НПАОП 0.00-1.22-08Правила будови і безпечної експлуатації навантажувачів

4.13.10. Електропостачання електронавантажувачів від зовнішньої електричної мережі має здійснюватися через увідний пристрій (рубильник, автоматичний вимикач тощо) з ручним або дистанційним приводом.

4.13.11. Увідний пристрій електронавантажувача має замикатися на замок у вимкненому стані й мати покажчик ВИМКНЕНО, УВІМКНЕНО.

З метою уникнення несанкціонованого керування електронавантажувачами їх пульт керування має бути обладнаний індивідуальним контактним замком з ключем (ключем-маркою) або іншим пристроєм (наприклад, який вмикається введенням PIN-коду тощо), що унеможливлюють подачу напруги на навантажувач.

4.13.12. Електрична система керування електронавантажувачем має унеможливлювати:

самозапуск електродвигунів після відновлення електропостачання електронавантажувача;

пуск електродвигунів контактами пристроїв безпеки.

4.14.1. Навантажувачі можуть оснащуватися такими змінними вантажозахоплювальними пристроями:

похилі вила;

подовжувач вил;

довгі вила;

штировий захоплювач;

безблокова стріла;

зіштовхувач;

зіштовхувач із багатоштировим захватом;

каретка поперечного переміщення;

бічний поворотний або неповоротний захоплювач;

вертикальний притискач;

кантувач із гідромотором або гідроциліндром;

ківш (напірної дії);

ківш для вил;

ковшовий захоплювач;

траверса вантажна, що кріпиться безпосередньо на вила чи підвішується на гак безблочної стріли;

грейфер для насипних матеріалів;

грейфер;

кліщовий захоплювач для лісоматеріалів;

захоплювач для бочок металевих (за упор);

захоплювач-кантувач для круглих вантажів з гідромотором або гідроциліндром;

бічний захоплювач, що зміщується, тощо.

4.14.2. Конструкція змінних вантажозахоплювальних пристроїв має забезпечувати надійне та безпечне встановлення та їх зміну на каретці вантажопідіймача.

4.14.3. Змінні вантажозахоплювальні пристрої, що навішуються на вила (наприклад, подовжувачі вил, траверса, ківш для вил тощо), мають бути оснащені пристроями (защіпками), що надійно фіксують їх на вилах.

4.14.4. Змінний вантажозахоплювальний пристрій має витримувати без пошкодження швів зварних з'єднань і залишкових деформацій статичне перенавантаження на 25 % від номінальної вантажопідіймальності, а також роботу з перевантаженням на 10 %.

4.14.5. Трубопроводи і апаратура в складеному вигляді мають бути герметичними у разі перевищення в 1,5 разу тиску, на який відрегульований запобіжний клапан. Випробування слід проводити на спеціальному стенді, попередньо знявши запобіжний клапан.

4.14.6. Частини пристроїв, що рухаються та виступають за габарити навантажувача, а також місця пристроїв, які можуть стати небезпечними під час експлуатації, повинні мати попереджувальне фарбування відповідно до НД.

4.14.7. На змінному вантажозахоплювальному пристрої має бути встановлена табличка з діаграмою вантажопідіймальності.

4.15.1. Номінальна вантажопідіймальність і відстань до центра ваги вантажу кожного подовжувача вил мають бути пропорційними відповідним параметрам вихідних вил

деC E - номінальна вантажопідіймальність кожного подовжувача вил;

C- номінальна вантажопідіймальність кожної з вихідних вил;

D- номінальна відстань до центра ваги вантажу кожної з вихідних вил;

D E- номінальна відстань до центра ваги вантажу кожного подовжувача вил.

Номінальна вантажопідіймальністьCі номінальна відстаньDдо центра ваги вантажу кожної з вихідних вил має відповідати зазначеним в табл. 2 і чинним НД.

4.15.2. Номінальна вантажопідіймальністьC Rі номінальна відстань до центра ваги вантажуD R для кожного телескопічного подовжувача вил визначається у положенні, коли подовжувач повністю втягнутий. У висунутому стані номінальну вантажопідіймальність телескопічного подовжувача має визначати виробник.

4.15.3. Довжина іклаlвихідних вил для відкритого і замкненого перерізу подовжувача вил, як правило, має бути не менше 750 мм і відповідати формулі

деl 1- довжина ікла подовжувача вил.

Застосування споживачем подовжувачів з параметрами за межами зазначених вимог має погоджуватися з виробником навантажувачів, і повинні бути розглянуті ймовірні небезпеки. Такі подовжувачі повинні мати відповідне марковання.

4.15.4. Міцність подовжувачів має бути перевірена з урахуванням коефіцієнта запасу міцностіRвідповідно до вимог пункту 4.3.7 цих Правил.

4.15.5. Для відкритого і замкненого перерізу подовжувача вил випробувальне (розрахункове) навантаження 0,5F Exмає бути прикладене в двох місцях відповідно до рис. 8. Не повинно бути залишкової деформації після прикладення призначеного навантаження 0,5F Exна відстані 0,9l 1. Випробувальне навантаження прикладається двічі та витримується протягом 30 с.

4.15.6. Пристрої (защіпки), що фіксують подовжувачі вил із відкритим перерізом, повинні витримувати навантаження 0,5F Ex, прикладене на відстані 0,9l 1. Зазначені пристрої мають обмежувати вертикальне переміщення подовжувача, коли він перебуває на відстані не менше 20 мм від п'яти вил. Подовжувачі вил із відкритим перерізом не повинні застосовуватися для вантажів, розташованих на кінці ікла вил.

 

Рисунок 8. Подвійне прикладення випробувального (розрахункового) навантаження для відкритого і замкненого перерізу подовжувача вил

4.15.7. Сумарний бічний зазорSміж вихідною вилою і поверхнею подовжувача не повинен перевищувати 0,1b, але має бути не менше 10 мм (рис. 9).

Рисунок 9. Сумарний бічний зазорSміж вихідною вилою і поверхнею
подовжувача

4.16.1. Вимоги цієї глави розповсюджуються на такі штабелеукладачі з ручним пересуванням вантажопідіймальністю до 1000 кг (рис. 10):

з гідравлічним приводом підіймання (від акумуляторної батареї або ручного насоса);

з підійманням ручною лебідкою;

з вилами, розташованими між виносними опорами (лонжеронами);

з вилами, розташованими над виносними опорами (лонжеронами);

з платформою, розташованою над виносними опорами (лонжеронами).

4.16.2. Штабелеукладачі, крім вил або платформи, можуть споряджатися іншими змінними вантажозахоплювальними пристроями.

 Рисунок 10

4.16.3. Стандартизовані відстаніDдо центра ваги вантажу і висоти підійманняНпри номінальній вантажопідіймальностіQ 1мають відповідати значенням, зазначеним у табл. 4.

Таблиця 4. Стандартизовані відстаніDдо центра ваги вантажу і висоти підійманняНпри номінальній вантажопідіймальностіQ 1

4.16.4. Зусилля, що виникають під час пересування штабелеукладача та підіймання вантажу, не повинні перевищувати значень, зазначених у табл. 5.

Таблиця 5. Зусилля, що виникають під час пересування штабелеукладача та підіймання вантажу

4.16.5. Штабелеукладач має бути оснащений однією чи більше вертикально або горизонтально розташованою рукояткою та/або дишлом, які мають забезпечувати можливість штовхати чи буксирувати (тягнути) штабелеукладач, керувати пересуванням і маневрувати, а також здійснювати підіймання вантажу.

4.16.6. У разі оснащення штабелеукладача рукояткою (рукоятками) для штовхання чи буксирування відстаньhвід підлоги до центра рукоятки має бути від 1100 мм до 1300 мм (рис. 11 і 12). Рукоятка, розташована вертикально, повинна мати довжинуlне менше 300 мм (рис. 12). Проміжок між рукояткою і поверхнею штабелеукладача має бути не менше 50 мм. Діаметр рукоятки має бути 35 мм.

4.16.7. У разі оснащення штабелеукладача дишлом під час штовхання відстаньh 1від підлоги до центра рукоятки має бути від 1100 мм до 1300 мм (рис. 13). Під час буксирування горизонтальна відстаньbміж зовнішньою кромкою дишла і передньою поверхнею колеса має бути не менше 500 мм, разом з цим вісь рукоятки дишла має перебувати на висотіh 2в межах від 700 мм до 1000 мм (рис. 14).

Дишло повинне мати закриту ручку діаметром 35 мм, довжиною не менше 100 мм, оснащену захистом для рук водія.

У разі звільнення дишла після закінчення буксирування воно має автоматично повернутися у вертикальне положення.

4.16.8. Пульт керування ручним підійманням і опусканням вантажу може розташовуватися на дишлі чи окремо.

4.16.9. Якщо пульт керування ручним підійманням і опусканням вантажу розташований на дишлі, має бути забезпечена можливість водію керувати, не відпускаючи рукоятку. У разі відпускання важеля пульта керування, що перебуває в положенні "Опускання", він має повернутися в положення "Нейтраль" і рух вил донизу має припинитися. Зусилля на важелі має бути не більше 150 Н.

Якщо встановити пульт керування паралельно площині дишла, то підіймання здійснюється у разі натиснення на важіль у напрямку шарніра дишла, а опускання - у разі підтягування догори (рис. 15).

4.16.10. Якщо пульт керування ручним підійманням і опусканням вантажу розташований окремо (не на дишлі), підіймання може здійснюватися за допомогою ручного насоса з педаллю чи рукояткою. Опускання може здійснюватися за допомогою ручного важеля, педалі чи різьбового запірного клапана, причому після звільнення важеля, педалі система має повернутися в нейтральне замкнене положення.

 

Рисунок 15. Розташування пульта керування ручним підійманням і опусканням вантажу на дишлі

1 - опускання; 2 - нейтраль; 3 - підіймання; Р - площина дишла

4.16.11. Пульт керування електричним приводом підійманням і опусканням вантажу має бути виконаний таким чином, щоб імовірність випадкового його вмикання була мінімальною. У разі звільнення (відпускання) важеля він має повернутися в нейтральне положення, а рух - припинитися.

4.16.12. Електричне обладнання і система мають відповідати вимогам глави 4.5 цих Правил.

4.16.13. У підіймальному механізмі (вантажопідіймачі) можуть застосовуватися ланцюги і канати.

4.16.14. У разі застосовування пластинчастих, втулочно-роликових або коротколанкових ланцюгів статичний коефіцієнт запасу міцності руйнівного навантаження, зазначеного виробником ланцюга, відносно навантаження, що виникає в окремій вітці ланцюга від рівномірно розподіленого номінального вантажу, має бути не менше п'яти. Під час визначення запасу міцності опір сил тертя між складовими частинами вантажопідіймача не враховують.

Діаметр ланцюгових блоків і зірочок має бути не менше трьох кроків ланцюга.

Якщо застосовується більше одного ланцюга, має бути передбачений регулюючий пристрій для обмеження нерівномірного натягнення віток ланцюга.

4.16.15. У разі застосовування канатів статичний коефіцієнт запасу міцності каната щодо розривного зусилля, зазначеного виробником каната, щодо навантаження, що виникає в окремій вітці каната від рівномірно розподіленого номінального вантажу, має бути не менше п'яти. Під час визначення запасу міцності опір сил тертя між складовими частинами вантажопідіймача не враховують.

Діаметр канатних блоків, виміряний по дну канавки, має бути не менше 16 діаметрів каната.

Якщо застосовується більше одного каната, має бути передбачений регулюючий пристрій для обмеження нерівномірного натягнення віток каната.

4.16.16. Гідравлічний привід механізму підіймання повинен мати кінцевий упор для обмеження ходу вантажної каретки і унеможливлення виходу каретки і рухомих частин рами за межі вантажопідіймача.

4.16.17. Опускання номінального вантажу через внутрішні витоки робочої рідини в гідросистемі за нормальних умов експлуатації штабелеукладача, температури робочої рідини, відповідної температури навколишнього середовища не повинно перевищувати 25 мм протягом 10 хв.

4.16.18. Гідросистема має бути споряджена запобіжним клапаном, що має спрацьовувати у разі перевищення робочого тиску в системі на 15 %. Має бути унеможливлена випадкова зміна заданого тиску. З цією метою має застосовуватися спеціальний інструмент або ключі.

4.16.19. Усі трубопроводи, гнучкі рукави і з'єднання в замкненому положенні мають витримувати без руйнування внутрішній тиск, що у три рази перевищує робочий тиск у гідросистемі.

4.16.20. Гідросистема штабелеукладача з електричним приводом підіймання має бути захищена від забруднення робочої рідини, наприклад за допомогою фільтрів або магнітних уловлювачів.

4.16.21. Гідросистема має бути оснащена пристроєм, що у разі пошкодження складових частин гідравлічної системи, крім гідроциліндра, здійснював би обмеження швидкості опускання, яка не повинна перевищувати 0,6 м/с.

4.16.22. Гідросистема має бути влаштована таким чином, щоб у разі збою чи зупинки електропостачання насос припинив подачу робочої рідини в гідросистему, а гідроциліндр зупинився.

4.16.23. Вимоги до вил і вантажних кареток штабелеукладача мають відповідати викладеним у главі 4.3 цих Правил.

4.16.24. У разі оснащення штабелеукладача змінними вантажозахоплювальними пристроями їх переміщення по вантажній плиті в крайніх положеннях має бути обмежене. Демонтаж змінних вантажозахоплювальних пристроїв має здійснюватися з використанням спеціальних засобів.

4.16.25. У разі оснащення штабелеукладача захоплювальним пристроєм тиск у системі затиснення вантажу має зберігатися протягом 10 хв, якщо важіль пульта керування перебуває в положенні "Нейтраль" або в системі приводу виникнуть пошкодження.

4.16.26. Колеса штабелеукладача з рукоятками для штовхання та буксирування (рис. 11 і 12) мають бути оснащені пристроями (кожухами) для захисту ніг людей (рис. 16).

 

Рисунок 16. Захисний кожух колеса

1 - колесо; 2 - кожух колеса; 3 - підлога; 4 - проміжок (не більше 35 мм)

4.16.27. У разі оснащення штабелеукладача захисним покриттям або екраном із скла має застосовуватися безпечне одношарове чи багатошарове скло.

4.16.28. Штабелеукладач, що має висоту підіймання 1800 мм і більше, має бути оснащений захисною металевою сіткою або ґратами (рамкою).

4.16.29. Штабелеукладач має бути оснащений стоянковим гальмом з приводом від важеля на дишлі або від педалі. Гальмо має втримувати штабелеукладач з номінальним вантажем, розташований на твердій і рівній поверхні з ухилом 3,5 %.

4.16.30. Складові частини штабелеукладача, які можуть бути причиною придавлення, затиснення або порізу і розташовані в зоні досяжності водія, мають бути захищені або мають бути забезпечені мінімальні відстані до них відповідно до пункту 4.6.3 цих Правил.

Зовнішні поверхні штабелеукладача, що можуть стикатися з частинами тіла водія, не повинні мати гострих кутів і окантовок.

4.16.31. Під час приймальних випробувань дослідні зразки штабелеукладачів мають витримувати без пошкоджень і залишкових деформацій статичне випробування навантаженням, що дорівнює 1,33Q 1або 1,33Q 2, протягом 15 хв. з установленим змінним вантажозахоплювальним пристроєм і піднятим на відповідну висоту (Q 1іQ 2- відповідно номінальна вантажопідіймальність і дійсна вантажопідіймальність на максимальній висоті підіймання). Штабелеукладач під час випробувань має бути встановлений і закріплений на горизонтальній твердій підлозі так, щоб унеможливлювалося його перекидання.

Динамічне випробування проводиться з вантажем, що дорівнюєQ 1. Під час випробувань перевіряється функціонування стоянкового гальма, механізму підіймання вантажу, функціонування дишла чи обладнання для маневрування. Перевірка можливості штабелювання проводиться вантажем, що дорівнюєQ 2, шляхом підіймання на максимальну висоту і опускання з численними зупинками до самого низу.

4.16.32. Штабелеукладачі, розташовані на похилій платформі, мають бути стійкими від перекидання вперед, назад і вбік, з випробувальним вантажем і без вантажу, в положеннях відповідно до додатка 2 до цих Правил.

Роботодавець відповідно до статті 21 Закону України "Про охорону праці" повинен одержати дозвіл на початок роботи та види робіт підприємства, діяльність якого пов'язана з виконанням робіт та експлуатацією об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - Дозвіл).

5.2.1. Поставлення на виробництво навантажувачів здійснюється відповідно до вимог НД.

5.2.2. Для перевірки якості виготовлених навантажувачів, відповідності їх вимогам цих Правил і технічних умов виробник повинен проводити їх випробування (приймальні, приймально-здавальні, типові, періодичні, сертифікаційні тощо), під час яких мають проводитися статичне та динамічне випробування з такими коефіцієнтами навантаження відносно номінальної вантажопідіймальності:

а) коефіцієнт статичного навантаження навантажувачів з машинним приводом - 1,25;

б) коефіцієнт динамічного навантаження навантажувачів - 1,1.

У штабелеукладачів з ручним пересуванням коефіцієнти навантаження відносно номінальної вантажопідіймальності - відповідно до пункту 4.16.31 цих Правил.

5.2.3. Приймальні випробування дослідного зразка, головного зразка, якщо виготовляється партія виробів, проводяться в установленому порядку за участю представників спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці, а також проводиться їх державна санітарно-епідеміологічна експертиза.

5.2.4. Приймально-здавальні випробування кожного виготовленого навантажувача або складових частин, призначених для самостійного постачання, проводяться виробником за затвердженою ним програмою і методикою випробувань. Результати випробувань мають бути записані в паспорті навантажувача чи в документі про якість складової частини.

5.2.5. Періодичні та типові випробування навантажувачів, їх складових частин, що виготовляються серійно, проводяться виробником за програмою і методикою випробувань у встановленому порядку за участю представників спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці. Періодичним випробуванням піддається один із серійно виготовлених навантажувачів даної моделі один раз на три роки.

5.2.6. До сертифікації навантажувачів, яка проводиться відповідно до вимог Правил обов'язкової сертифікації підіймальних споруд, затверджених наказом Держстандарту України від 24.01.97 N 37, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 04.04.97 за N 110/1914 (зі змінами), і чинних НД, можуть залучатися представники спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки та охорони праці.

5.2.7. Технічні умови на виготовлення навантажувачів підлягають державній санітарно-епідеміологічній експертизі.

5.2.8. Виготовлені навантажувачі мають бути укомплектовані такими експлуатаційними документами:

паспортом навантажувача, зразок якого наведений в додатку 3 до цих Правил;

настановою з експлуатації;

висновками державної санітарно-епідеміологічної експертизи на виріб та технічні умови;

сертифікатом відповідності (у разі проведення сертифікації);

іншою документацією, передбаченою технічними умовами на навантажувач;

комплектом запасних частин, інструменту та приладдя (далі - ЗІП).

Виробник відповідно до зразка, наведеного в додатку 3, має скласти паспорт відповідно до конструкції навантажувача, що виробляється, внісши до нього з переліку відомостей, які наведені в зразку, ті, що належать до даної моделі навантажувача. Допускається вносити до паспорта інші відомості, що належать до даної моделі навантажувача.

Виготовлені окремо і призначені для самостійного постачання складові частини навантажувачів супроводжують документом виробника про їх якість.

Змінні вантажозахоплювальні пристрої до навантажувачів споряджуються експлуатаційними документами (паспортом або формуляром, настановою з експлуатації), складеними відповідно до вимог НД. Дозволяється об'єднання експлуатаційних документів відповідно до вимог НД.

5.2.9. За умов виготовлення навантажувачів зі складових частин, що постачаються кількома виробниками, за якість виготовлення навантажувачів в цілому, за відповідність їх технічним умовам, а також за оформлення технічної документації відповідає виробник, що випускає навантажувач в складеному стані.