НПАОП 0.00-6.09-10Про затвердження порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження обладнання установок гідрогенізаційних процесів у нафтопереробному, нафтохімічному та хімічному виробництвах

X. Оформлення результатів експертного обстеження (технічного діагностування)

10.1. За результатами експертного обстеження складається висновок експертизи відповідно до вимог Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 687.

Висновок експертизи, підписаний фахівцями, які її проводили, затверджує керівник експертної організації. Підпис керівника засвідчується печаткою експертної організації.

10.2. Висновок експертизи повинен містити:

а) виклад підстав для проведення експертного обстеження;

б) мету проведення експертного обстеження;

в) загальні відомості про обладнання;

г) відомості про експертну організацію та фахівців, що проводили експертне обстеження;

ґ) відомості про розглянуті в процесі експертного обстеження технічні, експлуатаційні, організаційні та нормативно-методичні документи;

д) паспортні дані обладнання.

При цьому подаються відомості про завод-виробник, дату виготовлення та введення в експлуатацію, заводський та реєстраційний номери, коротка характеристика конструкції та технологія виготовлення; розрахункові чи проектні технічні характеристики, а саме: тиск, температура, склад робочого середовища; дозволені і фактичні параметри роботи; основні розміри конструктивних елементів, такі як діаметр, товщина стінок, висота, ємність посудини чи довжина трубопроводу; матеріали, що використані при виготовленні основних елементів конструкції, і дані щодо виконаного зварювання і застосованих зварювальних матеріалів; обсяги, методи і результати дефектоскопічногоконтролю при виготовленні; кількість пусків, зупинок і проведених гідро- чи пневмовипробувань з початку експлуатації об'єкта; зведені дані річних звітів про температуру стінок корпусу і штуцерів входу та виходу продукту.

У разі проведення реконструкції і ремонтів слід зазначити причини, а також навести дані про застосовані сталі, зварювальні матеріали, обсяги, методи і результати дефектоскопічного контролю.

Якщо проводилися попередні обстеження, подаються короткі відомості про них;

е) програму робіт з експертного обстеження (технічного діагностування), в якій вказуються конкретні методи, обсяги і зони контролю;

є) відомості про відповідність фактичних умов експлуатації обладнання паспортним даним;

ж) результати експертного обстеження.

При цьому у вигляді узагальнених даних подаються відомості за різними діагностичними операціями із зазначенням типу випробувального обладнання і дефектоскопічної апаратури, що використовувалися при даному технічному діагностуванні.

Подаються відомості про дефекти, що виявлені під час зовнішнього і внутрішнього оглядів, та вимірювання основних розмірів елементів конструкції; про дефекти у зварних з'єднаннях і в основному металі, що виявлені методами неруйнівного контролю; зведені дані за результатами контролю товщини стінки; результати вимірювання твердості основного металу, металу шва та зони термічного впливу; результати досліджень хімічного складу, структури і механічних властивостей металу (якщо виконувалися); умови проведення і результати випробувань на міцність.

Надається перевірний розрахунок на міцність, яким підтверджується можливість експлуатації об'єкта за робочими технологічними параметрами, або ж визначаються допустимі (обмежені) значення технологічних параметрів його подальшої експлуатації;

з) висновки із зазначенням залишкового ресурсу або продовження строку безпечної експлуатації об'єкта;

и) рекомендації щодо умов експлуатації:

за робочими чи обмеженими значеннями технологічних параметрів на визначений строк;

проведення ремонту або виведення з експлуатації;

проведення модернізації або реконструкції.

У висновку зазначаються методи, обсяги та періодичність наступних технічних оглядів та експертних обстежень.

До висновку додається уся первинна документація щодо окремих операцій контролю, оформлена відповідно до вимог цього Порядку, і програма робіт з експертного обстеження.

10.3. Висновок експертизи готується у двох примірниках. Один примірник передається роботодавцю і зберігається разом з паспортом, другий залишається в експертній організації.

 

 

Таблиця 1.Максимально допустима температура застосування сталей у середовищі з вмістом водню, ° C

Таблиця 2.Допустима твердість листової сталі, що використовується для виготовлення обладнання

Таблиця 3.Норми допустимих поверхневих дефектів, що виявляються при візуальному контролі зварних з'єднань

Таблиця 4.Допустимі розміри включень, що визначені при металографічному дослідженні

Таблиця 5.Допустима твердість металу, що використовується в матеріальному оформленні змійовиків

 

Схема розташування термопар для вимірювання температури стінок корпусу реактора і штуцерів

 

 

ФОРМА ЩОДЕННОГО ОБЛІКУ ТЕМПЕРАТУРИ СТІНОК КОРПУСУ РЕАКТОРА І ШТУЦЕРІВ

 

ЗВІТ ПРО ТЕМПЕРАТУРУ ВХОДУ І ВИХОДУ ПРОДУКТУ У РЕАКТОРІ БЕЗ ТОРКРЕТ-БЕТОННОГО ФУТЕРУВАННЯ

Примітка.Середня температура визначається як середньоарифметичне значення показників за місяць, які беруться з режимних листків.

 

ЗВІТ ПРО ТЕМПЕРАТУРУ СТІНОК КОРПУСУ І ШТУЦЕРІВ РЕАКТОРА З ТОРКРЕТ-БЕТОННИМ ФУТЕРУВАННЯМ

за ___ рік

 

Порядок вирізання темплета і заварювання отвору в стінці корпусу, днища та штуцера реактора

1. Загальні положення:

1.1. При прийнятті рішення щодо вирізання темплета з реактора, виготовленого із вуглецевих і низьколегованих марганцевистих сталей, слід керуватися вимогами підпункту 4.3.10 пункту 4.3 розділу IV цього Порядку з урахуванням задач досліджень металу. При цьому вирізання темплета зі стінки корпусу чи днища може бути як наскрізним, так і ненаскрізним. У патрубку штуцера вирізається тільки наскрізний темплет.

1.2. У разі вирізання наскрізного темплета необхідно закрити отвір заглушкою, яка має встановлюватися ще до отримання даних лабораторних досліджень щодо водневої корозії металу.

1.3. Темплет із супровідними документами, передбаченими у підпункті 4.3.10 пункту 4.3 розділу IV цього Порядку, необхідно направити в спеціалізовану організацію для подальших лабораторних досліджень.

2. Вирізання ненаскрізного темплета з корпусу реактора:

2.1. Ненаскрізний темплет слід вирізати з боку внутрішньої поверхні посудини. Для цього з визначеної ділянки, розмір якої має становити 600 х 600 мм, необхідно видалити торкрет-бетонне футерування.

Для отримання темплета застосовується кондуктор (ескіз 1), який закріплюється на підготовленій ділянці так, як це показано на ескізі 2.

Вирізання має виконуватися тільки механічним способом за допомогою ручного електричного дриля.

2.2. Отриманий темплет має форму конуса висотою 10 мм і діаметром основи 15 мм (ескіз 3).

2.3. Після видалення темплета на поверхні стінки посудини утворюється конусоподібний виямок діаметром не більше 40 мм і глибиною не більше 20 мм, який дозволяється не заправляти.

3. Вирізання наскрізного темплета з корпусу реактора:

3.1. Наскрізний темплет слід вирізати з боку зовнішньої поверхні посудини за допомогою кондуктора (ескіз 4) електричним дрилем. При цьому на визначеній ділянці з боку внутрішньої поверхні необхідно видалити торкрет-бетонне футерування площею 600 х 600 мм.

3.2. У центрі підготовленої ділянки з боку зовнішньої поверхні перпендикулярно до неї висвердлюються два різьбових отвори під шпильку М 10 з глибиною різьби 12 мм. При цьому відстань між центрами отворів становить 130 мм. У різьбові отвори вкручуються дві шпильки М 10 х 60.