9.18 Не дозволяється розробляти без кріплень перезволожені піщані, супіщані, лесові ґрунти.
9.19 У котлованах і траншеях, які розроблюються без кріплень і після повного чи часткового їх риття, якщо вони мали зволоження, проведення робіт дозволяється за умови вжиття заходів безпеки проти обвалення ґрунту, у тому числі:
а) ретельний огляд керівником, який відповідає за проведення робіт, чи майстром стану ґрунту укосів перед початком кожної зміни і штучне обвалення ґрунту в місцях виявлення навісів і тріщин біля країв і на укосах;
б) у разі небезпеки обвалів тимчасове припинення робіт у виїмці до осушення ґрунту;
в) зменшення кута нахилу укосів на ділянках, де проведення робіт у виїмці є невідкладним.
9.20 Про вжиті заходи безпеки проти обвалення перезволоженого ґрунту керівник, який відповідає за проведення робіт, складає акт і робить записи в журналі робіт відповідно до НАОП 5.1.11-1.07-62.
9.21 Під час робіт на укосах виїмок глибиною більше 3 м і насипів висотою більше ніж 3 м та кутом нахилу більше ніж 45°, а у вологій поверхні кутом нахилу більше ніж 30° працівники забезпечуються запобіжними поясами з вірьовками для прив'язування за міцні опори.
9.22 За станом укосів протягом усього часу перебування виїмок у відкритому стані ведеться систематичне спостереження, а перед кожною зміною укоси оглядають.
У разі появи тріщин в укосах із загрозливих місць виводять робітників і вживають заходів проти самовільного обвалення ґрунту.
9.23 Кріплення вертикальних чи близьких до вертикальних стінок котлованів виконують відповідно до вимог проекту.
9.24 Під час риття траншей з вертикальними стінками вручну видаляють ґрунт, не допускаючи утворення тріщин, установлюють перший ярус кріплень, а потім продовжують подальшу розробку в тому самому порядку. Під час проходження ярусів у кріпленнях заміняють окремі частини стійок наскрізними на всю глибину траншеї.
9.25 У місцях примикання котлованів або траншей з кріпленнями до раніше засипаних виїмок за станом кріплень установлюється систематичний контроль з боку керівника, відповідального за безпеку робіт, протягом усього часу проведення робіт.
9.26 Розбирають кріплення котлованів і траншей знизу під час зворотного засипання ґрунту або зведення фундаменту.
Дозволяється одночасно видаляти за висотою не більше двох дощок, а в сипучих і нестійких ґрунтах - не більш однієї.
У разі видалення дощок відповідно переставляють розпірки, при цьому існуючі розпірки виймають лише після встановлення нових.
Кріплення розбирають у присутності керівника, відповідального за виконання робіт, або майстра чи бригадира.
9.27 У місцях, де розбирання кріплень може викликати ушкодження суміжних споруд, а також у ґрунтах, насичених водою (пливунах), кріплення частково або повністю залишають у ґрунті.
9.28 Механізоване риття котлованів і траншей проводиться з улаштуванням вертикальних стін без кріплення або з кріпленнями і з укосами без кріплень.
9.29 Риття котлованів і траншей землерийними машинами без улаштування кріплень виконують з укосами відповідно до пунктів 9.16 - 9.20 цих Правил.
Під час розробок виїмок з улаштуванням уступів ширина кожного з них повинна бути не менше ніж 2,5 м і визначається в залежності від глибини виїмки, технічної характеристики землерийної машини і транспортних засобів, якщо уступ буде використаний для руху транспорту.
9.30 Під час розробок грейферними ковшами і баддями котлованів і траншей із кріпленням вживають заходів проти ушкодження кріплень. За дотриманням вимог безпеки установлюють постійний контроль.
9.31 Одноківшові екскаватори на гусеничному ходу встановлюють на спланованій площадціна відстані не менше 2 м від краю виїмки, а під гусениці (або колеса) кладуть підкладки. Відстань між кабіною одноківшового екскаватора і стіною котловану чи траншеї при будь-якому положенні екскаватора повинна бути не менше 1 м.
Під час перерв у роботі незалежно від їх причин і тривалості стрілу екскаватора відводять у бік від забою і ківш опускають на ґрунт.
9.32 Під час руху одноківшового екскаватора стрілу встановлюють за напрямком переміщення, а ківш піднімають над землею на 0,5 - 0,7 м.
9.33 Навантажують ґрунт екскаватором на автомобіль із заднього борту або з бічної сторони кузова автомобіля, але не через кабіну.
9.34 Не дозволяється:
а) перебування людей між екскаватором і транспортними засобами, під ковшем або стрілою під час навантаження ґрунту;
б) переміщення ґрунту бульдозером на підйом або під ухил з кутом нахилу більш ніж 30°;
в) висування ножа бульдозера за брівку укосу виїмки під час відкидання ґрунту.
10.1 Колодязі глибиною більше ніж 1,5 м риють із кріпленням ґрунту у всіх випадках. Для кріплення стінок колодязя влаштовують рами і за ними закладають вертикально дошки суцільними рядами.
10.2 У разі піднімання ґрунту з колодязя баддею, її закріпляють до підіймального механізму за допомогою гака з карабіном.
Під час опускання бадді на повну глибину виїмки на барабані підіймального механізму повинен залишатися запас каната не менше ніж на 5 - 6 обертів.
10.3 Для захисту робітників, що знаходяться внизу, влаштовують запобіжні козирки.
Баддю завантажують ґрунтом не вище бортів.
Перед підйомом з колодязя каменів, обв'язаних канатом, робітників з колодязя виводять.
Коли роботи не проводяться, колодязі закривають щитами або обгороджують.
10.4 Спускати і підіймати робітників у колодязі в баддях дозволяється за дотриманням наступних умов:
а) підіймальний механізм повинен мати копер надійної конструкції - постійний чи тільки для проходки;
б) канати, причіпні пристрої, а також сигналізація повинні задовольняти встановлені вимоги для організації опускання та підіймання робітників у баддях;
в) баддя повинна бути суцільною і мати висоту не менше 1 м, а також обладнана запобіжним зонтом для захисту працівників;
г) підіймальний механізм повинен мати робоче і аварійне гальмо;
ґ) баддя повинна рухатися по направляючих або в стволі, що обшитий дошками;
д) рух бадді в колодязі, який не має направляючих і не обшитий дошками, дозволяється на глибину не більше 4 м.
10.5 Під час риття колодязів із застосуванням механізмів необхідно дотримуватися наступних вимог безпеки:
а) під час роботи колодязекопача всі механізми, що рухаються, надійно огороджують;
б) домкрати повинні знаходитися у вертикальному положенні, а перед початком роботи перевіряють правильне встановлення домкратів;
в) не дозволяється закладати будь-які прокладки між головкою домкрата та елеваторами або хомутами, закріпленими на штангах або трубах;
г) під час натягування інструмента домкратом робітники, що виконують цю роботу, повинні знаходитися від домкрата на відстані не менше 1 м;
ґ) у разі механічного розгвинчування труб робітники повинні знаходитися поза радіусом обертання ручки ключа.
10.6 Під час риття, очищення та ремонту шахтних колодязів необхідно дотримуватися наступних вимог безпеки:
а) площадку навколо колодязя на 2 - 3 м очищають від ґрунту та інших предметів, а колодязь обгороджують;
б) щодня оглядають і перевіряють усі підйомні пристосування - лебідку, воріт, канат, баддю і усувають виявлені недоліки та несправності;
в) сповіщають працюючих у колодязі про підйом та опускання предметів.
10.7 Перед опусканням і підійманням предметів і матеріалів їх міцно закріплюють на вірьовці або на тросі з гаком.
10.8 Канат для підйому бадді з ґрунтом повинен бути пеньковий діаметром не менше 25 мм або сталевий діаметром 13 мм.
10.9 У випадку застосування бадді ємністю 0,05 - 0,1 м3підіймальний пристрій попередньо випробовують на міцність навантаженням 400 кг. Таке випробування роблять кілька разів з поглибленням шахти і зносу пристосування (термін випробовування встановлюється інструкцією).
10.10 Під час риття колодязів стежать за станом стінок шахти, а у разі появи навіть невеликих тріщин у ґрунті негайно приступають до кріплення стінок.
10.11 Під час риття колодязів глибиною більше ніж 15 м застосовують вірьовочну драбину, міцно закріплену на поверхні, якою працівники підіймаються на поверхню землі.
10.12 Під час риття колодязів повинна застосовуватися знакова сигналізація. Так, перед спусканням у колодязь (шахту) матеріалу або інструменту робітник, що знаходиться нагорі, повинен подати сигнал про опускання матеріалу та починати опускати матеріал тільки після одержання з колодязя зворотного сигналу від робітника, що приймає матеріал.
10.13 Опускання в шахту кілець та інших частин колодязя дозволяється тільки після підйому робітників на поверхню.
10.14 Під час риття колодязів за допомогою колодязекопачів необхідно дотримуватися наступних вимог:
а) перед розвантаженням бура закривають колодязь кришками оголовка;
б) нарощування і розбирання штанг проводиться з зачиненими дверцятами оголовка;
в) обсадні кільця підтягують при зачинених дверцятах оголовка;
г) опускати бур у шахту і приводити в дію штангу дозволяється тільки за сигналом керівника робіт;
ґ) після закінчення роботи колодязь закривають;
д) для запобігання відкривання колодязя у відсутності робітників на дверцята оголовка опускають бур.
10.15 Опускатися і підійматися працівникам на елеваторах дозволяється тільки у разі справності замків на елеваторах.
10.16 Не дозволяється опускати і підіймати інструмент у колодязі на сталевому канаті з виступаючими кінцями обірваного дроту.
Кінці обірваних дротів, що виступають, повинні бути видалені. Максимальне число обірваних дротів не повинно перевищувати 10 % загального числа їх у канаті на довжині кроку завивки.
10.17 Ремонтні роботи, пов'язані зі спуском у шахтний колодязь, виконують за дотриманням заходів безпеки, викладених у пунктах 8.2.5 - 8.2.14, 8.2.16 і 8.2.17 цих Правил.
11.1.1 Починати буріння свердловини дозволяється після оформлення актом готовності бурової установки до пуску і наявності геолого-технічного наряду на буріння свердловини відповідно до НАОП 8.5.10-2.01-80 ОСТ 41-01-158-80 Вишки і щогли геологорозвідувальні бурові. Методика огляду, випробувань, вибракування, затвердженого Мінгеології СРСР у 1980 р.
11.1.2 Пуск в експлуатацію нових бурових установок здійснюють після приймання їх комісією з оформленням акта згідно з Положенням про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів залізничного транспорту і метрополітенів.
11.1.3 Відстань від бурової установки до житлових та виробничих будівель, залізниць і шосейних доріг повинна бути не менше полуторної висоти її щогли.
11.1.4 Відстань по горизонталі від бурової установки до крайнього проводу повітряної лінії електропередачі повинна бути не менше полуторної висоти щогли.
11.1.5 Не дозволяється без наряду встановлювати самохідні і пересувні бурові агрегати в межах охоронних зон високовольтних електричних мереж.
11.1.6 Бурові щогли висотою більше 12 м закріплюють міцними розтяжками зі стяжними гвинтовими муфтами, нижні кінці розтяжок кріплять до якорів.
11.1.7 Для підіймання та опускання робітників щогли висотою до 12 м обладнують драбинами-стрем'янками, а щогли висотою більше 12 м - драбинами тунельного типу.
11.1.8 Бурові щогли центрують після їхньої установки та періодично у процесі буріння свердловин.
11.1.9 Під час монтажу щогл не дозволяється застосовувати несправні деталі (частини).
11.1.10 Для запобігання скочування зі стелажів бурильних і обсадних труб, їх закріплюють установленням міцних стійок або упорів.
11.1.11 Керування буровими верстатами, а також обслуговування двигунів, компресорів, електроустановок та іншого устатковання дозволяється працівникам, що пройшли навчання і перевірку знань.
11.1.12 Перед початком кожної зміни перевіряється справність бурового устатковання та інструменту, стан робочого місця, справність захисних і допоміжних пристосувань, пристроїв.
11.1.13 Живлення бурової установки влаштовують через роз'єднувачі або інші комутаційні апарати.
11.1.14 Освітлення бурових роторних установок і установок ударно-канатного буріння повинне відповідати діючим нормам.
11.1.15 Освітлювальну мережу на буровій прокладають тільки ізольованими проводами, а на самохідних бурових установках - гнучким кабелем.
11.1.16 Виконувати будь-який ремонт електроустатковання, електросилової і освітлювальної мережі, а також підключати електроприлади дозволяється працівникам, що пройшли відповідне навчання і одержали дозвіл на виконання цих робіт.
11.1.17 Не дозволяється:
працювати, коли несправне чи пошкоджене огородження, а також у разі відсутності огородження;
залишати на верстатах і інших механізмах, а також на огорожах будь-які предмети;
знімати огородження або їхні елементи до повної зупинки частин, що рухаються;
пересуватися по огорожах або під ними.
11.1.18 Перед пуском бурового агрегату та інших механізмів подають попереджувальний сигнал (звуковий, світловий чи умовний).
Значення встановлених сигналів повинне бути відоме всім робітникам бурової бригади.
11.1.19 Роботи на висоті більше ніж 1,3 м виконують на обладнаних площадках (містках), що мають поручні і сходи, із застосуванням запобіжного пояса.
11.1.20 Не дозволяється одночасна робота працівників, розташованих на різній висоті один над одним, у разі відсутності між ними запобіжного настилу.
11.1.21 Не дозволяється працювати просто неба на висоті під час зливи, ожеледі, сильного снігопаду і під час вітру силою 5 балів і більше.
11.1.22 Для роботи біля електрощита або генератора, що знаходиться під напругою, обслуговуючий персонал повинен бути забезпечений діелектричними засобами захисту.
11.2.1 Монтаж, демонтаж і ремонт бурового устатковання, у тому числі щогл, виконується під керівництвом працівника, відповідального за виконання робіт.
11.2.2 У разі піднімання механізмами вантажів робітники не повинні знаходитися на вантажах або під ними. Підтримувати і направляти устатковання, яке переміщується механізмами, слід тільки за допомогою прядив'яних канатів-відтяжок.
11.2.3 Для запобігання пересуванню бурової установки під час підйому щогли під задні колеса автомашини підкладають бруси.
11.2.4 Не дозволяється знаходитися на самохідній буровій установці під час пересування по крутих підйомах або спусках (понад 15).
11.2.5 Не дозволяється:
а) пересувати самохідну бурову установку з піднятою щоглою або з щоглою, опущеною на упори, але не закріпленою хомутами;
б) перевозити на платформі бурової установки вантажі, що не входять у комплект установки.
11.2.6 Не дозволяється під час опускання щогли знаходитися біля ротора верстата, на площадці і в кабіні автомобіля.
У кабіні дозволяється знаходитися тільки працівнику, що керує опусканням щогли.
11.2.7 Не дозволяється під час підйому щогли знаходитися на щоглі або під нею.
11.2.8 Ремонтувати крон-блок і встановлювати талеве оснащення на щоглах, що не мають спеціальної крон-блокової площадки, дозволяється тільки в горизонтальному положенні щогли.
11.2.9 Щоглу самохідної або пересувної бурової установки закріпляють в робочому положенні відповідними запорами, а опори щогли піднімають домкратами.
11.3.1 Бурову установку розташовують не ближче 3 м від брівки прямовисних схилів (уступів).
11.3.2 Усі інструменти, які застосовуються для спуско-підіймальних операцій, повинні мати справні замки і засувки.
11.3.3 Не дозволяється застосовувати стропи не заводського виготовлення та такі, що не відповідають вимогам ДНАОП 0.00-1.03-02.
11.3.4 Не дозволяється підіймати бурильні й обсадні труби з горизонтального положення у вертикальне зі швидкістю, що перевищує другу швидкість лебідки на прямому канаті.
11.3.5 Не дозволяється експлуатація насосів попереднього відкачування у разі несправності самих насосів, вихідних ліній, манометрів та запобіжних клапанів.
11.3.6 Біля кожного насоса влаштовують площадку з дерев'яним настилом (суцільним чи ґратчастим), а для відводу розчину роблять відвідні канали.
11.3.7 Не дозволяється вмикати насоси без перевірки прохідності вихідних ліній після тривалих зупинок і особливо взимку.
11.3.8 Перед натяжкою затиснутого в свердловині інструменту керівник робіт зобов'язаний перевірити надійність крон-блока, троса і піднімального гака, справність усіх вузлів щогли, підіймальних інструментів (елеваторів і стропів), лебідки та її гальм.
Не дозволяється до повного усунення всіх несправностей робити натяжку інструмента.
11.3.9 Балансири (відтяжна рама) ударно-канатних верстатів під час їхнього огляду, ремонту, перестановки пальця кривошипа повинні знаходитися в крайньому нижньому положенні.
11.3.10 Не дозволяється проводити бурові роботи з несправним амортизатором ролика робочого каната.
11.3.11 Робочу площадку біля верстата систематично очищають від породи, що витягається, а взимку додатково посипають її піском.
11.3.12 Інструментальний і желоночний канати повинні мати запас міцності не менше 12,5 одиниць відносно до найбільшого проектного навантаження і не менше 2,5 одиниць відносно до максимально можливого навантаження.
11.3.13 Не дозволяється під час забивання обсадних труб виконувати інші роботи під піднятою і незакріпленою забивною "бабою".
11.3.14 Підіймальний гак повинен мати безпечний автоматичний затвор, що запобігає можливому зіскакуванню стропів елеватора і вертлюга.
11.3.15 Перед опусканням або підійманням колони обсадних труб керівник, відповідальний за виконання робіт, зобов'язаний перевірити справність щогли бурового агрегата й іншого устатковання, інструменту, контрольно-вимірювальних приладів і стан фундаментів. Виявлені несправності усувають до початку опускання або підіймання труб.
11.3.16 Секції колони обсадних труб при їхньому підійманні з містків повинні вільно проходити в бурову щоглу.
11.3.17 Підіймання і опускання труб виконують елеваторами, що мають у вушках штирі для запобігання випаданню строп.
Не дозволяється під час опускання і підіймання обсадних труб допускати розгойдування секції колони обсадних труб, а також утримувати труби від розгойдування безпосередньо руками. Для цього застосовують м'який сталевий або прядив'яний канат.
11.4.1 Талеві канати, а також канати для підйому і опускання щогл та вантажів повинні мати не менш ніж триразовий запас міцності відносно найбільшого проектного навантаження.
11.4.2 Талевий канат закріпляють на барабані лебідки спеціальними пристроями, передбаченими конструкцією барабана.
У всіх випадках під час спуско-підіймальних операцій на барабані лебідки повинно залишатися не менше трьох витків каната.
11.4.3 За справним станом канатів установлюється систематичний контроль.
Усі робочі канати перед початком зміни оглядаються бурильником. Крім того, талеві канати для підйому вишок піддаються щодекадному огляду всієї довжини старшим буровим майстром із занесенням результатів у буровий журнал та разовому огляду по всій довжині після роботи на граничних навантаженнях.
11.4.4 Канат, який застосовується для спуско-підіймальних операцій, повинен бути замінений новим, якщо він відповідає нормам бракування сталевих канатів, викладеним у ДНАОП 0.00-1.03-02.
11.4.5 Нерухомий (мертвий) кінець талевого каната закріпляють не менше ніж трьома гвинтовими затискачами.
11.4.6 Зрощування каната плетінням вільних кінців виконують так, щоб довжина плетіння дорівнювала 22 діаметрам троса і була не менше 300 мм.
11.5.1 До початку цементування свердловин всю установку (насоси, трубопроводи, шланги, заливальні головки тощо) випробовують тиском, що у 1,5 рази перевищує робочий.
11.5.2 Не дозволяється знаходитися стороннім особам біля заливальних агрегатів.
11.5.3 Після закінчення цементування для спостереження за тиском залишають чергового.
11.6.1 Бурові насоси і їх обв'язку (компенсатори, трубопроводи, шланги і сальники) перед експлуатацією випробовують тиском, що у 1,5 рази перевищує робочий.
11.6.2 Не дозволяється вмикати насоси із закритими пусковими засувками холостого викиду.
11.6.3 Запобіжне кріплення нагнітального шланга повинне виключати можливість його замотування навколо робочої труби і падіння разом із сальником у випадку самовільного відгвинчування останнього.
11.6.4 Не дозволяється ремонтувати трубопроводи, шланги і сальники під час подачі рідини, а також утримувати руками нагнітальний шланг.
11.7.1 Металеві бурові щогли самохідних і пересувних бурових установок для блискавкозахисту повинні мати заземлення не менше ніж у двох точках і окремо від контуру захисного заземлення. Опір заземлювальних пристроїв повинен бути не більше 10 Ом.
Вимоги до блискавкозахисту повинні відповідати РД 34.21.122-87 "Инструкции по устройству молниезащиты зданий и сооружений", затвердженої Міненергоатом СРСР 1987 р.
11.7.2 Не дозволяється під час грози знаходитися на відстані ближче 10 м від пристроїв заземлення блискавкозахисту.
12.1 Структурні підрозділи, які виконують водопровідно-каналізаційні роботи відповідно до СНиП 2-09.04-87, повинні бути забезпечені санітарно-побутовими приміщеннями і обладнанням.
12.2 Санітарно-побутові приміщення водопровідно-каналізаційних споруд повинні бути обладнані системами опалення та вентиляції відповідно до СНиП 2.04.05-91 і утримуватися в чистоті. Виробничі приміщення і устатковання водопровідно-каналізаційних споруд повинні утримуватися в справному стані, не захаращуватися, своєчасно прибиратися від розлитих рідин (мастила, води, кислот), очищатися від льоду і снігу.
12.3 Розміри санітарно-побутових приміщень і їх обладнання залежить від груп виробничих процесів і кількості працюючих.
12.4 Оздоблюються побутові і виробничі приміщення вологостійкими матеріалами, які дозволяють легко видаляти забруднення.
12.5 Виробничі приміщення водопровідно-каналізаційних споруд повинні бути забезпечені кип'яченою водою, умивальниками і аптечкою. Кип'ячена вода повинна мати температуру не вище 20° C і не нижче 8° C і зберігатися в щільно закритих бачках із фонтануючими насадками, обладнаними чохлами. Бачки необхідно щодня очищати, промивати і наповнювати свіжою кип'яченою водою.