НПАОП 0.00-5.03-95(Попередня редакція) Типова інструкція з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) стрілових самохідних автомобільних, гусеничних, залізничних, пневмоколісних) кранів

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ ПО НАГЛЯДУ ЗА ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

(Держнаглядохоронпраці)

НАКАЗ

Про затвердження Типових інструкцій

з безпечного ведення робітдля кранівників стрілових самохідних кранівта стропальників

Згідно з пунктом 4 Положення про Державний комітет України по нагляду за охороною праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 травня 1993 р. № 328 та Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 16 грудня 1993 р. № 128 НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Типову інструкцію з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) стрілових самохідних (автомобільних, гусеничних, залізничних, пневмоколісних) кранів та Типову інструкцію з безпечного ведення робіт для стропальників (зачіплювачів), які обслуговують вантажопідіймальні крани, що додаються.

2. Зазначені Типові інструкції ввести в дію з 1 січня 1996 року.

3. З метою поліпшення роботи щодо запобігання нещасним випадкам і аваріям при експлуатації, ремонті та монтажі вантажопідіймальних кранів міністерствам, відомствам, підприємствам, установам, організаціям, громадянам, які є власниками кранів та які їх експлуатують, розробити з урахуванням специфіки виробництва на основі Типових інструкцій і затвердити в установленому порядку виробничі інструкції для кранівників стрілових самохідних кранів та стропальників і видати їх цим робітникам під розписку та встановити контроль за їх виконанням.

4. Вважати такими, що не застосовуються на території України:

- Інструкцію з безпечного ведення робіт для машиністів (кранівників) стрілових самохідних кранів (залізничних, автомобільних, гусеничних, пневмоколісних), затверджену Держгіртехнаглядом СРСР 21 жовтня 1966 р;

- Інструкцію з безпечного ведення робіт для стропальників (зачіплювачів), які обслуговують вантажопідіймальні крани, затверджену Держгіртехнаглядом СРСР 29 листопада 1966 р.

5. Контроль за виконанням даного наказу покласти на заступника Голови комітету Штефана П.Т.

ТИПОВА ІНСТРУКЦІЯ

з безпечного ведення робіт для кранівників (машиністів) стрілових самохідних автомобільних, гусеничних, залізничних, пневмоколісних) кранів

1.1. Дана Типова інструкція розроблена на основі Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів (далі — Правила), затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 16.12.93 №128, поширюється на всі відомства, підприємства, організації (далі-підприємства) України незалежно від їх відомчої (галузевої) належності та громадян, які є власниками кранів, визначає загальні права та обов’язки кранівників стрілових самохідних кранів, а також установлює порядок безпечного виконання робіт по переміщенню вантажів кранами.

1.2. Для керування та обслуговування стрілових самохідних кранів власник зобов’язаний призначити кранівників, які мають посвідчення на право керування краном даного типу.

На парові крани для обслуговування парового котла, крім кранівника, слід призначити його помічника. На крани з іншим приводом помічники призначаються в тих випадках, коли це передбачено інструкцією по монтажу та експлуатації крана або зумовлюється місцевими умовами роботи.

Керування автомобільним краном може бути доручено шоферу після його навчання та атестації в кваліфікаційній комісії.

Навчання та атестація зазначених осіб проводиться в порядку, встановленому Правилами.

1.3. У разі, коли кран знаходиться в приватній власності, обов’язки кранівника, його помічника може виконувати власник за умови, що він пройшов навчання та атестацію як кранівник у порядку, встановленому Правилами.

1.4. Для підвішування вантажу на гак крана призначаються стропальники. До виконання обов’язків стропальників можуть бути допущені інші робітники (такелажники, монтажники, тощо), що пройшли навчання за професією, кваліфікаційною характеристикою котрої передбачено виконання робіт по стропуванню вантажу.

У разі, коли кран знаходиться в приватній власності, обов’язки стропальника може виконувати власник за умови, що він пройшов навчання та атестацію як стропальник у порядку, встановленому Правилами.

1.5. При роботі двох і більше стропальників один із них призначається старшим.

1.6. У випадках, коли зона, що обслуговується краном, повністю не оглядається з кабіни і відсутній радіо- або телефонний зв’язок між кранівником і стропальником, для передавання сигналів стропальника кранівнику особою, відповідальною за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами, призначається сигнальник.

1.7. Для виконання обов’язків кранівника та його помічника можуть бути призначені робітники, які досягли 18 років. Перед призначенням на роботу вони повинні пройти медичний огляд для визначення відповідності їх фізичного стану вимогам, що ставляться до цих професій.

1.8. Під час роботи кранівник та його помічник повинні мати при собі посвідчення на право керування краном.

1.9. Допуск до роботи кранівників та їх помічників і стропальників оформлюється наказом по цеху або підприємству. Допуск кранівників до обслуговування і ремонту електроустаткування крана може бути здійснений лише з дозволу головного енергетика підприємства в порядку, встановленому Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів.

У випадку, коли кран знаходиться у приватній власності і його обслуговування, згідно з договором, ведеться підприємством (організацією), що має відповідний дозвіл органів держнаглядохоронпраці, порядок допуску до роботи кранівників, їх помічників визначається договором між власником крана та підприємством (організацією), що обслуговує цей кран (крани).

1.10. Перед допуском до роботи постійно діючою комісією, призначеною наказом керівника підприємства (організації) перевіряється у кранівників та їх помічників знання інструкції заводу-виготівника по монтажу та експлуатації крана, на якому вони будуть працювати, та вручається їм під розписку виробнича інструкція. Крім цього, видаються кранівнику або вивішуються у місцях виконання робіт краном графічні зображення (схеми) безпечного стропування, обв’язування і зачіплювання вантажів. Кранівникам і помічникам кранівників парових кранів, крім того, повинні бути видані виробничі інструкції по обслуговуванню котлів.

1.11. Кранівники та їх помічники після перерви в роботі за спеціальністю більше одного року проходять перевірку знань у комісії підприємства і в разі одержання позитивних результатів допускаються до стажування для відновлення необхідних навичок.

Якщо кран знаходиться у приватній власності й обов’язки кранівника або його помічника виконує власник, то після перерви в роботі більше одного року він проходить перевірку знань за договором на підприємстві, яке має комісію з атестації кранівників, або в комісії органу держнаглядохоронпраці. При задовільних результатах перевірки він допускається до стажування за договором на вказаному або іншому підприємстві, що має крани такого ж типу і моделі.

1.12. Повторна перевірка знань кранівників, їх помічників комісією підприємства (організації) проводиться:

1.12.1. Періодично, не рідше одного разу у 12 місяців.

1.12.2. У разі переходу з одного підприємства на інше.

1.12.3. За вимогою інспектора органів держнаглядохоронпраці (далі — інспектор) або інженерно-технічного працівника по нагляду за вантажопідіймальними кранами (далі — ІТП по нагляду).

Повторна перевірка знань проводиться в обсязі даної Інструкції та інструкції заводу-виготівника по монтажу та експлуатації крана.

1.13. Навчений та атестований кранівник повинен:

1.13.1. Знати виробничу інструкцію, а також інструкцію заводу-виготівника по монтажу та експлуатації крана. Кранівник залізничного крана та його помічник повинні знати Інструкції з сигналізації, Правила технічної експлуатації та Інструкцію по руху поїздів і маневровій роботі, що діють на залізницях, у частині, яка їх стосується, а кранівник автомобільного, гусеничного, пневмоколісного крана — Правила дорожнього руху.

1.13.2. Знати будову крана, будову і призначення його механізмів і приладів безпеки.

1.13.3. Володіти навичками, необхідними для керування механізмами крана та догляду за ними.

1.13.4. Знати фактори, що впливають на стійкість крана і причини втрати стійкості.

1.13.5. Знати асортимент і призначення мастильних матеріалів, що застосовуються для змащування частин, які труться.

1.13.6. Знати встановлений Правилами порядок обміну сигналами зі стропальниками.

1.13.7. Знати безпечні способи стропування і зачіплювання вантажів.

1.13.8. Уміти визначати придатність до роботи канатів, знімних вантажозахоплювальних пристроїв та тари (стропів, траверс, захватів, тощо).

1.13.9. Знати встановлений Правилами порядок проведення робіт краном поблизу ліній електропередачі (далі — ЛЕП).

1.13.10. Знати прийоми звільнення від дії струму осіб, які потрапили під напругу, і способи надання їм першої допомоги.

1.14. Кранівник контролює роботу свого помічника і стропальника, відповідає за дії учня, що проходить у нього стажування, і за порушення вказівок щодо керування та обслуговування крана, викладених у виробничій інструкції.

1.15. Кранівнику забороняється виводити з дії прилади безпеки (заклинювати контактори, вимикати обмежувачі, наприклад, такі як: вантажопідіймальності або вантажного моменту, висоти підіймання гака, підіймання та опускання стріли, гальмові електромагніти, електричний захист, тощо), а також виконувати роботу краном у разі їх несправності.

2.1. Перед тим як стати до роботи, кранівник пересвідчується у справності всіх механізмів, металоконструкцій та інших частин крана, а також у стані грунту або залізничної колії на місці наступної роботи крана. Для цього кранівник повинен:

2.1.1. Оглянути механізми крана, їх кріплення і гальма, а також ходову частину, тягові і буферні пристрої.

2.1.2. Перевірити наявність і справність огорож механізмів.

2.1.3. Перевірити мащення передач, підшипників і канатів, а також стан мастильних пристосувань і сальників.

2.1.4. Оглянути у доступних місцях металоконструкцію і з’єднання секцій стріли та елементів її підвіски (канатів, розтяжок, блоків, серг, тощо), а також металоконструкцію і зварні шви ходової рами (шасі) та поворотної частини.

2.1.5. Оглянути в доступних місцях стан канатів та їх кріплення на барабані, стрілі, грейфері, а також укладку канатів у рівчаках блоків і барабанів.

2.1.6. Оглянути гак та його кріплення в обоймі, грейфер або вантажопідіймальний магніт, а також ланцюги і кільця його підвіски.

2.1.7. Перевірити справність додаткових опор (висувних балок, домкратів), стабілізаторів, а у залізничних кранів — також рейкових захватів.

2.1.8. Перевірити комплектність противаги і надійність її кріплення.

2.1.9. Перевірити наявність і справність устаткування та приладів безпеки на крані (обмежувача вантажопідіймальності або вантажного моменту, всіх кінцевих вимикачів, покажчика вантажопідіймальності у залежності від вильоту стріли, покажчика нахилу крана, тощо).

2.1.10. Перевірити справність освітлення крана, буферних ліхтарів і фар.

2.1.11. При прийманні електричного крана провести зовнішній огляд (без зняття кожухів і розбирання) електричних апаратів (рубильників, контакторів, контролерів, пускових опорів, гальмових електромагнітів, кінцевих вимикачів), а також оглянути кільця або колектори електричних машин та їх щітки. Якщо кран живиться від зовнішньої мережі, то кранівник повинен перевірити справність гнучкого кабеля.

2.1.12. Провести при прийманні крана з гідроприводом огляд системи привода, гнучких шлангів, якщо вони застосовуються, насосів і запобіжних клапанів на напірних лініях.

2.1.13. Провести разом із помічником огляд парового котла на кранах із паровим приводом; перевірити стан і роботу контрольних приладів, запірної і регулювальної апаратури, а також запобіжних клапанів.

2.2. Кранівник разом із стропальником повинен перевірити справність знімних вантажозахоплювальних пристроїв і наявність на них клейм або бірок із позначенням вантажопідіймальності, дати випробування і номера.

2.3. При прийманні працюючого крана його огляд треба проводити разом із кранівником, який здає зміну. Для огляду крана адміністрація підприємства, установи або цеху зобов’язана надати на початку зміни необхідний час.

2.4. Огляд крана повинен здійснюватися тільки при непрацюючих механізмах, а огляд електрокрана — при вимкнутому рубильнику в кабіні кранівника. Огляд гнучкого кабеля повинен здійснюватися при вимкнутому рубильнику, що подає напругу на кабель.

2.5. При огляді крана кранівник повинен користуватися переносною лампою з напругою не більше 42 В.

2.6. Після огляду перед пуском крана в роботу кранівник, пересвідчившись у дотриманні необхідних габаритів наближення, зобов’язаний випробувати механізми на холостому ходу і перевірити при цьому справність дії:

2.6.1. Механізмів крана та електричної апаратури, якщо така є.

2.6.2. Приладів і пристроїв безпеки.

2.6.3. Гальм.

2.6.4. Гідросистеми на кранах з гідросистемою.

2.7. При виявленні під час огляду і випробуваннях крана несправностей чи недоліків, які перешкоджають безпечній роботі, і неможливості їх усунення своїми силами кранівник, не приступаючи до роботи, доповідає про це особі, відповідальній за утримання вантажопідіймальних кранів в справному стані, й інформує особу, відповідальну за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами.

2.8. Кранівник не повинен ставати до роботи на крані у разі наявності таких несправностей:

2.8.1. Тріщин або деформацій в металоконструкціях крана.

2.8.2. Тріщин в елементах підвіски стріли (сергах, тягах тощо), а також при відсутності шплінтів і затискачів у місцях кріплення канатів або ослаблення їх кріплення.

2.8.3. Стріловий і вантажний канати мають кількість обривів дротин та поверхневе спрацювання, що перевищує встановлені Правилами норми, обірвану сталку чи місцеве пошкодження (всі норми бракування канатів вантажопідіймальних кранів викладені в додатку 10 до Правил).

2.8.4. Механізми підіймання вантажу або стріли мають дефекти (несправності), що загрожують безпечності роботи крана.

2.8.5. Деталі гальма механізму підіймання вантажу або стріли мають пошкодження.

2.8.6. Гаки мають зношення в зіві, що перевищує 10% первісної висоти перерізу, несправні запобіжні замки, що запобігають довільному випаданню знімного вантажозахоплювального пристрою, порушене кріплення його в обоймі.

2.8.7. Несправні або відсутні передбачені паспортом крана та інструкцією заводу-виготівника по експлуатації крана прилади та пристрої безпеки (обмежувач вантажопідіймальності або вантажного моменту, сигнальні прилади, кінцеві вимикачі механізмів, блокування тощо).

2.8.8. Пошкоджені або невкомплектовані додаткові опори, пошкоджені або відсутні рейкові захвати, гальмові башмаки залізничних кранів, стабілізатори автомобільних та інших кранів із підресорною ходовою частиною.

2.8.9. Відсутня огорожа механізмів і голих струмоведучих частин електроустаткування.

2.9. Вимоги п.2.8 повинні також дотримуватися кранівником у разі виявлення ним під час огляду крана несправностей (дефектів) при наявності котрих, відповідно до вимог інструкції заводу-виготівника по експлуатації крана, його робота не повинна допускатися до моменту усунення цих несправностей (дефектів).

2.10. До початку роботи кранівник зобов’язаний пересвідчитися в достатній освітленості робочої зони; при роботі автомобільного крана зафіксувати пристрій (стабілізатор) для зняття навантаження з ресор, а при роботі залізничного крана без додаткових опор заклинити ресори.

2.11. Здійснивши приймання крана, кранівник робить відповідний запис про результати приймання у вахтовому журналі і після одержання завдання від особи, відповідальної за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами, стає до роботи згідно з одержаним нарядом.

2.12. Підключення електричних кранів до джерела живлення повинне здійснюватися електромонтером. Виконувати це підключення кранівнику не дозволяється.

3.1. Перед початком роботи кранівник повинен перевірити наявність посвідчення на право проведення робіт у стропальника, якщо стропальник уперше стає до роботи з ним. Якщо для стропування вантажів призначені робітники, які не мають посвідчення стропальника, то кранівник не повинен ставати до роботи.

3.2. Під час роботи механізмів кранівник та його помічник не повинні відволікатися від своїх прямих обов’язків, а також здійснювати чистку, змащування і ремонт механізмів.

3.3. При обслуговуванні крана кранівником та його помічником, а також при наявності на крані стажиста, жоден з них не має права відходити від крана навіть на короткий час, не попередивши про це один одного. При короткочасній відсутності помічника кранівника парового крана кранівник повністю бере на себе обслуговування парового котла. Забороняється залишати працюючим паровий котел без догляду навіть на короткий час. У разі потреби відлучитися кранівник зобов’язаний зупинити двигун, який приводить до руху механізми крана, замкнути на замок регулятор пари парових кранів.

У разі відлучення кранівника його помічнику, стажисту або іншим особам керувати краном не дозволяється.

Входити на кран і сходити з нього під час його роботи не дозволяється.

3.4. Перед тим як здійснити будь-який рух краном, кранівник зобов’язаний пересвідчитися, що його помічник і стажист перебувають у безпечних місцях, а в зоні роботи крана немає сторонніх людей.

3.5. При раптовому припиненні постачання струму до електричного крана кранівник повинен поставити штурвали або рукоятки контролерів у нульове положення і вимкнути рубильник у кабіні.

3.6. При включенні механізмів кранівник повинен подати попереджувальний сигнал. Ця вимога повинна виконуватись також, якщо у роботі механізмів крана була перерва.

3.7. Пересування крана під ЛЕП повинно здійснюватись при опущеній стрілі (у транспортному положенні). Знаходження стріли у будь-якому робочому стані у цьому випадку забороняється.

3.8. При переміщенні крана з вантажем положення стріли і вантажопідіймальність крана повинні встановлюватися відповідно до вказівок, що містяться в інструкції з монтажу та експлуатації крана. У разі відсутності вказівок, а також при переміщенні крана без вантажу стріла повинна бути встановлена вздовж колії. Здійснювати одночасно переміщення крана і поворот стріли не дозволяється. Винятки дозволяються для залізничних грейферних кранів, що працюють на прямолінійній ділянці колії.

3.9. Кранівник зобов’язаний встановлювати кран на додаткові (виносні) опори, якщо це вимагається за характеристикою крана, при цьому він повинен стежити, щоб опори були справні і під них підкладені міцні та стійкі підкладки або вимощені клітки зі шпал; залізничні крани при цьому повинні бути укріплені всіма наявними рейковими захватами.

Кран необхідно встановлювати на всі додаткові опори, передбачені для даної характеристики крана. Підкладати під додаткові опори нестійкі підкладки, які можуть руйнуватися або з яких може зісковзнути опора при підійманні вантажу чи повороті крана, не дозволяється.

3.10. Забороняється перебування кранівника в кабіні крана при встановленні його на додаткові опори і при переведенні їх у транспортне положення. Ця вимога не поширюється на крани, в яких виконання зазначених операцій здійснюється тільки з кабіни крана автоматично.

3.11. Підкладки під додаткові опори автомобільного або пневмоколісного крана повинні бути інвентарною приналежністю крана і постійно знаходитись на крані. Якщо заводом-виготівником передбачено зберігання стропів і підкладок під додаткові опори на неповоротній частині крана, то знімання їх перед роботою й укладання на місце повинен здійснювати особисто кранівник, працюючий на даному крані.

3.12. Установлення кранів для виконання будівельно-монтажних робіт повинно проводитись згідно з проектом виконання робіт, з вимогами якого мають бути під розписку ознайомлені кранівники, котрі керують кранами під час виконання робіт.

3.13. Кранівник повинен установлювати стріловий самохідний кран на спланованому і підготовленому майданчику з урахуванням категорії і характеру грунту. Установлювати крани для роботи на свіжонасипаному, невтрамбованому грунті, а також на майданчику з нахилом, що перевищує вказаний в їх паспорті, не дозволяється.

3.14. Установлювати стрілові самохідні крани на краю укосів, котлованів або канав можна за умови дотримання таких відстаней: