ВИМОГИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОЧИХ МІСЦЬ
Робочі місця повинні відповідати ДСТУ 7234:2011 «Дизайн і ергономіка. Обладнання виробниче. Загальні вимоги дизайну та ергономіки», затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 02 лютого 2011 року № 37, ГОСТ 12.2.032-78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования», затвердженому постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 26 квітня 1978 року № 1102, ГОСТ 12.2.033-78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования», затвердженому постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 26 квітня 1978 року № 1100, та ДСТУ ГОСТ 12.2.061:2009 «ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам», затвердженому наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 22 грудня 2008 року № 495 (далі - ДСТУ ГОСТ 12.2.061:2009).
Робочі місця необхідно розташовувати поза зоною переміщення механізмів, готової продукції, руху вантажів відповідно до Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25 січня 2012 року № 67, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 лютого 2012 року за № 226/20539 (далі - Загальні вимоги).
Працівники повинні підтримувати робочі місця та проходи в чистоті і порядку. Забороняється захаращення робочої зони та проходів і приймання їжі у виробничому приміщенні на робочому місці.
Засоби праці, які надаються в розпорядження працівників, повинні відповідати своєму призначенню для певного виду робіт і відповідати вимогам, зазначеним у Загальних вимогах, та вимогам відповідних нормативних документів і нормативно-правових актів з охорони праці з метою гарантування безпеки і захисту здоров’я працівників.
Робочі місця з обслуговування устаткування, які знаходяться на висоті 1,3 м і вище від підлоги, необхідно обладнувати на стаціонарних майданчиках із застосуванням огороджень та сходів (драбин).
Вибір засобів доступу до робочих місць відповідно до Загальних вимог необхідно здійснювати з урахуванням частоти проведення робіт, їх тривалості і висоти розміщення робочих місць.
Використання драбин як робочих місць може бути допущене лише за обставин, коли використання інших безпечних засобів недоцільне через незначність ризику, короткочасність використання або особливості конструкцій, які неможливо змінити.
На робочих місцях повинні знаходитися інструкції з ведення технологічних процесів та обслуговування обладнання в обсязі посадових обов’язків, інструкції з питань охорони праці за професіями та видами робіт, інструкції з пожежної безпеки і витяги з ПЛАС.
Переміщення працівників у виробничих приміщеннях (цехах) дозволяється тільки передбаченими для цього проходами, перехідними містками, драбинами і майданчиками. Працівникам забороняється перелазити через конвеєри, трубопроводи та інші пристрої підвищеної небезпеки.
Пульти керування обладнанням необхідно розміщувати на висоті
1,6 м над рівнем підлоги під час виконання робіт стоячи та на висоті 0,6-1,2 м - під час виконання робіт сидячи.
Конструкція пульта керування повинна унеможливлювати випадкове вмикання або вимикання устаткування.
Кнопки аварійного вимикання повинні виступати над панеллю пульта керування.
Робочі місця працівників, які керують виробничим обладнанням, повинні відповідати ГОСТ 12.2.064-81 «ССБТ. Органы управления производственным оборудованием. Общие требования безопасности», затвердженому постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 11 листопада 1981 року № 4884 (далі - ГОСТ 12.2.064-81).
На відстані не більше 25 м від робочих місць, де можливе займання одягу або отримання хімічних опіків, необхідно встановлювати раковини, кабіни аварійних душів для видалення працівниками самостійно шкідливих речовин (кислот, кальцинованої соди, їдкого натру) у разі попадання їх на тіло чи в очі та змочування одягу, що зайнявся.
Виробничі цехи з постійним перебуванням працівників повинні мати природне (бокове, верхнє або комбіноване) і штучне (робоче, аварійне, охоронне, чергове) освітлення відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006 «Природне і штучне освітлення», затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2006 року № 168.
Аварійне освітлення повинно забезпечувати на робочих місцях у виробничих приміщеннях освітленість не менше 2 лк.
Мінімальний рівень освітленості, забезпечуваний системою евакуаційного освітлення на підлозі основних проходів та на сходах, повинен бути не менше 0,5 лк, а на відкритих майданчиках - не менше 0,2 лк.
Пристрої для освітлення повинні відповідати ГОСТ 12.2.007.0-75 «ССБТ. Изделия электротехнические. Общие требования безопасности», затвердженому постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 10 вересня 1975 року № 2368.
Світильники необхідно обладнувати захисною арматурою та захищати від проникнення в них пилу.
Освітлювальну арматуру і лампи освітлення необхідно очищати 2-4 рази на місяць залежно від вмісту пилу в робочій зоні виробничого приміщення.
4.13. Вимір освітленості у виробничих приміщеннях необхідно проводити відповідно до ДСТУ Б В.2.2-6-97 «Будинки і споруди. Методи вимірювання освітленості», затвердженого наказом Державного комітету України у справах містобудування та архітектури від 15 вересня 1997 року № 157.
Контроль освітленості повинен проводити працівник, призначений роботодавцем, не рідше 1 разу на рік.
Працівників, які обслуговують технологічне обладнання, необхідно сповіщати попереджувальним сигналом про відновлення роботи обладнання після вимушеного зупинення технологічного процесу.
Звукові та світлові сигнали необхідно подавати одночасно.
Пульти дистанційного спостереження та управління обладнанням необхідно розміщувати в ізольованих приміщеннях, в яких забезпечені працівникам нормовані санітарно-гігієнічні умови праці.
Роботодавець повинен забезпечувати працівників на робочих місцях із шкідливими і небезпечними умовами праці захисними пастами та мазями відповідно до ГОСТ 12.4.068-79 «ССБТ. Средства индивидуальной защиты дерматологические. Классификация и общие требования», затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 21 вересня 1979 року № 3639.
Засоби індивідуального захисту, якими забезпечують працівників об’єкта з виробництва барвників та пігментів, повинні відповідати вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 761, і ДСТУ 7239:2011 «ССБП. Засоби індивідуального захисту. Загальні вимоги та класифікація», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 02 лютого 2011 року № 37.
Допуск працівників до роботи зі шкідливими речовинами без спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту забороняється.
Видачу, користування, зберігання, прання, дезінфекцію і ремонт спецодягу, спецвзуття та засобів індивідуального захисту роботодавець повинен організувати відповідно до НПАОП 0.00-4.01-08.
Під час виконання робіт в апаратах та колодязях працівників необхідно забезпечувати:
касками відповідно до ДСТУ EN 397-2001 «Каски захисні промислові», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 01 лютого 2002 року № 69;
спецодягом відповідно до ГОСТ 12.4.045-87 «ССБТ. Костюмы мужские для защиты от повышенных температур. Технические условия», затвердженого постановою Державного Комітету СРСР зі стандартів від 25 вересня 1987 року № 3675 (далі - ГОСТ 12.4.045-87);
засобами індивідуального захисту органів дихання (протигаз зі шлангом), а у разі виконання газонебезпечних робіт - фільтрувальними протигазами відповідно до ДСТУ EN 14387:2006 «Засоби індивідуального захисту органів дихання. Фільтри протигазові і фільтри скомбіновані. Вимоги, випробування, маркування», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29 червня 2006 року № 179;
запобіжними лямковими поясами відповідно до ГОСТ 12.4.089-86 «ССБТ. Строительство. Пояса предохранительные. Общие технические условия», затвердженого постановою Держбуду СРСР від 16 грудня 1986 року № 52;
окулярами захисними відповідно до ГОСТ 12.4.013-85 «ССБТ. Очки защитные. Общие технические условия», затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 13 травня 1985 року № 1336;
засобами сигналізації (сигнальні мотузки, переговорні пристрої, радіозв'язок).
Працівники, які працюють в умовах дії шкідливих речовин, повинні бути забезпечені респіраторами або протигазами індивідуального користування залежно від класу небезпеки речовин. На кожний протигаз повинна бути складена картка обліку, в яку внесено дати видачі, огляду та чергової перевірки, кому виданий, місце зберігання.
На сумці протигаза повинна бути бирка з прізвищем та ініціалами працівника і табельним номером.
Термін експлуатації фільтрувальних коробок не повинен перевищувати граничних строків.
Роботодавець повинен організовувати перевірку протигазів на герметичність не рідше одного разу на 3 місяці і періодичне направлення їх до спеціалізованих установ для перевіряння і перезарядження в терміни, встановлені інструкціями з експлуатації протигазів.
Роботодавець повинен забезпечувати працівників, що працюють в умовах підвищеного рівня шуму, засобами індивідуального захисту відповідно до ГОСТ 12.4.051-87 «ССБТ. Средства индивидуальной защиты органа слуха. Общие технические требования и методы испытаний», затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 29 жовтня 1987 року № 4082.
4.23. Роботодавець повинен забезпечувати працівників об’єктів з виробництва барвників та пігментів, які обслуговують електроустановки, необхідними електрозахисними та діелектричними засобами захисту відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Державного Комітету України по нагляду за охороною праці від 06 жовтня 1997 року № 257, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 січня 1998 року за № 11/2451 (НПАОП 40.1
1.01-97).
Роботодавець повинен забезпечувати працівників, які обслуговують обладнання з локальною вібрацією, додатково засобами захисту рук відповідно до ГОСТ 12.4.002-97 «ССБТ. Средства защиты рук от вибрации. Технические требования и методы испытаний», затвердженого протоколом Міждержавної ради зі стандартизації, метрології та сертифікації Держстандарту СРСР від 25 квітня 1997 року № 11, а у разі виконання робіт із загальною вібрацією - забезпечувати спеціальним взуттям відповідно до ГОСТ 12.4.024-76 «ССБТ. Обувь специальная виброзащитная. Общие технические требования», затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1976 року № 207.
Працівників, які обслуговують обладнання, що випромінює тепло, роботодавець повинен забезпечувати спеціальним одягом відповідно до ДСТУ ГОСТ 12.4.221:2004 «ССБП. Одяг спеціальний для захисту від підвищених температур, теплового випромінення, конвективної теплоти. Загальні технічні вимоги», який набрав чинності в Україні наказом Держспоживстандарту України від 08 жовтня 2004 року № 222.
Під час проведення робіт в посудинах за температури повітря понад 40С необхідно організувати безперервне обдування працівників свіжим повітрям і забезпечити їх спецодягом відповідно до ГОСТ 12.4.045-87 і спеціальним взуттям відповідно до ДСТУ 2772-94 (ГОСТ 12.4.032-95) «Взуття спеціальне із шкіряним верхом для захисту від дії підвищених температур. Технічні умови», затвердженого наказом Держстандарту України від 30 вересня 1994 року № 240.
Працівники повинні працювати 24 хвилини і робити перерву на 30 хвилин.
Систему вентиляції, встановлену на об’єкті з виробництва барвників та пігментів, необхідно експлуатувати відповідно до Правил з безпечної експлуатації систем вентиляції у хімічних виробництвах, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 05 жовтня 2009 року № 164, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2009 року за № 988/17004 (НПАОП 0.00-1.27-09).
Під час проведення виробничих процесів і ремонтно-допоміжних робіт вентиляція повинна забезпечувати повітрообмін, мікрокліматичні умови в робочій зоні відповідно до вимог ДСН 3.3.6.042-99.
Вміст шкідливих речовин у повітрі робочих зон виробничих приміщень не повинен перевищувати граничних значень, встановлених ГОСТ 12.1.005-88 «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны», затвердженим постановою Державного комітету
СРСР зі стандартів від 29 вересня 1988 року № 3388 (далі -
ГОСТ 12.1.005-88).
Рівень електростатичного поля на робочих місцях повинен відповідати нормам, визначеним ГОСТ 12.1.045-84 «ССБТ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля», затвердженим постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 17 вересня 1984 року № 3236.
ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ ТА ТЕРИТОРІЇ ОБ’ЄКТА
На об’єктах з виробництва барвників та пігментів необхідно забезпечувати вимірювання температури, відносної вологості, концентрації шкідливих речовин та пилу, швидкості руху повітря в робочих зонах виробничих приміщень і контроль відповідності їх нормам, встановленим ГОСТ 12.1.005-88, СП 4617-88 «Предельно допустимые концентрации (ПДК) вредных веществ в воздухе рабочей зоны», затвердженими Г оловним державним санітарним лікарем СРСР 26 травня 1988 року, та ДСН 3.3.6.042-99.
Для централізованого прибирання пилу необхідно передбачати встановлення спеціальних пристроїв відповідно до ДСТУ 2893-94 «Системи централізованого пилоприбирання. Загальні вимоги безпеки», чинного в Україні згідно з наказом Держстандарту України від 09 грудня 1994 року № 312.
Територія об’єкта з виробництва барвників та пігментів повинна бути вирівняна і спланована так, щоб був забезпечений відвід поверхневих вод від будівель, майданчиків, проїздів та пішохідних доріжок до водостоків.
Територія об’єкта повинна бути огороджена парканом із негорючих матеріалів і мати не менше двох виїздів на шляхи загального призначення.
Огорожі необхідно підтримувати в справному стані.
На об’єкті з виробництва барвників та пігментів біля воріт для в’їзду автотранспорту необхідно розміщувати схему маршрутів руху автотранспорту територією об’єкта. Швидкість руху автотранспорту на території не повинна перевищувати 10 км/год.
Роботодавець повинен забезпечувати улаштування і утримування транспортних шляхів на території та у виробничих приміщеннях об’єкта відповідно до ГОСТ 12.3.020-80 «ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности», затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 29 квітня 1980 року № 1973 (далі - ГОСТ 12.3.020-80).
На маршрутах руху автотранспорту територією об’єкта необхідно встановлювати дорожні знаки і покажчики безпеки руху відповідно до Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, та ДСТУ 4100-2002 «Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 03 червня 2002 року № 326.
Небезпечні зони необхідно позначати знаками безпеки відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262. Оформлення знаків пожежної безпеки повинно відповідати ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір», затвердженому наказом Держспоживстандарту України від 30 березня 2007 року № 71 (далі - ДСТУ ISO 6309:2007).
Усі проїзди і проходи, що прилягають до виробничих, адміністративних та санітарно-побутових будівель, необхідно утримувати в справному стані, своєчасно ремонтувати, регулярно прибирати від сміття, очищати від снігу та льоду в зимовий період, а у випадках обмерзання посипати піском та освітлювати в темний час доби.
Мостові переходи, естакади і сходи на них, містки через канави і траншеї необхідно обладнувати бильцями висотою не менше ніж 1,0 м.
Підходи до них необхідно утримувати вільними, а з настанням темряви - освітленими.
Вздовж будинків і споруд необхідно забезпечувати проїзд протипожежної техніки відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004.
Дороги, проїзди та підходи до будинків, споруд, пожежних гідрантів, а також до пожежного інвентарю, обладнання та засобів пожежогасіння необхідно утримувати справними і завжди вільними. Біля пожежних гідрантів повинні бути виставлені покажчики, освітлені в темний час доби.
Підземні інженерні мережі на території об’єкта за відсутності колодязів необхідно забезпечувати зовнішніми пізнавальними знаками, які дають можливість визначити положення мережі.
Відкриті колодязі, тимчасові отвори необхідно огороджувати бар’єрами або поруччям по всьому периметру, а також позначати: вдень - переносною триногою з відповідним попереджувальним знаком, а вночі, додатково, - червоним ліхтарем.
Працювати біля відчинених неогороджених колодязів не дозволяється.
Сміття та відходи виробництва необхідно збирати в спеціальні контейнери, розміщені у відведених місцях.
Контейнери для сміття мають бути водонепроникні, обладнані щільними кришками.
Контейнери необхідно регулярно очищувати від сміття, утилізувати його в пристосованих місцях чи вивозити з території об’єкта.
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ДО ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ
Технологічні процеси необхідно проводити відповідно до ГОСТ 12.3.002-75 «ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности», затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 25 квітня 1975 року № 1064.
Під час роботи з твердими і рідкими шкідливими небезпечними речовинами необхідно механізованим способом виконувати транспортування сировини до реакційних апаратів, завантаження її та вивантаження готової продукції і передачу до складських приміщень.
Для проведення технологічних процесів необхідно використовувати технічно справне обладнання, яке відповідає вимогам чинних нормативно- правових документів з питань охорони праці та оснащене повіреними контрольно-вимірювальними приладами.
Технологія виробництва пігментів повинна передбачати комплексну механізацію і застосування дистанційного управління технологічними процесами та операціями.
У виробництвах барвників з використанням горючих, токсичних та отруйних речовин необхідно застосовувати герметичне обладнання, а технологічні операції, під час виконання яких можливий контакт працівників з цими речовинами, повинні бути механізовані.
У приміщеннях, що належать за вибухопожежною та пожежною небезпекою до категорій Б і В, необхідно передбачити автоматичний контроль за вмістом вибухонебезпечних і шкідливих речовин у повітрі робочої зони виробничих приміщень.
Сигнальні пристрої газоаналізаторів повинні бути зблоковані з аварійними вентиляційними установками.
У разі аварійних ситуацій (порушення герметичності обладнання, викидів шкідливих небезпечних речовин у повітря робочої зони) працівників необхідно негайно сповіщати по гучномовному зв’язку про викид шкідливих речовин у повітря робочої зони і необхідність використання протигазів з коробкою відповідної марки.
На реактори та обладнання, в яких під час технологічних процесів можливе виділення водню та інших вибухопожежонебезпечних речовин і утворення вибухонебезпечної суміші, необхідно нанести (повісити) попереджувальні знаки відповідно до ДСТУ ISO 6309:2007.
Суворо заборонено виконувати роботи з використанням відкритого вогню поряд із цим обладнанням.
Забороняється куріння на території, в будівлях та приміщеннях, розміщених на території об’єкта з виробництва барвників та пігментів, крім спеціально відведених для цього місць.
Для куріння суб’єктом господарювання визначаються спеціально відведені місця, які обладнуються урнами або попільницями з негорючих матеріалів, витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму, позначаються знаком або написом «Місце для куріння. Куріння шкодить Вашому здоров’ю!».
Трубопроводи й апарати, призначені для рідких і газоподібних токсичних продуктів, необхідно обладнувати пристроями для продування (пропарювання) їх інертним газом, парою або стисненим повітрям.
Основні технологічні апарати необхідно обладнувати арматурою, яка забезпечує їх повне відключення в разі виникнення аварійної ситуації.
Апарати, посудини і трубопроводи перед заповненням їх рідинами і газами, які утворюють з повітрям вибухонебезпечні суміші, необхідно продути інертним газом.
Не допускається продування повітрям трубопроводів і апаратів, що містять вибухонебезпечні продукти.
Для аварійного спорожнення технологічного обладнання від продуктів необхідно використовувати спеціальні системи аварійного спорожнювання.
Ці системи мають бути в постійній готовності, унеможливлювати утворення вибухопожежонебезпечних сумішей і забезпечувати мінімально можливу тривалість спорожнювання.
Резервуари, сховища, збірники для кислот повинні бути закритими, з покажчиками рівня і пристроями, які не допускають переповнення посудин.
Заповнення посудини кислотами допускається не більше ніж на 85 %.