НПАОП 10.0-1.02-05Правила безпеки у вугільних шахтах

7.2.10. З проектом проведення гірничих робіт у небезпечній зоні головний інженер шахти зобов'язаний ознайомити під розписку державного інспектора з охорони праці і всіх осіб, причетних до виконання цих робіт та контролю за забезпеченням їх безпеки.

7.2.11. Якщо у вибої, що наближається до зони, небезпечної щодо проривів води, з'являються ознаки можливого прориву води (потіння вибою, посилення протікання та ін.), то ланковий (бригадир) або керівник робіт у зміні повинен терміново вивести людей із цієї та з усіх інших виробок, яким загрожує затоплення, та доповісти про появу вказаних ознак гірничому диспетчеру.

7.2.12. Відкачування води із затоплених виробок проводиться за проектом, затвердженим головним інженером шахти. Під час відкачування води особлива увага повинна бути приділена перевірці складу повітря вище дзеркала води та заходам щодо запобігання прориву газів у місця перебування людей та електроустаткування.

Перевірка складу повітря на вміст у ньому СО, СО 2 , СН 4 , Н 2S, SO2 та О 2 повинна здійснюватися працівниками ДАРС /ДВГРС/.

7.2.13. Плановане затоплення гірничих виробок допускається тільки згідно з проектом, складеним у чотирьох примірниках, погодженим з територіальним органом Держнаглядохоронпраці України та профспілками.

У разі затоплення виробок, які знаходяться на відстані меншій за 200 м від технічної межі із суміжною шахтою, головний інженер шахти зобов'язаний письмово сповістити про це головного інженера суміжної шахти і передати йому один примірник проекту.

7.2.14. Можливість безпечного виймання вугілля під водотоками, водоймами, водоносними горизонтами та обводненими зонами визначається згідно з чинним законодавством. Провалини на поверхні землі в балках, ярах та ін., які утворилися внаслідок гірничих розробок, повинні бути засипані глиною, утрамбовані та оснащені жолобами, прокладеними річищем можливого водотоку.

Висохлі річища річок, якими можуть іти потоки зливової води, прирівнюються до річок.

7.2.15. Устя вертикальних та похилих шахтних стволів, шурфів, штолень та технічних свердловин повинні влаштовуватися таким чином, щоб поверхневі води не мали змоги ними потрапити до гірничих виробок.

У тих випадках, коли внаслідок осідання земної поверхні під впливом підземних розробок устя погашених вертикальних або похилих виробок, які мають зв'язок із діючими гірничими виробками, можуть затоплюватися поверхневими водами, навколо небезпечних ділянок біля усть погашених виробок, але не більше ніж 20 м від них, повинні зводитися водозахисні дамби або застосовуватися інші заходи, що унеможливлюють проникнення води крізь погашені виробки до діючих.

7.3.1. Замулені ділянки прирівнюються до затоплених виробок.

Перед початком очисних робіт під замуленими ділянками, розташованими в тому ж або у вищележачому пласті, що знаходиться від нього на відстані за нормаллю, меншій за п’ятикратну потужність нижчележачого пласта, головний інженер шахти зобов'язаний забезпечити розвідку замуленої ділянки, що підробляється, включаючи огляд перемичок, що ізолюють цю ділянку, а також земної поверхні над нею, для визначення ступеня обводненості ділянки та кількості води в провалах, що виникають унаслідок її відробки.

Розвідка здійснюється бурінням свердловин діаметром 75-100 мм з виробок вентиляційного горизонту розроблюваної ділянки або із сусідніх пластів. Результати розвідки оформлюються актом.

Розвідка підроблюваної ділянки, що супроводжується розкриттям ізолювальних її перемичок, повинна проводитися згідно з проектом, погодженим з командиром загону ДАРС /ДВГРС/ і затвердженим головним інженером шахти.

7.3.2. Зарахування новопідготовлених ділянок до небезпечних за проривами глини здійснюється комісією спеціалістів під головуванням головного інженера шахти за участю представника територіального органу Держнаглядохоронпраці України на підставі геолого-маркшейдерської документації, що включає дані про потужність наносів, обсяги замулювальних робіт, стійкість бокових порід, вологість глинистих порід у наносах, а також про наявність місць, у яких відбулося зволоження порід у виробленому просторі за рахунок припливів поверхневих або підземних вод та місць, де на вищележачому горизонті мали місце прориви глини або осередки погашених ендогенних пожеж.

Розробка ділянок, небезпечних за проривами глини, підробка цих ділянок пластами, що залягають нижче, а також підривання камерних та свердловинних зарядів,як захід щодо запобігання проривам глини,здійснюються за паспортами виїмкових дільниць, погодженими з територіальним органом Держнаглядохоронпраці України.

7.3.3. У разі появи в очисному вибої або в прилеглих до нього виробках ознак, що є вісниками можливого прориву глини (протікання, різке посилення гірничого тиску, деформація ізоляційних перемичок, виявлення глини під час розвідки за перемичками), а також у разі проникнення глини до діючого вибою ланковий (бригадир) або гірничий майстер повинен терміново вивести всіх людей із цього вибою та прилеглих виробок до безпечного місця і доповісти гірничому диспетчерові.

8. ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ ТА ЕКОЛОГІЯ

8.1.1. На кожній шахті повинен здійснюватися комплекс технічних та санітарно-гігієнічних заходів, що забезпечують належні умови праці та запобігають професійним захворюванням.

8.1.2. Шахта повинна мати паспорт санітарно-технічного стану умов праці.

У проектних документах та паспортах виїмкової дільниці проведення та кріплення підземних виробок повинні передбачатися заходи щодо запобігання небезпечним та шкідливим виробничим факторам, а також засоби колективного та індивідуального захисту від їхньої дії.

8.1.3. Для всіх технологічних процесів необхідно передбачати застосування засобів механізації не тільки основних, а й допоміжних робіт, що унеможливлюють або зводять до мінімуму важку ручну працю.

8.1.4. На діючих шахтах та шахтах, що будуються, перевезення людей обов'язкове, якщо відстань до місця роботи 1 км та більше в горизонтальних, а в вертикальних та похилих підготовчих виробках – якщо різниця між помітками кінцевих пунктів виробок перевищує 25 м.

8.1.5. Біля шахтних стволів, якими здійснюється спускання та піднімання людей, повинні влаштовуватися приміщення або камери очікування, а на приймальних майданчиках похилих виробок, обладнаних засобами транспортування людей у пасажирських вагонетках, – спеціальні місця очікування.

Приміщення камери та місця очікування повинні бути освітлені та обладнані сидіннями, телефонним зв'язком та сигналізацією про дозвіл посадки на транспорт. Температура в камерах і місцях очікування повинна бути не нижчою +16°С.

8.1.6. Для пересування людей мінімальна ширина проходу повинна бути не меншою за 0,7 м. У гірничих виробках зазначена ширина повинна зберігатися на висоті 1,8 м від підошви.

В очисних вибоях при робочому стані кріплення висота проходу повинна бути не меншою за 0,5 м.

Шляхи пересування та доставлення людей у виробках повинні бути зручні та безпечні, не захаращені, а водостічні канавки перекриті.

8.1.7. Стан гірничих виробок, робочих місць та приміщень повинен відповідати чинним санітарним нормам та правилам.

8.1.8. Приствольні, головні відкатні та вентиляційні виробки, машинні та трансформаторні камери біляться в залежності від їхнього забруднення не менше одного разу на півроку.

Біління цих виробок на шахтах, небезпечних щодо пилу, повинна здійснюватися за графіками відповідно до вимог пилогазового режиму.

8.1.9. У шахтних стволах установлюються водовловлювачі, у клітях – пристрої для захисту від протікання, а в місцях посадки та виходу людей із кліті повинні здійснюватися заходи, що забезпечують запобігання попаданню води на людей.

У підземних виробках повинні здійснюватися заходи щодо захисту людей від обводнення.

У вибоях з інтенсивним протіканням та припливом води працівники повинні забезпечуватися водозахисним спецодягом та спецвзуттям.

8.1.10. З метою пилозаглушення повинна використовуватися вода, що відповідає вимогам державного стандарту.

Дозволяється за погодженням з органами санітарно-епідеміологічного нагляду використання шахтної води після її очищення від механічних домішок та бактеріального знезараження.

8.1.11. Рівні шуму на робочих місцях та в робочих зонах не повинні перевищувати показників, наведених у таблиці 8.1. У проектах та паспортах повинен передбачатися шумовіброзахист працівників.

Таблиця 8.1

8.1.12. Рівні вібрації на робочих місцях під час роботи гірничошахтного устаткування не повинні перевищувати гранично допустимих значень, наведених у таблиці 8.2.

Таблиця 8. 2

8.1.13. Контроль за дотриманням допустимих рівнів і тривалості дії шуму та вібрації має здійснюватися установами Держсанепідемслужби в областях, містах, районах відповідно до вимог Державних санітарних правил та норм “Підприємства вугільної промисловості”, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 13.12.2002 № 468 та зареєстрованих в Мін’юсті України20.06.2003за № 498/7819.

8.1.14. На кожній діючій шахті та тій, що будується або ліквідовується, мають здійснюватися оцінка та контроль радіаційної обстановки, а в разі потреби - комплекс організаційно-технічних заходів відповідно до Керівництва з оцінки та контролю радіаційної обстановки на вугільних шахтах, затвердженого Держвуглепромом України 14.09.94 (далі - КД 12.5.005-94).

Налагодження радіоізотопних приладів і засобів контролю автоматизації промислових установок повинні проводитися суб’єктом господарської діяльності, що має відповідний Дозвіл Держнаглядохоронпраці України, перед уведенням в експлуатацію і надалі - 1 раз на рік.

8.1.15. Роботи з радіоактивними речовинами та джерелами іонізуючих випромінювань, у тому числі з приладами, що діють з використанням випромінювання, повинні здійснюватися за вимогами норм радіаційної безпеки та санітарними правилами роботи з радіоактивними речовинами.

8.2.1. Шахтна атмосфера за своїм складом, температурою та вологістю повинна забезпечувати нормальну життєдіяльність людини протягом усього часу її перебування під землею.

8.2.2. У діючих гірничих виробках, де постійно (протягом зміни) перебувають люди, температура та вологість повітря повинні відповідати нормам, наведеним у таблиці8.3.

Якщо параметри мікроклімату відрізняються від гранично допустимих величин, у виробках повинна застосовуватися система заходів, спрямованих на запобігання перегрівання та переохолодження організму працівників: загальношахтне кондиціонування повітря; спорудження спеціальних камер з кондиціонуванням повітря у них; подавання свіжого (охолодженого) повітря вентилятором місцевого провітрювання до робочих місць; застосування засобів індивідуального протипилового захисту (курток, жилетів, костюмів) та ін.

Таблиця 8.3

8.2.3. Якщо вміст пилу в повітрі робочої зони перевищує гранично допустиму концентрацію (таблиця 8.4), повинен застосовуватися додатковий комплекс заходів щодо знепилення повітря та засоби індивідуального захисту органів дихання від пилу. При цьому необхідно вести облік пилових навантажень на організм працівників з метою визначення безпечного часу роботи в контакті з пилом.

Таблиця 8.4

Гранично допустимі концентрації (далі - ГДК) пилу вугільних шахт

8.3.1. Працівники шахт мають бути забезпечені засобами індивідуального захисту (далі – ЗІЗ) згідно з діючими нормами та навчені правилам користування ними.

8.3.2. На шахтах мають бути приміщення для зберігання, перевірки, очищення та ремонту ЗІЗ.

Зберігання засобів індивідуального захисту поза територією шахти не дозволяється.

8.3.3. Для захисту очей повинні застосовуватися захисні окуляри, екрани або щитки.

8.3.4. Для захисту від опіків електролітом у зарядних камерах повинні бути відповідні засоби, що нейтралізують дію їдкого лугу.

8.3.5. Буріння шпурів перфораторами, керування пневматичними лебідками, обслуговування компресорів без застосування ЗІЗ органів слуху не допускається.

8.3.6. В очисних та підготовчих вибоях, а також під час перекріплення гірничих виробок окрім захисних касок в обов'язковому порядку повинні застосовуватися ЗІЗ хребта (протирадикулітні пояси), рук та ніг працюючих.

8.3.7. Працівники, які ведуть роботи у вибоях тонких пластів, повинні забезпечуватись і користуватися ЗІЗ, що запобігають захворюванням на бурсит.

8.4.1. На шахтах згідно із санітарними нормами мають обладнуватися підземні та поверхневі медпункти.

Підземний медпункт повинен розміщуватися в приствольному дворі та в спеціальній камері на свіжому струмені повітря на шляху пересування основної маси працівників. У разі великої довжини виробок підземні медпункти можуть бути наближені до місця найбільшої концентрації робочих місць.

8.4.2. Усі працівники шахти повинні бути навчені наданню першої невідкладної допомоги потерпілим та мати із собою індивідуальні перев'язувальні пакети в міцній водонепроникній оболонці.

8.4.3. У всіх цехах поверхні шахти, гардеробних та надшахтних спорудах, у приствольних дворах, на підземних дільницях, біля виходів із очисних вибоїв та у вибоях підготовчих виробок, а також у машинних камерах повинні бути укомплектовані аптечки для надання першої невідкладної допомоги та носилки з твердим ложем.

Носилки повинні бути пристосовані до встановлення їх у санітарному транспорті без перевантаження потерпілого.

8.4.4. Адміністративно-побутові комбінати шахт повинні розміщуватися поряд із надшахтною спорудою та з'єднуватися з нею утепленим переходом.

У надшахтній споруді в місцях очікування людей у зимовий період температура повітря повинна бути не меншою за + 16°С.

8.4.5. Для працюючих на відкритому повітрі шахтної поверхні, коли температура нижча за +10°С, необхідно передбачати приміщення для зігрівання з температурою не нижче ніж +22°С та рухомістю повітря до 0,2 м/с. Приміщення повинні забезпечуватися питною водою та окропом.

8.4.6. Санітарно-побутові приміщення в шахтному адмінпобуткомбінаті повинні бути обладнані згідно з діючими будівельними та санітарними нормами і правилами. У них повинна підтримуватися чистота, свіже повітря, а температура в душових та гардеробних має бути не нижче ніж +22°С.

На шахтах, що будуються, перед початком робіт з проходки стволів та штолень повинні влаштовуватися санітарно-побутові приміщення.

8.4.7. Вугільні шахти для питних потреб та прання одягу повинні забезпечуватися питною водою,якість якої відповідає вимогам державного стандарту.

В аварійних випадках дозволяється використання очищеної та знезараженої шахтної води в душових за погодженням з установами Держсанепідемслужби в областях, містах, районах.

8.4.8. Роздягальні та душові повинні мати 45-хвилинну пропускну здатність. Душові повинні забезпечуватися гарячою та холодною водою з розрахунку 60 л на кожного, хто миється, та мати змішувальне устаткування. Крани, що регулюють подавання холодної та гарячої води, повинні мати розпізнавальні знаки або написи.

Підігрівання води для душових повинне здійснюватися в підігрівачах. Використовувати відкриту пару для підігрівання води не дозволяється.

Труби, якими підводиться гаряча вода до відділення для миття, повинні бути ізольованими або огородженими на висоту не менше 2 м.

Максимально допустима температура гарячої води повинна бути +65°С, а мінімальна-+37°С.

8.4.9. У шахтних лазнях працівники шахт повинні забезпечуватися: милом у розрахунку не менше ніж 800 г на людину на місяць, мочалками, рушниками та лазневим взуттям, виготовленим із пластмаси чи гуми.

Використання дерев’яних взуття, решіток та лавок у відділеннях, де миються, не дозволяється.

У гардеробних та душових підлога повинна бути влаштована таким чином, щоб була не слизькою та запобігати падінню людей від ковзання.

8.4.10. На кожній шахті повинні проводитися ультрафіолетове опромінювання, інгаляції, а також процедури з нейтралізації дії шкідливих факторів та відновлення працездатності працівників.

8.4.11. На кожній шахті повинне бути організоване щоденне прання натільної білизни, прання або хімічне очищення спецодягу не рідше одного разу на тиждень, своєчасний ремонт спецодягу та спецвзуття, а також санітарна обробка протипилових респіраторів, захисних касок, онуч (шкарпеток) та спецвзуття.

Не дозволяється використання в шахті натільної білизни, сорочок, светрів, підшоломників, підкладок, спецодягу та рукавичок із синтетичних матеріалів.

8.4.12. Підприємство зобов'язане забезпечити всіх працюючих газованою водою та іншими напоями, рекомендованими органами охорони здоров'я. В умовах охолоджувального мікроклімату працівники повинні забезпечуватися гарячим чаєм.

Усі підземні працівники повинні споряджатися флягами або небиткими термосами місткістю не меншою ніж 0,75 л. Фляги і термоси повинні мати ремені для носіння, зберігатися та щодня оброблятися централізовано на питній станції.

До робочих місць у разі потреби відправляються герметичні посудини з газованою водою або іншими напоями для наповнення фляг та термосів.

8.4.13. На кожній шахті повинна бути їдальня або буфет із гарячим харчуванням, які працюють у період перезміни.

8.4.14. Особи, які обслуговують питне водопостачання, їдальні та буфети на шахті, повинні проходити медичні огляди в строки, встановлені органами Держсанепідемнагляду.

8.4.15. У приствольних дворах, у місцях очікування підземного транспорту та на дільницях за проектами, погодженими з установою Держсанепідемслужби в області (місті, районі), повинні влаштовуватися туалети.

Туалети повинні двічі на тиждень очищуватися на поверхні в спеціальних утеплених зливних пунктах та дезінфікуватися. Місце розташування зливного пункту погоджується з установою Держсанепідемслужби в області (місті, районі).

8.4.16. У разі появи в адміністративно-побутовому комбінаті (будівлі) або в гірничих виробках шахт гризунів та комах повинні своєчасно здійснюватися заходи щодо їх знищення.

8.5.1. Під час ведення гірничих робіт на шахтах повинні здійснюватися спеціальні заходи щодо збереження водного басейну, приземного шару атмосфери та рельєфу місцевості. Порушені ділянки земної поверхні повинні рекультивуватися.

8.5.2. Вода, відкачувана з шахт, шламові води, а також господарсько-побутові стоки перед викидом їх до гідрографічної мережі повинні очищатися та знезаражуватися згідно з вимогами законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Фізико-хімічний та бактеріологічний аналіз цих вод повинен здійснюватися не рідше одного разу на квартал.

8.5.3. Не дозволяється виливання (проливання) нафтопродуктів, водоемульсій, хімічних та інших забруднювальних речовин у гірничих виробках та на поверхні.

За наявності поблизу та на гірничих відводах шахт виробництв токсичних, хімічних речовин повинен бути виконаний прогноз їх проникнення в гірничі виробки з розробкою комплексу заходів щодо його запобігання та безпечного ведення гірничих робіт.

8.5.4. З метою запобігання викидам забруднювальних речовин стаціонарними джерелами в атмосферу понад гранично допустимі норми повинні здійснюватися спеціальні профілактичні заходи, погоджені з установами Держсанепідемслужби в областях (містах, районах) та охорони довкілля.

8.5.5. У разі проектування шахт як правило передбачається безвідхідна технологія із залишенням породи в шахті або з використанням її як сировини для промислових та господарських потреб.

При проектуванні та будівництві нових горизонтів (блоків, панелей) діючих шахт повинне передбачатися повне або часткове залишення породи в шахті.

8.5.6. Закладання нових та експлуатація діючих породних відвалів, а також їх гасіння, розробка та розбирання здійснюються відповідно до проектів або розділів проектів будівництва (реконструкції, ліквідації) шахт та збагачувальних фабрик.