розмежувальними сітками, що наведені у знаках та огородженнях, які
встановлюються по краях трас.
На гірськолижних трасах, що прокладені у лісі, де зона спуску визначаєтьсяшириною вирубки, обмежувальні віхи або розмежувальні сітки дозволяється не встановлювати.
На кожній гірськолижній трасі встановлюються дистанційні марки з наскрізною нумерацією, починаючи зверху траси, які полегшують орієнтування гірськолижників і організацію пошукових робіт у випадку імовірних надзвичайних ситуацій.
Небезпечні ділянки огороджуються засобами, вказаними у знаках та огородженнях.
Освітлення гірськолижних трас.
Гірськолижні траси, що призначені для катання в темний час доби, обладнуються штучним освітленням по усій площі траси.
Мінімальна освітленість гірськолижних трас повинна відповідати вимогам щодо освітлення гірськолижних трас, вказаним у додатку 5 до цих Правил.
Освітлювальні прилади встановлюються по ходу руху гірськолижників і не повинні засліплювати їх під час спуску.
Вимоги безпеки щодо експлуатації сніготрамбувальної техніки та механічних транспортних засобів.
Реєстрація та технічні огляди сніготрамбувальної техніки та механічних транспортних засобів повинні проводиться відповідно до Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.01.2010 № 8.
Для пересування туристичних механічних транспортних засобів мають бути улаштовані окремі траси, що жодним чином не перетинають гірськолижні траси.
Сніготрамбувальні машини (ратраки) обладнуються сигналом заднього ходу, що вмикається одночасно з увімкненням задньої передачі.
Вимоги до аварійно-рятувальної служби
На гірськолижній трасі повинна постійно діяти аварійно-рятувальна служба (лижні патрулі), створена відповідно до Закону України «Про аварійно- рятувальні служби» та екіпірована необхідним спорядженням та обладнанням.
Суб’єкт господарювання відповідно до вимог законодавства укладає договір на обслуговування гірськолижних трас з державною аварійно- рятувальною службою відповідно до чинного законодавства незалежно від створення аварійно-рятувальної служби підприємства.
Суб’єкт господарювання:
на час відпустки, відряджень, хвороби або в інших випадках відсутності керівника аварійно-рятувальної служби призначає своїм наказом працівника аварійно-рятувальної служби, який виконує обов’язки керівника аварійно- рятувальної служби;
призначає у необхідній кількості персонал - рятувальників та медичних працівників аварійно-рятувальної служби;
створює умови для виконання керівником аварійно-рятувальної служби та персоналом своїх обов'язків;
забезпечує проведення оглядів гірськолижних трас до початку зимового сезону;
на основі НПАОП 0.00-4.12-05 організовує розроблення Положення про навчання з питань охорони праці (далі - Положення про навчання), яке затверджується наказом суб’єкта господарювання і діє в його межах, та забезпечує виконання Положення про навчання;
організовує розроблення положення про аварійно-рятувальну службу організації, яке затверджується наказом суб’єкта господарювання і діє у його межах, та забезпечує виконання положення про аварійно-рятувальну службу організації;
організовує розроблення та затверджує Інструкції з охорони праці для рятувальників та медичних працівників відповідно до вимог НПАОП-0.00-4.15.98;
організовує розроблення планів проведення аварійно-рятувальних робіт; забезпечує порядок і періодичність перевірки знань працівників з питань охорони праці;
забезпечує працівників нормативно-правовими актами з охорони праці.
Керівник аварійно-рятувальної служби зобов'язаний: забезпечувати щоденну роботу аварійно-рятувальної служби відповідно до
покладених на неї обов'язків;
вести документацію з аварійно-рятувальної служби;
проводити роботу з персоналом щодо підвищення його кваліфікації, регулярно проводити тренування та навчання рятувальників;
організовувати і брати участь у проведенні аварійно-рятувальних робіт.
Керівник аварійно-рятувальної служби забезпечує:
утримання обладнання аварійно-рятувальної служби у справному стані; регулярне проведення навчальних аварійно-рятувальних операцій; патрулювання гірськолижних трас навченими і атестованими рятувальниками;
виконання рятувальниками відповідних інструкцій; періодичну перевірку знань рятувальників;
своєчасне усунення виявлених недоліків на гірськолижній трасі;
виконання розпоряджень, виданих посадовими особами територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці.
До програми навчань з питань охорони праці для працівників аварійно- рятувальної служби необхідно включати питання з надання першої долікарської допомоги на гірськолижних трасах.
При виявленні на гірськолижній трасі недоліків, що загрожують безпечному катанню гірськолижників, керівник аварійно-рятувальної служби вживає заходів щодо усунення цих недоліків або порушень, а у випадках згідно з пунктом 8.5 цього розділу, закриває гірськолижну трасу.
Аварійно-рятувальна служба забезпечує: систематичний контроль за підготовкою гірськолижних трас; відкриття гірськолижних трас для катання;
чітке позначення гірськолижних трас на місцевості;
установку, підтримку в належному стані та заміну у разі необхідності постійних та тимчасових огороджень, уловлюючих сіток, захисних матів;
установку, підтримку в належному стані та заміну у разі необхідності маркування, знаків і вказівників на трасах;
попередження про перешкоди, небезпеки, що виникли на гірськолижній трасі, та по можливості їх усунення;
систематичне патрулювання на гірськолижних трасах;
евакуацію постраждалих з гірськолижних трас та канатних доріг з наданням долікарської та першої медичної допомоги;
спостереження за станом снігу на лавинонебезпечних схилах, здійснення вибухів для спуску лавин у небезпечних зонах (у разі необхідності і наявності в аварійно-рятувальної служби дозволу на проведення цих робіт);
профілактичну роботу щодо попередження травматизму при гірськолижному катанні;
заборону доступу на схил особам, що порушують правила поведінки, перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, з вилученням проїзних квитків на КБП;
закриття гірськолижних трас після закінчення катання.
Аварійно-рятувальна служба забезпечується: гірськолижним спорядженням для патрулювання схилів; санями типу «ак'я» для евакуації потерпілих; механічними транспортними засобами;
рятувальним обладнанням для проведення евакуації пасажирів канатних
доріг;
шанцевим інструментом;
медикаментами і медичними засобами для надання першої медичної допомоги;
засобами зв'язку.
Кількість та номенклатура рятувального обладнання, медикаментів, транспортних засобів та приміщень для рятувальників визначаються, виходячи з кількості гірськолижників, довжини трас та їх складності і мають бути достатніми для надання допомоги не пізніше ніж за 10-15 хвилин після отримання сигналу тривоги у будь-якому місці гірськолижної траси.
Контроль за безпечною експлуатацією гірськолижних трас
На кожну упорядковану гірськолижну трасу, що використовується для спортивного та відпочинкового катання, проектною організацією оформляється паспорт, що містить у собі:
план та профіль траси, її прив'язку до місцевості;
характеристики траси (довжина, ширина (або окремо ширина ділянок, якщо їх декілька), перепад висот);
характеристику покриття;
інформацію про наявність і характер небезпечних ділянок;
схему дренажу та водовідведення;
схему лавинонебезпечних ділянок;
схему розміщення обладнання для снігонапилення, захисних та інших споруд та будівель у зоні траси;
схему установки захисних сіток, огороджень та матів;
перелік заходів щодо забезпечення безпеки на трасі.
Суб'єкт господарювання, що експлуатує гірськолижну трасу, забезпечує її утримання в справному стані та безпечну експлуатацію шляхом організації огляду, належного обслуговування та ремонту власними силами або укладає договір з іншою організацією на виконання зазначених робіт.
Огляд траси перед її відкриттям для катання та в процесі експлуатації проводиться щоденно працівниками аварійно-рятувальної служби.
Порядок розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій
Розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій здійснюється відповідно до вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1232 «Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві».
Розслідування нещасних випадків невиробничого характеру проводиться відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 № 270.
О. Хохотва