4.4. Територія, будинки
4.4.1. Відповідно до вимог САНПиН 4690-88 "Содержание территории населенных мест" території, прилеглі до будинків культури, клубів і бібліотек, повинні бути зручними й безпечними для відвідувачів і сприяти зберіганню цих споруд від передчасного пошкодження й руйнування.
4.4.2. Території повинні бути сплановані, мати необхідні ухили для стікання атмосферної води, забезпечувати зручні підходи й під'їзди до будинків, споруд, вододжерел і гідрантів, а протипожежні розриви між будинками, спорудами не повинні використовуватися для складання матеріалів, обладнання й стоянки транспортних засобів.
4.4.3. На території для сполучення між окремими будинками, спорудами слід мати систему внутрішніх доріг, тротуарів і пішохідних доріжок, котрі необхідно добре освітлювати та систематично очищати від сміття, снігу й льоду.
4.4.4. Відмостки й тротуари повинні мати поперечні ухили від стін будинків і споруд не менше 0,02. Утворені в них осідання, вибої, щілини й тріщини необхідно заповнювати матеріалами аналогічними основному покриттю з розчищенням місць, що ремонтуються. Глибокі осідання й пазухи потрібно засипати піском і ретельно ущільнювати.
4.4.5. Щілини між відмостками (тротуарами) і стінами будинків (споруд) необхідно заповнювати гарячим бітумом, асфальтом або м'ятою глиною.
4.4.6. Піщано-дернові відмостки (покриття) по можливості бажано заміняти бетонними або асфальтовими.
4.4.7. У місцях, де по периметру будинків немає тротуарів, повинні бути асфальтові або бетонні відмостки вище поверхні землі на 0,15 м. Ширина їх на глиняних грунтах повинна дорівнювати не менше 1 м, а на піщаних грунтах - не менше 0,7 м.
4.4.8. Для відведення води від водостічних труб необхідно робити спеціальні бетонні або асфальтові лотки з ухилом не менше 0,02. Водовідводячі пристрої (кювети, лотки й інше), що розташовані на ділянках території, необхідно періодично очищати від землі й сміття. При очищенні необлицьованих кюветів обов'язково стежити за збереженням повздовжнього ухилу, котрий повинен бути не менше 0,04.
4.4.9. Траву, що виростає на водостічних пристроях і на ділянках подвір'я з твердим покриттям (камінним, асфальтовим та інше), необхідно систематично знищувати.
4.4.10. Западини, що утворилися внаслідок осідання й ущільнення грунту в місцях прокладки водопроводу, каналізації, теплопроводу та інше й насипних грунтах, потрібно негайно заповнювати грунтом з прошарковим трамбуванням, а порушене покриття поновлювати.
збороняється.
27.7.14. При роботах у підземних спорудах (колодязях, камерах та інше), а також при земляних роботах трансформатор повинен знаходитись поза цими спорудами.
27.7.15. Підключення (відключення) допоміжного обладнання (трансформаторів, перетворювачів частоти, захисно-вимикаючих пристроїв та інше) до електромережі, його перевірку, а також усунення неполадок повинен проводити спеціально підготовлений персонал, який має групу по електробезпеці не нижче III.
27.7.16. Кабель електроінструменту повинен бути захищений від випадкових пошкоджень і торкання його з гарячими, вогкими й замастиленими поверхнями.
27.7.17. Налагоджувати й регулювати інструмент слід тільки після відключення його від електромережі й повної зупинки.
27.7.18. Особам, які працюють з електроінструментом, розбирати й ремонтувати самим інструмент, кабель, штепсельні з’єднання й інші частини збороняється, за винятком персоналу, зазначеного в п.27.7.15.
27.7.19. Прибирати стружку або тирсу під час роботи інструмента збороняється. Стружку слід прибирати після повної зупинки електроінструменту.
27.7.20. Працювати електроінструментом з приставних драбин забороняється. При роботі електродріллю предмети, котрі підлягають свердлінню, необхідно надійно закріплювати. Торкатись до ріжучого робочого органу інструмента, котрий обертається, забороняється.
27.7.21. Обробляти електроінструментом обмерзлі й мокрі деталі забороняється.
27.7.22. Працювати електроінструментом, що не захищений від капель або бризк, в умовах дії капель і бризк, а також на відкритих площадках під час снігопаду й дощу забороняється.
27.7.23. Залишати без нагляду електроінструмент, приєднаний до електромережі, а також передавати його особам, які не мають права з ним працювати, забороняється.
27.7.24. Якщо електроінструмент раптово зупинився (зникнення напруги, заклинювання рухомих частин та інше) він повинен бути негайно вимкнений вимикачем. Під час перерви в роботі, а також при перенесенні електроінструменту з одного робочого місця на друге він повинен бути відключений від електромережі.
27.7.25. Якщо під час роботи виявиться несправність електроінструменту або хоча б слабка дія струму на працюючого робота повинна бути негайно припинена, а електроінструмент потрібно здати для перевірки й ремонту.
27.7.26. Забороняється працювати електроінструментом, у котрого закінчився строк періодичної перевірки, а також у разі виникнення хоча б однієї з наступних несправностей:
пошкодження штепсельного з’єднання, кабеля або його захисної трубки;
пошкодження кришки щитотримача;
не чітка робота вимикача;
іскріння щіток на колекторі, що супроводиться круговим вогнем на його поверхні;
витікання мастила з редуктора або вентиляційних каналів;
поява диму або запаху, характерного для ізоляції, котра горіть;
поява підвищеного шуму;
поломка або поява тріщін у корпусній деталі, рукоятці, захисному огородженні;
пошкодження робочої частини інструмента;
зникнення електричного зв'язку між металевими частинами корпусу й нульовим захисним штирем штепсельної вилки.
27.7.27. Електроінструмент, розділяючі й знижуючі трансформатори, перетворювачі частоти, захисно-вимикаючі пристрої й кабелі-подовжувачі підлягають періодичній перевірці не рідше ніж 1 раз на 6 місяців.
До періодичної перевірки входять:
зовнішній огляд;
перевірка роботи на холостому ході не менше 5 хвилин;
вимірювання опору ізоляції мегаомметром на напругу 500 В на пртязі 1 хвилини при ввімкненому вимикачі, при цьому опір ізоляції повинен бути не менше 1 МОм;
перевірка справності кола заземлення (для електроінструмента класу I).
27.7.28. У електроінструмента вимірується опір обмоток і струмопровідного кабеля стосовно корпусу й зовнішніх металевих деталей, у трасформаторів - між первинною й вторінною обмотками та між кожною обмоткою й корпусом.
27.7.29. Справність кола заземлення перевіряється за допомогою пристрою на напругу не більше 12 В, один контакт котрого підключається до заземляючого контакту штепсельної вилки, а другий - до доступної для дотику металевої деталі інструмента (наприклад до шпинделя).
Інструмент вважається справним, якщо пристрій показує наявність струму.
22.8. Робота з паяльною лампою
22.8.1. При проведенні робіт з паяльною лампою робоче місце повинно бути очищене від спалимих матеріалів, а спалимі конструкції, котрі знаходяться на відстані менше 5 м, надійно захищені від загоряння металевими екранами або политі водою.
22.8.2. Паяльні лампи повинні утримуватись у справності й не рідше одного разу на місяць перевірятися на міцність і герметичність, а один раз на рік піддаватися контрольному гідравлічному випробуванню тиском із занесенням результатів усіх перевірок і випробувань у спеціальний журнал.
22.8.3. Кожна лампа повинна мати паспорт із зазначенням результатів заводського гідравлічного випробування й допустимого робочого тиску. Лампи забезпечуються запобіжними пружинними клапанами, котрі відрегульовані на певний тиск.
22.8.4. При роботі з паяльною лампою необхідно дотримуватись таких вимог охорони праці:
наливати в резервуар паяльної лампи гас або бензин не більше за 3/4 його ємності;
загвинчувати заливну пробку не менше ніж на чотири витки;
не наливати й не виливати пальне, не розбирати лампу, не відкручувати головку тощо поруч з вогнем;
не розпалювати паяльну лампу шляхом подачі гасу або бензину на пальник;
не нагнітати з надлишком паяльну лампу, щоб уникнути її вибуху;
не знімати пальника до повного випуску тиску;
випускати тиск повітря з резервуару лампи через заливну пробку після того, коли лампа загашена й її пальник повністю охолонув;
при виявленні несправностей (підтікання резервуару, витік газу через різьбу пальника, нещільності й інше) негайно здати лампу на ремонт;
заповнювати лампу лише тією пальною рідиною, для роботи на котрій вона призначена.
РОЗДІЛ 23. САНІТАРНО-ТЕХНІЧНЕ ОБЛАДНАННЯ
23.1. Вентиляція й кондиціювання повітря
23.1.1. Висота приміщень для вентиляційного обладнання й кондиціонерів повинна бути на 0,8 м більше висоти обладнання, але не менше 1,9 м від підлоги до виступаючих конструкцій перекриття.
Ширина проходів між виступаючими частинами обладнання, а також між обладнанням і стінами або колонами повинна бути не менше 0,7 м. Ширину проходів допускається знижувати до 0.6 м, коли вони використовуються лише для огляду.
23.1.2. Система вентиляції з механічним спонуканням і кондиціюванням повітря повинна мати централізоване управління.
23.1.3. Централізоване управління повинно забезпечувати можливість відключення вентиляції або кондиціювання повітря приміщення, в якому виникла пожежа.
23.1.4. Автоматичні системи повідомлення про пожежу або системи гасіння повинні бути зблоковані зі схемою централізованого відключення вентиляції й кондиціювання повітря.
23.1.5. Пульти, щити автоматизації й управління санітарно-технічних пристроїв повинні розташовуватися в окремих приміщеннях.
23.1.6. Вентилятори, компресори й насоси з електродвигунами повинні встановлюватися на віброізолюючій підвалині й відокремлюватися від повітроводів м'якими вставками.
23.1.7. Для зниження шуму системи кондиціювання повітря й вентиляції повинні обладнуватися глушниками.
23.1.8. Усі повітроводи, повітряні канали, глушники й інше вентиляційне обладнання повинні регулярно очищатися від пилу.
23.1.9. Усі отвори припливно-витяжної вентиляції, котрі розміщені на висоті менше 2,5 м, повинні захищатися металевою сіткою з вічком 10 мм х 10 мм.
23.1.10. Усі частини вентиляційного обладнання, котрі обертаються, площадки для обслуговування й сходи до них повинні мати огородження висотою не менше 0,8 м.
23.1.11. Ворота кишень сцени, складських приміщень, котрі мають вихід назовні, центральний вхід у будинок по можливості повинні мати повітряні теплові завіси.
23.1.12. У буфетах, кімнатах для паління цигарок, санвузлах, акумуляторній, кінопроекційній та інших спеціальних приміщеннях необхідно передбачати обладнання автономної вентиляції з механічним спонуканням.
23.1.13. При виникненні ударів, нерівномірного шуму або вібрації вентиляційне обладнання повинно бути негайно відключено.
23.1.14. Підключення до електромережі нового вентиляційного обладнання й приладів дозволяється тільки особам, які мають посвідчення з електробезпеки не нижче II групи.
23.1.15. Знімати й надівати приводні паси, виконувати чищення повітроводів та обладнання під час роботи вентиляційних установок забороняється.
23.1.16. Ремонт і налагодження обладнання на висоті слід виконувати лише на міцних і стійких риштуваннях або підмостках.
Використовувати нагрівальні прилади й трубопроводи замість підмосток забороняється.
23.2. Водопостачання, каналізація, пиловиловлювання
23.2.1. Мережі внутрішнього господарського й протипожежного водопостачання повинні бути роздільними. Допускаються спільні мережі, за умови, що місцевий водопровід забезпечує подавання розрахункової кількості води з тиском, котрий необхідний для роботи протипожежних пристроїв при одночасній максимальній витраті на господарсько-питні потреби.
23.2.2. Водопостачання повинно здійснюватися від зовнішньої кільцевої водопровідної мережі двома вводами при забезпеченні кожним уводом максимальної розрахункової витрати на протипожежні й господарчі потреби. Коли такої можливості немає, то необхідно обладнувати водоймища (резервні резервуари) для збереження запасів води на 3 години максимальної витрати для пожежогасіння. Протипожежні насоси повинні мати 100% резерв.
23.2.3. Для внутрішнього пожежогасіння в будинках культури, клубах, бібліотеках слід обладнувати внутрішні пожежні крани, спринклерні й дренчерні пристрої відповідно до вимог СНиП 2.04.01-85.
23.2.4. Санітарні вузли, артистичні прибиральні, гримувальні-перукарні, буфети, виробничі майстерні, як правило, забезпечуються гарячою водою.
23.2.5. Для охолодження в системах кондиціювання слід застосовувати зворотне водопостачання. Застосування для охолодження води з артезіанських свердловин, а також водовідвід відпрацьованої води в зовнішні акваторії, або каналізацію повинні узгоджуватися з органами місцевого санітарного нагляду й комунального господарства.
23.2.6. Воду для питних потреб слід піддавати аналізу на відповідність вимогам ГОСТу.
Застосування сирої води для питних потреб допускається лише з дозволу органів санітарного нагляду.
23.2.7. Для забезпечення питною водою працівників і службовців будинків культури, клубів, бібліотек слід установлювати сатураторні установки або влаштовувати фонтанчики, котрі з’єднуються з водопровідною мережею чи бачками.
23.2.8. Питні бачки повинні бути емальованими, щільно закриватися кришками й замикатися на замок.
Воду в бачках слід міняти щоденно, а бачки промивати. Температура води в бачках повинна бути не вище +20 градусів С і не нижче +8 градусів С.
23.2.9. Каналізаційні мережі будинків культури, клубів, бібліотек повинні з’єднуватися з місцевими селищними каналізаційними магістралями у відповідності з вимогами й умовами експлуатації мереж каналізації для даного селища, села.
23.2.10. Систематично й перед початком роботи в каналізаційних колодязях і підвалах перевіряти наявність у них газу й вживати заходи по уникненню загазованості. Палити цигарки й користуватися відкритим вогнем у колодязях і підвалах забороняється.
23.2.11. Будинки культури, клуби, бібліотеки слід обладнувати стаціонарними установками централізованого пиловиловлювання або забезпечувати пересувними електричними пилососними установками чи пилососами.
23.3. Котельна
23.3.1. У будинках культури, клубах, бібліотеках повинна застосовуватись система центрального або місцевого опалювання.
23.3.2. Теплопостачання їх повинно здійснюватися від теплових мереж ТЕЦ або власних котелень.
23.3.3. Тепловий увід від ТЕЦ і бойлерна повинні розташовуватися в окремому приміщенні. Приміщення повинно зачинятись на замок.
23.3.4. Котли власної котельні повинні влаштовуватися в будівлях і приміщеннях відповідно до вимог СНиП II-35-76 "Котельные установки". Забороняється розташовувати котли під залом для глядачів, закулісною частиною клубу, читальним залом бібліотеки, іншими приміщеннями де знаходяться люди.
23.3.5. Приміщення котельні повинно бути забезпечено природним освітленням, а в нічній час - електричним. Місця, котрі з технічних причин не можна забезпечити природним освітленням, повинні мати електричне освітлення. Освітленість повинна відповідати вимогам СНиП II-4-79 "Естественное и искусственное освещение". Зовнішні підходи й під`їзди до котельні також повинні добре освітлюватися.
23.3.6. Крім робочего освітлення в котельних обов`язково повинно бути аварійне освітлення.
23.3.7. Для огляду обладнання котельні слід користуватися 12 В переносним ліхтарем.
23.3.8. Розміщення котлів і допоміжного обладнання, влаштування площадок і сходів для зручного й безпечного їх обслуговування, паливоподача й шлакозолевіддалення повинні виконуватися відповідно до вимог "Правил будови і безпечної експлуатації парових і водонагрівних котлів", котрі затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.05.1994 р. N 51.
23.3.9. Для управління роботою, забезпечення безпечних умов і розрахункових режимів експлуатації котли повинні бути оснащені контрольно-вимірювальними й запобіжними приладами:
манометрами;
показчиками рівня води;
приладами для вимірювання температури середовища;
пристроями, котрі запобігають підвищення тиску (запобіжними пристроями);
запірною й регулюючою арматурою;
приладами безпеки;
живильними пристроями.
23.3.10. Експлуатація котлів без контрольно-вимірювальних і запобіжних пристроїв (запобіжні клапани, манометри, термометри й інше) або їх несправності забороняється.
23.3.11. Контрольно-вимірювальні й запобіжні пристрої повинні бути справними та своєчасно перевіреними й встановленими так, щоб їх покази були чітко видні обслуговуючому персоналу.
23.3.12. Технічне обслуговування під час роботи електродвигунів, насосів і вентиляторів (змащування підшипників, підтягування сальників та інше) забороняється.
23.3.13. До обслуговування котлів можуть бути допущені особи не молодше 18 років, які пройшли медичний огляд, навчання, атестацію, інструктаж і мають посвідчення на право обслуговування котлів. Навчання, атестація й проведення інструктажу з охорони праці повинні відповідати вимогам "Типового положення про навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці".
РОЗДІЛ 24. ЕКСПЛУАТАЦІЯ САНІТАРНО-ТЕХНІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ
24.1. У кожному будинку культури, клубі, бібліотеці наказом дирекції повинна призначатися особа зі спеціалістів-сантехніків (ІТП)), яка відповідає за загальний стан експлуатації сантехнічного господарства. Там, де таких працівників і спеціалістів немає, а обслуговування здійснюється працівниками й спеціалістами сільської адміністрації, колгоспу або радгоспу, таку особу призначають керівники цих організацій за погодженням з адміністрацією закладів культури, яких вони обслуговують.
24.2. Особа, яка відповідає за загальний стан експлуатації сантехнічного господарства, зобов'язана забезпечити:
надійну, економічну й безпечну роботу сантехнічних установок;
необхідний режим роботи установок кондиціювання повітря й вентиляційних систем для створення оптимальних параметрів повітряного середовища в приміщеннях;
організацію й своєчасне проведення планово-запобіжних ремонтів і профілактичних випробувань мереж та установок;
організацію навчання, інструктування й періодичну перевірку знань персоналу, який обслуговує сантехнічні установки;
наявність і своєчасну перевірку засобів захисту від нещасних випадків;
регулярну перевірку справності протипожежних засобів (спринклерних і дренчерних установок, пожежних насосів та інше);
організацію обліку витрат гарячої й холодної води, ведення встановленої звітності;
виконання приписів органів Держнаглядохоронпраці України, Державного пожежного нагляду України, Державного санітарного нагляду України, Державного енергонагляду України, енергопостачаючих і водопостачаючих організацій;
своєчасну організацію розслідування нещасних випадків із сантехнічним персоналом.
24.3. Виконувати ремонтні роботи в санітарно-технічних установках, котрі знаходяться під тиском, забороняється.
22.4. Проходи вздовж траси трубопроводів повинні утримуватися в чистоті й бути добре освітленими.
24.5. Трубопроводи, що проведені по складах декорацій, повинні надійно обгороджуватися.
24.6. Усі розвідні труби й стояки, що проходять у холодних місцях будинку, повинні бути теплоізольованими й пофарбованими.
24.7. Приміщення теплового пункту повинно замикатися на замок. Ключ від нього повинен зберігатися в черговому приміщенні з постійним перебуванням персоналу.
24.8. Приміщення теплового пункту повинно бути забезпечено телефонним зв'язком з черговим тепломережі або котельнею, котра обслуговує теплопункт.
24.9. Наповнення водою, включення, а також відключення й спорожнювання трубопроводу теплового пункту повинно виконуватися з дозволу енергопостачаючої організації.
24.10. Експлуатація водопровідних і каналізаційних споруд і мереж повинна відповідати ГОСТ 12.3.006-75. "Эксплуатация водопроводных и канализационных сооружений и сетей. Общие требования безопасности".
Додаток 1
АКТ
технічного огляду будинку культури, клубу, бібліотеки
" " ____________19 р.
Комісія в складі голови______________________________________________________
членів_______________________________________________________________________
і уповноваженого трудового колективу_______________________________________
цього числа провели технічний огляд готовності до експлуатації будинку (споруди)___________________________________________________________________________
При цьому встановили:
Зазначена споруда__________поверхова_______________________________________
(вказати матеріал стін)
1. Основні конструктивні елементи й інженерне обладнання знаходяться:
покрівля______________________________________________________________________
(вказати матеріал і технічний стан)
горищне приміщення й дахові вікна___________________________________________
водостічні труби й покриття виступаючих частин будинку______________________
_______________________________________________________________________________
фасад будинку________________________________________________________________
вхідні двері й віконні рами_____________________________________________________
підвальні приміщення_________________________________________________________
система центрального опалення_______________________________________________
приміщення котельної й обладнання___________________________________________
тепловий вузол і бойлерна____________________________________________________
водопровідно-каналізаційна система__________________________________________
______________________________________________________________________________
припливно-витяжна вентиляція________________________________________________
обладнання кондиціювання повітря____________________________________________
_______________________________________________________________________________
електрогосподарство_________________________________________________________
сценічне обладнання__________________________________________________________