НПАОП 15.62-1.04-97 Правила безпеки при виробництві крахмалепатокової продукції

збалансовані.

9.6.3. Запуск центрифуги і її експлуатація повинні прово­дитися тільки при закритому кожусі зовнішнього барабана.

Перед зупинкою цеху внутрішній барабан центрифуг, стан­цію гідроциклонів необхідно промити водою.

9.6.4. Експлуатація відцентрово-лопатевих, барабанно-струменевих сит повинна проводитись тільки при закритих огороджувальних дверцятах, щитах тощо.

9.6.5. Ситові апарати повинні бути установлені у відповід­ності з технологічною схемою.

9.6.6. Площадки для обслуговування дугових сит необхідно огороджувати перилами.

9.6.7. Проведення будь-яких газових робіт в корпусі сит необхідно виконувати у відповідності з «Типовой инструкци-ей по организации безопасного проведения газоопасных работ».

9.6.8. Випадкові розливи продукту слід негайно прибирати.

9.6.9. Збірники крохмальних суспензій повинні бути осна­щені кришками для огородження по периметру.

9.6.10. При роботі в середині розливних чанів, збірників, уловлювачів для вловлення крохмалю необхідно додержува­тися вимог розділу 10.1 цих Правил.

9.6.11. Крохмальні уловлювачі, що знаходяться поза буд­івлею заводу, необхідно огородити суцільним бар'єром ви­сотою не менше 1,2 м.

9.7. Зберігання зерна

9.7.1. Площадки для зберігання зерна необхідно заасфаль­тувати, вирівняти з влаштуванням нахилу не більше 0,1 для відведення атмосферних опадів та обладнати засобами ме­ханізації і пристосуваннями для проведення робіт. При ко­роткочасному зберіганні зерна відкриті" площадки повинні бути обладнані навісами і огороджені.

9.7.2. Граничнодопустиме завантаження складів зерном повинно позначатися рискою, нанесеною ясно на стіні склада.

9.7.3. Засіки, бункери, завальні ями та інші ємкості для зберігання зерна повинні покриватися суцільними настилами з обладнанням в них завантажувальних люків діаметром не більше 250 мм.

9.7.4. Внутрішня поверхня засіків, бункерів, ям повинна бути гладенькою, без тріщин, щілин і вибоїн, а стіни повинні мати нахил не менше 45°, який забезпечує повне осипан­ня зерна.

9.7.5. При бунтуванні зерна і розбиранні бунтів для запо­бігання падінню робочих з висоти або заваленню їх зерном, що нависло, необхідно щоб:

- кут нахилу сторін бунта був не більше 45°;

- подавання зерна з бунтів висотою вище 2 м проводи­лося з краю бунта і тільки зверху.

9.7.6. Підключення електроустаткування рухомих транспор­терів до роаподільної коробки і заземлюючих пристроїв доз­воляється тільки особам, що мають допуск До обслуговуван­ня електроустановок.

9.7.7. Засіки, бункери, завальні ями та інші закриті ємкості повинні бути обладнані відвідними повітроводами, аспіра-ційними і фільтраційними пристроями для вилучення запи­леного повітря.

9.7.8. Для відведення статичної електрики, що накопичи­лась на фільтрах, необхідно застосовувати індукційні нейт­ралізатори.

9.7.9. Вивантаження зерна із залізничних вагонів повин­но бути організовано з додержанням таких заходів:

- для гальмування вагонів необхідно застосовувати стан­дартні гальмові башмаки, кількість яких повинна забезпечу­вати роботи по всьому розвантажувальному фронту;

- перед завантаженням вагона необхідно впевнитись в справності його дверей;

- робочі, що відкривають або закривають двері вагонів, повинні знаходитись зі сторони напрямку руху дверей для запобігання травмам, погоджуючи свої дії з іншими робі­тниками;

- для входу в вагон і виходу з нього при відсутності естакади повинна бути драбина, яка має зверху крюки.

9.7.10. При перекочуванні вагона робочі повинні знахо­дитись з боку вагона. Зачистку залізниці необхідно прово­дити тільки після відкочування вагонів.

9.8. Замочування зерна

9.8.1. Відділення для замочування зерна повинно розта­шовуватись в ізольованому приміщенні, яке обладнане при­пливно-витяжною вентиляцією.

9.8.2. Люки чанів для замочування зерна, розподільні жолобки стрічкових транспортерів повинні бути закриті щільни­ми кришками з оглядовими вікнами, на яких установлюються запобіжні решітки.

9.8.3. Підлогу в приміщенні відділення для замочування зерна необхідно очищати не рідше двох разів в зміну і зми­вати гарячою водою.

9.8.4. Роботу всередині чану для замочування зерна не­обхідно проводити відповідно до вимог розділу 10.1 цих Правил.

9.8.5. Стаціонарні драбини, що ведуть на збірники, по­винні бути достатньо освітлені.

9.9. Дроблення зерна

9.9.1. Приміщення, в яких розташовані машини для дроб­лення зерна з підвищеним рівнем шуму і вібрації, повинні бути ізольовані і самі машини установлені на віброізолюючій основі.

Подавання зерна із бункера-накопичувача на дроблення повинне регулюватися заслінкою або засувкою в залежності від навантаження двигуна дробарки.

9.10. Сушіння крохмалю і крохмалепродуктів

9.10.1. Цехи сушіння крохмалю повинні відповідати вимо­гам «Правил пожежної безпеки в Україні», а також ГОСТ 12.4.009-83.

9.10.2. Сушильні відділення повинні бути забезпечені за­собами пожежогасіння.

9.10.3. В приміщеннях сушильного цеху не слід допускати накопичення пилу. Концентрація пилу у повітрі не повинна, перевищувати 6 мг/м3.

9.10.4. В сушільному відділенні всі апарати, які виділяють пил, повинні бути герметизовані.

9.10.5. Для підтримування нормальних умов роботи в сушильному відділенні повинна бути влаштована припливно-витяжна вентиляція. Прибирання цеху слід проводити не рідше 1 разу на зміну тільки мокрим способом або пилесосом. Всі електродвигуни і пускові пристрої повинні бути вибухонебезпечного виконання.

В приміщеннях сушіння крохмалю і крохмалепродуктів мон-тажні, демонтажні і ремонтні роботи дозволяється проводи-ти тільки по наряду-допуску.

9.10.6. Всі вогневі роботи в сушильному відділенні по-винні проводитися тільки у відповідності з вимогами розді-лу 10.3 цих Правил.

9.10.7. Для захисту від можливих розрядів статичної елек-трики повинна бути заземлена вся апаратура транспортерно-технологічного устаткування, металеві конструкції, газопроводи, пневмотранспорт, аспіраційні труби, металеві частини фільтрів для пилу і інше устаткування цеху як в середині приміщення, так і зовні його.

Всі тертьові деталі механізму і устаткування, встановлено-го у вибухонебезпечних приміщеннях, повинні бути густсто змащені електропровідним мастилом.

9.10.8. У сушильному відділенні не повинно бути механ-ічних і електричних джерел іскроутворення.

9.10.9. Бункери для крохмалю повинні утримуватися по-стійно закритими. Рукавні фільтри із текстильних матеріалів необхідно прошивати металевим (мідним, алюмінієвим тощо тросиком і заземляти їх.

9.10.10. Користуватися у сушильному відділенні відкритими вогнем, а також палити - забороняється, про що на видному місці повинні бути вивішені попереджувальні знаки і надписи

9.11. Пакування і складування готової продукції

9.11.1. Роботи по пакуванню крохмалю, глюкози в мішки зашиванню, транспортуванню їх в склад повинні бути механ-ізованими.

9.11.2. Для запобігання попаданню холодного повітря в пакувальню через проріз в місці проходу транспортера не-обхідно обладнати шлюзовий затвор.

9.11.3. Приміщення пакувальні і склад готової продукції повинні бути обладнані системою загальнообмінної вентиляції.

9.11.4. Пакувальні машини в кінці кожної зміни необхідно очищати від пилу пилесосом або вологим способом.

9.11.5. Пакувальні машини і механізми повинні бути об­ладнані звуковою і світловою сигналізаціями.

9.11.6. Склади для кожного виду продукції повинні бути окремими. Мішки з продуктами необхідно укладати в шта­белі на підтоварниках. Висота підтоварника повинна бути не менше 0,2 м.

9.11.7. Зберігати сухий крохмаль, глюкозу необхідно в сухих складах, які провітрюються.

9.11.8. Кожна секція складу повинна мати не менше двох дверних прорізів, обладнаних козирками, які не виходять за межі габаритів наближення. Двері складів повинні відкрива­тися назовні або розсовуватися. Верхні ролики підвісних дверних прорізів повинні бути обладнані огородженням вздовж направляючих рейок, які виключають падіння дверей при виході роликів із направляючих рейок.

9.11.9. В кожній секції складу повинні бути приставні дра­бини.

9.11.10. При укладанні штабелів в складських приміщен­нях необхідно передбачати такі відстані:

по периметру складів - не менше 0,7 м від стін або виступаючих конструкцій;

між штабелями і конвеєром - не менше 1 м;

між штабелями - не менше 0,75 м.

Ширина проїздів для електровивантажувачів та інших ме­ханізмів повинна бути не менше максимальної ширини наван­таженого транспорту плюс 1,0 м.

9.11.11. Освітлення складів зберігання крохмалю, глюкози повинно відповідати вимогам СНиП ІІ-4-79. Додатково в скла­дах необхідно передбачати бокове штучне освітлення.

9.11.12. Санітарно-побутові приміщення робітників, які працюють в складах тарного зберігання крохмалю, глюкози, повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.04-87.

9.11.13. Підлога у складах зберігання крохмалю, глюкози повинна бути горизонтальною і мати тверде покриття, здат­не витримати розрахункове навантаження від штабелів і за­собів механізації та бути завжди у справному стані.

9.11.14. Мішки з крохмалем, глюкозою масою по 50 кг при механізованому укладанні та розбиранні штабелів дозволяєть­ся укладати висотою не більше 20 рядів.

Укладання мішків в штабелі повинно проводитись з пере­в'язкою рядів у відповідності з вимогами ГОСТ 12.3.009-76.

9.11.15. З метою забезпечення пожежної безпеки відстань від штабелю до елементів електричного освітлення повинна бути не менше 1 м.

9.11.16. Вентиляційні канали у підлогах складів повинні бути закритими. Установлювати механізми на перекриттях венти-

ляційних каналів дозволяється тільки при позитивних резуль­татах перевірки міцності перекриття із розрахунком на додат­кове динамічне навантаження.

9.11.17. Мікроклімат (температура, відносна вологість та швидкість руху повітря) у складах для тарного зберігання крохмалю, глюкози повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88*.

9.11.18. Прорізи у стінах суміжних складів для виходу конвеєрів повинні бути обладнані пристроями (підвісними щитами, завісами, шиберами, заслінками), що виключають протяги.

9.11.19. Для безпечного виконання процесів укладання та розбирання штабелів мішків з крохмалем, глюкозою склади повинні бути забезпечені штабелеукладачами, лот­ками для спускання мішків із штабелів, матеріалом для прокладок, приставними драбинами, ручними візками, трав пами, козлами.

10. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ОКРЕМИХ ВИДІВ РОБІТ .

10.1. Робота всередині апаратів і ємкостей

10.1.1. Розкриття, огляд, очищення та ремонт апаратів ємкостей, трубопроводів та іншого технологічного устаткування на ділянках, пов'язаних з виділенням вибухонебезпечних, ток-сичних газів, горючих рідин, пари, а також роботи у колодязях потрібно проводити тільки після одержання на це на-ряду-допуску (за виключенням аварійних випадків, передба-чених у плані ліквідації аварій) та під безперервним нагля-дом фахівців. Я

10.1.2. Для проведення планово-попереджувальних ре-монтів, ліквідації аварій повинні бути розроблені, з врахуванням місцевих умов, та затверджені власником підприємств інструкції і схеми підключення апаратів від водяних, парових, продуктових, газових та інших трубопроводів.

10.1.3. Робота в ємкостях повинна проводитися вдень. Нічні роботи всередині ємкостей можуть проводитися тільки в аварійних випадках.

10.1.4. Ємкість, яку потрібно розкрити для внутрішнього огляду, очищення, ремонту, повинна бути охолоджена, звільнена від продукту, промита, а при необхідності пропа­рена гострою парою, продута інертним газом і повітрям, відключена з допомогою заглушок від діючої апаратури та системи трубопроводів. Заглушки з хвостовиками повинні бути встановлені на всіх, без винятку, комунікаціях, які підве­дені до ємкості, що ремонтується.

10.1.5. При наявності в ємкості перемішуючих пристроїв (інших рухомих вузлів) повинно бути перевірено відключення їх привода від джерел живлення електроенергією видимим розривом та наявністю запобіжних плакатів про відключення.

10.1.6. Ємкість, нагріта у процесі експлуатації, перед про­веденням газонебезпечних робіт повинна бути охолоджена до температури, яка не перевищує ЗО °С.

У випадку необхідності проведення робіт при більш високій температурі розробляють додаткові заходи безпеки (безпе­рервна обдувка свіжим повітрям, застосування теплоізольо-ваного спецодягу та взуття, часті перерви у роботі тощо).

10.1.7. На ємкостях або комунікаціях, які знаходяться у ремонті або очищені, під час проведення робіт потрібно ви­вісити попереджувальний плакат «Ремонт» і знімати його тільки після дозволу відповідального за проведення газоне­безпечних робіт.

10.1.8. Очищення резервуарів, ємкостей та іншої апарату­ри потрібно проводити за допомогою ефективних засобів, що не вимагають перебування в них людей.

10.1.9. Роботи по огляду, ремонту та очищенню ємкостей потрібно проводити бригадою у складі не менше 2-х чоловік (працюючий і спостерігач), не рахуючи відповідального за проведення газонебезпечних робіт.

10.1.10. У ємкостях дозволяється працювати одному чо­ловіку. При необхідності роботи у ємкостях двох або більше чоловік повинні бути прийняті додаткові заходи безпеки, які визначаються на місці проведення робіт і записуються в наряді-допуску. За кожним працюючим у ємкості потрібно зак­ріпити спостерігача, який повинен знаходитись біля ємкості в такому ж спорядженні, як і працюючий (ізольований проти­газ в положенні «на готові»).

10.1.11. Працівник, який знаходиться всередині апарата, повинен бути забезпечений спецодягом та спецвзуттям, ря­тівним поясом з прикріпленим до нього мотузком. Мотузок повинен мати вузли через кожні 0,5 м і бути надійно при­в'язаний (другим кінцем) до трубопроводу, перил або інших закріплених предметів.

Другий працівник (спостерігач) повинен невідлучно знахо­дитися поза апаратом біля люка (лаза).

10.1.12. Роботи всередині апаратів негайно припиняють­ся при сигналі, який сповіщає про аварію або пожежу в цеху при раптовому появленні запаху шкідливих речовин.

10.1.13. Доступ працівників всередину апаратів і резер­вуарів, що мають верхні і нижні люки, потрібно здійснювати через нижній люк, а спуск у резервуари, що не мають нижніх люків, - через верхній люк по стаціонарній або переносній драбині, яка має зверху гаки для зачіплення за люк.

10.1.14. У аварійних випадках, при роботі в апараті з недостатнім обміном повітря, а також при можливості при­сутності в апараті задушливого або отруйного газу (сульфі-татор, конденсатор тощо) робітник повинен бути забезпече­ний справним шланговим протигазом з гофрованим шлангом який виходить із апарата не менше ніж на 2 м. Кінець шлан-га повинен бути виведений у зону чистого повітря і закріпле-ний на заздалегідь вибраному місці. Використовувати фільтруючі протигази не дозволяється.

Працівник, який спостерігає, повинен також мати при соб протигаз. Час перебування робітника у протигазі без пере­рви не повинен перевищувати 15 хв. Потім робітник повинен відпочити на чистому повітрі не менше 15 хв.

10.1.15. Якщо в середині апарату або ємкості працюючий в ній втратив свідомість, дублер зобов'язаний негайно вик­ликати допомогу і вжити всіх заходів для того, щоб вилучи­ти потерпілого із ємкості, не спускаючись в неї. При необ­хідності спускання в апарат або ємкість для рятування по­терпілого дублер має право зробити це тільки в присутності осіб, які прийшли на допомогу.

10.1.16. Після закінчення роботи із апарата або ємкості повинні бути вилучені інструменти, інвентар та всі інші мате­ріали, що використовувались при ремонті.

Раніше ніж закрити люки, відповідальний за проведення роботи або начальник зміни повинен особисто впевнитись в тому, що апарат або ємкість відремонтовані, в них не зали-шились люди і не забуті інструмент і матеріал.

10.2. Проведення робіт в силосах і бункерах

10.2.1. Внутрішній огляд, очищення та ремонт силосів і бункерів, які заповнені сипучими продуктами, потрібно про­водити при наявності наряду-допуску та безперервному на­гляду особи, яка відповідає за безпечність виконання цих робіт.

10.2.2. Для обслуговування бункерів та силосів повинні бути передбачені люки. Кришки люків належить закривати на замки, ключі від яких повинні знаходитись у начальника зміни.

10.2.3. Бункери зерна, крохмалю, сухого корму повинні бути обладнані решітчатим настилом і запобіжним огородженням, які виключають можливість падіння робітників у бункер.

10.2.4. Для спуску людей у силоси застосовується спеціальна лебідка, яка щорічно підлягає технічному обстеженню.

10.2.5. Лебідки з ручним приводом, призначені для пі­діймання людей, повинні бути обладнані безпечними руко­ятками, конструкція яких допускає підіймання та опускання тільки шляхом безперервного обертання рукоятки, при цьо­му швидкість опускання не повинна перевищувати 20 м/хв.

Лебідка з електричним приводом повинна бути обладнана колодочним гальмом, автоматично діючим при відключенні двигуна.

10.2.6. Лебідка повинна комплектуватись сталевим вантаж­ним тросом діаметром не менше 7,7 мм, до якого кріпить­ся колиска або сідло. До стрижня колиски або сідла пови­нен бути прикріплений запобіжний пояс, яким робітник по­винен закріпитись перед спуском у силос.

10.2.7. Запобіжний канат повинен бути прядив'яний діа­метром 25 мм або із легкого міцного синтетичного матеріа­лу діаметром 7,9 мм. Довжина канату повинна бути на 5 м більше висоти силосу або бункера. Запобіжні пояси і канати також підлягають технічному обстеженню.

10.2.8. Драбини, по яких спускають людей в бункер, і страхувальні канати запобіжних поясів потрібно кріпити за металеві скоби та кільця, які є поблизу люків.

10.2.9. Забороняється опускати людей у силоси та бунке­ри висотою понад 3 м за допомогою мотузкових драбин.

10.2.10. Відповідальний за проведення робіт перед спус­ком повинен провести інструктаж з безпечного виконання робіт із всіма працівниками, які будуть брати участь у цих роботах, і перевірити справність обладнання, яке викорис­товують при спусканні в силос.

10.2.11. Роботи всередині бункерів допускаються тільки в присутності працівників, які знаходяться зовні.

Кількість спостерігачів за персоналом, що знаходиться у бункері, визначає керівник роботи із розрахунку не менше одного за кожним працюючим.

Роботи по очищенню силосів потрібно виконувати брига­дою із чотирьох чоловік: один спускається в силос, другий управляє лебідкою, третій спускає запобіжний канат, четвер­тий забезпечує роботу повітродувної машини.

10.2.12. Перед початком робіт силос або бункер потрібно провітрити. Для цього необхідно відкрити верхній лазовий люк та по можливості нижній.

10.2.13. Під час перебування працівника в силосі та бун­кері потрібно припинити завантаження і розвантаження крох­малю або інших продуктів, а на випускному пристрої по­трібно вивісити плакат з написом «Не відкривати, у бункері працюють люди!».

10.2.14. Для освітлення силосів і бункерів потрібно зас­тосовувати переносні вибухонебезпечні світильники напру­гою не більше 42 В - для залізобетонних бункерів і напру­гою 12 В - для металевих.

Включення та виключення світильників у силосах та бунке­рах, а також використання відкритого вогню забороняється.

10.2.15. Працівник, який безперервно спускається у си­лос, повинен пройти медичну комісію, яка дає висновок, що дозволяється за станом здоров'я виконувати цю роботу. Робота в силосі повинна проводитись тільки з письмової зго­ди працівника.

10.2.16. Працівник повинен знаходитись у силосі або бун­кері не більше ЗО хв.

10.2.17. Якщо на стінах силосу або бункеру є склепіння злежаного продукту, не дозволяється робітнику опускатись у силос або бункер нижче рівня прилипшої до стіни маси про­дукту. Злежаний продукт руйнується металевим шестом з дерев'яним наконечником. Використовувати електроінстру­менти, а також пристрої, які виділяють іскри, забороняєть­ся.

10.2.18. Працювати в бункерах та силосах потрібно в суконному костюмі, шльомі, штанах навипуск, чоботях, ру­кавицях, окулярах, распіраторі та касці.

Взуття персоналу повинно бути без сталевих підківок і гвіздків, а у відсутності такого взуття потрібно одягати калоші. Носити білизну із синтетичних матеріалів забороняється.

10.2.19. Інструмент для роботи у силосах та бункерах повинен бути із кольорового металу, що виключає можливість іскроутворення.

10.2.20. Після закінчення роботи начальник цеху (зміни) зобов'язаний перевірити відсутність у силосі або бункері людей, інвентарю та інструменту.

10.3. Вогневі роботи

10.3.1. Вогневі роботи на території підприємств, в цехах і установках слід проводити відповідно до вимог «Правил пожежної безпеки в Україні».

10.3.2. Вогневі роботи можна проводити тільки при наявності наряду-допуску, який підписаний власником підприє­мства або іншою особою, призначеною наказом по підприє­мству.

У аварійних випадках наряд-допуск на проведення вогне­вих робіт може видавати начальник цеху або особа, яка його заміщає. В цьому випадку вогневі роботи потрібно проводи­ти під безпосереднім керівництвом особи, яка видала на­ряд-допуск на їх проведення з повідомленням керівництва підприємства та служби охорони праці.

10.3.3. Вогневі роботи на діючих вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних об'єктах (табл.6.3.1) з врахуван­ням місцевих умов, допускаються у виняткових випадках, коли ці роботи неможливо виконувати у спеціально відве­дених для цього постійних місцях.

Вогневі роботи на вибухопожежонебезпечних і пожежоне­безпечних об'єктах потрібно проводити тільки в денний час (за винятком аварійних випадків).

10.3.4. Апарати, машини, ємкості, трубопроводи та інше устаткування, на яких потрібно проводити вогневі роботи, повинні бути зупинені, звільнені від вибухопожежонебезпеч­них, пожежонебезпечних і токсичних продуктів, відключені заглушками від діючих апаратів і трубопроводів (про що по­трібно зробити запис у журналі установлення та знімання заглушок) і підготовлені до проведення вогневих робіт. Пус­кова апаратура, призначена для включення машин і ме­ханізмів, повинна бути знеструмлена та вжиті заходи, що виключають раптовий пуск машин і механізмів.

Завантажити