7.20 Бочки перед наповненням хлором оглядають, випробовують, промивають і висушують. Під час промивання бочок працівники повинні бути в протигазах.
Не дозволяється черговим працівникам, що виконують роботу з переливання хлору, відволікатися на інші роботи.
7.21 Приміщення з вагами для розливу хлору в дрібну тару обладнується вентиляційними установками з кратністю обміну повітря згідно з розрахунком і повинне добре провітрюватися.
7.22 Склади забезпечують переносними хімічними вогнегасниками згідно з НАПБ.
7.23 Не дозволяється виконання будь-яких інших робіт у приміщенні складу, крім перенесення й укладання балонів і бочок, а також ліквідації можливої течі газу.
7.24 Перед входом у приміщення складу з рідким хлором попередньо перевіряють наявність у приміщенні вільного газу і його концентрацію за допомогою газоаналізатора.
7.25 У разі виявлення значної концентрації газу у приміщенні складу створюють у ньому природну вентиляцію повітря, для чого відчиняють двері не менше ніж на 2 години і з приміщення видаляють балони або бочки, що протікають.
7.26 Дегазують приміщення складу і заражені хлором місця розчином гіпосульфіту натрію і соди з допомогою гідропульта. Роботи проводять тільки у протигазах.
7.27 Ретельний технічний огляд балонів і бочок без пересування їх роблять не рідше одного разу на місяць. З метою своєчасного виявлення пошкоджених балонів і бочок приміщення складу оглядають щодня.
7.28 Витік хлору з балонів або бочок на складі припиняють заливанням місць течі водою.
Після тимчасового припинення течі газу такі балони і бочки видаляють зі складу для більш надійної ліквідації течі.
7.29 Ремонтують балони і бочки, що дають витік, на відкритому повітрі під навісом.
7.30 Виявлені у складі зберігання балони і бочки з вентилями, які пропускають хлор, якщо загальний стан їх не викликає серйозної небезпеки, негайно направляють у виробництво для використання з них хлору.
7.31 У приміщеннях, де зберігаються і використовуються балони і бочки з хлором, вивішують короткі, але точні вказівки про те, що потрібно робити у разі виникнення витоку газу.
7.32 У разі слабкої течі газу з балонів і бочок (тихе шипіння, повільне виділення газу або відчуття запаху газу, поява легкого кашлю) вживають заходів до виявлення і припинення течі.
7.33 У разі течі з балона або бочки газу з висвистом струменем чи при виявленні біля складу хвиль зеленого кольору, що стеляться, оголошують малу тривогу. У разі вибуху балона або бочки оголошують загальну тривогу.
7.34 Під час малої тривоги працівники припиняють роботу, направляються до ємностей з розчином гіпосульфіту натрію і соди, просочують цим розчином рушник і при першому відчутті газу закривають ним рот і ніс; при одержанні відповідного розпорядження працівники відходять, прямуючи перпендикулярно до напрямку вітру, щоб скоротити час перебування в загазованій зоні.
Працівники, які працюють безпосередньо з балонами або бочками в складах, надягають протигази і беруть участь під керівництвом відповідальної особи або її помічника у виявленні й усуненні течі.
7.35 Під час загальної тривоги спеціально призначені працівники виконують те саме, що і під час малої тривоги, а інші, не очікуючи розпорядження, віддаляються без зайвої квапливості, тому що при різких рухах хлор, який розстелився по землі, піднімається повітряними потоками на рівень голови людини, що підсилює небезпеку отруєння хлором.
7.36 У разі несподіваної появи газу необхідно за можливості затримати або послабити подих, утриматися від кашлю і різких рухів, закрити рот і ніс куском (клаптиком) тканини, попередньо змочивши його водою, якщо це можливо. Потім визначити, за яким напрямком тече газ, і без різких рухів перетнути цю хвилю, піднятися вище, щоб вийти з неї чи дійти до місця перебування відра з розчином гіпосульфіту натрію і соди або до протигаза (пункт 7.9).
7.37 Працівники, які потрапили в середовище, насичене хлором, переводяться в тепле приміщення. Їм промивають очі, ніс і рот розчином соди, дають гаряче молоко або каву. Подальше лікування здійснюється лікарем.
Примітка.У разі використання фільтруючих протигазів з коробками марок В і КД необхідно мати на увазі, що ці протигази не можна застосовувати в умовах недостачі вільного кисню при вмісті його у повітрі менше 16 % за об'ємом, а також при вмісті в повітрі хлору або аміаку в кількості більше 1 %.
8.1.1 Для виконання експлуатаційних робіт на водопровідних і каналізаційних мережах створюються експлуатаційні і ремонтно-аварійні бригади, чисельність яких обумовлена обсягом експлуатаційних робіт, але не менше трьох працівників.
8.1.2 Бригада повинна мати необхідний для роботи справний інструмент і устатковання, запобіжні сигнали і пристрої, справні захисні засоби відповідно до виду виконуваних робіт.
8.1.3 У населених пунктах місця проведення робіт обгороджують до початку їх виконання.
Місця проведення робіт на залізничних коліях обгороджують відповідно до вимог ЦРБ/0004 Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.96 N 411, зареєстрованих у Мін'юсті України 25.02.97 за N 50/1854.
8.1.4 Для технічного огляду каналізаційної або водопровідної мережі бригаду призначають із трьох працівників: відповідального за безпечне ведення робіт (майстра або бригадира) і двох членів бригади.
8.1.5 Огляд спеціальних колодязів (на дюкерах, з переключеннями тощо) і колодязів на напірних трубопроводах мережі виконується бригадою з трьох - чотирьох працівників на чолі з майстром або бригадиром. Відповідальність за безпечне ведення робіт несе майстер або бригадир, який керує роботою бригади.
8.2.1 Для забезпечення безпеки під час експлуатації водопровідно-каналізаційного господарства керівник робіт повинен мати креслення усіх водопровідних і каналізаційних мереж і споруд по станції, вулицях і проїздах із прив'язкою їх до будинків, залізничних колій і опорних пунктів. На кресленнях повинні бути зазначені всі технічні дані (матеріал і розміри трубопроводів, колодязів і камер, глибина закладання, категорії ґрунтів, вид арматури в колодязях і камерах тощо).
Крім того, у керівника робіт повинні бути дані про загазованість колодязів і камер, засмічення їх, виникнення просадних явищ ґрунту, появу небезпечних домішок у стічних водах тощо. Ці дані повинні систематично вивчатися та аналізуватися і доводитися до відома осіб, що проводять роботи з експлуатації та аварійно-ремонтні роботи.
8.2.2 Зовнішній огляд водопровідних і каналізаційних мереж виконують без спускання в колодязі і камери. Під час зовнішнього огляду всі перевіряльні операції проводять, не спускаючись, у тому числі перевірку наявності і міцності скоб (жердиною або складною рейкою), наявності газів, визначення величини заповнення і виявлення засмічень. До закінчення перевірки бригада зобов'язана виконувати вимоги про заборону спускання в колодязі і камери.
Не дозволяється виконувати роботи біля колодязів, камер, колекторів без установлення огороджень і дорожніх знаків.
Взимку перед оглядом навколо колодязів очищають площадку від снігу, сколюють лід і посипають її піском.
8.2.3 Профілактичне прочищення каналізаційної мережі виконується тільки під наглядом особи, яка відповідає за безпечне ведення робіт.
8.2.4 Під час прочищення місць засмічення з великим підпором на мережі вживають заходів для запобігання швидкому заповненню колодязя з робітниками. Для цього встановлюють у верхньому колодязі пробку.
8.2.5 Технічний огляд водопровідних і каналізаційних мереж зі спуском у колодязі і камери виконують тільки за нарядом.
8.2.6 До робіт, пов'язаних зі спуском у водопровідний або каналізаційний колодязь, допускається бригада в складі не менше трьох працівників: один - для роботи в колодязі, другий - для роботи на поверхні і третій - спеціально для спостереження і у разі потреби надання допомоги тому, хто працює у колодязі.
Не дозволяється доручати працівнику, що спостерігає, будь-яку роботу доти, доки працюючий у колодязі не вийде на поверхню. Один із працівників призначається старшим.
8.2.7 Працівників для роботи у колодязях, камерах і колекторах забезпечують запобіжним і захисним інвентарем відповідно до наряду, а саме:
а) запобіжним поясом з мотузкою, випробуваною на розрив при навантаженні 200 кг; довжина мотузки повинна бути на 2 м більше глибини колодязя;
б) ізолюючим шланговим протигазом, шланг якого на 2 м довший від глибини колодязя, але загальною довжиною не більше 12 м. Не дозволяється заміняти ізолюючий протигаз фільтруючим;
в) газоаналізатором, а у разі відсутності - двома шахтарськими лампами;
г) акумуляторним ліхтарем напругою не більше 12 В;
ґ) ручним вентилятором;
д) огороджувальними переносними знаками встановленого зразка;
е) гачками і ломами для відкривання кришок люків колодязів.
8.2.8 Не дозволяється допускати бригаду до роботи у колодязях і камерах, люки яких розташовані між залізничними чи трамвайними коліями, без попереднього узгодження з організаціями, що відають експлуатацією колій, за винятком аварійних випадків на мережі, магістралях і водопроводах, коли організацію, що відає коліями, сповіщають через диспетчера, про що робиться запис у наряді.
8.2.9 Перед спусканням робітника у колодязь або камеру перевіряють там наявність газів з допомогою газоаналізатора чи шляхом опускання у колодязь або камеру шахтарської запаленої лампи. Виявлені гази повинні бути видалені.
Не дозволяється спускатися в колодязь або камеру до повного видалення з них газів, що установлюється повторною перевіркою.
Не дозволяється перевіряти наявність газів за запахом або шляхом опускання в колодязь або камеру запалених предметів.
8.2.10 Для видалення газу застосовують:
а) природне провітрювання, для чого відкривають кришки люків сусідніх вище і нижче розташованих оглядових колодязів на самопливній каналізаційній лінії або робочого колодязя на водопровідній мережі з наступною перевіркою на відсутність газу в цих колодязях;
б) нагнітання повітря ручним вентилятором або повітродувкою;
в) у разі наявності у водопровідному колодязі пожежного гідранта заповнення колодязя водою з цього гідранта з наступною відкачкою.
Не дозволяється випалювання газу з метою його видалення.
8.2.11 Не дозволяється спускатися у колодязь чи камеру і працювати в ньому без запобіжного пояса з мотузкою незалежно від результатів перевірки на наявність газу.
8.2.12 У разі неможливості виявлення газів у колодязі, камері через відсутність чи несправність газоаналізатора або шахтарської лампи роботи в колодязі, камері проводять тільки в ізолюючому шланговому протигазі і запобіжному поясі з мотузкою.
8.2.13 Якщо газ з колодязя або камери не може бути цілком видалений, спускатися робітнику в колодязь дозволяється тільки в шланговому ізолюючому протигазі, шланг якого виходить на поверхню землі. Кінець шланга повинен бути обов'язково закріплений на висоті 500 - 600 мм від поверхні землі, на відстані від лазу не ближче 2 м. За працівником у колодязі і за шлангом у цьому разі спостерігає безпосередньо бригадир або майстер. Працювати в колодязі в шланговому ізолюючому протигазі дозволяється без перерви не більше 10 хв.
8.2.14 Усі колодязі і камери, стічні води яких можуть бути небезпечними стосовно виділення шкідливих газів, обліковуються.
Список таких небезпечних колодязів, камер і відповідних їм ділянок колекторів вивішують на видному місці в цехах. Робітників, що направляються на роботи в ці колодязі, камери, колектори, спеціально інструктують про необхідні заходи безпеки.
Проведення робіт у таких колодязях, камерах і колекторах дозволяється тільки в шланговому ізолюючому протигазі і запобіжному поясі.
8.2.15 У колекторах роботи виконують бригадою з п'яти робітників, при цьому: один робітник працює в колекторі, по одному спостерігаючому робітнику спускають у колодязі, між якими є колектор, і по одному робітнику залишають на поверхні цих колодязів для підтримування зв'язку з робітником, що перебуває у колекторі, і для надання йому допомоги у разі необхідності.
8.2.16 Спостерігачі в колодязях забезпечуються шланговими ізолюючими протигазами, а працівник у колекторі забезпечується кисневим ізолюючим протигазом, акумуляторним ліхтарем напругою не вище 12 В і шахтарською лампою.
8.2.17 Кожного працівника навчають поводженню з шланговим ізолюючим і кисневим ізолюючим протигазами та умінню перевіряти справність окремих їх частин. Результати навчання оформляють протоколом або записом у журналі.
8.2.18 Шахтарську лампу до видачі її робітнику підготовляють, перевіряють і пломбують.
8.2.19 У разі згасання або ушкодження лампи робітник припиняє роботу в колодязі і негайно піднімається на поверхню.
Не дозволяється запалювати згаслу лампу в колодязі.
Догляд за шахтарською лампою та її експлуатація здійснюються відповідно до інструкції заводу-виробника.
8.2.20 Перед опусканням вантажу у колодязь керівник робіт перевіряє, щоб усередині колодязя не залишалися працівники.
8.2.21 Порядок спускання виробничих стічних вод та умови приймання від окремих підприємств забруднених стічних вод у мережі каналізації і ступінь їхнього попереднього очищення встановлюються органами державного санітарного нагляду і місцевого самоврядування.
8.3.1 Опускання в траншею або колодязь труб або фасонних частин вручну допускається при їх вазі до 50 кг на випробуваних ланцюгах або канатах, які не мають місць зрощування, вузлів, надривів тощо.
При цьому вага на кожного із робітників, які беруть участь в опусканні вантажу, не повинна перевищувати 30 кг.
8.3.2 Частини труб вагою понад 50 кг у траншею опускають на блоках, установлених на козлах або триногах, вантажопідіймальними кранами і механізмами.
8.3.3 Бетонні кільця опускають у котлован у присутності майстра на канатах через блоки, які підвішені на спеціально улаштованих козлах або триногах.
8.3.4 Під час опускання бетонних кілець ніхто з працівників не повинен бути у котловані. Опущене кільце встановлюють на місце, підтримуючи його через блок у підвішеному стані.
8.3.5 Перед опусканням у траншеї і котловани матеріалу або інструменту робітник, що стоїть нагорі, подає сигнал голосом і опускає матеріали тільки після одержання сигналу у відповідь знизу (від того, хто приймає вантаж).
8.3.6 Під час виконання робіт із заливання свинцем і чеканення розтрубів, а також під час перерубування труб необхідно користуватися захисними окулярами і рукавицями.
8.3.7 Для запобігання розбризкування свинцю розтруби труб перед заливанням їх розплавленим свинцем сушать від вологи.
8.3.8 Асфальто-бітумну мастику готують у пересувних казанах, у які завантажують усю порцію асфальту і половину бітуму. Частину бітуму, що залишилася, додають у казан після того, як розігріється до розрідженого стану раніше завантажена суміш.
Під час розігріву мастики необхідно дотримуватись вимог НАПБ.
8.3.9 Під час приготування бітумної мастики не дозволяється розігрівати розчинники. Розігрітий бітум слід вливати в розчинник (бензин, скипидар та ін.), перемішуючи його дерев'яною кописткою. Температура бітуму в момент приготування суміші не повинна перевищувати 70° C.
Не дозволяється користуватися відкритим вогнем у радіусі менше 20 м від місця змішування бітуму з розчинниками.
8.3.10 У разі використання імпортних речовин і матеріалів необхідно дотримуватися вказівок та інструкцій виробника, які визначають вимоги безпеки під час виконання робіт згідно з НАПБ.
Не дозволяється застосовувати речовини, матеріали та вироби, які не мають характеристик пожежної безпеки, а також вказівок або інструкцій з безпечного виконання робіт.
8.3.11 У траншею відра з гарячою мастикою опускають на міцному тросі або канаті. До стику мастику переносять у відрі з літником; при цьому мастики у відрі повинно бути не більше, ніж потрібно для заливання одного стику, а відро заповнюють не більше ніж на дві третини об'єму.
Перед опусканням відра з гарячою мастикою працівники, що є в траншеї, повинні відходити вбік від місця опускання відра.
8.3.12 У місцях перетинання траншеї з проїжджою частиною вулиці до початку робіт у траншеї її перекривають містком з обов'язковим установленням з обох її боків знаків "Обмеження максимальної швидкості", "Обмеження навантаження на вісь".
Містки виготовляють міцними, розрахованими на максимальне навантаження транспорту, який проїжджає ними.
9.1 До початку земляних робіт одержують у відповідному відділі міського господарства або залізниці дані про наявність на ділянці інших підземних споруд, позначають їх на місці, одержують у місцевій спецінспекції дозвіл на проведення робіт, проводять цільовий інструктаж працівникам, які будуть проводити роботи.
9.2 У безпосередній близькості від існуючих підземних комунікацій земляні роботи виконуються під керівництвом працівника, який відповідає за проведення робіт, а у безпосередній близькості від кабелів, що перебувають під напругою, газопроводу, крім того, роботи виконуються під наглядом представників відповідного господарства. Представників цих організацій викликають на місце до початку роботи.
Не дозволяється без представників цих організацій починати земляні роботи.
9.3 У разі виявлення невідомих раніше підземних споруд, земляні роботи на відповідній ділянці припиняють до з'ясування характеру цих споруд.
У разі виявлення в траншеї газу працівники зобов'язані негайно вийти з неї і сповістити про це керівника робіт.
9.4 Розкопування ушкоджених водопровідних чи каналізаційних трубопроводів в умовах вуличного руху, а також роботи в колодязях на зазначених трубопроводах, з метою захисту від наїзду транспорту і забезпечення безпеки пішоходів і працівників, проводять тільки після огородження місця робіт, для чого застосовують:
а) бар'єр із дощок висотою 1,1 м, пофарбований паралельними горизонтальними смугами білого і червоного кольору шириною 0,13 м;
б) щити із дощок висотою 1,2 м і шириною 1,5 м, пофарбовані в жовтий колір з червоною облямівкою шириною 0,12 м по контуру щита;
в) дорожні тимчасові знаки згідно з Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року N 1306:
- заборонний - "В'їзд заборонений";
- розпорядчі - "Рух праворуч", "Об'їзд перешкоди з лівого боку", "Рух прямо";
- попереджувальні - "Дорожні роботи", "Звуження дороги".
Висота стійок для дорожніх сигнальних переносних знаків повинна бути 1,5 м.
У темний час доби на стійці сигнального знака вивішують ліхтар з лінзою червоного кольору.
На щиті огородження в центрі вказують найменування установи або підприємства, що виконує роботу, і номер телефону.
9.5 Порядок огородження місця виконання робіт і розміщення дорожніх знаків має бути таким:
а) у разі необхідності введення обмежень у русі транспорту (організація однобічного руху або повне закриття вулиці) умови проведення робіт визначаються згідно з вимогами Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року N 198;
б) у темний час доби на огородженнях додатково вивішують по краях огороджень у верхній частині габаритні червоні ліхтарі;
в) огорожу встановлюють на відстані 2 м від місця розкопування ґрунту з усіх боків з обов'язковим улаштуванням з в'їзного і виїзного боків земляної подушки висотою не менш 0,5 м і довжиною по всій ширині розритої частини, використовуючи ґрунт з місця розкопування;
г) у разі проведення робіт на перехрестях вулиць місця робіт огороджують з кожного боку руху транспорту.
9.6 Не дозволяється рух транспорту і виконання інших робіт ближче 3 м від нерозкріпленої виїмки (котловану, траншеї).
9.7 Не дозволяється встановлення, рух будівельних машин і транспортних засобів біля розкріплених виїмок без попередньої перевірки розрахунком міцності кріплення. При цьому враховують величину і динамічність навантаження.
9.8 Котловани і траншеї в місцях, де рухаються люди і транспорт, необхідно огороджувати суцільною огорожею. На огорожах установлюють попереджувальні написи і знаки, а в нічний час - сигнальні ліхтарі.
9.9 Відстань між огорожею і найближчою рейкою залізничної широкої колії повинна бути не менше 2,6 м, а вузької колії - не менше 2,0 м.
9.10 Не дозволяється розроблення ґрунту підкопуванням (підбиванням). У разі випадкового утворення козирків (навісів) ґрунту або у разі знаходження на укосах виїмки валунів, каменів тощо робітників необхідно евакуювати з небезпечних місць, після чого козирки, валуни і камені зрушують зверху.
9.11 До початку розробки траншей вживають заходів щодо відведення поверхневих вод від місця робіт.
9.12 У разі наявності ознак зсувів і сповзання ґрунту в укосах розроблювальних чи раніше розроблених траншей і котлованів встановлюють щоденне спостереження за станом загрозливих місць і забороняють рух людей у цій зоні, а у разі необхідності встановлюють кріплення.
9.13 У зоні впливу на ґрунт вібруючих установок вживають заходів проти обвалення ґрунту в укосах виїмок і насипів.
9.14 Для спускання робітників в котлован і широкі траншеї встановлюють сходи шириною не менше 0,75 м з перилами, а для спускання робітників у вузькі траншеї - приставні драбини.
Не дозволяється спускатися у траншеї по розпірках кріплень.
9.15 У разі ручної розробки котлованів і траншей для викидання ґрунту з глибини понад 1,8 м влаштовують за укріпленими розпірками спеціальні настили-полиці. Ширину полиць роблять не менш 0,7 м, а відстань за висотою між полицями 1,5 м. Кожна полиця обладнується бортовою дошкою висотою 0,15 м.
9.16 Кут нахилу укосів котлованів і траншей без кріплень у разі природної вологості ґрунтів визначають згідно з вимогами ДНАОП 0.07-1.01-80 Техніка безпеки в будівництві (СНиП III-4-80), затвердженого наказом Держбуду СРСР від 09.06.80 N 82.
9.17 Якщо глибина котлованів і траншей більше 5 м, то кут нахилу укосів установлюють розрахунком.