НПАОП 1.8.10-1.13-97 ПРАВИЛА БЕЗОПАСНОСТИ ПРИ ПРОИЗВОДСТВЕ СОЛОДА, ПИВА И БЕЗАЛКОГОЛЬНЫХ НАПИТКОВ

залежностi вiд габаритiв устаткування, але не менше 3,5 м.

8.5. У разі підвищення температури повітря вище 35 ■С у складах

балонів, що наповнені рідким вуглекислим газом, повинні бути прийняті

засоби до охолодження приміщення.

8.6. У випадку утворення сухого льоду у балонах чи трубопроводах

відігрів їх необхідно проводити теплоносієм, температура якого не по-

винна перевищувати 40 ■С.

 

 

146

 

8.7. Дверi та вiкна компресорного залу повинні вiдчинятись на-

зовнi.

8.8. При установлюваннi горизонтальних компресорiв,які мають па-

совий привід, голiвки цилiндрiв повинні розташовуватись у протилежний

вiд електродвигуна бiк. Компресори та електродвигуни повиннi встанов-

люватись на фундаментах, які не зв'язані зi стiнами будiвлi.

8.9. У компресорному залi, наповнювальнiй станцiї та примiщеннi

котельної повинно бути аварiйне низьковольтове освiтлення вiд незалеж-

ного джерела свiтла, яке автоматично вмикається у разi вимкнення ос-

новного освiтлення.

8.10. Електрорушiї витяжних вентиляторiв повинні мати пусковi

пристрої як усерединi примiщень, так i зовнi.

8.11. У машинному залi повинен бути журнал роботи, у якому черго-

вий машинiст (майстер) записує всi експлуатацiйнi показники, несп-

равностi устаткування та причини вимушених зупинок. Записи у журналi

мають щоденно перевiрятись механiком заводу з вiдповiдним вiдзначен-

ням.

8.12. Витiк вуглекислого газу, абсорбенту, димових газiв у примі-

щення не допускається.

8.13. У машинному залi i станцiї наповнювання балонiв рiдким дво-

окисом вуглецю повинні бути протигази iзольованого типу (АСВ, МКС тощо)

за кiлькiстю працiвникiв у деннiй змiнi. Окрiм того, бiля входу до кож-

ного з цих примiщень повинні бути не менше трьох протигазiв на випадок

аварiї.

8.14. Роботи (чищення, огляд, ремонт) усерединi апаратiв (котлiв,

абсорберiв, бакiв тощо) мають виконуватись згiдно з вимогами розд.

7.1, 7.2, 7.4, 7.5 ч.1 цих EПравил.F

8.15. При внутрiшньому оглядi i ремонтi машин та апаратiв (абсор-

бера, скрубера, десорбера тощо ) повинні використовуватись переноснi

свiтильники напругою не вище 12 В або акумуляторнi свiтильники.

8.16. Перед закриттям люкiв та лазiв кожного апарата (абсорбера,

скрубера, десорбера, ексгаузерiв тощо ) слiд упевнитись, що всере-

динi них немає людей та стороннiх речей.

8.17. На устаткуваннi, яке перебуває у ремонтi, повинні бути

вивiшені плакати: "У ремонтi", а на пусковому пристрої: "Не вмикати!

Працюють люди!" Ремонт устаткування мусить виконуватись пiд керiвницт-

вом механiка чи особи, що його заступає.

8.18. Проводити ремонт устаткування або трубопроводiв, що знахо-

дяться пiд тиском, не дозволяється.

E

 

 

9. ВНУТРІШНЬОЗАВОДСЬКІ ВАНТАЖОПОТОКИ

F

9.1. Внутрiшньозаводськi вантажопотоки пiдприємства повиннi від-

повiдати вимогам ГОСТ 12.3.020-80.

9.2. Вантажно-розвантажувальнi роботи на пiдприємствi необхiдно

виконувати вiдповiдно до вимог ГОСТ 12.3.009-76 та ГОСТ 12.3.020-80.

9.3. При проведеннi вантажно-розвантажувальних робiт з сипкими

вантажами (зерно, солод) не дозволяється:

- знаходитись в ємкостi, в яку перемiщується вантаж;

- заходити в зону дiї робочих органiв машин, якi виконують цi ро-

боти (мехлопати, перевантажувачi, електронавантажувачi, крани-штабеле-

ри тощо);

- заходити в зону можливого обвалювання завислої маси зерна або

iнших продуктiв;

- виконувати вiдбирання зразкiв вантажу способом пiдкопу.

9.4. Обвалювання завислої маси сипких вантажiв слiд виконувати з

 

 

147

 

рiвня, який знаходиться вище завислої маси.

9.5. Навантаження та вивантаження ячменю, солоду, зернових відхо-

дiв та iнших сипких вантажiв iз залiзничних вагонiв та автомобiльного

транспорту слiд проводити механiчним засобом за допомогою механiчних

лопат, вагоновивантажувачiв, пневмотранспорту та iнших механiзмiв.

9.6. Протягом розвантажування сипких вантажiв (ячменю, солоду то-

що) з напiввагонiв люки мають вiдчинятись спецiальними пристосування-

ми, що виключають перебування робiтника пiд люком пiд час його вiдчи-

нення.

Протягом розвантажування сипких вантажiв з напiввагонiв на пiдви-

щених колiях, розташованих на висотi бiльше 2.5 м, люки слiд вiдчиняти

зi спецiальних мiсткiв.

9.7. Отвори у перекриттях i прорiзи, до яких можливий приступ лю-

дей, повиннi бути закритi суцiльним настилом або огородженi.

 

E

10. ЗБЕРІГАННЯ СИРОВИНИ, ТАРИ, ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

 

10.1. Зберiгання ячменю та солоду

F

10.1.1. У складах, призначених для зберiгання харчової сировини,

категорично не дозволяється:

- зберiгати сумiсно харчовi матерiали, вiдходи та ожередi зерна;

- зберiгати сумiсно з зерном пожежонебезпечні матерiали;

- застосовувати всерединi примiщень зерноочисне устаткування з

двигунами внутрiшнього згоряння;

- засипати зерно вище рiвня транспортерної стрiчки i допускати

тертя стрiчки з конструкцiєю транспортера.

10.1.2. Зберiгання ячменю та солоду повинно здiйснюватись у ме-

ханiзованих складах, силосах, бункерах.

10.1.3. Роботи всерединi силосiв i бункерiв слiд виконувати згiдно

з вимогами розд. 7.2 - 7.5 ч.1 цих EПравил.F

10.1.4. Для вивантаження (перевантаження) ячменю, солоду та iнших

зернопродуктiв з вiдсiкiв та з поверху на поверх у механiзованих скла-

дах повинні направлятись до кожного вiдсiку бригади не менше нiж з

двох чоловік.

10.1.5. Для переходу працiвникiв по сипкому вантажу, який має ве-

лику плиннiсть i властивiсть засмоктування (ячмiнь, солод), слiд вста-

новлювати трапи i настили з поруччям висотою 1 м на всьому шляху пе-

ресування.

10.1.6. Ворота у зерноскладах слiд проектувати двостулковими. У

зерноскладах з похилою пiдлогою з повним вивантаженням зерна самопли-

вом, а також у зерноскладах, обладнаних аерожолобами, слiд передбачати

двоє ворiт, розташованих у рiзних кiнцях будівлі. Якщо пiдлога гори-

зонтальна, кiлькiсть ворiт визначається у технологiчнiй частинi про-

екту, але передбачається не менше двох.

10.1.7. У зерноскладах з похилою пiдлогою повинна бути виключена

можливiсть виходу робiтникiв на насип зерна протягом його вивантажу-

вання зi складу (улаштування бiчної огорожi верхньої галереї на всю її

висоту до даху; блокування електродвигунів конвеєрiв, розташованих у

тунелях, з механiзмами вiдчинення дверей тощо).

10.1.8. У зерноскладах з горизонтальною пiдлогою над прорiзами у

перекриттi тунелiв для випускання зерна слiд передбачати встановлення

стацiонарних гратчастих колон колового перерiзу.

10.1.9. Для обігрiву працівникiв у примiщеннях (кабінах) на

верхнiх поверхах робочих будiвель елеваторiв допускається передбачати

електричне опалення за допомогою стацiонарно встановлених електропечей

 

 

148

 

потужнiстю до 1 кВт заводського виготовлення у закритому металевому

кожусi.

10.1.10. У механiзованих зернових складах з плоскою пiдлогою, в

тому числi обладнаних аерожолобами, над випускними отворами на конвеєр

по їх центру повинні бути встановлені вертикальнi гратчастi колони,

якi запобiгають затягуванню працюючих до воронки.

Установлення колон без драбинок не дозволяється. У складах з неп-

рохiдною галереєю допускається установлення пiрамiдальних гратiв.

Пiрамiдальнi грати повинні мати розмiри в основi 1,2x1,2 м та 0,4x0,4м

- у вершини. Висота їх повинна бути на 0,5 м вище за максимальну висо-

ту насипу зерна. Вiддаль мiж поперечними планками - не бiльше 1,25 м.

Вiсь пiрамiдальних грат повинна суворо збiгатись з центром випускного

отвору. Пiрамiдальнi грати повинні бути мiцно закрiплені до пiдлоги.

10.1.11. Експлуатацiя зернових механiзованих складiв без верти-

кальних колон чи пiрамiдальних грат не дозволяється.

10.1.12. В зерноскладах повинен бути встановлений постiйний конт-

роль за температурою зерна. Перевiрка температури зерна та iнших про-

дуктiв, якi сховано у силосах i бункерах, повинна здiйснюватись

стацiонарними або переносними установками. Опускання у силоси i бунке-

ри людей з цiєю метою не дозволяється.

10.1.13. Дверi складiв повинні бути завжди зачинені або двiрнi

прорiзи повинні мати гратчастi стулки, якi заступають доступ людей до

насипу зерна. При вiдчиненнi дверей електропривід нижнього конвеєра

повинен автоматично вимикатись. Доступ людей до насипу для вимiрювання

температури зерна за вiдсутностi пристрою для дистанцiйного вимiрюван-

ня може бути дозволено за виключенням можливостi запуску нижнього кон-

веєра та пiд наглядом завiдуючого складу, який безпосередньо

вiдповiдає за безпеку людей, якi працюють на складi.

10.1.14. Гранично допустиму висоту завантаження складiв з зерном

насипом повинні бути указані на стiнах складiв чiтко позначеною лiнiєю

та попереджувальними написами.

10.1.15. У кожному механiзованому складi зi самопливним випускан-

ням зерна слiд мати не менше двох кнопок "Стоп" зовнi складу, по однiй

кнопцi з кожного боку, для аварiйного зупинення конвеєра нижньої гале-

реї. Бiля кнопки "Стоп" повинні бути вивiшені спецiальнi написи i до

них повинен бути зручний доступ. Кнопки "Пуск" i "Стоп" мають знаходи-

тись також бiля електрорушія конвеєра.

10.1.16. Будова пiдвальних поверхiв будiвель i пiдземних галерей

(тунелiв) має виключати потрапляння до них грунтової води.

10.1.17. Виробничi примiщення, розташованi у пiдвальних та

напiвпiдвальних поверхах, i транспортнi тунелi повинні бути забезпече-

ні витяжною вентиляцiєю з однократним повiтрообмiном на годину та мати

не менше двох входiв-виходiв, розмiщених на початку та наприкiнцi

пiдвального примiщення чи тунелю. Короткi тунелi (завдовжки 15-20 м)

можуть мати один вхiд-вихiд.

10.1.18. Галереї i площинки, якi мають довжину бiльше 20 м i роз-

ташованi на висотi бiльше 2 м вiд рiвня землi чи пiдлоги примiщення,

повинні мати не менше двох входiв-виходiв, улаштованих на початку та

наприкiнцi галереї чи площинки.

10.1.19. За наявностi проходiв мiж вбудованими бункерами для без-

тарного зберiгання та стiнами будiвлi їх ширина мусить бути не менше

0,7 м. E

 

10.2. Зберігання морсів, соків та виноматеріалів

F

10.2.1. Примiщення для зберiгання морсiв, сокiв та виноматерiалiв

повинні бути обладнані припливно - витяжною вентиляцiєю та мати вiднос-

ну вологiсть повiтря не вище 85%.

 

 

149

 

10.2.2. Миття резервуарiв для зберiгання морсiв та сокiв повинно

бути механiзовано.

10.2.3. Укладання бочок з соками чи морсами у штабелі має робитись

за допомогою механiчних засобiв (бочкопiдйомникiв) у вигляді зрізаної

піраміди з використанням пiдкладинок, якi запобiгають розкочуванню

штабеля. Укладання бочок бiльше нiж у три яруси не дозволяється.

10.2.4. Мiж рядами бочок повинно бути забезпечено вiльний прохiд

шириною не менше 2 м.

 

E

10.3. Зберігання спирту, спиртованих настоїв, есенцій

F

10.3.1 Зберiгання i транспортування спирту та спиртованих настоїв

мусять вiдповiдати вимогам Инструкции по приемке, хранению, отпуску,

транспортировке и учету этилового спирта.

10.3.2. Склади для зберiгання спирту у резервуарах повинні бути

одноповерховими, 1-го ступеня вогнетривкостi, мати не менше двох ева-

куацiйних виходiв назовнi, розташованих розсереджено.

10.3.3. Зберігання стороннiх речей та матерiалiв у спиртосховищi

не допускається.

10.3.4. Склад для зберiгання спирту у резервуарах має подiлятись

на вiдсiки негорючими стiнами з границею вогнетривкостi 1,5 год. У

кожному вiдсiку дозволяється зберiгати не бiльше 200 куб. м спирту у

дрібній тарi.Коли спирт зберiгається у спецiальних резервуарах, цис-

тернах їх ємкiсть не обмежується, але вимагається узгодження з орга-

нами пожежного нагляду щодо їх установлення.

10.3.5. Цеховi витратнi склади спиртованих настоїв, есенцiй повин-

ні розташовуватись в окремих примiщеннях, спiльних з купажними

вiддiленнями або вище них, для забезпечення найкоротших продуктових

самоплинних комунiкацiй. Кiлькiсть спиртованих настоїв повинна бути

розрахована не бiльше, нiж на дводобовий запас.

10.3.6. Установлення насосiв у спиртосховищi не допускається. У

приймально-вiдпускному вiддiленнi для перекачуваня спирту повинні зас-

тосовуватись насоси з паровим приводом або електродвигуни у вибухоза-

хищеному виконаннi. При застосуваннi електродвигунів загального вико-

нання їх повинно бути встановлено в iзольованому примiщеннi, яке

вiддiлено протипожежною стiною I типу вiд спиртосховища та спир-

товiдпускного вiддiлення. З'єднання вала електродвигуна з валом насо-

са повинно проходити крiзь стiну з улаштуванням спецiального са-

льника.

10.3.7. На вхiдних дверях та всерединi спиртосховища повинні бути

вивiшені знаки заборони згiдно з ГОСТ 12.4.026-76.

10.3.8. Склянi частини покажчикiв рiвня спирту i настоїв, мiриль-

ники для приймання та вiдпускання має бути захищено вiд механiчних

пошкоджень.

10.3.9. Бочки зi спиртом та спиртованими настоями мають укладатись

рядами, пробками догори, з прокладанням мiж рядами дошок та пiдклиню-

вання крайнiх рядiв.

10.3.10. Ручне укладання бочок зi спиртом і спиртованими настоями

 

допускається не бiльше нiж у два яруси. Ширина штабеля має бути не

бiльше двох бочок, вiдстань мiж штабелями чи стелажами повинна бути не

менше 5 м, довжина штабеля - не бiльше 25 м. Вiдстань вiд площинки до

будiвель та споруд визначається вимогами СНиП II-89-80.

10.3.11. Транспортувати спиртованi настої у склянiй тарi слiд у

плетених чи дерев'яних кошиках.

10.3.12. Вiдкритi площинки для зберiгання спиртованих настоїв,

спирту у тарi (бочках) повинні мати навіси із негорючих матеріалів,

 

 

150

 

пристрої для відведення талих та дощових вод, огороджуватись земляним

валом або негорючою стiною висотою не менше 0,5 м. У місцях проходу

чи проїзду на ділянку необхідно улаштовувати пандуси.

10.3.13. Штабелi порожнiх бочок можуть розташовуватись разом з на-

повненими бочками на площинках пiд навісом. Площинки для зберiгання

лише порожньої тари обвалування не потребують. Зберiгання порожньої

тари дозволяється пiсля промивання її водою.

10.3.14. Переливання спирту вiдкритим способом не дозволяється.

10.3.15. Наливання i зливання спиртованих настоїв, спирту повинно

робитись згiдно з вимогами розд. 7.8 ч.1 цих EПравил.F

10.3.16. Очищення резервуарiв з-пiд спиртованих настоїв повинно

робитись у мiру необхiдностi згiдно з розд. 7.2, 7.4, 7.5 ч.1 цихEПра-

вил.F

10.3.17. Вiльний об'єм приямка у закритому спиртосховищi для зби-

рання випадково пролитого спирту повинен дорiвнювати повному об'єму

спирту, який зберiгається у резервуарi.

 

E

10.4. Зберігання хмелю

F

10.4.1. Зберiгання хмелю, запакованого у мiшки, балоти або мета-

левi цилiндри, має здiйснюватись у сухих , темних, добре вентильованих

примiщеннях на стелажах. Зберiгання стороннiх речей у складi не дозво-

ляється.

10.4.2. Склади хмелю обладнують пристроями димовидалення відповід-

но до вимог розд. 5 СНиП 2.04.05-91.

10.4.3. Зберiгання брикетованого хмелю здiйснюється у ящиках з ус-

тановленням iх на стелажах не бiльше восьми одиниць за висотою.

10.4.4. Стелажі з хмелем мають бути на вiдстані вiд стiн, стель.

пiдлоги не менше 0,25-0,3 м, а вiд електросвiтильникiв та електроус-

таткування повiтроохолоджувачiв - не менше 1,0 м.

10.4.5. Усе електроустаткування, крiм системи димовидалення, скла-

ду хмелю, має вимикатись по закiнченнi робочого дня рубильником, уста-

новленим на зовнiшньому боцi негорючої стiни складу.

10.4.6. Допускається робота електродвигунів вентиляторiв пiдвісних

та настiнних повiтроохолоджувачiв, якi працюють в автоматичному режимi

у залежностi вiд заданої температури повiтря у складi хмелю.

 

E

11. РОБОТА З ХЛОРОМ

F

11.1. Хлордозаторнi повинні бути обладнані опаленням, витяжною

вентиляцiєю (постiйно дiючою та аварійною), електроосвiтленням (робо-

чим та аварiйним), системами внутрiшнього водопостачання i каналiзацiї.

11.2. Пусковий пристрiй систем вентиляцiї повинен бути розмiшено

у тамбурi перед входом до хлордозаторної. Вентиляцiйнi пристрої повин-

ні мати резервне незалежне джерело електропостачання.

11.3. Забирання повiтря витяжними системами повинно здiйснюватись

з нижньої зони (бiля пiдлоги), де можливе накопичення хлору

(СНиП 2.04.05-91).

11.4. У тамбурi перед входом до примiщення повинні встановлюва-

тись шафи для спецодягу i захисних засобiв: гумових костюмiв, чобiт,

протигазiв, аптечки долiкарської допомоги, гiпосульфiтів для приготу-

вання дегазацiйного розчину, вати та iнших засобiв. Дверi з тамбуру

до примiщення повинні бути герметичними зi скляним оглядовим вiкном.

11.5. У хлордозаторних повинні установлюватись камернi аварiйнi

футляри i дегазацiйнi ємкості - ями глибиною не менше 1,5 м для оброб-

лення несправних балонiв i бочок. Дегазацiйнi ємкостi обладнуються

 

 

151

 

системою постачання води, переливною трубою i випуском до системи ка-

налiзацiї. Поруч з дегазацiйною установкою повинен знаходитись запас

сухих реагентiв (гiпосульфiту натрiю та соди у спiввiдношеннi 1:2) з

розрахунку, що на 1 кг хлору витрачається 30 л розчину концентрацією

10 %.

11.6. Перед входженням до хлордозаторної чи до складу хлору чер-

говий персонал повинен переконатись у справнiй роботi вентиляцiї та

вiдсутностi газу у примiщеннi.

11.7. Балони i бочки з хлором із закритих складiв до хлордозатор-

ної транспортуються на спецiальних носилках чи вiзках з пiдкладинками,

якi мають вирiзи пiд тару.

11.8. При перевезеннi балонiв на автомашинах влаштовуються

спецiальнi дерев'янi пiдкладинки з гнiздами. Бочки з хлором при пере-

везеннi на автомашинах мiцно закрiплюються.

Усi балони i бочки укладаються в один бiк, на них одягають за-

побiжнi ковпачки.

11.9. Персонал обслуги не має допускати:

- падiння балонiв i бочок чи ударiв по них;

- нагрiвання на сонцi чи вiд нагрівальних приладiв;

- використання паяльних ламп чи факелiв для вiдiгрiвання замерз-

лих хлоропровiдних труб;

- курiння у примiщеннях;

- застосування ударних iнструментiв (зубило, молоток тощо).

11.10. При роботi з хлорним вапном слiд уникати його просипання i

потрапляння на шкiру та одяг.

11.11. Не дозволяється лишати у примiщеннi вiдчиненнi бочки з

хлорним вапном, а також тару з-пiд нього.

11.12. У примiщеннi, де встановлено бочки з хлорним вапном i ро-

биться його гашення, повинен бути 5 - 10% розчин гiпосульфiту з питною

содою.

11.13. Просипане на пiдлогу хлорне вапно слiд залити розчином

гiпосульфiту з содою та змити водою до дренажу.

11.14. Персонал, який працює з хлорним вапном, повинен застосову-

вати ЗIЗ ( протипиловий респiратор, бавовняний костюм, прогумований

фартук, захиснi герметичнi окуляри, гумовi рукавички та гумове взут-

тя). Допомiжними засобами iндивiдуального захисту органiв дихання мо-

жуть бути багатошаровi марлевi пов'язки, а у разi несподiваного пот-

раплення персоналу до атмосфери з пiдвищеним вмiстом хлору слiд вико-

ристовувати носовички та ватянi частини одягу, змочєнi у водi .

При попаданні хлорного розчину на тiло працiвника слiд негайно

промити цю дiлянку водою з милом.

11.15. Працюючі з хлорним вапном по закiнченнi роботи повинні

прийняти душ.

11.16. Усi робочi мiсця у примiщеннях складiв з хлором i хлора-

торною установкою повинні бути споряджені iнструкцiями з обов'язковим

описом у них властивостей хлору i способiв захисту вiд отруєння хло-

ром, а також дiй персоналу при аварiйних ситуацiях. Зовнiшню поверхню

балонiв з хлором повинно бути пофарбовано у захисний колiр з зеленою

смугою по колу.

Зовнiшню поверхню контейнерiв - бочок з рiдким хлором мусить бути

пофарбовано у світлосірий колiр з вiдмiтними смугами захисного кольо-

ру. На контейнерах - бочках мусять бути написи, зробленi фарбою зеле-

ного кольору: "Хлор", " Отруйно", "Зрiджений газ".

11.17. На робочих мiсцях мають знаходитись розчини для нейт-

ралiзацiї хлору у наступнiй кiлькостi: не менше 3 л 2 % розчину гiпо-

сульфiту i 3 л 0,5% розчину питної соди, а також чистi ганчірки, гу-

мовi рукавички, вазелiн.

 

 

152

 

11.18. Не дозволяється ремонтувати хлорнi апарати пiд тиском га-

зу. За необхiдностi їх ремонту слiд попередньо припинити постачання

хлору i вiдсмоктати ежектором його залишки.

11.19. Устаткування хлораторних установок, яке вимагає ремонту,

пiсля вимикання слiд розiбрати та залишити для провiтрювання в окремо-

му примiщеннi,а потiм промити ацетоном i лише пiсля цього можна розпо-

чинати ремонт.

11.20. Не дозволяється при надходженнi балонiв рiзних марок

пiдключати їх до одного колектора, робити пiдставки пiд балон або

рiзко вигинати з'єднувальнi трубки.

11.21. У хлораторних установках повинні бути вжиті заходи, якi

виключають потрапляння води у хлор:

- осушено повiтря, яке надходить вiд компресора для перекачування

хлору;

- осушено посудини пiсля гiдравлiчного випробування;

- збережено надлишковий тиск газу у спрацьованих посудинах i тру-

бопроводах.

При вимиканнi ежекторiв слiд уникати потрапляння води у газову

лiнiю.

11.22. Мiсця витiкання хлору може бути виявлено:

- газоаналiзатором;

- за обмерзання мiсць витiкання;

- за низькою температурою посудини, яка визначається на дотик;

- за густою бiлою хмарою, що утворюється при пiднесеннi до мiсця

витiкання вати, вмоченої у нашатирний спирт (амiакову воду).

11.23. Вiдшукувати мiсця витiкань та лiквiдувати їх повинні не

менше двох осiб, якi працюють у протигазах при ввiмкненнiй вентиляцiї

та з вiдчиненими виходами з примiщення.

11.24. Якщо витiкання газу є незначним, у примiщеннi слiд

увiмкнути вентиляцiю та вiдчинити вiкна i дверi. У випадку великої

аварiї i потрапляння до примiщення великої кiлькостi газу вiкна i

дверi повинні бути зачинені для обмеження розповсюдження хмари.

Провiтрювання у цьому випадку починається лише пiсля лiквiдацiї

Завантажити