ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду 06.10.2008 № 213
| Держгірпромнагляд України Включено до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці „ 10” листопада 2008р.за № 437 | Зареєстровано в Міністерстві юстиції України „3” листопада 2008р. за № 1067/15758 |
ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ У ПТАХІВНИЦТВІ
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Ці Правила поширюються на всіх суб’єктів господарювання, які займаються вирощуванням та триманням птиці, виробництвом та первинною обробкою продукції птахівництва.
Роботодавець зобов'язаний створити на робочих місцях у кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до вимог нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися у суб'єкта господарювання, здійснюються згідно з Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1112 (НПАОП 0.006.02-04).
Роботодавець зобов'язаний забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за № 846/14113, та Інструкції про застосування переліку професійних захворювань, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України, Академії медичних наук України і Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2000 № 374/68/338, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.01.2001 за № 68/5259.
Під час виконання робіт на працівників можлива дія небезпечних та шкідливих факторів згідно з ГОСТ 12.0.003-74 «ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы».
Фізичні небезпечні та шкідливі фактори:
рухомі машини і механізми (автомобілі, трактори, причепи, мобільні, у тому числі електрифіковані кормороздавачі, дезінфекційні установки тощо);
рухомі частини виробничого обладнання (неогороджені рухомі частини машин, механізмів і обладнання: зубчасті, пасові, ланцюгові передачі, карданні вали, з'єднувальні муфти, робочі органи транспортерів, дробарок тощо);
підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони (у птахівницьких приміщеннях — внаслідок виділення аміаку і сірководню з посліду та підстилки, вуглекислого газу - при диханні птиці, пилу - під час роздавання
сухих кормів, настилання та прибирання підстилки тощо);
підвищена або понижена температура повітря робочої зони, поверхні обладнання, трубопроводів, технологічних матеріалів;
підвищений рівень шуму на робочому місці (під час подрібнення кормів та роздавання їх кормороздавачами тощо); підвищений рівень вібрації; підвищена або понижена іонізація повітря; підвищена або понижена вологість повітря; підвищена чи понижена рухливість повітря;
підвищене значення напруги в електричному ланцюгу, при замиканні якого струм може пройти через тіло людини;
підвищений рівень електромагнітного випромінювання; підвищений рівень статичної електрики; відсутність або недостатність природного освітлення; недостатня освітленість робочої зони; підвищена яскравість світла;
підвищений рівень ультрафіолетового випромінювання; підвищений рівень інфрачервоної радіації;
гострі краї, задирки, шорсткість на поверхнях інструменту й обладнання; розміщення робочого місця на значній висоті відносно поверхні землі (підлоги).
Хімічні небезпечні та шкідливі фактори:
токсичні і подразливі (лікарські і мінеральні добавки до кормів, дезінфікуючі та мийні засоби тощо);
такі, що впливають на репродуктивну функцію (пестициди, агрохімікати, гази розкладу органічних речовин, відпрацьовані гази).
Біологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори:
патогенні мікроорганізми, зокрема збудники хвороб, спільних для птиці і людини (пташиний грип тощо), та продукти їх життєдіяльності;
макроорганізми (рослини і тварини, культури кліток) та продукти їх життєдіяльності.
Психофізіологічні шкідливі та небезпечні фактори: фізичні перевантаження;
нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, монотонність праці, емоційні перевантаження).
Джерелами шкідливих і небезпечних факторів можуть бути: зовнішні метеорологічні фактори (вітер, опади, гроза, сонячне випромінювання, низька або висока температура зовнішнього повітря, ожеледиця тощо);
транспорт, що рухається;
машини і механізми технологічних систем;
неправильні режими роботи технологічних систем;
птиця;
патогенні мікроорганізми; інженерні комунікації; обладнання, що працює під тиском; пестициди та агрохімікати, що застосовуються; електрифіковане обладнання, інструмент і електропроводка; інвентар, інструмент та обладнання, не придатні до застосування при виконанні робочих операцій;
ручні роботи, що викликають фізичні і нервово-психічні перевантаження.
ВИМОГИ ДО ПЕРСОНАЛУ, ЩО БЕРЕ УЧАСТЬ У ВИРОБНИЧОМУ
ПРОЦЕСІ
Працівники суб’єктів господарювання при прийнятті на роботу і періодично в процесі роботи повинні проходити навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05).
Особи, відповідальні за технічний стан і безпечну експлуатацію машин, механізмів і обладнання підвищеної небезпеки, та посадові особи, службові обов'язки яких пов'язані з керівництвом та контролем за виконанням робіт з підвищеною небезпекою, підготовкою персоналу для обслуговування машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 232/10512, проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці в обсязі виконуваної ними роботи відповідно до положень розділу 5 НПАОП 0.00-4.12-05.
Працівники та посадові особи суб’єктів господарювання повинні проходити інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки відповідно до вимог Типового положення про інструктажі, спеціальне навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки на підприємствах, в установах та організаціях України, затвердженого наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 29.09.2003 № 368, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2003 за № 1148/8469 (НАПБ Б.02.005-2003).
Працівники та посадові особи, які не пройшли навчання і перевірки знань з питань охорони праці та пожежної безпеки, до роботи не допускаються.
До виконання робіт із підвищеною небезпекою не допускаються жінки та особи молодші 18 років.
САНІТАРНО-ПОБУТОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦІВНИКІВ
Для санітарно-побутового забезпечення працівників потрібно обладнувати спеціальні приміщення відповідно до СНиП 2.09.04-87 «Административные и бытовые здания» (далі - СНиП 2.09.04-87).
Не дозволяється використовувати санітарно-побутові приміщення не за призначенням.
Побутові приміщення слід розміщувати у місцях з найменшою дією шуму та інших шкідливих виробничих факторів.
Побутові приміщення можна розміщувати в окремих будинках або в прибудовах до виробничих будинків і споруд. В окремих випадках, якщо це не суперечить санітарно-технічним, технологічним та протипожежним вимогам, допускається розміщення побутових приміщень у виробничих будинках та спорудах з урахуванням вимог СНиП 2.09.02-85 «Производственные здания» (далі - СНиП 2.09.02-85).
Побутові приміщення вибухопожежонебезпечних виробництв повинні розташовуватися в окремо розміщених будинках та спорудах чи на першому поверсі виробничого приміщення, але не ближче 20 м від приміщень вибухопожежонебезпечних виробництв або робіт.
Під побутовими приміщеннями і над ними не дозволяється розміщувати вибухопожежонебезпечні виробництва та склади легкозаймистих речовин.
Для працівників, які виконують роботу на відкритому повітрі чи в неопалюваних приміщеннях із температурою повітря на робочих місцях нижче +10оС, слід передбачати приміщення для обігрівання.
Роботодавець повинен обладнати приміщення для обігрівання і відпочинку працівників або надати засоби для обігріву. Засоби для обігріву надаються на місці роботи або безпосередньо біля нього. Засоби повинні бути технічно справними і відповідати вимогам пожежної безпеки.
Працівників слід забезпечувати доброякісною питною водою. Автомати з газованою водою, фонтанчики, закриті бачки з фонтануючими насадками розміщують у проходах виробничих приміщень, у приміщеннях для відпочинку, у вестибюлях та на виробничих майданчиках поза будівлями.
Побутові приміщення, приміщення для сушіння, знепилення й знезараження спеціального та робочого одягу повинні відповідати вимогам СНиП 2.09.04-87.
Приміщення для прання спеціального одягу та інших засобів індивідуального захисту (далі - ЗІЗ) мають відповідати вимогам СНиП 2.09.02-85. Приміщення для прання слід розміщувати поруч із приміщенням для знезараження спеціального одягу і взуття.
Усі санітарно-побутові приміщення та інвентар, що в них міститься, повинні бути справними й триматися у належному санітарному стані.
ВИМОГИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ
ПРАЦІВНИКІВ
На роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівникам повинні видаватися безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші ЗІЗ, а також мийні та знешкоджувальні засоби. Працівники, які залучаються до разових робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварій, стихійного лиха тощо, що не передбачені трудовим договором, також повинні бути забезпечені зазначеними засобами .
Забезпечення ЗІЗ здійснюється відповідно до Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24.03.2008 № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за № 446/15137, і Типових норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам сільського та водного господарства, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 10.06.98 № 117, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України
за № 449/2889 (далі - НПАОП 0.00-3.01-98).
Засоби захисту працівників, які застосовуються під час виконання виробничих процесів, указаних у цих Правилах, повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.011-89 «ССБТ. Средства защиты для работающих. Общие требования и классификация» та іншим відповідним Стандартам системи безпеки праці (далі - ССБТ).
Працівники повинні забезпечуватись ЗІЗ протягом усього виробничого процесу.
Вибір конкретного типу засобів захисту працівників повинен здійснюватися з урахуванням вимог охорони праці для даного технологічного процесу або виду робіт.
Відмова одного з засобів захисту або його елемента не повинна призводити до припинення нормального функціонування інших засобів захисту.
Працівники повинні бути навчені правилам користування і найпростішим методам перевірки справності ЗІЗ (респіраторів, протигазів, запобіжних поясів, окулярів тощо) та пройти тренування з їх застосування.
Комплект ЗІЗ (спецодяг, спецвзуття, рукавиці, рукавички, захисні окуляри, респіратори або протигази) повинен бути підібраний індивідуально та закріплений за кожним працівником на весь період роботи.
Працівники, що контактують з пестицидами, під час проведення обробки приміщень повинні бути забезпечені ЗІЗ з урахуванням властивостей препаратів, що застосовуються.
Підбір ЗІЗ органів дихання і контроль за правильністю їх використання здійснюють відповідно до Правил вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 28.12.2007 № 331, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04.04.2008 за № 285/14976 (НПАОП 0.00-1.04-07).
При використанні ЗІЗ органів дихання слід ураховувати час захисної дії фільтрувальних пристроїв. Поява запаху пестициду або іншої речовини, що застосовується, під маскою справного респіратора або протигаза свідчить про непридатність фільтрувальних пристроїв і потребує негайної їх заміни.
Під час приготування мийних і дезінфекційних розчинів і пересипання пилоподібних мийних засобів із заводської упаковки у витратну тару слід користуватися ЗІЗ: респіраторами, захисними окулярами, гумовими рукавичками, прогумованим фартухом і гумовими чоботами.
Під час приготування розчину хлорного вапна слід захищати органи дихання протигазом з патронами марки Б, КД або інших марок аналогічного призначення.
Під час опромінення інкубаційних яєць, обігріву птиці, виконання інших робіт, пов’язаних з використанням джерел ультрафіолетового або інфрачервоного випромінювання, працівників слід забезпечувати засобами, що забезпечують захист від дії цих шкідливих і небезпечних виробничих факторів.
Для захисту від надмірного інфрачервоного випромінювання застосовують захисні екрани: хімічні (хімічні речовини, креми, що поглинають випромінювання) і фізичні (перешкоди, що поглинають чи розсіюють промені). Очі слід захищати окулярами із захисним склом згідно із вимогами ДСТУ 2894-94 «Пристрої екранувальні для захисту від інфрачервоного випромінювання. Параметри та загальні технічні вимоги».
Окуляри для захисту від інфрачервоного та ультрафіолетового випромінювання мають відповідати вимогам ГОСТ 12.4.013-85Е «ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия», захисні щитки - вимогам ГОСТ 12.4.023-84 «ССБТ. Щитки защитные лицевые. Общие технические требования и методы контроля».
Повний захист від ультрафіолетового випромінювання всіх хвиль
забезпечує флінтглас (скло, що містить окис свинцю) завтовшки 2 мм.
Працівники цехів, у яких здійснюється подрібнення зерна, повинні бути забезпечені протипиловими респіраторами й окулярами. Фільтри респіраторів слід замінювати в міру їх забруднення, але не рідше одного разу за робочу зміну.
Операторів, які обслуговують прес-екструдери, слід забезпечувати рукавицями від підвищених температур типу Тп 400 згідно з ГОСТ 12.4.103-83 «ССБТ. Одежда специальная защитная, средства индивидуальной защиты ног и рук. Классификация».
Після закінчення роботи ЗІЗ слід очистити (провітрити, висушити, знепилити) або знешкодити.
При проведенні робіт з дезінфекції, дезінвазії, дезінсекції та дератизації працівників слід забезпечувати засобами індивідуального захисту згідно з відповідними нормативами.
Прання спецодягу проводиться в міру його забруднення, але не рідше одного разу за 6 робочих змін. Бавовняний одяг, який абсорбує та утримує небезпечні й шкідливі речовини, підлягає щоденному пранню. Виносити спецодяг за межі території суб’єкта господарювання, а також віддавати його додому для прання не дозволяється.
ВИМОГИ ДО ТЕРИТОРІЇ ТА ВИРОБНИЧИХ МАЙДАНЧИКІВ
Територія і виробничі майданчики суб’єкта господарювання, розміри санітарно-захисних зон повинні відповідати вимогам ДБН Б.2.4-1-94 «Планування і забудова сільських поселень» (далі - ДБН Б.2.4-1-94), ДБН Б.2.4-3-95 «Генеральні плани сільськогосподарських підприємств» (далі - ДБН Б.2.4-3-95), Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 № 126, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 за № 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001- 2004), та Правил пожежної безпеки в агропромисловому комплексі України, затверджених спільним наказом Міністерства аграрної політики України і Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 04.12.2006 № 730/770, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 05.04.2007 за № 313/13580 (далі - НАПБ В.01.057-2006/200), Ветеринарно-санітарних правил для птахівницьких господарств і вимог до їх проектування, затверджених наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 03.07.2001 № 53, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 05.07.2001 за № 565/5756 (далі - Ветеринарно-санітарні правила для птахівницьких господарств).
Виробничі майданчики суб’єкта господарювання повинні бути огороджені (висота огородження має бути не менше 1,6 м) і розділені на зони за санітарною характеристикою об’єктів з урахуванням напрямку панівних вітрів.
У темну пору доби територія повинна освітлюватися відповідно до вимог ДБН «Природне і штучне освітлення» (далі - ДБН В.2.5-28-2006).
Пішохідні доріжки, під’їзні шляхи до виробничих майданчиків для приймання і вантаження різних вантажів та до інших будинків і споруд повинні мати тверде водонепроникне покриття.
Траншеї для комбісилосу повинні мати водонепроникні стіни і днище. У заглиблених і напівзаглиблених траншеях ухил пандуса не повинен перевищувати 10°.
З боку в'їзду та виїзду з траншеї повинен бути рівний майданчик, достатній для маневрування транспортних засобів.
Сховища, з яких вибирають або вже вибрали масу, повинні бути огороджені. Траншеї, які не підлягають подальшому використанню, повинні бути засипані.
Трап (естакада) для вантаження (вивантаження) птиці повинен міститися на межі території суб’єкта господарювання, щоб вантаження (вивантаження) здійснювалося без заїзду зовнішнього транспорту на територію.
Заглиблення, приямки, оглядові колодязі та канали, а також монтажні прорізи повинні надійно закриватися міцними кришками на рівні землі (підлоги). При їх відкриванні слід установлювати бар’єрні огородження заввишки не менше 1 м і триногу з попереджувальним знаком „Обережно! Можливе падіння” відповідно до ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности».
Відкидні кришки обладнують пристроями для надійної їх фіксації у відкритому та закритому положеннях.
В’їзд на територію суб’єкта господарювання повинен бути обладнаний дезбар'єром.
Вхід працівників на територію суб'єкта господарювання, окремих ферм, зон, підзон та майданчиків повинен здійснюватися тільки через санпропускник. Прохід людей через транспортні ворота не дозволяється.
У суб’єкта господарювання повинні бути розроблені і вивішені перед в'їздом на територію та на інших видних місцях схеми руху транспортних засобів та працівників.
Рух транспортних засобів повинен регулюватися встановленими дорожніми знаками згідно з Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.
Проїзди для транспорту і пішохідні доріжки на території суб’єкта господарювання повинні бути вільними для руху та періодично очищатися від снігу, бруду, відходів виробництва, сторонніх предметів. Під час ожеледиці їх слід посипати матеріалами, що запобігають сковзанню.
Територія суб’єкта господарювання повинна бути обладнана водостоками. Водостоки (канави, кювети, лотки) повинні бути в справному стані, систематично (не рідше одного разу на місяць) очищатися і забезпечувати стікання води в місця, узгоджені із санітарно-епідеміологічними службами міста (району).
На території суб’єкта господарювання повинні бути обладнані спеціальні місця для відпочинку працівників та паління.
Планування мережі внутрішньогосподарських доріг повинно виключати можливість перетинання шляхів вивезення посліду, відходів інкубації, трупів птиці і санітарного браку з шляхами для перевезення кормів, харчових і інкубаційних яєць, птиці.
Для працівників суб’єкта господарювання повинні бути передбачені пішохідні доріжки завширшки не менше 1 м з твердим покриттям. У місцях переходу через водостоки, відкриті трубопроводи необхідно встановлювати перехідні містки завширшки не менше 1 м із перилами заввишки 1 м.
До будинків, споруд, пожежних водойм та градирень необхідно забезпечити вільний під'їзд транспортних засобів і пожежних автомобілів. Кут повороту під'їзних шляхів повинен бути не менше 45°.
Під'їзди до пожежних гідрантів або водойм повинні мати тверде покриття.
На території повинні бути передбачені місця зберігання піску для посипання доріг.
Резервуарні парки та інші майданчики для зберігання легкозаймистих та горючих рідин суб’єкта господарювання повинні відповідати вимогам НАПБ В.01.057-2006/200 та НАПБ А.01.001-2004.
Сховище посліду або майданчик компостування, цех сушіння посліду повинні розміщуватися з підвітряного боку щодо приміщень для тримання птиці і житлової забудови та нижче водозабірних споруд.
Склади (для кормів, підстилки, яєць), цех сортування й обробки яєць (з пунктом дезінфекції тари) повинні розміщуватися на лінії огородження виробничої зони, щоб унеможливити заїзд транспорту ззовні і контакт з внутрішньогосподарським транспортом і оборотною тарою.
Майданчик для приготування робочих розчинів пестицидів, знезараження та знешкодження використаної тари та технічних засобів повинен бути асфальтованим або бетонованим і мати ухил у бік бетонованого резервуара для збирання відпрацьованих рідин.