення, той хто подає допомогу,стаєнаколіна біля голови потерпілого, бере його руки біля кистей та рівномірно відводить їх у боки і назад, роблячи широке півколо; прицьому грудна клітина розширюється і відбувається вдих;
відвівши рукипотерпілого за голову той, хто подає допомогу, утримує їх у цьому положенні протягом 3 секунд;
зігнувши обидві руки в ліктяхтой, хто подає допомогу, складає їх на грудях потерпілого, а ліктями плавно, але енергійно натискає з боків на грудну клітину протягом 2 секунд; при цьому відбувається видих; потім усі рухи повторюють знову у наведеній послідовності.
Цейспосіб не може бути застосований, якщо у потерпілого ушкоджені рука або ребро /перелом, серйозне поранення/.
Другий спосіб
Найдієвішим способомштучного диханняє спосіб "з вуст до вуст"або "з вуст до носа". Спосіб "з вуст до вуст" або "з вуст до носа" належить до способів штучного дихання за методом вдування, коли повітря,що видихує той,хто надає допомогу,примусово нагнітаєтьсядодихальних шляхів потерпілого.Вдуванняможна здійснюватикрізь марлю, хусточку,задопомогою спеціального пристрою "повітроводу".
Для проведення штучного дихання потерпілого слід покласти горілиць, розстебнувши одяг, що утруднює дихання.
Перш, ніж почати штучне дихання слід забезпечити проходимість верхніх дихальних шляхів, які в положенні горілиць та у непритомному стані завжди закриті язиком, що западає. Окрім того, в ротовій порожнині може знаходитись сторонній вміст, що його слід видалити пальцями, обгорнувши їх хусточкою, тканиною чи бинтом.
Після цього той, хто подає допомогу, розмістившись збоку від головипотерпілого, підсовує одну руку під шию цього останнього, а долонею другої руки натискує йому на чоло, максимально відкидаючи голову назад. При цьому корінь язика піднімається та звільняє вхід до горлянки, а рот потерпілого відкривається. Той, хто подає допомогу нахиляється до обличчя потерпілого,робить глибокий вдих відкритим ротом, повністю щільно охоплює відкритий рот потерпілого і робить енергійний видих з деяким зусиллям вдихаючи повітря йому
до рота,одночасно закриваючи ніс потерпілого щокою чи пальцями руки, що знаходиться на чолі. При цьому слід спостерігати за грудною клітиною потерпілого, яка повинна піднятись.
Як тільки грудна клітина підніметься, нагнітання повітря призупиняють той, хто подає допомогу відвертає обличчя вбік, у потерпілого відбуваєтьсяпасивний видих. Якщо у потерпілого добре визначається пульс і необхідне лише проведенняштучного дихання, то інтервал поміж штучними вдихами повинен складати5сек. /12 дихальних циклів щохвилини/.
При проведенні штучного дихання той,хто подає допомогумусить слідкувати, щоб повітря не потрапляло до шлунка потерпілого.
При потраплянні повітря до шлунка,про що свідчить здуття живота "під ложечкою",обережно натискують долонею на живіт поміж грудиною та пупком.При цьому не виключене виникнення блювання;тоді голову та плечі потерпілого повертають убік.
Якщопісля вдування повітря грудна клітина не розпрямлюється, слід змістити нижню щелепу потерпілого допереду. Для цього чотирма пальцями обох рук нижню щелепу захоплюють ззаду за кути та, впираючись великими пальцями в її край нижче куточків вуст, відтягують її допереду так, щоб ніжні зуби знаходились перед верхніми.