11.2. Заходи безпеки при пересуванні вантажів
11.2.1. Вантажно-розвантажувальні роботи потрібно виконувати механізованим способом за допомогою кранів, навантажувачів, штабелеукладачів та інших машин, а також засобів малої механізації (талей, блоків, лебідок тощо).
11.2.2. Забороняється навантаження в один вагон небезпечних вантажів різних класів.
11.2.3. При відкриванні та закриванні дверей вагонів, люків (нижніх та верхніх), замків, бортів платформи тощо потрібно використовувати спеціальні пристрої.
11.2.4. При відкриванні бортів платформи потрібно спо-
чатку відкрити середні закладки запору платформи, а потім крайні. Робітник при цьому повинен стояти збоку від борту. При одночасному розвантажуванні декількох вагонів їх потрібно розвантажувати через один.
11.2.5. При завантаженні (розвантаженні) бункерів, башт, силосних та інших ємкостей навалювальними вантажами верхи, ємкостей повинні бути закриті спеціальними пристроями (ре-шітками, люками, огородженнями), що виключають падіння робітників у ємкості.
11.2.6. Для переходу працівників по навальному вантажу, який має велику пливучість і здатність засмоктувати, потрібної установлювати трапи або помости з перилами на всьому шляху пересування.
Для пересування по навальному матеріалу працюючим необхідно видавати пояси із страхувальним канатом (тросом).
11.2.7. При забиранні навалювальних вантажів із штабелю не слід допускати утворення підкопів для запобігання обвалу.
11.2.8. Штабелі навалювальних вантажів повинні мати схилі що відповідає куту природного схилу для вантажу даного виду, або бути огороджені міцними підпірними стінками.
11.2.9. Вантажі в тарі та кіпах потрібно укладати у стійкії штабелі, висота яких повинна бути визначена ГОСТ 12.3.010-82.
Крупногабаритні й великовагові вантажі повинні бути ук-ладені в один ряд на підкладках.
11.2.10. При ВРТС роботах із штучними вантажами потрібної застосовувати їх пакетування з використанням піддонів, контейнерів та інших пакетоутворювальних засобів. Вантажі у пакетах повинні бути скріплені.
11.2.11. Розвантажені на узбіччя залізниці матеріали, вантажі і паливо необхідно розміщувати із додержанням розри-1 ву 1,5 м до найближчої рельси.
11.2.12. Підготовлений до завантаження вантаж повинен бути розташований не ближче 2 м від найближчої рельси.
11.2.13. Вантажі у ящиках, мішках і кіпах дозволяється укладати у штабелі: вручну - на висоту не більше 3 м, за допомогою механізмів - до 6 м (19 рядів), з дотримуванням форми визначеного перерізу штабелю, що виключає розвал.)
11.2.14. ВРТС роботи з вантажами, які перекочуються, потрібно, як правило, виконувати механізованим способом. У виключних випадках допускається виконувати вручну під-німання вантажу на висоту за допомогою нахилених площа-док та лажів з утриманням вантажу канатами з протилежної сторони. Робітники при цьому повинні знаходитись збоку вантажу, що піднімається або опускається.
11.2.15. Запаковані вантажі повинні мати обв'язку та кріплення, що виключають можливість розвалювання пакета або випадання окремих вантажів із пакета при складуванні.
11.2.16. Всі операції з великоваговими вантажами (технологічне устаткування, залізобетонні вироби, машини, рельси, труби, колоди, стовпи тощо) потрібно проводити під безпосереднім керівництвом особи, яка відповідає за безпечне виконання робіт.
11.2.17. Великовагові вантажі з масою окремого місця понад 500 кг при завантаженні та розвантаженні потрібно переміщати тільки за допомогою вантажопідйомних машин.
11.2.18. Розвантаження та переміщення великовагових вантажів потрібно проводити при дотримуванні таких умов:
шляхи переміщення повинні бути вільними, предмети, що заважають, прибраними;
при слабкому грунті та нерівній поверхні на шляхи переміщення вантажу потрібно укласти дошки, бруски або шпали;
кінці катків, що виступають з-під вантажу, повинні бути не менше 0;3 - 0,4 м.
11.2.19. При розвантаженні довгомірних балок та швелерів їх зсувають до краю платформи і опускають на землю по металевих або дерев'яних накатах за допомогою ломів.
11.2.20. Для вантажно-розвантажувальних робіт з штучними вантажами потрібно передбачити спеціальні площадки (платформи, естакади, рампи) на висоті підлоги кузова транспортного засобу. Рампи зі сторони під'їзду транспортних засобів повинні бути шириною не менше 1,5 м і нахилом не більше 5°.
Ширина естакади, призначеної для пересування по ній транспортних засобів, повинна бути не менше 3 м.
11.2.21. Вантажно-розвантажувальні роботи з великовантажними і довгомірними вантажами, а також за допомогою грейфера, електромагніта та інших механічних вантажозахватних пристроїв слід проводити тільки при відсутності людей як у кабіні, так і в кузові транспортного засобу.
11.2.22. При постановці транспортних засобів під вантажно-розвантажувальні роботи повинні бути вжиті заходи, попереджуючі самовільний їх рух.
11.2.23. Межі площадок для проведення вантажно-розвантажувальних робіт повинні бути позначені попереджувальними знаками.
11.2.24. Кантувати великовагові вантажі, підводити під них стропи необхідно за допомогою спеціальних пристроїв і домкратів.
11.2.25. Забороняється залишати Піднятий вантаж без надійного кріплення, а також на час перерви у роботі.
11.2.26. З платформи або з піввагона одночасно можна вивантажувати тільки один штабель.
11.2.27. Укладання великовагових вантажів на площадках потрібно проводити з дотримуванням габаритів наближення до залізничних шляхів.
11.2.28. Вантажно-транспортні роботи з небезпечними вантажами слід виконувати у денний час; в нічний час вони допускаються як виключення та за умови розроблення до-даткових заходів безпеки.
11.2.29. Працюючі на місцях вантажно-розвантажувальних робіт повинні носити наплічники, захисні каски встановлених зразків, якщо є загроза падіння предметів зверху.
11.3. Робота з небезпечними вантажами
11.3.1. Завантаження та розвантаження кислот, лугів по-трібно проводити вантажникам, що пройшли навчання та інструктаж, забезпечені засобами індивідуального захисту та ознайомлені з властивостями пересувних матеріалів.
11.3.2. Завантаження та розвантаження кислот, лугів та інших небезпечних речовин, які перевозять у тарі, потрібно проводити у спеціальних складах, підлога яких повинна бути на одному рівні з підлогою вагона.
На місцях роботи повинна завжди знаходитись вода для негайного промивання опіків кислотою, лугами, формаліном-тощо.
11.3.3. Перед початком роботи кожне місце вантажу по-трібно старанно оглянути. При появленні хоч би найменших пошкоджень тари вантаж беруть лише при дотримуванні особ-ливих заходів обережності.
11.3.4. При розвантаженні спочатку звільняють середину вагона, потім його краї, одночасно проводять розвантажен-ня верхнього й нижнього ярусів.
11.3.5. При наявності розбитих бутлів, ящиків та розли-тої кислоти і лугу прибирання їх потрібно проводити у про-тигазах.
11.3.6. Розлита кислота нейтралізується вапняним розчи-ном або содою, потім це місце посипають піском, після чого усе обережно прибирається, закопується у землю, а залите місце у складі або вагоні промивається великою кількістю води.
11.3.7. У складах корзини з бутлями ставляться у один
ряд по висоті групами не більше 4-х рядів. Між групами бутлів повинен бути прохід шириною не менше 1 м. При наявності спеціальних стелажів бутлі можна установлювати у два яруси.
11.3.8. Пересування кислот і лугів у бутлях дозволяється тільки на спеціальних візках або носилках із гніздами. Перенесення бутлів двома робітниками допускається тільки в міцних корзинах.
11.3.9. При пересуванні порожніх бутлів з-під кислот необхідно дотримуватись обережності, адже у них можуть бути залишки кислот. Не допускається переносити бутлі на плечах, спині або перед собою, та нахиляти.
11.3.10. Вагони після перевезення кислот, лугів та інших небезпечних речовин потрібно очистити й направити на промивання.
11.3.11. Розливання кислот і лугів із ємкостей (залізничних цистерн) в дрібну тару (бочки, бутлі) потрібно проводити за допомогою вакуум-насоса або сифонів по стальних трубопроводах, окремі ділянки яких з'єднані за допомогою зварювання або фланцевих з'єднань, захищених стальними кожухами.
11.3.12. Користуватись при зливу гумовим шлангом за-
бороняється.
11.3.13. Забороняється переставляти бутлі або бочки при
відкритому крані на зливному трубопроводі.
11.3.14. Категорично забороняється спускання людей у
цистерни для проведення їх огляду на пунктах переливання.
11.3.15. Налив і злив цистерн з легкозаймиртими ріди-
нами потрібно проводити механізованим способом, додержуючись вимог «Правил пожежної безпеки в Україні», при цьому корпуси цистерн і шланги повинні бути заземлені для запобігання виявленню статичної електрики.
11.3.16. Палити, запалювати сірники у радіусі 50 м від місця завантаження і зупинки вагонів з легкозаймистими вантажами забороняється, для цього слід вивісити попереджувальні знаки і написи.
11.3.17. Виконувати роботи поблизу цистерн з-під легкозаймистих рідин дозволяється лише при природньому освітленні.
12. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПРИ ЗБЕРІГАННІ МАТЕРІАЛІВ, ТАРИ, СИРОВИНИ ТА ІНШИХ РЕЧОВИН
12.1. Загальні вимоги
12.1.1. При проектуванні складів сировини, полуфабрикатів та матеріалів необхідно користуватись СНиП 2.11.01-85.
12.1.2. Протипожежні заходи в складах повинні відповідати вимогам СНиП 2.01.02-85 і «Правилам пожежно'І безпеки в Україні».
12.1.3. Висота складських приміщень повинна прийматися з врахуванням безперешкодного переміщення рухомих транспортних механізмів і робочих з вантажем.
12.1.4. Підтоварники, настили і піддони повинні бути достатньо міцними і стійкими.
12.1.5. Кожне складське приміщення повинно бути забезпечене електросиловою проводкою з безпечними закритими рубильниками і штепсельними розетками для підключення шлангових проводів рухомих транспортних механізмів.
12.1.6. Завантаження складу повинно відповідати проектним розрахункам. Складування сировини, матеріалів, тари тощо повинно проводитись в належному порядку, який забезпечує безпеку робочих при укладанні і розбиранні штабелів, а також при їх роботі на складі.
12.1.7. Територію складу захаращувати порожньою тарою забороняється.
Порожня тара повинна зберігатись на спеціально відведених для цього площадках.
12.1.8. Мийку забруднених піддонів слід проводити за межами складу.
12.1.9. Дощаті ящики та іншу тару дозволяється відкривати тільки за допомогою призначених для цієї цілі інструментів.
12.1.10. Дерев'яні бочки слід розкривати шляхом зняття обручів. Потрібно звільнити дно і вигнути його за допомогою клепача. Не дозволяється виймати дно бочки ударами молотка або сокири.
12.1.11. При розкриванні металевих бочок слід користуватися спеціальним гайковим ключем. Відкручувати пробки ударами молотка забороняється. Порожні та заповнені бочки не можна кидати і ударяти одна об одну.
12.1.12. Пакетування на плоских піддонах потрібно проводити з врахуванням особливостей зберігання пакетів у штабелях і стелажах.
12.1.13. Помости-платформи у складах повинні бути шириною 1,5 м, а у складах, де завантаження і розвантаження може проводитись за допомогою автонавантажувача, - не менше 2,5 м.
Помости, платформи повинні мати тверде рівне покриття, яке забезпечує безперешкодний рух транспортних механізмів. Платформи повинні мати відповідні навіси.
12.1.14. Розташування складських приміщень загального призначення в підвальних і напівпідвальних поверхах допускається тільки при наявності дозволу органів державного пожежного нагляду.
12.1.15. В складських приміщеннях, розташованих в підвальних або напівпідвальних поверхах в цілях пожежогасіння, необхідно передбачати вікно розміром 0,9x1,2 м з приямками.
12.1.16. Площі складських приміщень повинні відповідати запасам сировини і готової продукції, що забезпечують нормальний технологічний процес виробництва.
12.2. Склад мішкотари
12..2.1. У складах мішкотари повинні бути окремі, обладнані припливно-витяжною вентиляцією, приміщення для витрушування, ремонту, прання й сушіння мішків.
12.2.2. Вантажно-розвантажувальні й складські роботи з мішкотарою, а також усі процеси, які пов'язані з підготуванням мішкотари (витрушування, прання, сушіння тощо), повинні бути механізовані.
12.2.3. Тканинні мішки потрібно укладати десятками, складеними навпіл, в стопи висотою не більше 2,5 м.
Відстань між штабелями мішків для проходу людей повинна бути шириною не менше 1,5 м, а для проїзду візків
не менше 2,5 м.
12.3. Склад сухого корму
12.3.1. Складські приміщення для корму повинні відповідати вимогам СНиП 2.11.01-85 і СНиП 2.01.02-85.
12.3.2. Покриття, вікна, двері, підлога складів сухого корму повинні виключати можливість попадання вологи у приміщення з метою запобігання самозайманню сухого корму.
12.3.3. Стіни і покриття складських приміщень для зберігання сухого корму повинні бути із вогнетривких конструкцій, мати рівну поверхню і обробку, яка не допускає накопичення кормового пилу.
12.3.4. Кількість виходів із приміщень складів сухого корму повинна відповідати вимогам СНиП 2.11.01-85.
12.3.5. Склад сухого корму повинен бути обладнаний автоматичною пожежною сигналізацією, пожежним інвентарем і первинними засобами пожежогасіння згідно з ГОСТ 12.1.004-91 і ГОСТ 12.4.009-83.
12.3.6. Двері складів сухого корму повинні відкриватись в бік виходу із приміщення.
12.3.7. Рівень підлоги приміщення складів корму не повинен бути нижче рівня території, яка прилягає до будівлі.
12.3.8. Транспортування сухого корму в склад, завантаження в залізничні вагони, автотранспорт повинні бути механізовані. При виконанні вантажних робіт необхідно користуватись протипильними респіраторами моделі ПРП-1.
12.3.9. В складах сухого корму не дозволяється прокладання паропроводів, трубопроводів води, тонелей для електрокабелів.
12.3.10. Забороняється приймання на склад корму з підвищеною вологістю і залишками вогнища.
12.3.11. У випадку підвищення температури корму, який зберігається, необхідно негайно розкрити і охолодити його шляхом природнього притоку повітря або вилучити вогнище за межі складу. Поливати корм водою забороняється.
12.3.12. В складах сухого корму не дозволяється влаштовувати антресолі, перегородки, побутовки, комори з легкозаймистих матеріалів.
12.3.13. Електрообладнання і електроустановки повинні бути у вибухобезпечному виконанні.
12.3.14. Прибирання пилу у складах сухого корму потрібно проводити не рідше 1 разу на місяць.
12.4. Склад сірки
12.4.1. Для приймання і складування сірки повинна бути обладнана площадка з твердим покриттям і навісом.
12.4.2. Транспортування сірки від складу до сірчистої печі повинно бути механізованим.
12.5. Склад кислот та інших агресивних речовин
12.5.1. Хімічні речовини, які надходять до складу, потрібно розміщувати по заздалегідь розроблених технологічних картах з врахуванням їх найбільш характерних властивостей: вогненебезпечні, отруйні, хімічно активні. З цією метою скла-
ди належить розбити на окремі приміщення (відсіки), ізольовані один від одного протипожежними стінами (перегородками).
12.5.2. Зберігання кислот і лугів у підвальних приміщеннях, а також з горючими і легкозаймистими речовинами забороняється.
Дозволяється тимчасове зберігання кислот і лугів на площадках, захищених від сонячних променів і атмосферних опадів.
12.5.3. На складах хімічних речовин забороняється проводити роботи, не пов'язані з їх зберіганням.
12.5.4. Транспортування кислот у скляній тарі (бутлях) можливе тільки у дерев'яних ящиках з м'якою прокладкою, а також у плетених корзинах. Ящики і корзини потрібно оснастити ручками для перенесення.
12.5.5. Бутлі з кислотами слід наповнювати не більше ніж на 0,9 їх місткості, щільно закривати пробками з кислотостійкого матеріалу і упаковувати в корзини або дерев'яні ящики. На складах кислот забороняється:
установлювати бутлі з кислотами поблизу поверхні з підвищеною температурою або без захисту від дії сонячних променів;
використовувати пробки із дерева, соломи, тканини для закривання бутлів.
12.5.6. Хлорне вапно потрібно зберігати в закритій тарі, виготовленій із корозійностійких матеріалів.
12.5.7. Хімічні речовини потрібно зберігати у справній закритій тарі і мати прикріплені етикетки з найменуванням вмісту.
12.5.8. Для розливання кислот, лугів та інших агресивних рідин у складах повинні бути спеціальні пристрої (сифони або насоси).
12.5.9. При зберіганні сірчаної кислоти потрібно вжити заходів по недопущенню дотику її з деревиною, соломою та іншими речовинами органічного походження.
12.5.10. В складах повинна бути виробнича інструкція по зберіганню, видачі і транспортуванню агресивних речовин, а також аптечки, респіратори, захисні окуляри, умивальники.
12.6. Склади безтарного зберігання крохмалю і сухого корму
12.6.1. Склади безтарного зберігання крохмалю і сухого корму повинні мати огороджуючі конструкції масою не більше 120 кг/м2 покриття, які збираються і легко скидаються. Пло-щу огороджувальних конструкцій слід приймати по розрахуй-ку. При відсутності розрахункових даних площу конструкцій для приміщень категорії Б потрібно приймати не менше 0,03 м2на 1 м3об'єму вибухонебезпечного приміщення відпов-ідно до СНиП 2.09.02-85.
12.6.2. У складах безтарного зберігання крохмалю і сухо-го корму потрібно передбачити: дистанційне управління потоково-транспортною системою, кондиціонування повітря з автоматичним регулюванням його параметрів, регулювання тиску повітря у верхній зоні силосу, автоматичний контроль рівня продукції у силосах.
12.6.3. Огороджуючі конструкції силосних корпусів потрібної проектувати з врахуванням запобігання проникненню вологи у приміщення та конденсації її на внутрішній поверхні ого-роджень.
Люки і лази у силосах повинні мати герметичні кришки.
12.6.4. Елементи конструкції вентиляційних систем складів безтарного зберігання крохмалю і сухого корму, включаючи органи керування вентиляційними системами, повинні відпо-відати вимогам ГОСТ 12.2.003-91 і ГОСТ 12.4.021-75.
12.6.5. Місця пересипання крохмалю, декстрину, сухого корму та інших сипучих продуктів повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами з наступним очищенням повітря.
12.6.6. Приміщення, устаткування, опалювальні прилади, освітлювальна апаратура, будівельні конструкції складу безтарного зберігання продукції повинні очищатися від пилу за допомогою пилесоса або зволожених щіток.
12.6.7. Вентиляційні системи не повинні збільшувати ви-бухову і пожежну небезпеку, сприяти розповсюдженню. вибуху, пожежі та продуктів горіння в інші приміщення і будівлі. У випадку виникнення пожежі в складах безтарного зберігання крохмалю і сухого корму повинна бути передбачена можливість негайного відключення вентиляційних систем в цих будівлях та приміщеннях у відповідності до плану ліквідація аварій.
12.6.8. Розташування й обладнання електроустаткування вентиляційних систем, а також контрольно-вимірювальна апаратура, обладнання струмопровідних частин і заземлень складів безтарного зберігання крохмалю і сухого корму повинні задовольняти вимоги ПТЕ і ПТБ, «Правил изготовления взрывозащищенногоирудничногоэлектрооборудования» (ПИВРЭ).
12.6.9. Для захисту від статичної електрики повинні бути заземлені: силосні ємкості, усі повітроводи, транспортні засоби, металеві воронки підсилосної галереї, направляючі ліфта, металеві конструкції облицювання, покрівлі, устаткування в усіх приміщеннях складу і закладні деталі для кріплення контрольно-вимірювальних приладів. Всі металеві елементи повинні приєднуватись до контуру тільки зварюванням. Стрічки конвеєрів повинні бути обладнані знімачами зарядів статичної електрики.
12.6.10. Сухий крохмаль і корм перед подаванням в склад безтарного зберігання повинні бути просіяні і пропущені через магнітоуловлювач. Очищення магнітів повинне проводитись не рідше одного разу за зміну з реєстрацією в журналі.
12.6.11. Завантаження крохмалю у сховище силосного типу проводити тільки після письмового дозволу на це відповідальної особи. Особа, яка відповідає за експлуатацію силосу, повинна особисто впевнитись у відсутності в сховищі людей, після чого опечатати люки, через які можна проникнути в сховище.
12.6.12. Допуск робітників у сховище після його розвантажування дозволяється тільки після того, як керівник робіт упевниться у відсутності налипшого на стіни сховища крохмалю і сухого корму, які можуть обвалитись.
12.6.13. Роботи по обваленню налиплих на стінах сховища крохмалю і сухого корму потрібно проводити по наря-ду-допуску і в присутності особи, що відповідає за проведення робіт.
12.6.14. Вогневі роботи у складах безтарного зберігання крохмалю і сухого корму потрібно проводити у відповідності з вимогами розділу 10.3 цих Правил.
12.7. Матеріальний склад
12.7.1. Матеріали і різні вироби повинні зберігатися в складі у відповідності до вимог стандартів або технічних умов на них.
Можливість сумісного зберігання речовин і матеріалів визначається ГОСТ 12.1.004-91 і «Правилами пожежної безпеки в Україні».
12.7.2. Матеріальні цінності повинні зберігатися на стелажах з дотриманням нормативних розривів і об'єму завантажування складського приміщення.
12.7.3. Товари, що зберігаються не на стелажах, потрібно укладати у штабелі. Ширина проходу між штабелями, а та-
кож між штабелями і стінами повинна бути не менше 1,0 м.
12.7.4. Проти дверних прорізів матеріального складу потрібно залишати проходи шириною, рівною ширині дверей. При ширині складу понад 10 м вздовж складу по центру повинен бути прохід шириною не менше 2 м.
12.7.5. Матеріальні склади у підвальних цокольних поверхах повинні мати не менше 2 люків або вікон шириною 0,9 м і висотою 1,2 м для виходу диму при пожежі.