Ємності (сховища), що містять агресивні рідини, необхідно встановлювати на спеціальні піддони з бортами заввишки не менше ніж 15 см. Піддони повинні мати злив або пристрій для перекачування рідин у відповідний збірник (відповідну ємність). Піддони встановлюють під окремі ємності або під групу ємностей.
Резервуари й збірники для кислот та лугів повинні бути закритими, забезпеченими покажчиками рівня, а також пристроями, які унеможливлюють потрапляння рідини на підлогу й майданчик. Кришки збірників і резервуарів повинні бути обладнані дихальними лініями від апаратів в атмосферу.
Резервуари необхідно встановлювати на фундаментах заввишки не менше ніж 1 м від підлоги до днищ резервуарів, конструкція яких передбачає можливість виконання зовнішнього огляду усіх поверхонь резервуарів і ліквідування витікання кислот та лугів.
Резервуари і ємності, призначені для зберігання скраплених вуглеводневих газів і ЛЗР з температурою кипіння нижче ніж 45°С, повинні бути розраховані на тиск, не нижчий від пружності пари цих рідин за температури 50°С, а також на вакуум. У разі утворення вакууму в системі допускається вводити тільки інертні гази, пару, газові суміші продуктів виробництва.
Для постійного зовнішнього обслуговування бункерів, силосів, резервуарів повинні бути передбачені похилі сходи. Для періодичного огляду дозволяється застосовувати вертикальні сходи або скоби з обов’язковим використанням захисних дуг.
Забороняється ходити сходами сховищ, резервуарів, збірників і баштової апаратури для агресивних рідин і газів.
Конструкцію жорсткості кришок сховищ, резервуарів, збірників і баштової апаратури для агресивних рідин і газів треба розташовувати поверх кришок.
Штуцер, люки, арматуру, КВПіА на кришках сховищ для агресивних рідин і газів треба розташовувати по периферії кришки й обслуговувати зі спеціального майданчика, розміщеного нижче кришки сховища на 0,7 - 0,9 м. Майданчики одного або декількох сховищ повинні мати не менше двох сходів із двостороннім поруччям.
Для обслуговування приводів мішалок і заглибних насосів, розташованих на кришках сховища чи баків з агресивними рідинами й газами, повинні бути споруджені спеціальні майданчики, які необхідно кріпити до корпусу сховища, бака (ємності) або до конструкцій жорсткості кришок ємностей. Для футерованих ємностей кріплення будівельних конструкцій необхідно здійснювати перед їх футеруванням.
Кришки люків на сховищах, резервуарах, збірниках і баштовій апаратурі повинні кріпитися до штуцерів і відкриватися вліво або вправо від працівника.
Ємності та резервуари, в яких проводитимуться роботи, повинні бути виведені з експлуатації, звільнені від продуктів (речовин), відключені від усіх комунікацій установленням заглушок, очищені, промиті водою і за необхідності пропарені, охолоджені та провентильовані, якщо це допускається технологічним процесом одержання ТПХ.
Приводи механізмів, робочі механізми, які розміщені в апаратах та ємностях, перед проведенням робіт в них повинні бути знеструмлені та відключені від електродвигунів зняттям запобіжників або іншим методом.
Роботи всередині технологічних апаратів і ємностей необхідно виконувати вдень. У разі необхідності проведення робіт уночі повинні бути розроблені додаткові заходи безпеки на них.
Ремонтні роботи з використанням відкритого вогню усередині ємностей необхідно вести з оформленням наряду-допуску на проведення вогневих робіт відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004, Інструкції з організації безпечного ведення вогневих робіт на вибухопожежонебезпечних та вибухонебезпечних об’єктах, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05 червня 2001 року № 255, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 червня 2001 року за № 541/5732.
Роботи всередині ємностей повинні проводити бригади у складі не менше двох працівників (працюючий та спостерігач). За необхідності виконання робіт в ємностях більше ніж одним працівником необхідно завбачувати додаткові заходи безпеки у них, які передбачають збільшення числа спостерігачів (не менше одного спостерігача на одного працюючого в апараті), встановлення послідовності виконання роботи та порядку евакуації працівників, розміщення обладнання на місці проведення робіт.
Працівник, який перебуває всередині ємності, повинен бути споряджений рятувальним поясом з сигнально-рятувальною мотузкою. За відсутності візуального зв’язку між працюючим та спостерігачем застосовується система подачі умовних сигналів.
Спуск працівника у відкриту ємність необхідно проводити з використанням переносної драбини з гаками для зачіплювання за край ємності.
Спостерігач повинен перебувати біля люка ємності у такому самому спорядженні, як і працюючий, та мати напоготові додатковий справний протигаз.
Доступ працівників усередину ємностей, що обладнані верхніми та нижніми люками, необхідно здійснювати тільки через нижній люк.
За необхідності виконання робіт за температури всередині ємності вище ніж 30°С необхідно передбачати додаткові заходи безпеки: безперервне обдування працівників, що виконують роботи всередині ємності, свіжим повітрям, застосування працівниками спеціального одягу, який відповідає вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 761.
Завантажувальні люки бункерів, силосів повинні бути забезпечені захисними ґратами з чарунками розміром не більше ніж 0,1х0,1 м.
Установлення в робочих приміщеннях відкритих резервуарів, ємностей, баків, з яких можливе надходження у повітря газів, парів та пилу, забороняється.
Газ із посудини повинен витрачатися через редуктор, призначений для даного газу і пофарбований у відповідний колір. Камера низького тиску редуктора повинна мати манометр і пружинний запобіжний клапан, відрегульований на відповідний дозволений тиск в ємності, у яку пропускається газ.
Повірку манометрів з наступним їх опломбуванням необхідно здійснювати відповідно до міжповірочних інтервалів.
У виробничому приміщенні, де передбачено проведення робіт із скрапленими газами, необхідно встановлювати автоматичні датчики сигналізації виявлення газу у випадку його витікання.
Обертові і рухомі частини устаткування, привідних механізмів, двигунів повинні бути надійно огороджені відповідно до ГОСТ 12.2.062 -81 «ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные».
Для герметичного з’єднання рухомих частин технологічного обладнання, яке працює у контакті з ЛЗР і ГР, необхідно використовувати ущільнення торцевого типу.
Місця розташування транспортерів над проходами, проїздами та робочими місцями повинні бути огороджені.
Переходи через конвеєри повинні бути обладнані стаціонарними містками зі сходами та перилами. Висота вільного проходу над містком повинна бути не менше ніж 1,9 м.
Місця обслуговування устаткування, які знаходяться на висоті 1,3 м і більше від поверхні ґрунту, повинні бути обладнані р иш туваннями, помостами та іншими пристосуваннями відповідно до вимог Правил охорони праці під час виконання робіт на висоті, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27 березня 2007 року № 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04 червня 2007 року за № 573/13840.
Пристрої, що використовуються у технологічних процесах, пов’язаних з транспортуванням продукції, а також вантажів, повинні відповідати вимогам НПАОП 0.00-7.11-12.
Будова, установлення та експлуатація кранів усіх типів, ручних та електричних талів, лебідок для підіймання вантажу, підіймальних вантажозахватних механізмів та пристроїв повинні відповідати вимогам Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 червня 2007 року № 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 липня 2007 року за № 784/14051.
Експлуатувати підйомники необхідно з дотриманням вимог Правил будови і безпечної експлуатації підйомників, затверджених наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 08 грудня 2003 року № 232, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 30 грудня 2003 року за № 1262/8583.
Експлуатацію стаціонарних поршневих та ротаційних повітряних компресорів та нагнітальних трубопроводів пневмотранспорту необхідно здійснювати відповідно до вимог ГОСТ 12.2.016-81 «ССБТ. Оборудование компрессорное. Общие требования безопасности».
У приміщеннях компресорних станцій не дозволяється розміщувати апаратуру та устаткування, що технологічно чи конструктивно не пов'язані з компресорами.
Оч ищ ення відпрацьованого теплоносія, який використовується під час експлуатації виробничих установок, необхідно здійснювати сухим методом (в циклонах, мультициклонах) або мокрим методом (в скруберах).
Улаштування, утримання, експлуатацію, обслуговування і ремонт електричних установок та електричних мереж необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Державного комітету по нагляду за охороною праці від 06 жовтня 1997 року № 257, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 січня 1998 року за № 11/2451 (далі - НПАОП 40.1-1.01-97), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533.
Роботодавець повинен забезпечувати працівників під час виконання робіт, пов’язаних з обслуговуванням електроустановок, засобами електрозахисту від ураження електричним струмом та від впливу електричного поля відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.01-97 та Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів (ДСанПіН 3.3.6.096-2002), затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 18 грудня 2002 року № 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 березня 2003 року за № 203/7524.
Ремонт, повірку засобів вимірювальної техніки, контролю і автоматики, що використовується в системах блокування і сигналізації після ремонту, необхідно здійснювати відповідно до вимог ДСТУ 2708-2006 «Метрологія. Повірка засобів вимірювальної техніки. Організація та порядок проведення».
Вимоги безпеки до організації робочих місць
Робочі місця працівників повинні відповідати вимогам ДСТУ 7234:2011 «Дизайн і ергономіка. Обладнання виробниче. Загальні вимоги дизайну та ергономіки», ГОСТ 12.2.032-78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования», ГОСТ 12.2.033-78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования» та ДСТУ ГОСТ 12.2.061:2009 «ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам».
На робочих місцях повинні знаходитись інструкції з охорони праці, дотриманняяких обов’язкове працівниками, відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.15-98.
Рівень шуму на робочих місцях не повинен перевищувати норм, встановлених Санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 37 (ДСН 3.3.6.037-99), та ГОСТ 12.1.003-83 «ССБТ. Шум. Общие требования безопасности».
Контроль рівня шуму необхідно здійснювати відповідно до вимог ГОСТ 12.1.050-86 «ССБТ. Методы измерения шума на рабочих местах» та вимог ДСТУ 2867-94 «Шум. Методи оцінювання виробничого шумового навантаження. Загальні вимоги».
Рівень вібрації на робочих місцях не повинен перевищувати норм, встановлених Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39 (ДСН 3.3.6.039-99).
Гігієнічну оцінку вібрації, що діє на людину у виробничих умовах, необхідно проводити відповідно до ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008 «ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования».
Обладнання, під час роботи якого виникає підвищений рівень вібрації, повинно оснащуватись віброізолювальними, віброгасильними, вібропоглинальними або огороджувальними пристроями.
Місця можливого виділення шкідливих речовин у повітря робочої зони необхідно обладнувати відсмоктувачами місцевої припливно-витяжної вентиляції.
Не допускається об'єднувати місцеві відсмоктувачі від різного устаткування в одну систему, де при з'єднанні пари різних речовин можуть утворюватись небезпечні речовини.
Для очищення вибухонебезпечної пилоповітряної суміші необхідно використовувати пилоуловлювачі або фільтри.
Засоби захисту від статичної електрики на робочих місцях повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.018 -93 «ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования» та ГОСТ 12.4.124-83 «ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования».
Металеві та неметалеві електропровідні конструкції, комунікації та виробниче обладнання повинні бути електростатично заземленими.
Показники мікроклімату в межах робочої зони виробничих приміщень мають відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42 (ДСН 3.3.6.042-99).
Робочі місця забороняється захаращувати сторонніми предметами, готовою продукцією та відходами виробництва.
Вимоги до забезпечення працівників засобами індивідуального захисту
Для захисту працюючих від дії небезпечних та шкідливих виробничих факторів необхідно використовувати засоби колективного захисту відповідно до вимог ДСТУ 7238:2011 «ССБП. Засоби колективного захисту працюючих. Загальні вимоги та класифікація».
Працівники, зайняті на роботах із шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, повинні забезпечуватися спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими ЗІЗ відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137.
ЗІЗ мають відповідати вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 761.
Працівники повинні забезпечуватися спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими ЗІЗ згідно з Нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам хімічних виробництв (Частина 1), затвердженими наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 07 вересня 2004 року № 194, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2004 року за № 1362/9961, та Нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам хімічних виробництв (Частина 2), затвердженими наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 13 грудня 2007 року № 305, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 31 березня 2008 року за № 264/14955.
Директор Департаменту промислової безпеки, охорони праці, цивільного та
фізичного захисту, трудової та соціальної енко О М
політики ' '