ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та
гірничого нагляду 18.12.2006 №12
Включено до Державного реєстру нормативно- Зареєстровано в Міністерстві правових актів з питань охорони праці юстиції України
„ 16” січня 2007р. за № 349 „11” січня 2007 р.
НПАОП 05.1-1.03-07 за № 12/13279
ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ ДЛЯ ПРАЦІВНИКІВ МОРСЬКИХ РИБНИХ ПОРТІВ
1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Ці Правила поширюються на морські рибні порти, приписні портпункти, а також на всіх суб’єктів рибогосподарської діяльності, незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в експлуатації яких знаходяться причали і пірси, що використовуються для будь-яких вантажних операцій, у тому числі для забезпечення суден матеріально-технічним постачанням і продовольством.
Для перевантаження і зберігання вантажів, а також виконання інших операцій порт повинен оснащуватися:
підіймально-транспортним обладнанням для проведення вантажних операцій як поблизу берега, так і на плаву;
складськими будівлями, навісами, майданчиками та ємностями- складами для штучних вантажів, рефрижераторними складами (холодильниками), складами навалювальних вантажів, рідких вантажів тощо;
адміністративними та побутовими будівлями;
системами електропостачання для живлення портового електроустаткування й освітлення під час проведення робіт у порту з настанням темноти чи за недостатньої видимості, системами автоматизації виробничих процесів, пожежної сигналізації та зв’язку;
системами теплопостачання, водопостачання та каналізації;
пристроями й обладнанням для захисту середовища від забруднення;
портовим і службово-допоміжним флотом;
будівельно-ремонтними підрозділами й обладнанням для ремонту портових споруджень і пристроїв.
Під час виконання робіт, що не є специфічними для рибних портів, слід керуватися відповідними нормативними актами з охорони праці.
Відповідно до статті 15 Закону України „Про охорону праці” (із змінами) та вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 15.11.2004 № 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
за № 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04), в морських рибних портах створюється служба охорони праці.
Служба охорони праці порту підпорядковується безпосередньо роботодавцю.
Згідно зі статтею 5 Закону України „Про охорону праці” під час укладання трудового договору роботодавець повинен проінформувати працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров’я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.
Працівнику не може пропонуватися робота, яка за медичним висновком протипоказана йому за станом здоров’я.
У морських рибних портах мають бути розроблені інструкції з охорони праці згідно з Положенням про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженим наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29.01.98 № 9, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 07.04.98 за № 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98).
Працівники морських рибних портів на роботах з шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, що пов’язані із забрудненням або здійснюваних у несприятливих температурних умовах, повинні забезпечуватися спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту згідно з Нормами безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам рибного господарства, затвердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 11.04.2006 № 214, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 21.04.2006 за № 473/12347 (НПАОП 05.0-3.03-06).
Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві повинні здійснюватися згідно з Порядком розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1112 (із змінами).
2 ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ
У цих Правилах наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:акваторія- ділянка водної поверхні у визначених межах;балясина- рейка, що служить сходинкою штормтрапа;бімси люкові- знімні балки, що служать опорами знімних кришок люків;
внутрішні суднові ходи- суднові ходи, що з’єднують окремі райони порту;
екіпаж судна- особовий склад судна, який забезпечує керування, рух, живучість і безпеку експлуатації судна;
зовнішній рейд- частина акваторії, що знаходиться за межами огороджувальних споруд;
каболка- нитка, звита з волокон прядива;
кнехти- тумби, прикріплені до палуби судна і призначені для кріплення швартовного каната;
колективний рятувальний засіб- засіб, здатний забезпечити збереження життя людей, які терплять лихо, з моменту залишення ними судна;
кранець- пристрій (дерев’яний, гумовий, пневматичний або зшитий з парусини мішок, набитий ворсою й обплетений каболкою), що служить для пом’якшення ударів під час підходу (відходу) судна;лінь- прядив’яний трос діаметром до 25 мм;
лючини- міцні дерев’яні знімні щити, що служать для закриття люків;морські та внутрішні водні шляхи- природні і штучні водні простори і водотоки, що використовуються з метою здійснення судноплавства;
нотіс- повідомлення щодо готовності судна до вантажних операцій;огон- петля на кінці троса;
пайол- настил у трюмі судна або в машинно-котельному відділенні;підхідний канал- зовнішній судновий хід;
портові ГТС(далі - ГТС) - гідротехнічні споруди, що
використовуються для забезпечення перевезень вантажів і пасажирів, побудови, ремонту й обслуговування суден;
Регістр судноплавства України- національне класифікаційне товариство, що здійснює технічний нагляд і проводить класифікацію морських і річкових торгівельних суден. Належить до сфери управління Міністерства транспорту України;
рибопромисловий флот- судна флоту, що беруть участь у добуванні, обробці, прийманні та транспортуванні риби й інших водних живих ресурсів;
службово-допоміжний флот рибного господарства- судна флоту, що безпосередньо не беруть участі в добуванні, обробці, прийманні та транспортуванні риби й інших водних живих ресурсів під час промислу;твіндек -міжпалубний простір у внутрішній частині корпуса судна;утори- заглибина у дерев’яній посудині, вантажі тощо;храпці- стропи для підйому бочок;
швартов- рослинний або сталевий трос, заведений під час швартування судна;
шкентель- сталевий кінець м’якого троса з огоном на кінці;
шкерт- тонкий короткий кінець троса;
шлаг- оберт троса навколо кнехта або турачки.
3 ПЕРЕЛІК НЕБЕЗПЕЧНИХ І ШКІДЛИВИХ ВИРОБНИЧИХ ФАКТОРІВ
3. 1 Під час виконання робіт на береговій частині, акваторії та суднах на працівників морських рибних портів можуть діяти такі небезпечні та шкідливі виробничі фактори, вплив яких на працівника за певних умов може викликати професійне захворювання, тимчасове або стійке зниження працездатності, підвищити частоту соматичних та інфекційних захворювань:
Фізичні:
машини і механізми, що рухаються;
рухомі частини виробничого обладнання;
підвищена небезпека перевантажувальних робіт;
слизькість підлоги, суднової палуби та робочих місць;
хитавиця судна під час виконання суднових робіт;
обрив натягнутих під навантаженням канатів, тросів і ланцюгів;
імовірність падіння з висоти, у трюм і за борт суден;
великі глибини води та можливість утоплення людей;
підвищена запиленість повітря робочої зони;
пожежо- та вибухонебезпечність палива й інших застосовуваних нафтопродуктів;
підвищена або знижена вологість повітря;
підвищена або знижена температура повітря робочої зони, поверхні обладнання, трубопроводів;
несприятливі гідрометеорологічні умови - туман, гроза, злива, шторм тощо;
підвищений рівень шуму та вібрації на робочих місцях; підвищена або знижена рухомість повітря;
надмірна швидкість наростання тиску, підвищений парціальний тиск кисню, підвищений парціальний тиск азоту, підвищена концентрація вуглекислого газу, вуглеводнів, окисів вуглецю та окису азоту під час виконання водолазних робіт;
підвищений рівень сонячної радіації;
підвищена напруга в електричній мережі, замикання якої може пройти через тіло людини;
електромагнітне випромінювання;
відсутність або недостатність природного освітлення;
недостатня освітленість робочої зони.
Хімічні:
підвищена загазованість повітря робочої зони;
токсичність, шкідливість і подразнювальна дія мийних, дезінфекційних засобів та інших небезпечних рідин і речовин;
за характером впливу на організм людини - токсичні, дратівні, сенсибілізувальні;
за шляхом проникнення в організм людини - через органи дихання, шкірні покриви і слизові оболонки.
Біологічні:
патогенні мікроорганізми і продукти їх життєдіяльності.
Психофізіологічні:
фізичні перевантаження (статичні та динамічні);
нервово-психічні перевантаження (робота на висоті, монотонність праці, емоційні перевантаження тощо).
4 ВИМОГИ ДО ПЕРСОНАЛУ, ЯКИЙ БЕРЕ УЧАСТЬ У ВИРОБНИЧИХ ПРОЦЕСАХ
Працівники морських рибних портів, уключаючи членів екіпажів суден і плавзасобів портового та службово-допоміжного флоту, повинні знати і виконувати вимоги чинних нормативно-правових актів з питань охорони праці, безпеки мореплавства, правил поводження з машинами, механізмами, транспортними засобами, устаткуванням та іншими засобами виробництва; вміти користуватися засобами індивідуального і колективного захисту, індивідуальними і колективними рятувальними засобами, а також засобами гасіння пожеж; вміти надавати першу допомогу постраждалому в разі виробничих травм, порізів, опіків, отруєнь тощо; додержуватися зобов’язань щодо охорони праці, передбачених колективним договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку.
Під час прийняття на роботу та в процесі роботи в морських рибних портах працівники повинні проходити за рахунок роботодавця навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці згідно з Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженим наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 № 15,
зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).
Під час прийняття на роботу неповнолітніх та жінок необхідно дотримуватися нормативно-правових актів, зокрема Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31.03.94 № 46, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.07.94 за № 176/385, Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29.12.93 № 256, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.94 за № 51/260, вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22.03.96 № 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16.04.96 за № 183/1208, та Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10.12.93 № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.12.93 за № 194.
Посадові особи дільниці (служби) зобов’язані вжити заходів щодо усунення всіх порушень правил охорони праці, виявлених до початку чи під час виконання робіт. Якщо усунення порушень неможливе і вони загрожують життю та здоров’ю людей, роботи повинні бути припинені, а люди виведені в безпечне місце.
5 САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ
Територія, акваторія, споруди, будівлі, приміщення, технологічні процеси, устаткування в морських рибних портах повинні відповідати вимогам:
Санитарных правил организации технологических процессов и гигиенических требований к производственному оборудованию, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я СРСР, 1973 № 1042, Орієнтовно безпечних рівнів впливу (ОБУВ) шкідливих речовин у повітрі робочої зони, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України, 1993 № 5203, Гигиенической классификации труда, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я СРСР, 1986 № 4137, Санитарных правил и норм охраны прибрежных вод морей от загрязнения в местах водопользования населения, затверджених головним державним санітарним лікарем СРСР 06.06.88 (СанПиН 4631-89), Державних санітарних норм і правил під час виконання робіт у невимкнених електроустановках напругою до 750 кВ включно, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 09.07.97 № 97 (ДСН 198-97), Державних санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 37 (ДСН 3.3.6.037-99), Державних санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 39
(ДСН 3.3.6.039-99).
Температура, відносна вологість, швидкість руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень повинні відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою головного санітарного лікаря України від 01.12.99 № 42 (ДСН 3.3.6.042-99) та
ГОСТ 12.1.005-88 „ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к
воздуху рабочей зоны”, затвердженого і введеного в дію постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 29.09.88 № 3388.
Акваторія порту повинна утримуватися в належному санітарному стані. У межах акваторії не дозволяється викидати у воду та на лід шлак, сміття, харчові відходи, тару, макулатуру та будь-які інші предмети, а також викачувати нафту, масло та води з домішкою нафтових, масляних і жирових відходів.
У морських рибних портах повинні бути допоміжні та побутові приміщення відповідно до вимог СНиП 2.09.04-87 „Административные и бытовые здания”, затверджених постановою Державного будівельного комітету СРСР від 30.12.87 № 313 (із змінами та доповненнями). Вимоги безпеки до будівель, споруд і приміщень, а також вимоги до санітарно- побутового забезпечення плавскладу та працівників порту наведені в розділах8та 24 цих Правил.
Під час прийняття на роботу та впродовж роботи працівники повинні підлягати медичним оглядам. Вимоги до медичних оглядів наведені в розділі 25 цих Правил.
У всіх виробничих, побутових і допоміжних приміщеннях слід підтримувати чистоту.
6 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО АКВАТОРІЇ ПОРТУ
Основними елементами портової акваторії є:
підхідний канал або зовнішній судновий хід;
зовнішній рейд, що перебуває за межами огороджувальних споруд;
вхідний рейд - частина внутрішньої акваторії, що прилягає до воріт порту;
операційна акваторія, на якій здійснюється стоянка суден і допоміжних плавучих засобів під перевантажувальними роботами і маневри під час підходу та відходу суден біля причалів;
внутрішні суднові ходи, що з’єднують окремі райони;
внутрішні рейди різного призначення.
Для забезпечення зручності входу та виходу, розвороту і маневрування суден у разі підходу їх до причалів, безпечної і зручної стоянки біля причалів під час перевантажувальних, бункерувальних та інших операцій порт повинен мати акваторію достатніх розмірів і форми.
Акваторія повинна бути, по змозі, захищена від вітру, а також за рахунок будівництва зовнішніх і внутрішніх рейдових огороджувальних споруджень та раціональної компоновки порту захищена від хвилювання.
На акваторії порту повинні передбачатися місця для відстою портового та службово-допоміжного флоту.
Зовнішній рейд повинен використовуватися для відстою суден, перевантажувальних операцій на плаву, бункерування суден, постачання прісною водою, продовольством тощо.
Внутрішній рейд і портові басейни повинні мати природний або штучний захист від хвилювань, течій, відкладення наносів та інших факторів, що ускладнюють виконання вантажно-розвантажувальних робіт або маневрування суден на акваторії порту, для чого повинні бути збудовані морські огороджувальні споруди - хвилеломи та моли.
Акваторії портів, судноплавні канали та прибережні райони моря повинні мати нормативні глибини води й облаштування навігаційним обладнанням відповідно до вимог чинних норм і правил.
Для підтримки глибин акваторії та каналів необхідно проводити днопоглиблення за допомогою відповідних суден технічного флоту.
Не допускається порушення глибин, особливо поблизу причальних, огороджувальних та інших портових гідротехнічних споруд, що може призвести до розмиву ґрунту фундаментів споруд струменями води, які утворюються під дією гвинтів суден.
По підхідному каналу та акваторії повинна бути забезпечена безпека руху суден.
На підхідних каналах допускається, як правило, односторонній рух суден зі швидкістю не більше6вузлів за годину.
З метою унеможливлення посадки на мілину в разі відхилення судна від траси підхідного каналу та на мілководді акваторії повинні використовуватися знаки судноплавної обстановки.
На межах безпечних глибин повинні встановлюватися плавучі буї, а на березі - нерухомі створні знаки, що орієнтують напрямок осі каналу.
Знаки судноплавної обстановки повинні освітлюватися з настанням темноти чи за недостатньої видимості.
7 ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО БЕРЕГОВОЇ ТЕРИТОРІЇ ПОРТУ ТА ВІДКРИТИХ ВИРОБНИЧИХ ПЛОЩ
Сухопутну територію морських рибних портів (далі - територію) необхідно влаштовувати згідно з вимогами Закону України „Про пожежну безпеку”, СНиП ІІ-89-80 „Г енеральные планы промышленных предприятий”, затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 30.12.80 № 213 (із змінами та доповненнями), СНиП 2.06.01-86
„ Гидротехнические сооружения. Основные положения проектирования”, затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 28.05.86 № 71 (із змінами та доповненнями), СНиП 2.06.04-82*
„ Нагрузки и воздействия на гидротехнические сооружения (волновые, ледовые и от судов)”, затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 15.06.82 № 161 (вид. 1986 р., із змінами та
доповненнями), СНиП 2.09.03-85 „Сооружения промышленных
предприятий”, затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 29.12.85 № 263 (із змінами та доповненнями) та СНиП 2.11.01-85* „Складские здания”, затверджених постановою
Державного комітету СРСР у справах будівництва від 30.12.85 № 280 (вид. 1991 р., із змінами та доповненнями).
На території порту повинні бути обладнані упоряджені причали, площадки, складські, службові та допоміжні будівлі, санітарно-побутові пристрої, що повинні відповідати чинним нормам і правилам.
Причали повинні розташовуватися на підвищених місцях і бути захищені від паводків, вітрових нагонів води.
Причали повинні бути забезпечені необхідними рятувальними засобами на воді: рятувальними кругами з линями довжиною 27,5 метрів і баграми, встановленими через 150 метрів, а з морського боку повинні бути обладнані рятувальними пристроями у вигляді стаціонарних сходів або скоб- трапів, установлених з інтервалом 30-35 метрів.
Крім причалів для вантажно-розвантажувальних операцій в портах повинні бути спеціальні причали для ремонту суден, причали для бункерування тощо. За неможливості сполучити бункерування та інше постачання суден з вантажно-розвантажувальними операціями, необхідно для цієї мети мати спеціальні нафтові причали, огороджені плавучими бонами.
На території біля причального фронту повинно розташовуватися вантажно-розвантажувальне обладнання, склади, оперативні майданчики та під’ їзні колії. Оперативні майданчики повинні мати дорожнє покриття.
Розташування будівель і споруд, складських і робочих майданчиків на території морських рибних портів повинно забезпечувати можливість організації вантажопотоків без перетинання напрямків або зустрічного руху.
До причалів повинні підводитися мережі водопостачання, електропостачання та лінії зв’язку.
Для відводу поверхневих вод на території причалів повинні прокладатися каналізаційні мережі.
Територія порту повинна утримуватися в належному порядку і чистоті, бути обгородженою та охоронятися.
У зимовий період усі проїзди та проходи, що примикають до виробничих, адміністративних і санітарно-побутових приміщень порту, необхідно очищати від снігу, а у випадку зледеніння - посипати піском.
На територію порту повинно бути не менше двох в’їздів, один з яких - запасний.
Ворота в’їзду на територію повинні відкриватися всередину території та бути обладнані так, щоб вони не могли довільно закриватися (відкриватися).
Ворота в’їзду, що відчиняються за допомогою електроприводу, повинні мати пристосування для відкривання їх вручну.
На залізничних коліях біля під’ їзду до воріт порту, дільниці тощо повинні бути розміщені пристрої дорожнього загородження з автоматичною сигналізацією, що приводиться в дію на відстані, яка забезпечує своєчасне відкриття та закриття воріт.
Дорожні загородження (перевідні затворні бруси), що встановлюються біля воріт порту, в разі заборонного положення не повинні допускати можливості проходу маневрового состава.
На портових коліях повинні бути встановлені граничні стовпчики біля хрестовин стрілочних переводів і вказівні стовпчики місця зупинки під час під’їзду до воріт порту, розміщені на відстані10м від загороджувального пристрою.
Колійні знаки повинні бути стандартного типу та розміщуватися з правого боку на відстані не ближче2м від головки рейки з зовнішнього боку.
Територія кожного причалу повинна бути достатньою для розміщення на ній вантажів і проведення вантажних операцій згідно зі специфікою вантажів, що переробляються, та для устрою на ній подовжнього проїзду шириною не менше 6,25 м і під’їзду такої ж ширини від головного шляху портового району.