Визначення спрацювання або корозії дротів по діаметру повинне провадитись за допомогою мікрометра або іншого інструмента, що забезпечує аналогічну точність.
За меншої, ніж наведено в таблиці 1, кількості обривів дротів, а також за наявності поверхневого спрацювання дротів без їх обриву канат може бути допущений до роботи за умови ретельного спостереження за його станом під час періодичних оглядів із записом результатів до журналу оглядів та заміни каната при досягненні спрацювання, зазначеного в таблиці 2.
Якщо вантаж підвішений на двох канатах, то кожен з них бракується окремо, при цьому допустима заміна одного, більш спрацьованого, каната.
Рис. 5 Спрацювання зовнішніх дротів каната хрестового сплетіння:
невеликі лиски на дротах;
збільшена довжина лисок на окремих дротах;
подовження лисок в окремих дротах;
лиски на всіх дротах, зменшення діаметра каната;
інтенсивне спрацювання всіх зовнішніх дротів каната (зменшення діаметра дротів на 40%).
Рис. 6 Поверхнева корозія дротів каната хрестового сплетіння:
початкове окислення поверхні;
загальне окислення поверхні;
помітне окислення;
значне окислення;
інтенсивна корозія.
Для оцінки стану внутрішніх дротів, тобто для контролю втрати металевої частини поперечного перерізу каната (втрати внутрішнього перерізу), що спричинилася через обриви, механічне спрацювання та корозію дротів внутрішніх шарів сталок (рис. 7), канат необхідно піддавати дефектоскопії по всій його довжині. При реєстрації за допомогою дефектоскопа втрати перерізу металу дротів, що сягає 17,5 % і більше, канат бракується. Необхідність застосування дефектоскопії сталевих канатів визначають згідно з вимогами нормативної документації залежно від типу ВБК.
Рис. 7 Зменшення площі поперечного перерізу дротів (інтенсивна внутрішня
корозія)
Деформація каната у вигляді хвилястості характеризується кроком і напрямком її спіралі (рис. 8). При збігу напрямків спіралі хвилястості та сплетіння каната та рівності кроків спіралі хвилястості Нв і сплетіння каната Нк канат бракується при de^1,08 d, де de - діаметр спіралі хвилястості, d- номінальний діаметр каната.
Рис. 8 Хвилястість каната (пояснення в тексті)
В разі розбіжності напрямків спіралі хвилястості та сплетіння каната і нерівності кроків спіралі хвилястості та сплетіння каната або збігу одного з параметрів канат підлягає бракуванню при dв^4/3 d. Довжина ділянки каната, що розглядається, не повинна перевищувати 25 d.
Канати не повинні допускатися до подальшої роботи при виявленні таких видів деформації: кошикоподібної деформації (рис. 9), видавлювання металевого осердя (рис. 10), видавлювання дротів сталок (рис. 11), місцевого збільшення діаметра каната (рис. 12), місцевого зменшення діаметра каната (рис. 13), роздавлених ділянок (рис. 14), перекручувань (рис. 15), заломів (рис. 16), перегинів (рис. 17), пошкоджень у результаті термічних впливів або електричного дугового розряду.
Рис. 13 Місцеве зменшення діаметра каната на місці руйнування органічного осердя
Рис.9Кошикоподібнадеформація
Рис. 14 Роздавлювання каната
Рис.10Видавлюванняметалевого
осердя
Рис. 15 Перекручування каната
Рис. 11 Видавлювання дротів сталок:
а-в одній сталці; б-у декількох сталках.
Рис. 16 Залом каната
Рис. 12 Місцеве збільшення діаметра каната
Рис. 17 Перегин каната
Закріплення і з'єднання канатів
Багатосталкові канати, що застосовуються як натяжні, кріпляться в муфті заливанням сплавом або клинами.
Застосування затискачів для закріплення канатів допускається для з'єднання натягуючого каната з противагою або натягуючим візком.
Муфти і клини виготовляються із сталі. На муфтах наноситься клеймо заводу-виробника з вказанням діаметра каната, зусилля на яке розрахована муфта і клеймо ВТК. Застосування зварних муфт не допускається.
Дозволяється зчалювання несуче-тягового каната за умови:
довжина однієї зчалки має бути не менша 1300 діаметрів каната;
відстань між кінцями двох зчалок має бути не менша 3000 діаметрів каната;
при частковій заміні несуче - тягового каната кількість зчалок може бути збільшена на дві.
Зчалювання натяжних канатів не допускається.
Натяжні пристрої
Несуче-тяговий канат натягується за допомогою противаги або іншим пристроєм, який забезпечує величину натягу у визначених межах.
При застосуванні декількох натяжних канатів забезпечується рівномірний їх натяг. При застосуванні здвоєного поліспаста встановлення зрівняльного блока є обов'язковим, якщо не передбачена інша система вирівнювання зусиль у канатах.
Хід натягуючого пристрою несуче-тягового каната розраховується виходячи із можливої зміни довжини каната від коливання навантаження, очікуваних температурних коливань і пружного подовження каната. Для підйому противаги в проектне положення повинен бути передбачений необхідний пристрій.
Необхідно забезпечити вільне переміщення натягуючого пристрою несуче-тягового каната. Хід противаги і натягуючого візка обмежується упорами і контролюється кінцевими вимикачами.
Противаги мають бути виготовлені у вигляді бетонних монолітів або у вигляді каркасних ящиків, заповнених бетонними або чавунними блоками. При ручному завантаженні маса окремих блоків не повинна перевищувати 35 кг.
Простір, в якому переміщується противага, має бути недоступний для сторонніх осіб. При розміщенні противаги в приямку, останній має бути захищений від попадання води, снігу і льоду та забезпечене їх видалення.
Противага повинна мати захист від обертання.
Маса противаги або зусилля натяжного пристрою мають відповідати проектній і бути вказані в паспорті ВБК.
Барабани, шківи, ролики
Тягова здатність привідного шківа має бути щонайменше в 1,1 рази більшою за ту, що потрібна для пересування при найбільш несприятливих експлуатаційних навантаженнях. Для футерованих привідних шківів для розрахунків береться коефіцієнт тертя ц=0,22; для вироблених рівчаків або при запуску береться и ’ =4 и/п.
Навантаження на ролик не повинно перевищувати 2400 Н для канатів діаметром до 20 мм та 3000Н для канатів товщиною більше 20 мм.
Допустимий діаметр барабана, шківа, ролика, що огинається сталевим канатом, визначається за формулою
D>d^e (2),
де: D - діаметр барабана, шківа, ролика, виміряний по осьовій лінії навитого каната, [мм];
d- діаметр каната, [мм];
е - коефіцієнт, що залежить від призначення каната і шківа, найменші значення якого приведено в таблиці 4.
Привідний і обвідний шківи, а також ролики для несуче-тягового каната, мають бути футеровані гумою, спеціальною пластмасою або іншим еластичним матеріалом. Матеріал, що застосовується для футерування привідних шківів, повинен мати фрикційні властивості, необхідні для передавання необхідного зусилля від шківа на канат. Відхиляючі і зрівняльний блоки для натяжних канатів дозволяється не футерувати.
Таблиця4
| Канат | Призначення шківа, ролика | Коефіцієнт |
| Несуче-тяговий | Шків привідний, обвідний Ролик опорний | 100 12 |
| Натяжний | Блок відхиляючий Блок зрівняльний | 18 18 |
| Натяжний | Барабан лебідки піднімання контрваги | 14 |
Дозволяється приймати діаметр барабана на 15% меншим, визначеного за формулою п. 3.6.3., діаметр зрівняльного і відхиляючого блоків на 20 %, опорних - на 10%.
Рухомий склад
Буксирний пристрій має бути таким, щоб лижник в будь-яку мить міг легко його залишити.
Обмеження амплітуди поздовжніх коливань буксирних пристроїв, а також їх достатня вага має забезпечувати неможливість перевертання буксирних пристроїв при крутінні каната або під дією вітру.
В прогоні або на станціях буксирні пристрої після їх звільнення не повинні чинити жодної небезпеки (удари, зачеплення за опори та споруди тощо).
Швидкість втягування буксирних пристроїв відрегульовується таким чином, щоб не було заподіяно шкоди лижникам та не відбулось перекидання буксирного пристрою навколо каната.
Довгі буксирні пристрої мають використовуватись в режимі самообслуговування, при цьому під час посадки кінець буксирного пристрою повинен розміщуватись на рівні сідниць.
Затискачі буксирних пристроїв розраховуються так, щоб мати 4- кратний запас міцності на статичні навантаження з боку затискуючого зусилля та зусилля буксирування, враховуючи вагу буксирного пристрою.
При виборі матеріалу слід керуватись розділом 4.2.
Затискачі повинні кріпитись до каната, не порушуючи його цілісність, та легко зніматись в разі потреби.
Затискачі в розчепленому при монтажі або демонтажі стані не повинні спадати з каната.
Затискачі виготовляються таким чином, щоби при найбільшому нахилі змащеного каната під навантаженням мали 3-кратний запас проти проковзування. Цей показник перевіряється для кожного типу затискачів шляхом випробування. При цьому складається акт довільної форми, де вказано, при якому зусиллі починається проковзування. Для розрахунків запасу проти проковзування береться значення коефіцієнта тертя 0,13.
Затискачі мають проходити роликові батареї по можливості без поштовхів та ударів.
Силу зчеплення затискача буксирного пристрою з канатом ВБК розраховують за формулою
P ц /N > K (3),
де: P - сила затиску затискача, [Н];
N -сила, яка зсуває затискач ( з врахуванням динамічних чинників), [Н];
К - коефіцієнт запасу (для пружинних затискачів К=1,75, для гвинтових затискачів К=3,0);
ц - приведений коефіцієнт тертя, що враховує кількість площин тертя, форму внутрішньої поверхні і конструктивні відмінності затискача.
При цьому контактні напруження при затисканні каната не повинні перевищувати 30 МПа.
Привіді гальма
Для ВБК може бути застосований будь-який тип приводу (електричний, гідравлічний, двигун внутрішнього згоряння тощо).
Зупинка приводу ВБК має відбуватись автоматично, якщо:
зникла напруга в мережі;
виникло перевантаження електродвигуна;
спрацював відповідний захисний пристрій (підпункт 3.10.3).
Вивід з роботи приводу з двигуном внутрішнього згоряння повинен відбуватись автоматично, якщо спрацювали відповідні захисні пристрої (підпункт 3.10.3).
Гідравлічні пристрої, у тому числі розподільники, клапани, акумулятори, циліндри, мотори, об’ємні насоси (далі - насоси), гідропроводи (труби і рукава), а також робоча рідина, мають бути споряджені документами, що підтверджують їх якість.
Конструкція гідроприводу має забезпечувати:
заміну його складових частин без зливання робочої рідини;
повне видалення робочої рідини (за необхідності);
автоматичну зупинку та фіксацію механізмів у разі відключення приводу насоса, розриву трубопроводів і втрати тиску;
можливість зручного і безпечного заправлення та зливання робочої рідини і видалення повітря з гідроприводу;
контроль забруднення фільтра.
З’єднання складових частин гідроприводу мають бути герметичними.
Гідропривід має бути оснащений запобіжними клапанами, що захищають його від підвищення тиску вище значень, зазначених в експлуатаційних документах ВБК. Відрегульовані запобіжні клапани опломбовуються виробником на період гарантійного строку експлуатації ВБК, а надалі - працівником, який здійснює нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією ВБК. Зливання рідини від запобіжних клапанів має проводитися безпосередньо у гідробак.
Фільтрування робочої рідини має бути безперервним, окрім випадку спрацьовування запобіжного клапана. Якість фільтрації встановлюється у відповідності до вимог експлуатаційних документів на гідропристрої.
Приводи ВБК мають бути обладнані гальмами нормально замкненого типу, що автоматично розмикаються під час увімкнення механізму та автоматично замикаються під час його вимкнення.
Автоматичні гальма (гальма приводу) мають спрацьовувати у випадках:
для електромеханічного приводу в разі розриву мережі електродвигуна;
для приводу з двигуном внутрішнього згоряння, якщо роботу двигуна призупинено, двигун виключено або від’єднано.
Гальмо має бути з’єднане безпосередньо зі шківом приводу, привідним валом або мати кінематичний зв’язок, що не розмикається зі шківом приводу.
Гальмо має забезпечувати гальмування з коефіцієнтом запасу гальмування не менше 1,25.
Для обладнання, розрахованого на середній ухил до 40 % та малу довжину траси, гальмо може бути виконано у вигляді механічного фіксатора зворотного ходу.
Гальма мають бути доступні для огляду та перевірки.
Опори, станції та їхнє обладнання
При розрахунку конструкцій опор і станцій на міцність приймаються такі коефіцієнти перевантаження до нормативних навантажень:
для навантажень від натягу несуче-тягового каната, включаючи силу опору переміщення каната по роликах, - 1,7;
для вітрового навантаження - по розрахунку згідно з НД;
для власної маси - 1,2;
для навантажень від буксирних пристроїв і лижників -1,5.
Співвідношення навантажень на опори і станції приймаються найбільш невигідні. В тих випадках, коли зменшення навантаження викликає погіршення роботи конструкції, коефіцієнт перевантаження приймається рівним 1,0.
Розрахунок на стійкість окремої споруди (станція, опора тощо) проводиться з врахуванням найбільш невигідної взаємодії навантажень. Коефіцієнт перевантаження при цьому приймається рівним 1,0.
Металоконструкції опор і станцій монтуються на бетонних фундаментах. Фундаменти опор і станцій розраховуються без врахування реакції ґрунту і повинні мати запаси на зсув, виривання і перекидання від нормативних навантажень не менше 1,5.
Фундамент має перевищувати рівень землі не менше ніж на 0,2 м.
Дозволяється в обґрунтованих випадках для портальних опор влаштування башмаків опор на підготовлену основу або влаштування буронабивних паль з анкерними болтами.
При проектуванні поздовжнього профілю ВБК має бути забезпечена надійність прилягання несуче-тягового каната:
при збільшенні зусилля в канаті на 25±1% для несучих опорах з від’ємним перегином;
при зменшенні зусилля в канаті на 25±1% для відтискаючих опор і збільшенні навантаження на буксирні пристрої на 50±2% в наступному прогоні.
Колія ВБК приймається з такого розрахунку, щоб буксирні пристрої з розвернутими в робоче положення буксирними пристроями не дотикались між собою або до стояків опор, у тому числі при похилому проходженні буксирних пристроїв. Буксирні пристрої з втягненими буксирними траверсами повинні вільно проходити у верхній частині опори при поперечних коливаннях до ±12°.
Роликові батареї мають мати відбивачі проти сходу тягового каната, а також канатні уловлювачі. При поперечних коливаннях до ±12° буксирний пристрій має вільно проходити роликову батарею і не торкатися відбивача. В прогонах з нахилом більше 40% також слід передбачати вільне проходження буксирних пристроїв, коли при їх відхиленні в напрямку руху кут коливання в поперечному напрямку становить не більше 15°.
Роликова батарея повинна бути обладнана уловлювачем, що запобігає падінню несуче-тягового каната на землю або підніманню вгору (на відтискаючих опорах), а також пристроєм для вимкнення приводу ВБК після сходу каната з роликів.
Конструкція кріплення роликів та роликових батарей має бути регульованою. Роликові батареї не повинні обертатись в поперечній площині, якщо це не передбачено конструкцією.
Коливання роликових батарей перпендикулярно осі каната допускається тільки за умови, якщо при перевірці роботи ВБК може бути доведено, що тяговий канат при його сходженні уловлюється канатним уловлювачем і при проході затискувача там залишається.
Товщина металевого прокату відкритого профілю конструкцій опор має бути не менша 4 мм. Якщо для конструкцій опор використовуються сталеві труби або закритий профіль, вони повинні мати товщину стінок не меншу за 2,5 мм.
Повинна бути виключена можливість попадання атмосферних опадів в металоконструкції опор закритого профілю.
Опори та їх оснащення мають бути доступними для обслуговування.
Опори ВБК мають бути обладнані майданчиками з поручнями висотою 1 м. для обслуговування роликових батарей, а також мати драбини або скоби для доступу з рівня фундаменту до майданчиків обслуговування, траверс або ригелів опор. Відстань між щаблями вертикальних драбин має бути не більше 300 мм. Крок щаблів повинен бути витриманий однаковим по всій висоті драбини. Щаблі вертикальних драбин мають розміщуватись від металоконструкцій опор на відстані не менше 150 мм. Підлога майданчика має виключати можливість ковзання ніг та скупчення снігу та льоду.
Драбини дозволяється не встановлювати на опорах наскрізного профілю, якщо їх конструкцією забезпечений безпечний доступ до ригеля або траверси.
Металеві опори мають бути пофарбовані або оцинковані і пронумеровані, починаючи від нижньої станції.
Привідні станції ВБК можуть бути відкритого і напівзакритого типу. У випадках напівзакритих станцій відстань від стін до приводу і іншого обладнання, що потребує обслуговування, має бути не менша 800 мм. У необхідних випадках влаштовуються майданчики і драбини.
До механізмів, електрообладнання, пристроїв безпеки повинен бути забезпечений безпечний доступ.
Для обслуговування обладнання ВБК, що розміщується на станціях на висоті більш 1,8 м, повинні бути передбачені майданчики.
Майданчики на станціях, а також підходи до них виконуються так, щоб виключити ковзання ніг. Вони мають бути огороджені поручнями висотою не нижче 1,0 м з суцільною обшивкою низом не менше 100 мм.
Територія станції має бути огороджена і виключати доступ сторонніх осіб. Всі частини обладнання ВБК, що обертаються, а також несуче-тяговий канат із втягненими буксирними пристроями, що розташовані на висоті менше 2,5 м від землі з врахуванням товщини снігового покриву, мають бути огороджені.
Огородження частин обладнання ВБК, що обертаються, має відповідати вимогам НД.
На нижній станції влаштовується майданчик посадки.
Довжина майданчика посадки ВБК встановлюється в залежності від швидкості руху ВБК.
Відношення довжини майданчика посадки в м до швидкості руху в м/с становить не менше:
при одномісних буксирних пристроях 2
при двомісних буксирних пристроях 3.
Майданчик висадки перед верхньою станцією влаштовують на такій відстані від неї, щоб повністю закінчилось втягування каната буксирного пристрою перед підходом до станції.
Майданчик висадки має бути горизонтальним. Довжина його (в м) приймається не менше трикратної швидкості (в м/с) несуче-тягового каната. Поблизу майданчика висадки має бути влаштоване опалюване приміщення для обслуговуючого персоналу з телефоном і кнопкою зупинки ВБК.
Після майданчика висадки розташовують блокуючий пристрій, що автоматично зупиняє привід при невтягуванні буксирного каната або при переїзді пасажира за пункт висадки.
Робочий орган блокуючого пристрою встановлюють на 0,5±0,005 м нижче положення втягнутого троса буксирного пристрою.
Дозволяється не встановлювати блокуючий пристрій при наявності в районі майданчика висадки чергового та прямого бачення ним всієї верхньої станції.
Буксирні пристрої в місцях посадки та висадки мають проходити таким чином, щоб пасажири не могли отримати травм.
Біля станцій в разі необхідності слід передбачати побутові приміщення для обслуговуючого персоналу.
На металоконструкції ВБК, що зазнає найбільшого впливу вітру,
має бути встановлений анеморумбометр, що подає сигнал про силу вітру в приміщення пульта управління.
На майданчиках посадки та висадки, а також на пульті управління встановлюються вимикачі для аварійної зупинки ВБК.
Засоби безпеки
ВБК має бути обладнаний електричним контуром безпеки, за допомогою якого проводиться контроль по всій довжині траси.
Схема безпеки має бути розрахована на роботу при напрузі не вище 42 В змінного струму або не вище 110 В постійного струму.
Привід ВБК зупиняється при:
натисканні кнопки “Стоп”;
переїзді лижником майданчика висадки, а також в разі невтягування буксирного пристрою за майданчиком висадки;
сході каната з опори на стороні піднімання або спуску.
Сигналізація і зв'язок
На нижній станції встановлюється сирена передпускової сигналізації для оповіщення обслуговуючого персоналу і лижників про пуск ВБК.
Між станціями має бути налагоджений телефонний зв'язок. Кожна проміжна опора, що розміщується на відстані більш як 100 м від станції, обладнується розеткою для можливості підключення телефонного апарату до телефонної лінії, що зв'язує станції.
Розміщення розеток встановлюється проектом.
Дозволяється не встановлювати проміжні розетки, якщо персонал користується радіостанціями.
Телефонні та сигнальні канати не повинні торкатися буксирних пристроїв, інших канатів і повинні бути надійно ізольовані від землі.
ВБК
розміщується
закритому