вки, де працює на цій перевір- вірки та того, хто того, кого
той, кого пере- посаді ки, оцін- причина перевіряє перевіряють
віряють ка знань
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------
251
Додаток 19
E
Ж У Р Н А Л
реєстрації та огляду посудин, що працюють під тиском
та іншого устаткування, на яке не поширюються
правила Держнаглядохоронпраці
F
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Цех, дільниця Найменування Особа, відповідальна за Запис висновків огляду
устаткування експлуатацію та безпеч-
ний стан устаткування
---------------------------------------------------------------------------------
Номер та дата Посада, Підпис Дата Висновки Дозволений Строк
наказу про прізвище, відпо- огляду огляду тиск наступного
відповідаль- ім'я, по відаль- кгс/кв.см огляду
ність батькові ної
особи
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------
252
Додаток 20
E
Прийоми надання першої допомоги
Загальні положення
F
У разі нещасного випадку велике значення належить своєчасно-
му поданню першої передлікарняної медичної допомоги.
Щонайважливішою умовою успішного подання першої медичної до-
помоги є швидкість дій, знання основних правил та наявність прак-
тичних навичок в поданні першої передлікарняної медичної допомо-
ги. Всі робітники та інженерно-технічні працівники повинні бути
навчені поданню першої передлікарняної допомоги, яка охоплює:
- тимчасове зупинення кровотечі;
- перев'язування ран, опіків;
- накладання шин на місце перелому кісток;
- штучне дихання;
- перенесення потерпілого.
Заняття з подання першої допомоги повинні проводитися компе-
тентним медичним персоналом разом з технічним персоналом. Відпові-
дальність за організацію навчання покладається на начальника це-
ху та головного інженера підприємства.
З осіб, що відбули навчання, формуються санітарні пости з та-
ким розрахунком, щоб у кожній зміні, у кожному цеху чи майстерні
завжди були підготовлені люди.
Санітарні пости повинні бути забезпечені комплексом необхід-
них засобів для подання першої допомоги на місці.
До вказаних засобів належать: стерильний перев'язочний матері-
ал, вата, гумові або матерчаті кровотамуючі джгути, кліщі для
фіксації переломів та вивихів, ватно-марлевий бинт /для бинтуван-
ня в разі переломів/, йодна настоянка, розчин борної кислоти, на-
шатирний спирт, валер'янові краплі, питна сода, мило, рушник тощо.
Рекомендується також забезпечити підприємство апаратом для
штучного дихання з комплектом інструментів для розкривання рота,
відтягування та утримування язика тощо.
Медичні засоби першої допомоги комплектуються за порадою лі-
каря, технічні засоби - на основі розпорядження начальника цеху.
Для зберігання майна санітарного поста адміністрація повинна
встановити певне місце та призначити особу, відповідальну за збе-
реження та видачу засобів першої допомоги.
Ці особи повинні знати призначення засобів першої допомоги
та вміти їх застосовувати.
В цехах та на території підприємства слід розвішувати чіткі,
добре видимі покажчики до медпункту, санітарних постів, місця
зберігання нош та інших засобів до подання першої допомоги.
E
Перша допомога при переломах, вивихах, ударах
F
У разі переломів та вивихів основне завдання при поданні пер-
шої допомоги полягає в тому, щоб надати ушкодженій частині тіла
найбільш зручне та спокійне положення. Це є обов'язковим не лише
для усунення відчуття болю, але і для попередження перетворення
закритого перелому у відкритий, - коли уламки кісток зсередини
проколюють шкіру.
При переломах та вивихах кінцівок необхідно ушкоджену кінців-
ку зміцнити шиною, фанерною пластиною, палицею чи іншим подібним
предметом.Ушкоджену руку можна за допомогою бинта або косинки під-
вісити на шиї та прибинтувати до тулуба.
При падінні з висоти або при обвалах, якщо виникає підозра
на наявність перелому хребта /різкий біль у хребті, неможливість
253
Продовження додаткa 20
зігнути спину та перевернутись/, перша допомога зводиться до слі-
дуючого: потерпілого слід обережно покласти на жорстку поверхню
/на санітарні ноші кладуть дошки/, строго горизонтально. При від-
сутності дошок до спини та боків щільно прибинтовують чотири дра-
бинкові шини.
У разі падіння предметів на голову, ударі голови та здогадно-
му переломі черепа /непритомність, кровотеча з вух або рота/ до
голови необхідно прикласти холодний предмет /пляшку з снігом або
холодною водою, грілку з льодом/ або зробити холодну примочку.
При переломі ребер, ознакою якого є біль при диханні, кашлі,
чханні, рухах, слід туго забинтувати груди або стягнути їх рушни-
ком у часі видиху.
За впевненості, що потерпілий отримав лише удар, до місця
удару слід прикласти холод /сніг, лід, змочену холодною водою тка-
нину/ і туго його забинтувати. При відсутності ушкоджень шкіри не
слід змазувати місце удару йодом, розтирати, накидати зігріваючий
компрес.
E
Перша допомога при пораненні
F
При пораненні слід перш за все очистити рану від забруднення
та зараження мікробами. Особливу увагу необхідно приділити ранам,
забрудненим землею, щоб запобігти зараженню правцем. Своєчасне
звернення до лікаря та введення протиправцевої сироватки поперед-
жує це захворювання.
Той, хто подає першу допомогу при пораненні, повинен чисто
вимити руки з милом, а якщо така можливість відсутня - обробити
пальці йодною настоянкою. Дотикатись безпосередньо до рани навіть
вимитими руками неприпустимо.
При поданні першої допомоги слід дотримуватись наступних пра-
вил:
- не можна промивати рану водою чи будь-якими ліками, засипа-
ти порошками, закривати мазями;
- не можна також видаляти з рани пісок, землю тощо, щоб
не викликати її зараження;
- не можна видаляти з рани згустків крові /це може призвести
до сильної кровотечі/;
- не можна замотувати рану ізоляційною стрічкою.
Необхідно розпечатати наявний у шафці першої допомоги індиві-
дуальний пакет /не дотикаючись до поверхні, що буде накладена без-
посередньо на рану/, накласти стерильний перев'язочний матеріал з
пакету на рану та забинтувати. При відсутності індивідуального па-
кета для перев'язки використовують шматок чистої тканини, змоче-
ний йодною настоянкою. E
Перша допомога при кровотечах
F
Щоб призупинити кровотечу, необхідно:
- підняти поранену кінцівку догори;
- на кровоточиву рану накласти зібганий в жмуток перев'язоч-
ний матеріал з індивідуального пакета та притиснути його згори,
не дотикаючись до рани пальцями, на 4-5 хвилин, не відпускаючи;
- якщо кровотеча припинилась, слід,не знімаючи накладений пе-
рев'язочний матеріал, накласти згори другу подушечку з другого па-
кета або шматок вати та туго забинтувати рану;
- у разі сильної кровотечі провадиться стискання кровоносних
судин, що живлять кров'ю поранену зону шляхом згинання кінцівки в
суглобах, а також пальцями, джгутом або закруткою; у всіх випад-
ках сильної кровотечі слід викликати лікаря. Пам'ятайте: джгут
254
Продовження додаткa 20
накладається на стегно ноги або плечову частину руки. Накладений
джгут слід тримати якнайкоротший час /не більше 2-х годин/,оскіль-
ки можливе омертвіння обезкровленої дільниці. При кровотечі з но-
са відкинути голову назад, вставити в ніс тампон, змочений перок-
сидом водню, або накласти на перенісся холодний компрес.
E
Подання першої допомоги при опіках кислотами
та лугами F
При потраплянні кислоти або лугу на шкіру уражені місця слід
промити струменем води протягом 15-30 хвилин/ виключаючи уражен-
ня сірчаною кислотою/, потім обмити 5%-ним розчином питної соди, а
місця, уражені лугами - 3%-ним розчином борної або оцтової кисло-
ти.
У разі потрапляння на слизову оболонку очей кислоти або лугу
очі слід промити сильним струменем води протягом 15-20 хвилин, а
потім - 2%-ним розчином питної соди, а при ураженні лугом -
2%-ним розчином борної кислоти.
При опіках порожнини рота лугами необхідне полоскання 3%-ним
розчином оцтової кислоти або 2%-ним розчином борної кислоти, а
при опіках кислотою - 5%-ним розчином питної соди. При потраплян-
ні кислоти до дихальних шляхів необхідно дихати розпилюваним за
допомогою пульверизатора 10%-ним розчином питної соди, а при пот-
раплянні лугу - розпилюваним 3%-ним розчином оцтової кислоти.
E
Подання першої допомоги при отруєннях
вуглекислим газом та сірчистим ангідридом
F
За наявності у повітрі 4-5% вуглекислого газу спостерігають-
ся задишка, головний біль, млявість, серцебиття, зниження працез-
датності.
Якщо вміст вуглекислого газу у повітрі досягає 8-10%, спосте-
рігається швидка втрата свідомості та смерть наслідком припинен-
ня дихання.
При отруєнні вуглекислим газом потерпілого видаляють з зага-
зованої зони та виносять на свіже повітря. До прибуття лікаря йо-
му дають кисневу подушку, а якщо він не дихає - роблять штучне ди-
хання.
Симптоми гострого отруєння сірчистим газом - подразнення ди-
хальних шляхів та очей, печіння в горлянці, кашель, стиснення в
грудях. У важких випадках - задишка, посиніння, сльозоточивість.
Перша допомога - промивання носа та полоскання ротової порож-
нини слабким розчином соди, спокій. E
Перша передлікарняна допомога при
ураженні аміаком та фреоном
F
Потерпілий наслідком отруєння парами аміаку або фреону му-
сить бути винесений на свіже повітря або у чисте тепле примі-
щення. У разі необхідності слід негайно застосувати штучне дихан-
ня.
Необхідно звільнити потерпілого від одягу, який заважає ди-
ханню, змінити забруднений одяг, надати йому повний спокій.
Зробити інгаляцію теплою парою /крізь паперову трубку/ з чай-
ника, у якому міститься 1-2%-ний розчин лимонної кислоти у гаря-
чій воді.
Дати випити міцний чай, каву, лимонад або 2%-ний розчин мо-
лочної кислоти.
255
Продовження додаткa 20
Рекомендується в усіх випадках отруєння вдихання кисню протя-
гом 30-45 хвилин, зігрівання потерпілого /обкласти грілками/. У
випадку глибокого сну та можливого зниження больової чутливості
слід при цьому дотримуватись обережності, щоб не спричинити опі-
ків.
За наявность ознак подразнення носоглотки її слід полоскати
2%-ним розчином соди або водою. Незалежно від стану потерпілий по-
винен бути направлений до лікаря.
При спостереженні явищ ядухи, кашлю потерпілого слід тран-
спортувати у лежачому положенні.
При потраплянні аміаку або фреону в очі необхідно промити
очі сильним струменем чистої води. Після цього до лікарського ог-
ляду слід одягнути темні захисні окуляри. Не можна бинтувати очі
та накладати на них пов'язку.
У разі потрапляння на шкіру аміаку або фреону необхідно
спочатку спрямувати на уражену поверхню струмінь чистої води.
Потім уражену кінцівку занурити в теплу /35-40■С/ воду на 5-10
хвилин, а при ураженні значної поверхні тіла- зробити загальну ван-
ну.
Після ванни висушити шкіру, прикладаючи до неї рушник, що
добре поглинає вологу /розтирання неприпустиме/.
Накласти на уражену поверхню мазеву пов'язку або нанести на
неї мазь Вишневського, чи пеніцилінову.Якщо мазі відсутні - можна
скористатись вершковим /несолоним/ маслом або соняшниковою олією.
Якщо на шкірі з'явились пухирі - їх ні в якому разі не можна
розтинати, слід накласти на них мазеву пов'язку. E
Перша передлікарняна допомога при опіках
F
Опіки бувають трьох ступенів, починаючи від легкого почерво-
ніння і кінчаючи важким омертвінням ділянок шкіри, а інколи - та-
кож глибше розташованих тканин. При опіках першого ступеня на ура-
жену поверхню накладають примочку зі слабкого розчину марганцево-
кислого калію /рожевого кольору/, після чого її слід забинтувати.
Надаючи допомогу потерпілому, для уникнення зараження не мож-
на торкатись руками опечених ділянок шкіри чи змазувати їх мазя-
ми, жирами, вазеліном присипати питною содою тощо.
Не можна розтинати пухирі, віддирати від тіла шматки обгорі-
лого одягу. Одяг та взуття з опеченого місця краще не знімати,
розрізати, виконати перев'язку та відправити потерпілого до медич-
ної установи. Якщо обгорілий одяг прилипнув до опеченої поверхні
тіла, то зверху слід накласти стерильну пов'язку і відправити по-
терпілого до медичного закладу.
У разі важких та розповсюджених опіків потерпілого необхідно
загорнути у чисте простирадло або тканину не роздягаючи, вкрити
якомога тепліш, напоїти теплим чаєм та надати йому спокій до при-
буття лікаря.
E
Надання першої допомоги при ураженні електричним струмом
F
При ураженні електричним струмом необхідно якнайшвидше звіль-
нити потерпілого від діяння струму.
Першим заходом особи, що надає допомогу мусить стати негай-
не вимкнення тієї частини електроустаткування, до якої доторкуєть-
ся потерпілий.
Вимкнення здійснюється за допомогою вимикачів, рубильника
або інших вимикаючих апаратів шляхом зняття запобіжників, роз'єд-
нання штепсельних сполучень тощо.
256
Продовження додаткa 20
Якщо досить швидке вимкнення установки неможливе слід засто-
сувати інші прийоми або звільнити потерпілого від діяння струму.
Звільнивши потерпілого від діяння струму слід оцінити його
стан. Ознаки, що дозволяють зробити подібну оцінку, є наступним:
а) притомність: ясна, відсутня, порушена /потерпілий збудже-
ний або загальмований/;
б) колір шкірних покровів та видимих слизових /губ, очей/:
рожевий, синюшний, блідий;
в) дихання: нормальне, відсутнє, порушене /неритмічне, по-
верхневе, хрипке/;
г) пульс на сонних артеріях: добре визначається /ритм пра-
вильний або неправильний/, погано визначається, відсутній;
д) зіниці: вузькі, широкі.
Маючи певні навички та володіючи собою, той хто подає допомо-
гу, здатний протягом однієї хвилини оцінити стан потерпілого та
вирішити у якій послідовності подавати йому допомогу. Колір шкір-
них покровів та наявність дихання /по підніманню та опусканню груд-
ної клітини/ оцінюють візуально. Про втрату свідомості, як прави-
ло, також судять візуально. Пульс на сонній артерії промащують по-
душечками другого, третього та четвертого пальців руки, розміщу-
ючи їх уподовж поміж кадиком /адамове яблуко/ та кивальним м'язом
та злегка притискуючи до хребта.
Ширину зіниці при заплющених очах визначають таким чином: по-
душечки вказівних пальців кладуть на верхні повіки обох очей та,
злегка притискуючи їх до очних яблук, підіймають догори. При цьо-
му очна щілина відкривається і на білому тлі стає видимою кругла
райдужка, а у центрі круглі чорні зіниці, стан яких /вузькі чи ши-
рокі/ оцінюють, виходячи з того, яку площадь райдужки вони займа-
ють. Якщо у потерпілого відсутні: свідомість, дихання, пульс,
шкірний покрів синюшний, а зіниці широкі (0,5 см у перерізі) -
можна вважати, що він знаходиться у стані клінічної смерті і слід
якнайшвидше приступати до оживлення організму за допомогою штучно-
го дихання за способами "з вуст до вуст" або " з вуст до носа" і
зовнішнього масажу серця. Якщо потерпілий дихає різко та перерив-
часто, але пульс у нього промацується, слід негайно розпочати
штучне дихання.
Почавши оживлення, слід потурбуватись про виклик лікаря або
швидкої допомоги. Це має зробити не той, хто надає поміч, а хтось
інший.
Якщо потерпілий прийшов до тями, хоча до цього був зомлілий,
знаходився в непритомному стані, хоча зі збереженими стійкими ди-
ханням та пульсом, його слід покласти на підстилці, розстебнути
одяг, який перешкождає диханню, створити приплив свіжого повітря,
зігріти тіло, якщо холодно, чи відповідно забезпечити прохолоду,
якщо жарко, подбати за повний спокій, безперервно спостерігаючи
за пульсом та диханням; сторонніх осіб слід видалити.
У разі знаходження потерпілого у непритомному стані необхід-
но спостерігати за його диханням і у разі порушення дихання нас-
лідком западання язика змістити нижню щелепу вперед, взявшись
пальцями за її кути, та підтримувати її у такому стані, доки не
припиниться западання язика.
У випадку виникнення у потерпілого блювання слід повернути
його голову та плечі наліво для відходу блювотиння.
Ні в якому разі не можна дозволяти потерпілому рухатись,
або, тим більш, продовжувати працю, оскільки відсутність видимих
тяжких уражень, спричинених електричним струмом або іншими факто-
рами /падіння тощо/, далеко не виключає можливості наступного
погіршення його стану. Лише лікар здатний вирішити питання про
стан здоров'я потерпілого. Переносити потерпілого до іншого місця
257
Продовження додаткa 20
слід лише у випадках, коли йому або ж особі, що подає допомогу
продовжує загрожувати небезпека або коли надання допомоги на міс-
ці неможливе /наприклад, на опорі/.
Ні в якому разі не можна закопувати потерпілого у землю, ос-
кільки це лише спричинить шкоду та втрату дорогоцінних для його
урятування хвилин.
Н а п р у г а д о 1 0 0 0 В
Для відриву потерпілого від струмоведучих частин або проводу
слід скористатись вірьовкою, палицею, дошкою чи будь-яким іншим
сухим предметом, що не проводить електричний струм. Можна також
відтягнути його за сухий одяг, уникаючи при цьому дотику до оточу-
ючих металевих предметів чи частин тіла потерпілого.
Щоб ізолювати руки того, хто подає допомогу потерпілому, якщо
у нього виникає необхідність доторкнутись його тіла, не прикрито-
го одягом, повинен одягнути діелектричні рукавички або обмо-
тати руку шарфом, накинути на потерпілого гумовий килимок, прогу-
мовану або просто суху тканину. Можна також ізолювати себе, став-
ши на гумовий килимок, суху дошку тощо.
Відокремлюючи потерпілого від струмоведучих частин рекомен-
дується діяти однією рукою, тримаючи другу в кишені або поза спи-
ною.
Якщо електричний струм проходить в землю через потерпілого і
цей останній спазматично стискує в руці один токоведучий елемент,
простіше перервати струм, відокремивши потерпілого від землі. Мож-
на перерубати дроти сокирою з сухим дерев'яним топорищем або пере-
кусити дроти пофазно, стоячи при цьому на сухих дошках, дерев'-
яній драбині тощо.
E
Основні правила проведення штучного дихання
F
Штучне дихання роблять у випадках, коли потерпілий не дихає
або дихає дуже рідко, спазматично.
Перш, ніж приступити до штучного дихання слід швидко, не
втрачаючи жодної секунди, звільнити потерпілого від одягу, що ут-
руднює дихання, швидко звільнити його рот від сторонніх предметів,
розтулити міцно затиснуті вуста.
E
Прийоми штучного дихання F
Перший спосіб
Потерпілого кладуть горілиць, під лопатки підкладають тугий
валик, а під голову - м'яку підстилку; голова повинна дещо звиса-
ти та бути відкинута назад; потерпілому відкривають вуста пальця-
ми, оберненими марлею або чистою хусточкою, обережно витягають
язика, утримуючи його в такому положенні.
Надавши потерпілому вказане положення, той хто подає допомо-
гу, стає на коліна біля голови потерпілого, бере його руки біля
кистей та рівномірно відводить їх у боки і назад, роблячи широке
півколо; при цьому грудна клітина розширюється і відбувається
вдих;
відвівши руки потерпілого за голову той, хто подає допомо-
гу, утримує їх у цьому положенні протягом 3 секунд;
зігнувши обидві руки в ліктях той, хто подає допомогу, скла-
дає їх на грудях потерпілого, а ліктями плавно, але енергійно на-
тискає з боків на грудну клітину протягом 2 секунд; при цьому від-
бувається видих; потім усі рухи повторюють знову у наведеній пос-
лідовності.
Цей спосіб не може бути застосований, якщо у потерпілого уш-
коджені рука або ребро /перелом, серйозне поранення/.
258
Продовження додаткa 20
Другий спосіб
Найдієвішим способом штучного дихання є спосіб "з вуст до
вуст" або "з вуст до носа". Спосіб "з вуст до вуст" або "з вуст
до носа" належить до способів штучного дихання за методом вдуван-
ня, коли повітря, що видихує той, хто надає допомогу, примусово
нагнітається до дихальних шляхів потерпілого. Вдування можна
здійснювати крізь марлю, хусточку, за допомогою спеціального
пристрою "повітроводу".
Для проведення штучного дихання потерпілого слід покласти го-
рілиць, розстебнувши одяг, що утруднює дихання.
Перш, ніж почати штучне дихання слід забезпечити проходи-
мість верхніх дихальних шляхів, які в положенні горілиць та у неп-
ритомному стані завжди закриті язиком, що западає. Окрім того, в
ротовій порожнині може знаходитись сторонній вміст, що його слід
видалити пальцями, обгорнувши їх хусточкою, тканиною чи бинтом.
Після цього той, хто подає допомогу, розмістившись збоку від
голови потерпілого, підсовує одну руку під шию цього останнього,