допомогою спеціальних приладів. Перевіряти акумуляторну батарею
коротким замиканням не дозволяється.
Заряджання акумуляторних батарей повинно проводитися тільки з відкритими пробками і включеною вентиляцією.
Припливно-витяжна вентиляція зарядної повинна включатися перед початком заряджання батарей і відключатися після повного видалення газів, але не раніше ніж через 1,5 години після закінчення заряджання.
Вентиляція зарядного відділення повинна блокуватися з зарядним пристроєм так, щоб зарядний струм не подавався до акумуляторних батарей у разі непрацюючої вентиляції.
Для огляду акумуляторних батарей необхідно користуватися переносними світильниками у вибухобезпечному виконанні напругою не більше 42 В.
В одному приміщенні не дозволяється спільно зберігати і заряджати кислотні та лужні акумуляторні батареї.
Ремонт акумуляторних батарей повинен проводитися тільки на робочих місцях, обладнаних місцевою витяжною вентиляцією.
На акумуляторній дільниці повинні бути умивальник, мило, вата в упаковці, рушник і закриті ємності з нейтралізуючим кислоту розчином питної соди (5-10 % концентрації для шкіри тіла і 2-4 % концентрації для очей).
Під час експлуатації лужних акумуляторів нейтралізуючим розчином повинен бути розчин борної кислоти (5-10 % концентрації для шкіри тіла і 2-4 % концентрації для очей).
В акумуляторній повинні знаходитися аптечки з медикаментами і матеріалами, необхідними для надання першої допомоги.
На вхідних дверях в акумуляторну дільницю необхідно прикріплювати знаки безпеки „Курити заборонено”, а на дверях зарядного відділення - „Вхід заборонено”, „Користуватися відкритим вогнем
заборонено”.
У приміщеннях акумуляторної дільниці не дозволяється зберігати продукти харчування і приймати їжу.
17 СИСТЕМИ АВТОМАТИЗАЦІЇ, СИГНАЛІЗАЦІЯ ТА ЗВ’ЯЗОК
Монтаж і експлуатація систем контролю й автоматизації в морських рибних портах повинні виконуватися з урахуванням вимог „Инструкции по проектированию электроустановок, систем автоматизации технологического оборудования” (ВСН 205-84), ДБН В.2.5-13-98 „Інженерне обладнання будинків і споруд. Пожежна автоматика будинків і споруд”, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 28.10.98 № 247, Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 № 126, зареєстрованих у Міністерстві юстиції
України 04.11.2004 за № 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004), СНиП 3.05.07-85 „Системы автоматизации”, затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 18.10.85 № 175
(із змінами та доповненнями), та ПУЕ.
Конструкція, виконання, спосіб встановлення і клас ізоляції приладів, апаратів та інших засобів автоматизації повинні відповідати умовам навколишнього середовища і номінальній напрузі мережі.
Система електроживлення контрольно-вимірювальних приладів і засобів автоматизації повинна забезпечувати необхідну надійність живлення, а також зручність і безпеку експлуатації.
Проведення ремонтних і монтажних робіт у системах автоматизації і контрольно-вимірювальних приладах на діючих агрегатах повинно виконуватися після обов’ язкового відключення їх від електромережі тільки за дозволом начальника даної виробничої дільниці.
Вимірювання і регулювання технологічних параметрів (витрата, температура, тиск тощо) повинні здійснюватися контрольно- вимірювальними приладами та регуляторами, що пройшли своєчасну перевірку.
Не дозволяється застосування несправних контрольно- вимірювальних приладів, а також приладів із строком перевірки, що минув.
Виконавчі механізми автоматичних регуляторів слід піддавати випробуванню разом із технологічною арматурою і комунікаціями.
У разі управління електродвигунами виконавчих механізмів і електроприводів (засувок, вентилів тощо) із кількох місць чи за наявності кількох видів управління (автоматичного, дистанційного, місцевого) повинні бути передбачені ключі вибору режиму, що унеможливлюють пуск електродвигунів із кількох місць.
Морські рибні порти повинні забезпечуватися засобами зв’язку, що призначаються для обслуговування внутрішніх контактів у межах порту на його території та акваторії, а також для зовнішнього зв’язку.
18 УЛАШТУВАННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ СИСТЕМ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ І ТЕПЛОТЕХНІЧНИХ УСТАНОВОК 18.1 Загальні вимоги
Улаштування та експлуатація систем теплопостачання, теплотехнічних установок і об’ єктів газового господарства повинні відповідати вимогам НПАОП 0.00-1.07-94, НПАОП 0.00-1.08-94, НПАОП 0.00-1.11-98, НАПБ А.01.001-2004, ДБН В.2.5-20-2001 „Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні мережі та споруди. Г азопостачання”, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.04.2001 № 101, СНиП ІІ-35-76 „Котельные установки”, затверджених постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР у справах будівництва від 31.12.76 № 229 (із змінами та
доповненнями), СНиП 2.04.07-86 „Тепловые сети”, затверджених
постановою Державного будівельного комітету СРСР від 30.12.86 № 75
(із змінами та доповненнями), СНиП 2.04.14-88, СНиП ІІ-89-80.
Устаткування, посудини та трубопроводи, що працюють під тиском і з гарячою водою, повинні оснащуватися необхідними контрольно- вимірювальними приладами, запірною та регулювальною арматурою і пристроями, засобами захисту, автоматики і сигналізації.
Перед випробуванням трубні лінії необхідно продувати стисненим повітрям. Трубопроводи для пари та води допускається продувати робочим агентом.
Перевірку трубних ліній та посудин на міцність і щільність (герметичність) слід виконувати гідравлічними або пневматичними випробуваннями за умови відключеного устаткування.
Не дозволяється проводити ремонтні роботи на трубопроводах і обладнанні, що знаходяться під тиском рідин, пари і газів.Траси, способи прокладання та конструкція теплових мереж повинні відповідати вимогам СНиП ІІ-89-80 і СНиП 2.04.07-86.
Камери для обслуговування підземних трубопроводів повинні мати не менше двох люків із драбинами або скобами.
Для прокладання теплових мереж над землею застосування горючих теплоізоляційних матеріалів не допускається.
Кількість і розміщення арматури, засобів вимірювання, автоматики і захисту повинні бути передбачені з урахуванням умов безпечного обслуговування і ремонту.
Трубопровід, розрахунковий тиск якого нижчий від тиску джерела, що живить його, повинен мати редукційний пристрій з манометром і запобіжним клапаном, які встановлюються з боку меншого тиску.
Редукційні і редукційно-охолоджувальні пристрої повинні мати автоматичне регулювання тиску і температури пари.
Манометри повинні встановлюватись так, щоб їхні показання було чітко видно обслуговуючому персоналу.
Запобіжні клапани повинні мати відвідні трубопроводи, що захищають персонал від опіків у разі їх спрацювання.
Перед ремонтом трубопроводів повинно бути проведено відключення дільниці трубопроводу, що ремонтується (спуск у ній тиску і видалення води, пари, повітря тощо). На вентилях і засувках, що роз’єднують відповідні ділянки трубопроводів, повинні бути вивішені плакати „Не включати - працюють люди”.
На гарячих трубопроводах під час роз’єднання фланців для запобігання можливим опікам парою або гарячою водою слід стежити за тим, щоб дренажі на ділянках трубопроводу, що ремонтується, були відкриті; у разі закритих дренажів проводити ремонт на трубопроводах не дозволяється.
Трубопроводи, на яких сталися розриви або порушення герметичності, слід негайно відключити від теплової мережі.
Під час тривалого ремонту, а також у разі недостатньої щільності арматури, ділянка, що ремонтується, повинна відокремлюватися заглушками.
Вирви з гарячою водою після розривів трубопроводів повинні своєчасно обгороджуватися.
19 УЛАШТУВАННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ СИСТЕМ ВОДОПОСТАЧАННЯ І КАНАЛІЗАЦІЇ
Будівництво та експлуатація систем водопостачання і каналізації морських рибних портів повинно виконуватись з урахуванням вимог СНиП 2.04.01-85 „Внутренний водопровод и канализация зданий”,
затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 10.04.85 № 169 (із змінами та доповненнями), СНиП 2.04.02-84
„ Водоснабжение. Наружные сети и сооружения”, затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 27.07.84 № 123
(із змінами та доповненнями), СНиП 2.04.03-85 „Канализация. Наружные сети и сооружения”, затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 21.05.85 № 71 (із змінами та доповненнями),
СНиП 3.05.04-85* „Наружные сети и сооружения водоснабжения и канализации”, затверджених постановою Державного будівельного комітету СРСР від 31.05.85 № 73 (вид. 1990 р., із змінами та доповненнями),
СанПиН 4631-89, НАПБ А.01.001-2004.
Об’єднання мереж господарсько-питного водопроводу з мережами водопроводів, що подають воду непитної якості, не допускається.
Каналізація для відведення побутових і промислових стоків по всій довжині повинна бути закритою і виконаною з вогнетривких матеріалів.
Для управління розташованими в оглядових колодязях засувками слід користуватися штангою-вилкою або встановлювати виносні штурвали, дистанційні приводи та інші пристрої, що виключають необхідність спускання обслуговуючого персоналу до колодязю.
Відігрівання замерзлих ділянок трубопроводів повинно проводитися гарячою водою, парою, гарячим піском з додержанням заходів проти опіків.
20 УЛАШТУВАННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЯ СИСТЕМ ОПАЛЕННЯ, ВЕНТИЛЯЦІЇ ТА КОНДИЦІОНУВАННЯ
Виробничі та допоміжні приміщення морських рибних портів повинні бути обладнані системами опалення, вентиляції та кондиціонування повітря, влаштування й експлуатація яких повинні відповідати вимогам СНиП 2.04.05-91 „Отопление, вентиляция и кондиционирование”, затверджених постановою Державного комітету СРСР з будівництва та інвестицій від 28.11.91 (із змінами та доповненнями), СНиП 2.04.14-88 та НАПБ А.01.001-2004.
Рами, кватирки, фрамуги, світлові ліхтарі, двері, тамбури, тенти і обладнання теплових завіс повинні бути у справному стані.
Для відкривання і регулювання фрамуг, вікон, стулок ліхтарів, отворів шахт слід мати зручні пристосування, що обслуговуються з підлоги, або відкривання їх повинно бути механізованим.
Усі металеві повітроводи, трубопроводи та інше обладнання систем опалення та вентиляції приміщень категорій А і Б, а також систем місцевих відсмоктувачів вибухопожежонебезпечних сумішей (речовин) повинні бути заземлені та захищені від статичної електрики.
Місце для забору припливного повітря повинно вибиратися в зоні найменшого забруднення від навколишніх виробничих та вентиляційних викидів. У разі неможливості за місцевими умовами забезпечити забирання повітря з незабрудненої зони припливне повітря повинно попередньо очищатися з тим, щоб після його надходження сумарна кількість газів і пари в робочій зоні не перевищувала допустимих концентрацій.
Припливне повітря слід подавати у виробничі приміщення з постійним перебуванням людей так, щоб повітря не надходило через зони з великим забрудненням та не порушувало роботу місцевих відсмоктувачів.
Припливно-витяжна вентиляція виробничих приміщень, сполучених між собою, повинна улаштовуватися таким чином, щоб була виключена можливість надходження шкідливих речовин і неприємних запахів з одних приміщень в інші, де виділення шкідливих речовин відсутнє.
Видалення повітря необхідно передбачати безпосередньо від місць виділення шкідливостей або зон найбільшого забруднення повітря у приміщеннях.
В одну загальну витяжну вентиляційну установку не дозволяється об’ єднання відсмоктувачів легкоконденсаційних випарів та пилу, а також відсмоктувачів речовин, що можуть під час змішування утворити вибухонебезпечну або отруйну суміш (пари аміаку та інші).
Не допускається встановлювати у вентиляційних камерах разом з обладнанням припливних систем обладнання витяжних систем загальнообмінної вентиляції, що видаляють повітря з різким або неприємним запахом.
Вентилятори необхідно з’єднувати з повітропроводами за допомогою м’яких вставок.
Вентиляційні установки повинні розміщуватись у вентиляційних камерах і місцях, доступних для обслуговування.
Не дозволяється перетинання повітроводів газопроводами, кабелями, електропроводкою і каналізаційними трубопроводами.
21 ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ВИКОНАННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ РОБІТ 21.1 Загальні вимоги безпеки
На кожному виробництві морського рибного порту, виходячи зі специфіки та виду виконуваних робіт, необхідно складати та затверджувати перелік робіт із підвищеною небезпекою, що виконуються за нарядами-допусками, і списки працівників, які мають право на видачу нарядів-допусків.
На роботи з підвищеною небезпекою необхідно розробити технологічні карти та забезпечити їх виконання.
Роботи з огляду, очищення і ремонту всередині технологічних ємностей, резервуарів, трубопроводів, камер, колодязів і шахт, в яких за умовами виробництва можуть бути шкідливі, отруйні та вибухонебезпечні речовини, повинні проводитися тільки за нарядами-допусками.
Адміністрацією порту видається завдання працівнику, відповідальному за виконання робіт усередині ємностей, резервуарів, трубопроводів, камер, колодязів, шахт.
Перед початком робіт працівник, відповідальний за їх проведення, повинен:
особисто оглянути місце роботи, визначити умови, в яких вона буде виконуватися, та забезпечити підготовку до роботи;
перевірити надійність відключення від діючих комунікацій ємностей, резервуарів, трубопроводів, камер та наявність заходів, що унеможливлюють їх підключення під час перебування в них працівників;
виконати відповідними приладами аналіз повітря всередині ємностей, резервуарів, камер, колодязів, шахт і переконатися, що вміст вибухонебезпечних і токсичних речовин не перевищує дозволених нормами величин;
перевірити наявність та технічний стан необхідних засобів індивідуального захисту, рятувального спорядження, а також пристроїв і механізмів для підняття та спуску людей;
докладно проінструктувати працівників про характер робіт і заходи безпеки на об’ єкті, де вони будуть виконуватися.
Роботи повинні виконуватися:
усередині ємностей, резервуарів - бригадою не менше 3 чоловік;
у силосах, шахтах - бригадою не менше 4 чоловік;
у каналізаційних камерах і колодязях - бригадою не менше 3 чоловік.
У випадку великих розмірів трубопроводів, значної кількості опадів, інтенсивності руху на проїздах тощо склад бригади повинен бути збільшений.
Спуск працівника в ємність, резервуар, камеру, колодязь, шахту повинен виконуватися в запобіжному поясі з рятувальною вірьовкою з обов’язковою присутністю працівника, відповідального за ведення робіт, та спостерігача, що страхує.
Доручати спостерігачеві виконання іншої роботи до виходу працівника з ємності, резервуара, шахти, камери, колодязя на поверхню не дозволяється.
Під час перебування працівника всередині ємності, резервуара, камери, колодязя, шахти вільний кінець рятувальної вірьовки повинен тримати один із спостерігачів.
Якщо працівник, що спустився в колодязь, шахту, резервуар або іншу ємність, відчув погіршення здоров’я, спостерігачі повинні терміново підняти його наверх із використанням необхідних пристосувань і засобів захисту та надати потерпілому необхідну допомогу.
Під час роботи в ємностях із недостатнім обміном повітря та за наявності в них шкідливих речовин працівник перед спуском повинен надіти шланговий протигаз. Гофрований шланг протигаза повинен виходити назовні ємності не менше ніж на 2 м. Забірний патрубок шланга повинен закріплюватися в зоні чистого повітря без перегинань, скручувань або затискань якимось предметом.
Робота в резервуарах, котлах та інших теплових апаратах, що мають температуру повітря вище +50 °С, а в колодязях вище +40 °С не дозволяється.
Для освітлення під час роботи всередині ємностей повинні застосовуватися переносні світильники напругою не вище 12 В. В ємностях, де за умовами виробництва знаходилися або можуть знаходитися вибухонебезпечні речовини (випари, гази, рідини), а також у каналізаційних камерах, колодязях повинні використовуватися переносні світильники тільки у вибухобезпечному виконанні.
Під час виконання робіт, пов’язаних з подачею зверху деталей, матеріалів та інших предметів, що можуть нанести у разі їх падіння травму, працівники, які перебувають усередині ємностей, колодязів, шахт, повинні забезпечуватися захисними касками, а в окремих випадках - тимчасово виводитися з них.
Роботи всередині ємностей, резервуарів, у камерах, колодязях, де є вірогідність появи легкозаймистих та вибухонебезпечних речовин (випарів, газів, рідин), повинні проводитися інструментом, що виключає іскроутворення. Різальний інструмент повинен густо змащуватися консистентними мастилами.
Відкритий колодязь, заглиблений резервуар, шахта, інші тимчасові отвори повинні бути обов’язково огороджені бар’єром або перилами по всьому периметру, а також позначені: вдень - переносною триногою з відповідним знаком, а вночі, крім того, ще й червоним ліхтарем. Робота біля відчинених колодязів, заглиблених резервуарів, шахт, що не мають огорожі, не дозволяється.
Після закінчення робіт усередині ємності, резервуару, трубопроводу, камери, колодязя, шахти працівник, відповідальний за проведення робіт, особисто перевіряє відсутність там людей, а також інвентарю та інструментів, крім того у письмовій формі дозволяє зняття заглушок, установлених на комунікаціях, закриття люків та включення об’єкта в роботу.
Вимоги безпеки під час проведення робіт в ємностях, резервуарах, трубопроводах
Ємності, резервуари, камери, в яких будуть проводитися роботи, повинні бути виведені з експлуатації, звільнені від продуктів, речовин, відключені від усіх комунікацій шляхом встановлення заглушок, очищені, промиті водою і, за необхідності, пропарені, охолоджені, провентильовані.
Приводи всіх механізмів, робочі органи яких знаходяться в ємностях, апаратах, повинні бути знеструмлені та відключені від електродвигунів шляхом зняття запобіжників із вивішуванням попереджувальних плакатів.
Роботи всередині технологічних апаратів і ємностей повинні виконуватися переважно вдень. У разі необхідності проведення робіт уночі повинні розроблятися додаткові заходи безпеки та одержано спеціальний дозвіл.
Спуск працівника у відкриту ємність повинен проводитися по переносній драбині, що має зверху гаки для зачіплювання за край ємності.
Доступ працівників усередину ємностей, що мають верхні та нижні люки, має здійснюватися тільки через нижній люк.
Тривалість перебування працівника всередині ємності та тривалість його відпочинку встановлюється інструкцією з виконання робіт усередині ємності залежно від умов виконуваних робіт. Під час роботи з застосуванням протигаза тривалість одноразового перебування працівника в ємності не повинна перевищувати20хвилин із наступним20хвилинним відпочинком на свіжому повітрі.
Приготування мийних і дезінфекційних розчинів та захисних покрить повинно виконуватися в окремих приміщеннях із дотриманням правил охорони праці та пожежної безпеки.
Нанесення дезінфекційних розчинів на поверхню ємності повинно виконуватися обережно за допомогою волосяних або капронових щіток.
Приміщення і резервуари, де виконуються роботи з нанесення захисних покрить, повинні безперервно вентилюватися. Використовуваний для видалення вибухонебезпечних випарів вентилятор повинен бути вибухозахищеного виконання.
За необхідності, виконання робіт усередині ємності в разі температури вище +30 °С (під час ліквідації аварії) повинні прийматися додаткові заходи безпеки - безперервне обдування свіжим повітрям, використання теплоізолюючих костюмів і взуття, перерви в роботі.
У разі температур від +40 °С до +50 °С час перебування одного працівника в ємності не повинен перевищувати20хвилин з наступним відпочинком понад20хвилин.
Проводити очищення ємностей, резервуарів і трубопроводів від мастил їх випалюванням не дозволяється.
Вимоги безпеки під час проведення робіт у каналізаційних камерах і колодязях
Роботи всередині каналізаційних камер і колодязів повинні вестися відповідно до СНиП 2.04.01-85 та СНиП 2.04.03-85.
У каналізаційних камерах і колодязях роботи повинні проводитися тільки за нарядом-допуском, який узгоджений під розпис з начальниками дільниць, що технологічно пов’язані з камерою, колодязем, в яких будуть виконуватися роботи.
Бригада для роботи в каналізаційних колодязях, камерах і колекторах повинна бути забезпечена таким інвентарем:
двома запобіжними (захисними) поясами з вірьовками, перевіреними на придатність згідно з інструкцією;
двома ізолюючими протигазами із шлангами довжиною на2м більше глибини камери, колодязя, але загальною довжиною не більше12м; замінювати ізолюючий протигаз фільтруючим категорично не дозволяється;
двома акумуляторними лампами у вибухобезпечному виконанні, газоаналізатором;
акумуляторним ліхтарем напругою не більше 12 В; вентилятором;
захисними переносними знаками встановленого зразка; гаками і ломами для відкривання кришок колодязів.
До робіт, пов’язаних із спусканням у камеру чи колодязь, допускається бригада у складі не менше трьох чоловік: один - для роботи в камері, колодязі; другий - для роботи на поверхні; третій - спеціально для нагляду та надання необхідної допомоги у разі небезпеки, що загрожує працівнику в камері, колодязі.
Призначення бригади на роботу в колодязях і камерах, розташованих між залізничними коліями, дозволяється за умови попереднього узгодження з начальником дільниці, що експлуатує рухомий портовий залізничний транспорт.
Перед спусканням працівника в колодязь або камеру необхідно: