НПАОП 29.22-1.03-02Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів

г) зазор між рейками;

д) гранично допустимі величини загального поздовжнього ухилу, допуски на ширину колії і на різницю рівня головок рейок;

е) конструкція тупикових упорів;

ж) улаштування заземлення рейкової колії.

1. У проекті наземної рейкової кранової колії додатково до зазначеного в пункті 4.20.2має вказуватися:

а) тип, переріз і довжина шпал;

б) відстань між шпалами;

в) спосіб кріплення рейок до шпал;

г) матеріал і розмір баластового шару;

д) допустимий мінімальний радіус кривої на криволінійних ділянках колії;

е) гранично допустимі величини пружного просідання під колесами.

1. Кранові колії (за винятком колій баштових і залізничних кранів), колії однорейкових візків, обладнані стрілками або поворотними кругами, а також переходи, що служать для пересування вантажопідіймального крана або його вантажного візка з однієї колії на іншу, мають відповідати таким вимогам:

а) у місцях переходу вантажопідіймального крана або його вантажного візка з однієї колії на іншу повинно забезпечуватися їх плавне пересування;

б) для запобігання розчеплення двох зімкнутих рейок кранової колії, а також рейки кранової колії з рейкою стрілки або поворотного круга мають установлюватися замки, що надійно замикають зімкнуті рейки, і мають електричне блокування, яке виключає пересування вантажопідіймального крана або його вантажного візка з незамкнутим замком; для механізмів з ручним приводом електричне блокування може бути замінене на механічне;

в) ділянки колії, що розмикаються, а також рейки стрілок і поворотних кругів мають обладнуватися автоматично діючими затворами, що виключають схід вантажопідіймального крана або його вантажного візка з рейкової колії;

г) переведення стрілки або поворотного круга має провадитися за допомогою спеціального механізму, що керується з підлоги або з кабіни;

д) напруга на головні тролеї крана, на механізми керування стрілок і електричні апарати блокувальних пристроїв має подаватися за допомогою одного вимикача.

1. Рейки опорних кранів і вантажних візків мають кріпитися так, щоб виключалося бічне і поздовжнє їх зміщення під час пересування та роботи крана. У випадку кріплення рейок за допомогою зварювання має бути виключена можливість їх теплової деформації.

2. Переїзд автомашин і автонавантажувачів через колії козлових і баштових кранів допускається у виняткових випадках, коли об’їзд колій неможливий. Заходи безпеки розробляються роботодавцем з урахуванням інтенсивності роботи крані ві руху транспорту.

3. Пересічення колій козлових, баштових і портальних кранів з рейковими коліями заводського транспорту, а також портального крана із залізничною колією дозволяється за умов розроблення заходів щодо попередження зіткнення працюючих кранів із рухомим складом, узгоджених роботодавцем з власником колії заводського транспорту або залізничної колії.

4. Граничні величини відхилень кранової колії від проектного положення, що наведені в настанові з експлуатації вантажопідіймального крана, не повинні перевищувати величин, наведених у додатку 2. Дефекти рейок і шпал кранової колії не повинні перевищувати критерії бракування, що наведені в додатку 3.

5. У проекті рейкової колії має бути визначена ділянка для стоянки вантажопідіймального крана в неробочому стані.

6. За наявності підземних комунікацій, прокладених раніше без врахування наступного улаштування над ними рейкової колії, має бути виконаний розрахунок на виключення можливості пошкодження цих комунікацій та при необхідності розроблений проект їх перекриття.

7. Готовність рейкової колії до експлуатації має бути підтверджена актом здавання-приймання колії (додаток 4), до якого додаються результати нівелювання профілів рейкової колії, а також перевірки розмірів колії.

8. Перевірка технічного стану рейкової колії та вимірювання опору його заземлення повинні провадитися відповідно до вимог чинних НД.

1. ВИМОГИ ДО ВИГОТОВЛЕННЯ, РЕКОНСТРУКЦІЇ, РЕМОНТУ, МОНТАЖУ

   1. Виготовлення

      1. Вантажопідіймальні крани і машини, їх складові частини мають виготовлятися у відповідності з вимогами цих Правил і чинних НД на підприємствах, які отримали в установленому порядку дозвіл органів Держнаглядохоронпраці на їх виготовлення.

Номер і дата дозволу на виготовлення, а також найменування органу Держнаглядохоронпраці, що видав дозвіл, зазначаються в паспорті виробу.

1. Керівні працівники та спеціалісти, пов’язані з розробленням, виготовленням вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин, вантажозахоплювальних органів і пристроїв, тари та колисок, а також їхнім монтажем (демонтажем), ремонтом і реконструкцією, повинні пройти перевірку знань даних Правил відповідно до Положення про навчання з питань охорони праці, яке затверджене наказом роботодавця і діє в межах підприємства.

2. У разі комплектування вантажопідіймальних кранів і машин зі складових частин, виготовлених іншими підприємствами, за якість виготовлення вантажопідіймального крана чи машини в цілому, за відповідність їх чинним НД, а також за оформлення технічної документації несе відповідальність підприємство, що їх комплектує.

Паспорт вантажопідіймального крана чи машини складається за даними документів на окремі складові частини, що виготовлені іншими підприємствами. Документи цих підприємств зберігаються на підприємстві, що комплектує вантажопідіймальний кран або машину.

1. Поставлення на виробництво вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин, вантажозахоплювальних органів і пристроїв, тари та колисок здійснюється у відповідності з вимогами ГОСТ 15.001 і ГОСТ 15.005.

2. Для перевірки якості серійно виготовлених вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин у відповідності з вимогами ГОСТ 15.309 мають проводитися приймально-здавальні, періодичні, типові випробування. Крім того, для сертифікації виготовлених вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин проводяться в установленому порядку сертифікаційні випробування.

3. Приймальні випробування дослідного зразка (головного зразка) вантажопідіймального крана чи машини, їх складових частин, вантажозахоплювальних органів і пристроїв, тари та колисок проводяться в установленому порядку.

Програма та методика приймальних випробувань дослідного зразка (головного зразка) має бути складена з урахуванням вимог НД і передбачати випробування на відповідність його паспортним даним і включати: візуальний огляд, статичне та динамічне випробування, перевірку дії приладів та пристроїв безпеки, а також випробування кранів стрілового типу на стійкість.

1. Приймально-здавальні випробуванняпроводяться виробником за програмою і методикою випробувань, розробленою і затвердженою виробником. Результати випробувань мають бути записані в паспорті виробу.

2. Періодичні випробування вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин проводяться виробником в установленому порядку за розробленою ним або спеціалізованою організацією програмою і методикою випробувань. Періодичним випробуванням піддається один із серійно виготовлених виробів один раз у три роки. Періодичні випробування кранів вантажопідіймальністю 100 т і більше провадяться не рідше одного разу в п’ять років.

3. Типові випробування проводить виробник в установленому порядку за розробленою ним або спеціалізованою організацією програмою і методикою випробувань.

4. Технічні умови на виготовлення вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин, вантажозахоплювальних органів і пристроїв, тари та колисок мають бути узгоджені з Держнаглядохоронпраці.

5. В технічних умовах, мають бути передбачені вимоги щодо контролю якості зварювання і бракувальні показники з урахуванням даних Правил та чинних НД, порядок приймання складових частин і готового виробу, а також відомості про застосовані для виготовлення матеріали.

6. Кожен виготовлений вантажопідіймальний кран або машина мають бути укомплектовані:

– паспортом;

– настановою з експлуатації;

– інструкцією з монтажу ,пуску, регулюванню таобкатці (якщо буде потрібен монтаж вантажопідіймального крана чи машини);

– документацією відповідно до технічних умов на конкретний вантажопідіймальний кран або машину.

Допускається суміщення документів відповідно до ГОСТ 2.601.

Паспорти на самохідний стріловий, баштовий крани, кран мостового типу і таль електричний складаються за формами, наведеними відповідно у додатках 5, 6, 7 і 8.

У разі виготовлення окремих, призначених для самостійного постачання, металоконструкцій, механізмів та приладів безпеки вантажопідіймальних кранів або машин вони мають бути укомплектовані паспортами, які зберігаються разом з паспортом вантажопідіймального крана чи машини.

1. Відомості про виготовлені вантажопідіймальні крани або машини, окремі складові частини, призначені для самостійного постачання, виробник має занести в Книгу обліку вантажопідіймальних кранів і машин, що випускаються.

Вантажопідіймальні крани і машини, окремі складові частини, призначені для самостійного постачання повинні мати укріплену на видному місці табличку з зазначенням найменування виробника або його товарного знака, максимальної вантажопідіймальності (вантажного моменту), дати випуску, порядкового номера і інших відомостей, що встановлені НД на конкретний виріб. Табличка повинна зберігатися протягом усього терміну служби виробу.

У кранів із пересувним вантажним візком такі таблички закріплюються на металоконструкції і на візку, а в стрілових самохідних, баштових і портальних кранів, крім таблички, що закріплюється на видному місці, на кожній із секцій башт і стріл повинно бути нанесене клеймо виробника.

1. Настанова з експлуатації вантажопідіймального крана чи машини повинна бути розроблена спеціалізованою організацією або виробником відповідно до вимог чинних НД і даних Правил.

У настанові повинні бути зазначені:

– періодичність технічного обслуговування та ремонту;

– можливі пошкодження металоконструкцій та способи їх усунення;

– періодичність та способи перевірки приладів безпеки;

– способи регулювання гальм;

– перелік деталей, що швидко спрацьовуються, і допуски на їх спрацювання;

– порядок проведення технічного огляду;

– умови застосування грейфера та магніту для грейферних і магнітних кранів;

– вимоги до будови та експлуатації рейкової кранової наземної (або надземної) колії;

– вказівки щодо приведення вантажопідіймального крана чи машини в безпечне положення у неробочому стані;

– вимоги безпеки в аварійних ситуаціях;

– критерії граничного стану вантажопідіймального крана чи машини для відправки її до капітального ремонту;

– строк служби;

– група класифікації (режиму роботи);

– інші вимоги щодо обслуговування та експлуатації вантажопідіймального крана чи машини з урахуванням специфіки її конструкції.

1. Виробник має враховувати виявлені в процесі експлуатації недоліки конструкції та виготовлення вантажопідіймальних кранів і машин, їх складових частин, приладів безпеки, вантажозахоплювальних органів і пристроїв, тари та колисок, і вживати заходи щодо їх усунення. В тих випадках, коли виявлені недоліки можуть вплинути на безпечність користування вантажопідіймальними кранами або машинами, їх складовими частинами, приладами безпеки, вантажозахоплювальними органами і пристроями, тарою та колисками виробник має повідомити всі організації, що експлуатують їх, про необхідність та методи усунення таких недоліків, а також надіслати технічну документацію та необхідні матеріали, деталі і вузли, які підлягають заміні.

2. Роботодавець, який під час монтажу або експлуатації вантажопідіймального крана чи машини виявив недоліки в їх конструкції або виготовленні, а також невідповідність вимогам даних Правил, надсилає виробнику рекламацію (претензію), а її копію – органу Держнаглядохоронпраці, що видав дозвіл на виготовлення вантажопідіймальних кранів або машин.

3. Виробник, отримавши претензію, має усунути виявлені недоліки, а також допущені під час виготовлення відступи від даних Правил, якщо на ці відступи відсутній дозвіл Держнаглядохоронпраці.

Виробник має вести облік рекламацій (претензій) і інших повідомлень про недоліки конструкції та виготовлення вантажопідіймальних кранів і машин, що надійшли, із зазначенням їх пред’явника, заводського номера вантажопідіймального крана чи машини, їх складових частин, приладів безпеки, вантажозахоплювальних органів і пристроїв, тари та колисок, короткого змісту рекламації (претензії) та вжитих заходів.

1. Знімні вантажозахоплювальні пристрої і тара виготовляються у відповідності з чинними НД і технологічними картами.

У разі застосування зварювання в документації на виготовлення мають бути вимоги до його виконання та контролю якості.

1. Знімні вантажозахоплювальні пристрої (стропи, ланцюги, траверси, захоплювачі тощо) і колиски для підіймання людей після виготовлення підлягають приймально-здавальним випробуванням виробником, а після ремонту (крім стропів) – підприємством, на якому вони ремонтувалися, за програмою і методикою випробувань, розробленою і затвердженою виробником або ремонтним підприємством. Стропи ремонту не підлягають.

Знімні вантажозахоплювальні пристрої оглядаються та випробуються протягом 10 хвилин навантаженням, що на 25 % перевищує їх вантажопідіймальність, а колиски для підіймання людей - навантаженням, що на 100 % перевищує їх вантажопідіймальність.

Тара для дрібноштучних, сипких та інших вантажів після виготовлення оглядається. Випробування тари вантажем не є обов’язковим.

1. Відомості про виготовлені знімні вантажозахоплювальні пристрої і тару повинні заноситися до Журналу обліку виготовлених вантажозахоплювальних пристроїв. У журналі зазначаються найменування пристрою або тари, вантажопідіймальність, позначення НД, технологічної карти, номери документів про якість матеріалів, що були застосовані під час виготовлення, результати контролю якості зварювання, результати випробувань вантажозахоплювальних пристроїв або огляду тари.

2. Знімні вантажозахоплювальні пристрої повинні мати клеймо або міцно прикріплену бирку із зазначенням номера, вантажопідіймальності та дати випробування. Знімні вантажозахоплювальні пристрої, виготовлені для сторонніх організацій, крім клейма (бирки), повинні бути укомплектовані паспортом.

Форма паспорта стропа наведена у додатку 9.

1. На тарі повинні бути указані її призначення, номер, власна маса та вантажопідіймальність.

1. Реконструкція, ремонт

   1. Даний підрозділ установлює вимоги до реконструкції і таких видів ремонту:

а) ремонту несучих металоконструкцій із застосуванням зварювання, а також ремонту, пов’язаного з відновленням чи зміною конструкції стиків металоконструкцій;

б) ремонту, викликаного наявністю пошкоджень будь-якого походження, не передбачених настановою з експлуатації (транспортних, що виникли під час аварії тощо).

Вимоги даного підрозділу не поширюються на ремонти, які передбачені системою планово-попереджувальних ремонтів і відображені в настанові з експлуатації.

1. Реконструкцію і ремонт кранів і їх складових частин можуть виконувати спеціалізовані організації або підприємства.

2. Реконструкція або ремонт виконуються за технічною документацією, розробленою спеціалізованою організацією. До складу документації мають входити технічні умови.

3. Технічні умови на реконструкцію і ремонт розроблюються у відповідністю з вимогами ГОСТ 2.602 і узгоджуються з Держнаглядохоронпраці.

Технічні умови повинні містити вимоги, показники і норми, яким мають відповідати складові частини та вантажопідіймальний кран або машина в цілому після реконструкції чи ремонту, в тому числі, вимоги щодо контролю якості зварювання і бракувальні показники з урахуванням вимог даних Правил та чинних НД, вимоги безпеки, порядок приймання складових частин і готового виробу, а також відомості про застосовані для ремонту і виготовлення матеріали.

1. Підприємство, яке проводило ремонт або реконструкцію крана, відображає в його паспорті характер виконаних робіт, усі зміни параметрів, характеристик і показників, відомості про застосовані матеріали із зазначенням номерів документів про їх якість.

Якщо ці дані неможливо відобразити в паспорті крана, оформлюється новий паспорт, форма якого повинна відповідати вимогам даних Правил. У цьому випадку до нового паспорта прикладається, як додаток, попередній паспорт.

Документи, що підтверджують якість застосованих матеріалів і зварювання, зберігаються на підприємстві, яке виконувало роботи, а їх копії - в паспорті крана.

1. Після ремонту вантажопідіймальні крани і машини піддаються повному технічному огляду з урахуванням вимог пунктів 10.3.4і  10.3.6.

2. Після реконструкції вантажопідіймального крана чи машини проводяться приймальні випробування в обсязі повного технічного огляду. Крім того, додатково мають перевірятися складові частини вантажопідіймального крана чи машини, піддані реконструкції, а для кранів стрілового типу проводяться випробування на стійкість

За результатами випробувань складається акт, який затверджується в порядку, встановленому технічними умовами на реконструкцію. Результати випробувань відображаються в паспорті вантажопідіймального крана чи машини, якщо був складений новий паспорт. У випадку внесення змін до старого паспорта, до документації, зазначеної у пункті 10.1.6, додається акт приймання.

1. Реконструкція машин спеціального призначення (екскаваторів, трубоукладачів тощо) з метою переведення їх у вантажопідіймальні крани може провадитися за умов приведення цих машин у відповідність з вимогами даних Правил.

1. Монтаж

   1. Монтаж (демонтаж) і (або) налагодження вантажопідіймальних кранів і машин можуть виконувати спеціалізовані організації.

   2. Монтаж (демонтаж)має виконуватися відповідно до документації на встановлення та проекту виконання робіт на монтаж (демонтаж), а також згідно з експлуатаційною документацією.

   3. Монтаж (демонтаж) серійних вантажопідіймальних кранів, у тому числі кранів, що самомонтуються, може виконуватися за типовими проектами виконання робіт.

2. Матеріали

   1. Матеріали для виготовлення, монтажу, реконструкції і ремонту вантажопідіймальних кранів і машин, металоконструкцій, їх елементів мають відповідати чинним НД.

   2. Якість матеріалу, застосовуваного під час виготовлення, реконструкції, ремонту, монтажу вантажопідіймальних кранів і машин, має бути підтверджена документом виробника цих матеріалів про їх якість і вхідним контролем.

За відсутністю документа про якість матеріалу допускається його застосовувати після випробування відповідно до чинних НД.

Вибір матеріалу здійснюється з урахуванням нижніх граничних значень температури навколишнього середовища для робочого та неробочого стану вантажопідіймального крана чи машини, ступеня завантаженості елементів та агресивності навколишнього середовища. Дані про застосований матеріал і нижні граничні значення температури для робочого та неробочого стану вантажопідіймального крана чи машини зазначаються в їх паспорті.

1. Матеріали, що не зазначені в чинних НД і не застосовувалися раніше для виготовлення, реконструкції, ремонту і монтажу вантажопідіймальних кранів і машин, можуть бути застосовані за умов наявності узгодження Держнаглядохоронпраці.

2. Чавунне литво за якістю не нижче марки СЧ15 ГОСТ 1412 може застосовуватися для виготовлення:

а) зубчастих, черв’ячних і ходових коліс вантажопідіймальних кранів і машин із ручним приводом;

б) черв’ячних коліс вантажопідіймальних кранів і машин із машинним приводом, призначених для групи класифікації механізмів не вище М5 за колової швидкості колеса не більш 1,5 м/с;

в) черв’ячних коліс з ободом із бронзи, незалежно від типу приводу і режиму роботи вантажопідіймального крана чи машини;

г) барабанів, корпусів редукторів і блоків, за винятком блоків для кранів стрілового типу;

д) колодок гальм, кронштейнів барабанів і корпусів підшипників.

Для гальмівних шківів механізму пересування і повертання вантажопідіймальних кранів допускається застосування литва з чавуну за якістю не нижче марки СЧ20 за ГОСТ 1412.

Для виготовлення противаг і несилових деталей марки виливків не регламентуються.

1. Зварювання

   1. До зварювання та прихоплювання несучих елементів металоконструкцій вантажопідіймальних кранів і машин, приварювання кабін, площадок, поручнів та сходів на вантажопідіймальному крані допускаються зварники, атестовані відповідно до вимог ДНАОП 0.00-1.16-96 “Правила атестації зварників” і ДСТУ 2944.

   2. Зварювальні матеріали, застосовувані для зварювання, мають забезпечувати механічні властивості металу шва і зварного з’єднання (границя міцності, відносне видовження, кут загину, ударна в’язкість, твердість) не менше нижньої границі зазначених властивостей основного металу конструкції, встановленого для даної марки сталі стандартами або технічними умовами.

У разі застосування в одному з’єднанні сталей різних марок механічні властивості металу шва мають відповідати властивостям сталі з більшою границею міцності. Марки присадних матеріалів, флюсів і захисних газів зазначаються в технічних умовах на виготовлення, реконструкцію і ремонт вантажопідіймальних кранів і машин.