НПАОП 10.0-1.02-05Правила безпеки у вугільних шахтах

17

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Державного комітету України з нагляду за охороною праці

16.11.2004 № 257

Зареєстровано в Мінюсті

23.03.2005за № 327/10607

НПАОП 10.0-1.02-05

ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ

У ВУГІЛЬНИХ ШАХТАХ

1. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

1.1.1. Ці Правила відповідно до статті 3 Гірничого закону України визначають норми і правила безпечного ведення гірничих робіт, використання гірничошахтного і електротехнічного устаткування, рудникового транспорту, вимоги щодо провітрювання і протиаварійного захисту гірничих виробок, дотримування пилогазового режиму, виробничої санітарії, охорони праці та довкілля.

1.1.2. Кожна шахта повинна мати проектно-кошторисну, геолого-маркшейдерську, виробничо-технічну, санітарно-гігієнічну і обліково-контрольну документацію, а також ситуаційний план поверхні з позначенням усіх об’єктів і споруд у межах гірничого відводу.

Для всіх видів документації визначаються єдині для галузі строки зберігання з обов’язковим зазначенням їх на титульній сторінці.

1.1.3. На кожній шахті має функціонувати система управління охороною праці. Для їх функціонування керівник (роботодавець, власник) створює службу охорони праці і відповідний штат посадових осіб.

Положення про службу охорони праці розробляється з урахуванням специфіки підприємства незалежно від форми власності і затверджуються керівником шахти.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівнику шахти і прирівнюється до основних виробничо-технічних служб.

Асоціації, компанії, корпорації, концерни, комбінати, трести та інші об'єднання підприємств (надалі – об’єднання) вугільної галузі, у разі виконання ними делегованих функцій в галузі охорони праці, передбачають у своїх статутах (положеннях) створення служб охорони праці для забезпечення безпечних умов праці на підприємствах, що входять до їх складу.

1.1.4. На кожній шахті повинна бути організована дільниця вентиляції і техніки безпеки (далі - ВТБ). Чисельність гірничих майстрів ВТБ розраховується за методикою у встановленому законодавством порядку.

1.1.5. Календарні плани розвитку гірничих робіт (перспективні, поточні) розробляються, узгоджуються і затверджуються відповідно до Положення про порядок розробки, оформлення, узгодження і затвердження програм розвитку гірничих робіт і втрат вугілля в надрах при видобуванні, затвердженого Мінвуглепромом СРСР 30.12.84. Ведення гірничих робіт на неузгоджених, незатверджених дільницях не допускається.

Проектні організації зобов'язані здійснювати авторський нагляд за виконанням проектних рішень при будівництві, експлуатації і ліквідації шахт і об'єктів.

1.1.6. На шахті повинен вестися табельний облік усіх тих, хто спустився в шахту і виїхав (вийшов) з неї. Відповідальність за його організацію покладається на керівника шахти, який зобов'язаний встановити порядок виявлення тих, хто своєчасно не виїхав (не вийшов) із шахти, і вживати заходів щодо їх розшуку.

1.1.7. У проектах і паспортах повинен передбачатися розділ “Протиаварійний захист”, що містить комплекс заходів щодо попередження загазування та запилення гірничих виробок, екзогенних та ендогенних пожеж, вибухо- та пожежонебезпеки електроустаткування, газодинамічних явищ, аварій на шахтному транспорті і підйомі, завалів і затоплень діючих виробок.

1.1.8. Для шахт, що будуються і реконструюються (горизонтів, блоків, панелей), при проектуванні гірничих робіт повинна бути забезпечена можливість виходу людей при аваріях у безпечне місце за час дії саморятівника і ефективне ведення рятувальних робіт.

1.1.9. На кожній шахті мають функціонувати два незалежні види електрозв'язку (проводовий фіксований, рухомий /мобільний/ або радіозв'язок) з підрозділом аварійно-рятувальної служби, що обслуговує шахту.

1.1.10. На кожній шахті повинен бути складений план ліквідації аварій, що затверджується головним інженером гірничого підприємства за погодженням з відповідним підрозділом ДАРС/ДВГРС/, який обслуговує шахту.

Не допускається спускання в шахту працівників, які не ознайомлені з планом ліквідації аварій і не знають тієї частини, яка стосується місця їх роботи і шляхів пересування.

За відсутності затвердженого плану ліквідації аварій, а також у разі скасування ДАРС /ДВГРС/ власного погодження плану в цілому або його окремих позицій, ведення робіт, що відповідають цим позиціям, не допускається.

1.1.11. При виникненні аварії на шахті негайно вводяться в дію заходи, передбачені планом ліквідації аварій. Відповідальним керівником робіт з ліквідації аварії є головний інженер шахти, а до його прибуття на шахту – гірничий диспетчер. Їх розпорядження для всіх осіб і організацій, що беруть участь у ліквідації аварії, обов'язкові до виконання.

У разі неможливості виконання головним інженером шахти своїх обов’язків з ліквідації аварії виконання цих обов’язків покладаються лише за письмовим розпорядженням в оперативному журналі вищого технічного керівника, який зобов'язаний узяти на себе керівництво ліквідацією аварії або призначити іншу відповідальну особу.

1.1.12. Усі шахти мають обслуговуватися підрозділами ДАРС /ДВГРС/. Дислокація підрозділів ДАРС /ДВГРС/ узгоджується з Державним комітетом України з нагляду за охороною праці (далі –Держнаглядохоронпраці України). Права та функції ДАРС /ДВГРС/ щодо їх діяльності на вугільних шахтах визначаються їх статутами відповідно до вимог чинного законодавства та відповідних нормативно-правових актів.

На кожній шахті повинна бути організована і функціонувати допоміжна добровільна гірничорятувальна служба  шахтна гірничорятувальна станція (далі - ШГС) і допоміжна гірничорятувальна команда (далі - ДГК) .

1.1.13. У місцях, визначених головним інженером шахти, мають бути знаки безпеки, передбачені вимогами до сигналів і знаків у підземних виробках і на шахтному транспорті.

1.1.14. Усім, хто спускається в шахту, необхідно видавати справні ізольовані саморятівники. Не допускається спуск і перебування в шахті та на робочих місцях працівників без саморятівників. За кожним працівником шахти під особистий підпис у спеціальному журналі має бути закріплений саморятівник, кількість яких на кожній шахті повинна відповідати обліковій чисельності працівників, зайнятих на підземних роботах.

На шахтах з віддаленими місцями робіт, тривалість виходу з яких при аваріях у безпечне місце більше часу захисної дії саморятівника, обов’язково мають бути пункти переключення (не більше одного на шляху пересування) або встановлені групові пересувні чи стаціонарні засоби саморятування, розміщення яких узгоджується з державною аварійно-рятувальною службою (далі –ДАРС /ДВРГС/).

На кожному з маршрутів, якими працівники прямують на вихід з місця аварії до виробок із свіжим струменем повітря, де необхідно витратити більше ніж 90 % часу дії саморятівника, має бути проведене (один раз на 6 місяців перед погодженням з ДАРС /ДВГРС/ плану ліквідації аварій) контрольне виведення групи працівників, уключених до саморятівників, під керівництвом командного складу ДАРС /ДВГРС/.

Зовнішній вигляд і герметичність саморятівників, що перебувають у ламповій, перевіряються щомісячно, а саморятівників, що перебувають у пунктах переключення в шахті, – не рідше одного разу на 6 місяців посадовими особами дільниці ВТБ шахти за участю командного складу ДАРС /ДВГРС/.

Усі працівники та посадові особи, які вперше влаштувалися на шахту або переведені на підземні роботи, мають в спеціальних “димних камерах” пройти практичне тренування в саморятівниках. Подальші тренування в “димних камерах” необхідно здійснювати не рідше одного разу на 2 роки. Допускається тренування в навчальних ізолюючих саморятівниках скороченого терміну дії. Тренування організовується керівником шахти і проводиться командним складом ДАРС /ДВГРС/.

1.1.15. Усі особи під час перебування в шахті повинні мати акумуляторні світильники і бути в справних захисних касках, спецодязі і спецвзутті, що відповідають умовам роботи, а також мати, а в разі потреби застосовувати інші відповідні засоби індивідуального захисту (далі - ЗІЗ).

Не допускається спускання в шахту, пересування людей у виробках, а також ведення робіт без справного індивідуального акумуляторного світильника і необхідних засобів індивідуального захисту.

Кількість індивідуально закріплених справних акумуляторних світильників у ламповій, разом із світильниками, суміщеними з метансигналізаторами, має відповідати обліковій чисельності зайнятих на підземних роботах.

1. Серійне виробництво устаткування і виробів, призначених для роботи і використання в шахті, допускається лише за умови їх сертифікації згідно з чинним законодавством.

1.2.2. Гірничі машини, механізми, електроустаткування, прилади, апаратура, засоби захисту і матеріали допускаються до експлуатації за умови наявності дозволу Держнаглядохоронпраці України згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 № 1631 “Про затвердження Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами” (далі – Дозвіл Держнаглядохоронпраці України) щодо відповідності об’єкта вимогам нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки (з урахуванням результатів сертифікації в системі УкрСЕПРО) та висновку санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я України (далі - Держсанепідемслужба)відповідно до пункту 1.10 Державних санітарних правил та норм “Підприємства вугільної промисловості”, затверджених Міністерством охорони здоров’я України від 13.12.2002 № 468тазареєстрованихвМін’юсті України 20.06.2003 за № 498/7819.

1.2.3. Експлуатація і обслуговування машин, гірничошахтного устаткування, приладів і апаратури, а також їх монтаж, демонтаж і зберігання необхідно здійснювати відповідно до вимог цих Правил та інструкцій з їх експлуатації.

Не допускається змінювати конструкцію машин, обладнання, схем керування і захисту без погодження із підприємством-виробником.

1.2.4. У паспортах, інструкціях та інших експлуатаційних документах на гірничошахтне устаткування, що випускається, слід вказувати значення параметрів створюваних ним шкідливих виробничих чинників і можливі небезпеки під час роботи.

Параметри шкідливості, які нормуються, слід витримувати протягом усього періоду експлуатації устаткування до і після капітального ремонту.

1.2.5. Рухомі частини обладнання, що становлять собою джерела небезпеки, мають бути огороджені, за винятком частин, огородження яких неможливе через їх функціональне призначення (робочі органи і системи подачі вибійних машин, конвеєрні стрічки, ролики, тягові ланцюги та ін.).

Якщо машини або їх робочі органи, що становлять небезпеку для людей, не можуть бути огороджені (пересувні машини, конвеєри, канатні й монорейкові дороги, штовхачі, маневрові лебідки та ін.), підприємствам-виробникам необхідно передбачити попереджувальну сигналізацію про пуск машини в роботу і засоби зупинки та відмикання від джерел енергії.

Передпусковий попереджувальний сигнал повинен бути звуковим тривалістю не менш як 6 секунд і бути чутним у всій зоні, небезпечній для людей.

1.2.6. Нові технології (способи) ведення гірничих робіт та запобігання факторам виробничої небезпеки і шкідливості, програмні засоби для розрахунків (проектування) шахтних систем (провітрювання, дегазації, енергопостачання та ін.) допускаються для застосування на шахтах за погодженням з Держнаглядохоронпраці України.

1.2.7. Роботи з огляду, випробування, монтажу, налагодження, ремонту та експертного обстеження (технічного діагностування) гірничошахтного та електрообладнання слід проводити організаціями, що мають відповідний Дозвіл Держнаглядохоронпраці України.

1.3. Вимоги до персоналу шахти

1.3.1. Працівники, діяльність яких пов'язана з безпекою груп людей (майстри-підривники, електрослюсарі, машиністи підйомів, електровозів і гірничих виймальних машин, гірничі диспетчери та ін.), мають пройти при прийнятті на роботу професійний добір і попередній медичний огляд з метою встановлення фізичної та психофізіологічної придатності до виконання даної роботи.

1.3.2. Керівник служби охорони праці на гірничому підприємстві повинен мати вищу гірничотехнічну освіту, отриману в навчальному закладі ІІІ чи IV рівнів акредитації, та стаж роботи, пов’язаний з керівництвом гірничими роботами в шахті не менш ніж 1 рік.

Керівниками шахт, ДП, ДХК, ВО та інших гірничих підприємств усіх форм власності, а також головними інженерами і головними спеціалістами призначаються особи, що мають вищу гірничотехнічну освіту, отриману в навчальному закладі ІІІ чи IV рівнів акредитації, та стаж роботи не менше 3 років на керівних посадах на підземних роботах.

1.3.3. На посади гірничих диспетчерів шахти призначаються особи, які мають гірничотехнічну освіту (відповідно до І - IV рівнів акредитації) і стаж роботи, пов'язаний з керівництвом гірничими роботами в шахті, не менше 3 років.

Гірничим диспетчерам слід один раз на тиждень відвідувати підземні роботи, знати всі гірничі виробки і місця ведення гірничих робіт.

1.3.4. Керівники гірничих підприємств усіх форм власності, спеціалісти та працівники шахт проходять навчання та перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 №15, зареєстрованих в Мін’юсті України 15.02.2005 за № 231/10511 та за № 232/10512 (далі - НПАОП 0.00-4.36-05).

1.3.5. Начальниками дільниць ВТБ можуть бути особи, що мають вищу гірничотехнічну освіту, отриману в навчальних закладах ІІІ і IV рівнів акредитації, і стаж підземної роботи на шахтах не менш ніж 1 рік. На шахтах III категорії, надкатегорійних і небезпечних за раптовими викидами, начальники дільниць ВТБ повинні мати стаж підземної роботи на газових шахтах не менше ніж 3 роки.

Заступниками начальника дільниці ВТБ на шахтах III категорії і вище призначаються спеціалісти, що мають вищу гірничотехнічну освіту, що закінчили вищі навчальні заклади ІІІ і IV рівнів акредитації, а на шахтах не вище за II категорію - особи з вищою гірничотехнічною освітою І - IV рівнів акредитації.

Помічниками начальника дільниці ВТБ і гірничими майстрами цих дільниць призначаються особи, що мають вищу або середню гірничотехнічну освіту.

Не допускається начальникам дільниць ВТБ, їх заступникам і помічникам, а також гірничим майстрам дільниць ВТБ виконувати роботи за сумісництвом або доручати їм виконання робіт, не передбачених їх посадовими інструкціями.

1.3.6. На посаду начальника видобувних і підготовчих дільниць на пластах, небезпечних за раптовими викидами, а також тих, що розробляють пласти, схильні до гірничих ударів, призначаються особи з вищою гірничотехнічною освітою, що закінчили вищи навчальні заклади ІІІ і IV рівнів акредитації, які мають досвід роботи в таких шахтах не менше ніж 2 роки.

1.3.7. Посадові особи (керівники та головні фахівці гірничого підприємства) шахт, небезпечних за раптовими викидами, а також тих, що розробляють пласти, схильні до гірничих ударів, допускаються до роботи після складання іспитів на знання відповідних інструкцій з ведення гірничих і підривних робіт у цих умовах. Крім цього, вони повинні мати стаж керівництва підземними гірничими роботами не менш ніж 5 років.

До роботи в очисних і підготовчих вибоях на пластах, небезпечних за раптовими викидами вугілля, породи і газу, допускаються працівники, що мають стаж роботи в очисних або підготовчих вибоях шахт, небезпечних за газом, або в гірничих виробках шахт, небезпечних за раптовими викидами, не менш ніж 1 рік.

Працівники, які стають до роботи на шахтах, небезпечних за раптовими викидами породи та газу, повинні пройти спеціальне навчання та в установленому порядку одержати свідоцтво на право виконання цих робіт або керівництва ними.

1.3.8. Порядок, види і зміст навчання з питань охорони праці, а також форми перевірки знань з цих питань працівників вугільних шахт під час прийняття на роботу і періодично в процесі роботи визначаються відповідно до вимог Інструкції з навчання працівників шахт, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці України від 30.05.95 №79, зареєстрованої в Мін’юсті 01.08.95 за №272/808 (ДНАОП 1.1.30–5.15–96), та (НПАОП 0.00-4.36-05).

Мінімальна тривалість навчання з питань охорони праці під час прийняття на роботу і періодично в процесі роботи працівників вугільних шахт наведена в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

* Посадові особи і спеціалісти відповідно до пункту 1.1 додатка 3 до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15, зареєстрованого в Мін’юсті України 15.02.2005 за №231/10511.

1.3.9. Разове відвідування підземних виробок працівниками шахтної поверхні або особами, що не працюють на шахті, допускається з дозволу керівника (головного інженера) шахти в супроводі посадової особи або спеціаліста за умови проведення інструктажу про правила поведінки в шахті і навчання користуванню саморятівником.

1.3.10. Усі працівники, що обслуговують машини, механізми і електроустановки, зобов’язані пройти спеціальну підготовку на право керування відповідним устаткуванням.

1.4.1. Працівникові не дозволяється самовільно виконувати роботи, що не стосуються одержаного наряду (завдання) і його обов'язків, за винятком випадків виникнення загрози аварії, здоров'ю або життю людей.

1.4.2. Не допускається курити та користуватися відкритим вогнем у підземних виробках, надшахтних будівлях, приміщеннях лампових і сортувалень, на поверхні шахти ближче ніж за 30 м від дифузора вентилятора та будівель дегазаційних установок, біля устів виробок, що виходять на земну поверхню. Заборона користуватися відкритим вогнем не поширюється на ведення вогневих робіт у порядку, передбаченому вимогами цих Правил.

1.4.3. Не допускається спати, розпивати алкогольні напої, приймати наркотичні або токсичні речовини, а також з'являтися і перебувати в нетверезому стані або під дією зазначених речовин у підземних виробках. Не допускається доставляти курильне приладдя (сірники, запальнички, тютюнові вироби тощо), алкогольні напої, наркотичні або токсичні речовини в підземні виробки.

З метою недопущення в шахту осіб у нетверезому стані, стані наркотичного або токсичного сп'яніння керівник шахти або керівник робіт у разі сумніву зобов'язаний організувати їх перевірку в лікувальних установах. Право і порядок перевірки таких осіб у медичному пункті шахти мають бути обумовлені в колективному договорі за умови оснащення медичного пункту необхідним обладнанням, препаратами і відповідного навчання медичного персоналу.

Нетверезий стан і наркотичне сп’яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів.

1.4.4. У неробочі дні або в перервах у роботі в одну зміну й більше, в тупикові виробки дозволяється посилати не менше двох працівників за наявності в них газовизначника безперевної дії. На роботи з ліквідації аварій необхідно посилати досвідчених працівників зі стажем роботи не менше одного року за відповідною професією.

1.4.5. Не допускається видавати наряди (завдання) на роботи в місця, що мають порушення вимог цих Правил, крім нарядів на усунення цих порушень, а також давати доручення, виконання яких може призвести до порушень цих Правил, перебувати або виконувати роботи в підземних виробках, стан яких є безпосередньо небезпечний для людей, за винятком робіт з усунення цих небезпек.

Усунення небезпек виконується в присутності керівника робіт із вжиттям заходів щодо безпеки. Усі такі роботи (виробки) огороджуються відповідними знаками.

1.4.6. Роботи, що виконуються працівниками будь-якої дільниці (служби) у виробках іншої дільниці (служби), а також роботи, що виконуються сторонніми організаціями, узгоджуються з керівником тієї дільниці (служби), на якій вони ведуться, і особою, відповідальною за роботу в дану зміну в цілому на шахті. Про це повинен бути поставлений до відома гірничий диспетчер.

1.4.7. Керівники шахти зобов'язані в різні зміни відвідувати підземні роботи і здійснювати контроль за станом гірничих виробок і безпечного ведення робіт. Вони зобов'язані негайно вжити заходів щодо усунення всіх порушень цих Правил, помічених до початку робіт чи під час робіт. Якщо усунення порушень неможливе і вони загрожують життю і здоров'ю людей, роботи припиняються, люди виводяться в безпечне місце, про що повідомляється безпосередньому керівникові й гірничому диспетчерові.