НПАОП 00.0-1.36-04Правила будови і безпечної експлуатації підйомників 1. галузь застосування

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Держнаглядохорон­

праці України

  1. 232 Зареєстровано в Мінюсті

  1. за № 1262/8583

НПАОП 00.0-1.36-04

ПРАВИЛА БУДОВИ І БЕЗПЕЧНОЇ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ПІДЙОМНИКІВ 1. ГАЛУЗЬ ЗАСТОСУВАННЯ

  1. Ці Правила встановлюють вимоги до будови, виготовлення, устано­влення, налагодження, ремонту, реконструкції та експлуатаціїпідйомників, призначених для переміщення працівників з інструментами та матеріалами в робочу позицію і проведення там робіт з робочої платформи.

  2. Дані Правила поширюються на такі типи підйомників:

самохідні (автомобільні, на спецшасі, пневмоколісні, гусеничні, заліз­ничні тощо);

причіпні.

  1. Дані Правила не поширюються на:

пожежні підйомники;

засоби підмощування;

підйомники військового та спеціального призначення, що перебувають в експлуатації у Збройних Силах України.

  1. ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

    1. У цих Правилах наведені нижче терміни вживаються в такому зна­ченні:

      1. Підйомник - вантажопідіймальна машина циклічної дії, що при­значена для переміщення працівників з інструментами та матеріалами в робо­чу позицію і проведення там робіт з робочої платформи.

      2. Робочий майданчик - обмежена площа, на якійпідйомник виконує вантажопідіймальні операції чи пересувається відповідно до свого призначення.

      3. Установлення - розташуванняпідйомника, на робочому майданчику відповідно до проекту виконання робіт.

2.1.4. Підйомник самохідний -підйомник, обладнаний механізмом для пересування робочим майданчиком і дорогами.

  1. Підйомник автомобільний - підйомник, змонтований на автомо­більному шасі.

  2. Підйомник на спецшасі - підйомник, змонтований на спеціаль­ному шасі автомобільного типу.

  3. Підйомник пневмоколісний - підйомник, змонтований на пнев- моколісному шасі.

  4. Підйомник гусеничний - підйомник, змонтований на гусенич­ному шасі.

  5. Підйомник залізничний - підйомник, змонтований на шасі, що пересувається залізничною колією.

  1. Підйомник причіпний-підйомник, не обладнаний механізмом для пересування по дорогах і переміщується транспортним засобом (буксиром).

  2. Підйомник телескопічний - підйомник, обладнаний стрілою з ви­сувними секціями.

  3. Підйомник пожежний - підйомник, обладнаний пожежним і по­жежно - рятувальним обладнанням.

  4. Засобипідмощування - пристрої, призначені для організації ро­бочих місць під час виконання будівельно-монтажних робіт на висоті або гли­бині більше 1,3 м від рівня ґрунту або перекриття.

  5. Робоча платформа - обгороджена по периметру площадка, при­значена для розміщення працівників з інструментом і матеріалами та перемі­щення їх у робочу позицію для проведення робіт.

  6. Виносні опори - пристрої, призначені для збільшення опорного контуру підйомника під час роботи.

  7. Вимикач пружних підвісок - пристрій, призначений для вимк­нення роботи пружних підвісок ходової частини шляхом жорсткого спирання рами підйомника на балку моста.

  8. Стабілізатор пружних підвісок - пристрій, призначений для зрів­нювання деформацій пружних підвісок ходової частини підйомника під час руху на повороті.

  9. Пристрій безпеки - пристрій, призначений для забезпечення без­пеки і безаварійної роботи підйомника.

  1. Обмежник граничного вантажу - прилад, призначений для кон­тролю навантаження на робочу платформу підйомника, подачі попереджува­льного сигналу в разі наближення навантаження до граничнодопустимого значення і автоматичного вимкнення механізмів підйомника у разі збільшення навантаження понад допустиме.

  2. Система орієнтації підлоги робочої платформи в горизонталь­ному положенні - пристрій, призначений для забезпечення орієнтації підлоги робочої платформи в горизонтальному положенні під час зміни положень се­кцій стріли підйомника.

  3. Обмежник робочої зони - пристрій, призначений для запобіган­ня переміщенню робочої платформи за межі робочої зони.

  4. Система блокування підіймання та повороту секцій стріли - пристрій, призначений для вимкнення механізмів підіймання та повертання секцій стріли, якщо підйомник не встановлений на опори.

  5. Система блокування підіймання опор - пристрій, призначений для вимкнення механізму підіймання опор, якщо стріла перебуває не в транс­портній позиції.

  6. Система аварійного опускання робочої платформи - пристрій, призначений для аварійного опускання робочої платформи в позицію доступу в разі відмови приводу механізмів.

  7. Фіксатор виносних опор - пристрій, що запобігає мимовільному висуненню (повороту) виносних опор під час руху підйомника.

  8. Покажчик кута нахилу (креномір) - прилад, що показує кут на­хилу опорної рами підйомника.

  9. Система аварійної зупинки двигуна - пристрій, призначений для аварійної зупинки двигуна з пультів керування.

  1. Привід - пристрій, що складається з двигуна, передавальних ме­ханізмів і системи керування для надання руху машинам і механізмам. Привід може бути електричний, гідравлічний, пневматичний, механічний, ручний тощо.

  2. Механізм підіймання - обладнання для підіймання та опускання стріли з робочою платформою (зміни кута нахилу секцій стріли).

  3. Механізм висування - обладнання для зміни довжини телескопі­чної стріли.

  4. Механізм повертання - обладнання для обертання поворотної ча­стини підйомника в горизонтальній площині.

  5. Опорно-поворотний пристрій - обладнанняпідйомника, призна­чене для передавання навантажень (вантажного моменту, вертикальних і го­ризонтальних сил) від поворотної частини на неповоротну та для обертання поворотної частини.

  6. Платформа поворотна - конструкція для розміщення механізмів і стріли підйомника.

  7. Стріла - обладнання для переміщення робочої платформи в ме­жах робочої зони. Стріла може бути фіксованої довжини, шарнірно- зчленованою, телескопічною, ножичного типу, комбінованою тощо.

  8. Рама опорна - основапідйомника, жорстко з’єднана з шасі.

  9. Ввідний пристрій - пристрій або сукупність пристроїв (рубиль­ник, автоматичний вимикач тощо), що здійснюють подачу напруги на підйом­ник від зовнішньої мережі.

  10. Вантажопідіймальність - допустима маса вантажу (включаючи працівників, інструменти і матеріали), на підіймання якої розрахований під­йомник.

  11. Висота підіймання - Н - найбільша відстань по вертикалі від ро­бочого майданчика, на якому стоїть підйомник, до підлоги робочої платфор­ми, що перебуває у верхній робочій позиції (Ні) плюс 1,5 м: Н = Ні + 1,5.

  12. Виліт - L - найбільша відстань по горизонталі від вертикальної осі обертання поворотної платформи підйомника до зовнішньої огорожі робо­чої платформи.

  13. Опорний контур - контур, утворюваний горизонтальними проек­ціями прямих ліній, що з’єднують вертикальні осі опорних елементів підйом­ника (коліс, гусениць або виносних опор).

  14. Вітрове навантаження - навантаження, створене тиском вітру і спрямоване горизонтально.

  15. Стійкість - здатністьпідйомника, протидіяти перекидним момен­там від діючих сил.

  16. Коефіцієнт вантажної стійкості - відношення утримувального моменту, створюваного силою ваги всіх частин підйомника з урахуванням на­хилу його встановлення, до перекидного моменту, створюваного силами інер­ції, вітровим навантаженням робочого стану, а також силою ваги вантажу на робочій платформі відносно ребра перекидання.

  17. Ребро перекидання - одна із сторін опорного контуру, у напрямку якої діє перекидний момент.

  18. Статичне випробування - випробування статичним навантажен­ням за нормами, що встановлені даними Правилами.

  19. Динамічне випробування - випробування динамічним наванта­женням за нормами, що встановлені даними Правилами.

  20. Робочий цикл - сукупність дій: вхід на робочу платформу в пози­ції доступу; підіймання в робочу позицію; проведення робіт; опускання в по­зицію доступу; вихід з робочої платформи.

  21. Позиція доступу - положення робочої платформи, що забезпечує вхід і вихід з неї працівників.

  22. Транспортна позиція - установлене виробником положення ро­бочої платформи, у якому підйомник доставляється до місця використання.

  23. Робоча позиція - положення робочої платформи, у якому з неї проводяться роботи.

  24. Робоча зона підйомника - простір, у якому призначена працюва­ти робоча платформа в межах визначених навантажень за нормальних умов експлуатації.

  25. Реконструкція - зміни конструкції, виконані після введення під­йомника в експлуатацію, що викликають підвищення або перерозподіл наван­тажень на складові частини підйомника, змінюють його стійкість і несучу спроможність складових частин, а також вимагають коректування паспорта підйомника (наприклад, зміна типу приводу, довжини стріли, вантажопідій­мальності, швидкості механізмів, вильоту, висоти підіймання тощо).

  26. Ремонт металоконструкцій - комплекс робіт з відновлення по­шкоджених або зношених несучих металоконструкцій підйомника, що вико­нуються із застосуванням зварювання.

  27. Обстеження експертне - комплекс робіт з технічного діагносту­вання підйомника з метою визначення його технічного стану, установлення можливості, доцільності, умов і терміну подальшої безпечної експлуатації.

  28. Спеціалізована організація - підприємство чи організація, які одержали в установленому порядку дозвіл на виконання робіт підвищеної не­безпеки.

  1. ВИМОГИ ДО БУДОВИ

    1. Загальні вимоги

      1. Підйомники мають відповідати вимогам цих Правил, інших нормативно-правових актів, стандартів, технічних умов (далі - нормативні документи - НД).

      2. Підйомники мають бути виготовлені для роботи в макроклімати- чних районах з помірним кліматом.

      3. Підйомники, призначені для роботи у вибухонебезпечних і пожежонебезпечних середовищах, мають відповідати вимогам „Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок”, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від

  1. № 272 (далі - ДНАОП 0.00-1.32-01). Клас вибухо- і

пожежонебезпечної зони, категорія та група вибухонебезпечної суміші зазначаються в настанові з експлуатації підйомника.

      1. Розрахунковий коефіцієнт вантажної стійкості з урахуванням дії сил ваги підйомника і вантажу, сил інерції, дії вітрового навантаження робо­чого стану (швидкість вітру не більше 10 м/с на висоті 10 м) має бути не ме­нше 1,15, при цьому кут нахилупідйомника, не повинен перевищувати 3°, як­що в технічних умовах не передбачений більший кут нахилу.

Для підйомників, установлених на залізничних платформах, слід урахо­вувати максимальне допустиме перевищення на кривих відрізках колії однієї рейки над іншою. Дія рейкових захватів під час визначення стійкості не вра­ховується.

      1. Конструкція підйомників має забезпечувати:

безпечність керування, технічного обслуговування та ремонту;

можливість буксирування;

плавність пуску та зупинки механізмів.

      1. Механізмипідйомника, що приводяться в дію за допомогою ме­ханічних пристроїв, повинні мати таку конструкцію, щоб довільне їх уві­мкнення або роз’єднання було неможливим.

      2. У з’єднаннях елементів підйомників (болтових,шпонкових, шлі­цьових тощо) має бути виключене їх довільне розгвинчування або роз’єднування. Використання пружинних шайб для кріплення опорно­поворотного пристрою не допускається.

      3. Нерухомі осі, які є опорою окремих складових частин підйомни­ка,мають бути надійно закріплені від можливого їх переміщення.

      4. У телескопічних підйомників має бути передбачена фіксація ви­сунутих секцій стріли в робочому положенні.

      5. Напрямні для канатів, ланцюгів і тяги системи орієнтації підло­ги робочої платформи в горизонтальному положенні мають бути побудовані так, щоб унеможливлювалося довільне спадання канатів (ланцюгів) з блоків (зірочок), барабанів і заклинювання тяг.

      6. У металоконструкціях підйомників, що працюють просто неба, мають бути передбачені заходи проти накопичування в них вологи.

      7. До механізмів, приладів і пристроїв безпеки, електрообладнан­ня підйомників, що потребують постійного технічного обслуговування, має бути забезпечений зручний і безпечний доступ.

      8. Легкодоступні частини механізмів, що рухаються і можуть бути причиною нещасного випадку, мають бути закриті закріпленими знімними огорожами, що допускають зручний огляд і змащення.

      9. Підйомники мають бути обладнані пристроєм для обліку на- працювання в мотогодинах.

      10. Ходові колеса підйомників, що транспортуються автомобільни­ми дорогами, мають бути споряджені пневматичними шинами.

    1. Робочі платформи

      1. Для зручного доступу на опорну раму, поворотну платформу, а за необхідності і на робочу платформу підйомник має бути обладнаний підніж­ками або сходами з поручнями. Допускається використовувати як проміжні підніжки і поручні конструктивні елементи підйомника.

Висота від поверхні землі до підніжки (першого східця) не повинна пе­ревищувати 400 мм. Підніжки, східці, підлога робочої платформи, настил опорної рами та поворотної платформи мають бути не слизькими.

      1. Робочі платформи підйомників мають споряджуватися огорожею висотою не менше 1000 мм з проміжною пов’яззю на висоті 500 мм та су­цільним зашиттям понизу на висоту 100 мм. Поручень огорожі має бути зруч­ним для обхвату рукою та облицьований малотеплопровідним матеріалом. Проріз для входу на робочу платформу має бути захищеним знімною огоро­жею або дверима, що унеможливлюють самовільне відчинення.

За неможливості виконання цих вимог (робоча платформа пластикова тощо) дозволяється вхід на робочу платформу зверху, у цьому разі необхідно передбачати пристрої, що полегшують вхід.

Розмір підлоги робочої платформи має бути не менше 600 х 600 мм, діаметр підлоги круглої робочої платформи - не менше 700 мм. Площа підлоги робочої платформи для двох і більше працівників має бути не менше 0,5 м2на працівника; ширина входу на робочу платформу - не менше 500 мм.

Робоча платформа підйомника, призначеного для виконання робіт на електроустановках під напругою до 1000 В, має бути ізольована від метало- конструкцій підйомника, опір ізоляції має бути не менше 0,5 МОм, а також мають бути передбачені заходи щодо запобігання падінню робочої платфор­ми в разі руйнування опорних ізоляторів.

      1. Конструкція робочої платформи має забезпечувати кріплення карабінів запобіжних поясів працівників і фалів для інструменту. Несучі елементи огорожі робочої платформи мають витримувати зосереджене навантаження не менше 1300 Н, прикладене перпендикулярно до поручня почергово в горизонтальній і вертикальній площинах.

    1. Канати

      1. Сталеві канати, що застосовуються в механізмах підйомників, мають бути споряджені документами виробника канатів про їх якість у відпо­відності до вимог НД на канати.

Застосування канатів, виготовлених у відповідності до вимог міжнарод­них стандартів та національних стандартів інших держав, допускається за умов наявності узгодження з Держнаглядохоронпраці України.

      1. Кріплення та розташування канатів на підйомниках мають уне­можливлювати спадання їх з блоків, барабанів та інших механізмів, а також перетирання внаслідок дотику канатів з елементами конструкцій або один з одним.

      2. Петля на кінці каната для його закріплення на підйомнику має бути виконана із застосуванням :

коуша з заплітанням вільного кінця каната, установленням затискачів або іншим способом згідно з вимогами НД;

сталевої кованої, штампованої або литої втулки і клина.

Застосування зварних втулок не допускається (крім кріплення нерухо­мого кінця каната за допомогою втулки, привареної до металоконструкції під­йомника, відповідно до НД).

На поверхні втулок і клинів не має бути гострих крайок, на яких може перетиратися канат. Клинова втулка та клин повинні мати маркування, що відповідає діаметру каната.

      1. Кількість проколів основної вітки каната кожною повною стал- кою під час заплітання має відповідати зазначеним у табл. 1. Останній прокол кожною сталкою виконується половинною кількістю її дротинок (половинним перерізом сталки). Дозволяється останній прокол робити половинною кількіс­тю сталок каната.

Таблиця 1. Кількість проколів каната сталками під час заплітання


Діаметр сталевого каната, мм

Кількість проколів кожною повною сталкою, не менше

До 14 включ.

4

Понад 14 “ 27 “

5

“ 27 “ 60 “

6

Місця заплітання з виступними кінцями дротинок сталок на 10...30 мм в обидва боки залежно від діаметра каната мають бути щільно обмотані м’яким дротом, кінці якого заправляються способом, що унеможливлює їх розмоту­вання, або ізольовані іншим способом, що унеможливлює пошкодження рук працівників.

Кількість затискачів визначається розрахунком, але їх має бути не менше трьох. Крок розташування затискачів і довжина вільного кінця каната від останнього затискача мають бути не менше шести діаметрів каната. Для запобігання деформації каната затискачі мають установлюватися колодкою до основної вітки.

      1. Кріплення каната до барабана або блока здійснюється способом, що допускає можливість заміни каната.

У разі застосування притискних планок їх кількість визначається розра­хунком, але має бути не менше двох. Довжина вільного кінця каната від останньої планки має бути не менше двох діаметрів каната. Вигинати вільний кінець каната під планкою або на відстані менше трьох діаметрів каната від планки не допускається.

      1. Сталеві канати, що застосовуються в механізмах підіймання, ви­сування телескопічних секцій і в системі орієнтації підлоги робочої платфор­ми в горизонтальному положенні, мають бути перевірені розрахунком за фор­мулою

Fo > S-Zp ,

де Fo - розривне зусилля каната в цілому, що приймається за документом

виробника про якість каната, а під час розроблення - за даними стандарту, Н;

S - найбільший натяг каната з урахуванням коефіцієнта корисної дії по­ліспаста, Н;

Zp = 9 - мінімально допустимий коефіцієнт використання каната (міні­мальний коефіцієнт запасу міцності каната). У системі орієнтації підлоги ро­бочої платформи в горизонтальному положенні, що складається з двох пара­лельних віток із зрівняльним пристроєм, Zp має бути не менше 4,5 для кожної вітки системи орієнтації.

      1. Якщо в стандарті або в документі виробника про якість каната наведено сумарне розривне зусилля усіх дротинок каната, величина Fo визна­чається шляхом множення сумарного розривного зусилля на 0,83.

      2. Норми бракування канатів, що перебувають в експлуатації, мають відповідати наведеним у додатку 1.

    1. Ланцюги

      1. Вантажні пластинчасті, приводні роликові та втулкові ланцюги, що застосовуються на підйомниках, мають бути споряджені документом виробника ланцюгів про їх якість у відповідності до вимог НД на ланцюги.

Застосування ланцюгів, виготовлених у відповідності до вимог міжнародних стандартів та національних стандартів інших держав, допускається за умов наявності узгодження з Держнаглядохоронпраці України.

      1. Метод розрахунку та коефіцієнт запасу міцності ланцюгів щодо руйнівного навантаження мають відповідати наведеним у пункті 3.3.6 цих Правил.

    1. Барабани та блоки

      1. Діаметри барабана або блока, що обгинаються сталевим кана­том, визначаються за формулою

D > h-d,

де D - діаметр барабана або блока по середній лінії навитого каната, мм;

h - коефіцієнт вибору діаметра барабана чи блока, мінімальне значення якого дорівнює 16;

d - діаметр каната, мм.

      1. Канатоємкість барабана має бути такою, щоб у нижньому (верх­ньому) можливому положенні робочої платформи на барабані залишалося на­витими не менше ніж півтора витка каната, не враховуючи витків, що перебу­вають під затискним пристроєм.

      2. Барабани під одношарове навивання каната мають бути оснаще­ні нарізаними по гвинтовій лінії канавками.

      3. Барабани, призначені для багатошарового навивання каната, по­винні мати реборди з обох боків барабана.

      4. Барабани з канавками, призначені для одношарового навивання двох віток каната, ребордами можуть не обладнуватися, якщо вітки навива­ються від країв барабана до середини. У разі навивання на барабан із канав­ками однієї вітки реборда може не встановлюватися з боку кріплення каната на барабані.

      5. Реборди барабана маютьпідніматися над верхнім шаром навито­го каната не менше ніж на два його діаметри.

      6. При багатошаровому навиванні каната на барабан має бути за­безпечене проектне укладання кожного шару.

      7. Блоки повинні мати пристрій, що унеможливлює вихід каната з рівчака блока. Зазор між указаним пристроєм і ребордою блока має бути не більше 20 % діаметра каната.

    1. Опори

      1. Зусилля підіймання (висування) вручну виносних опор або їх частин має бути не більше 200 Н. У разі більшого зусилля виносні опори мають бути оснащені гідравлічним, механічним чи іншим приводом.

      2. Підйомники, у яких відсутні виносні опори, мають оснащуватися пристроєм, що виключає дію пружних підвісок.

      3. Необхідність обладнання підйомників стабілізатором пружних підвісок, що дає змогу рівномірно передавати навантаження на всі ресори однієї ходової осі для забезпечення їх рівномірного осідання на поворотах під час руху, визначається розробником.

    2. Гальма

      1. Механізми підіймання та висування підйомників мають бути об­ладнані гальмами нормально закритого типу, що автоматично розмикаються під час увімкнення механізму та автоматично замикаються під час його вимк­нення, або іншими пристроями, що унеможливлюють мимовільне опускання (переміщення) робочої платформи. Гальма повинні мати кінематичний зв’язок, що не розмикається, з барабанами і забезпечувати гальмівний момент із коефіцієнтом запасу гальмування не менше 1,5.

Завантажити