ВИМОГИ ДО УМОВ ЗБЕРІГАННЯ І ТРАНСПОРТУВАННЯМАТЕРІАЛІВ, СИРОВИНИ, НАПІВФАБРИКАТІВ,
ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА ВІДХОДІВ ВИРОБНИЦТВА
Сировину, напівфабрикати, готову продукцію, відходи виробництва, паливо слід зберігати на спеціально відведених та обладнаних для цього складах.
Розміщення та зберігання матеріалів повинно проводитися відповідно до інструкції, розробленої на підприємстві, де має бути вказано, які сировина та матеріали можуть зберігатися на даному складі, у якій кількості, у якій тарі, способи складування та зберігання, а також порядок та спосіб відпуску зі складу.
Усі роботи щодо завантаження, розвантаження, піднімання, переміщення та транспортування сировини, матеріалів, готової продукції повинні проводитися підйомно-транспортними засобами, механізмами і пристосуваннями (підйомні крани, електроталі, електрокари, транспортери, візки та інші транспортні засоби малої механізації). Вантажно-розвантажувальні роботи повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.009-76.
Переміщення вантажів підлоговим колісним безрейковим транспортом повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.3.020-80.
Засоби цехового транспорту, що використовуються для транспортування сировини, матеріалів та готової продукції, повинні відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.
Розміри проходів і проїздів повинні визначатися залежно від габаритів матеріалів, що зберігаються, способу їх транспортування та укладання.
Використання виробничої тари повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.3.010-82.
Висоту стелажа потрібно брати з урахуванням навантаження, допустимого на 1 м2перекриття складських приміщень.
Склади для зберігання волокна повинні бути вогнестійкими, мати щільну, рівну та неслизьку підлогу. На відкритих площадках основа повинна бути асфальтована. Укладання волокна в штабелі повинно проводитися на піддони (розмір бруса 20х22 мм) при ручному укладанні - на висоту до 3 м (уступами), при використанні підйомних пристроїв - не вище 5 м ( не більше шести рядів).
Укладання рядів кіп повинно проводитися у перев’язку, якщо штабель завширшки вдвічі більший за довжину кіпи.
При виявленні в штабелі кіп з тріснутими окантовками, через що може відбутися розвал штабеля, останній повинен бути розібраний, перештабельований з вилученням ушкоджених кіп.
Промаслені відходи виробництва повинні зберігатися окремо в бетонному або цегляному приміщенні із залізними дверима.
Сирові, готові полотна та пряжа зберігаються на спеціально обладнаних стелажах або штабелях, укладка яких заввишки не повинна перевищувати 2 м.
Для зберігання хімікатів повинні бути виділені окремі, спеціально обладнані склади з вентиляцією та належним провітрюванням.
При зберіганні хімікатів слід унеможливити попадання на них води та прямих сонячних променів.
При зберіганні хімічних матеріалів необхідно дотримуватися порядку розміщення їх за групами та хімічним складом. Повинна зберігатися бирка із заводським найменуванням. Спільне зберігання легкозаймистих речовин та хімікатів, які реагують один з одним, не дозволяється.
Для зберігання хімікатів (оцтова кислота та інше), що загусають або замерзають, повинні бути виділені утеплені приміщення.
Бутлі з кислотами, лугами та іншими їдкими речовинами повинні мати щільну кислотостійку упаковку та вміщуватися у корзині або ящику з міцними ручками. Між стінками скляних бутлів і тари повинні бути м’які прокладки (дерев’яна стружка, солома тощо).
Бочки та бутлі з легкозаймистими речовинами (бензином, скипидаром, гасом тощо) і тара з-під них повинні зберігатися у приміщеннях, які обладнані відповідно до вимог чинного законодавства до вибухонебезпечних приміщень з відповідними написами на бочках, бутлях та дверях.
На тарі для зберігання та транспортування кислот, лугів, пергідролю тощо та в місцях їх зберігання встановлюються попереджувальні знаки згідно з ГОСТ 12.4.026-76.
Наповнення тари та зливання рідких хімічних матеріалів, здатних викликати хімічні опіки, повинні бути механізовані.
Надлишки рідини повинні відводитися через переливні трубки та встановлені з цією метою приймальники.
Внутрішній огляд і ремонт цистерн та збірників кислот можуть проводитися лише після відповідної їх обробки та відповідно до інструкції, розробленої на підприємстві.
У місцях зберігання хімікатів та легкозаймистої рідини повинні бути аптечки, протигази, захисні окуляри, респіратори та інші захисні пристрої.
Кожний хімічний препарат, барвник та інший хімічний матеріал повинен зберігатися у спеціальній тарі, що відповідає властивостям визначеної хімічної речовини. Хімікати, що надходять на підприємство без тари (навалом), повинні зберігатися у засіках, ларках, бункерах, які щільно закриваються та мають написи із зазначенням назви хімікатів.
ІХ. ВИМОГИ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯПРАЦІВНИКІВ
ЗАСОБАМИ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ЗАХИСТУ
На роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а також роботах, пов’язаних із забрудненням або несприятливими метеорологічними умовами, працівники виробництва нетканих матеріалів забезпечуються безкоштовно спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до Закону України “Про охорону праці” та Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Держгірпромнагляду від 24.03.2008 № 53,
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за № 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08), та інших нормативно-правових актів.
Засоби індивідуального захисту працівників повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.011-89 та вимогам безпеки для даного технологічного процесу або виду робіт і наявності небезпечних та шкідливих чинників.
Для захисту органів слуху за рівнів шуму 80 дБ і вище працівники мають забезпечуватися протишумовими навушниками або засобами індивідуального захисту зразка “беруші” згідно з ГОСТ 12.4.051-87, ДСТУ EN 352-1-2002.
Під час виконання робіт, пов’язаних з можливістю ураження очей, а також дії ультрафіолетового випромінювання працівники повинні бути забезпечені захисними окулярами та окулярами із світлофільтрами згідно з ГОСТ 12.4.013-85 та чинних нормативно-правових актів.
Працівникам, які працюють з механізованим (пневматичним) ручним інструментом, необхідно видавати засоби захисту рук від вібрації відповідно до вимог ГОСТ 12.4.002-97.
Для захисту шкіри рук від шкідливих хімічних речовин працівникам повинні видаватись захисні креми, мазі, пасти згідно з вимогами ГОСТ 12.4.068-79.
Вибір і застосування засобів індивідуального захисту органів дихання для працівників виробництва нетканих матеріалів, які працюють за умови підвищеного рівня запиленості повітря робочої зони, здійснюється відповідно
до Правил вибору та застосування засобів індивідуального захисту органів дихання, затверджених наказом Держгірпромнагляду від 28.12.2007 № 331, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.04.2008 за № 285/14976 (НПАОП 0.00-1.04-07).
Після закінчення роботи засоби індивідуального захисту необхідно (залежно від виду робіт) очистити, провітрити, висушити, знешкодити тощо.
Спеціальний одяг повинен зберігатись окремо від особистого одягу працівників в індивідуальних шафах у спеціально виділеному приміщенні, яке слід провітрювати.
В.Ткачов