інструкції з улаштування та безпечної експлуатації холодильної
установки, обслуговування машин і апаратів, дій персоналу у разі виникнення аварійної ситуації, пожежної небезпеки;
правила надання першої долікарської допомоги;
графіки проведення планово-попереджувальних ремонтів (періодичних технічних обслуговувань);
схеми трубопроводів холодоагенту, холодоносія та води з нумерацією запірної арматури, приладів контролю й автоматики;
покажчики знаходження засобів індивідуального захисту;
номери телефонів швидкої допомоги, пожежної команди, диспетчера електромережі;
номери телефонів і адреси організацій, що обслуговують автоматизовану холодильну установку.
Машинне відділення холодильної установки повинно бути забезпечене первинними засобами пожежогасіння.
Вхід стороннім особам до машинного відділення не дозволяється, про що повинен бути вивішений попереджувальний напис поблизу вхідних дверей і заборонний знак.
Під час обслуговування холодильної установки повинен проводитися візуальний огляд обладнання, перевірка його герметичності, очищення поверхні обладнання від пилу і бруду.
Не дозволяється усунення інею з батарей безпосереднього охолодження механічним способом (допускається обмітання інею).
Механічне очищення від водяного каменю трубок кожухотрубних апаратів (конденсаторів і випарників з міжтрубним кипінням) повинно проводитися тільки після звільнення їх від холодоагенту під безпосереднім наглядом особи, відповідальної за безпечну експлуатацію установки.
У зимовий період під час перерв у роботі холодильної установки і можливості замерзання води необхідно спускати її з охолоджувальних оболонок циліндрів і сальників компресорів, водяних насосів, конденсаторів закритого типу, переохолоджувачів та інших апаратів, а також з водяних трубопроводів, для чого повинні бути передбачені спускні крани в найнижчих точках систем.
Необхідно систематично очищати від льоду, що утворюється в зимовий період, зрошувальні конденсатори, сходи і майданчики для їх обслуговування.
Виконання робіт (ремонт приміщень, теплоізоляція, пофарбування обладнання і труб тощо) у машинних відділеннях, а також у холодильних камерах працівниками, які не мають відношення до обслуговування й експлуатації холодильної установки і камер, повинно проводитися під наглядом працівника, відповідального за експлуатацію холодильної установки, після відповідного інструктажу.
Працівники, допущені до виконання наведених вище робіт, повинні бути проінструктовані щодо небезпечних наслідків пошкодження елементів холодильних установок, неприпустимості використання обладнання і труб в якості опор для робочих майданчиків (підмостків), драбин і засобів підйому матеріалів та заборони куріння у приміщеннях.
Аміачні холодильні установки
Для автоматизованих холодильних установок обов’язкова установка сигналізаторів витоку й аварійної концентрації парів аміаку в повітрі приміщень. Сигналізатори витоку повинні подавати попереджувальний сигнал у приміщення постійного поста охорони та вмикати припливно-витяжну вентиляцію у разі концентрації аміаку вище 500 мг/м 3 (0,07 %).
За умови досягнення концентрації 1500 мг/м 3 (0,21 %) сигналізатори аварійної концентрації повинні вимикати електропостачання всієї холодильної установки і одночасно вмикати аварійну і витяжну вентиляцію та світлозвукову сигналізацію у приміщенні постійного поста охорони і над входом в машинне відділення.
Приміщення машинного відділення повинно мати не менше двох виходів, максимально віддалених один від одного, в тому числі як мінімум, один, безпосередньо, назовні (допускається через тамбур).
Допускається улаштування одного виходу з невеликих машинних відділень (площею не більше 40 м2) за умови розміщення холодильної установки біля стіни, протилежної від входу, таким чином, щоб у процесі експлуатації виключалась необхідність присутності обслуговувального персоналу за холодильною установкою по відношенню до виходу.
Приміщення апаратного відділення, суміжного з машинним, повинно мати, крім дверей в останнє, вихід назовні. За неможливості його влаштування не повинно передбачатися відокремлене приміщення апаратної, у такому разі все обладнання, уключаючи компресори, апарати, посудини, аміачні насоси тощо, повинні розміщуватися у загальному залі машинного відділення.
Аміачні трубопроводи холодильних установок (включаючи з’єднувальні частини, арматуру, фасонні частини та ізоляцію) повинні мати таке розпізнавальне пофарбування: усмоктувальні - синє, рідинні - жовте, нагнітальні - червоне.
Первинне заповнення системи аміаком повинно оформлюватися актом з додатком розрахунку кількості необхідного для зарядки аміаку.
На компресорах і насосах, які працюють в автоматичному режимі, повинні бути на видному місці вивішені таблички: „Обережно! Вмикається автоматично”.
Фреонові холодильні установки
У приміщеннях машинних відділень видалення повітря повинно здійснюватися поблизу холодильних агрегатів, при цьому 2/3 загального об’єму повітря видаляється з нижньої зони і 1/3 - з верхньої зони.
У разі розміщення фреонових установок у спільних з іншим обладнанням приміщеннях кратність повітрообміну систем вентиляції повинна вибиратися з огляду на максимально необхідну потребу.
У разі розташування фреонових установок не в машинних приміщеннях уміст холодоагенту в повітрі приміщення (у разі повного його витоку із системи) не повинен бути понад10% об’єму приміщення.
Не дозволяється об’єднувати між собою фреонові трубопроводи агрегатованих холодильних установок заводської поставки (за виключенням трубопроводів, що об’єднують машини з дренажним ресивером, і аварійного викиду холодоагенту).
Трубопроводи неагрегатованих фреонових установок повинні мати пізнавальне пофарбування: усмоктувальні - синє, нагнітальні - червоне, розсільні - сіре, водяні - зелене, інші рідинні - сріблясте.
Випробування апаратів (посудин) тиском повинно бути гідравлічним (із заповненням посудини для фреонових холодильних машин маслом) або пневматичним на такий же пробний тиск сухим інертним газом (азотом чи вуглекислотою) чи сухим повітрям з точкою роси не більше мінус 40 °С. Випробування водою не дозволяється.
Допускається випробування на міцність проводити холодоагентом в апаратах, де можливо створити необхідний тиск холодоагенту шляхом, наприклад, прокачування підігрітої води або іншого теплоносія через випробовуваний апарат.
Балони з холодоагентом повинні зберігатися на спеціальному складі. У машинному відділенні дозволяється зберігати не більше одного балона з фреоном.
Первинне заповнення системи фреоном повинно оформлятися актом (з додатком розрахунку кількості холодоагенту, необхідного для зарядки системи).
Для холодильних машин повної заводської готовності акт про первинне заповнення системи фреоном не складається (за відсутності витоку холодоагенту з машини під час її транспортування).
12 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ У ВИРОБНИЧИХ ХІМІЧНИХ ЛАБОРАТОРІЯХ 12.1 Загальні вимоги
Заводські лабораторії рибообробних підприємств повинні бути розташовані окремо від виробничих і допоміжних приміщень, а цехові лабораторії можна розташовувати безпосередньо в цеху, але ізольовано від виробничих приміщень цеху.
Підлога в лабораторіях повинна мати гладку, неслизьку поверхню, бути зручною для очищення; виконуватися з матеріалів, які стійкі до кислот, лугів, розчинників та інших хімічних речовин.
Стіни лабораторних приміщень повинні бути з вогнестійкого матеріалу, панелі до висоти1,8м повинні бути покриті масляною фарбою або облицювальною плиткою.
У лабораторних приміщеннях, окрім загальної припливно- витяжної вентиляції, повинні бути встановлені витяжні шафи з верхнім і нижнім відсмоктуванням.
Повітрообмін у лабораторії треба розраховувати так, щоб фактичні концентрації отруйних, вибухонебезпечних газів, випарів і пилу в повітрі робочих приміщень не перевищували допустимих концентрацій.
Вимоги безпеки під час роботи в лабораторіях
Швидкість повітря в зоні відкритих на 20-30 см стулок (дверцят) витяжної шафи під час роботи з неотруйними хімічними речовинами повинна бути 0,5-0,7 м/с, а у разі роботи з шкідливими отруйними речовинами -1,-1,2м/с.
Відсмоктувач повітря з витяжної шафи, призначеної для робіт з отруйними речовинами, повинен бути ізольованим від відсмоктувачів інших шаф і вентиляції лабораторних приміщень.
Вимикачі електроламп, штепсельні розетки повинні бути розташовані ззовні витяжної шафи.
Стулки витяжних шаф повинні бути зачинені. За необхідності стулки на час роботи можна піднімати, але не більше ніж на 20-30 см так, щоб у шафі знаходились лише руки.
Внутрішні стінки витяжних шаф повинні бути викладені кислото- і вологостійким облицювальним матеріалом.
Усі роботи, пов’язані з випаровуванням різко пахучих або отруйних речовин (бензол, нітробензол, хлорофіл, сірковуглець, спирти, ефіри), повинні проводитися у витяжній шафі.
Проводити роботи у разі несправної вентиляції не дозволяється.
Робочі столи і витяжні шафи, призначені для робіт з кислотами і лугами, повинні бути покриті антикорозійним матеріалом, а під час роботи з вогнем, вогне- і вибухонебезпечними речовинами повинні бути повністю покриті негорючим матеріалом.
Ширина лабораторних столів повинна бути не менше 0,8 м.
Прохід між столами від меж робочих місць повинен бути не менше1м.
На робочих столах і у витяжних шафах газові та водяні крани необхідно розташовувати поблизу передніх бортів таким чином, щоб унеможливити їх випадкове відкривання.
У газовій мережі лабораторії обов’язково повинен бути загальний кран для швидкого й одночасного відключення всіх пальників, який необхідно встановлювати в доступному місці, віддаленому від місць роботи з вогненебезпечними речовинами. Місце розташування запірного крану повинно бути відомо всім працівникам лабораторії.
Усі газові, водяні та парові крани повинні бути ретельно припасовані і не давати пропусків.
Зливні патрубки раковин повинні мати гідравлічні затвори.
У разі виявлення витоку газу треба негайно закрити запірний кран, а приміщення провітрити.
За умови сильного загазування приміщення роботи в ньому повинні бути припинені, а працівники повинні залишити приміщення.
Перед початком робіт у лабораторії повинна приводитись у дію вентиляція, причому до повного провітрювання приміщення не дозволяється запалювати пальники та інші джерела вогню.
Експлуатація нагрівальних, сушильних та інших лабораторних приладів повинна задовольняти такі вимоги:
муфельні та тигельні печі, електроплитки, електричні бані, електросушильні печі тощо потрібно встановлювати на столах, обшитих металевими листами з азбестовою прокладкою; електронагрівальні прилади повинні бути розташовані на відстані не менше 25 см від стін;
не дозволяється користування несправними електронагрівальними приладами (оголений провід, відсутня штепсельна вилка, спостерігається іскріння тощо);
підключення двох і більше електронагрівальних приладів до однієї штепсельної розетки не дозволяється.
Для підтримання чистоти і забезпечення безпеки робочі місця і витяжні шафи не можна заставляти реактивами, посудом, приладами та іншим лабораторним обладнанням, що не використовується під час проведення даної роботи.
Залишки і відходи хімічних речовин перед злиттям у каналізацію належить нейтралізувати. Зливати в раковину хімічні речовини без попередньої їх нейтралізації не дозволяється.
У приміщеннях лабораторії не дозволяється:
мити підлогу легкозаймистими рідинами;
зберігати ганчірки, рушники, одяг, змочені в легкозаймистих і горючих рідинах;
прибирати у разі запалених пальників;
залишати без нагляду діючі апарати та електроприлади, запалені пальники тощо.
Після закінчення робіт у лабораторії робочі місця повинні бути прибрані, вимкнені всі газові, електричні та інші прилади, припинені хімічні реакції, відключені газ, електроенергія як на робочих місцях, так і на загальних вводах.
У лабораторії повинні розміщуватися справні чергові протигази та засоби індивідуального захисту (далі - ЗІЗ).
У кожній лабораторії повинна бути аптечка з набором необхідних медикаментів.
Щоб уникнути отруєнь, не дозволяється зберігати продукти та їсти в робочих кімнатах лабораторій.
Поводження з хімічними реактивами та їх зберігання
Хімічні реактиви належить зберігати у визначеному, призначеному для кожної речовини місці, в закритих скляних банках або інших посудинах. На кожній посудині повинна бути етикетка з точною назвою речовини та її докладною характеристикою (концентрація, питома вага, чистота тощо).
Зберігання посудин з реактивами без пробок, етикеток або в несправній тарі не дозволяється.
Не дозволяється застосовувати гумові пробки для посудин, які містять речовину, що розчиняє гуму або спричиняє її набухання.
Усі концентровані розчини сірчаної, азотної, соляної, оцтової та інших кислот, а також кристалічний йод, фосфорний ангідрид, азотнокислу мідь та інші легкозаймисті речовини потрібно зберігати у спеціальному скляному посуді з притертими пробками. Під час відкривання цих посудин необхідно дотримуватися обережності.
Зберігати розчини лугів і концентрованих кислот у тонкостінному скляному посуді не дозволяється.
Не дозволяється зберігати в посуді з притертими пробками луги у вигляді міцних розчинів або шматків.
Концентровані кислоти (азотна, сірчана тощо), сильнодіючі реактиви (бром, хлороформ) необхідно зберігати у витяжній шафі під тягою або у спеціально обладнаних вентильованих шафах.
Отруйні хімічні речовини дозволяється зберігати тільки в окремих шафах, що замикаються, суворо дотримуючись спеціальних правил та інструкцій щодо їх зберігання.
Плавикова кислота повинна зберігатися в парафінових бутлях, встановлених у ящики. Простір між стінками і пляшками необхідно засипати тирсою.
Переливати кислоти і луги з бутлів у склянки можна тільки за допомогою сифонів або ручних насосів, що не зазнають корозії.
Місця розливу та застосування отруйних і сильнодіючих речовин повинні бути обладнані місцевою витяжною вентиляцією. У них повинні бути умивальник з милом, чистим ганчір’ям і рушником, спеціальний гідрант з наконечниками, сплющеними на кінці гумового шланга довжиною1м (для миття рук), і фонтанчик для промивання очей.
Зважувати на аналітичних вагах у відкритих посудинах йод, аміак, концентровані кислоти (азотну, соляну, оцтову), що неприємно пахнуть, отруйні та інші легколеткі речовини не дозволяється. Наповнення посудин цими речовинами необхідно виконувати у витяжній шафі.
Під час складання розчинів міцних кислот, лугів, їдких і отруйних речовин необхідно набирати ці речовини тільки піпеткою за допомогою гумової груші, спеціальною автоматичною піпеткою або шприцом.
Будь-які сухі реактиви потрібно відбирати шпателем, склом, ложкою.
Кристалічні луги необхідно розчиняти повільним додаванням до води шматочків речовини, безперервно перемішуючи. Шматки лугу при цьому необхідно брати тільки щипцями, великі шматки їдких лугів розколювати на дрібні у спеціально відведеному місці, попередньо накривши шматок, що розбивається, цупкою матерією (бельтингом).
Особливої обережності необхідно дотримуватися під час приготування розчинів сірчаної кислоти. Її необхідно доливати у воду тонкою цівкою з безперервним перемішуванням. Доливати воду в сірчану кислоту не дозволяється.
Розлиті кислоти і луги належить негайно нейтралізувати, засипати піском, мокрий пісок прибрати і залишки змити водою.
Облитий концентрованими кислотами або лугами одяг необхідно негайно зняти, а тіло обмити водою.
Використаний хімічний посуд, що вміщував кислоти, луги та інші їдкі або отруйні речовини, потрібно звільнити від залишків, попередньо обробити (нейтралізувати) і ретельно вимити.
Під час перевезення, перенесення та виконання інших робіт з кислотами, лугами, легкозаймистими, горючими й отруйними речовинами повинні виконуватися вимоги, викладені в пункті 14.4 цих Правил.
Відпрацьовані кислоти і луги потрібно збирати роздільно у спеціальний посуд і після нейтралізації зливати у каналізацію.
Легкозаймисті та горючі рідини (гас, бензин, толуол, спирти, скипидар, ацетон тощо) повинні зберігатися у спеціальних посудинах з матеріалів, що не горять і не б’ються. Останні повинні зберігатися в металевих шафах, ящиках або вогнестійких коморах у кількості, що не перевищує добову потребу в них.
Ящик з горючими рідинами повинен бути встановлений на підлозі на протилежному від виходу боці і віддалений від джерел відкритого вогню, опалювальних приладів та інших джерел теплового випромінювання.
Загальний запас вогненебезпечних рідин, що одночасно зберігаються в кожному робочому приміщенні лабораторії, повинен визначатися за узгодженням з пожежною охороною в кожному окремому випадку і вказуватися в окремій інструкції.
Усі роботи з легкозаймистими та горючими рідинами повинні виконуватись у витяжній шафі за умови включеної вентиляції й обов’язково вимкнутих газових пальниках і електроприладах.
Концентрувати роботи з вогненебезпечними речовинами в одному місці не дозволяється.
Переганяти та нагрівати низькокиплячі вогненебезпечні речовини (ацетон, бензол, ефіри, спирти тощо) необхідно у колбах з круглим дном, виготовлених з тугоплавкого скла, на банях, заповнених відповідним теплоносієм (водою, маслом), залежно від температури кипіння даної речовини.
Для нагрівання водяних або масляних бань необхідно застосовувати закриті електроплитки, при цьому електропроводи повинні бути захищені м’якими гумовими трубками.
Нагрівання посудин з низькокиплячими вогненебезпечними речовинами на відкритому вогні, а також на всіх електронагрівальних приладах або поблизу відкритого вогню не дозволяється.
Необхідно постійно стежити за тим, щоб апаратура, що застосовується для нагріву легкозаймистих і горючих речовин, не давала іскор.
Якщо об’єм легкозаймистої речовини перевищує 0,5 л, необхідно під нагрівальний прилад ставити посудину достатньої місткості, щоб запобігти розлиттю рідини в разі аварії.
Речовини, що легко віддають свій кисень, не можна нагрівати, розтирати, необережно змішувати з горючими речовинами, тому що це може призвести до їх самозаймання або вибуху.
Посудини, в яких зберігались або проводились роботи з горючими або отруйними речовинами, після закінчення роботи повинні бути ретельно промиті.
Пролиті отруйні речовини слід негайно знешкоджувати шляхом їх нейтралізації з наступною ретельною промивкою цих місць водою.
У разі пролиття вогне- і вибухонебезпечної рідини необхідно вимкнути всі газові пальники, нагрівальні прилади та знеструмити приміщення лабораторії.
Горючі або отруйні речовини після проведення аналізів необхідно збирати у спеціальну тару, яка герметично закривається і видаляється в кінці робочого дня з лабораторії для регенерації або знищення. Виливати без попередньої обробки горючі і отруйні речовини в каналізацію не дозволяється.
Вимоги безпеки під час роботи зі скляним посудом
Щоб уникнути травмування працівників під час різання скляних трубок, збирання та розбирання приладів і деталей, виготовлених із скла, необхідно додержуватися безпечних методів праці та обережності.
Не дозволяється користуватися надбитим або тріснутим лабораторним посудом.
Скляні трубки належить ламати тільки після надрізу їх напилком або спеціальним ножем для різки скла. Кінці трубок для запобігання від порізів рук необхідно обгортати рушником.
Гострі краї скляних трубок повинні бути оправлені або згладжені напилком. Під час збирання скляних приладів або окремих їх частин слід застосовувати еластичні з’єднання і прокладки. Особливо ретельний захист приладів і скляних деталей потрібен у місцях кріплення їх на металевих кільцях штативів або в держаках.
Скляний посуд зі звичайного скла не дозволяється нагрівати на відкритому вогні без азбестової сітки. Такий посуд належить обережно ставити на керамічну, металеву та цементну поверхню.
13 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ВАНТАЖОПІДЙОМНОГО І ТРАНСПОРТНОГО УСТАТКУВАННЯ, МАШИН І МЕХАНІЗМІВ 13.1 Вантажопідйомні машини і механізми
Під час встановлення, реєстрації, діагностування, прийняття в експлуатацію та роботи вантажопідйомних і транспортних машин, механізмів й устаткування (вантажопідіймальних кранів, електричних візків, ручних й електричних тельферів, лебідок тощо) повинні виконуватися вимоги Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.08.2002 № 409 (ДНАОП 0.00-1.03-02), СНиП ІІІ-4-80* „Техника безопасности в строительстве”, затверджених постановою Державного будівельного комітету СРСР від 09.06.80 № 82 (вид. 1989 р., із змінами та доповненнями).
Щойно встановлювані вантажопідйомні машини, їх знімні вантажозахоплювальні пристосування, на які поширюються вимоги ДНАОП 0.00-1.03-02, до пуску в роботу повинні пройти повне технічне діагностування, а вантажопідйомні машини, що знаходяться в роботі, повинні проходити повне і часткове періодичні технічні діагностування.
Електричне обладнання вантажопідйомних і транспортних машин і устаткування, його монтаж, електропостачання та заземлення повинні відповідати ПУЕ.
Вантажопідйомні машини, що знаходяться в роботі, повинні мати написи, що вказують реєстраційний номер, вантажопідйомність, дату наступного випробування.
Вантажопідйомні та транспортні машини (крани, вантажні електричні візки, талі, лебідки тощо) повинні застосовуватися під час підйому та переміщення лише тих вантажів, вага яких не перевищує вантажопідйомність машини.
Вантажопідйомні машини з електричним приводом повинні бути обладнані кінцевими вимикачами для автоматичної зупинки механізму підйому вантажозахоплювального пристосування та стріли перед підходом їх до упору; механізму пересування вантажопідйомної машини, її візка, якщо швидкість їх переміщення перед підходом до упорів може перевищити допустиму; механізму пересування портального крана, що має кабельний барабан, під час змотування кабеля тощо.
Електрична схема управління електродвигуном вантажопідйомної машини повинна унеможливлювати самозапуск електродвигунів після відновлення подачі напруги живлення машини.
Вантажопідйомні машини, керовані з кабіни або з пульта дистанційного управління, повинні мати звуковий сигнальний прилад, звук від якого добре чути в місцях підйому й опускання вантажу.
Апарати управління вантажопідйомною машиною повинні виконуватися і встановлюватися таким чином, щоб управління було зручним і не заважало стеженню за вантажозахоплювальним пристосуванням і вантажем, а напрямок руху рукояток важелів і маховиків був раціональним.
Пускові апарати ручного управління вантажопідйомних машин, керованих з підлоги, повинні мати пристрої для самоповернення в нульове положення. Апарати управління цих машин повинні підвішуватися на сталевому тросику такої довжини, що дозволяла б працівнику, який керує механізмом, перебувати на безпечній відстані від піднятого вантажу.