НПАОП 9.2.30-1.08-99 ПРАВИЛА безопасности во время проведения занятий из физической культуры и спорта в общеобразовательных учебных заведениях

5. ВИМОГИ ДО СПОРТИВНОГО ІНВЕНТАРЮ Й ОБЛАДНАННЯ

5.1 Усі спортивні прилади й обладнання, які використовуються під час проведення занять з фізичної культури і спорту згідно з навчальними програмами та типовими переліками навчально-наочних посібників та технічних засобів навчання для навчальних закладів, затвердженими Міністерством освіти України, повинні бути справними і надійно закріпленими.

Експлуатація спортивних приладів у спортивних залах та на відкритих майданчиках повинна відповідати вимогам “Типовых правил эксплуатации спортивных залов при проведении учебно-тренировочных занятий” та НАОП 9.1.70-5.01-81 “Инструкция по технике безопасности при эксплуатации спортивных сооружений”.

Надійність установлення і результати випробувань інвентарю та обладнання відповідно до правил проведення змагань, затверджених національними федераціями з окремих видів спорту, фіксуються вчителем у спеціальному журналі.

5.2. Гімнастичні прилади не повинні мати у складальних одиницях і з’єднаннях люфтів, коливань, прогинів; деталі кріплення (гайки, гвинти) мають бути надійно закручені.

5.3. Жердини брусів перед початком навчального року треба перевіряти по всій довжині. У разі виявлення тріщини жердину необхідно замінити.

5.4. Робоча поверхня перекладини, брусів повинна бути гладенькою. Пластини для кріплення гаків розтяжок перекладини повинні бути щільно пригвинчені до підлоги і заглиблені врівень з підлогою.

Перед виконанням вправ на перекладині і після їх закінчення необхідно протирати сухою тканиною гриф перекладини і зачищати наждачним полотном у разі необхідності.

5.5. Колода гімнастична не повинна мати тріщин і задирок на брусі, помітного викривлення.

5.6. Опори гімнастичного козла міцно закріплюються в коробках корпусу.

Під час висування ніжки козла повинні вільно встановлюватися і міцно закріплюватися в заданому положенні.

5.7. Гімнастичні мати повинні впритул укладатися навколо гімнастичного приладу так, щоб вони перекривали площу зіскоку та можливого зриву або падіння.

5.8. Місток гімнастичний має бути підбитий гумою, щоб запобігти ковзанню під час відштовхування.

5.9. М’ячі набивні використовують за номерами відповідно до віку і фізичної підготовленості учнів.

5.10. Маса і розміри спортивних приладів для метання повинні відповідати віку й статі учня відповідно до Правил змагань з легкої атлетики, затверджених Федерацією легкої атлетики України.

5.11. Для стрибків у висоту допускається використання стояків будь-якого типу за умови їх достатньої жорсткості. Планка має бути виготовлена з деревини, металу чи іншого матеріалу з круглим поперечним перерізом.

5.12. Лижний інвентар необхідно підбирати відповідно до зросто-вікових даних учнів і у відповідності з Правилами проведення змагань з лижного спорту, затвердженими Федерацією лижного спорту України. Поверхня лиж має бути без перекосів і бічних викривлень, тріщин, задирок і відколів. Палиці повинні бути легкими, міцними і зручними, мати петлі для захвату руками, вістря для упору й обмежувальне кільце.

5.13. Стояки, які прикріплюють сітку для гри у волейбол до поверхні ігрового поля, не повинні мати пристроїв, небезпечних для гравців.

5.14. Ворота для гри у футбол, ручний м’яч мають бути жорстко закріплені.

6.ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ЗАНЯТЬ З

ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ

6.1. Вимоги безпеки під час проведення занять

з гімнастики

6.1.1. Гімнастичний зал має бути підготовлений до уроку відповідно до завдань, що випливають з вимог навчальної програми.

6.1.2. Обладнання необхідно розміщувати так, щоб навколо кожного гімнастичного приладу була безпечна зона, яка визначається Правилами проведення змагань з спортивної гімнастики, затвердженими Федерацією спортивної гімнастики України.

6.1.3. Для запобігання травматизму під час занять з гімнастики слід дотримуватись таких вимог:

треба виконувати гімнастичні вправи на приладах тільки в присутності вчителя або його помічника;

слід укладати гімнастичні мати таким чином, щоб їх поверхня була рівною;

важкі гімнастичні прилади необхідно перевозити за допомогою спеціальних пристроїв і візків;

складні елементи і вправи слід виконувати тільки за допомогою страхування, застосовуючи методи і способи страхування відповідно до вправи;

слід змінювати висоту брусів, піднімаючи одночасно обидва кінці жердини;

потрібно висовувати ніжки в стрибкових приладах по черзі з кожного боку, нахиливши прилад.

6.1.4. Під час занять у гімнастичному залі для змащення рук треба використовувати магнезію або каніфоль, які зберігаються в спеціальних укладках або ящиках, що виключають розпилювання.

6.1.5. Під час виконання учнями гімнастичних вправ потоком (один за одним) слід дотримуватись необхідних інтервалів, що визначаються Правилами проведення змагань з гімнастики.

6.2. Вимоги безпеки під час проведення занять

з легкої атлетики

6.2.1. У разі прохолодної погоди треба збільшувати час, відведений на розминку перед виконанням легкоатлетичних вправ (розминка повинна бути інтенсивнішою).

6.2.2. Взуття учнів має бути на підошві, що виключає ковзання; воно повинно щільно облягати ногу і не заважати кровообігу. На підошві і каблуці спортивного взуття дозволяється мати шипи.

6.2.3. Під час проведення занять з метання не можна перебувати в зоні кидка, що визначається Правилами проведення змагань з легкої атлетики. Перебуваючи поблизу зони метання, не можна повертатися спиною до напряму польоту об’єкта метання.

6.2.4. Учень, який виконує метання диску чи штовхає ядро, не повинен виходити за межі кола до приземлення приладу.

6.2.5. Не дозволяється виконувати довільні кидання, залишати без нагляду спортивний інвентар для штовхання і метання, зокрема інвентар, який не використовується в даний час на уроці.

6.2.6. Назад до кола метання спортивний прилад слід переносити, ні в якому разі не кидати. Зберігати і переносити спортивний інвентар для метання треба в спеціальних укладках або ящиках.

6.3. Вимоги безпеки під час проведення занять

з лижної підготовки і ковзанярського спорту

6.3.1. Уроки з лижної підготовки треба проводити в тиху погоду або при слабкому (із швидкістю не більше 1,5-2 м/с) вітрі, при температурі не нижчій за - 20С.

6.3.2. Одяг для занять на лижах або ковзанах має відповідати погодним умовам, бути легким, теплим, не заважати рухам, що визначається правилами проведення змагань з зимових видів спорту.

6.3.3. У разі морозної погоди необхідно доручати учням стежити один за одним і повідомляти вчителеві про перші ознаки обморожування.

6.3.4. При погіршенні самопочуття учня його необхідно відправити на базу тільки в супроводі дорослого або старшого за віком товариша.

6.3.5. Перед кожним уроком учитель повинен перевіряти стан лижні або траси.

6.3.6. Кріплення лиж до взуття маэ бути зручним для користування, міцним і надійним.

6.3.7. Перед виходом з бази до місця занять учитель повинен пояснити учням правила переміщення з лижами: рух у строю з лижами тощо. Під час переміщення до місця занять і назад повинні бути спеціально призначені учні, які ведуть і замикають колону. Групу учнів дозволяється водити з лижами тільки по тротуару або лівому узбіччю дороги не більше ніж у два ряди. Попереду й позаду колони мають бути супроводжуючі. Вони повинні мати червоні прапорці, а з настанням темряви і в тумані - запалені ліхтарі: попереду - білого кольору, позаду - червоного.

6.3.8. Спускатися з гір треба за сигналом учителя, строго по черзі. Між лижниками, які спускаються, необхідно додержувати таких інтервалів часу, що виключають будь-яку можливість наїзду лижників один на одного.

6.3.9. Під час руху по ковзанярській доріжці учням не дозволяється різко зупинятися, а також відпочивати, стоячи на біговій доріжці, щоб не створювати умови для травмування інших.

6.3.10. Під час навчання на льоду потрібно використовути бар’єри, поручні, а також страхувати кожного, хто виконує самостійний рух

6.4. Вимоги безпеки під час занять з плавання

6.4.1. Допуск учнів у воду (видача пропусків у басейн) проводиться в присутності тільки того вчителя, прізвище якого зазначено в розкладі. Будь-яка заміна одного вчителя іншим проводиться лише з дозволу керівника навчального закладу. Заняття з навчання плавання проводять тренери. Учителі фізичної культури в цьому разі стають безпосередніми помічниками тренерів, виконують різні організаційні функції і беруть участь у самому процесі навчання.

6.4.2. Проводити заняття в природних водоймищах дозволяється тільки в спеціально відведених і обладнаних місцях, які відповідають санітарним вимогам і Примірним правилам охорони життя і здоров’я людей на внутрішніх водоймищах і береговій частині морів України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.92 №3802/54. Місця купання (навчання з плавання) дітей,

їх обладнання повинні бути до початку занять узгоджені з районними (міськими) органами санітарного нагляду.

Вибираючи місце для навчання в природних водоймищах, треба керуватися такими вимогами:

природне дно водоймища в місці, виділеному для купання, або днище купальні, обладнаної на природному водоймищі, повинне бути рівним, піщаним або дрібногальковим і очищеним від корчів, каміння, водоростей, металевих та інших предметів, що є небезпечними для дітей;

глибина води в них має бути не більшою ніж 1,2 м;

швидкість течії (руху) води - не більша за 0,3 м/с;

місця купання повинні бути огороджені на суші;

огорожа по периметру акваторії виконується за допомогою тросу із закріпленими на ньому прапорцями на поплавцях (пінопластові, дерев’яні, коркові пластини) з таким розрахунком, щоб вони були помітні із суден, які проходять по водоймищу;

оптимальні кліматичні умови: безвітряна сонячна погода з температурою повітря 22оС і води 18оС;

під час проведення занять треба мати рятувальні засоби (рятувальні круги, мотузки, жердини, у необхідних випадках рятувальні човни тощо);

присутність медичного працівника з медичними препаратами першої необхідності.

6.4.3. Склад груп, які навчаються плавання у відкритих водоймищах, - 8-10 осіб; для підстраховки групи розбивають на підгрупи по двоє осіб в кожній підгрупі.

6.4.4. У разі наявності факторів, які заважають проведенню занять з плавання, вчитель повинен вжити заходів щодо їх усунення, а в разі неможливості зробити це - відмінити заняття.

6.4.5. Під час проведення занять з плавання у закритому або відкритому штучному басейні слід виконувати такі вимоги:

у глибокій частині басейну глибина його повинна бути: для дітей 7-11 років - не більше як 0,85 м, дітей 11-16 років - не більше як 1,05 м, у мілкій частині басейну - відповідно 0,6 м і 0,8 м;

температура води у басейні 23-28С;

під час навчання з плавання необхідно мати відповідно до віку на одного учня 3 м2поверхні води для дітей віком 7-11 років і 4 м2- для учнів старшого віку;

склад групи з тими, що не вміють плавати, не повинна перевищувати 10-12 осіб на одного тренера;

загальна освітленість горизонтальної поверхні води:

у закритих басейнах - не менше як 150 лк, у відкритих басейнах - не менше як 100 лк;

бактеріологічний контроль проводиться не менше як 2 рази на місяць при безперервному обеззаражуванні, постійна концентрація

у воді остаточного хлору відповідно до СП 1567-76 “Санитарные правила устройства и содержания мест занятий по физической культуре и спорту” не менше як 0,3 - 0,5 мг/л;

швидкість повітря не вища як 0,2 м/с, оптимальна температура повітря - на 1-2 градуси вища температури води у басейні.

6.5. Вимоги безпеки під час занять із спортивних ігор

(футбол, волейбол, баскетбол, гандбол).

6.5.1. Під час занять, тренування та змагань учні мають виконувати вказівки вчителя, тренера, судді, дотримуватись встановлених правил проведення і послідовність занять, поступово давати навантаження на м’язи з метою запобігання травматизму.

6.5.2. Перед початком гри слід відпрацювати техніку: удари і падіння м’яча, правильну стійку і падіння під час приймання м’яча, персональний захист.

6.5.3. Одяг учнів, які займаються спортивними іграми, має бути легкий, не затруднювати рухів, взуття у гравців - баскетболістів, волейболістів, гандболістів - на гнучкій підошві типу кедів, кросівок, у футболістів - на жорсткій підошві.

Гравцям не слід носити на собі будь-які предмети, небезпечні для себе та інших гравців.

6.5.4. Учням, які грають у футбол, слід мати індивідуальні захисні пристрої: наколінники, захисні щитки під гетри; воротарям - рукавички.

6.5.5. Вага, розміри і якість м’ячів, які використовують у спортивних іграх, відповідно до правил проведення змагань з окремих видів повинні складати:

Довжина кола м’яча, м Вага м’яча, г

Волейбол 0,660 270-280

Баскетбол 0,75-0,78 600-650

Гандбол 0,54-0,6 325-475

Футбол 0,68-0,71 396-453

6.5.6. Висота сітки для гри у волейбол залежить від вікових груп і має бути:

до 14 років до 16 років до 18 років

- для хлопчиків і юнаків 2,2 м 2,35 м 2,43 м

- для дівчаток і дівчат 2,1 м 2,2 м 2,24 м

6.5.7. Висоту сітки вимірюють посередині майданчика за допомогою вимірювальної планки, на кінцях сітки (над боковими лініями) висота повинна бути однаковою і не перевищувати нормативів більше як на 2 см.

6.5.8. На майданчику для гри в гандбол слід створити безпечну зону в 1 м вздовж бокових ліній і не менш як 2 м за лицевими лініями.

6.5.9. Кільця для гри у баскетбол слід закріплювати на висоті 3,05 м від підлоги спортивного залу або поверхні спортивного майданчика, довжина сітки кілець має становити 0,4 м.

7. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ, ОБОВ’ЯЗКИ ТА ПРАВА

ПОСАДОВИХ ОСІБ

7.1. Вчитель фізичної культури навчального закладу або особа, яка проводить заняття з фізичної культури і спорту в позаурочний час:

відповідно до Положення про організацію охорони праці і розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах несе відповідальність за безпечне проведення навчання та охорону життя і здоров’я учнів; проводить інструктаж перед початком занять з обов’язковою реєстрацією у журналі обліку навчальних занять, а під час проведення позакласних і позашкільних занять з фізкультури і спорту - в журналі встановленої форми;

стежить за справністю, надійністю установлення та закріплення обладнання, організовує і своєчасно проводить випробування спортінвентарю;

навчає учнів безпечних прийомів виконання фізичних вправ і стежить за виконанням учнями вимог безпеки з використанням принципів доступності і послідовності навчання, у разі потреби забезпечує страховку;

за результатами медичних оглядів визначає функціональні можливості кожного учня;

при поганому самопочутті учня не допускає його до занять і направляє до лікаря;

надає першу (долікарську) медичну допомогу потерпілим у разі нещасних випадків, у разі необхідності організує спеціалізовану медичну допомогу;

повідомляє керівника закладу про кожний нещасний випадок під час проведення занять з фізкультури і спорту.

7.2. Відповідальність за стан електрообладнання, вентиляції, водопровідної та каналізаційної мереж і сантехнічних пристроїв у спортивних спорудах навчальних закладів несуть особи, призначені наказом керівника навчального закладу.

7.3. Рішення про неможливість проведення спортивних заходів на відкритому повітрі в зв’язку з несприятливими метеорологічними умовами виносять вчителі фізичної культури.

8. НАДАННЯ ДОЛІКАРСЬКОЇ ДОПОМОГИ

ПОТЕРПІЛОМУ І ПОРЯДОК РОЗСЛІДУВАННЯ

Й ОБЛІКУ НЕЩАСНИХ ВИПАДКІВ З УЧНЯМИ

8.1. Першу (долікарську) швидку допомогу потерпілому може надати будь-який член педагогічного колективу або учні, які пройшли навчання щодо правил надання першої допомоги при характерних пошкодженнях, наведених у додатку 2.

8.2. Під час надання першої (долікарської) допомоги слід використовувати всі стерильні засоби, препарати, ліки, інструменти з аптечки, яка повинна зберігатися у спеціально відведеному місці в кожній спортивній споруді.

8.3. Після надання першої долікарської допомоги слід направляти потерпілого до лікувальної установи або повідомити у відповідний відділ охорони здоров’я.

Спортивний зал навчального закладу повинен бути забезпечений носилками, мати адресу і телефон найближчої лікувальної установи, де можуть надати медичну допомогу.

8.4. Розслідування й облік нещасних випадків з учнями під час навчально-виховного процесу проводяться відповідно до Положення про організацію охорони праці та порядок розслідування нещасних випадків у навчально-виховних закладах.

Додаток 1

до п.3.7 Правил безпеки

під час проведення занять з фізичної культури і спорту

в загальноосвітніх навчальних

закладах

П Е Р Е Л І К

медикаментів, перев’язувальних засобів і приладь

для аптечки спортивного залу

загальноосвітнього навчального закладу

1. Бинт стерильний і нестерильний - по 2 шт.

2. Серветки стерильні - 2 уп.

3. Вата гігроскопічна - 1уп.

4. Спирт етиловий - 50мл.

5. Перманганат калію - 15-20г.

6. Розчин йоду спиртовий - 1 фл.

7. Розчин брильянтової зелені спиртовий - 1 фл.

8. Розчин аміаку 10%-ний - 1 фл.

9. Валідол - 1 уп.

10. Вазелін борний - 1 уп.

11. Розчин перекису водню 3%-ний - 50мл.

12. Ножиці медичні - 1 шт.

13. Пінцет - 1 шт.

14. Клей БФ-6 (або лейкопластир) - 25мл. (3 пак.)

15. Джгут -1 шт.

Комплектування аптечки й складання інструкції з подання першої медичної допомоги роблять за узгодженням з персоналом медпункту навчального закладу.

Відповідальність за наявність медикаментів, перев’язувальних засобів, а також за належний стан аптечки покладається на вчителя фізичної культури.

Контроль за станом аптечки здійснює персонал медпункту навчального закладу.

Додаток 2

до п. 8.1 Правил безпеки під час

проведення занять з фізичної культури

і спорту в загальноосвітніх

навчальних закладах

ПРАВИЛА НАДАННЯ ПЕРШОЇ (ДОЛІКАРСЬКОЇ) ДОПОМОГИ

Під час проведення занять з фізичної культури і спорту на уроках у спортивних залах, на відкритих майданчиках, у спортивних секціях, під час змагань та інших фізкультурно-оздоровчих заходів внаслідок необережного поводження з спортивними приладами, при рухливих іграх можливі травми, пошкодження. У всіх випадках травм або пошкоджень необхідно звернутися до лікувальної установи. Надання першої (долікарської) допомоги потерпілому дозволить полегшити стан і зменшити термін післятравмового періоду реабілітації.

Удари, розтяги

Внаслідок удару об твердий предмет або падіння можуть пошкодитись м’які тканини, розтягнутися зв’язки. Це проявляється у вигляді припухлості, синця у місці удару.

Щоб надати першу допомогу, треба створити спокій пошкодженій ділянці й покласти на неї 3-4 рази холод (щоразу на 1 годину з інтервалами 15-20 хв).

У разі удару носа, що супроводжується кровотечею, не дозволяється сякатися. Голову слід нахилити вперед, затиснувши крила носа пальцями на 10-15 хв.

За умови удару голови треба забезпечити спокій. Під час транспортування постраждалого слід покласти на спину, підклавши під голову подушку або м’яку тканину. Не можна дозволяти учневі з такою травмою самостійно йти в лікарню.

Переломи, вивихи

Основними ознаками перелому є різкий біль, що посилюється при спробі рухатися, припухлість, що поступово збільшується у місці пошкодження, деформація. Діагноз перелому може встановити тільки лікар.

У разі вивиху відбувається зміщення з’єднаних кісток.

Якщо є підозра на вивих, перелом, підвивих, розтягнення зв’язок, не можна пробувати вправляти, тягти за пошкоджене місце. Необхідно створити максимальний спокій, нерухомість пошкодженої частини тіла за допомогою транспортної шини - твердого матеріалу, обгорнутого в м’яку тканину. Шину треба прибинтувати так, щоб вона захоплювала суглоби нижче і вище від місця пошкодження. У разі перелому кісток гомілки укладають дві шини із зовнішнього і внутрішнього боків ноги від стопи до верхньої третини стегна.

У разі перелому стегна одну шину розміщують уздовж зовнішнього боку від пахвової западини пошкодженого боку до стопи, а другу - уздовж внутрішнього боку від паху до стопи. Шини туго прибинтовують до ноги бинтами або рушниками в 3-4 місцях. Стопу фіксують тугою пов’язкою.

У разі перелому руки, ключиці або вивиху кісток у плечовому або ліктьовому суглобі руку притискують до тулуба, закріплюють пов’язкою.

Утоплення

Витягши потерпілого з води, необхідно швидко очистити йому порожнину рота і витягти язик, щоб він не западав у горлянку. Ставши на праве коліно, покласти потерпілого вниз обличчям на ліве стегно, упираючись ним у нижню частину грудної клітки. У ділянці нижніх ребер натиснути на спину, щоб звільнити від води та інших предметів дихальні шляхи. Потім покласти потерпілого на спину, щоб голова була відкинута назад, на тверду поверхню і почати штучне дихання способом “з рота в рот”. Разом з штучним диханням здійснюють нагрівання розтиранням тіла.

Обмороження

Ознаки обмороження - оніміння пошкодженої частини тіла, збліднення, а потім посиніння шкіри і набряклість. Біль на початку не відчувається, але при відігріванні обмороженої ділянки з’являється різкий біль.

Для надання першої допомоги треба внести потерпілого в тепле приміщення, розведеним спиртом розтерти побілілі місця до появи чутливості шкіри, а потім накласти пов’язку з вазеліном. Потерпілого необхідно напоїти гарячим чаєм.

Якщо шкіра в місці обмороження набрякла і набула червоно-синюшного відтінку, розтирати його не можна. Необхідно протерти тими самими розчинами й накласти суху стерильну пов’язку.

Поранення

Під час надання першої допомоги у разі поранення необхідно зупинити кровотечу, накласти стерильну пов’язку і доставити потерпілого до лікаря.

Той, хто надає допомогу при пораненні, повинен з милом помити руки, а якщо це неможливо - намазати пальці йодною настоянкою. Доторкуватися до рани навіть вимитими руками не дозволяється. Не дозволяється обмивати рану водою.

Завантажити