8.10.13. Запобіжні клапани протягом єксплуатації повинні щомісяця перевірятись на справність дії продувкою в робочому стані абоперевіркою на стенді. Порядок та термін перевірки справності клапанівв залежності від умов технологічного процесу повинні бути наведені вінструкції з експлуатації запобіжних клапанів, яка опрацьованавідповідно до вказівок завода-виготовлювача і затверджена власникомпідприємства.
8.10.14. Покажчики рівня повинні встановлюватись вертикальноабо похило у відповідності з інструкцією заводу-виготовлювача, прицьому повинна бути забезпечена добра видимість рівня рідини.
8.10.15. На посудинах, що обігріваються полум'ям або горючимигазами, в яких можливе зниження рівня рідини нижче допустимого, повинно бути встановлено не менше двох покажчиків рівня прямої дії.
8.10.16. На кожному покажчику рівня повинні бути вказані допустимі верхній та нижній рівні.
8.10.17. Покажчики рівня повинні бути оснащені арматурою (кранами та вентилями) для їх відключення від посудини та продування.
8.10.18. При застосуванні в покажчиках рівня як прозорого елемента скла або слюди для запобігання травмування персоналу у разі їхрозриву повинно бути передбачено захисний пристрій.
8.11. Вимоги безпеки при хімічному очищенніустаткування
8.11.1. Роботи з хімічного очищення устаткування (паровихкотлів, випарних апаратів, теплообмінників тощо ) виконуються увідповідності з інструкцією, затвердженою власником підприємства.
8.11.2. Відповідальним за підготовку схеми хімічного очищенняустаткування, що промивається, є посадова особа, у веденні якої вонознаходиться.
8.11.3. При виконанні робіт спеціалізованою організацієювідповідальним за підготовку та проведення хімічного очищення єкерівник роботи цієї організації.
8.11.4. Внутрішній огляд устаткування після закінченняхімічного очищення повинен провадитись після його вентиляції та наступного виконання аналізу повітря у ньому на відсутність шкідливихречовин.
8.11.5. Хімічне очищення (виварювання) випарних апаратів длязапобігання накопиченню вибухопожежонебезпечних газів повинне провадитись при працюючому повітряному насосі.
8.11.6. Для приготування та подавання реагентів для виварювання випарних апаратів повинна бути обладнана спеціальна установка, якаповинна розміщуватись на першому поверсі у ізольованому приміщенні,оснащеному витяжною вентиляцією.
8.11.7. Безсодове очищення поверхонь нагріву випарних апаратіввід накипу повинне виконуватись у відповідності з вимогами Інструкціїз безсодового способу очищення від накипу поверхонь нагріву випарнихапаратів, інгібірованими солянокислими розчинами.
8.11.8. Під час виварювання випарних апаратів соляною кислотою, а також при огляді корпусів після виварювання для запобіганнявибуху не дозволяється користування відкритим вогнем (куріння, запалювання сірників, користування світильниками з відкритим полум'ям тощо), про що повинна бути вивішена табличка.
9. ВИМОГИ *) ДО ПОСУДИН, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ ПІД ТИСКОМНЕ БІЛЬШЕ 0.07 МПа (0.7 кгс/кв.см)
9.1. Загальні вимоги
9.1.1. Технічний нагляд та експлуатація посудин, які працюютьпід тиском не більше 0.7 кгс/кв.см, повинні здійснюватись у відповідності з інструкцією,**) затвердженою власником.
*) Ці вимоги поширюються на:
- посудини та балони місткістю не більше 0.025 куб. м (25 л),для яких добуток тиска у МПа (кгс/кв. м) на місткість у куб. м (л)не перевищує 0.02 (200);
- повітряні резервуари гальмового устаткування рухомого складу залізничного транспорту, автомобілів та інших засобів пересування;
- прилади парового і водяного опалення;
- трубчасті печі;
- частини машин, що не являють собою самостійних посудин (корпуси насосів або турбін, циліндри двигунів парових, гідравлічних, повітряних машин та компресорів), що не відключаються та конструктивновбудовані (встановлені на одному фундаменті з компресором) проміжніхолодильники і масловологовідділювачі компресорних установок, повітряні ковпаки насосів;
- посудини, що складаються з труб внутрішнім діаметром не більше 150 мм без колекторів, а також з колекторами, виготовленими зтруб внутрішнім діаметром не більше 150 мм;
- посудини, які працюють під тиском води з температурою невище 115 º С або іншої рідини з температурою не вище температури кипіння під тиском 0.07 МПа (0.7 кгс/кв.см).
**) При розробці інструкції повинні бути враховані вимоги цихПравил , вказівки паспорта (інструкції з експлуатації) заводу-виготовлювача, технологічного регламенту, а також діючих галузевих таміжгалузевих нормативно-технічних документів з безпеки праці за урахуванням особливостей та конкретних умов роботи посудин.
9.1.2. Посудини повинні виготовлюватись на підприємствах, щомають технічні засоби, які забезпечують якісне їх виготовлення увідповідності з конструкторською документацією, опрацьованою проектним, науково-дослідним інститутами (спеціалізованим конструкторськимбюро) або проектно-конструкторським відділом підприємства.
Кожна посудина повинна мати паспорт встановленої форми.
9.1.3. Особою, відповідальною за справний стан та безпечнуексплуатацію посудини, є начальник цеху, дільниці, виробництва, аособою, що здійснює нагляд за посудиною на підприємстві – посадоваособа служби технічного нагляду. Ці особи призначаються наказом попідприємству.
9.1.4. По кожному цеху, дільниці, виробництву повинен бутискладений перелік посудин з наведенням головних характеристик (робочий тиск, середовище, температура та місткість).
Перелік затверджується власником та складається в двохпримірниках, один з яких зберігається у особи, яка відповідає за безпечну експлуатацію посудини, а другий - передається особі, яказдійснює нагляд за посудинами.
9.2. Реєстрація та дозвіл на пуск посудини в експлуатацію
9.2.1. Всі посудини до пуску в роботу повинні бути зареєстровані у особи, що здійснює нагляд за посудинами на підприємстві, успеціальному журналі реєстрації та огляду посудин, на які не поширюються Правила будови та безпечної експлуатаії посудин, що працюютьпід тиском. Форма журналу реєстрації наведена у додатку 19.
9.2.2. Для реєстрації посудини особі, яка здійснює нагляд запосудинами, повинні бути подані:
- паспорт посудини (за відсутності паспорта заводу-виготовлювачавласником посудини повинно бути складено паспорт встановленої форми);
- акт, який засвідчує, що монтаж (встановлення) виконані увідповідності з проектом і всі елементи посудини знаходяться в справному стані (лише для посудин, встановлених стаціонарно);
- схема включення з наведенням джерела тиску, параметрів робочого середовища, арматури, контрольно-вимірювальних приладів, запобіжних та блокувальних пристроїв.
9.2.3. Реєстрація та видача дозволу на пуск посудини в експлуатацію повинні виконуватись особою, що здійснює нагляд за посудинами на підприємстві, після подання документації у об'ємі, вказаномув п.9.2.2 ч.1 цих Правил, та при позитивних результатах технічногоогляду.
Про реєстрацію, результати технічного огляду, термін наступного огляду та видачу дозволу на пуск посудини в роботу особа, яка здійснює нагляд за посудинами, виконує запис у паспорті посудини і журналі реєстрації та огляду посудин.
9.2.4. Після реєстрації паспорт посудини зі всіма вказанимивище документами повертається власнику посудини.
9.3. Технічний огляд посудин
9.3.1. Посудини повинні піддаватись технічному оглядові(зовнішньому і внутрішньому оглядові та гідравлічному випробуванню)до пуску в роботу (після монтажу) та періодично під час експлуатації.
9.3.2. Технічний огляд посудин виконується особою, що здійснюєнагляд за посудинами, в присутності особи, яка відповідає за їхсправний стан та безпечну експлуатацію.
9.3.3. Гідравлічне випробування посудин здійснюється з попереднім оглядом для виявлення стану внутрішніх та зовнішніх поверхоньта впливу середовища на стінки посудини.
Необхідність повного чи часткового видалення футеровки, ізоляції та інших захисних покрить посудин при технічному огляді визначається особою, що здійснює нагляд за посудинами, у залежності від їхтехнічного стану.
Внутрішній огляд посудин повинен виконуватись з додержаннямвимог безпеки.
9.3.4. У разі неможливості (через конструктивні особливостіпосудини) здійснення внутрішніх оглядів останні замінюютьсягідравлічним випробуванням пробним тиском з оглядом в доступнихмісцях та замірюванням товщини стінок.
9.3.5. Гідравлічне випробування посудин та їх елементів повинно виконуватись пробним тиском, вказаним на кресленні або в паспортіпосудини; за відсутності цих даних - відповідно до підрозд. 4.6 Правил будови та безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском.
Розрахунок посудин на міцність повинен враховувати напругу,яка виникає у металі при проведенні гідравлічних і пневматичних випробувань.
9.3.6. В обгрунтованих випадках, коли гідравлічне випробуваннянеможливе (складність видалення води, наявність всередині посудинифутеровки, яка перешкоджає заповненню посудини водою), дозволяєтьсязамінювати його пневматичним випробуванням (повітрям або інертним газом) при такому ж пробному тискові у відповідності з інструкцією,затвердженою власником підприємства.
В інструкції повинні бути передбачені заходи безпеки щодопневматичного випробування цих посудин.Пневматичне випробування допускається лише за позитивних результатів огляду, товщинометрії та перевірки міцності посудини розрахунком.
Повітря може бути використане лише для пневмовипробувань посудин, які пройшли ретельне очищення, дегазацію з наступним лабораторним аналізом середовища.
9.3.7. Пневматичне випробування посудин на міцність не дозволяється у діючих цехах, лабораторіях, дільницях.
На час проведення пневматичного випробування посудин слідвстановити охоронну зону та наочно її позначити.
Знаходження будь-кого в цій зоні під час підняття тиску в посудині не дозволяється. Огляд посудини дозволяється виконувати лишепісля того, як випробний тиск буде знижений до робочого.
Герметичність зварних стиків, фланцевих з'єднань перевіряєтьсягалоїдними або галієвими течошукачами або шляхом обмазування їх мильним або іншим розчином.
Не дозволяється обстукування молотком посудин, що перебуваютьпід тиском.
9.3.8. Посудини, що знаходяться в експлуатації, повинні підлягати технічному огляду з періодичністю, вказаною в інструкції з експлуатації підприємства-виготовлювача, а при відсутності таких вказівок - відповідно з табл. 9.1.
Таблиця 9.1
Періодичність технічного огляду посудин, цистерн, бочок,балонів, що знаходяться в експлуатації та не підлягаютьреєстрації в органах Держнаглядохоронпраці
(витяг з Правил будови та безпечної експлуатаціїпосудин, які працюють під тиском)
| Найменування | Зовнішній тавнутрішнійогляд | Гідравлічневипробуванняпробним тиском |
| 1 | 2 | 3 |
| Посудини, що працюють із середовищем,що викликає руйнування та фізико-хімічне перетворення матеріалу (корозія тощо)зі швидкістю не більше 0.1 мм/рік | 2 роки | 8 років |
| Посудини, що працюють із середовищем,що викликає руйнування та фізико-хімічне перетворення матеріалу (корозіятощо)зішвидкістю понад 0.1 мм/рік | 12 міс | 8 років |
| Цистерни та бочки, в яких тискпонад 0.07 МПа (0.7 кгс/кв.см)створюється періодично для їхспорожнювання | 2 роки | 8 років |
| Бочки для зріджених газів, що викликають руйнування та фізико-хімічне перетворення матеріалу (корозія тощо)зі швидкістю не більше 0.1 мм/рік | 4 роки | 4 роки |
| Бочки для зріджених газів, що викликають руйнування та фізико-хімічне перетворення матеріалу (корозія тощо)зі швидкістю понад 0.1 мм/рік | 2 роки | 2 роки |
| Балони, що знаходяться в експлуатації, для наповнення газами, що викликають руйнування та фізико-хімічне перетворення матеріалу (корозія тощо): |
|
|
| - зі швидкістю не більше 0.1 мм/рік; | 5 років | 5 років |
| - зі швидкістю понад 0.1 мм/рік | 2 роки | 2 роки |
| Балони, що призначені для забезпечення паливом двигунів транспортнихзасобів, на яких вони встановлені: а) для стисненого газу: |
|
|
| - виготовлені з легованихсталей та металокомпозитних матеріалів; | 5 років | 5 років |
| - виготовлені з вуглецевих сталейта металопластикових матеріалів; | 3 роки | 3 роки |
| - виготовлені з неметалевих матеріалів | 2 роки | 2 роки |
| б) для зрідженого газу | 2 роки | 2 роки |
| Балони з середовищем, що викликає руйнування та фізико-хімічне перетворення матеріалів (корозія тощо)менше 0.1 мм/рік, в яких тискпонад 0.07 МПа (0.7 кгс/кв.см)створюється періодично для їх спорожнення | 10 років | 10 років |
| Балони, які встановлені стаціонарно,а також постійно на рухомих засобах,в яких зберігаються стиснене повітря,кисень, аргон, азот, гелій з температурою точки роси мінус 35 º С і нижче,що вимірювалась під тиском 15 Мпа(150 кгс/кв.см) та вище, а також балониіз зневодженою вуглекислотою | 10 років | 10 років |
9.3.9. Посудини повинні підлягати достроковим технічним оглядам:
- після ремонту з застосуванням зварювання або пайки окремихчастин посудини, яка працює під тиском;
- якщо посудина перед пуском у роботу знаходиться у бездії понадодин рік;
- якщо посудина була демонтована та встановлена на новому місці;
- якщо такий огляд необхідний за розсудом особи, яка здійснюєнагляд, або особи, відповідальної за справний стан та безпечну роботупосудини.
9.3.10. Посудина визнається як така, що витримала випробування, якщо:
- в ній не виявлено ознак розриву;
- під час випробувань не помічається падіння тиску за манометром, течії, крапель, потіння чи пропускання води крізь зварні шви;
- після випробування не помічені видимі залишкові деформації.
9.3.11. Посудини, що працюють під тиском, з вибухопожежонебезпечними або токсичними газами або рідинами, повинні підлягати товщинометрії та додатковому пневматичному випробуванню на щільність (герметичність) з визначенням падіння тиску за час випробування (за наявності відповідних вказівок у проекті).
9.3.12. На кожній посудині після її встановлення повинні бутинанесені фарбою на видному місці або на спеціальній табличці:
- реєстраційний номер;
- номер позиції, що відповідає номеру за технологічною схемою;
- дозволений (робочий) тиск (Рр) МПа (кгс/кв.см), дата (місяць,рік) наступного внутрішнього огляду (ВО) та гідравлічного випробування (ГВ).
9.3.13. Нагляд за технічним станом посудин в період їх експлуатації шляхом зовнішнього огляду та за показанням контрольно-вимірювальних приладів та засобів автоматики повинен здійснюватись:
- щозмінно обслуговуючим персоналом з записом у вахтовому журналі;
- щоденно посадовими особами цеху, дільниці з підписом та відображенням відмічених зауважень у вахтовому журналі;
- періодично (не рідше одного разу на рік) особою, що здійснюєнагляд за посудинами на підприємстві, разом з особою, відповідальноюза їх справний стан та безпечну дію.
Ця перевірка поєднується з оглядом посудин інших категорій.
9.3.14. При періодичному обстеженні перевіряється:
- стан посудини шляхом зовнішнього огляду;
- усунення зауважень попереднього обстеження та виконання заходів щодо безпечної експлуатації, визначених актами розслідуванняаварій, протоколами технічних нарад та наказами.
9.3.15. Висновки періодичного зовнішнього огляду повинні бутивідображені в акті обстеження цеху, дільниці, виконаному в двох примірниках, з наведенням терміну усунення виявлених несправностей запідписом осіб, що здійснювали огляд, при чому один примірник передається керівнику цеху, дільниці, а другий примірник зберігається уособи, яка здійснює нагляд за посудинами.
9.3.16. У разі виникнення сумнівів щодо справності посудинипідприємство повинне зупинити її роботу, виконати ремонт посудини знаступною дефектоскопією зварних швів та технічним оглядом.
9.3.17. Експлуатація посудин не допускається:
- після закінчення терміну чергового огляду, якщо немає дозволу на його перенесення;
- при відсутності в паспорті посудини дозволу на експлуатацію;
- якщо тиск та температура стінки посудини перевищують дозволені, незважаючи на додержання всіх вимог, що вказані в інструкції зобслуговування;
- при виявленні в елементах посудини, що визначають її міцність, тріщин, випинів, пропускань або потіння в зварних швах, протікань у фланцевих, різьбових та інших з'єднаннях, при неповній кількості кріпильних деталей;
- при виникненні пожежі, яка безпосередньо загрожує посудині;
- при несправності КВП та А, запобіжних та блокувальних пристроїв;
- у разі зниження рівня рідини нижче допустимого у посудинах звогневим обігрівом.
Про заборону експлуатації посудини повинен бути зроблений запис у паспорті посудини з наведенням причини та повідомлено власникапідприємства.
9.3.18. Ревізія, відбраковка та ремонт елементів посудини повинні здійснюватись у відповідності з діючими нормативно-технічнимидокументами.
10. ЕЛЕКТРОБЕЗПЕКА
10.1. Загальні вимоги
10.1.1. Електробезпека електроустановок споживачів, які щойнобудуються або реконструюються, повинна відповідати вимогам ПУЕ.
Електроустановки споживачів, що експлуатуються, повинні відповідати вимогам Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і Правил техники безпеки під час експлуатації електроустановокспоживачів, а також діючих стандартів безпеки праці та інших нормативних документів.
10.1.2. Новозбудовані електроустановки та такі, що реконструюються, повинні бути піддані приймально-здавальним випробуванням та вводитись до промислової експлуатації лише після прийняття приймальними комісіями з обов'язковим оформленням відповідних актів та протоколів.
Вся технічна документація, у відповідності з якою електроустановку було допущено до експлуатації, повинна зберігатись у особи, що відповідає за електрогосподарство.
10.1.3. Виконання електродвигунів, пускової та захисної апаратури, електроосвітлювальної апаратури та електричних мереж повинні відповідати виду виробництва, категорії його приміщень та зон щодо вибухопожежної небезпеки та умовам оточуючого середовища відповідно до додатків 4, 12.
У вибухопожежонебезпечних виробничих приміщеннях електропроводка, кабельні лінії та виконання електроустаткування щодо ступеню захисту оболонок повинні відповідати вимогам ПУЕ.
10.1.4. Електродвигуни, які встановлюються на відкритому повітрі, повинні мати виконання не менше IР44 або спеціальне, що відповідає умовам їх роботи (наприклад, для хімічних установок тощо).
10.1.5. Електродвигуни, які встановлюються в приміщеннях, де можливе осідання на їх обмотках пилу та інших речовин, що порушують їх природне охолодження, повинні мати виконання не менше IР44 або продувне з підведенням чистого повітря.
10.1.6. Електродвигуни, які встановлюються у сирих та особливо сирих місцях, повинні мати виконання не менше IР43 та ізоляцію, розраховану на дію вологи та пилу (зі спеціальною обмазкою, вологостійку тощо).
10.1.7. Встановлені пускові прилади повинні бути розраховані на максимальну силу струму електродвигуна. Рубильники, призначені для вмикання-вимикання струму навантаження, повинні бути захищені кожухами, які не горять, без отворів та щілин або мати дистанційне керування. Напруга в колах керування устаткуванням, що встановлено у приміщеннях особливо небезпечних і з підвищеною небезпекою, а також зовні приміщення, не повинна перевищувати 42 В.
10.1.8. Комплектні пристрої (щити, шафи тощо), що призначені для робіт при напрузі до 1000 В, повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.007.7-83.
Дверцята шаф або ящиків з електроапаратурою повинні замикатись за допомогою спеціального ключа або замка. Ключі повинні вийматись та знаходитись у чергового електротехнічного персоналу. Ввідні, відгалужувальні, протяжні і інші коробки електроустаткування і мережі повинні бути щільно закриті накривками.
10.1.9. Незалежно від засобу захисту на всіх дверцятах (накривках) шаф, ніш тощо з електроустаткуванням напругою понад 42 В, а також на огорожах, які закривають електроапаратуру, повинні бути нанесені попереджувальні знаки електричної напруги, виконані у відповідності з ГОСТ 12.4.026-76. На дверцятах повинен також бути наведений перелік устаткування, що відповідає електроапаратурі.
10.1.10. Для освітлення закритих місць устаткування, що потребують періодичного огляду та налагодження, на шафах, пультах або нішах повинні бути поставлені штепсельні розетки на напругу не більше 12 В для ввімкнення переносних електросвітильників. Місця ввімкнення переносних світильників до електромережі необхідно позначити написом "Місцеве освітлення".
10.1.11. Розподільні пристрої повинні мати чіткі написи, що вказують призначення окремих ланцюгів та панелей. Написи повинні виконуватись на лицьовій поверхні пристрою, а при обслуговуванні з обох боків - також на його задній поверхні.
10.1.12. В розподільних пристроях повинна бути забезпечена можливість встановлення переносних заземлень.
10.1.13. Розкопка кабельних трас або земляні роботи повинні виконуватись лише з письмового дозволу власника підриємства, при цьому наказом по підприємству повинна бути виділена особа з числа електротехнічного персоналу, що відповідає за цілість кабеля на весь період проведення робіт, а розкритий кабель повинен бути закріплений для попередження провисання та захисту від механічних пошкоджень. На місці робіт встановлюються сигнальні вогні та попереджувальні плакати.
10.1.14. Місця прокладання кабелів у землі (кабельні траси) повинні бути ретельно позначені розпізнавальними знаками та нанесені на генплан підприємства. Кабелі повинні прокладатись на встановленій глибині та бути захищені від механічних пошкоджень у відповідності з вимогами ПУЕ.