працюючого, окрім дублера, повинен бути призначений працівник, який
спостерігає за роботою повітродувки.
7.2.2.22. Дублер зобов'язаний бути в тому ж спорядженні, що і
працюючий усередині ємкості.
7.2.2.23. При виявленні будь-яких несправностей (прокол шлан-
гу, зупинка повітродувки, обрив рятувальної линви тощо), а також при
спробі працюючого зняти шолом-маску протигаза робота усередині ємкос-
ті має бути призупинена, а працюючого треба підняти з ємкості.
7.2.2.24. У разі втрати працюючим в ємкості свідомості, дублер
зобов'язаний негайно підняти потерпілого з ємкості. При необхідності
спуститись до ємкості для рятування потерпілого дублер терміново вик-
72
ликає допомогу і лише після її прибуття спускається до ємкості.
7.2.2.25. Якщо під час роботи в ємкості робітник відчує слабу-
вання, він зобов'язаний подати сигнал спостерігачеві, припинити робо-
ту та піднятись з ємкості.
7.2.2.26. Тривалість одноразового перебування працюючого в
протигазі не повинна перевищувати 15 хвилин з наступним відпочинком
на чистому повітрі не менше 15 хвилин.
7.2.2.27. При роботі усередині ємкості повинні застосовуватись
лише безпечні світильники та прилади з джерелом живлення напругою не
вище 12 В.
7.2.2.28. Роботи усередині резервуарів та апаратів, в яких
можливе утворення вибухопожежонебезпечних сумішей, повинні виконува-
тись за допомогою інструменту та обладнання, які виключають мож-
ливість іскроутворення. Виконання робіт усередині подібних резерву-
арів та апаратів в комбінезонах, куртках та іншому одязі з ма-
теріалів, що електризуються, не дозволяється.
7.2.2.29. Електроінструмент повинен відповідати вимогам ГОСТ
12.2.013.0 - 91.
7.2.2.30. Вмикати до мережі електроінструмент, прилади елект-
роосвітлення та інші струмоприймачі за тимчасовими схемами через ав-
тотрансформатори, дросельну катушку, резистор, потенціометр не дозво-
ляється.
7.2.2.31. Трансформатор для переносних електросвітильників по-
винен встановлюватись поза ємкістю; його корпус і вторинна обмотка
повинні бути заземлені. Безпосереднє стикання проводів та кабелів з
гарячими, вологими, замащеними поверхнями не допускається.
7.2.2.32. Працівники, що спускається до ємкості або підніма-
ється з неї, не повинен тримати в руках жодних предметів. Всі необ-
хідні матеріали та інструмент повинні спускатись чи відповідно прий-
матись від нього в спеціальній сумці або інструментальному ящику.
7.2.2.33. Проникнення працівників до ємкості, яка має верхній
та нижній люки, повинне здійснюватись лише крізь нижній люк при
обов'язково відкритому верхньому.
7.2.2.34. По закінченні робіт усередині ємкості начальник цеху
(зміни), де проводились роботи, повинен особисто перевірити відсут-
ність усередині ємкості людей, інвентарю, інструменту та дати письмо-
вий дозвіл на зняття заглушок, встановлених на трубопроводах, та на
закриття люків.
7.2.2.35. Оглядові колодязі повинні перекриватись чавунними
(бетонними) накривками.
7.2.2.36. Підйомні механізми та пристрої повинні бути справни-
ми, мати реєстраційний або інвентарний номер, дату наступного випро-
бування та позначення робочої вантажопідйомності.
7.2.2.37. Вогневі роботи в ємкостях виконуються при повністю
відкритих люках (лазах) та в умовах повітрообміну, який забезпечує
повітряний режим в зоні праці у відповідності з вимогами норм.
При їх проведенні оформлюється наряд-допуск, а також дозвіл на
проведення вогневих робіт у відповідності з вимогами Типової
інструкції з організації безпечного виконання вогневих робіт на вибу-
хонебезпечних та вибухопожежонебезпечних об'єктах.
7.2.2.38. Поєднувати вогневі роботи усередині ємкості з іншими
видами ремонтних робіт не дозволяється.
7.2.2.39. При виконанні зварювальних робіт, як усередині
ємкості, так і назовні, ємкість повинна бути заземлена.
Електрозварювальне устаткування, яке знаходиться під напругою,
також мусить бути заземлене.
7.2.2.40. У випадку застосування електрозварювання та ручного
електрифікованого інструменту робітники повинні мати II групу щодо
73
електробезпеки та відповідне посвідчення. Такі роботи повинні викону-
ватись під контролем спостерігача, який знаходиться назовні та має не
нижче другої кваліфікаційної групи.
7.2.2.41. При виконанні зварювальних робіт усередині ємкості
повинні застосовуватись електродотримачі з механічним та електричним
блокуванням, яке виключає можливість заміни електродів при ввімкнено-
му струмі.
7.2.2.42. Електрозварювальні установки для зварювання усереди-
ні металевих ємкостей повинні бути оснащені пристроями автоматич-
ного вимикання холостого ходу або обмеження його до напруги 12 В з
часовим інтервалом не більше 0.5 с.
При перервах у роботі, а також по закінченні робіт електрозва-
рювальна апаратура повинна бути вимкнена з мережі.
7.2.2.43. При зварювальних роботах усередині ємкості електроз-
варник, окрім спецодягу, повинен бути забезпечений також діелектрич-
ними рукавицями, калошами, килимками, шланговим протигазом з примусо-
вою подачею повітря.
Для захисту голови електрозварника від механічних травм та
ураження електричним струмом повинні видаватись захисні каски з стру-
монепровідних матеріалів.
7.2.2.44. Порядок організації та безпечного виконання газоне-
безпечних робіт на підприємствах повинен відповідати вимогам Типової
інструкції з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт.
Проведення вогневих робіт усередині ємкості з застосуванням
зрідженого газу або використання гасорізів не дозволяється.
E
7.3. Специфічні вимоги до виконання робіт
у силосах та бункерах
F
7.3.1. Роботи у силосах та бункерах повинні проводитись лише
денної пори з письмового дозволу (наряду-допуску) адміністрації
підприємства у відповідності з вимогами підрозд. 7.2 ч. 1 цих EПра-
вил.F
7.3.2. Спуск працівника у силос повинен відбуватись за допомо-
гою спеціальної лебідки, що призначена для спускання та піднімання
людей. Відповідальний за роботи повинен перевірити стан лебідки, тро-
су, колиски, пояса, каната тощо перед спуском і проведенням робіт у
ємкості.
7.3.3. До спуску у силоси та обслуговування лебідки повинні
допускатись особи, спеціально навчені безпечним методам праці, що ма-
ють медичний висновок, який дозволяє їм за станом здоров'я робити на
висоті та спускатися у силоси, та які дали письмову згоду на спуск у
силос.
7.3.4. Роботи у силосах повинні виконуватись бригадою не
менше 4-х осіб: однієї- що спускається, другої - що обслуговує
лебідку, та двох спостерігачів, один з яких попускає (вибирає) шланг
протигаза, а другий попускає линву, закріплену на рятувальному поясі
робітника, що спускається.
7.3.5. Перш ніж спуститись до силосу, працівник повинен надяг-
ти шланговий протигаз, рятувальний пояс з сигнально-рятівною линвою
та захисну каску. При довжині шлангу більше 12 м повітря слід подава-
ти за допомогою повітродувок з електроприводом.
7.3.6. Під час знаходження людини у силосі відходити від
лебідки та люка силоса особам, що приймають участь у спуску, не доз-
воляється.
7.3.7. Доступ працівників до силосів крізь нижні люки дозво-
ляється лише після провітрювання силосів та аналізу повітря на
74
відсутність токсичних та вибухопожежонебезпечних речовин. На стінках
та склепіннях силосу не повинно бути налиплих мас продукту; верхній
лазовий люк повинен бути перекритий суцільною лазовою накривкою, за-
чиненою на замок.
7.3.8. По закінченні роботи у силосі відповідальний за вико-
нання робіт повинен пересвідчитись у відсутності в ньому людей та
сторонніх предметів і лише після цього дати дозвіл на закриття люків.
7.3.9. Для запобігання вибуху і пожежі при безтарному збері-
ганні (у силосах) зерна, борошна, цукру тощо необхідно:
- забезпечити герметичність технологічного устаткування,
норій, шнеків, місць з'єднання трубопроводів з силосами, бункерами;
- проводити очищення від пилу устаткування, приміщень.
При очищенні силосів не дозволяється обдувати стисненим повіт-
рям, щоб уникнути утворення вибухонебезпечних сумішей.
7.3.10. При руйнуванні склепінь і завислих мас зерна або інших
продуктів не допускається знаходження людей під силосом або бункером.
Зачищувати силос методом "підкопу" не дозволяється.
7.3.11. Працівнику, який спускається у силос, не дозволяється
відстібати запобіжну линву від пояса і залишати сідло.
E 7.4. Миття та дезинфекція ємкостей
F
7.4.1. Роботи, пов'язані з миттям ємкостей та інших техно-
логічних посудин, повинні бути механізовані.
У випадку виконання робіт з миття, очищення та дезинфекції
ємкості зі знаходженням людей усередині її (ручне миття тощо)
необхідно дотримуватись вимог безпеки, які викладено у підрозд.
7.2. і 7.3 ч.1 цих EПравилF.
7.4.2. Нанесення дезинфікуючих розчинів на поверхню посудин
повинне здійснюватись без розбризкування.
7.4.3. Для миття та знежирювання поверхонь слід застосовувати
незаймисті та нетоксичні матеріали. Застосування горючих сумішей слід
допускати, як виняток, у разі технологічної необхідності, з дозволу
адміністрації та за погодженням з органами пожежного нагляду.
7.4.4. Не дозволяється застосовувати при дезинфекції алюмініє-
вих резервуарів, а також зберігати в алюмінієвих посудинах та в посу-
динах з оцинкованої сталі лужні розчини.
7.4.5. Всі роботи з дезинфекції, дегазації, дератизації, при-
готування отруєних принад, перевезення, приймання, зберігання, видачі
отруйних речовин (отрутохімікатів), а також знищення отрутохімікатів,
що зіпсувались, повинні здійснюватись у суворій відповідності з
Інструкціями по боротьбі з шкідниками запасів зерна, борошна та кру-
пи, а також з іншими спеціальними інструкціями та правилами, погодже-
ними з Міністерством охорони здоров'я.
7.4.6. Кожний працівник, допущений до керування та безпосе-
реднього виконання робіт з дезинфекції, дератизації, перевезення,
приймання, зберігання та видачі отрутохімікатів, повинен мати
посвідчення на право виконання цих робіт. Адміністрація підприємства,
на якому проводяться роботи з дезинфекції та дератизації, повинна пе-
ревіряти наявність посвідчень у працівників, які їх проводять.
E 7.5. Нанесення захисних покрить на внутрішні поверхні
технологічних посудин
F
7.5.1. Підготовка технологічних посудин до нанесення захисних
покрить повинна здійснюватись у відповідності з вимогами ГОСТ
9.402-80 та підрозд. 7.2 і 7.4 ч.1 цих EПравилF.
75
7.5.2. Роботи по нанесенню покрить на внутрішні поверхні посу-
дин та апаратів повинні виконуватись з додержанням вимог ГОСТ
12.3.002-75, ГОСТ 9.402-80, ГОСТ 12.3.008-75, ГОСТ 12.3.016-87 та
інших нормативних документів.
7.5.3. Роботи по нанесенню захисних покрить повинні здійснюва-
тись на основі затвердженого проекту виконання робіт та заходів, що
містяться у цьому проекті. До початку робіт з ними повинні бути озна-
йомлені всі посадові особи, які здійснюють безпосереднє керівництво
та нагляд за веденням робіт. Проект виконання робіт повинен передба-
чати конкретні технічні рішення, що забезпечують безпеку виробни-
чого процесу:
- розрахунок ефективності, схеми, характеристики та режими робо-
ти вентиляційних установок;
- схеми безпечного монтажу риштувань, помостів, підмостків та
іншого допоміжного обладнання, забезпечення заземлення;
- перелік, характеристики та комплектність засобів механізації,
електрообладнання;
- схеми безпечного транспортування лакофарбових матеріалів до
місць виконання робіт;
- технологічний регламент контролю вмісту шкідливих та вибухопо-
жежонебезпечних речовин в повітрі робочої зони, що містить опис типів
газоаналізаторів, що застосовуються, місць та періодичності відбору
проб.
7.5.4. Виконувати роботи з нанесення покрить дозволяється лише
після отримання від особи, відповідальної за проведення цих робіт
(начальника цеху, майстра, виконроба), спеціального письмового дозво-
лу (наряду-допуску). Наряд-допуск видається на строк , який є не-
обхідним для виконання даного обсягу робіт. У випадку перерви з вико-
нанням робіт більш ніж на добу наряд-допуск анулюється, а з поновлен-
ням робіт видається новий.
7.5.5. В місцях, де проводяться роботи з нанесення покрить, а
також в приміщеннях, де зберігаються лаки, емалі, розчинники і інші
горючі компоненти або готуються суміші захисних покрить не дозволя-
ється палити, запалювати сірники, свічки, користуватись паяльними
лампами та іншими відкритими джерелами вогню, застосовувати вибухоне-
захищене електрообладнання, електропроводку, виконувати електрозварю-
вальні роботи, застосовувати інструмент, який при ударі може виклика-
ти іскроутворення.
7.5.6. У приміщеннях, де проводяться роботи з нанесення захис-
них покрить, слід проводити вологе прибирання пилу. Вентиляція цих
приміщень має бути безперервною. Електродвигуни відкритого типу,
світильники загального призначення та вимикачі до них загального ви-
конання, а також все електроустаткування, яке не має відношення до
виконання покрить, на час виконання робіт повинні бути знеструмлені.
7.5.7. Місцеві системи витяжної вентиляції повинні бути осна-
щені блокувальними пристроями, що забезпечують подачу робочих сумішей
до розпилювачів лише в разі дії вентиляційних агрегатів.
7.5.8. Посудина або апарат, на внутрішню поверхню якого нано-
ситься захисне покриття, повинні безперервно вентилюватись протягом
усього часу виконання робіт.
7.5.9. Місце проведення робіт з нанесення покриттів повинне
бути огороджене та позначене попереджувальними плакатами.
7.5.10. Очищення поверхонь повинне виконуватись механізованим
інструментом (щітками, наждачними кругами, голкофрезами тощо).
7.5.11. Газополум'яне очищення внутрішніх поверхонь посудин та
апаратів не допускається.
7.5.12. Для виконання покриттів слід використовувати лише ла-
кофарбові матеріали, дозволені Міністерством охорони здоров'я.
76
7.5.13. При приготуванні сумішей на основі епоксидних смол, а
також при використанні епоксидних смол та сумішей адміністрація по-
винна забезпечити виконання вимог Санітарних правил при виробництві
та використанні епоксидних смол і матеріалів на їх основі.
7.5.14. Імпортні лакофарбові матеріали повинні мати санітарно-
хімічний висновок про можливість їх використання , а також показники
їх пожежонебезпеки. До робіт з імпортними матеріалами дозволяється
приступати лише після отримання від організації, яка передає ці мате-
ріали, вказівок відносно виконання робіт та вимог безпеки, узгоджених
у встановленому порядку.
7.5.15. Упаковка та маркірування лакофарбових матеріалів та
напівфабрикатів повинні відповідати вимогам ГОСТ 9980.1-86Е.
7.5.16. Робочі суміші лакофарбових матеріалів слід готувати в
окремих приміщеннях або спеціально відведених місцях, обладнаних
місцевою припливно-витяжною примусовою вентиляцією.
7.5.17. Подрібнення компонентів (затверджувачів, наповнювачів,
тощо) слід виконувати в закритих апаратах, що виключають виділення
пилу; приготування смоли із затверджувачем слід здійснювати в герме-
тичних апаратах з мішалками.
7.5.18. Розігрів затверджувачів для епоксидних смол слід про-
водити лише у гарячій воді.
7.5.19. На робочі місця лакофарбові матеріали повинні достав-
лятись у щільно закритій тарі, готовими до застосування, у кількості,
що не перевищує змінної витрати. Застосування скляної тари не допус-
кається. Складові двокомпонентних лакофарбових матеріалів (епоксидні
смоли з отверджувачем тощо) повинні доставлятись до місць виконання
робіт окремо.
7.5.20. Нанесення лакофарбових матеріалів на внутрішні по-
верхні посудин та апаратів повинне виконуватись пензлем або валиком.
Фарбуваня розпиленням допускається, як виняток, за письмовим роз-
порядженням адміністрації та за умови використання апаратів повітря-
ного розпилення або розпилювачів зі зниженим туманоутворенням. При
цьому повинні бути вжиті заходи, що забезпечують зниження концент-
рації горючих парів та газів у повітрі робочої зони до рівня, який не
перевищує нижньої концентраційної межі займання.
7.5.21. У посудинах та апаратах, на внутрішню поверхню яких
наносяться захисні покриття за допомогою лакофарбових матеріалів (ро-
бочих сумішей), що здатні утворювати вибухопожежонебезпечні суміші,
повинні встановлюватись автоматичні сигналізатори до вибухонебезпеч-
них концентрацій, які попереджують про утворення у повітрі робочої
зони вибухонебезпечного середовища.
7.5.22. При утворенні у повітряному середовищі посудини або
апарата концентрацій шкідливих речовин, що перевищують гранично до-
пустимі концентрації, та неможливості нормалізації складу повітря,
роботи усередині посудини або апарата повинні виконуватись в засобах
індивідуального захисту органів дихання - ізолюючих протигазах.
7.5.23. Для освітлення робочих місць при виконанні покрить з
використанням матеріалів, які містять вибухопожежонебезпечні розчин-
ники, повинні застосовуватись електричні світильники у вибухозахище-
ному виконанні, що працюють при напрузі 12 В, або ліхтарі електричні
переносні с сухими елементами, напругою до 12 В.
7.5.24. Штепсельні розетки переносних електросвітильників та
електричні пускові пристрої повинні розташовуватись поза посудинами
або апаратами на відстані не менше 5 м.
7.5.25. По закінченні роботи залишки лакофарбних матеріалів
повинні бути повернені до приміщення або спеціального місця для їх
приготування та зберігання і злиті у закриту тару.
7.5.26. Матеріали, непридатні до подальшого використання, по-
77
винні зливатись у спеціальний посуд з написом "Для зливання забрудне-
них продуктів" та піддаватись нейтралізації.
7.5.27. Всі операції, пов'язані з переливанням лакофарбних ма-
теріалів з однієї тари до іншої, повинні виконуватись під витяжними
пристроями на піддоні з бортами висотою не менше 0.05 м, виготовлено-
му з матеріалу, який виключає іскроутворення.
7.5.28. Перелиті або розсипані лакофарбні матеріали повинні
бути нейтралізовані, прибрані та винесені з приміщення.
7.5.29. Руки працівників, що стикались з грунтовками - перет-
ворювачами іржі та розчинниками, повинні бути захищені спеціальними
пастами, гумовими або біологічними рукавичками.
7.5.30. Розташування обладнання для виконання покрттів та ор-
ганізація робочих місць повинні забезпечувати зручність обслуговуван-
ня та безпечність евакуації працюючих у аварійних ситуаціях.
E
7.6. Вогневі роботи
F
Вогневі роботи (електрогазозварювання та різання металу, па-
яльні та інші роботи з застосуванням відкритого вогню) повинні вико-
нуватись відповідно до вимог ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.3.003-86, Пра-
вил з техніки безпеки та виробничої санітарії при виробництві ацети-
лену, кисню і при газополуміневій обробці металів, Правил атестації
зварювальників, Правил пожежної безпеки в Україні. Вогневі роботи на
вибухопожежонебезпечних об'єктах повинні виконуватись з додержанням
вимог, вищевказаних нормативних документів, Типової інструкції з ор-
ганізації безпечного ведення вогневих робіт на вибухонебезпечних і
вибухопожежонебезпечних об'єктах, а також Правил безпеки при ремонті
та технічному обслуговуванні машин та устаткування в системі Держаг-
ропрому СРСР.
E
7.7. Вимоги безпеки при виконанні робіт
в лабораторіях
F
7.7.1. Приміщення лабораторій обладнуються витяжними шафами з
верхніми та нижніми відсмоктувачами та бортиками, що попереджають
стікання рідин на підлогу. В приміщеннях лабораторій, окрім загально-
обмінної припливно-витяжної та місцевої витяжної вентиляції від лабо-
раторних шаф, повинні бути пристрої для природного провітрювання
(кватирки, фрамуги). Швидкість руху повітря при відчинених стулках
витяжних шаф та працюючій вентиляції повинна бути не менше 0.5 м/с, а
при роботах з їдкими, отруйними та з неприємним запахом речовинами -
не менше 1.0 м/с.
7.7.2. Кімнати хімічних лабораторій, призначені для робіт з
надзвичайно та високонебезпечними речовинами, повинні бути ізольовані
від інших приміщень лабораторії, мати окремий вихід. Витяжні шафи,
встановлені в цих кімнатах, повинні мати автономну вентиляцію, що
не пов'язана з вентиляцією інших приміщень.
Лабораторні автоклави повинні встановлюватися в окремих примі-
щеннях.
7.7.3. В витяжних лабораторних шафах електроосвітлення повинно
бути у вибухозахищеному виконанні. Вимикачі слід встановлювати поза
витяжною шафою.
7.7.4. Зберігання у лабораторіях низькокиплячих речовин (єфір,
ацетон тощо) не дозволяється. По закінченню роботи ці речовини повин-
ні бути винесені на зберігання у спеціальне приміщення (склад).
7.7.5. Хімічні лабораторії повинні бути обладнані лише лабора-
торним устаткуванням промислового виготовлення.
78
7.7.6. Лабораторне устаткування (витяжні шафи, столи, автокла-
ви тощо) повинне бути забезпечене підведенням газу, води, електрое-
нергії та пари у відповідності з діючими правилами, нормами, інструк-
ціями.
7.7.7. В хімічних лабораторіях, де застосовуються легкозаймис-
ті та горючі рідини і гази (ЛЗР і ГР), повинна бути організована їх
централізована роздача. Якщо централізована роздача не організована,