НПАОП 63.21-1.02-00Правила охорони праці під час технічного обслуговування та ремонту дорожньої техніки

забезпечуються засобами індивідуального захисту відповідно до ДНАОП 0.05-3.14-80; у разі потрапляння етильованого бензину на руки або інші частини тіла ці місця змиваються спочатку гасом, а потім теплою водою з милом.

      1. Ємності з-під етильованого бензину згідно з ДНАОП 0.00-1.28-97 фарбуються у сигнальні кольори незмивальною фарбою з написом «Етильований бензин».

  1. Працівники, що зайняті на роботах із застосуванням низькозамерзаючих рідин — антифризів (водних розчинів етиленгліколя), охолоджуючих рідин (водно- гліцеринових сумішей) і т.ін., допускаються до роботи відповідно до вимог ДНАОП 0.00­

1.28-97.

  1. Перевезення та зберігання низькозамерзаючих рідин та інших технічних рідин необхідно здійснювати дотримуючись вимог ГОСТ 12.3.010-82 у промислових упаковках або справних безпечних металевих бідонах з герметичними кришками та у бочках з пробками, що загвинчуються та мають пристосування для закріплення пломби.

  2. Тара для перевезення та зберігання погано замерзаючих рідин має бути позначена надписом (великим шрифтом) «Отрута» і знаком небезпеки, встановленим за ГОСТ 19433-88 для отруйних речовин, який виконується фарбою, що не змивається.

  3. На виробничих дільницях запас лакофарбових речовин, антифризів не повинен перевищувати добової потреби.

  4. Переливання в тару мастил, змазок, хімікатів, лакофарбових речовин проводиться із застосуванням насосів, сифонів.

  5. До початку робіт з мастилами рекомендується втирати в шкіру рук суміш безводного ланоліну та прованської олії у співвідношенні 1:1 згідно з ДНАОП О.03-1.30-85.

  6. Після закінчення мастильних робіт слід ретельно мити руки водою з милом, а після висушування знов втирати ланолінову суміш.

  7. Під час виготовлення клею на основі епоксидних смол роботи виконуються у витяжній шафі відповідно до вимог ДНАОП 0.03-1.47-89 та ДНАОП0.01-1.01-95.

  8. До робіт з використанням клеїв на основі епоксидних смол згідно з ДНАОП

  1. 03-4.02-94 допускаються особи не молодше 18 років, які пройшли попередній медичний огляд і отримали відповідний дозвіл медичної комісії.

  1. Роботи з ТО та Р дорожньої техніки, під час яких виділяються пожежонебезпечні пари або гази, виконуються з дотриманням вимог ДНАОП 0.01-1.01-95 та ГОСТ 12.1.004-91.

    1. Очищення та миття дорожньої техніки, механізмів, агрегатів, вузлів

та деталей

      1. Миття та очищення агрегатів, вузлів та деталей дорожньої техніки виконуються з дотриманням вимог ДНАОП 0.00-1.28-97 та цих Правил.

      2. При ТО та Р дорожньої техніки на гусеничному ходу перед вмиканням механізму обертання вивішеної гусениці з метою самоочищення стрічки від налипання бруду необхідно впевнитися у відсутності людей з обох боків гусениці.

      3. Під час миття агрегатів та деталей у ваннах необхідно додержуватися наступних вимог:

деталі двигунів, що працюють на етильованому бензині, дозволяється мити в нейтралізуючих розчинах;

концентрація лужних розчинів не повинна перевищувати 2-5%, а температура —

+60оС;

      1. Приготування мийних розчинів здійснюється в гумових рукавицях.

      2. Розлиті на підлогу горючі або легкозаймисті рідини, кислоти та луги видаляються з приміщень із застосуванням піску або тирси.

    1. Вулканізаційні та шиноремонтні роботи

      1. Вулканізаційні та шиноремонтні роботи проводяться відповідно до ДНАОП

  1. 00-1.28-97 та цих Правил.

      1. Роботи з вулканізації покришок і камер виконуються в окремому приміщенні з включеною вентиляцією.

      2. Під час шорсткування шин число обертів шпинделя не повинно перевищувати допустимих обертів шорсткувального каменя, який закріплюється за допомогою фланця. Між фланцями та каменем з обох боків встановлюються прокладки з еластичного матеріалу завтовшки від 0,5 до 3 мм.

10.4.4. Установка, заміна шорсткувального інструмента, а також чистка, змазування та прибирання верстата проводиться після його зупинки. Вилучення гумового пилу з верстата необхідно виконувати спеціальною щіткою за вимкненого двигуна.

  1. Роботи на паровому вулканізаторі починаються після перевірки стану та наявності пломби контрольно-вимірювальних приладів (манометрів, термометрів).

  2. Експлуатація парових вулканізаційних котлів, апаратів проводиться згідно з ДНАОП 0.00-1.08-94.

  3. Для забезпечення герметичності вулканізаційні установки, апарати, повітряні мішки, варильні камери у місцях приєднання до парових та повітряних магістралей повинні мати ущільнення.

  4. Під час роботи на вулканізаційних установках користуються рукавицями.

  5. Сушіння гумових виробів або деталей провадиться у витяжній шафі з включеною витяжною вентиляцією.

    1. Роботи із застосуванням ручного інструменту, електро- і

пневматичних машин

      1. Роботи з ручним інструментом, електро- і пневмомашинами виконуються відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.28-97, НАОП 1.1.10-1.04-85 та цих Правил.

      2. Для інструменту працівникові видається сумка чи то легкий переносний ящик, або спеціальний пересувний візок.

      3. Ручні електричні машини (інструмент) зберігаються в інструмен-тальному відділенні і видаються працівникам після перевірки, якщо забезпечуються наступні вимоги: комплектність та надійність кріплення деталей; справність кабеля, його захисної трубки та штепсельної вилки; цілісність ізоляційних деталей корпусу, рукоятки та кришок щіткотримачів; наявність захисних кожухів; чіткість роботи вимикача; робота на холостому ході; не прострочений термін періодичної перевірки.

      4. Кабель (шнур) машини має бути захищеним від випадкового пошкодження.

Торкання кабеля до гарячих, вологих та масляних поверхонь не припустимо.

      1. Якщо під час роботи виникають несправності електричної машини, робота нею припиняється.

      2. Працювати пневматичним інструментом з приставних драбин не дозволяється.

      3. Роботи пневматичним інструментом виконуються в захисних окулярах і рукавицях.

      4. Під час роботи пневматичним інструментом не дозволяється натягування, перегинання шлангу та перехрещення його з тросами, кабелями та рукавами газозварки.

      5. Приєднання шлангів до пневматичного інструменту та з’єднання їх між собою виконується за допомогою ніпелів, штуцерів і стяжних хомутів. Місця з’єднання не повинні пропускати повітря.

    1. Слюсарно-складальні роботи

      1. Працівники, які проводять ТО та Р машин, агрегатів, вузлів та деталей, забезпечуються комплектами справного інструменту та пристосувань. Під час роботи під машиною поза оглядовою канавою, естакадою працівники забезпечуються лежаками.

      2. Під час складання вузлів та агрегатів машин збігання отворів в деталях, які з’єднуються, перевіряється спеціальними ломиками, борідками або конусними оправками.

Для забезпечення безпеки під час зняття (установки) пружин роботи виконуються на спеціальних стендах з використанням спеціальних приладів для звільнення від енергії пружин

. Перелік дорожньої техніки

1.

Автобітумовоз

2.

Автогрейдер

3.

Автогудронатор

4.

Асфальто, -бетонозмішувач

5.

Асфальтоукладач

6.

Бетоноукладач

7.

Грейдер-причіпний

8.

Гудронатор

9.

Дорожній авторемонтер

10.

Заливальник тріщин

11.

Землезмішувач

12.

Канавовідновник

13.

Канавокопач фрезерний

14.

Канавоочисник

15.

Корчувач

16.

Косарка ротаційна

17.

Коток напівпричіпний на пневматичних шинах

18.

Коток самохідний

19.

Коток самохідний вібраційний

20.

Кущоріз

21.

Кюветовідновник

22.

Кюветокопач

23.

Машина для опорядження цементно-бетонних покриттів

24.

Машина для укріплення укосів земляного полотна

25.

Машина для улаштування укріпних смуг

26.

Машина для улаштування швів під час виконання шляхових робіт

27.

Машина для установлення стовпчиків огорожі

28.

Машина дощувальна

29.

Машина маркувальна

30.

Машина поливально-мийна

31.

Механізм для очищення швів цементно-бетонного покриття на базі трактора

32.

Нарізувач швів самохідний

33.

Піскорозкидач

34.

Профілювальник основ, укосів

35.

Розподільник гравію, щебеню, цементу

36.

Розпушувальна машина

37.

Скрепер

38.

Снігонавантажувач

39.

Снігоочисник плужний

40.

Снігоочисник фрезерно-роторний

41.

Снігоочисник шнекороторний

42.

Термічна установка для розігріву асфальтобетонного покриття

43.

Термопрофілювальник

44.

Трамбівка пневматична

45.

Установка для приготування бітумної емульсії

46.

Фреза дорожня

47.

Щебенерозподілювач причіпний

ПЕРЕЛІК ОСНОВНИХ НЕБЕЗПЕЧНИХ ТА ШКІДЛИВИХ ВИРОБНИЧИХ ФАКТОРІВ (за ГОСТ 12.0.003-74)

Види робіт

Виробничі фактори

п/п

небезпечні

шкідливі

1

2

3

4

1.

Сухе очищення машин

грудки (частинки) бруду, що відлітають від скребачки випадання дротів з основи металевої щітки підвищена напруга електричної мережі для ручних електричних машин

підвищене розташування робочого місця на естакадах та наявність ями в оглядових канавах

підвищена запиленість повітря робочої зони

2.

Миття машин

слизькість мокрих поверхонь пересування машини, що рухаються

рухомі частини мийного обладнання

підвищена напруга електричної мережі обладнання

лужні розчини, розчинники, що застосовуються при митті

підвищена рухомість повітря

підвищена вологість повітря

3.

Слюсарно-складальні

роботи

робота з використанням

несправного інструменту:

спрацьовані грані ріжкового

(гайкового) ключа та ін.

послаблена посадка молотка,

кувалди на ручку;

тріщини, задирки на рукоятках

молотків, кувалд;

збиті бойки молотків, кувалд із

сколами, вибоїнами, тріщинами

тощо;

відсутність бандажних кілець на рукоятках інструмента з загостреними кінцями (напилки, шабери); тріщини, задирки, наклеп та скоси на інструментах ударної дії (зубила, крейц-мейселі, борідки, просічки, керни тощо), клин без клиноутримувача; відсутність обмежувачів ходу гвинта та переміще-ння рукоятки лещат; підвищене розташування робочого місця на естакадах та наявність ями в оглядових канавах

рухомі частини підйомного

підвищена загазованість повітря робочої зони підвищена рухомість повітря

відсутність або недостатність природного освітлення

недостатнє освітлення робочої зони

перевищення ГДК шкідливими хімічними речовинами

знижена температура повітря робочої зони під час роботи на відкритому майданчику у зимовий період

п/п

Види робіт

Виробничі фактори

небезпечні

шкідливі

1

2

3

4

обладнання (підйомники, домкрати тощо) машини та механізми, що рухаються стропування, підйом та переміщення вузлів і деталей вантажопідйомними засобами; транспортування вузлів і деталей наземними транспортними засобами; використання випадкових предметів (ящиків, бочок тощо) як підставок під підняту машину, обладнання; підвищена напруга електричної мережі для ручних електричних машин та вантажопідйомного обладнання;

зрублені уламки металу, заклепки, що відлітають; молотки та кувалди, які зірвалися з ручки; вузли та агрегати, що переміщаються під час установки та зняття з машини гострі краї, задирки та шорсткість на поверхні заготовок, інструментів та обладнання

4.

Електрозварювальні та газовогневі роботи

підвищена температура обладнання, матеріалів; небезпечний рівень напруги в електричній мережі, замикання якої може пройти через тіло працівника;

розбризкування розплавленого електрода та металу; балони з газами, газогенератор та ємності з-під ПММ, що руйнуються;

підвищений рівень ультрафіолетової та інфрачервоної радіації; підвищена іонізація повітря; підвищена сліпучість; підвищена агазованість повітря шкідливими газами, аерозолями, що виділяються при газозварюванні ацетиленом; нервово-психічні перенавантаження;

5.

Вулканізаційні та шиномонтажні роботи

конструкції вулканізацій-ного апарата та шин, які руйнуються підвищена температура поверхонь виробів та обладнання

підвищене значення напруги електричної мережі обладнання напружений стан замкового кільця шини;

підвищена запорошеність гумовим, текстильним пилом та загазованість повітря робочої зони сірчано-органічними сполуками та парами бензину підвищена температура повітря робочої зони

6.

Акумуляторні роботи

вплив на шкіру та слизові оболочки кислот, лугів та електролітів; конструкції батарей, що

підвищена загазованість повітря робочої зони парами кислот, лугів, окислів свинцю та водню;

п/п

Види робіт

Виробничі фактори

небезпечні

шкідливі

1

2

3

4

руйнуються;

7.

Фарбувальні роботи та антикорозійна обробка

конструкції ємностей під тиском, що руйнуються; розміщення на висоті під час виконання робіт з драбин- стрем’янок, помостів

підвищена загазованість повітря робочої зони аерозолями фарб та парами розчинників; підвищений рівень шуму; шкідливі речовини в лакофарбових матеріалах і інших робочих сумішах; підвищена іонізація повітря.

РІВЕНЬ ГРАНИЧНО ДОПУСТИМОЇ КОНЦЕНТРАЦІЇ ШКІДЛИВИХ РЕЧОВИН У ПОВІТРІ РОБОЧОЇ ЗОНИ (витяг із ГОСТ 12.1.005-88)

Речовини

Величина ГДК,

Агрегатний

Клас

Особливості

п/п

мг/м3

стан

небезпеки

дії на організм

1

2

3

4

5

6

1.

Пил, що містить силікат (цемент)

6

а

IV

Ф

2.

Пил кристалічний, який містить диоксиду кремнію (кварц, тридиміт, кристобеліт), відсоток його знаходження в пилу більше 70

1

а

III

Ф

3.

Пил кристалічний, який містить диоксиду кремнію,відсоток його знаходження в пилу складає від 10 до 70 (граніт, вуглецевий пил)

2

а

III

Ф

4.

Скипидар (у перерахунку на С)

300

п

IV

5.

Свинець та його неорганічні сполуки (за свинцем)

0,01/0,005

а

I

6.

Бензин (розчинник - уайт-спірит, паливний)

100

п

IV

7.

Оксид вуглецю*

20

п

IV

О

8.

Акролеїн

0,2

п

II

9.

Луги їдкі ( у перерахунку на NaOH)

0,5

а

II

10.

Ацетон

200

п

IV

11.

Етиленгліколь

5

п+а

III

12.

Масла мінеральні нафтові +

5

а

III

13.

Дибутилфтолат

0,5

п+а

11

14.

Формальдегід+

0,5

п

II

О, А

15.

Сірчана кислота

1

а

II

16.

Т етраетилсвинець

0,005

п

I

О

17.

Оксид азоту (у перерахунку на NO2)

5

п

ІІІ

О

18.

Синтетичні миючі засоби

5

а

ІІІ

Ф

19.

Гас (у перерахунку на С)

300

п

IV

Примітки:

  1. Якщо у графі «Величина ГДК» наведені дві величини, то це означає, що у чисельнику наведена максимальна величина, а у знаменнику — середньозмінна

  2. Умовні позначення: п — пара і (або) гази; а — аерозоль;

п+а — суміш пари та аерозолі;

+ — потрібний спеціальний захист шкіри та очей;

О — речовини з гостроспрямованим механізмом дії, які потребують автоматичного контролю за їх знаходженням у складі повітря;

К — канцерогени;

Ф — аерозолі переважно фібриногенної дії;

  1. Класи небезпеки речовин (за ГОСТ 12.1.007-76):

  1. —надзвичайно небезпечні;

  2. — високонебезпечні;

  3. — помірно небезпечні;

  4. — малонебезпечні.

* При тривалості роботи в атмосфері, де міститься оксид вуглецю, не більше 1 год ГДК оксида вуглецю може бути підвищена до 50 мг/м3, при тривалості роботи не більше 30 хв. —до 100 мг/м3, при тривалості роботи не більше 15 хв. — 200 мг/м3. Повторні роботи за умов підвищеного вмісту вуглецю у повітрі робочої зони можуть проводитися не більше 2 год

. ПЕРЕЛІК РОБІТ З ПІДВИЩЕНОЮ НЕБЕЗПЕКОЮ (витяг із ДНАОП 0.00-8.02-93)

  1. Електрозварювальні, газовогневі роботи

  2. Ремонтні роботи в охоронних зонах ліній електропередач

  3. Роботи в діючих електроустановках

  4. Роботи із застосуванням ручних електро- і пневмомашин та інструментів

  5. Роботи із надзвичайно займистими, легкозаймистими, займистими та вибухонебезпечними речовинами

  6. Роботи з отруйними, шкідливими, токсичними речовинами

  7. Нанесення лакофарбувальних покрить, грунтовок та шпаклівок на основі нітрофарб, полімерних композицій (поліхлорвінілових, епоксидних тощо)

  8. Вулканізаційні роботи

  9. Обслуговування та ремонт акумуляторних батарей

  10. Монтаж, демонтаж та накачування шин дорожніх машин.

Обслуговування та ремонт елементів підвіски автомобілів, гідропідйомників на автомобілях-самоскидах та самоскидних причіпах, їх знімання та установка 12. Ремонт паливної апаратури двигунів внутрішнього згорянн

я СПІВВІДНОШЕННЯ ПЛОЩІ БОКОВИХ ВІКОННИХ ПРОРІЗІВ ТА СВІТЛОВИХ ЛІХТАРІВ ДО ПЛОЩІ ПІДЛОГИ (витяг із СНиП 11-4-79)

Розряд зорової роботи

Вид роботи по ступеням точності

Характеристика зорової роботи

Співвідношення площ

1

2

3

4

IV

високої точності

ремонт та регулювання паливної апаратури, електротехнічні роботи

1:5 - 1:6

V

середньої точності

ремонт двигунів, агрегатів

1:6 -1:7

VI

малої точності

огляд, змазування машин та агрегатів

1:7 - 1:8

VII

грубі (дуже малої точності)

вантажно-розвантажувальні роботи, миття машин

1:8- 1:10

VIII

надто грубі

зберігання машин та великого обладнання

1:10- 1:12

Примітка. Складські приміщення та закриті стоянки техніки можуть бути без природного освітлення

. НОРМИ ШТУЧНОГО ОСВІТЛЕННЯ ВИРОБНИЧИХ ДІЛЬНИЦЬ ТА ДОПОМІЖНИХ ПРИМІЩЕНЬ (витяг із СНиП II-4-79)

п/п

Приміщення, виробнича дільниця

Площина нормування освітлення та його висота від підлоги, м

Розряд

зорової

роботи

Освітлення, ЛК, при освітленні

комбінованому

загальному

1

2

3

4

5

6

1.

Прибирання та миття машин

Підлога

VI

-

150

2.

Щоденне обслуговування машин

В — на машині

УШа

-

75

3.

Ремонт машин і ТО

Підлога

300

200

4.

Оглядові канави, естакади, напольні підйомники

Г — низ машини

VI

-

150*

5.

Механічне, електротехнічне відділення

Г —0,8

ІУа

750

300

6.

Ремонт акумуляторів

Г —0,8

ГУб

500

200

7.

Зварювальне, малярне відділення

Г—0,8

ГУб

500

200

9.

Шиномонтажне відділення

Г —0,8

Va

300

200

10.

Приміщення для зберігання машин

Підлога

УІІІб

-

20***

11.

Відкриті майданчики

Підлога

ХІІ

-

5

12.

Склади матеріальні та інструментальні

Підлога

VIIIa

-

75

13.

Склади ємностей хімічних та легкозаймистих рідин: з розливом на складі без розливу на складі

Підлога

Підлога

VIIIa

VIII6

-

30***

20***

14.

Допоміжні будови та

санітарно-побутові

приміщення

Підлога

vii^

75

15.

Коридори, проходи, переходи

Підлога

VIII6

-

50

Завантажити