НПАОП 00.0-1.36-04Правила будови і безпечної експлуатації підйомників 1. галузь застосування

Зварювання просто неба допускається за спеціальною технологією за умов захисту місць зварювання від дії атмосферних опадів і вітру.

1. Можливість та порядок зварювання за температури повітря ниж­че 0 °С установлюються технічними умовами на виготовлення підйомників або іншими НД.

2. Прихоплювання елементів зварних з’єднань під час складання металоконструкцій мають виконуватися з використанням таких самих зварю­вальних матеріалів, що й під час зварювання.

3. Прихоплювання, виконані під час складання металоконструкції, можуть не видалятися, якщо під час зварювання вони будуть повністю пере­плавлені. Перед зварюванням прихоплювання очищуються від шлаку.

4. Необхідність і методи термічної обробки зварних з’єднань несу­чих елементів металоконструкцій встановлюються технічними умовами на виготовлення, реконструкцію і ремонт підйомників.

5. Несучі зварні металоконструкції повинні мати клеймо чи інше умовне позначення, що дозволяє визначити прізвище зварника, який виконав зварювання. Маркування здійснюється методами, що забезпечують його схо - ронність упродовж експлуатації підйомника і не погіршують його якості. Ме­тод і місце маркування мають бути зазначені на кресленнях.

1. Контроль якості зварних з’єднань

   1. Контроль якості зварних з’єднань, що проводиться під час виго­товлення, ремонту чи реконструкції підйомників, має здійснюватися методами неруйнівного контролю (зовнішнім оглядом і вимірюваннями, ультразвуко - вим, радіографічним тощо) і механічними випробуваннями.

Фахівці з неруйнівного контролю мають бути атестовані відповідно до вимог Правил атестації фахівців з неруйнівного контролю, затверджених на­казом Держнаглядохоронпраці від 06.05.97 № 118 та зареєстрованих у Мініс­терстві юстиції України 02.09.97 за № 374/2178.

1. Контроль якості зварних з’єднань здійснюється після проведення термічної обробки, якщо вона передбачена для даного зварного з’єднання. Ре­зультати контролю зварних з’ єднань мають бути зафіксовані у відповідних до­кументах (висновках, журналах, протоколах, картах, формулярах тощо).

2. Зовнішньому огляду та вимірюванню підлягають всі зварні з’ єднання з метою виявлення в них таких зовнішніх дефектів, бракувальні ознаки яких перевищують норми, зазначені в технічних умовах:

кутового зміщення або відхилення від перпендикулярності осей зварю­ваних елементів;

лінійного зміщення крайок зварюваних елементів;

відхилень розмірів і порушення форми швів від зазначених у НД (за опуклістю, шириною та катетом шва, за рівномірністю опуклості тощо);

тріщин;

напливів, натікання, підрізів, пропалювання, незаварених кратерів, не- проварів, несплавлень, пористості тощо.

Перед зовнішнім оглядом поверхня зварного шва та прилеглих до нього ділянок основного металу завширшки не менше 20 мм в обидва боки шва мають бути зачищені від шлаку, бризок металу, натікання та інших забруд­нень.

Огляд і вимірювання стикових з’єднань проводяться по обидва боки на всій довжині з’єднання. У разі недоступності для огляду внутрішньої поверх­ні зварного з’ єднання огляд і вимірювання здійснюються тільки із зовнішньо­го боку.

1. Контроль стикових зварних з’ єднань несучих елементів метало- конструкцій ультразвуковим, радіографічним методами проводять тільки після усунення виявлених зовнішнім оглядом дефектів.

2. Місця обов’язкового контролю стикових зварних з’єднань несу­чих елементів металоконструкцій ультразвуковим, радіографічним методами встановлюються технічними умовами.

Радіографічному контролю має піддаватися не менше 25 % довжини стикового шва з’єднання, що контролюється.

У разі виявлення неприпустимих дефектів, зазначених у технічних умо­вах, радіографічному контролю має бути піддане все зварне з’ єднання, що контролюється. Ділянки зварних швів з дефектами видаляються механічним способом і переварюються.

Ультразвуковий метод контролю необхідно застосовувати для перевір­ки 100 % довжини стикового шва з’єднання, що контролюється.

Якість зварних з’ єднань вважається незадовільною, якщо в них під час контролю будь-якими методами будуть виявлені внутрішні чи зовнішні дефекти, що виходять за межі норм, установлених технічними умовами на ви­готовлення, реконструкцію і ремонт підйомника

1. . З метою захисту складових частин підйомників від корозії на їх поверхню наносять лакофарбові чи металеві та неметалеві (неорганічні) по­криття.

Зазначеного захисту не вимагають механічно оброблені деталі, що пра­цюють у масляній ванні або середовищі консистентних мастил.

1. Підготовку металевих поверхонь перед фарбуванням, а також нанесення лакофарбових покриттів необхідно здійснювати відповідно до тех­нологічної документації.

2. Усі оброблені поверхні, що не підлягають фарбуванню, мають бути покриті мастилом або іншим захисним покриттям.

3. Фарбування підйомників виконується згідно з вимогами конс­трукторської документації. Клас покриття має бути визначений технічними умовами. Товщина покриття має бути 0,04-0,08 мм.

4. Місця мащення, зливні та заливні пробки мають бути яскравого кольору, відмінного від кольору поверхні складових частин підйомника.

5. Поверхні дерев’яних деталей фарбуються тими самими фарба­ми, що й зовнішні металеві поверхні.

6. Поверхні, що не доступні для фарбування після складання під­йомників, мають бути пофарбовані до складання.

1. ВИМОГИ ДО ПІДЙОМНИКІВ І ЇХ СКЛАДОВИХ ЧАСТИН, ПРИДБАНИХ ЗА КОРДОНОМ

   1. Експлуатація підйомників або їх складових частин, придбаних за кордоном, починається після одержання в установленому порядку дозволу Держнаглядохоронпраці України.

   2. Паспорт, настанова з експлуатації та інша експлуатаційна доку­ментація, що поставляється з підйомником або з його складовими частинами, мають бути викладені українською або, як виняток, російською мовою і від­повідати вимогам цих Правил.

2. ВИМОГИ ДО ЕКСПЛУАТАЦІЇ

   1. Реєстрація

      1. Підйомники до введення в експлуатацію підлягають реєстрації в територіальних органах Держнаглядохоронпраці України.

      2. Роботодавець, у якого у власності або в оренді є підйомник та який має намір його експлуатувати, для реєстрації подає письмову заяву та паспорт підйомника. У заяві необхідно вказати наявність у роботодавця при­значених наказом відповідальних працівників, зазначених у пункті 6.4.2, і на­вченого персоналу для обслуговування та ремонту підйомника.

Якщо в роботодавця відсутні необхідні фахівці, то в заяві зазначається наявність договору зі спеціалізованою організацією на виконання відповідних робіт.

У разі реєстрації підйомника, що є в громадянина, який займається під­приємницькою діяльністю без створення юридичної особи і який не викорис­товує найману працю, до заяви додаються дані, що підтверджують виконання вимог пункту 6.4.17, або зазначається наявність договору зі спеціалізованою організацією на проведення нагляду, обслуговування, технічного огляду та ремонту.

У разі реєстрації підйомника, що відпрацював строк служби, також по­дається висновок експертизи про можливість, умови та строк його подальшої експлуатації, складений спеціалізованою організацією відповідно до вимог

НД.

Якщо реєструється підйомник, виготовлений за кордоном, подається дозвіл Держнаглядохоронпраці України.

1. Реєстрація підйомника в територіальних органах Держнаглядо- хоронпраці України здійснюється на підставі паспорта виробника чи його ду­бліката, виданого виробником, або складеного іншою спеціалізованою органі­зацією.

Якщо паспорт складається не виробником, до нього додаються:

висновок про відповідність підйомника та його окремих елементів роз­рахунковій вантажопідіймальності, складений на підставі розрахунку або ана­лізу і порівняння несучих елементів підйомника з такими самими елементами іншого підйомника такої самої моделі;

висновок акредитованої лабораторії про хімічний аналіз (на вуглець, сі­рку, фосфор, марганець і кремній) матеріалу металоконструкцій підйомника. Стружка для хімічного аналізу матеріалу металоконструкцій має бути взята у вибірковому порядку з поясів секцій стріли, поворотної платформи та опорної рами;

висновок про стан металоконструкцій і якість зварних з’єднань.

1. Підйомники підлягають перереєстрації після:

реконструкції;

ремонту, якщо був складений новий паспорт;

передачі іншому роботодавцю;

направлення для роботи строком більше трьох місяців за межі області, у якій вони зареєстровані.

1. У разі реєстрації підйомника, підданого реконструкції, має бути поданий новий паспорт або старий паспорт зі змінами, до якого додається та­ка документація:

довідка про характер реконструкції, підписана відповідальною особою організації, що розробила технічну документацію на реконструкцію;

креслення загального вигляду підйомника з основними габаритними розмірами, якщо вони змінилися, та новими технічними характеристиками;

принципова електрична, гідравлічна, пневматична схеми у разі їх зміни; кінематична схема та схеми запасовки канатів і робочої зони підйомни­ка в разі їх зміни;

копії документів (або виписки з них) про якість металу, що використо­вувався під час реконструкції;

відомості про присадний матеріал (результати випробування наплавле­ного металу чи копії документів (або виписки з них) про якість електродів);

відомості про результати контролю якості зварювання метало- конструкцій.

1. Реєстрація здійснюється не пізніше ніж у десятиденний строк з дня одержання документів територіальним органом Держнаглядохоронпраці України. У разі відмови в реєстрації підйомника мають бути письмово вказані причини відмови з посиланням на відповідні пункти даних Правил.

2. У разі направлення підйомника для роботи за межі області, у якій він зареєстрований, роботодавець повинен повідомити про це територіа­льному органу Держнаглядохоронпраці України із зазначенням реєстраційно­го номера підйомника, місця направлення та строку проведення робіт. Після прибуття підйомника на місце виконання робіт має бути повідомлений про це територіальний орган Держнаглядохоронпраці України, на території якого бу­дуть проводитися роботи. Якщо термін цих робіт перевищує три місяці, то роботодавець знімає підйомник з обліку та реєструє його в територіальному органі Держнаглядохоронпраці України, на території якого будуть виконува­тися роботи.

3. Роботодавець знімає підйомники з реєстрації в територіальних органах Держнаглядохоронпраці України в разі:

а) списання підйомників, що стали непридатними;

б) передачі у власність іншому роботодавцю.

Зняття з реєстрації здійснюється за письмовою заявою роботодавця з записом у паспорті про причини зняття з реєстрації.

1. Уведення в експлуатацію

   1. Уведення підйомника в експлуатацію здійснюється на підставі висновку експертизи щодо відповідності підйомника вимогам нормативно- правових актів з охорони праці та промислової безпеки і спроможності суб’ єкта господарської діяльності забезпечити додержання вимог законодав­ства під час його експлуатації у таких випадках:

перед пуском у роботу нововиготовленого підйомника;

після капітального ремонту підйомника;

після реконструкції;

після передачі іншому роботодавцю;

після направлення для роботи строком більше трьох місяців за межі об­ласті, у якій він зареєстрований;

після закінчення строку служби підйомника;

після заборони експлуатації підйомника посадовою особою територіа­льного органу Держнаглядохоронпраці України.

1. Технічний огляд

   1. Підйомники, що перебувають в експлуатації, підлягають техніч­ному огляду:

частковому - не рідше одного разу на 12 місяців;

повному - не рідше одного разу на три роки, за винятком випадків, за­значених у пункті 6.3.2.

1. Позачерговий повний технічний огляд підйомників належить проводити після:

ремонту несучих металоконструкцій підйомника;

заміни стріли або її секцій;

заміни або ремонту ОГВ;

отримання припису посадової особи територіального органу Держнаг- лядохоронпраці України або працівника, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією підйомника, у разі виявлення дефектів, пошко­джень і порушень даних Правил, що впливають на безпечну експлуатацію підйомника.

1. Позачерговий частковий технічний огляд підйомників належить проводити після:

заміни зношених канатів і ланцюгів, а також у разі їх перепасування;

заміни складових частин гідроприводу (гідропристроїв, ущільнювачів гідроциліндрів тощо);

заміни або ремонту лебідок.

1. Технічний огляд (повний і частковий) підйомників проводиться спеціалізованою організацією або роботодавцем, ремонтним підприємством за умови отримання ними в установленому порядку дозволу Держнаглядохо - ронпраці України на право проведення технічних оглядів.

Технічний огляд має проводитися згідно з вимогами цих Правил та на­станови з експлуатації підйомника за участю працівника, відповідального за утримання його в справному стані, крім випадку, зазначеного в пункті 6.3.5.

Для проведення технічних оглядів підйомників організація має бути за­безпечена площадкою для проведення випробувань і комплектом атестованих вантажів.

1. Повний технічний огляд відремонтованих підйомників прово­диться на підприємстві, що виконувало ці роботи, перед відправленням під­йомників споживачу.

2. Технічний огляд підйомників, що перебувають в експлуатації, має на меті встановити, що:

підйомник є у справному стані, який забезпечує його безпечну експлуа­тацію;

організація нагляду та обслуговування підйомника відповідає вимогам цих Правил.

1. Повний технічний огляд має включати:

огляд і перевірку роботи підйомника (у тому числі приладів і пристроїв безпеки);

статичне випробування;

динамічне випробування.

Під час часткового технічного огляду статичне випробування підйом­ника не проводять.

1. Під час проведення технічного оглядупідйомника, мають бути оглянуті та перевірені в роботі всі механізми, гідропристрої, електро­обладнання, прилади та пристрої безпеки, гальма, ходові колеса, пульти керу­вання, освітлення, сигналізація. Також мають бути перевірені:

а) стан металоконструкцій підйомника та їх зварних з’єднань (відсут­ність тріщин, деформацій, зменшення товщини стінок унаслідок корозії, ослаблення болтових з’єднань і інших дефектів та пошкоджень);

б) стан робочої платформи, кріплення осей і пальців;

в) стан канатів, ланцюгів і їх кріплення;

г) стан заземлення підйомника (за наявності) і стан ізоляції електрооб­ладнання та електропроводки підйомників з електричним приводом з визна­ченням їх опору у відповідності до вимог Правил безпечної експлуатації елек­троустановок споживачів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 09.01.98 № 4 та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за № 93/2533 (далі - ДНАОП 0.00-1.21-98).

Результати огляду та перевірок оформляють актом, а перевірку стану заземлення та ізоляції - протоколом у відповідності до вимог ДНАОП 0.00­1.21-98.

1. Статичне випробування проводять з метою перевірки міцності підйомника та його складових частин, у т.ч. гальм, а також стійкості підйом­ника.

2. Статичне випробування підйомника проводять на горизонталь­ному майданчику в положенні, що відповідає найменшій розрахунковій його стійкості, навантаженням, що на 50 % перевищує вантажопідіймальність, у такому порядку. Вантаж, маса якого дорівнює 110 % вантажопідіймальності, розташовують на робочій платформі, а вантаж, маса якого дорівнює 40 % ва­нтажопідіймальності, підвішують до робочої платформи на гнучкій підвісці і підіймають його на висоту 100-200 мм від майданчика з подальшою витрим­кою протягом 10 хвилин.

Підйомник вважається таким, що витримав випробування, якщо протя­гом зазначеного часу піднятий вантаж не опустився на майданчик, а також не було виявлено тріщин, залишкових деформацій та інших пошкоджень скла­дових частин.

1. Динамічне випробування підйомника проводять з метою переві­рки дії механізмів підйомника та їх гальм.

Динамічне випробування підйомника проводять вантажем, роз­ташованим на робочій платформі, маса якого дорівнює 110 % вантажопідій­мальності.

Під час динамічного випробування проводиться не менше трьох циклів усіх можливих рухів робочої платформи.

1. Під час проведення статичного та динамічного випробувань від­рив від майданчика однієї з опор підйомника ознакою втрати стійкості не вважається.

2. Випробування ОГВ проводять не рідше одного разу на 6 місяців спеціалізованою організацією, що має право на проведення технічних оглядів, у присутності працівника, відповідального за утримання підйомника в справ­ному стані, і за можливості суміщають з технічним оглядом або технічним об­слуговуванням .

ОГВ має бути відрегульований відповідно до вимог пункту 3.8.2 цих Правил та опломбований.

Результати випробування ОГВ записуються в паспорт підйомника.

1. Результати технічного огляду підйомника записує в паспорт пра­цівник, який проводив технічний огляд, із зазначенням строку наступного огляду.

Записом у паспорті підйомника, що був підданий технічному огляду, має підтверджуватися, що підйомник перебуває в справному стані та витримав випробування.

1. Нагляд і обслуговування

   1. Роботодавець, який експлуатує підйомники, забезпечує їх утримання у справному стані та безпечну експлуатацію шляхом організації належного нагляду, технічного огляду, обслуговування та ремонту власними силами або укладає договір із спеціалізованою організацією на виконання зазначених робіт з урахуванням вимог цього розділу.

   2. Роботодавець:

призначає працівника, який здійснює нагляд за утриманням та безпеч­ною експлуатацією підйомників;

призначає працівника, відповідального за утримання підйомників у справному стані;

призначає працівника, відповідального за безпечне проведення робіт підйомниками;

призначає обслуговувальний персонал підйомників (машиністів, пра­цівників, які виконують роботи з робочої платформи); створює ремонтну службу;

установлює порядок проведення періодичного технічного обслугову­вання та ремонту підйомників;

забезпечує у випадках, зазначених у пунктах 6.3.2, 6.3.3, та в установ­лений термін проведення технічних оглядів;

забезпечує умови для виконання відповідальними працівниками, обслу- говувальним персоналом своїх обов’язків;

на основі Типового положення про навчання з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 17.02.99 № 27 і зареєст­рованого у Міністерстві юстиції України 21.04.99 за № 248/3541 (далі - ДНАОП 0.00-4.12-99), організовує розроблення Положення про навчання з питань охорони праці (далі - Положення), яке затверджується його наказом і діє в межах підприємства, та забезпечує його виконання;

забезпечує ведення робіт за проектами виконання робіт (далі - ПВР) і технологічними регламентами про порядок виконання робіт підйомниками, розробленими спеціалізованими організаціями;

організовує розроблення та затверджує Інструкції з охорони праці для обслуговувального і ремонтного персоналу у відповідності до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.98 № 9 і зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 07.04.98 за № 226/2666;

забезпечує працівників Правилами та інструкціями.

1. Працівник, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією підйомників, повинен:

здійснювати нагляд за технічним станом та безпечною експлуатацією підйомників, вантажозахоплювальних пристроїв і тари (за наявності) у відпо­відності до їх призначення і вантажопідіймальності;

перевіряти дотримання встановленого цими Правилами порядку допус­ку машиністів до керування та працівників до обслуговування та ремонту підйомників, брати участь у роботі комісій з періодичної перевірки знань від­повідальних працівників, обслуговувального та ремонтного персоналу;

контролювати наявність і дотримання вимог інструкцій відповідальни­ми працівниками, обслуговувальним і ремонтним персоналом;

перевіряти додержання вимог безпеки, ПВР, технологічних регламентів під час виконання робіт підйомниками;

забезпечувати виконання приписів посадових осіб територіальних органів Держнаглядохоронпраці України.

1. У разі виявлення дефектів, пошкоджень або відмов, а також по­рушень вимог цих Правил під час роботи підйомників та їх обслуговування працівник, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією підйомників, має вжити заходів щодо їх усунення, а в разі необхідності - за­боронити експлуатацію підйомника.

Зокрема підйомник не можна використовувати в разі: виявлення дефектів, пошкоджень або відмов пристроїв і приладів без­пеки, гальм, канатів, ланцюгів та їх кріплень, гаків, лебідок, ходових коліс, гі- дропристроїв, а також невідповідності електроприводу або гідроприводу схе­мам, долученим до паспорта підйомника;

наявності тріщин і деформацій у металоконструкціях підйомника; закінчення строку технічного огляду чи строку служби підйомника; обслуговування підйомників неатестованими машиністами, а також якщо не призначені працівники, відповідальні за утримання підйомників у справному стані чи за безпечне проведення робіт;