балони зі стисненими, зрідженими та розчиненими газами встановлюють
поза межами будівель лабораторій у металевих шафах. Сумісне зберіган-
ня в одній шафі балонів з різними газами не допускається. Шафи повин-
ні мати прорізи або жалюзійні грати для провітрювання.
Балони, наповнені інертними газами, в приміщеннях лабораторій
встановлювати не дозволяється.
7.7.8. Відбір газу з балонів повинен здійснюватись лише через
редуктор, що призначений для певного газу та має однакове з балоном
пофарбування.
7.7.9. Газові крани та водяні вентилі на робочих столах по-
винні розміщуватись біля передніх бортів столів та встановлюватись
таким чином, щоб виключалась можливість випадкового відкривання
кранів.
7.7.10. Газовий трубопровід в кожному робочому приміщенні по-
винен мати загальний вентиль на відгалуженні від загальної магістра-
лі. Ці вентилі повинні розташовуватись у легкодоступних місцях зовні
приміщень.
7.7.11. Перевірка стану газових вентилів та кранів повинна
проводитись не рідше одного разу на місяць.
7.7.12. При виявленні витікання газу до приміщення лабораторії
необхідно негайно перекрити запірний вентиль, а приміщення провітри-
ти. До повного провітрення приміщень лабораторії вмикати нагрівальні
та освітлювальні прилади не дозволяється.
7.7.13. Лабораторні столи та витяжні шафи для виконання робіт,
пов'язаних з застосуванням відкритого полум'я, повинні бути повністю
облицьовані негорючими матеріалами. При роботі з лугами та кислотами
столи та шафи повинні мати антикорозійне покриття.
7.7.14. Легкозаймисті та горючі рідини повинні зберігатись у
лабораторному приміщенні у товстостінному скляному посуді з притерти-
ми пробками. Скляний посуд повинен бути розміщений у спеціальному ме-
талевому ящику, оснащеному щільною накривкою, стінки та дно якого
викладені асбестом. Ящик повинен бути встановлений на підлозі відда-
лік від проходів та нагрівальних приладів зі зручним підходом до
нього.
7.7.15. Для кожного приміщення хімічної лабораторії повинні
бути встановлені гранично-допустимі норми наявності хімреактивів, що
повинні бути відображені в інструкції. При визначенні допустимих норм
слід керуватись тим, що у кожному приміщенні загальний запас легко-
займистих речовин, що зберігаються одночасно, не повинен перевищувати
добової потреби.
7.7.16. Всі роботи з мікроорганізмами повинні проводитись в
спеціальних приміщеннях-боксах.
7.7.17. Лабораторні інструменти після роботи з мікроорганізма-
ми повинні знешкоджуватись обпалюванням, кип'ятінням, автоклавуванням
і лише після цього передаватися для миття.
7.7.18. Знешкодження культур спорових змочених анаеробів по-
винне фіксуватись актом. Знешкодження культур інших патогенних мікро-
організмів реєструється в журналі.
7.7.19. Для миття великої кількості хімічного лабораторного
посуду повинне бути передбачене ізольоване мийне приміщення, розташо-
ване, по можливості, в центрі лабораторії та оснащене столами для
миття посуду. Один стіл мусить бути обладнаний витяжною шафою для
79
видалення шкідливих та дуже пахучих речовин.
7.7.20. У хімічних лабораторіях не допускається миття підлог
та столів гасом, бензином та іншими органічними розчинниками. З цією
метою повинні використовуватись пожежобезпечні синтетичні миючі засо-
би.
7.7.21. Для проведення робіт з лугами, кислотами та іншими їд-
кими та отруйними речовинами повинні бути передбачені гумові груші,
спеціальні автоматичні піпетки та шприци.
Не допускається всмоктування їдких та отруйних рідин до піпет-
ки ротом, щоб уникнути хімічних опіків порожнини рота або отруєння.
7.7.22. Для отримання розчину лугів невеликі шматочки речовини
щипцями опускають у воду і безперервно перемішують. Великі шматочки
лугів необхідно розколювати на дрібні шматочки, накривши їх щільною
тканиною, у спеціально відведеному місці.
7.7.23. При переливанні кислот, що димлять, розчинів аміаку, а
також приготуванні розчинів хлорного вапна слід захищати органи ди-
хання, надягаючи протигаз. Переливання слід проводити у витяжній
шафі.
7.7.24. Звільнені після досвіду посудини та прилади повинні
ретельно знешкоджуватися самими працюючими. Ця вимога відноситься та-
кож до посудин та приладів, що направляються для ремонту у склодувну
майстерню.
7.7.25. Рідини із температурою кипіння понад 100 ■С повинні-
нагріватися на електронагрівальних приладах (колбонагрівачах).
7.7.26. Для уникнення вибуху диетиловий спирт випарювати досу-
ха не дозволяється.
7.7.27. При нагріванні легкоспалахуючих рідин у кількості
більше 0.5 л необхідно передбачати заходи для запобігання розливання
їх у випадку аварій.
7.7.28. Не дозволяється виливати легкозаймисті та горючі речо-
вини до каналізації. Відпрацьовані органічні розчинники необхідно
збирати окремо до спеціальної герметично закритої тари, в якій їх у
кінці робочого дня виносять за межі лабораторії для регенерації або
знищення.
7.7.29. Речовини, які легко віддають свій кисень, не можна
нагрівати, розтирати, змішувати з горючими речовинами, оскільки це
може призвести до самозаймання та вибуху.
7.7.30. Отруйні речовини мають зберігатись у спеціальному
приміщенні (відділенні) у витяжних шафах. Ключ від цього відділення
повинен знаходитись у завідуючого лабораторією.
7.7.31. При роботі з перегінними апаратами, а також з холо-
дильниками Лібіха необхідно спочатку пустити воду, потім, коли режим
циркуляції води буде відрегульовано, запалити пальник. Нагрівання
легкозаймистих рідин у лабораторіях повинно виконуватись тільки на
водяній бані, встановленій на електроплитці з закритою спіраллю.
7.7.32. Будівлі (приміщення) лабораторій рекомендується блоку-
вати з адміністративною будовою підприємства. Допускається вхід до
лабораторії улаштувати з боку виробничої території за умови, що ла-
бораторія відділена від адміністративної будови глухою негорючою пе-
регородкою і не має безпосереднього виходу назовні.
7.7.33. До роботи в лабораторії допускаються особи, які пройш-
ли інструктаж, навчання методам роботи згідно з вимогами підрозд.3.4
ч.1 цих EПравилF.
7.7.34. Електроустаткування лабораторій повинно відповідати
класу приміщень П-IIа. В лабораторії дозволяється установлювати
електропечі опору (сушильні, муфельні шафи тощо) тільки з терморегу-
ляторами. Не допускається заміна нагрівальних елементів, які виконані
з меншим перерізом стрічки або дроту або менш жаростійкої марки
сталі.
80
Для вмикання приладів, які споживають струм більше 10 А, по-
винна бути передбачена самостійна лінія.
7.7.35. Приміщення лабораторій повинні бути забезпечені засо-
бами пожежогасіння згідно з нормами, що наведені у додатку 21 цих
EПравилF.
E
7.8. Зливання, наливання та транспортування
ЛЗР по трубопроводах
F
7.8.1. Вибухонебезпечна зона зливно-наливної естакади повинна
бути означена знаками безпеки згідно з ГОСТ 12.4.026-76. Партія ЛЗР,
що прибула на підприємство, повинна пройти вхідний контроль.
Відбір проб ЛЗР з цистерни слід виконувати після припинення руху рі-
дини, коли вона знаходиться у спокійному стані.
7.8.2. При зливанні та наливанні ЛЗР слід відчиняти та зачиня-
ти накривки люків цистерн, опускати та підіймати зливні пристрої, не
допускаючи ударів. При цьому слід користуватись інструментом та
пристроями з металу, що не дає при ударі іскор.
7.8.3. Для зливання ЛЗР з залізничних цистерн повинні викорис-
товуватись механізовані зливно-наливні пристрої.
7.8.4. На зливно-наливних естакадах ЛЗР відкидні містки для
підходу до горловини у місцях їх стикання з залізничною цистерною по-
винні мати окантовку, виконану з матеріалів, що виключають іскроутво-
рення.
7.8.5. Порядок встановлення (подачі) залізничних цистерн під
зливання ЛЗР повинен гарантувати безпечне виконання цих операцій та
визначатись спеціальними інструкціями. При зливанні залізничних цис-
терн повинні передбачатись заходи, що попереджають можливість само-
чинного переміщення цистерн, які знаходяться під зливанням, розгерме-
тизації зливників та викиду ЛЗР та їх парів до атмосфери,а також за-
ходи, що виключають наявність постійних або випадкових джерел займан-
ня в зоні можливого загазування.
7.8.6. При зливанні ЛЗР подача інших залізничних цистерн або
вагонів до тупика, зайнятого цистернами з ЛЗР, а також маневрова ро-
бота поблизу зливання не дозволяється.
7.8.7. На території зливно-наливних пристроїв не допускається
гальмування цистерн металевими башмаками; з цією метою дозволяється
застосування лише дерев'яних башмаків.
7.8.8. Не дозволяється використовувати залізничні цистерни з
ЛЗР, що знаходяться на залізничних коліях, як стаціонарні складські
(витратні) ємкості.
7.8.9. Автомашини та автоцистерни, що перевозять легкозаймисті
рідини, повинні мати не менше 2-ох вогнегасників, пожежну кошму, пі-
сочницю з сухим піском, вимикач для відключення акумуляторної батареї
автомобіля, покривало з повсті або негорючого теплоїзоляційного мате-
ріалу, лопату та обладнуватися надійним заземлюючим провідником. Вих-
лопні труби повинні бути виведені під радіатор і обладнані справними
іскрогасниками. На час зливання автоцистерни повинні підключатися до
заземлюючого пристрою. Автомашини повинні мати розпізнавальні знаки
відповідно до вимог Правил дорожного руху в Україні.
7.8.10. Захист від блискавки зливно-наливних пристроїв та ре-
зервуарів повинен виконуватись відповідно з Інструкцією по улаштуван-
ню захисту будівель та споруд від блискавки.
Зливання легкозаймистих рідин під час грози не дозволяється.
7.8.11. Захист від статичної електрики повинен бути виконаний
у відповідності з Правилами захисту від статичної електрики у вироб-
ництвах хімічної, нафтохімічної і нафтопереробної промисловості.
Зовнішнє електроосвітлення зливно-наливних пунктів має відпо-
відати вимогам ПУЕ.
81
7.8.12. Гумові (або інші з електронепровідних матеріалів)
шланги з металевими наконечниками, які використовуються для налива-
вання рідин у залізничні цистерни, автоцистерни, наливні судна та ін-
ші пересувні посудини і апарати повинні бути, обплетені мідним дротом
діаметром не менше 0.002 м або мідним тросом з перерізом не менше
4 кв. мм з шагом витка не більше 0.1 м. Один кінець дроту або тросу
з'єднується припайкою (або болтом) з металевими заземленими частинами
продуктопроводу, а другий - з наконечником шланга. При використанні
армованих шлангів або електропровідних рукавів заземлення їх плетення
не потрібне при умові з'єднання арматури або електропровідного гумо-
вого шару з заземленими продуктопроводами і металевим наконечником
шлангу.
7.8.13. Наконечники шлангів повинні бути виготовлені з матері-
алу, що не дає іскор при ударі (бронза, мідь тощо).
7.8.14. Зливна труба (шланг) при наливанні ЛЗР до резервуару
повинна встановлюватись на відстані не більше 0.05 м від дна (для
стаціонарно вмонтованих трубопроводів), при цьому форма кінця труби
та швидкість подавання ЛЗР повинні бути такими, щоб було виключене
його розбризкування.
При відсутності залишку ЛЗР в резервуарі подача повинна прово-
дитись уповільнено, зі швидкістю руху не більше 1 м/с.
Струмінь ЛЗР повинен спрямовуватись повздовж стінки резервуа-
ру.
7.8.15. При заповненні резервуарів ЛЗР слід лишати 3-5% віль-
ного об'єму на розширення продукту.
7.8.16. Трубопроводи і обладнання системи зливання-наливання
ЛЗР повинні бути герметичними. Їх будова повинна виключати можливість
надходження горючих парів до атмосфери при проведенні зливально-нали-
вальних операцій.
7.8.17. У зливно-наливних системах не допускається застосуван-
ня пристроїв та деталей, виготовлених з матеріалів, що нестійкі до
дії ЛЗР, які перекачуються.
7.8.18. На трубопроводах, по яких ЛЗР подається до сховищ,
встановлюються запірні пристрої для відключення цих трубопроводів на
випадок виникнення аварії.
Керування цими пристроями повинно бути місцевим і дистанційним
(з безпечного місця).
7.8.19. Для перекачування легкозаймистих рідин слід застосову-
вати герметичні насоси ( з екранованим електродвигуном) та насоси з
торцевими ущільненнями.
При використанні сальникових насосів їх слід обладнувати
ущільненнями підвищеної надійності та мати спеціальну конструкцію для
перекачування таких рідин.
7.8.20. Насоси, що застосовуються для нагнітання легкозаймис-
тих та горючих рідин, повинні обладнуватись блокуваннями, які припи-
няють роботу насосу при падінні тиску рідини у всмоктувальному пат-
рубку чи підвищенні тиску у нагнітальному патрубку, або відхиленні
рівнів в приймальній та роздавальній ємкостях від гранично-допустимих
значень.
7.8.21. Устаткування та трубопроводи, що пов'язані з транспор-
туванням вибухопожежонебезпечних речовин, повинні періодично пе-
ревірятись на відповідність товщини стінок апаратів та трубопроводів
розрахунковим даним.
7.8.22. Перевірка та випробування приладів у вибухопожежоне-
безпечних зонах повинні проводитись за умов, що виключають іскроутво-
рення.
7.8.23. Устаткування, апарати, комунікації та арматура для
легкозаймистих рідин (нафтопродуктів, спирту та його водних розчинів
тощо), що розміщені в приміщеннях або на відкритих майданчиках, по-
82
винні бути герметичними та захищеними від можливого впливу тиску,
який перевищує допустимий, або механічних ушкоджень.
З метою недопущення розливу трубопроводи з такими рідинами в
місцях, небезпечних щодо механічних ушкоджень, повинні прокладатись
"труба у трубі".
7.8.24. Складські ємкості повинні,як правило, перевищувати
об'єм транспортних цистерн з тим, щоб зливання останніх здійснювалось
без додаткових операцій, пов'язаних з переключенням зливальних тру-
бопроводів.
7.8.25. Резервуар для ЛЗР повинен бути обладнаний дистанційним
покажчиком рівня, дихальним клапаном та вогнезагороджувачем.
7.8.26. В процесі експлуатації необхідно здійснювати постійний
контроль за справністю дихальних клапанів та вогнезагороджувачів.
Вогнезагороджувачі повинні відповідати встановленим вимогам та пере-
вірятись не рідше одного разу на місяць, а при температурі, нижчої за
0 градусів С, - не рідше двох разів на місяць. Дихальні клапани та
сітки узимку повинні очищуватися від льоду.
7.8.27. У разі спрацювання засобів захисту, які встановлюються
на устаткуванні,повинна бути відвернена можливість травмування обслу-
говуючого персоналу, викиду вибухопожежонебезпечних продуктів до ро-
бочої зони та шкідливого впливу на оточуюче середовище.
7.8.28. Склади ЛЗР та зливно-наливні естакади мають бути за-
безпечені первинними та стаціонарними засобами пожежогасіння та сиг-
налізації.
7.8.29. Наземні та напівпідземні резервуари повинні бути по-
фарбовані білою (сріблястою) фарбою, що запобігає дії сонячних про-
менів.
7.8.30. Зливно-наливні пристрої, трубопроводи, стояки і арма-
тура повинні підлягати регулярному огляду і планово-попереджувальному
ремонту. Виявлені несправності, витікання повинні бути негайно усуну-
ті, а якщо неможливе їх усунення - несправні частини необхідно відк-
лючити.
7.8.31. Для місцевого освітлення зливно-наливних станцій мож-
ливо застосувати акумуляторні ліхтарі у вибухозахищеному виконанні.
7.8.32. Не допускається:
- експлуатація резервуарів, які мають перекоси, тріщини, а та-
кож несправне устаткування, контрольно-вимірювальні прилади, підвідні
продуктопроводи та стаціонарні протипожежні пристрої;
- встановлювати ємкості на горючих та важкогорючих підвали-
нах;
- переповнювати резервуари і цистерни;
- відбирати проби з резервуарів під час зливання або наливан-
ня ЛЗР і ГР;
- укладати бочки без прокладок між ярусами;
- приймати і зберігати пошкоджені бочки, бочки без корків або
закриті корками, що не відповідають тарі.
E
8. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ВИРОБНИЧОГО УСТАТКУВАННЯ
8.1. Загальні вимоги F
8.1.1. Будова, монтаж, обслуговування та експлуатація устатку-
вання повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003-91, ГОСТ 12.2.032-78,
ГОСТ 12.2.033-78, ГОСТ 12.2.062-81, ГОСТ 12.2.124-90.
8.1.2. Будова, виготовлення, монтаж, приймання, експлуатація,
ремонт посудин та апаратів, які працюють під тиском понад 0.07 МПа,
повинні відповідати вимогам Правил будови та безпечної експлуатації
посудин, які працюють під тиском.
83
Будова, виготовлення, монтаж, приймання, експлуатація, ремонт
котельних установок повинні відповідати вимогам Правил будови та без-
печноі експлуатації парових та водогрійних котлів.
8.1.3. Компресорне устаткування повинне відповідати вимогам
ГОСТ 12.2.016-81 та Правил будови та безпечної експлуатації стаціо-
нарних компресорних установок, повітроводів та газопроводів.
8.1.4. Холодильні установки повинні відповідати вимогам Правил
будови та безпечної експлуатації аміачних холодильних установок.
8.1.5. Конвеєри повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.022-80.
8.1.6. Заточувальні та шліфувальні верстати, їх будова та екс-
плуатація повинні відповідати ГОСТ 12.2.009-80, ГОСТ 12.3.028-82.
8.1.7. Будова, встановлення та експлуатація кранів усіх типів,
грузових електричних візків, ручних та електричних талів, лебідок,
змінних вантажозахватних механізмів та пристроїв повинні відповідати
Правилам будови та безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів.
8.1.8. Ліфти, скіпові та ліфтові підйомники повинні відповіда-
ти вимогам Правил будови та безпечної експлуатації ліфтів.
8.1.9. Деревообробне устаткування повинне відповідати вимогам
ГОСТ 12.2.026.0-93.
8.1.10. Вимоги цих EПравилF не звільнюють замовника устаткування
та машин, а також їх розробника від забезпечення додаткових вимог
безпеки, зумовлених особливостями призначення, експлуатації та конс-
трукції устаткування, а також не звільнюють підприємства-споживачі
від обов'язків забезпечення заходів безпеки праці, що вимагають умови
роботи.
8.1.11. Вимоги та заходи безпеки, що визначаються особливостя-
ми будови та умовами роботи машин та устаткування, систем та еле-
ментів конструкції, а також концентрації парів, аерозолей та інших
шкідливих речовин, що виділяються, рівні шуму, вібрації у числовому
виразі повинні вказуватись у стандарті, технічних умовах на машину,
устаткування у розділі "Вимоги безпеки".
В експлуатаційній документації апаратів та машин, що працюють
з виділенням шкідливих газів, парів, пилу та що мають відсмоктувачі
безпосередньо в конструкції, повинні міститись вказівки щодо не-
обхідного об'єму повітря, що відсмоктується від них.
8.1.12. Деталі та складальні одиниці, куповані вироби або
такі, що запозичуються для застосування у виробничому устаткуванні,
повинні відповідати вимогам цих EПравил.F
8.1.13. Устаткування повинне мати паспорти та інвентарні номе-
ри. За відсутності паспорта заводу-виготовлювача він складається
підприємством-власником. Допускається складання одного паспорта на
групу однотипового устаткування з вкладками для кожної одиниці. Від-
повідно з інвентарними номерами устаткування заноситься до спеціаль-
них журналів обліку та періодичних оглядів. Устаткування, що виготов-
ляється в майстернях харчових підприємств, повинне відповідати вимо-
гам ГОСТів, цих EПравилF та іншої нормативної документації з безпе-
ки праці. Технічна документація на його виготовлення має бути узгод-
жена з місцевим органом Держнаглядохоронпраці, затверджена власником
підприємства і зберігатися в архіві підприємства на весь час експлуа-
тації.
E
8.2. Вимоги до головних елементів конструкції
F
8.2.1. Застосування у виробничому устаткуванні матеріалів та
покриттів, які будуть працювати в контакті з харчовими середовищами,
має бути узгоджене з Міністерством охорони здоров'я України, якщо
щодо них немає діючого дозволу.
84
8.2.2. Конструкція устаткування повинна враховувати:
- вимоги міжгалузевих правил та нормативів з охорони праці та
цих EПравилF;
- вимоги санітарних правил організації технологічних процесів
та гігієнічні вимоги до виробничого устаткування;
- особливості транспортування устаткування до місця установ-
лення;
- вимоги безпеки щодо виконання такелажних та монтажних робіт
з урахуванням використання підйомно-транспортного устаткування та
пристосувань для монтажу.
8.2.3. Устаткування, що виділяє тепло, повинне бути теп-
лоізольоване таким чином, щоб температура зовнішніх поверхонь не пе-
ревищувала 45 ■С.
Застосування горючих теплоізоляційних матеріалів не допуска-
ється.
Устаткування з примусовим охолодженням повинне мати блокуваль-
ний пристрій, який виключає його пуск при відсутності холодоагента.
8.2.4. Устаткування або частини його, що є джерелами виділення
вологи, газів та пилу, повинне бути у конструктивному відношенні ук-
ритим та герметизованим; герметичність у місцях введення в апаратуру
та машини і виведення з них рухомих деталей, обертових валів і тощо
повинна забезпечуватись при допомозі ущільнювачів. У разі недостатнь-
ої герметизації устаткування повинне мати вбудовані місцеві відсмок-
тувачі або пристрої для вловлювання та видалення шкідливих речовин з
очищенням повітря, що викидається до атмосфери. За можливості ці про-
цеси повинні бути автоматизованими та здійснюватись без участі у них