пристроєм регулювання швидкості підіймання та опускання вантажу.
На суднових кранах, окрім того, повинно бути передбачено установку гальм біля поворотних механізмів.
На кожному судновому крані, лебідці та стрілі повинні бути нанесені ясні та чіткі написи щодо допустимого робочого навантаження. Усі блоки, гаки й інші відповідальні деталі вантажопідіймального пристрою повинні мати клеймо випробування з зазначенням допустимого безпечного робочого навантаження.
Крани берегові
Вантажопідіймальні крани повинні бути стійкими в робочому та неробочому станах з кожним положенням стріли, передбаченим режимом експлуатації.
Вантажопідіймальні машини, керовані з кабіни або з пульта управління, повинні бути обладнані звуковим сигнальним приладом, звук від якого добре чути в місцях підіймання та опускання вантажу.
Сходи, що ведуть до кабін кранів і на майданчики, повинні бути справними, міцно закріпленими та мати огородження (поручні).
На кінцях рейкового шляху вантажопідіймальних машин та їхніх візків повинні бути встановлені упори, розраховані на сприйняття удару та гальмування ходу вантажопідіймальної машини або її візка, що рухається з найбільшим робочим вантажем.
Портальні та баштові крани і перевантажувальні мости повинні бути обладнані анемометром, що автоматично включає сирену в разі досягнення швидкості вітру, за якої повинна бути припинена робота крана.
У разі швидкості вітру від 12,5 до 15,2 м/с і більше робота всіх кранів і суднових стріл повинна бути припинена, за винятком баштових кранів, робота яких повинна бути припинена в разі швидкості вітру від 9,9 до 12,4 м/с. Робота портальних кранів повинна бути припинена в разі швидкості вітру понад 15 м/с.
Швидкість вітру, в разі якої берегові крани повинні бути поставлені на захвати, встановлюється наказом по порту з урахуванням місцевих умов і конструкцій кранів.
Крани, електропостачання яких здійснюється за допомогою гнучкого кабелю, обладнуються кабельним барабаном для автоматичного намотування (змотування) кабелю під час переміщення крана. Ці пристрої повинні бути обладнані обмежниками, що попереджають обрив кабелю у разі повного його змотування.
Підкранові колії, покладені на дерев’яних шпалах і в залізобетонному покритті, повинні бути надійно заземлені, а місця стиків рейок повинні бути з’єднані між собою.
У кабіні крана повинен бути рубильник або автомат, що відключає напругу з тим, щоб усі налагоджувальні роботи на крані могли проводитися у разі вимкненої напруги.
Напруга мережі електроосвітлення й електроопалювальних приладів у кабінах кранів не повинна перевищувати220В.
Для ремонтних робіт повинні застосовуватися ручні переносні лампи напругою 12 В зі скляним ковпаком та захисною металевою сіткою.
У разі виявлення несправностей, що перешкоджають безпечній роботі крана, і в разі неможливості їх усунення самотужки машиніст крана, не приступаючи до роботи, повинен зробити відповідний запис у журналі приймання-здавання зміни та доповісти про це працівнику, відповідальному за справний стан і безпечну експлуатацію крана, або працівнику, якому він підлеглий.
Спуск залізничного крана під ухил або рух на підйом дозволяється тільки за допомогою локомотива.
Під час переміщення залізничного крана з вантажем і без нього стріла повинна бути встановлена вздовж дороги. Одночасне переміщення крана та поворот стріли не дозволяється.
Кран обов’язково повинен бути встановлений на додаткові опори, якщо це потрібно за його характеристикою.
Не дозволяється проводити роботи краном під лініями електропередач.
Вантаж, вантажний гак і ланцюгові стропи повинні
переноситися краном на висоті не менше1м від зустрічних предметів і2м
від надбудов судна.
Робоче місце машиніста крана повинно бути достатньо
освітленим.
Під час підіймання та переміщення вантажів краном не
допускається, щоб біля вантажу, що піднімається, або в зоні можливого опускання стріли перебували люди, а також під час роботи крана поблизу стіни, колони, штабеля вантажу, залізничного вагона тощо не допускається знаходження стропальника та інших працівників між вантажем і цими предметами. Під час проведення робіт необхідно переконатися у тому, що стріла або вантаж не зачеплять стіни, колони тощо.
Лебідки
Лебідки повинні встановлюватися на міцному фундаменті та надійно укріплятися, щоб уникнути зсуву під час роботи, або завантажуватися баластом для забезпечення їх стійкості під час дії подвійного робочого навантаження. Баласт повинен бути міцно закріплений на рамі лебідки.
Усі виступні обертові частини вантажної лебідки повинні бути обов’язково закриті огородженнями.
Для безпечної роботи лебідки повинні мати пристрої, що забезпечують негайну зупинку і регулювання для безпечного підіймання та спускання вантажу.
Лебідки з електричним приводом повинні бути обладнані гальмами, що автоматично спрацьовують у разі вимикання приводу.
Стаціонарно встановлені лебідки з електричним приводом у крайньому верхньому положенні повинні бути обладнані кінцевим вимикачем.
Лебідки з ручним приводом мають бути обладнані запобіжними рукоятками, конструкція яких допускає підіймання або опускання тільки шляхом безперервної дії на рукоятку, у цьому випадку швидкість опускання не повинна перевищувати 0,33 м/с.
Сигнал до початку роботи лебідки або зняття стропів подається сигнальником тільки тоді, коли перевірена якість стропування та укладання вантажу.
Не дозволяється піднімати вантаж, якщо стріли (суднові, стелінги тощо) належним чином не розкріплені відтягненнями.
Стропальнику не дозволяється відтягати вантаж, кантувати (розвертати навколо своєї осі) під час його підіймання, переміщення та опускання. Для розвертання довгомірних і громіздких вантажів під час їхнього переміщення або підіймання повинні застосовуватися спеціальні відтягнення (канати, гаки, багри) відповідної довжини. Робити ці операції руками не дозволяється.
Хитний вантаж потрібно зупиняти опусканням на причал (палубу тощо).
Під час перерв у роботі електричні пристрої електролебідок повинні бути виключені.
Під час проведення вантажних операцій лебідками не дозволяється піднімати, опускати та переміщати людей.
Лебідки після встановлення, перед уведенням в експлуатацію, а також періодично через кожні12місяців повинні підлягати повному технічному огляду.
Статичне випробування лебідок проводиться навантаженням, що перевищує їхнє тягове зусилля під час підіймання на 50 %, а динамічне - на10%
. Експлуатація плавучих кранів повинна здійснюватися згідно з вимогами Правил щодо обладнання морських суден Регістру судноплавства України, 2003.
У разі швидкості вітру від 5,3 до 7,4 м/с та вище повинні бути вжиті заходи з додаткового кріплення понтонів плавучих кранів до причальної стінки або суден, а під час стоянки кранів на рейді - віддані якорі. Швидкість вітру і хвилювання, під час яких плавучі крани слід додатково кріпити до причалу чи перевести на безпечну стоянку, встановлюються наказом по порту.
Не дозволяється проводити перевантажувальні роботи плавучим краном у разі запасу глибини під днищем менше 0,3 м.
Плавучі крани повинні мати вздовж борту понтона знімні леєрні огородження, установлені на висоті1,-1,2м, що оберігають людей від падіння у воду.
Огородження частково можуть зніматися з дозволу кранмейстера під час швартування крана та проведення перевантажувальних робіт. У цьому випадку робота людей біля борту не дозволяється.
Леєри треба негайно встановити на місце, як тільки відпаде необхідність в їхньому знятті.
Кожен плавучий кран повинен мати не менше 2 знімних трапів: один для проходу людей, інший - для переміщення вантажів.
Трапи повинні мати леєрні огородження для безпечного проходу людей.
Виробничі та побутові приміщення на плавучих кранах повинні розміщуватися поза зоною перенесення вантажів.
Під час перевантаження великовагових поїздів плавучим краном із судна або причалу на понтон плавучого крана або плавзасобу та зворотно керувати роботою з переміщення вантажу до борта судна або крайки причалу повинен виконавець робіт, а потім кранмейстер.
Під час перевантаження вантажів із судна на берег за допомогою плавучого крана роботою повинні керувати сигнальники на судні та березі. Якщо машиніст крана не бачить прямих сигналів, то повинен бути поставлений проміжний сигнальник.
Вантаж на палубу плавучих кранів повинен опускатися плавно на заздалегідь покладені підкладки та розподіляти його на палубі необхідно рівномірно, щоб не створювати завищеного в порівнянні з припустимим крену понтона.
Ліфти
Будова й експлуатація ліфтів, скіпових і ліфтових підйомників повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації ліфтів, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 03.11.99 № 208 (із змінами та доповненнями)
На всіх дверях шахти ліфта з зовнішнього боку повинні бути вивіски або написи, що вказують тип ліфта та його граничне робоче навантаження.
На дверях шахти вантажного ліфта повинен бути напис щодо заборони користування ним для переміщення людей, а на дверях першого поверху або біля них вивішена інструкція щодо порядку користування ліфтом.
Площадка перед дверима шахти і проходи, що ведуть до ліфта, повинні бути вільними та добре освітленими.
Після закінчення роботи ліфт повинен відключатися від живильної мережі, при цьому для ліфтів із суцільним огородженням шахти освітлення, встановлене в шахті, не повинно вимикатися. Перед пуском установки необхідно перевірити наявність огороджень на сполучній муфті, затягування болтів на сполучній муфті та на відповідальних частинах насоса і двигуна; міцність з’єднань, що скріплюють усмоктувальний та нагнітальний шланги та напірну трубу з рибонасосом; заземлення електродвигуна й установки.
Під час роботи рибонасосних установок для запобігання перекиданню або самочинному зміщенню установки під дією власної ваги насоса, двигуна або всмоктувального шланга необхідно ретельно перевірити міцність її закріплення на причалі або судні.
Підіймання та опускання всмоктувального шланга рибонасосних установок, установлених на березі, треба виконувати лише за допомогою лебідок, кранів або блоків.
Опускання всмоктувального шланга рибонасосних установок у трюм судна слід проводити лише після попередження про це людей, які працюють у трюмі. У необхідних випадках виконавець робіт повинен видалити людей з трюму.
Установлення великих рибонасосних установок на суднах може бути виконано після відповідних розрахунків з остійності судна.
Робоче місце біля рибонасосної установки повинно утримуватися в чистоті, не захаращуватися бочками з бензином і маслом, рибопромисловим приладдям тощо.
Залишати без нагляду навіть на короткий час рибонасосну установку, що працює, не дозволяється.
Машини безперервного транспорту (конвеєри, транспортери , елеватори, рольганги, похилі й гвинтові спуски)
На конвеєрних лініях, що складаються з кількох послідовно встановлених й одночасно працюючих конвеєрів або з конвеєрів у сполученні з іншими машинами, приводи конвеєрів і всіх машин повинні бути зблоковані так, щоб у випадку раптової зупинки якої-небудь машини або конвеєра попередні машини або конвеєри автоматично відключалися, а наступні продовжували працювати до повного розвантаження.
Повинна бути передбачена можливість відключення кожного конвеєра.
Конвеєри малої довжини (до 10 м) у головній і хвостовій частинах повинні бути обладнані аварійними кнопками для зупинки.
Конвеєри великої довжини повинні бути додатково обладнані пристроями для зупинки конвеєра в аварійних ситуаціях з будь-якого іншого місця.
Через конвеєри довжиною понад 20 м, що розміщені на висоті не більше1,2м від рівня підлоги до низу найбільш виступних частин конвеєра, у необхідних місцях траси конвеєра повинні бути споруджені містки із суцільними й неслизькими настилами, обгородженими поручнями висотою не менше1,0м, для проходу людей й обслуговування конвеєрів.
Ширина містків повинна бути не менше 1,0 м.
У схемі управління конвеєрами повинно бути передбачено блокування, що виключає можливість повторного вмикання привода до ліквідації аварійної ситуації.
На ділянках траси конвеєрів, що перебувають поза зоною видимості оператора з пульта управління, повинна бути встановлена двостороння попереджувальна передпускова звукова або світлова сигналізація, що включається автоматично до вмикання приводу конвеєра.
У разі відсутності постійних робочих місць на трасі конвеєра передбачати подачу відповідного сигналу не потрібно.
Пуск машини безперервного транспорту повинен проводитися без вантажу на робочому органі (вхолосту) після загальної перевірки її технічного стану.
Не допускається падіння або розсипання вантажу з конвеєра або машини в місцях передачі вантажу, що транспортується, з одного конвеєра на інший або машину, для чого встановлюються захисно- огороджувальні пристрої.
Зупиняти машину безперервного транспорту необхідно тільки після того, як робочий орган буде повністю звільнений від вантажу. В екстрених випадках зупиняти машину треба негайно.
У разі виявлення несправностей машини безперервного транспорту працівник, який керує машиною, зобов’язаний припинити (або не починати) роботу і повідомити про це виконавця робіт (стивідора).
Робота машини безперервного транспорту може бути відновлена тільки після усунення несправностей.
Пускові пристрої машин безперервного транспорту повинні виключати можливість їх пуску під час ремонту.
Під час ремонтних робіт біля пускових пристроїв вивішуються написи: „Не включати - ремонт”.
У місцях перетинання машинами безперервного транспорту залізничних колій повинні бути встановлені відповідні попереджувальні сигнали й огородження внизу конвеєра (суцільний настил або сітка) для унеможливлення падіння предметів і матеріалів, що транспортуються, на залізничну колію, рухомий склад або на робочих складальних бригад.
Електроживлення на пересувні транспортери, конвеєри й елеватори повинно подаватися тільки гнучким шланговим кабелем, захищеним у місцях можливого пошкодження.
Приєднання гнучкого шлангового кабелю до робочої електролінії потрібно виконувати за допомогою закритих і заземлених розподільних щитків (шаф) і сполучних пристроїв.
Переміщення пересувного транспортера, конвеєра, елеватора під напругою не дозволяється.
Місце розвантаження вантажів за допомогою пластинчастого транспортера повинно бути обладнане кожухом для захисту рук та одягу працівника від потрапляння до ланцюга транспортера.
Якщо транспортери розташовані нижче рівня землі (підлоги) у відкритих траншеях, то останні повинні бути обгороджені поруччям висотою не нижче1м.
Привод похилих транспортерів повинен мати гальмо, що діє автоматично проти зворотного руху стрічки.
Натяг стрічки транспортера повинен бути вивірений так, щоб унеможливлювалося сповзання та падіння вантажів.
Не дозволяється регулювати натяг стрічки під час роботи з вантажем.
Металеві листи, що закривають зверху ланцюговий
транспортер, повинні бути завжди на своєму місці й відкривання їх
допускається тільки у випадках, передбачених інструкцією з обслуговування таких транспортерів.
Ширина бортових настилів по довжині несучої частини
ланцюгових транспортерів не повинна бути менше 400 мм.
У кінцевих пунктах ланцюгового транспортера влаштовуються пристосування, що автоматично зупиняють транспортер у разі підходу вантажу до кінця шляху.
Рейковий шлях підвісного транспортера повинен бути жорстким, не мати виступів і зазорів у місцях з’єднання рейок.
Підвісні гаки та захвати для кріплення вантажів, які
переміщуються на підвісному транспортері, не повинні допускати зіскакування або перевертання вантажів.
У місцях набігання робочого органу транспортера на барабан (приводний, натяжний або що відхиляє) і в місцях об’єднання секцій транспортера необхідно встановлювати огородження.
Кут нахилу транспортерів повинен бути таким, щоб переміщуваний вантаж не скочувався назад.
У місцях розвантаження пластинчастого транспортера необхідно влаштовувати приймальні механізми або пристрої, що виключають травмування працівників ланцюгом.
У разі наявності приямка в місці завантаження конвеєра його необхідно закривати решітками.
Обслуговування зворотної гілки конвеєра, що проходить нижче рівня підлоги (землі), повинно здійснюватися через тунелі або траншеї з проходом шириною не менше 1 м. Відкриті траншеї повинні бути обнесені поручнями висотою не менше1м.
Якщо конвеєр має високо розташовані горизонтальні гілки, то для догляду за ним повинні бути влаштовані проходи шириною не менше 0,9 м з поручнями не нижче 1 м і суцільним зашиттям по низу висотою не менше 15 см. Доступ до гілок повинен здійснюватися за допомогою стаціонарних похилих сходів, обладнаних поручнями.
У вертикальній частині конвеєра повинні бути пристрої, що унеможливлюють падіння стрічки конвеєра в разі її розриву.
Поблизу довгих відкритих і закритих (у тунелях, траншеях тощо) конвеєрних ліній через кожні10м повинні бути встановлені кнопки „Стоп” яскраво-червоних кольорів, а також розетки для підключення12-вольтного освітлення під час ремонту та огляду.
Під час подавання вантажів на конвеєр спускними лотками або пересипними воронками вживаються заходи, що унеможливлюють падіння вантажів з конвеєра.
Елеватори для сипучих вантажів повинні бути закриті міцними кожухами, що не пропускають пил.
Елеватори повинні мати пристрої, що унеможливлюють падіння ланцюга або стрічки в разі її обриву.
До площадок елеватора повинні бути встановлені стаціонарні сходи. Оглядові вікна елеватора під час роботи повинні бути щільно закриті.
Пуск елеватора дозволяється тільки з одного місця за умови обов’язкової подачі про це сигналу.
Поблизу башмака та головки елеватора повинні бути кнопки „Стоп” яскраво-червоного кольору.
Башмак і головку елеватора потрібно зв’язувати між собою та з місцем пускового пристрою сигналізацією. У курних або сирих місцях сигналізувати можна за допомогою ручного дзвінка тощо.
Для обслуговування головки елеватора повинно бути влаштовано площадку з поручнями.
До пристосувань для регулювання натягу тягового органу (ланцюгів або стрічок) елеватора повинен бути забезпечений зручний доступ. Застосування вантажних натяжних пристроїв не дозволяється.
Вантаж, що переміщується рольгангом, повинен спиратися площею дотику не менше чим на три ролики, а його ширина не повинна бути більше ширини стола.
Рольганги на закругленнях у кінців повинні бути обладнані металевими бортами висотою не менше6см.
На лінії рольгангів, у місцях, де для працівників необхідні проходи, повинні бути влаштовані перехідні містки або розриви шириною не менше 600 мм, що закриваються в бік проти руху відкидними секціями рольгангів на завісах. Щоб полегшити відкривання, секції варто обладнувати противагами.
Для передавання важких вантажів з рольганга на робоче місце потрібно мати відповідні пристосування у вигляді різних підіймальних пристроїв, відкидних секцій рольганга тощо.
Під час переміщення вантажів вручну висота рольганга не повинна перевищувати1100мм, а вага переміщуваного вантажу не повинна бути більшою 0,5 т. Для супроводу вантажів повинні передбачатися проходи шириною від 900 до 1100 мм.
Проводити роботи, стоячи на полотні рольганга, не дозволяється.
Вантажі (діжки, бочки), що можуть скочуватися з рольганга під час руху, необхідно встановлювати на спеціальні настили чи укладати у спеціальну тару (піддони, полозки з бортами тощо), якщо ролики не мають спеціального двоконусного профілю.
На приводних рольгангах з кутом підйому до 4° безпеку переміщення вантажів необхідно досягати суцільним завантаженням його робочого полотна.
Використання рольганга в разі неповного комплекту роликів або несправності частини їх не дозволяється.
Похилі та гвинтові спуски повинні бути міцної конструкції, забезпечувати плавне, без ударів, пересування вантажів ковзанням та повинні мати висоту бортів, що виключає можливість падіння вантажів убік, але не менше 2/3 висоти найбільш часто переміщуваних вантажів.
Не дозволяється перебувати на приймально-розвантажувальній площадці похилих або гвинтових спусків.
У разі швидкості руху вантажу по похилих спусках понад 1 м/с повинні бути встановлені поглиначі швидкості (амортизатори, зустрічні ухили тощо).
Спускні лотки, що застосовуються для переміщення тарних, кускових і сипучих вантажів, повинні мати міцну конструкцію. Розміри лотків, міцність дощок і висота бортів повинні відповідати вазі та габариту вантажу, а кут нахилу - виду вантажу та стану поверхні лотка. Для вантажів, що сильно порошать, повинні застосовуватися закриті лотки. Загальні положення
Дозволяється випускати на лінію тільки справний транспорт після проходження технічного огляду згідно з Правилами проведення технічного огляду технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування, затвердженими наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 10.09.2004 № 200 (НПАОП 0.00-1.37-04).
Внутрішній портовий безрейковий транспорт повинен працювати тільки на території з рівним і міцним покриттям, що забезпечує безпечну роботу транспорту з вантажем.
На час навантаження і розвантаження всіх видів транспорту за допомогою кранів та інших механізмів водії зобов’язані відходити від свого робочого місця і перебувати поза зоною переміщення вантажів до закінчення перевантажувальної операції.
Водії повинні зайняти своє місце та почати рух лише після того, як переконалися в правильності укладання вантажу, що виключає можливість його падіння під час транспортування.
Усі машини внутрішнього портового безрейкового транспорту повинні бути обладнані звуковими сигналами.
Рух машин на відстані ближче 1 м від крайки причалу або крайки рампи складу не дозволяється.
Робота машин на гусеничному ходу на причалах, пірсах та естакадах ближче2м від краю не допускається.
Машинами внутрішнього портового безрейкового транспорту не дозволяється перевозити людей, якщо машина для того не пристосована.
Машини внутрішнього портового безрейкового транспорту, що не задіяні в роботі, повинні знаходитися поза зоною руху транспорту та роботи кранів.