ЗАТВЕРДЖЕНО
наказ Держнаглядохоронпраці України
від 26.10.2004р.№236
(?НПАОП 10.0-5.38-04)
IНСТРУКЦIЯ
З ОГЛЯДУ ТА РЕВІЗІЇ РУДНИКОВОГО
ВИБУХОБЕЗПЕЧНОГО ЕЛЕКТРОУСТАТКУВАННЯ
До п. 5.12.2 Правил безпеки у вугільних шахтах
1. Щозмінний і щотижневий оглядиЩозмінний огляд повинен проводитися на початку кожної зміни особами, що працюють на машинах і механізмах, а також черговими електрослюсарями, що обслуговують це устаткування.
Щотижневий огляд проводиться механіком дільниці або особою, що його заміщає.
Щозмінний і щотижневий огляди проводяться без розкриття електроустаткування, якщо не встановлено порушень, для усунення яких потрібне проведення ревізії, або якщо розкриття не передбачене експлуатаційною документацією.
Результати щозмінного огляду необхідно відображати в путівці гірничого майстра, а результати щонедільного огляду – у Книзі реєстрації стану електроустаткування та заземлення.
1.1.1. Оглянути місце установлення електроустаткування. Електроустаткування не повинно знаходитися у місцях, де можливе обвалення покрівлі та його пошкодження транспортом, і повинно бути захищеним під попадання на нього води.
Електроустаткування повинно бути у зібраному укомплектованому стані відповідно до інструкції з його експлуатації.
1.1.2. Очистити зовнішні поверхні машин і апаратів від вугільного пилу, деревинних стружок, обтирального та іншого горючого матеріалу.
1.1.3. Перевірити стан оболонки. Оболонка не повинна мати тріщин, отворів, пропалів, несправного захисного скла та інших пошкоджень.
При огляді електродвигунів перевірити стан вентиляторів зовнішнього обдування, їх кожухів та вузлів кріплення.
1.1.4. Перевірити наявність кріпильних гайок і болтів та їх затягнення. Гайки та болти повинні бути затягнуті повністю, щоб фланець кришки та корпусу вибухонепроникливої оболонки щільно прилягали по всьому периметру, а в оболонці з кварцовим заповнювачем забезпечувалося надійне ущільнення прокладок.
Забороняється експлуатація електроустаткування у разі відсутності або неповному затягуванні хоча б одного болта або іншого кріпильного елемента.
1.1.5. Перевірити справність увідного пристрою, а також наявність елементів ущільнення та закріплення кабелю. Послаблені болти або гайки, які служать для ущільнення гумового кільця й закріплення кабелю від висмикування, необхідно підтягнути. Кабель не повинен провертатися й переміщуватися в осьовому напрямку.
1.1.6. Кабельні уводи, що не використовуються при експлуатації, повинні бути закриті сталевою або капроновою вибухонепроникливою заглушкою заводської конструкції (мал. 1).
1.1.7. Якщо є пристрої для полегшення відкриття кришки, перевірити їх справність або наявність спеціальних ключів до них.
1.1.8. Перевірити наявність пломб на електроустаткуванні й надписів, що зазначають установку (дільницю), що включається, величину уставки струму спрацювання реле максимального струму (номінального струму плавкого запобіжника).
1.1.9. У вибухонепроникливих оболонках проконтролювати ширину щілини (зазору) в плоских з'єднаннях між зовнішніми частинами оболонки при нормальному затягуванні кріпильних болтів. Для контролю необхідно вибрати щуп товщиною на 0,05 мм більше величини ширини щілини (зазору), зазначеної в інструкції з експлуатації електроустаткування (на кресленні безпечності). Перевірку проводити не менше ніж у чотирьох точках, розташованих рівномірно по периметру з’єднання. Щуп не повинен входити у фланцеву щілину, що перевіряється (мал. 2).
В оболонці з кварцовим заповнювачем перевірити візуально, через оглядові вікна, висоту захисного шару заповнювача. В непошкодженій оболонці мінімально допустима висота захисного шару заповнювача фіксується по верхніх кромках оглядових вікон. У разі недостатньої висоти шару повинно бути проведене його досипання сухим заповнювачем рівномірно “під кришку”.
Забороняється експлуатація електроустаткування з недостатнім рівнем захисного шару заповнювача.
Мал. 1. Схема кабельного вводу із заглушкою:
1 – заглушка; 2 – ущільнювальне кільце;
3 – ущільнюючий фланець; 4 – закріплююча планка
Мал. 2. Способи контролю ширини щілини (зазору)
у фланцевых з’єднаннях:
а– плоских; б – лабіринтних; в – ступінчатих
Мал. 3. Схема розташування елементів у ввідному
пристрої до моменту стискання ущільнювального кільця:
1 – ущільнювальне кільце; 2 – кабель;
3 – закріплююча планка; 4 – ущільнюючий фланець;
5 – корпус оболонки;
D 3–d 2 мм;
D 1–D 2 1 мм – при зовнішньому діаметрі ущільнювального кільця до 20 мм;
D 1–D 2 2 мм – при зовнішньому диаметрі ущільнювального кільця 20 – 60 мм;
D 1–D 2 3 мм – при зовнішньому диаметрі ущільнювального
кільця більш 60 мм
2. Щоквартальна ревізіяРевізія повинна проводитися бригадою електрослюсарів дільницііз залученням працівників енергомеханічної службишахтипід контролем головного енергетика шахти або призначеної ним особи.
Ревізія проводиться з відкриттям кришок оболонок, розбиранням уводів (за потребою), оглядом електричних частин електроустаткування та проведенням необхідного ремонту.
Роботи з ревізії електроустаткування повинні проводитися з дотриманням технічних і організаційних заходів, викладених в Інструкції безпечного виробництва робіт у підземних електроустановках і в інструкції з експлуатації підданого ревізії електроустаткування.
Щоквартальна ревізія, окрім робіт, зазначених нижче, включає роботи, перераховані в пунктах 1.1.1–1.1.9 цієї Інструкції.
2.1.1. Перед ревізією необхідно зняти напругу з електроустаткування, що перевіряється, за допомогою найближчого вимикача, заблокувати і на його рукоятці повісити плакат “Не вмикати – працюють люди!”.
2.1.2. Перевірити наявність на електроустаткуванні знаків рівня та виду вибухозахисту, а також справність охоронних кілець для головок кріпильних болтів і гайок.
Для устаткування, що знаходиться в експлуатації, за відсутності знаків рівня й виду вибухозахисту або несправності окремих охоронних кілець експлуатація електроустаткування може бути допущена тимчасово за умови, що в решті вибухобезпечність електроустаткування не порушена.
Дозвіл на тимчасову експлуатацію такого електроустаткування може бути даний тільки головним енергетиком (головним механіком) шахти і повинен бути занесений до Книги реєстрації стану електроустаткування й заземлення із зазначенням строку заміни.
2.1.3. Відкрити кришку увідного відділення електроустаткування, що оглядається, і перевірити відсутність напруги на струмопровідних частинах.
Після цього відкрити всі кришки й очистити внутрішні поверхні вибухонепроникливої оболонки та змонтовані в ній електричні частини від вологи й пилу.
У разі ревізії оболонок електродвигунів повинні розкриватися тільки кришки увідних пристроїв, а у двигунах із фазним ротором – також і кришки відділень контактних кілець.
Увідні коробки апаратів і машин знімаються, якщо в цьому є необхідність.
У разі ревізії оболонок із кварцовим заповнювачем їх знімні кришки слід відкривати тільки для досипання заповнювача, якщо його необхідність установлена через оглядові вікна.
2.1.4. Оглянути вибухозахисні поверхні, очистити їх від іржі, мастила та пилу.
При плоских фланцевих з’єднаннях слід звертати увагу на стан країв фланців, а при ступінчастих і лабіринтних–крім того, і на стан кромок східців і лабіринтів (див. мал. 2).
Забороняється експлуатація електроустаткування за наявності на вибухозахисних поверхнях ум’ятин, подряпин та сколів.
Для запобігання вибухозахисних поверхонь від корозії та від проникання пилу та вологи всередину оболонки рекомендується змащувати ці поверхні тонким шаром протикорозійних мастил. З цією метою рекомендується застосування наступних мастил: ЦИАТИМ–20, ЦИАТИМ–221, ЦИАТИМ–221С, солідол УС–2, мастило 1–13.
Наносити мастило на вибухозахисті поверхні необхідно наступним чином:
зняти старе мастило дрантям;
для зняття слідів корозії зачистити вибухозахисні поверхні шліфувальною шкіркою;
протерти поверхню сухим дрантям;
провести візуальний огляд підготовленої поверхні;
перевірити відсутність на поверхні слідів корозії, ворсинок та іншого забруднення;
нанести щіткою мастило рівномірним шаром тільки на вибухозахисні поверхні;
зняти за допомогою дрантя лишки мастила з внутрішньої та зовнішньої поверхонь електроустаткування, щоб залишилась покритою мастилом тільки вибухозахисна поверхня.
2.1.5. Якщо в конструкції вибухонепроникливої оболонки передбачені еластичні ущільнюючі прокладки, то необхідно перевірити їх наявність, а також стан: пом'яті та розірвані прокладки повинні бути замінені новими. Подібні заходи відносяться також до ущільнюючих прокладок оболонок із кварцовим заповнювачем.
2.1.6. Розкрити усі ущільнюючі фланці та гайки увідних пристроїв, у тому числі невикористані, та перевірити якість ущільнень гнучких кабелів, а також броньованих кабелів при сухому розробленні останніх.
Перевірити, чи відповідають розміри гумового кільця діаметру кабелю, що вводиться, та діаметру розточки уводу.
Для забезпечення надійного ущільнення кабелю необхідно застосувати ущільнювальні кільця, внутрішній та зовнішній діаметр яких відповідає даним, наведеним на мал. 3.
Забороняється проводити ущільнення кабелю ізоляційною стрічкою, сирою гумою, обрізками оболонки гнучких гумових кабелів і т.п.
Перевірити стан гумового ущільнювального кільця: на ньому не повинно бути тріщин, і воно повинно зберігати свої пружні якості (після стискання кільце повинно повертатися до початкового стану).
У залитих кабельною масою увідних коробках повинна бути перевірена якість заливання. У разі виявлення тріщин у затверділій масі або інших дефектів заливання кабельний увід повинен бути переробленим.
2.1.7. Перевірити якість приєднання жил кабелів до прохідних затискачів електроустаткування та підтягнути гайки або болти на всіх затискачах. Не можна допускати приєднання жил без застосування корончастих латунних шайб або інших рівноцінних пристроїв, які запобігають розчленуванню дротиків жил кабелю.
У разі виявлення тріщин або сколів на ізоляційних втулках останні повинні бути замінені.
2.1.8. Перевірити стан монтажу внутрішньої проводки: підтягнути гайки або болти на затискачах, оглянути стан ізоляції з’єднувальних провідників та ізолювати пошкоджені місця або замінити пошкоджений провідник.
2.1.9. Перевірити справність механічного блокування кришок оболонок із роз'єднувачами.
2.1.11. Провести огляд максимального струмового захисту з метою виявлення механічних пошкоджень деталей реле, механізмів вільного розчеплення, патронів і затискачів запобіжників. При цьому перевіряється відповідність номінального струму плавких вставок, а також уставок спрацювання реле максимального струму розрахунковим значенням. У блоках управління та захисту УМЗ і ПМЗ перевірити наявність пломб, цілістність корпусу і дати їх перевірки.
2.1.12. Оглядові вікна в оболонках перевіряються без розбирання. При цьому контролюється цілісність скла, наявність на ньому букви “В” (для вибухонепроникливих оболонок), наявність усіх кріпильних гвинтів і міцність їх затягування. Якщо скло вмонтоване в оправу за допомогою спеціального мастила, перевіряється надійність його закріплення.
У разі несправності ущільнюючих прокладок оглядового вікна, апарат видається на поверхню і відправляється на ремонтне підприємство
2.1.13. Перевірити справність нарізних вибухонепроникливих з’єднань (кришки, пробки на різі і т.п.). Нарізне з’єднання повинне бути загвинченим ущерть та мати не менше п’яти повних непошкоджених ниток різі для металевих частин і не менше семи–для пластмасових.
Перевірити також наявність і справність блокування кришок із нарізними з'єднувачами і пристроїв для попередження самовідгвинчування.
2.1.14. Якщо у вибухонепроникливій оболонці передбачений розвантажуючий пристрій, то необхідно переконатися у надійності його кріплення та відсутності пошкоджень. Пошкоджений пристрій повинен бути замінений на справний.
2.1.15. Після збирання частин оболонки повинен бути проведений відповідно до п. 1.1.9 цієї Інструкції контроль ширини щілини (зазору) між плоскими частинами фланцю плоских і лабіринтних з’єднань.
2.1.16. Якщо усунути на місці виявлені несправності неможливо, електроустаткування повинно бути замінене.
2.1.17. Результати ревізії електроустаткування заносяться до Книги реєстрації стану електроустаткування та заземлення.
2.1.18. Ревізія ручних електросвердл із їх розбиранням повинна проводитися в механічній майстерні не рідше одного разу на місяць.
Не рідше одного разу на три місяці проводиться перезакладення кабелю з відрубуванням приєднаної до електросвердла частини кабелю довжиною 0,5 м, незалежно від його стану.
Після ревізії ручних електросвердл необхідно проводити пломбування (допускається заливання компаундом) кріпильних гайок ущільнюючого фланця та кришки вимикача.