Водопровідні та каналізаційні мережі
Роботодавець зобов’язаний систематично контролювати санітарний та технічний стан водопровідних і каналізаційних мереж.
Для запобігання попаданню забруднювальних речовин у мережу виробничої каналізації технологічні процеси потрібно проводити відповідно до регламентів та іншої техніко-експлуатаційної документації, затвердженої в установленому порядку.
Каналізація для відведення побутових і промислових стоків по всій довжині повинна бути закрита і виконана з вогнетривких матеріалів.
Для нерозповсюдження вогню під час пожежі мережа промислової каналізації повинна бути обладнана гідравлічними затворами.
Для відведення легких газів і пари каналізацію потрібно обладнати вентиляційними стояками.
Для управління розташованими в оглядових колодязях засувками треба користуватися штангою-вилкою або встановлювати виносні штурвали, дистанційні приводи та інші пристрої, що виключають необхідність спускання обслуговувального персоналу до колодязя.
Вимоги безпеки під час роботи в колодязях, камерах і колекторах наведені в пункті 20.3 цих Правил.
Відігрівання замерзлих ділянок трубопроводів повинно проводитися гарячою водою, парою, гарячим піском з додержанням заходів проти опіків.
19 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ВЛАШТУВАННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ СИСТЕМ ОПАЛЕННЯ, ВЕНТИЛЯЦІЇ ТА КОНДИЦІОНУВАННЯ 19.1 Загальні вимоги
Виробничі та допоміжні приміщення берегових рибопереробних підприємств повинні бути обладнані системами опалення, вентиляції та кондиціонування повітря, улаштування й експлуатація яких повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91 „Отопление, вентиляция и кондиционирование”, затверджених постановою Державного комітету СРСР з будівництва та інвестицій від 28.11.91 (із змінами та доповненнями), СНиП 2.04.14-88, ВНТП 35-86 та НАПБ А.01.001-2004.
Рами, кватирки, фрамуги, світлові ліхтарі, двері, тамбури, тенти й обладнання теплових завіс повинні бути в справному стані.
Для відкривання і регулювання фрамуг, вікон, стулок ліхтарів, отворів шахт слід мати зручні пристосування, що обслуговуються з підлоги, або відкривання їх повинно бути механізованим.
Усі металеві повітроводи, трубопроводи та інше обладнання систем опалення та вентиляції приміщень категорій А і Б, а також систем місцевих відсмоктувачів вибухопожежонебезпечних сумішей (речовин) повинні бути заземлені та захищені від статичної електрики.
Опалення та опалювальні системи
Температура повітря в основних опалюваних виробничих приміщеннях повинна підтримуватися згідно з чинними санітарними нормами і правилами.
Ворота, вхідні двері і технологічні отвори повинні бути утеплені. Усі двері повинні мати пристосування для примусового закривання (пружини, пневматичні засувки тощо).
Біля вхідних дверей, а також воріт, через які проводиться транспортування матеріалів та виробів, повинні бути опалювані тамбури або шлюзи. Вхідні двері і прохідні хвіртки з тамбурами не повинні заважати руху транспорту.
За неможливості влаштування тамбурів потрібно передбачити повітряно-теплові завіси.
У разі влаштування системи повітряного опалення з рециркуляцією забирання повітря з приміщень повинно виконуватися з незабруднених зон.
Опалювальні прилади слід улаштовувати і розташовувати так, щоб була змога систематично очищати їх від пилу.
Опалювальні прилади треба загороджувати екранами з вогнетривких матеріалів, забезпечуючи доступ до нагрівальних приладів для їх очищення. Екрани слід установлювати на відстані не менше 0,1 м (у чистоті) від приладів опалення.
У приміщеннях категорій А, Б і В опалювальні прилади систем водяного і парового опалення потрібно передбачати з гладкою поверхнею, що допускає їх легке очищення, і розташовувати на відстані не менше0,1м від поверхні стін. Не дозволяється розташовування опалювальних приладів у нішах.
Як нагрівальні прилади для зарядного приміщення приймаються регістри з гладких труб. Усі з’єднання треба виконувати зварними без нарізних з’єднань. Регулювальна та запірна арматура повинна виноситися за межі приміщення зарядних.
Вентиляція і кондиціонування
Згідно з пунктом 2.12 СНиП 2.04.05-91 системи вентиляції та кондиціонування повинні передбачатися такими, щоб під час їх роботи концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони, на робочих місцях виробничих приміщень і в адміністративно-побутових приміщеннях не перевищувала 30 % граничнодопустимих норм (ГДН).
Викиди (з розсіюванням) в атмосферу системами вентиляції повітря, у якому містяться шкідливі та з неприємним запахом речовини, крізь зосереджені пристрої (труби, шахти, дефлектори) повинні бути такими, щоб концентрація цих речовин не перевищувала ГДК в атмосферному повітрі населених пунктів. Якщо ця вимога не забезпечується, треба передбачати очищення повітря в системах вентиляції.
Місце для забору припливного повітря повинно вибиратися в зоні найменшого забруднення від навколишніх виробничих та вентиляційних викидів. У разі неможливості за місцевими умовами забезпечити забирання повітря з незабрудненої зони припливне повітря повинно попередньо очищатися з тим, щоб після його надходження сумарна кількість газів і пари в робочій зоні не перевищувала ГДК.
Припливне повітря потрібно подавати у виробничі приміщення з постійним перебуванням людей так, щоб повітря не надходило через зони з більшим забрудненням та не порушувало роботи місцевих відсмоктувачів.
Припливно-витяжна вентиляція виробничих приміщень, сполучених між собою, повинна влаштовуватися таким чином, щоб унеможливлювалося надходження шкідливих речовин і неприємних запахів з одних приміщень в інші, де виділення шкідливих речовин відсутнє.
Видалення повітря необхідно передбачати безпосередньо від місць виділення шкідливих речовин або зон найбільшого забруднення повітря у приміщеннях.
В одну загальну витяжну вентиляційну установку не дозволяється об’єднання відсмоктувачів легкоконденсаційних випарів та пилу, а також відсмоктувачів речовин, що можуть під час змішування утворити вибухонебезпечну або отруйну суміш (пари аміаку тощо).
Припливно-витяжну і примусову витяжну вентиляцію потрібно передбачати для приямків глибиною 0,5 м і більше, розташованих у приміщеннях, у яких виділяються шкідливі гази або пара, що важчі за повітря.
Джерела виділення вологи (мийні та рибообробні агрегати, ванни для санобробки банок, дерев’яної тари тощо) повинні бути обладнані місцевими відсмоктувачами для видалення пари і пристосуваннями, що охороняють від бризок та струменів.
Системи вентиляції, кондиціонування повітря і повітронагрівального опалення треба передбачати окремими для кожної групи приміщень, розташованих у межах одного пожежного відсіку.
Аварійну вентиляцію потрібно влаштовувати у виробничих приміщеннях, де можливе раптове надходження великих кількостей шкідливих або горючих газів, пари.
Джерела виділення пилу (просівання сипучих матеріалів, загострення інструменту на наждачних кругах тощо) повинні бути обладнані аспіраційними пристроями або герметизовані.
Обладнання витяжних систем загальнообмінної вентиляції, що видаляють повітря з різким або неприємним запахом, не дозволяється встановлювати у вентиляційних камерах разом з обладнанням припливних систем.
Електродвигуни і вентилятори, розташовані на міжповерхових перекриттях, покриттях, майданчиках і кронштейнах, повинні встановлюватись на спеціальних віброізолювальних основах або віброізоляторах. У разі встановлення електродвигунів і вентиляторів на фундаментах слід передбачати спеціальні вібропоглинальні прокладки.
Вентилятори необхідно з’єднувати з повітропроводами за допомогою м’яких вставок.
Вентиляційні установки повинні розташовуватись у вентиляційних камерах і місцях, доступних для обслуговування.
У разі влаштування вентиляційних установок на покрівлі, останні повинні мати огорожу висотою не менше0,6м, а також можливість виходу обслуговувального персоналу на покрівлю.
Обладнання систем припливної вентиляції, кондиціонування і повітряного опалення, що обслуговують приміщення категорій А і Б, не дозволяється розміщувати в приміщеннях разом з обладнанням витяжної вентиляції та припливно-витяжних систем з рециркуляцією повітря.
Повітроводи, якими переміщуються вибухопожежонебезпечні гази, пара і пил, не дозволяється розміщувати в підвальних приміщеннях та каналах під підлогою.
Кожна вентиляційна система з примусовим спонуканням повинна мати паспорт вентиляційного обладнання, інструкцію з експлуатації, журнал для записів дефектів і неполадок вентиляційного обладнання та щодо проведених ремонтних робіт.
Після монтажу або після реконструкції перед пуском вентиляційних установок повинні проводитися їх випробування зі складанням відповідного акта.
Не дозволяється робота технологічного обладнання у вибухопожежонебезпечних приміщеннях у разі несправних або відключених пиловідсмоктувальних, пиловловлювальних та інших пристроях систем вентиляції.
Періодично, але не рідше одного разу на рік, повинен виконуватися аналіз на вміст шкідливих пари, газів і пилу в цехах з випуску харчової продукції, коптильному і механічному цехах.
20 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ВИКОНАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ РОБІТ 20.1 Загальні вимоги безпеки
Для виконання робіт з підвищеною небезпекою роботодавець наказом по підприємству встановлює відповідальних осіб за їх безпечне проведення.
На підприємстві повинен бути розроблений перелік робіт з підвищеною небезпекою, що проводяться з оформленням наряду-допуску, а також список осіб, які можуть видавати наряди-допуски на виконання цих робіт.
Перед початком робіт працівник, відповідальний за їх проведення, повинен:
особисто оглянути місце робіт, визначити умови, у яких вони виконуватимуться, та забезпечити підготовку до роботи;
перевірити надійність відключення від діючих комунікацій ємностей, резервуарів, трубопроводів, камер та наявність заходів, що унеможливлюють їх підключення під час перебування в них працівників;
виконати відповідними приладами аналіз повітря всередині ємностей, резервуарів, камер, колодязів, шахт і переконатися, що вміст вибухонебезпечних і токсичних речовин не перевищує дозволених нормами величин;
перевірити технічний стан засобів індивідуального захисту,
рятувального спорядження, а також пристроїв і механізмів для підняття та спуску людей;
докладно проінструктувати працівників щодо характеру робіт і заходів безпеки на об’єкті, де вони будуть виконуватися.
Роботи повинні виконуватися:
усередині каналізаційних камер і колодязів, ємностей, резервуарів - бригадою не менше 3 осіб;
у силосах, шахтах - бригадою не менше 4 осіб.
Спуск працівника в ємність, резервуар, камеру, колодязь, шахту повинен виконуватися в запобіжному поясі з рятувальною вірьовкою з обов’язковою присутністю працівника, відповідального за ведення робіт, та спостерігача, який страхує.
Доручати спостерігачу виконання іншої роботи до виходу працівника з ємності, резервуара, шахти, камери, колодязя на поверхню не дозволяється.
Під час перебування працівника всередині ємності, резервуара, камери, колодязя, шахти вільний кінець рятувальної вірьовки повинен тримати один із спостерігачів.
У разі погіршення стану здоров’я працівника, який спустився в колодязь, шахту, резервуар або іншу ємність, його необхідно терміново підняти наверх, використовуючи необхідні для цього пристосування і засоби захисту, та надати потерпілому необхідну допомогу.
Під час роботи в ємностях з недостатнім обміном повітря та за наявності в них шкідливих речовин працівник перед спуском повинен надіти шланговий протигаз.
Гофрований шланг протигаза повинен виходити назовні ємності не менше ніж на 2 м. Забірний патрубок шланга повинен закріплюватися в зоні чистого повітря без перегинань, скручувань або затискань якимось предметом.
Для освітлення під час роботи всередині ємностей повинні застосовуватися переносні світильники напругою не вище 12 В. У ємностях, де за умовами виробництва є або можуть бути вибухонебезпечні речовини (випари, гази, рідини), а також у каналізаційних камерах, колодязях повинні використовуватися переносні світильники тільки у вибухобезпечному виконанні.
Під час виконання робіт, пов’язаних з подачею зверху деталей, матеріалів та інших предметів, що можуть завдати в разі їх падіння травму, працівники, що перебувають усередині ємностей, колодязів, шахт, повинні забезпечуватися захисними касками, а в окремих випадках тимчасово виводитися з цих ємностей.
Роботи всередині ємностей, резервуарів, у камерах, колодязях, де є або можуть з’явитися легкозаймисті та вибухонебезпечні речовини (випари, гази, рідини), повинні проводитися інструментом, що виключає іскроутворення.
Після закінчення робіт усередині ємності, резервуару, трубопроводу, камери, колодязя, шахти працівник, відповідальний за проведення робіт, повинен особисто перевірити відсутність там людей, а також інвентарю та інструментів, дати письмовий дозвіл на зняття заглушок, установлених на комунікаціях, на закриття люків та включення об’єкта в роботу. Ємності, резервуари, камери, у яких проводитимуться роботи, повинні бути виведені з експлуатації, звільнені від продуктів, речовин, відключені від усіх комунікацій шляхом установлення заглушок, очищені, промиті водою і, за потреби, пропарені, охолоджені, провентильовані.
Електроприводи всіх механізмів, робочі органи яких містяться в ємностях, апаратах, повинні бути знеструмлені та відключені від електродвигунів шляхом зняття запобіжників з вивішуванням попереджувальних плакатів.
Роботи всередині технологічних апаратів і ємностей повинні виконуватися переважно вдень. За потреби проведення робіт уночі повинні розроблятися додаткові заходи безпеки та отриманий спеціальний дозвіл.
Спуск працівника у відкриту ємність повинен проводитися по переносній драбині, що має зверху крюки для зачіплювання за край ємності.
Доступ працівників у середину ємностей, що мають верхні та нижні люки, повинна здійснюватися тільки через нижній люк.
Тривалість перебування працівника всередині ємності та тривалість його відпочинку встановлюється інструкцією з виконання робіт усередині ємності залежно від умов виконуваних робіт. Під час роботи із застосуванням протигаза тривалість одноразового перебування працівника в ємності не повинна перевищувати20хвилин із наступним20-хвилинним відпочинком на свіжому повітрі.
Приміщення та резервуари, де виконуються роботи з нанесення захисних покриттів, повинні безперервно вентилюватися. Вентилятор, що використовується для видалення вибухонебезпечних випарів, повинен бути у вибухозахищеному виконанні.
За необхідності виконання робіт усередині ємності в разі температури вище +30 °С (під час ліквідації аварії) повинні вживатися додаткові заходи безпеки - безперервне обдування свіжим повітрям, використання теплоізолювальних костюмів і взуття, перерви в роботі тощо.
У разі температур від +40 °С до +50 °С час перебування одного працівника в ємності не повинен перевищувати20хвилин з наступним відпочинком понад20хвилин.
Перед ремонтом трубопроводів повинно бути проведено відключення ремонтованої ділянки трубопроводу (спуск у ньому тиску та видалення води, пари, повітря тощо). На вентилях і засувках, що роз’єднують відповідні ділянки трубопроводів, повинні бути вивішені плакати „Не включати - працюють люди”.
Під час тривалого ремонту, а також за умови недостатньої щільності арматури ремонтована ділянка повинна відокремлюватися заглушками.
Проводити очищення ємностей, резервуарів і трубопроводів від мастил їх випалюванням не дозволяється.
Вимоги безпеки під час проведення робіт у каналізаційних камерах і колодязях
Роботи всередині каналізаційних камер і колодязів повинні вестися згідно зі СНиП 2.04.01-85 та СНиП 2.04.03-85 тільки за нарядами- допусками і повинні бути узгоджені під підпис з начальниками цехів, що технологічно пов’язані з камерою, колодязем, у яких виконуватимуться роботи.
Бригада для роботи в каналізаційних колодязях, камерах і колекторах повинна бути забезпечена всім необхідним інвентарем.
До робіт, пов’язаних зі спусканням у камеру чи колодязь, допускається бригада у складі не менше трьох осіб: одна для роботи в камері, колодязі; друга для роботи на поверхні; третя спеціально для нагляду і надання необхідної допомоги у разі небезпеки, що загрожує працівникові в камері, колодязі.
Перед спусканням працівника в колодязь або камеру необхідно:
перевірити наявність скоб та міцність їх закріплення;
переконатися у відсутності сторонніх предметів;
провести перевірку повітря на наявність газу (метан, двоокис вуглецю тощо) газоаналізатором.
До повного видалення газу спускання працівника в колодязь або камеру не дозволяється. Повне видалення газу повинно бути встановлене повторною перевіркою.
Якщо газ із колодязя або камери не може бути повністю видалений, спускання працівника в них дозволяється тільки в ізолювальному протигазі із шлангом, який виходить на 2 метри в бік від лазу. Нагляд у цьому випадку за працівником у колодязі, камері та за шлангом повинен здійснюватися безпосередньо бригадиром або майстром.
Незалежно від результату перевірки на газ спускання працівника в колодязь або камеру без запобіжного пояса з вірьовкою на2м довше за глибини камери чи колодязя не дозволяється.
Під час робіт у колекторах бригада повинна складатися із 5 осіб: одна в колекторі; по одному спостерігачу в колодязях, між якими проводиться робота; по одному працівнику на поверхні цих колодязів для підтримання зв’язку з працівником, який перебуває в колекторі, та для подання йому допомоги у разі небезпеки. Спостерігачі в колодязях повинні бути споряджені ізолювальними протигазами із шлангами, працівник у колекторі - кисневим приладом, акумуляторним ліхтарем напругою 12 В та лампою.
У разі виконання робіт у шланговому протигазі працівник повинен через кожні20хвилин виходити на поверхню для20-хвилинного відпочинку.
Бригада працівників повинна бути забезпечена аптечкою з необхідним набором медикаментів. Організація технологічних процесів та обладнання робочих місць для виконання зварювальних і різальних робіт, паяння (лудження), наплавлення повинні відповідати вимогам НАПБ А.01.001-2004, ГОСТ 12.3.003-86* „ССБТ. Работы электросварочные. Требования безопасности”, затвердженого та введеного в дію постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 19.12.88 № 4072 (із змінами та доповненнями) та Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об’єктах, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05.06.2001 № 255, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.06.2001 за № 541/5732 (ДНАОП 0.00-5.12-01).
Вогневі роботи на діючих вибухопожежонебезпечних об’єктах допускаються у виняткових випадках, якщо ці роботи неможливо проводити в спеціально відведених для цієї мети постійних місцях. Роботодавець чи керівник структурного підрозділу, де проводяться вогневі роботи на тимчасових місцях, зобов’язаний оформити наряд-допуск на проведення цих робіт.
Вогневі роботи необхідно виконувати в світлий час доби.
Під час зварювання та різання великих деталей, балок, ферм, станин тощо повинні вживатися заходи для запобігання падінню відрізаних частин на працівників. Різати листовий матеріал необхідно на столах розмірами не менше ніж матеріал, що розрізується.
Проходи між зварювальними трансформаторами, генераторами, а також проходи з кожного боку стола або стелажа мають забезпечувати зручність транспортування виробів, виконання робіт, безпеку праці та бути не менше1м.
Дільниці, де систематично проводять зварювання виробів масою понад20 кг, необхідно обладнувати підіймально-транспортними механізмами відповідної вантажопідйомності.
У разі неможливості забезпечення допустимої концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони засобами місцевої вентиляції необхідно використовувати респіратори та протигази.
Зварювальні роботи в ємностях належать до категорії робіт з підвищеною небезпекою, на які повинен видаватись наряд-допуск.
Під час роботи в особливо небезпечних приміщеннях, а також колодязях, тунелях, резервуарах, цистернах тощо електрозварювальна установка повинна мати електричне блокування, що забезпечує автоматичне ввімкнення зварювального ланцюга в разі доторкання електрода до виробу, що зварюється, й автоматичне вимкнення зварювального ланцюга на холостому ходу або зниження напруги у зварювальному ланцюзі до 12 В.
Перед зварюванням як внутрішніх, так і зовнішніх швів ємностей (цистерн, баків, бочок), у яких містилися рідке паливо, легкозаймисті рідини та шкідливі речовини тощо, необхідно проводити їх ретельне очищення і промивання гарячим розчином каустичної соди або пропарювання „гострою” парою з подальшим просушуванням до повного видалення слідів вибухопожежонебезпечних рідин і газів.
Не дозволяється проводити зварювання трубопроводів і резервуарів, що перебувають під тиском, незалежно від того, яким газом або рідиною вони заповнені.
У місцях електрозварювальних робіт повинна бути постійна (природна або штучна) вентиляція, у разі роботи в приміщенні - витяжна вентиляція для запобігання отруєнню шкідливими газами, що утворюються під час зварювання металів.
Під час проведення електрозварювальних робіт необхідно:
зберігати легкозаймисті та вогненебезпечні матеріали на відстані не