скляні трубки невеликого діаметру дозволяється ламати тільки після надрізання їх напилком або спеціальним ножем для різання скла та обгортання захисною тканиною;
скляну трубку під час вставлення в пробку не можна сильно стискати, необхідно тримати її за той кінець, на який надягається пробка;
колбу або інший тонкостінний посуд, в який вставляють пробку, слід тримати за горловину.
Скляні посудини (апарати), в яких містилися ЛЗР або горючі гази, перед ремонтом із застосуванням вогню (склодувні роботи) необхідно повністю звільнити від вмісту, промити, ретельно висушити та продути інертним газом.
Щоб уникнути потрапляння шкідливих або горючих речовин в каналізацію під час вакуум-перегонки необхідно перед водоструменевим насосом встановлювати пастки.
ВИМОГИ ДО ЗБЕРІГАННЯ ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН
Загальні вимоги
Речовини та матеріали, що застосовують в хімічній лабораторії, зберігають залежно від пожежонебезпечних фізико-хімічних властивостей (здатність до окиснення, самонагрівання, займання в разі потрапляння вологи, взаємодії з повітрям), сумісності, а також ознак однорідності речовин, що застосовуються для гасіння пожежі відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004.
Хімічні речовини зберігають в хімічних лабораторіях відповідно до сертифіката про термін та умови зберігання заводу-виготовлювача.
Основну (запасну) кількість хімічних речовин зберігають у спеціальному ізольованому приміщенні за межами хімічної лабораторії.
На кожній посудині повинна бути етикетка з точною назвою речовини та з написом, що свідчить про наявність у речовині отруйних, вогненебезпечних властивостей: червона - "Вогненебезпечно", жовта - "Отрута", зелена - "Берегти від води" або інших.
Зберігати хімічні речовини із нерозбірливими написами та без етикеток не дозволяється.
Речовини в склянках, що не мають етикеток, підлягають знищенню.
Зберігання легкозаймистих і горючих речовин
Посудини з легкозаймистими і горючими хімічними речовинами необхідно зберігати у хімічній лабораторії в спеціальних металевих шафах або ящиках, що закриваються кришкою, стінки й дно яких викладають із негорючих матеріалів. Для того, щоб у ящику не утворювалась вибухонебезпечна концентрація парів, на критиці роблять 5-6 отворів діаметром 0,005-0,01 м.Ящик повинен мати ручки для перенесення та транспортування. На внутрішній поверхні кришки ящика зазначають перелік усіх легкозаймистих та вогненебезпечних хімічних речовин, що містяться в ньому Ящик установлюють на підлозі не ближче ніж 2 м від проходів і нагрівальних приладів.
При зберіганні вогне- і вибухонебезпечних речовин, враховуючи їх фізико- хімічні властивості, необхідно дотримуватися додаткових заходів безпеки, а саме:
діетиловий (сірчаний) ефір потрібно зберігати ізольовано від інших речовин у холодному і темному місці;
металічний натрій повинен зберігатися в товстостінних скляних банках з широкими шийками, які щільно закриваються пробкою під шаром сухого (без вологи) гасу, парафіну або трансформаторного мастила в ящиках з піском;
гідроген пероксиду, перхлоратну кислоту (концентровану) та інші окисники не можна зберігати разом з відновниками - вугіллям, сіркою, крохмалем тощо;
металічний натрій і фосфор не можна зберігати разом з бромом і йодом.
Скляна посудина для зберігання легкозаймистих рідких речовин, ємність якої більша за 1 л, повинна бути розміщена у герметичному металевому футлярі.
Начальник відділу взаємодії з ВРУ, КМУ та з питань координації роботи центральних органів виконавчої влади, діяльність яких
спрямовується та координується через Міністра В.І. Теличко