НПАОП 25.0-1.02-13Правила охорони праці під час роботи з полімерними композитними матеріалами

Міністерство надзвичайних ситуацій України

НАКАЗ

1. м. Київ № 1409

Про затвердження Правил охорони праці під час роботи з полімерними композитними матеріалами

Відповідно до статті 28 Закону України «Про охорону праці», підпункту 41 пункту 4 Положення про Міністерство надзвичайних ситуацій України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 402,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила охорони праці під час роботи з полімерними композитними матеріалами, що додаються.

2. З набранням чинності цим наказом уважати такими, що не застосовуються на території України, Правила по безопасности труда при работе с полимерными композиционными материалами (ПКМ), затверджені Міністерством авіаційної промисловості СРСР 27 грудня 1990 року.

4. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України (Хохотва О.І.) у встановленому порядку:

   1. Забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

   2. Внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.

5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

6. Контроль за виконанням цього наказу покласти на Голову Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України Хохотву О.І.

В. Сиротін

ПРАВИЛА ОХОРОНИ ПРАЦІ ПІД ЧАС РОБОТИ З ПОЛІМЕРНИМИ КОМПОЗИТНИМИ МАТЕРІАЛАМИ

І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Ці Правила поширюються на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, діяльність яких пов’язана з виробництвом повітряних і космічних літальних апаратів, супутнього устаткування, а також виробництвом гумових виробів.

2. Ці Правила встановлюють вимоги з охорони праці під час виконання робіт з виробництва предметів і деталей з волокнистих наповнювачів (вуглецевих, органічних, скляних) і зв’язуючих на основі органічних смол.

3. Ці Правила обов'язкові для роботодавців і працівників під час роботи з полімерними композитними матеріалами.

ІІ. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ ТА СКОРОЧЕННЯ

1. У цих Правилах терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про охорону праці», ДСТУ 2293-99 «Охорона праці.

Терміни та визначення основних понять», ГОСТ 12.1.005-88 «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны».

1. У цих Правилах вживаються такі скорочення:

ГДК - граничнодопустимі концентрації;

ЗІЗ - засоби індивідуального захисту;

ОБРВ - орієнтовні безпечні рівні впливу;

ПКМ - полімерні композитні матеріали.

ІІІ. ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ОХОРОНИ ПРАЦІ

1. Роботодавець зобов’язаний забезпечити безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд відповідно до Положення про безпечну та надійну експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого спільним наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України і Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 27 листопада 1997 року № 32/288, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06 липня 1998 року за № 424/2864 (НПАОП 45.2-4.01-98), та затвердженої у встановленому порядку проектної документації.

2. Роботодавець зобов’язаний забезпечити стан пожежної безпеки відповідно до вимог Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 19 жовтня 2004 року № 126, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України

04 листопада 2004 року за № 1410/10009 (НАПБ А.01.001-2004),

ДБН В.1.1-7-2002 «Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва», ГОСТ 12.1.004-91 «ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования».

1. Роботодавець зобов’язаний застосовувати безпечні фактори (хімічні речовини), що пройшли гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію, відповідно до вимог Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 1995 року № 420.

2. Роботодавець забезпечує проведення державної санітарно- епідеміологічної експертизи технологій, продукції та сировини відповідно до вимог Порядку проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від

1. жовтня 2000 року № 247, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України

2. січня 2001 року за № 4/5195.

1. Роботодавець організовує розроблення паспортів безпечності на всю хімічну продукцію, яка використовується під час виробництва пластмасових виробів, відповідно до ДСТУ ГОСТ 30333-2009 «Паспорт безпечності хімічної продукції. Загальні вимоги (ГОСТ 30333-2007, IDT)».

2. Роботодавець зобов’язаний опрацювати і затвердити нормативні акти про охорону праці, що діють на підприємстві, відповідно до Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21 грудня 1993 року № 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 лютого 1994 року за № 20/229 (НПАОП 0.00-6.03-93).

3. Не допускається залучення жінок до робіт, визначених у Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260.

Підіймання та переміщення важких речей жінками необхідно здійснювати з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194.

1. Не допускається залучення неповнолітніх до робіт, визначених у Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385.

Підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми необхідно здійснювати з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208.

1. Працівники зобов’язані проходити навчання і перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).

2. Організація і проведення технологічних процесів виготовлення препаратів і деталей з полімерних композитних матеріалів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.3.002-75 «ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности» та цих Правил.

3. Під час організації і проведення технологічних процесів виготовлення деталей з вуглепластиків необхідно дотримуватись вимог СП № 4950-89 «Санитарные правила для производства материалов на основе углерода (угольных, графитовых, волокнистых, композиционных материалов)», а при застосуванні матеріалів на основі скловолокна - СП № 2400-81 «Санитарные правила устройства, оборудования и эксплуатации предприятий по производству стекловолокна и стеклопакетов».

4. При проведенні технологічних процесів виготовлення деталей з полімерних композитних матеріалів необхідно застосовувати засоби захисту від дії небезпечних і шкідливих виробничих факторів, що запобігають або зменшують дію цих факторів до встановлених норм або рівнів.

5. Мікроклімат виробничих приміщень повинен відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень ДСН № 3.3.6.042-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42.

6. Концентрації шкідливих аерозолів застосованих смол, розчинників, наповнювачів у повітрі робочої зони не повинні перевищувати значень, установлених ГОСТ 12.1.005-88 «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны».

7. Перед початком робіт роботодавець організовує контроль параметрів повітря робочої зони згідно з Вимогами до роботодавців щодо захисту працівників від шкідливого впливу хімічних речовин, затвердженими наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 22 березня 2012 року № 627, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 10 квітня 2012 року за № 521/20834 (НПАОП 0.00-8.11-12).

8. При організації виконання робіт роботодавець зобов’язаний дотримуватись вимог ГОСТ 12.1.010-76 «ССБТ. Взрывобезопасность. Общие требования», ГОСТ 12.1.018-93 «ССБТ. Пожаровзрывобезопасность статического электричества. Общие требования».

9. Напруга дотику і струми, що протікають через тіло працівника при роботі електроустановок устаткування, не можуть перевищувати норм, встановлених ДСТУ ГОСТ 12.1.038:2008 «ССБТ. Электробезопасность. Предельно допустимые значения напряжений прикосновения и токов».

10. Температура поверхонь устаткування, оснащення, що нагріваються, з якими контактує працівник у процесі роботи, не може перевищувати +45 °С відповідно до вимог ДСТУ EN 563-2001 «Безпечність машин. Температури поверхонь, доступних для дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь» (EN 563:1994, IDT).

11. Напруженість електростатичного поля на робочих місцях не може перевищувати нормативів, встановлених ГОСТ 12.1.045-84 «ССТБ. Электростатические поля. Допустимые уровни на рабочих местах и требования к проведению контроля».

12. Рівень шуму на робочих місцях і захист від шуму встановлюється відповідно до вимог ГОСТ 12.1.003-83 «ССТБ. Шум. Общие требования безопасности» та Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку ДСН № 3.3.6.037-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 37.

13. Рівень вібрації, що впливає на працівників, і заходи щодо забезпечення безпечних умов праці повинні відповідати вимогам Санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації ДСН № 3.3.6.039-99, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39, та ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008 «ССТБ. Вибрационная безопасность. Общие требования».

14. Освітлення робочих місць необхідно здійснювати відповідно до вимог Державних будівельних норм України ДБН В.2.5-28:2006 «Природне та штучне освітлення», затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 15 травня 2006 року № 168.

15. Роботодавець організовує проведення медичних оглядів працівників певних категорій під час прийняття на роботу (попередній медичний огляд) та протягом трудової діяльності (періодичні медичні огляди) відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.

16. Роботодавець проводить розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві відповідно до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.

1. ВИМОГИ ДО ТЕХНОЛОГІЧНОГО ОБЛАДНАННЯ

1. Загальні вимоги

   1. Обладнання, що застосовується у виробництві деталей з ПКМ, повинно забезпечувати максимальну механізацію та автоматизацію робіт.

   2. Обладнання, що застосовується, повинно відповідати вимогам ГОСТ

1. 81«ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам» і цих Правил.

1. Електрообладнання на виробничих процесах повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.019-79 «ССБТ. Электробезопасность. Общие требования и номенклатура видов защиты».

2. Електрообладнання на виробничих процесах повинно відповідати класам вибухо-, пожежонебезпеки приміщень виробництва деталей з ПКМ, встановлених норм технічної документації.

3. Обладнання необхідно забезпечити надійним заземленням

(зануленням) відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81 «ССБТ. Электробезопасносгь. Защитное заземление, зануление».

1. Для всіх елементів і вузлів устаткування, на яких можливе утворення і накопичення електростатичних зарядів, потрібно передбачити засоби захисту від дії статичної електрики відповідно до вимог ГОСТ 12.4.124-83 «ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования».

2. Обладнання або його окремі вузли, де під час роботи відбувається інтенсивне виділення шкідливих, вибухопожежонебезпечних речовин,

необхідно обладнати місцевою витяжною вентиляцією (вбудоване

відсмоктування, аспіраційні укриття, витяжні парасолі тощо).

При цьому обладнання слід забезпечити блокувальними пристроями, що виключають можливість його експлуатації при непрацюючій місцевій витяжній вентиляції.

Повітроприймачі місцевих відсмоктувачів слід розташовувати таким чином, щоб унеможливлювалося проходження забрудненого повітря через робочу зону.

1. Конструкція обладнання, що має пневмосистеми, повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.2.101-84 «ССБТ. Пневмоприводы. Общие требования безопасности к конструкции».

При експлуатації пневмоприводів і пневмопристроїв слід дотримуватись вимог ГОСТ 12.3.001-85 «ССБТ. Пневмоприводы. Общие требования безопасности к монтажу, испытаниям и эксплуатации».

1. Захисні огородження, які встановлені на обладнанні, повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.029-88 «ССБТ. Приспособления станочные. Требования безопасности».

2. У системі управління обладнанням, що обслуговується під час його роботи двома або більше особами, має бути блокувальний пристрій, що перешкоджає пуску обладнання однією особою.

Робочі місця такого обладнання повинні забезпечувати огляд кожним працівником з інших робочих місць.

У разі ускладнення огляду обладнання потрібно оснащувати попереджувальними сигналами (світловими, звуковими), додатковими аварійними вимикачами.

1. Органи управління обладнанням повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.064-81 «ССБТ. Органы управления производственным оборудованием. Общие требования безопасности».

2. У виробничих приміщеннях необхідно встановлювати знаки безпеки відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262, а також знаки, які попереджають про наявність пожежонебезпечних речовин та матеріалів згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987, IDT)».

3. Застосовування вантажопідйомних механізмів, їх експлуатацію необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 червня 2007 року № 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 липня 2007 року за № 784/14051 (НПАОП 0.00-1.01.07).

1. Вимоги до обладнання для виготовлення препаратів

   1. Конструкція установок (барабанів, кульових млинів тощо) повинна виключати надходження пилу в повітря виробничого приміщення як в процесі дроблення, так і при завантаженні і вивантаженні матеріалу.

   2. Реактори для приготування зв'язуючих повинні бути обладнані герметичними кришками.

Пусковий пристрій реактора необхідно зблокувати з кришкою таким чином, щоб при не повністю закритій кришці запобігти включенню в роботу реактора.

1. Місця завантаження компонентів у реактор та вивантаження зв’язуючого з нього слід обладнати місцевими відсмоктувачами.

2. Реактор, в якому відбувається змішування компонентів, повинен бути виготовлений з матеріалу, стійкого до дії компонентів, що застосовуються, а також виключати накопичення електростатичних зарядів.

3. Конструкції установок для виготовлення прогонів повинні забезпечити виконання робіт механізованим способом.

Дотримання заданих технологічних параметрів (підтримання рівнів зв’язуючого в просочувальній ванні, часу і температури сушіння зв’язуючого в сушильній камері), а також контроль за ними необхідно автоматизувати.

1. Установки для розмелювання твердих компонентів повинні мати укриття та місцеві відсмоктувачі.

2. У конструкціях вузлів просочення наповнювача на просочувальних установках необхідно передбачати капсулювання просочувальних ванн з відсмоктуванням повітря з підкапсульного простору або закриття ванни кришкою та обладнання її місцевим відсмоктуванням; заповнення зв’язуючих ванн просочення по герметичному трубопроводу або через спеціальне пристосування, що унеможливлює надходження шкідливих речовин з зв’язуючого в повітря робочої зони; автоматичне підтримання необхідного рівня зв’язуючого у ванні і виключення її переповнення, а також можливість візуального контролю рівня зв’язуючого у ванні з допомогою рівнеміра; можливість легкого зняття ванни для зливання мийних розчинів з ванни в окрему тару способом, що унеможливлює контакт рук працівника з мийним розчином.

3. В установках просочення для виготовлення стрічок з ниток шпулярник і зону протягнення ниток необхідно забезпечити укриттями, що унеможливлюють надходження пилу наповнювача в повітря виробничого приміщення.

4. У конструкції сушильної камери просочувальних установок необхідно передбачати постійне вентилювання всіх зон камери під час роботи установки.

5. Вентиляція повинна виключати утворення в камері пожежонебезпечних парів у небезпечних концентраціях при всіх технологічних режимах просочення.

Повітропровод від камери повинен мати пристрій (фільтр, відстійник тощо), що виключає викидання шкідливих парів, аерозолів в атмосферу.

1. Електронагрівальні елементи сушильної камери, струмопроводи до них потрібно ізолювати. Попадання на них волокон, ниток наповнювача не дозволяється.

2. Установки просочення потрібно оснащувати автоматичними системами пожежогасіння.

Вибір виду протипожежної техніки та вогнегасної речовини слід здійснювати конкретно для кожного типу установок з урахуванням пожежонебезпечних властивостей матеріалів, які переробляються на них.

При застосуванні вогнегасників слід передбачати їх розміщення безпосередньо біля установки.

Пожежна техніка, її розміщення та експлуатація повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.4.009-83 «ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслуживание».

1. Установки просочення слід обладнати блокувальними пристроями, що виключають проведення процесу просочення при непрацюючих місцевих відсмоктувачах окремих вузлів установки; непрацюючій системі вентиляції сушильної камери; нещільно закритих дверях і стулках парасольки камери, а також при відсутності ущільнення між елементами повітропроводу від неї; при положенні перемикача систем пожежогасіння «включено»; у разі загоряння в сушильній камері.

У разі загоряння в сушильній камері необхідно забезпечувати вимкнення нагрівачів і системи вентиляції камери та перекриття повітропроводу від неї.

1. Для обслуговування установки у верхній зоні необхідно обладнати робочий майданчик. Його необхідно зробити стаціонарним з відбортовкою по периметру для унеможливлення падіння інструменту, а також з поручнями або сітчастим огородженням, що гарантує безпеку працівників на майданчику.

На майданчику слід прикріпити табличку із зазначенням рівня допустимого навантаження.

1. Робочий майданчик установки необхідно обладнати стаціонарними сходами. Майданчик та сходи слід обладнати зручними перилами, що виключають поранення рук і захоплення одягу.

2. В установках виготовлення предметів методом напилення порошкоподібного зв’язуючого на наповнювач (стрічку, тканину) в електростатичному полі необхідно виключати надходження пилу в повітря робочої зони.

Вузли напилення (дозатори, розпилювачі, напилювальні ділянки наповнювача) необхідно обладнати обов’язковим укриттям.

При роботі установки необхідно забезпечити щільне закриття бункера, безпилове його завантаження та звільнення його від залишків продукту.

1. У конструкції камери оплавлення зв’язуючих установок напилення слід передбачати постійне вентилювання під час виконання роботи. Система вентиляції камери оплавлення повинна бути автономною.

2. Нагрівачі, струмопроводи до них у камері оплавлення слід ізолювати таким чином, щоб виключалося потрапляння на них зв’язуючих наповнювачів.

3. Усі струмопровідні частини установки необхідно заземлювати.