НПАОП 29.22-1.03-02Правила будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів

У тих випадках, коли пластинчастий гак підвішується до траверси за допомогою вилки, вона повинна мати таке ж маркування, що і гак.

1. Вантажні гаки спеціального виконання споряджаються паспортом або іншим документом, що підтверджує його якість, із зазначенням виробника, номера гака за системою нумерації виробника, року виготовлення, вантажопідіймальності та матеріалу, із якого вони виготовлені.

2. Конструкція грейфера має виключати довільне розкриття, а конструкція канатного грейфера, крім того, – можливість виходу канатів із рівчаків блоків.

Вантажопідіймальність грейфера повинна бути підтверджена розрахунком з урахуванням коефіцієнта заповнення грейфера та максимальної густини матеріалу, що перевантажується.

Канатні грейфери для навалювальних вантажів мають відповідати вимогам ГОСТ 24599.

1. Грейфер споряджається табличкою із зазначенням найменування або товарного знака виробника, порядкового номера за системою нумерації виробника, власної маси грейфера, умовного позначення грейфера. Табличка канатного грейфера для навалювальних вантажів має відповідати вимогам ГОСТ 24599. У разі пошкодження таблички виробника остання має бути відновлена роботодавцем.

Грейфери, що виготовлені для самостійного постачання, споряджаються, крім таблички, паспортом.

1. Вимоги до інших вантажозахоплювальних органів, підвішених безпосередньо на канатах, які є частиною вантажопідіймального крана чи машини (траверс, вилок, спредерів, керованих захоплювачів для металопрокату, колод, труб тощо), мають бути викладені в технічних умовах на ці вантажопідіймальні крани і машини.

1. Канати

   1. Сталеві канати, що застосовуються як вантажні, стрілові, вантові, несучі, тягові та стропи мають бути споряджені документом виробника канатів про їх якість або документом спеціалізованої організації про їхнє випробування відповідно до ГОСТ 3241, ГОСТ 10505, ГОСТ 16853, ГОСТ 18899.

Тип канатів має вибиратися відповідно НД.

Застосування канатів, виготовлених у відповідності з вимогами міжнародних стандартів та національних стандартів інших держав, допускається за умов наявності узгодження Держнаглядохоронпраці.

1. Кріплення та розташування канатів на вантажопідіймальному крані чи машині мають виключати можливість спадання їх із барабанів або блоків і перетирання внаслідок дотику з елементами конструкцій або один з одним.

2. Петля на кінці каната для його закріплення на вантажопідіймальному крані чи машині має бути виконана:

а) із застосуванням коуша з заплітанням вільного кінця каната або з встановленням затискачів;

б) із застосуванням сталевої кованої, штампованої, литої втулки із закріпленням клином;

в) шляхом заливання легкоплавким сплавом та іншим способом згідно з вимогами чинних НД.

Застосування зварних втулок не допускається (крім кріплення нерухомого кінця каната із застосуванням втулки, привареної до металоконструкції вантажопідіймального крана чи машини, відповідно до НД).

Кінці канатів стропів заправляються запресовуванням в алюмінієвих чи сталевих втулках або заплітанням.

1. Корпуси, втулки та клини не повинні мати гострих кра йок, на яких може перетиратися канат. Клинова втулка та клин повинні мати маркування, що відповідає діаметру каната.

2. Кількість проколів каната кожною повною сталкою під час заплітання має відповідати зазначеним у таблиці 2. Останній прокол кожною сталкою повинен виконуватися половинною кількістю її дротинок (половинним перерізом сталки). Допускається останній прокол робити половинною кількістю сталок каната.

Таблиця 2 – Число проколів каната під час заплітання

Місця заплітання з виступаючими кінцями дротів сталок на 10...30 мм в обидва боки в залежності від діаметра каната мають бути обмотані дротом, кінці якого заправляються способом, що виключає їх розмотування. Дозволяється використовувати замість дроту захисні оболонки іншого виду.

1. Кількість затискачів визначається під час розроблення документації, але має бути не менше трьох. Крок розташування затискачів і довжина вільного кінця каната за останнім затискувачем має бути не менше шести діаметрів каната.

Скоби затискача встановлюються на вільному кінці каната.

Установлення затискачів гарячим (ковальським) способом не допускається. Зусилля (момент) затягування гайок затискачів має відповідати зазначеному в настанові з експлуатації.

1. Кріплення каната до барабана проводиться способом, що допускає можливість заміни каната. У випадку застосування притискних планок кількість їх визначається розрахунком, але повинна бути не менше двох.

Довжина вільного кінця каната від притискної планки на барабані має бути не менше двох діаметрів каната. Вигинати вільний кінець каната під притискною планкою або на відстані менше трьох діаметрів каната від планки не дозволяється.

1. Канати вантажопідіймальних кранів і машин, що транспортують розплавлений або розпечений метал і рідкий шлак, повинні бути захищені від безпосередньої дії променистого тепла і бризок металу встановленням відповідних огорож.

2. Вибір сталевих канатів, що застосовуються як вантажні, стрілові, вантові, несучі і тягові, проводиться у відповідності з вимогами даних Правил і чинних НД.

Сталеві канати перевіряються розрахунком за формулою:

FoZр • S,

де Fo –розривне зусилля каната в цілому (Н), що приймається за документом виробника про якість каната або документом про їх випробування, а під час розроблення –за даними стандарту;

Zp –мінімальний коефіцієнт використання каната (мінімальний коефіцієнт запасу міцності каната), визначений за таблицями 3 і 4;

S –найбільший розрахунковий натяг вітки каната (Н), зазначений в паспорті вантажопідіймальн огокрана абомашин и.

Якщо в стандарті або в документі виробника про якість каната або документі про їх випробування наведене сумарне розривне зусилля дротів каната, величина Fo може бути визначена шляхом множення сумарного розривного зусилля дротів на коефіцієнт 0,83.

У разі роботи в небезпечних умовах (транспортування розплавленого металу, шлаку, отруйних і вибухових речовин) не дозволяється використовувати групу класифікації нижче М5. Під час розрахунку канатів, призначених для підіймання людей, Zp слід приймати як для групи класифікації М8.

Таблиця 3 – Мінімальні коефіцієнти використання канатів Zp

Таблиця 4 – Мінімальні коефіцієнти Zp використання канатів для стрілових самохідних кранів

1. Барабани та блоки

   1. Мінімальні діаметри барабанів, блоків і зрівняльних блоків, що обгинаються сталевими канатами, визначаються за формулами:

D 1 h 1• d; D 2 h 2• d; D 3 h 3• d,

де d – діаметр каната, мм;

D 1, D 2, D 3– діаметри відповідно барабана, блока та зрівняльного блока по середній лінії навитого каната, мм;

h 1, h 2, h 3– коефіцієнти вибору діаметрів відповідно барабана, блока і зрівняльного блока згідно таблиці 5.

Допускається зміна коефіцієнта h i, але не більше, ніж на два кроки по групі класифікації в більший або менший бік з відповідною компенсацією величиною Zp за таблицею 3 на те ж число кроків в менший або більший бік.

1. Канатоємкість барабана має бути такою, щоб при нижчому можливому положенні вантажозахоплювального органу на барабані залишалися навитими не менше ніж півтора витки каната або ланцюга, не враховуючи витків, що знаходяться під затискним пристроєм.

Таблиця 5 – Коефіцієнти вибору діаметрів барабана (h 1), блока (h 2), зрівняльного блока (h 3)

1. Барабани вантажопідіймальних кранів і машин під одношарову навивку каната повинні мати нарізані по гвинтовій лінії канавки. У грейферних кранів з одношаровою навивкою каната на барабан і у спеціальних кранів, під час роботи яких можливі ривки та послаблення каната, барабани повинні мати канавку глибиною не менше 0,5 діаметра каната або споряджатися пристроєм, що забезпечує проектне укладання каната на барабані чи контроль положення на барабані (канатоукладачем).

Застосування гладкого барабана допускається в тих випадках, коли з конструктивних причин необхідна багатошарова навивка каната на барабан, а також у разі навивки на барабан ланцюга.

1. Гладкі барабани і барабани з канавками, призначені для багатошарової навивки каната, оснащаються ребордами по обидва боки барабана.

Барабани з канавками, призначені для одношарової навивки двох віток каната, ребордами можуть не споряджатися, якщо вітки навиваються від країв барабана до середини. У випадку навивання на барабан із канавками однієї вітки реборда може не встановлюватися з боку кріплення каната на барабані. Барабани електричних талів, споряджені пристроєм (канатоукладачем і ін.), що виключає схід каната з барабана, можуть виготовлятися без реборд.

Реборди барабана для каната мають підійматися над верхнім шаром навитого каната не менше ніж на два його діаметри, а для ланцюгів - не менше ніж на ширину ланки ланцюга.

1. У разі багатошарової навивки каната на барабан має бути забезпечене проектне укладання кожного шару.

2. У випадку застосування здвоєного поліспаста встановлення зрівняльного блока або балансира є обов’язковим, якщо не передбачена інша система, що вирівнює зусилля в канатах.

3. Блоки оснащаються пристроєм, що виключає вихід каната із рівчака блока. Проміжок між зазначеним пристроєм і ребордою блока має бути не більше 20 % від діаметра каната.

1. Ланцюги

   1. Вантажні пластинчасті ланцюги, застосовувані на вантажопідіймальних кранах і машинах, мають відповідати ГОСТ 191.

Вантажопідіймальні зварні ланцюги мають бути коротколанковими.

Калібровані ланцюги, що працюють на зірочці та некалібровані ланцюги, призначені для роботи на гладкому барабані, а також для виготовлення стропів, мають відповідати чинним НД.

Якірні ланцюги можуть застосовуватися без розпірок і з розпірками.

Застосування ланцюгів, виготовлених у відповідності з вимогами міжнародних стандартів та національних стандартів інших держав, допускається за умов наявності узгодження Держнаглядохоронпраці.

1. Ланцюги мають бути споряджені документом виробника про їх випробування відповідно до вимог НД, за яким вони виготовлені.

У разі відсутності зазначеного документа виробника мають бути проведені спеціалізованою організацією випробування зразка ланцюга та перевірки відповідно до вимог НД.

1. Кріплення та розташування ланцюгів на вантажопідіймальному крані чи машині має виключати можливість їхнього спадання із зірочок та блоків і заклинювання між зірочкою (блоком) і елементами конструкції.

2. Коефіцієнт запасу міцності вантажопідіймальних ланцюгів у відношенні до руйнівного навантаження приймається за таблицею 6.

3. Зрощування ланцюгів допускається виконувати зварюванням або за допомогою спеціальних з’єднувальних ланок, рекомендованих виробником ланцюга. Після зрощування ланцюг випробується навантаженням, що в 1,25 рази перевищує його розрахункове тягове зусилля, протягом 10 хвилин. Після випробування не повинно бути залишкової деформації ланцюга.

4. Зварні калібровані та пластинчасті ланцюги під час роботи на зірочці мають перебувати одночасно в повному зачепленні не менше ніж із двома зубцями зірочки.

Таблиця 6 – Мінімальні коефіцієнти запасу міцності вантажопідіймальних ланцюгів

1. Електрообладнання

   1. Електрообладнання вантажопідіймальних кранів і машин, його монтаж, струмопроводи, заземлення та інші захисні заходи безпеки мають відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.32-01 “Правила будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок”, “Правил устройства электроустановок” за сферою їх дії, інших чинних НД, а також вимогам цих Правил.

   2. Електрообладнання вантажопідіймальних кранів і машин повинно мати групу умов експлуатації М3 і М4 у відповідності з вимогами ГОСТ 17516.

   3. Розміщеному електроустаткуванню на вантажопідіймальному крані чи машині слід забезпечити ступінь захисту не нижчий від наведеного в таблиці 7.

   4. Електропостачання вантажопідіймального крана чи машини від зовнішньої мережі має здійснюватися через ввідний пристрій (рубильник, автоматичний вимикач тощо) з ручним або дистанційним приводом.

   5. Увідний пристрій вантажопідіймального крана чи машини, розташований поза кабіною або у відкритій кабіні керування, повинен замикатися на замок у вимкненому стані й мати покажчик “Вимкнено”, “Увімкнено”.

З метою уникнення несанкціонованого керування вантажопідіймальними кранами їх захисна панель має бути обладнана індивідуальним контактним замком із ключем (ключем-маркою), що унеможливлює подачу напруги на вантажопідіймальний кран. У випадку встановлення захисної панелі поза кабіною ключ-марка може дублюватися на панелі керування в кабіні. У талів і вантажопідіймальних кранів, керованих з підлоги, ключем-маркою обладнується апарат керування, а керованих зі стаціонарного пульта  –дистанційний пульт (панель). Захисна панель має бути опломбована.

Таблиця 7 – Ступінь захисту і категорія розміщення електроустаткування

1. Портальні, козлові крани, а також перевантажувачі, електропостачання яких здійснюється за допомогою гнучкого кабеля, обладнуються кабельним барабаном для автоматичного намотування (змотування) кабелю. Дозволяється не обладнувати кабельним барабаном вантажопідіймальні крани, шлях пересування яких не перевищує 50 м.

2. Система керування електродвигунами вантажопідіймального крана чи машини має унеможливлювати:

• самозапуск електродвигунів після відновлення електропостачання вантажопідіймального крана чи машини;

• пуск електродвигунів не за заданою схемою прискорення;

• пуск електродвигунів контактами пристроїв безпеки.

1. Кабіна і електроприміщення повинні мати електричне освітлення, а для вантажопідіймальних кранів і машин, що працюють просто неба, також опалення і, за потреби, кондиціонер. У разі вимкнення електроприводів механізмів вантажопідіймальних кранів і машин освітлення та опалення не повинні залишатися підключеними.

Живлення електричних кіл освітлення та сигнального пристрою має здійснюватися до ввідного пристрою і мати власні вимикачі.

1. Світильники (прожектори), встановлені на вантажопідіймальних кранах і машинах для освітлення робочої зони, мають вмикатися самостійними вимикачами, встановленими в кабіні і на порталі.

2. Вантажозахоплювальний орган та інші елементи вантажопідіймальних кранів (наприклад, штирьового), що перебувають за умовами технологічного процесу під напругою, не заземлюються. У цьому випадку вони мають бути ізольовані від заземлених частин вантажопідіймального крана не менше ніж трьома ступенями ізоляції. Опір кожного ступеня ізоляції має бути не меншим 10 МОм. Ізоляція електрообладнання й електропроводки має бути розрахована на випадок прикладання до них напруги від вантажу у разі ушкодження або перекритті ступенів захисної ізоляції.

Перевірка величини опору ступенів ізоляції і перевірка ізоляції електрообладнання й електропроводки виконуються під час проведення повного технічного огляду.

1. Допускається не обладнувати ремонтним освітленням однобалкові крани.

2. Використання металоконструкцій крана у якості струмопроводу для живлення кіл напругою більше 25 В не дозволяється.

1. Гідропривод

   1. Гідропривод вантажопідіймальних кранів і машин має відповідати вимогам цих Правил і чинних НД та виключати можливість:

а) довільного опускання вантажу в аварійних ситуаціях (зниження тиску, розрив гідропроводу, порушення герметичності з’єднань, зупинка двигуна тощо). У цьому випадку механізми мають зупинятися за будь-якого можливого положення елементів керування;

б) ушкодження елементів гідропроводу (труб, рукавів, їхніх з’єднань) від зіткнення з елементами конструкцій.

1. Гідропривод механізмів має забезпечувати пуск із вантажем на гаку з будь-якого положення й опускання вантажу з усталеною швидкістю. Припустиме значення осідання вантажу має бути вказане в технічних умовах.

2. Конструкція гідроприводу має передбачати повне і безпечне видалення та заповнення робочої рідини під час ремонту і технічного обслуговування без потрапляння її на землю. Зливання робочої рідини із запобіжних клапанів має здійснюватися в гідробак.

3. Конструкція гідроприводу має забезпечувати:

а) заміну гідропристроїв на крані без зливання робочої рідини з гідробака;

б) безперервне фільтрування робочої рідини.

Ступінь фільтрації встановлюється з урахуванням вимог експлуатаційних документів гідропристроїв. Фільтр, установлений на зливному гідропроводі, споряджується переливним клапаном.

1. Кожний гідравлічний контур має бути захищений від перевищення робочого тиску запобіжним клапаном, відрегульованим на тиск, зазначений у настанові з експлуатації, та мати можливість налагодження та опломбування. Гідравлічні контури, що захищаються від однакового неприпустимого тиску, можуть мати один спільний запобіжний клапан.

2. Конструкція гідробака має передбачати контроль рівня робочої рідини. Застосування щупів не допускається. За наявності на крані декількох баків для рідини вони повинні мати різне маркування.

1. Прилади і пристрої безпеки

   1. Вантажопідіймальні крани і машини з машинним приводом мають бути обладнані обмежниками робочих рухів (кінцевими вимикачами) для автоматичної зупинки:

а) механізму підіймання в крайніх верхньому і нижньому положеннях вантажозахоплювального органу. Обмежник нижнього положення вантажозахоплювального органу може не встановлюватися, якщо за умовами експлуатації неможливе опускання вантажу нижче рівня, який встановлений паспортом. Обмежник верхнього положення вантажозахоплювального органу може не встановлюватися у електричних талів, обладнаних муфтою граничного моменту;